МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ВСП «БОБРИНЕЦЬКИЙ АГРАРНИЙ ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ ІМ.В.ПОРИКА БІЛОЦЕРКІВСЬКОГО НАУ»

Відділення «Землевпорядкування»

РЕФЕРАТ

НА ТЕМУ:

«Перша Світова Війна»

Виконала: студентка Бойко Марія

група 23ГЗ11

Перевірив: викладач ОЛЕГ ЧОРНИЙ

м.БОБРИНЕЦЬ

2024
 2

ЗМІСТ
ЗМІСТ........................................................................................................................................................2
Вступ........................................................................................................................................................4
Розділ 1. Причини війни.........................................................................................................................5
1.1 Основні причини і привід до початку Першої світової війни....................................................5
1.2 Перерозподіл світу:...........................................................................................................................5
Перерозподіл світу..................................................................................................................................5
1.2.1 Вестфальський мир (1648):.............................................................................................................5
1.2.2 Віденський конгрес (1815):.............................................................................................................6
1.3 Причини Перерозподілу Світу.........................................................................................................6
1.3.1 Економічні Зміни:...........................................................................................................................6
1.3.2 Військові Конфлікти:......................................................................................................................6
1.4 Основні причини Першої світової війни включають......................................................................6
1.4.1 Націоналізм....................................................................................................................................6
1.4.2 Імперіалізм:.....................................................................................................................................6
1.4.3 Мілітаризм......................................................................................................................................6
1.4.4 Система альянсів.............................................................................................................................6
1.4.5 Балканська криза............................................................................................................................6
Розділ 2: Початок війни........................................................................................................................7
2.1 Вбивство Франца Фердинанда.........................................................................................................7
2.2 Втягування великих держав у конфлікт...........................................................................................7
2.3 План «блискавичної війни»..............................................................................................................7
2.4 Українські землі у складі двох імперій............................................................................................8
2.5 Липнева криза та оголошення війни:...............................................................................................9
Розділ 3: Основні етапи війни..............................................................................................................10
3.1 Східний фронт.................................................................................................................................10
3.2 Західний фронт................................................................................................................................10
3.3 Італійський фронт............................................................................................................................10
Розділ 4: Вплив на Україну...................................................................................................................11
4.1 Участь українців у війні..................................................................................................................11
4.2 Легіон Українських Січових Стрільців..........................................................................................11
Розділ 5: Кінець війни і наслідки.........................................................................................................12
5.1 Кінець війни.....................................................................................................................................12
5.2 Капітуляція Центральних держав...................................................................................................12
5.3 Розпад імперій.................................................................................................................................12
Розділ 6: Нововведення Першої світової війни:..................................................................................13
Розділ 7: Дезертирство:.........................................................................................................................14
 3

Висновок................................................................................................................................................15
 4

Вступ

Перша світова війна, що тривала з 1914 по 1918 рік, стала одним з

наймасштабніших і найтрагічніших конфліктів в історії людства. Вона
охопила більшість провідних держав тогочасного світу, призвела до загибелі
мільйонів людей, колосальних матеріальних втрат і руйнувань. Війна
почалася через низку складних політичних, економічних та соціальних
чинників, включаючи націоналізм, імперіалізм, мілітаризм і систему
альянсів, яка поділила Європу на два ворожі табори. Важливо розуміти, що
цей конфлікт не був раптовим і несподіваним, а мав глибоке коріння в
європейській політиці та міжнародних відносинах.

Основним приводом до війни стало вбивство австрійського ерцгерцога

Франца Фердинанда 28 червня 1914 року в Сараєво. Це стало каталізатором
для Австро-Угорщини оголосити війну Сербії, що в свою чергу втягнуло у
конфлікт більшість європейських держав через систему альянсів. Незабаром
Європа опинилася у стані тотальної війни, яка поширилася на інші
континенти та включала бойові дії на суші, морі та в повітрі.

Перша світова війна значно вплинула на Україну, оскільки українські землі

були поділені між Австро-Угорщиною та Російською імперією. Українці
воювали на обох сторонах конфлікту, що додало війні особливого значення
для національного руху. Війна призвела до кардинальних змін у політичній
карті Європи, розпаду імперій і створення нових держав. Вона також стала
передумовою для великих соціальних змін і революційних подій, які
визначили розвиток світу в ХХ столітті.
 5

Розділ 1. Причини війни

1.1 Основні причини і привід до початку Першої світової війни.

1 серпня 1914 р. почалася Перша світова війна. Вона була закономірним

результатом гострих суперечностей між великими світовими державами. Її
основними причинами були економічні й політичні протиріччя
між державами двох військово-політичних блоків:

•Антанти (сформувався в 1904-1907 pp.; до його складу входили Росія,

Велика

Британія і Франція);

• Троїстого союзу (сформувався в 1882 p.; до його складу входили

Німеччина, Австро-Угорщина, Італія і він був спрямований проти Франції,
Росії та Англії. У 1915 р. Італія перейшла на бік Антанти, а замість неї до
Троїстого союзу увійшла Туреччина та Болгарія, перетворивши військо-
політичний блок на Четверний союз).

Для кожної країни існували певні причини для розв'язання Першої світової
війни. Загалом це були просто територіальні претензії та зазіхання.

Одна з причин є

1.2 Перерозподіл світу:

Перерозподіл світу — це концепція в геополітиці та міжнародних

відносинах, яка стосується зміни балансу сил і впливу між державами та
іншими актами. Цей процес може відбуватися внаслідок економічних,
політичних, військових або технологічних змін. Ось кілька ключових
аспектів, які пояснюють цей феномен: Історичні Приклади

1.2.1 Вестфальський мир (1648):

Завершення Тридцятирічної війни, який закріпив принципи суверенітету

держав. Визнав рівність держав і надав їм право самостійно визначати свою
внутрішню політику.

1.2.2 Віденський конгрес (1815):

 6

Після Наполеонівських воєн європейські держави переглянули кордони та

створили нову систему міжнародних відносин, яка підтримувала баланс сил.

1.3 Причини Перерозподілу Світу

1.3.1 Економічні Зміни:

Зростання економічної потужності окремих держав або блоків, наприклад,

підйом Китаю як економічної супердержави, що впливає на глобальні ринки
і політику.

1.3.2 Військові Конфлікти:

Війни та військові конфлікти можуть призвести до зміни кордонів і сфер

впливу. Наприклад, війни в Іраку та Афганістані мали значний вплив на
регіональну стабільність і розподіл впливу.

1.4 Основні причини Першої світової війни включають:

1.4.1 Націоналізм: Розвиток націоналізму в Європі призводив до конфліктів

між етнічними групами та націями. Національні рухи, особливо на Балканах,
сприяли загостренню суперечностей і конфліктів. Багато народів прагнули
до незалежності та об'єднання в національні держави, що часто входило в
протиріччя з інтересами великих імперій.

1.4.2 Імперіалізм: Боротьба за колонії і сфери впливу загострила

протистояння між великими державами. Європейські держави прагнули
розширити свої колоніальні володіння, що призводило до конфліктів і
напруженості в міжнародних відносинах.

1.4.3 Мілітаризм: Зростання військової потужності і впливу військових у

політиці створювало напруженість і сприяло гонці озброєнь. Великі держави
активно збільшували свої збройні сили, що призводило до загального
підвищення військової загрози.

1.4.4 Система альянсів: Європа була розділена на два ворожі табори:

Троїстий союз (Німеччина, Австро-Угорщина, Італія) і Троїсту згоду
(Франція, Росія, Велика Британія). Ця система альянсів означала, що
конфлікт між двома державами міг швидко перерости у загальноєвропейську
війну.

1.4.5 Балканська криза: Сербсько-австрійський конфлікт через прагнення

Сербії до об'єднання всіх південнослов'янських народів під своєю владою.
Балкани стали "пороховою бочкою Європи" через суперечки між етнічними
групами і великими державами..
 7

Розділ 2: Початок війни

2.1 Вбивство Франца Фердинанда

28 червня 1914 року в Сараєво було вбито австрійського ерцгерцога Франца

Фердинанда. Це стало приводом для Австро-Угорщини оголосити війну
Сербії 28 липня 1914 року. Вбивство було здійснено членом сербської
націоналістичної організації "Чорна рука".

2.2 Втягування великих держав у конфлікт

За місяць система альянсів втягнула у конфлікт більшість європейських

держав. Німеччина підтримала Австро-Угорщину, оголосивши війну Росії
та Франції. Велика Британія вступила у війну на боці Франції і Росії після
німецького вторгнення до Бельгії.

2.3 План «блискавичної війни».

Перша світова війна велася майже на десятку фронтів у різних куточках
земної кулі. Однак головними фронтами були Західний, де німецькі війська
вели бойові дії проти англійських, французьких і бельгійських військ, і
Східний, де війська Росії протистояли об'єднаним силам австро-угорської та
німецької армій. Людські, сировинні і продовольчі ресурси Антанти значно
перевищували ресурси Троїстого союзу (або, як його називали інакше,
Центрального блоку), тому шанси Німеччини й Австро-Угорщини на
перемогу у війні на два фронти були незначними.
Стратегічні плани кожної держави у цій війні визначалися її
військовоекономічним потенціалом і цілями, які дана
країна намагалася досягти.
У Німеччині генеральний план ведення війни був розроблений начальником
генштабу А. фон Шліфеном і здобув назву план «блискавичної
війни». Німецький план виходив із неминучості війни на два фронти - проти
Франції та Росії. Відповідно до цього плану після оголошення війни Франції
та Росії, Німеччина повинна була розгромити їх по черзі. На початку
воєнних дій планувалося завдати поразки Франції і знищити її армію за
допомогою удару, завданого через Бельгію по Парижу, прорвавши оборону
французьких військ на найменш захищених ділянках франкобельгійського
кордону. На Східному фронті основний тягар боротьби з Росією мала нести
Австро-Угорщина до того часу, поки не буде розгромлена Франція. Потім
планувалося сконцентрувати всі сили проти Росії й у взаємодії з австро-
угорською армією розгромити її війська і домогтися її капітуляції.
Стратегічний план Франції базувався на розумінні військової та
економічної переваги Німеччини. Тому цей план в основі своїй був пасивно-
очікувальним. Але Франція намагалася повернути Ельзас і Лотарингію, і це
 8

штовхало її до активних дій. Звідси і непослідовність оперативно-

стратегічних дій.
Англійський генеральний штаб передбачав надіслати в Європу незначну
експедиційну армію. При цьому дії союзних військ не були погоджені, що
давало можливість Німеччині наносити удари противникам поодинці.
Росія насамперед прагнула розгромити Австро-Угорщину, тому проти неї
було кинуто чотири із шести розгорнутих активних армій. Другим
завданням були наступ у Східній Пруссії і вихід на допомогу союзній
Франції.
У 1914 році людство ще не мало досвіду світової війни. Громадяни
воюючих сторін були впевнені, що перемога недалеко. Балканський історик
професор Дюра Гарді пояснює: «Перша світова війна, велика війна великих
сил та імперій була дуже добре підготовлена тодішніми суспільними
елітами. На підставі мемуарів та преси ми можемо створити дуже ясну
картину настроїв: так як це буває на початку кожної війни, вірнопіддані
великих держав на початку були захоплені. Вони були упевнені, що легко
переможуть ворогів та що війна закінчиться через місяць або два місяці.
Однак, незадовго виявилося, що це не так, та що це буде конфлікт
всесвітніх масштабів».
2.4 Українські землі у складі двох імперій.
Ще в 1795 p. у результаті третього поділу Польщі територія України була
остаточно розподілена між Російською й Австрійською (з 1867 р. - Австро-
Угорська) імперіями.
До території Російської імперії було приєднано близько 80% українських
земель. На початку XX ст. українські землі у складі Росії входили в дев'ять
губерній:
Волинську, Подільську, Полтавську,
Київську, Катеринославську, Херсонську, Харківську, Чернігівську
і Таврійську (зі степовою частиною Криму). Значна частина українців
проживала за межами цих губерній - на Дону і на території Кубані.
Змішаним було населення і прикордонних губерній - Курської, Воронезької,
Гродненської, Мінської, Територія етнічних українських земель, захоплених
Російською імперією, охоплювала 618 тис. кв. км.
До Австрійської імперії після розпаду Королівства Польського відійшли
західні землі у складі Буковини, Галичини, Бессарабії з територією 72 тис.
кв. км.
У роки Першої світової війни українські землі стали об'єктом
територіальних домагань з боку воюючих блоків - Троїстого союзу й
Антанти (в особі Росії).
І Австро-Угорська, i Російська імперії прагнули використати війну для
придушення національно-визвольного руху українського народу. A українці,
розділені між двома імперіями, змушені були воювати один з одним: у
російській армії нараховувалося близько 4 млн українців, а в австрійській -
300 тис
 9

2.5 Липнева криза та оголошення війни:

Після вбивства ерцгерцога Франца Фердинанда Австро-Угорська імперія
використала це як привід, щоби вирішити сербське питання; Німеччина
підтримала її дії. 23 липня був виставлений ультиматум Королівству Сербія
з настільки різкими вимогами, що його відкинули. Серби, спираючись на
підтримку Російської імперії, розпочали мобілізацію. 28 липня Австро-
Угорська імперія оголосила війну. Спочатку Російська імперія планувала
часткову мобілізацію, спрямовану на австро-угорський кордон. 31 липня,
після того, як російський Генеральний штаб повідомив імператору, що
часткова мобілізація неможлива з погляду логістики, розпочалася повна
мобілізація. План Шліффена, який ґрунтувався на швидкому розгромі
Французької республіки, не передбачав безперешкодної мобілізації
громадян Царської Росії.
Таким чином, 1 серпня німці оголосили війну Російській імперії і через два
дні — Французькій республіці. Потім Німецька імперія порушила
нейтралітет Бельгії своєю атакою через неї на Париж, що призвело до
вступу у війну Британської імперії. Після цього, п'ять із шести європейських
Великих держав перебували в найбільшому континентальному
європейському конфлікті від часів Наполеонівських воєн.
Стратегія Німеччини у війні на два фронти проти Франції і Царської Росії
полягала в тому, щоби швидко зосередити основну частину власної армії на
Заході та перемогти Францію протягом 6 тижнів, а потім перекинути сили
на схід до того, як Царська Росія зможе повністю мобілізуватися. 2 серпня
Німеччина зажадала вільного проходу крізь Бельгію, що було важливою
передумовою у досягненні швидкої перемоги над Францією. Коли в цьому
відмовили, німецькі війська 3 серпня вторглися в Бельгію і в той же день
оголосили війну Франції; бельгійський уряд послався на Лондонський
договір 1839 року, і 4 серпня відповідно до своїх зобов'язань за цим
договором, Велика Британія оголосила війну Німеччині. 12 серпня Англія і
Франція також оголосили війну Австро-Угорщині; 23 серпня Японія стала
на бік Англії, захопивши німецькі володіння в Китаї і на Тихому океані.
 10

Розділ 3: Основні етапи війни

3.1 Східний фронт

На Східному фронті війна була більш маневреною, але також вкрай

кровопролитною.

 Битва при Танненберзі (1914): Німецька армія розгромила російські

війська, що призвело до значних втрат.
 Горлицький прорив (1915): Німецько-австрійський наступ, який змусив
російські війська відступити.

3.2 Західний фронт

На Західному фронті війна прийняла характер позиційної окопної війни.

Після провалу німецького плану Шліффена на початку війни, фронт
стабілізувався і обидві сторони зайняли укріплені позиції.

 Битва на Марні (1914): Перша велика битва на Західному фронті, що

зупинила німецький наступ на Париж.
 Битва при Вердені (1916): Одна з найдовших і найкривавіших битв війни,
де французькі війська зупинили німецький наступ.
 Битва на Соммі (1916): Британсько-французький наступ, що став символом
жахів окопної війни.

3.3 Італійський фронт

Італія, яка спочатку була союзником Німеччини та Австро-Угорщини, у

1915 році перейшла на бік Антанти, відкривши новий фронт.

 Битви на Ізонцо (1915-1917): Серія з 12 битв між італійськими та австро-

угорськими військами, що відзначалася високими втратами і важкими
умовами.
 11

Розділ 4: Вплив на Україну

Українські землі були поділені між Австро-Угорщиною та Російською

імперією, тому українці воювали на обох сторонах конфлікту. Війна мала
значний вплив на національний рух в Україні:

4.1 Участь українців у війні

1 серпня 1914 року розпочалася перша світова війна. Україна не залишалась
осторонь цієї трагедії. Значна територія її опинилася в прифронтовій смузі, а
в Королівстві Галичини та Володимирії, Герцогстві Буковина, Прикарпатті
розгорнулися бойові дії. Тим більше, що землі України стали центром
територіальних зазіхань з боку протиборчих сторін; Російської імперії та
Австро-Угорської імперії, далекосяжні плани щодо України мала
кайзерівська Німецька імперія.
Неоднозначно зустріла звістку про війну громадськість цих регіонів: одна
частина українства була схильна підтримувати Російську імперію, друга —
Австро-Угорщину. За підрахунками істориків, у Першій світовій по обидва
боки фронту — з боку Російської та Австро-Угорської імперій — воювали
приблизно 4,5 мільйона українців. У російській армії нараховувалося 4 млн
українців, в австрійській — близько 500 тис. Українці, мобілізовані в армії
цих країн, вимушені були битися один проти одного. В російській армії не
було створено жодного українського національного формування. Тобто
4 млн мобілізованих українців були розпорошені по всіх фронтах. А ось в
австрійській армії було одне українське національне формування — це
легіон Українських січових стрільців, вихідців з Галичини та інших
західноукраїнських земель, що перебували у складі Австро-Угорської
монархії.
У серпні 1914 року у Львові було утворено міжпартійний блок — Головну
Українську Раду, яка виступила ініціатором формування українських
військових частин на боці Австрії. З українців Королівства Галичини та
Володимирії було утворено легіон Українських січових стрільців, який взяв
участь у військових діях в районі Стрия, на Ужоцькому перевалі в Карпатах,
пізніше він воював на Поділлі.

4.2 Легіон Українських Січових Стрільців: Був створений у складі австро-

угорської армії і став ядром українського війська. Українські Січові Стрільці
брали активну участь у бойових діях на різних фронтах.
 12

Розділ 5: Кінець війни і наслідки

5.1 Кінець війни: На світанку 11 листопада 1918 року підписанням

перемир’я між Антантою і Німецькою імперією завершилася Велика війна.
Згодом її назвуть Першою світовою.

Фактично всі великі європейські держави були зацікавлені в початку війни,

тому що не бачили інших способів вирішити нагромадження протиріч.
Велика Британія, Франція та Росія перебували у складі Антанти, а
Німеччина, Італія та Австро-Угорщина — у складі Потрійного союзу.

Як написала американська історикиня Барбара Такман у книзі «Гармати

серпня»: «Війна нікому не була потрібна, а тому була неминуча».

Велика війна підтвердила тезу Еразма Роттердамського (Герхарда

Герхардса) про те, що «Почати війну легко, а закінчити важко».

Але 11 листопада 1918 року в Комп’єнському лісі у штабному вагоні

командувача військ Антанти, французького маршала Фердинанда Фоша про
це не згадували. Настав довгоочікуваний мир. Німецьку делегацію очолив
статс-секретар закордонних справ Маттіас Эрцбергер. Саме вони підписали
перемир’я, запропоноване союзним командуванням. У 34-х статтях цього
документа було окреслено умови й термін перемир’я, згодом розвинуті у
Версальскому договорі.

Німеччина фактично капітулювала. Воєнні дії припинялися. Перша світова

війна закінчилася. 20 років по тому саме умови цього договору будуть
розчавлені гусеницями німецьких танків і почнеться Друга світова війна, але
тоді про це ще ніхто не знав.

Об 11 годині ранку на всіх фронтах пролунав сигнал: «Припинити вогонь!».

Війна, яка забрала понад 10 мільйонів життів, закінчилася. На заході
континенту солдати виходили з шанців, дивлячись один на одного вже не
крізь приціли. Артилеристи зачохлювали гармати.

5.2 Капітуляція Центральних держав: У 1918 році Німеччина і її союзники

були змушені капітулювати через виснаження ресурсів і внутрішні
проблеми. Закінчення війни призвело до радикальних змін у політичній
карті Європи.

5.3 Розпад імперій: Війна призвела до розпаду Австро-Угорської,

Османської, Німецької і Російської імперій. На їхніх руїнах утворилися нові
держави, що значно змінили політичну карту світу.
 13

Розділ 6: Нововведення Першої світової війни:

Військова тактика на початку Першої світової війни була не в силі йти в
ногу з прогресом технологій. Війна, через свій позиційний характер,
призвела до появи нових та розширення використання старих методів
ведення бойових дій. Нові технології дозволили будівництво масивних
захисних споруд, через які застаріла тактика не могла прорватися. Колючий
дріт був вагомою перешкодою для масованих проходів піхоти; артилерія,
значно більш смертельна ніж в 1870-х, разом з кулеметами робили
перетинання відкритих просторів справжнім жахіттям.
Німці запровадили використання отруйного газу (у квітні 1915 року німці
вперше використали хлорний газ, порушивши Гаазьку Конвенцію), що
невдовзі стало звичним для обох сторін, попри те, що це ніколи не
приносило перемоги у битві. Наслідки його застосування були справді
страхітливими: вони спричиняли повільну і болісну смерть — це стало
одним з найбільших жахів війни, що закарбувалися в людській пам'яті.
Командувачі з обох сторін були не в змозі виробити тактику для того, щоб
прориватися через вкриті окопами позиції без масових жертв.
Технологічний процес, втім, почав приносити нове озброєння для
атаки. Танк був військовим винаходом британців, створеним щоб порушити
стан безвиході траншейної війни. І Велика Британія, і Франція були його
першими користувачами; німці використовували захоплені союзницькі
танки і частину їхнього власного проєктування.
 14

Розділ 7: Дезертирство:
У жодній з воюючих армій у Першій світовій війні не було такого числа
дезертирів, як у російській. Селяни, з яких на 90 % складалася армія (в
більшості з неписьменних або малограмотних), не розуміли, за що їм
воювати. Масове дезертирство почалося просто з перших днів війни. У
вересні 1914 року командувач Південно-Західного
фронту М. Іванов відзначав, що солдати масами тікали з потягів, які йшли
на фронт. За оцінкою начальника штабу Південно-Західного фронту
М. Алексєєва, з поїздів дезертирували 20 % нижніх чинів. Солдати стрибали
з поїздів на ходу, навіть попри постріли охорони.[24]
Взимку 1914-15 рр. вже влада була стурбована дезертирством з фронту.
Наприклад, тільки на залізницях Південно-Західного фронту за один місяць,
з 15 грудня 1914 по 15 січня 1915 року, затримали 12 872 особи.[25]
Вже навесні 1916 роки тільки на Південно-Західному фронті затримували 5-
7 тис. дезертирів на місяць. Хвиля дезертирства наростала, з осені 1916 року
вона стала особливо потужною і не слабшала аж до кінця війни. Взимку
1915—1916 виникло нове явище: втечі з санітарних поїздів легко поранених,
які або втікали до себе в села, або до великих міст. Великі загони дезертирів
з'явилися під Москвою у вересні 1916 року.[26]
Тільки за офіційними даними військових і жандармських установ на фронті
і по дорозі з фронту були затримані 420 тис. осіб, ще близько 800 тис.
втекли, коли прямували на фронт, або втекли з фронту і не були спіймані
жандармами і виявилися глибоко в тилу. Тільки в селах уже за радянської
влади, коли почали ставити на військовий облік, дезертирами Першої
світової війни оголосило себе близько 300 тис. осіб.[27]
Усього дезертирів у російській армії виявилося близько 1,2 млн вояків. Для
порівняння, за весь час війни в німецькій армії — 35-45 тис. солдатів, а
в британській — 35 тис.
 15

Висновок

Перша світова війна залишила глибокий і незабутній слід в історії людства.

Цей конфлікт, що тривав чотири роки, радикально змінив світовий порядок і
мав величезний вплив на політичну, соціальну та економічну структури
багатьох країн. Війна призвела до колосальних людських жертв, оцінюваних
у понад 16 мільйонів загиблих і близько 20 мільйонів поранених.
Матеріальні втрати були також величезними, зруйновані міста, села та
інфраструктура залишили глибокі рани, які заживали десятиліттями.

Наслідки Першої світової війни були далекосяжними і багатогранними.

Розпад чотирьох великих імперій – Російської, Австро-Угорської,
Османської і Німецької – призвів до створення нових національних держав,
які відразу зіткнулися з викликами формування стабільних політичних
систем. Версальський договір, підписаний у 1919 році, наклав на Німеччину
важкі репарації і територіальні втрати, що створило передумови для
політичної нестабільності та зростання радикальних настроїв, які врешті-
решт призвели до Другої світової війни.

Для України Перша світова війна стала важливим етапом на шляху до

здобуття незалежності. Війна сприяла посиленню національного руху, що
виявилося у створенні Української Народної Республіки та проголошенні
незалежності у 1918 році. Хоча цей період був короткочасним і Україна
знову втратила незалежність, події Першої світової війни заклали основу
для подальшої боротьби за суверенітет.

Соціальні та економічні наслідки війни були також значними. Війна змінила

соціальну структуру суспільств, прискорила емансипацію жінок, сприяла
розвитку техніки та медицини. Багато солдатів, повернувшись з фронту, не
могли знайти собі місце в мирному житті, що призвело до зростання
безробіття і соціальної напруги.

Перша світова війна стала трагічним уроком для людства, показавши

жахливі наслідки мілітаризму і націоналізму. Вона також продемонструвала
необхідність міжнародного співробітництва і створення механізмів для
підтримки миру, що пізніше призвело до створення Ліги Націй, а згодом –
Організації Об'єднаних Націй.

У підсумку, Перша світова війна не лише змінила світ у короткостроковій

перспективі, але й мала довготривалі наслідки, які вплинули на подальший
хід історії. Важливо вивчати та аналізувати ці події, щоб розуміти природу
конфліктів і знаходити шляхи для запобігання подібним катастрофам у
майбутньому.
 16

Список використаних джерел

1. (на-Урок, без дати)

2. (VseOsvita, n.d.)
3. (Wikipedia, n.d.)
4. (Osvita, n.d.)
5.