ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ

ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО
КАФЕДРА ЗАГАЛЬНОЇ, БІОНЕОРГАНІЧНОЇ ТА ФІЗКОЛОЇДНОЇ ХІМІЇ

ЗБІРНИК
ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ
З МЕДИЧНОЇ ХІМІЇ
ДЛЯ СТУДЕНТІВ МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

(Модуль 2. РІВНОВАГА В БІОЛОГІЧНИХ СИСТЕМАХ

НА МЕЖІ ПОДІЛУ ФАЗ)
Збірник тестових завдань підготували викладачі кафедри загаль-
ної, біонеорганічної та фізколоїдної хімії ЛНМУ: доценти
В.В.Огурцов, Д.Д.Луцевич, І.В.Драпак, Р.С. Гасс, старший викладач
О.В.Кленіна, асистент О.З. Тимкевич

За загальною редакцією доцента В.В. Огурцова

 Вступ

Впровадження кредитно-модульної системи організації навчально-

го процесу вимагає застосування стандартизованих методів контролю з
метою кількісної оцінки ступеня засвоєння навчального матеріалу сту-
дентами підчас практичних занять та підсумкового модульного контро-
лю.
Даний збірник рекомендується студентам медичних факультетів
для поглибленого вивчення медичної хімії (Модуль 2. Рівновага в біоло-
гічних системах на межі поділу фаз) під час позааудиторного засвоєння
програмного матеріалу з цієї дисципліни та підготовки до практичних
занять і підсумкового модульного контролю. Він складається з 9-ти роз-
ділів, які включають більше 800 тестових питань з усіх тем програмного
матеріалу другого модуля. До 180 завдань наведено коментар правильної
відповіді, а вкінці посібника подано список правильних відповідей на всі
запитання.
Розділ 1
C. QT=RTln(p1/p2)
1.1. Ентропія є мірою невпорядковано-сті D. pV= nRT
системи. Під час перебігу хімі-чних 0 0
E. ∆G = –n FE
і біохімічних реакцій та зміні
агрегатного стану речовин вели- 1.5. Для яких речовин стандартні теп-
чина ентропії може змінюватися. лоти згоряння (∆H° згор) рівні ну-
Вкажіть, не проводячи розрахун- лю?
ків, у якому з наведених процесів А. NO2, N2H4
ентропія зростає? B. P2O3, PH3
А. 4НCl(г) + О2(г) = 2Cl2(г) + C. СО, Н2
2Н2О(г) D. СО2, Н2О
B. 4Al(т) + 3С(т) = Al4С3(т) E. NO, NH3
C. С(графіт) + СО2(т) = 2СО(г)
D. Н2(г) + Cl(г) = 2HCl(г)
1.6. Стандартні умови визначаються
наступними значеннями тиску та
E. СН4(г) + Cl2(г) = CH3Cl(г) + температури (параметрами стану):
HCl
А. 101,3 кПа, 298 К
1.2. При складанні теплових балансів B. 50 кПа, 298 К
хімічних процесів у виробництві C. 101,3 кПа, 0 К
ліків часто неможливо експериме- D. 50 кПа, 273 К
нтально визначити тепловий ефект E. 101,3 кПа, 273 К
процесу. У такому випадку для
розрахунків застосовують закон: 1.7. Найчастіше в технології фармаце-
А. Фарадея втичних препаратів підтримують
B. Вант-Гофа сталими температуру та тиск. Як
C. Нернста називається цей процес?
D. Рауля А. ізобарний
E. Гесса B. ізотермічний
C. ізобарно – ізотермічний
1.3. Виберіть правильний вираз для D. ізохорно – ізотермічний
Qp: E. ізохорний
А. Qp=dU-pdV
B. Qp=dU+pdV 1.8. Усі довільні процеси розчинення,
C. Qp=Qv-pdV дифузії в організмі проходять при
зростанні ентропії. Вказати, в яких
D. Qp=dU o
E. Qp=dS+pdV з наведених реакцій ∆S не зміню-
ється:
1.4. Реакція відновлення Fe2O3 воднем А. 2NO(г) + O2(г) = 2NO2(г)
відбувається за рівнянням Fe2O3(т) B. NH4NO3(т) = N2O(г) + 2H2O(г)
o C. H2(г) + F2(г) = 2HF(г)
+ 3H2(р) ⇄ 2Fe(т) + 3H2O(г). ∆H p=
96,6 кДж. За якою формулою мож- D. 2SO2(г) + O2(г) = 2SO3(т)
на розрахувати температуру поча- E. NH4NO2(т) = 2H2O(г) + N2(г)
тку відновлення Fe2O3, якщо зміна
o 1.9. Як називається процес одержання
ектропії cкладає ∆S =0,1387 лікарських препаратів за сталих
кДж/(моль·К)?
o o температури та об‟ єму системи?
А. ∆H =T ∆S , T=∆H/∆S А. ізохорний
B. QT=RTln(V2/V1)
4
 B. ізобарний B. залежить від послідовності
C. ізохорно – ізотермічний злиливання компонентів кис-
D. ізотермічний лота-луг
E. ізобарно – ізотермічний C. залежить від природи кислот-
ного залишку
1.10. Ентропія системи зменшується в D. визначається окислювальни-
процесі: ми властивостями
А. сублімації E. постійний
B. диссоціації
C. випаровування 1.15. Ентропія S – це критерій межі пе-
D. плавлення ребігу хімічних процесів в ізольо-
E. полімеризації ваній системі. У рівноважному
стані:
1.11. Яка маса води (в кг) виділяється А. S = 0
організмом через шкіру, якщо B. S < 0
при цьому втрачається 1800 кДж C. S > 0
теп-ла? D. S = Smax
А. 0,92
E. S = Smin
B. 0,46
C. 0,74 1.16. Ефективність реакцій органічного
D. 0,28 синтезу при взаємодії різноманіт-
E. 0,52 них речовин оцінюється за їх хімі-
чною спорідненістю, мірою якої
1.12. Який енергетичний процес забез- прийнято вважати:
печить достатньою кількістю енер- А. зміну енергії Гіббса
гії м„ язи спортсмена-плавця, щоб B. максимальну швидкість реак-
той зміг стрибнути у воду далі ції
своїх супротивників ? C. тепловий ефект реакції
А. гідроліз АТФ D. чутливість до дії каталізаторів
B. анаеробний гліколіз E. внутрішню енергію системи
C. ресинтез АТФ за
рахунок фосфокреатину 1.17. Критерієм перебігу реакцій синте-
D. ресинтез глікогену зу препаратів є зменшення вели-
E. окисне фосфорилювання чини енергії Гіббса. При сталості
яких параметрів системи змен-
1.13. Який тепловий ефект реакції ете- шення величини енергії Гіббса
рифікації оцтової кислоти етано- визначає напрямок процесу?
лом, якщо ентальпії згоряння кис- А. температури і тиску
лоти, спирту та ефіру відповідно B. тиску і об‟ єму
дорівнюють –870,7 кДж, –1365,4 C. тиску
кДж і –1801,2 кДж? D. маси і теплоємності
А. –246,1 E. об‟ єму і температури
B. –400,5
C. –434,9 1.18. Кількість зв‟ язаної енергії, відне-
D. +400,5 сена до температури, це… А.
E. +468,2 ентропія
B. енергія Гіббса
1.14. Тепловий ефект реакції нейтралі- C. ентальпія
зації кислот HCl, HNO3, H2SO4: D. внутрішня енергія
А. залежить від їх основності E. енергія Гельмгольца
5

1.19. Енергія Гіббса (ізобарно-
ізотермічний потенціал) є мірою:
А. повної енергії системи
B. ентальпії
C. енергії, яку можна використа-
ти для виконання роботи
D. розсіяної енергії
E. внутрішньої енергії системи
1.20. Який з записів найбільш точно
відображає фізичний зміст форму-
0 o o відбиває фізичний зміст формули
ли ∆G =∆H – T∆S :
А. зміна вільної енергії Гіббса в
термодинамічній системі до-
рівнює різниці ентальпійного
і ентропійного факторів
B. тепловий ефект ізобарного
процесу залежить від корис-
ної роботи розширення
C. тепловий ефект ізобарного
процесу менше теплового
ефекту ізохорного на величи-
ну роботи розширення
D. вільна енергія системи дорів-
нює різниці ентропійного і
ентальпійного факторів
E. зменшення вільної енергії
залежить від зміни ентальпії
в системі
1.21. У деяких системах, що застосову-
ються в фармацевтичній технології
не спостерігаються зміни об‟ ємів.
В якому співвідношенні знахо-
дяться внутрішня енергія та ента-
льпія в таких системах?
А. ∆U < ∆H
B. ∆U = 2∆H
C. ∆U > ∆H
D. 2∆U = ∆H
E. ∆U = ∆H
1.22. Ентальпійний фактор ∆Н позитив-
ний, а ентропійний ∆S – негатив-
ний. Який напрям і умови проце-
су?
А. реакція протікає при темпера-
турі абсолютного нуля
B. реакція не відбувається взага-
6
лі
C. реакція може відбуватись
тільки при низьких темпера-
турах
D. реакція протікає при будь-
яких температурах
E. реакція може відбуватись
тільки при високих темпера-
турах
1.23. Який з записів найбільш точно
Qp = Qv+ pV:
А. тепловий ефект ізобарного
процесу більше теплового
ефекту ізохорного на величи-
ну роботи розширення
B. тепловий ефект ізобарного
процесу залежить від корис-
ної роботи (роботи розши-
рення)
C. зміна вільної енергії Гіббса в
термодинамічній системі до-
рівнює різниці ентальпійного
і ентропійного факторів
D. зменшення вільної енергії
залежить від зміни ентальпії
в системі
E. вільна енергія системи дорів-
нює різниці ентропійного і
ентальпійного факторів
1.24. В залежності від характеру взає-
модії з навколишнім середовищем
термодинамічні системи поділя-
ють на:
А. екзогенні і ендогенні.
B. ізольовані, відкриті, закриті
C. рівноважні і нерівноважні.
D. гомогенні і гетерогенні.
E. одно-, дво-, трикомпонентні
1.25. Чи буде виконуватися закон Гесса
за умови сталого об‟ єму?
А. іноді
B. так
C. деколи
D. ні
E. у крайніх випадках
 реакція може відбуватись
1.26. Основний закон термохімії (закон тільки при високих темпера-
Гесса) встановлює, що тепловий турах
ефект хімічної реакції:
реакція може відбуватись
А. не залежить від шляху перебі- тільки при низьких темпера-
гу реакції. турах
B. залежить від природи вихід-
них речовин. 1.30. Ентропія правильно утвореного
C. не залежить від природи реа- кристалу чистої речовини при аб-
гуючих речовин. солютному нулі… А. від‟ ємна
D. залежить від природи продук-
тів реакції. B. мінімальна
E. залежить від природи продук- C. дорівнює одиниці
тів реакції. D. максимальна
E. дорівнює нулю
1.27. В технології синтезу фармацевти-
чних препаратів багато процесів 1.31. Не проводячи розрахунків, визнач-
відбувається при сталих темпера- те, в результаті якої реакції ентро-
турі і тиску. Яку термодинамічну пія системи збільшується:
функцію треба обрати як критерій А. H2 + Cl2 = 2HCl
перебігу самодовільного процесу в B. 2CO + O2 = 2CO2
цих умовах? C. 2SO2 + O2 = 2SO3
А. енергія Гельмгольца D. 3H2 + N2 = 2NH3
B. ентальпія E. N2O4 = 2NO2
C. внутрішня енергія
D. енергія Гіббса 1 Вирахувати теплоту розчинення
E. ентропія кристалогідрату MgSO47H2O,
якщо, ентальпія розчинення
1.28. Важливе значення в термодинамі- MgSO4 становить 11,3 кДж/моль,
чних розрахунках надається обчи- а ентальпія гідратації дорівнює –
сленню вільної енергії Гіббса ∆G. 58,16 кДж/моль?
Самодовільний перебіг процесу за А. +46,9
ізобарно-ізотермічних умов мож- B. –40,6
ливе за умови: C. –69,5
А. ∆G≥0 D. 69,5
B. ∆G=0 E. –46,9
C. ∆G<0
1.33. Чому рівний тепловий ефект хімі-
D. ∆G>0
чної реакції 2А+В=А2В при 101,3
E. ∆G ≤ 0
кПа і 298 К, якщо ентальпії утво-рення
0
1.29. Ентальпійний фактор позитивний, ∆Нf (A)=25 кДж/моль,
0 0
а ентропійний – негативний. Який (В)=10 кДж/моль, ∆Нf ∆Нf
напрям і умови процесу ? (А2В)=20 кДж/моль:
А. реакція відбувається при А. 40 кДж/моль
будь-яких температурах B. –40 кДж/моль
B. реакція може відбуватись при C. –10 кДж/моль
температурі абсолютного D. 10 кДж/моль
нуля E. –20 кДж/моль
C. реакція не відбувається взага-
лі 1.34. Ентальпія:

7
 А. залежить від шляху перебігу
процесу
B. не є функцією стану системи
C. залежить тільки від початко-
вих і кінцевих параметрів
D. залежить тільки від початко-
вих і не залежить від кінцевих
параметрів
E. є мірою невпорядкованості
системи
B. За сталістю яких параметрів сис-
теми зменшення енергії Гиббса
дорівнює максимально корисній
роботі процесу?
А. температурі і тиску
тиску об‟ єму і
температурі
масі і теплоємності
тиску й об‟ єму
C. Для ізохорного процесу тепловий
ефект рівний:
А. зміні вільної енергії
Гібса. зміні ентропії
системи. зміні ентальпії
процесу нулю.
зміні внутрішньої енергії.
D. Для ізобарного процесу тепловий
ефект:
А. дорівнює зміні ентальпії
завжди максимальний
дорівнює зміні внутрішньої
енергії дорівнює нулю
завжди мінімальний
E. Що таке внутрішня енергія?
А. це повна енергія всіх части-нок
системи (молекул, атомів,
електронів тощо) за винятком
потенціальної енергії їх взає-
модії, кінетичної та потенціа-
льної енергії системи в цілому
B. це кінетична енергія всіх час-
тинок системи (молекул, ато-
мів, електронів тощо) та по-
тенціальна енергія їх взаємо-
дії, за винятком кінетичної та
8
потенціальної енергії
системи в цілому
C. це кінетична енергія всіх час-
тинок системи (молекул, ато-
мів, електронів тощо), включ-
но з кінетичною та потенціа-
льною енергіями системи в
цілому
D. це кінетична енергія всіх час-
тинок системи (молекул, ато-
мів, електронів тощо), за ви-
нятком кінетичної та потенці-
альної енергії системи в ціло-
му
E. це кінетична енергія всіх час-
тинок системи (молекул, ато-
мів, електронів тощо) та по-
тенціальна енергія їх взаємо-
дії, включно з кінетичною та
потенціальною енергіями
системи в цілому
1.39. Процес може бути здійснений як
самодовільний, якщо у відповідно-
сті з математичним виразом
0 o o
∆G =∆H – T∆S
o o o
А. ∆H >0, | ∆H |>| T∆S | B. |
o o
∆H | > | T∆S |
o o o
C. ∆H >0, | ∆H |<| T∆S |
o
D. ∆H >0, T=0
o o
E. | ∆H |=| T∆S |
1.40. Яке значення (в кДж/моль) відпо-
відає теплоті утворення етану,
якщо тепловий ефект реакції
С2H6(г) + 7/2 O2(г) = 2СО2(г) +
3Н2О(г) дорівнює –1423 кДж?
А. –34,5
B. –65,8
C. –89,4
D. –52,1
E. +65,8
о
1.41. При якій температурі (в С) вста-
новиться рівновага реакції N2O(г)
+ О2(г) = 2NО2(г), якщо ∆H° = 57,4
о
кДж, ∆S = 0,177 кДж/(К·моль).
А. 37
B. 68
C. 25
 D. 51 E. теплові ефекти хімічних реа-
E. 95 Кцій
1.42. Маса речовини (m) і її об‟ єм (V) 1.47. Який процес в термодинаміці на-

відносяться до групи: зивається ізобарно-зотермічним?

А. функцій стану стстеми А. V=const, P=const
B. екстенсивних параметрів B. T=const, V=const
C. термодинамічних потенціалів C. T=const, P=const
D. термохімічних параметрів D. T=const, U=const
E. інтенсивних параметрів E. P=const, U=const
1.43. Температура (Т) і тиск (Р) відно- 1.48. Як називаються процеси, що про-
сяться до групи: D. перетворення теплоти у
А. термодинамічних потенціалів внут-рішню енергію при
B. кінетичних параметрів хімічних процесах
C. функцій стану стстеми
D. екстенсивних параметрів
E. інтенсивних параметрів

1.44. Який стан системи називається

рівноважним?
А. коли не змінюються з часом
інтенсивні параметри
B. коли параметри системи
з часом не змінюються
C. коли не змінюються з
часом екстенсивні
параметри
D. коли термодинамічні
потенці-али не змінюються з
часом
E. коли внутрішня енергія
сис-теми з часом не
змінюється
1.45. Ознакою ізохорного-ізотермічного
процесу в термодимаміці є:
А. T=const, U=const
B. P=const, T=const
C. V=const, Q=const
D. T=const, V=const
E. P=const, U=const

1.46. Що вивчає хімічна термодинаміка?

А. перетворення одних видів
матерії в інші
B. перетворення різних форм
енергії при фізичних та
хіміч-них процесах
C. перетворення різних форм
енергії при хімічних
реакціях
 тікають при Р,Т=const із зменшен- металі-чного цинку?
ням енергії Гіббса? А. фізична, гетерогенна, закрита
А. самочинними B. хімічна, гомогенна, ізольова-
B. адіабатичними на
C. екзергонічними C. хімічна, гетерогенна,
D. ендергонічними відкрита
E. круговими D. хімічна, гетерогенна,
ізольо-вана
1.49. До якого типу відносяться систе- E. хімічна, гомогенна, відкрита
ми, які обмінюються з оточуючим
середовищем лише енергією? 1.51. Якщо в пробірці нагрівати вапняк,
А. до закритих то до якого виду можна віднести
B. до ізольованих дану систему?
C. до рівноважних А. гетерогенна, ізольована
D. до термодинамічних B. гетерогенна, трифазна
E. до відкритих C. гомогенна, однофазна
D. гетерогенна, закрита
1.50. До якого типу відноситься систе- E. гетерогенна, двофазна
ма, коли в пробірку з розчином
H2SO4 занурена пластинка 1.52. Хімічні або фазові перетворення
9
 завжди супроводжуються виділен-
ням або поглинанням енергії, тому
що відбувається :
А. розрив одних хімічних зв‟
язків і утворення інших
B. зміна ентропії системи
C. перехід речовини з одного
стану в інший
D. встановлення стану хімічної
рівноваги
E. зміна ізобарно-ізотермічного
потенціалу
1.53. В залежності від характеру взає-
модії з навколишнім середовищем
термодинамічні системи поділя-
ють на:
А. одно-, дво-, трикомпонентні
B. екзогенні і ендогенні
C. рівноважні і нерівноважні
D. ізольовані, відкриті, закриті
E. гомогенні і гетерогенні
1.54. Хімічні термодинаміка ґрунтується
на:
А. двох основних законах тер-
модинаміки
B. одному законі термодинаміки
C. трьох основних законах тер-
модинаміки
D. різних законах і рівняннях
фізики
E. основних законах фізики і
хімії
1.55. Функції стану системи залежать
від:
А. здатності системи поверта-
тись до вихідного стану
B. величини константи хімічної
рівноваги
C. обміну з навколишнім сере-
довищем речовиною і енергі-
єю
D. початкового і кінцевого стану
системи
E. шляху проходження процесу
1.56. Теплота і робота залежать від: А.
обміну з навколишнім сере-
10
B. початкового і кінцевого стану
системи
C. здатності системи поверта-
тись до вихідного стану
D. величини константи хімічної
рівноваги
E. шляху проходження процесу
0
1.57. Чи залежить значення H 298
реак-ції від наявності в системі
каталі-затора?
А. не залежить
B. залежить
C. залежить в гомогенних і гете-
рогенних системах
D. залежить в гомогенних сис-
темах
E. залежить в гетерогенних сис-
темах
1.58. Основний закон термохімії (закон
Гесса) встановлює:
А. залежність теплового ефекту
від природи речовини
B. незалежність теплового ефек-
ту від початкового і кінцевого
стану системи
C. незалежність теплового ефек-
ту від шляху процесу
D. залежність теплового ефекту
від шляху процесу
E. залежність теплового ефекту
від обміну енергією з навко-
лишнім середовищем
1.59. Хімічні процеси супроводжуються
тепловим ефектами, що підпоряд-
ковуються такому закону: ” Тепло-
вий ефект реакції залежить від
природи вихідних речовин та про-
дуктів реакції і не залежить від
шляху, по якому протікає процес”.
Це:
А. Закон Гесса
B. Закон Авогадро
C. Закон Генрі
D. Закон Нернста
E. Закон діючих мас
 C. утворенням
1.60. Для яких речовин стандартна теп- малодисоційованих молекул
лота утворення дорівнює нулю води
А. Н2О D. зарядом катіонів
B. СО2 E. утворенням розчинних солей
C. С6Н12О6
D. O3 1.65. На основі наведених стандартних
E. О2 ентальпій утворення ∆H°
галогеноводнів (в кДж/моль):
1.61. Вкажіть речовину, для якої тепло-та
утворення в стандартних умовах ∆H°(HBr) = –36,3; ∆H°(HI) = 26,6;
рівна нулю? ∆H°(HF) = −270,7; ∆H°(HCl) =
А. HF(р) −92,3 вкажіть, в якому порядку
зростає їхня термічна стійкість.
B. N2 (г)
C. HF(г)
А. HF < HBr < HCl < HI
D. H2O(г) B. HI > HBr > HCl > HF
E. N2(тв) C. HBr < HCl < HF < HI
1.62. Які з наведених реакцій належать D. HI < HBr < HCl < HF
до екзотермічних? E. HF < HCl < HBr < HI
1. N2 + O2 = 2NO
1.66. Ентальпія розчинення безводного
2. H2 + Cl2 = 2HCl
сульфату натрію дорівнює –11,3
3. H2 + I2 = 2HI
кДж/моль, а ентальпія його
А. 2
гідратації дорівнює
B. 3
C. 1, 3 –58,16 кДж/моль. Яке значення (в
кДж/моль) відповідає ентальпії
D. 1
розчинення кристалогідрату
E. 1, 2, 3
Na2SO4·7H2O?
1.63. Які з наведених реакцій належать А. –46,86
до ендотермічних? B. –5,65
1. N2 + O2 = 2NO C. –54,2
2. H2 + Cl2 = 2HCl D. 46,9
3. H2 + S = H2S E. 63,7
А. 1, 2, 3 1.67. Якщо три хімічні реакції: 1. Na (к ) +
B. 3 1/2I2(к ) = NaI(к ); H = –68,8 кДж 2.
C. 2, 3 HS +I =S + 2HI ; H =
2 (р ) 2(к) (к) (к )
D. 2
E. 1 – 73,6 кДж 3. MgO(к) + H2O(р ) =
Mg(OH)2(к ) ; H = –36,8 кДж хара-
1.64. Чим пояснюють однакове ктеризуються наведеними вище
значення теплового ефекту Q значеннями ентальпій, то найлег-
в реакціях 1 – 3 за участю ше з них відбувається:
різних кислот і основ? А. ентальпія реакції не пов‟ язана
1. NaOH + HCl = NaCl + H2O + Q з легкістю її перебігу
2. KOH + HNO3 = KNO3 + H2O + Q B. перша реакція
3. RbOH + HI = RbI + H2O + Q C. третя реакція
А. йонним зв‟ язком у D. друга реакція
молекулах вихідних речовин E. усі однаково легко
B. полярністю зв‟ язку
в молекулах 1.68. Розчинення 1 моль мідного купо-
11
 росу відбувається з поглинанням B. –21,0 кДж/моль
11,5 кДж теплоти, а розчинення C. 10,5 кДж/моль
такої самої кількості купрум суль- D. –5,25 кДж/моль
фату – з виділенням 66,1 кДж теп- E. 5,25 кДж/моль
лоти. Обчисліть ентальпію гідра-
тації купрум сульфату (кДж/моль). 1.74. З трьох наведених реакцій екзоте-
А. –54,6 рмічною є:
B. 77,6 1. N2O4 = 2NO2
C. 54,6 2. 1/2 N2 + 1/2 O2 = NO
D. 77,8 3. H2 + 1/2 O2 =H2O
E. –67,4 А. 1
B. 2
1.69. Яка з наведених речовин найлегше C. 1, 2, 3
розкладається при нагріванні? D. 3
А. усі однаково легко E. жодна з наведених реакцій
B. N2O3(г)
C. NO2(г) 1.75. Для яких термодинамічних проце-
D. NO(г) сів тепловий ефект реакції дорів-
нює зміні нутрішньої енергії в
E. N2О(г)
системі?
1.70. Як змінеться ентальпія системи в А. для ізобарних
результаті проходження реакції : B. для ізохорних
С(гр.) + 2 Н2(г) = СН4(г)? C. для рівноважних
А. збільшиться на 75 кДж D. для адіабатичних
B. збільшиться на 186 кДж E. для ізотермічних
C. зменшиться на 175 кДж
D. зменшиться на 51 кДж 1.76. Для яких термодинамічних проце-
E. зменшиться на 75 кДж сів тепловий ефект реакції дорів-
нює зміні ентальпії?
1.71. Математичним виразом першого А. для адіабатичних
закону термодинаміки є рівняння: B. для ізохорних
А. Q = U – A C. для ізобарних
B. U = Q – A D. для рівноважних
C. Q = – Н E. для ізотермічних
D. Q = U + A
1.77. Тепловий ефект переходу води з
E. U = Q + A рідини в пару дорівнює:
1.72. Для якої речовини ентальпія утво- А. 44 кДж/моль
рення не дорівнює нулю? B. –44 кДж/моль
А. С(алмаз) C. 4,4 кДж/моль
B. N2(г) D. –241,8 кДж/моль
C. Р(білий) E. 40 кДж/моль
D. I2(к) 1.78. Для яких речовин стандартні теп-
E. С(графіт)  ) дорівню-лотизгоряння(Нзгор.

1.73. При утворенні 11,2 л сірководню ють нулю?

виділилось 10,5 кДж теплоти. Чо- А. О2 , Н2
му дорівнює ентальпія утворення B. СО2 , Н2О
H2S? C. СО , Н2
А. 21,0 кДж/моль D. СО , NН3

12
 E. NO , NH3
1.79. У якому співвідношенні знахо-
дяться внутрішня енергія та ента-
льпія в системах, у яких не
спосте-рігається зміни об‟ ємів?
А. 2U = H
B. U = H
C. U = 2H
D. U  H
E. U  H
1.80. Процес може бути здійснений як
самочинний, якщо
0 0
А. H < 0 і S > 0
B. жоден з перелічених
0 0
C. H > 0 і S < 0
0 0
D. |H | = |TS |
0 B. G = TS – H
E. H > 0, T=0
1.81. Вказати в яких з наведених проце-
0
сів S > 0
А. 2CO(г) + O2(г) → 2CO2(г)
B. 2H2S(г) + 3O2(г) → 2H2O(г) +
2SO2(г)
C. жоден з перелічених
D. H2(г) + F2(г) → 2HF(г)
E. NH4NO2(т) → 2H2O(г)
N2(г)
1.82. Для якого з наведених процесів
ентропія зростає?
А. випаровування спирту
B. полімеризація стиролу
C. замерзання води
D. перетворення графіту в алмаз
E. дисоціація йонів
1.83. Чому дорівнює зміна ентропії при
переході графіту в алмаз, якщо
SС(алмаз)= 2,4 Дж/(моль·К)?
А. –3,3 Дж/(моль·К)
B. 8,1 Дж/(моль·К)
C. 3,3 Дж/(моль·К)
D. 5,7 Дж/(моль·К)
E. –8,1 Дж/(моль·К)
1.84. Ентропія простих речовин може
дорівнювати нулю тільки:
А. за нормальних умов
B. за стандартних умов
C. за умови сталої температури
D. при температурі абсолютного
нуля
E. за умови сталого тиску
1.85. Не проводячи обчислень, вкажіть,
в якій з наведених реакцій ентро-
пія зростає?
А. CO(г) + Cl2(г) = COCl2(г)
B. 2 NH3(г) = N2(г) + 3 H2(г)
C. 4 Al(т) + 3 C(т) = Al4C3(т)
D. CH4(г) + Cl2(г) = CH3Cl(р) +
HCl(г)
E. 2 Fe(к) + 3 Cl2(г) = 2 FeCl3(к)
1.86. Зміна вільної енергії Гіббса визна-
чається за формулою:
А. G = H + TS
C. G = H – TS
D. G = TS – U
E. F = U – TS
1.87. Енергія Гіббса (ізобарно-
ізотермічний потенціал) є мірою:
А. розсіяної енергії
B. внутрішньої енергії
+ C. необоротності процесу
D. енергії, яку можна використа-
ти для виконання роботи
E. термодинамічної ймовірності
стану системи
1.88. Вкажіть, не проводячи розрахун-
ків, для яких з наведених процесів
ентропія зростає?
А. 2СО(г) + О2(г) = 2СО(г)
B. H2(г) + Сl2(г) = 2HCl(г)
C. С(графіт) + СО2(г) = 2СО(г)
D. 2SO2(г) + 2NO2(г) = 2SO2(г) +
N2(г)
E. 4 HСl(г) + О2(г) = 2Cl2(г) + 2
H2O(г)
1.89. Хімічна реакція неможлива при
будь-яких температурах у
випадку коли:
А. H > 0, S > 0, G > 0
B. H < 0, S > 0, G > 0
C. H < 0, S < 0, G < 0
13
 D. H > 0, S < 0, G > 0 відбувається в закритому автоклаві
E. H < 0, S < 0, G > 0 при сталій температурі?
А. енергію Гельмгольця
1.90. Чи можливо визначити абсолютну B. енергію Гіббса
величину ентальпії та вільної ене- C. ентальпію
ргії Гіббса? D. ентропію
А. не можливо E. внутрішню енергію
B. можна визначити за стандар-
тних умов 1.95. Ентропія системи зменшується в
C. можна визначити за нормаль- процесі:
них умов А. випаровування
D. можливо B. сублімації
E. можна визначити експериме- C. плавлення
нтально D. полімеризації
E. дисоціації
1.91. Ентропія, як одна з основних тер-
модинамічних функцій, є мірою: 1.96. Що вивчає біоенергетика?
А. запасу енергії системи А. закони перетворення енергії
B. розсіяної енергії харчових продуктів в
C. тепловмісту системи роботу м‟ язів
D. внутрішньої енергії B. закони вивільнення енергії
E. енергії, яку можна використа- при розриві макроергічних
ти для виконання роботи зв‟ язків
1.92. Чи можливий прямий процес для C. закономірності переходу ене-
ргії з одного виду в інший
реакції C(гр.) + CO2(г) = 2 CO(г)?
При яких умовах? D. закони перетворення тепла в
живих організмах
А. можливий при сталому тиску
E. закони перетворення різних
B. можливий за стандартних видів енергії в живих організ-
умов
Мах
C. неможливий навіть при висо-
кій температурі 1.97. До якого виду систем
D. можливий при високій темпе- відносяться біологічні системи?
ратурі А. гомогенних закритих
E. можливий за нормальних B. гомогенних відкритих
умов C. гетерогенних нерівноважних
D. гомогенних рівноважних
1.93. Критерієм напрямку реакцій є E. гетерогенних ізольованих
зменшення енергії Гіббса. За ста-
лості яких параметрів системи 1.98. Клітини живого організму нале-
зменшення енергії Гіббса жать до систем:
визначає напрямок процесу? А. рівноважних
А. мати та теплоємності B. ізольованих
B. об‟ єму і температури C. відкритих
C. тиску та об‟ єму D. нерівноважних
D. тиску E. закритих
E. температури і тиску
1.99. Основні енергетичні затрати орга-
1.94. Який термодинамічний потенціал нізму людини покриваються за
треба вибрати як критерій самові- рахунок:
льного перебігу реакції, якщо вона А. Білків
14
 B. вітамінів і мінералів ходиться в стаціонарному стані?
C. АТФ А. ентропія системи має макси-
D. вуглеводів мальне можливе значення
E. жирів B. не змінюється енергія Гіббса
C. безперервний обмін з оточу-
1.100. Яка добова потреба людини в ене- ючим середовищем, речови-
ргії при легкій фізичній роботі. ною, енергією
А. 15500–18500 кДж
D. відсутність обміну з оточую-
B. 8400–11700 кДж чим середовищем речовиною
C. 6500–7000 кДж і енергією
D. 18000–20000 кДж
E. відсутність в системі будь-
E. 12000–12500 кДж яких градієнтів
1.101. Яка добова потреб людини в енер- 1.106. Енергія, яка акумулювалась в ор-
гії при середніх фізичних наванта- ганізмі може виділитись для під-
женнях? тримки життєдіяльності клітин
А. 18000–20000 кДж тільки:
B. 12000–15000 кДж А. в процесі ферментативного
C. 15500–18500 кДж каталізу
D. 6500–7000 кДж B. при синтезі біологічно актив-
E. 8400–11700 кДж них речовин та біополімерів
C. при гідролізі АТФ
1.102. Добова потреба в білках для доро- D. в результаті фотосинтезу
слої людини при нормальних фізи-
чних навантаженнях становить: E. при окисленні харчових про-
дуктів
А. 60–70 г
B. 150–200 г 1.107. Акумулятором енергії в біосисте-
C. 50–80 г мах є молекули
D. 30–50 г А. АТФ
E. 80–100 г
B. РНК
1.103. Яка фізіологічна норма добового C. АДФ
вживання жирів для дорослої лю- D. НАДН
дини при середніх фізичних наван- E. ДНК
таженнях?
А. 100–110 г 1.108. У біоенергетиці живий
B. 90–100 г організм розглядається як:
C. 60–70 г А. відкрита система в термоди-
D. 30–50 г намічній рівновазі
E. 70–80 г B. відкрита система в стаціонар-
ному стані
1.104. Добова потреба у вуглеводах до- C. закрита система в стаціонар-
рослої людини при середніх фізи- ному стані
чних навантаженнях становить:
D. ізольована система в стані
А. 300–370 г рівноваги
B. 250–280 г
E. закрита система в стані рівно-
C. 380–390 г ваги
D. 60–70 г E.
90–100 г 1.109. Яке рівняння є одним з виразів
другого начала термодинаміки для
1.105. Які особливості системи, що зна- біосистем?
15
 А.
S = 0 B. позитивне і максимальне
5.60. S = Smax C. негативне і мінімальне
5.61.  D.
E.
стале
негативне і максимальне
S
0
 1.113. Для яких систем теорема Приго-
D. жина встановлює знак і значення
 Q
S швидкості зміни ентропії?
T А. закритих в стаціонарному
E. стані
 Q  T S B. відкритих в стані рівноваги
1.110. Яким станом C. закритих в стані рівноваги
характеризуються біологічні D. відкритих в
системи? стаціонарному стані
А. текучим рівноважним
E. ізольованих при
B. станом спокою постійному тиску і
C. рівноважним температурі
D. нерівноважним
E. необоротнім 1.114. Основний висновок з теореми
Пригожина полягає в тому, що
1.111. Чому ККД перетворення хімічної в біосистемах:
енергії харчових продуктів в А. зміна ентропії менша нуля
робо-ту м‟ язів дуже високий в B. зміна ентропії дорівнює
порів-нянні з відомими на даний нулю
час двигунами? C. затрати енергії Гіббса
А. пояснюється високою кало- макси-мальні
рійністю харчових D. зміна внутрішньої енергії
продуктів є мінімальною
B. перетворення енергії E. розсіювання енергії Гіббса
відбува-ється є мінімальним
безпосередньо без виді-
лення її в формі теплоти 1.115. Макроергічні сполуки є формою:
C. зумовлений А. покращення обміну речовин
перебуванням біосистем в
у стаціонарному стані організмі
D. механізми перетворення B. розсіювання енергії Гібса
енер-гії на даний час не та ентропії в організмі
вивчені C. прискорення біохімічних
E. пояснюється наявністю в реа-кцій і процесів
ор-ганізмі великої кількості D. переведення біополімерів
фер-ментів у мономери
E. акумулювання енергії в
1.112. В живому організмі швидкість орга-нізмі
зростання ентропії обумовлена
протіканням незворотних
процесів має значення:
А. позитивне і мінімальне
16
Розділ 2

2.1. Вкажіть порядок і молекулярність 2.5. За правилом Вант-Гофа при під-

реакції кислотного гідролізу ети- вищенні температури на 10 град.
лацетату А. мономолекулярна, швидкість реакції зростає у:
другого А. температура не впливає на
порядку швидкість реакції
B. бімолекулярна, другого по- B. 1,5 рази
рядку C. 5 разів
C. бімолекулярна, третього по- D. 10 разів
рядку E. 2–4 рази
D. бімолекулярна, псевдо- 2.6. Як зміниться швидкість простої
першого порядку
E. мономолекулярна, першого реакції 2A → B + C при зменшенні
порядку початкової концентрації у 2 рази?
А. зменшиться у 2 рази
2.2. В стані рівноваги концентрації B. збільшиться у 4 рази
речовин (моль/л) в системі C. зменшиться у 4 рази
N2 + 3Н2 ⇄ 2NH3 D. збільшиться у 2 рази
дорівнюють: [N2] = 0,01, [H2] = 3,6, E. залишиться незмінною
[NH3] = 0,40. Обчисліть початкові
концентрації азоту і водню. 2.7. Теорія хімічної рівноваги дозволяє
прогнозувати шляхи максимально-
А. [N2]= 0,21; [H2]= 4,0
го виходу лікарських препаратів у
B. [N2]= 0,42; [H2]= 4,2
процесі їх синтезу. Який з факто-рів
C. [N2]= 0,21; [H2]= 4,2
не впливає на зміщення хіміч-ної
D. [N2]= 0,42; [H2]= 6,2
рівноваги в оборотній реакції, що
E. [N2]= 0,3; [H2]= 5,1 відбувається в газовій фазі із
2.3. Стан системи, який не змінюється збільшенням числа моль продуктів
в часі за незмінних зовнішніх фак- реакції?
торів, називають… А. зміна температури;
А. ізохорним B. зміна концентрації вихідних
B. ізобарним речовин;
C. рівноважним C. зміна тиску.
D. нерівноважним D. додавання каталізатору;
E. ізотермічним E. зміна концентрації продуктів
реакції;
2.4. Більшість хімічних реакцій проті-
кають у кілька стадій. Як назива- 2.8. Знайти константу рівноваги реак-ції
ють реакції, в яких багаторазово N2O4 ⇄ 2NO2 якщо початкова
повторюється цикл елементарних концентрація N2O4 становила 0,08
актів за участю активних часток. моль/л, а на момент досягнення
А. рівноважні рівноваги продисоціювало 50 %
B. ланцюгові N2О4.
C. послідовні А. 0,16
D. фотохімічні B. 1,65
E. сполучені C. 0,83
17
 D. 0,01 E. адіабатичний
E. 0,64
2.14. Теорія хімічної рівноваги дозволяє
2.9. Деякі з хімічних процесів є рівно- прогнозувати шляхи максимально-
важними. Від якого з факторів го виходу синтезованих речовин.
залежить константа рівноваги? А. Визначте, для якої реакції збіль-
каталізатора шиться вихід продукту при збіль-
B. природи розчинника шенні тиску:
C. температури А. N2O4 = 2NO2
D. концентрації B. 2SO3(г) = 2SO2(г) + O2(г)
E. тиску C. 2NO +O2= 2NO2
D. N2 + O2 = 2NO
2.10. Вирахувати рівноважну концент- E. H2 + I2 = 2HI
рацію [CO] у системі
CO + H2O(г) ⇄ CO2 + H2, 2.15. Для якого з процесів підвищення
якщо вихідна суміш містила 2 моль температури збільшує вихід про-
СО, 3 моль H2O у розраху- дуктів реакції?
3 А. ендотермічного
нку на 1 дм газової суміші. Конс-
B. ізохорного.
танта хімічної рівноваги дорівнює
А. 0,06 C. ізобарного
B. 0,04 D. екзотермічного
C. 0,08 E. адіабатного
D. 0,03
2.16. Які дані необхідно використовува-
E. 0,02 ти, для розрахунку енергії актива-
ції реакції синтезу лікарського
2.11. Підвищення температури якого з
процесів прискорює його? препарату?
А. ендотермічний А. зміна енергії Гіббса системи
B. ізобарний B. константи швидкості реакції
C. ізохорний при двох температурах
D. адіабатичний C. внутрішню енергію системи
E. ензотермічний D. тепловий ефект реакції
E. порядок реакції
2.12. Для якої системи при збільшенні
тиску рівновага зміститься в сто- 2.17. Теорія хімічної рівноваги дозволяє
рону прямої реакції? прогнозувати шляхи максимально-
А. го виходу лікарських препаратів.
CO2(г) +H2(г) ⇄ Який з факторів не впливає на
B. CO(г)+H O(г)
2 зміщення хімічної рівноваги?
А. зміна температури
H2(г) + I2(г) ⇄ 2HI(г)

C. NH Cl(т) ⇄ HCl(г) +NH (г)

4 3
B. додавання каталізатору
C. зміна тиску
D. 2NO(г) + O (г) ⇄ 2NO (г)
2 2 D. зміна концентрації продуктів
E. COCl2(г) ⇄ CO(г) +Cl2(г) реакції
E. зміна концентрації вихідних
2.13. Зниження температури якого з речовин
процесів прискорює його?
2.18. Температурний коефіцієнт швид-
А. ізохорний кості реакції дорівнює 2. У скільки
B. ізобарний
разів зміниться швидкість цієї реа-
C. ендотермічний 0
D. екзотермічний кції при зміні температури на 40 ?
18
 А. у 8 разів B. коефіцієнтом абсорції
B. у 24 рази C. константою дисоціації
C. у 32 рази D. добутком розчинності
D. у 16 разів E. ступенем розчинності
E. у 4 рази
2.23. Лікування отруєнь катіонами Мер-
2.19. Температурний коефіцієнт швид- курію (ІІ), Кадмію, Талію (І),
кості хімічної реакції рівний 4. У Плюмбуму (ІІ) та Стануму (ІІ)
скільки раз зросте
t швидкість цієї водним розчином натрй сульфіду
3  температуру
2NHякщо
реакції,  N2 +3H2 підви- грунтується на малій розчинності у
о воді сульфідів цих катіонів. Вихо-
щити на 30 ?
А. в 32 рази дячи зі значень добутків розчинно-
B. в 16 раз сті, вкажіть найменш розчинний у
C. в 128 раз воді сульфід:
–53
А. ДР(HgS) = 4,0·10
D. в 64 рази –27
E. в 8 раз B. ДР(PbS) = 2,5·10
–21
C. ДР(TlS2) = 5·10
–27
2.20. Виходячи зі значень добутків роз- D. ДР(SnS) = 1,0·10
чинності [ДР], вкажіть,за допомо- –28
гою якої реакції можна повністю E. ДР(CdS) = 1,2·10
2+
осадити катіони Ca з розчину 2.24. В яких одиницях вимірюють шви-
2+ 2–
А. Ca + CrO4 = CaCrO4 дкість хімічної реакції в гомоген-
–2
ДР(CaCrO4) =2,3·10 них системах? А.
2+ – –1
B. Ca + 2F = CaF2 мольл хв.
–11 3 –1
ДР(CaF2) = 4,0·10 B. мольм с
2+ 2– –1 –1
C. Ca + C2O4 = CaC 2O4 C. мольмл с
–9 –1 –1
ДР(CaC2O4) = 3,8·10
2+ 2– D. мольл с
D. Ca + CO3 = CaCO3 2 –1
–9 E. мольм хв.
ДР(CaCO3) = 4,8·10
2+ 2–
E. Ca + SO4 = CaSO4 2.25. До зростання швидкості реакції
–8 шляхом збільшення кінетичної
ДР(CaSO4) = 9,1·10
енергії молекул призводить:
2.21. Вкажіть вірний варіант виразу А. усі перелічені способи
добутку розчинності кальцій ор- B. опромінення
тофосфату?
2+ 3– C. охолодження
А. ДР[Ca3(PO4)2 = [Ca ]·[PO4 ]
2+ 3 D. нагрівання
B. ДР[Ca3–3(PO24)2] = [Ca ] + E. освітлення
[ PO4 ]
C. ДР[Ca3(PO4)2 = 2.26. Яка з наведених реакцій відбува-
2+ 3 3– 2 ється з найбільшою швидкістю?
[Ca3(PO4)2]/([Ca ] · [ PO4 ] )
2+ 3– А. H2 + I2 = 2HI
D. ДР[Ca3(PO4)2 = 3 [Ca ]·2[PO4 ]/
[Ca3(PO4)2] B. 2SO2 + O2 = 2SO3
E. ДР[Ca (PO ) = [Ca ] · [
2+ 3
+ +
3–3 24 2 C. H2O + H = H3O
PO4 ] D. 3H2 + N2 = 2NH3
t
2.22. Розчинність малорозчинних речо- E. MgCO3   MgO + CO2
вин (типу AgCl або BaSO4) харак- 2.27. Яка реакція відбулася з
теризують за допомогою спеціаль- найбільшою швидкістю, якщо за
ної константи, яку називають: однаковий проміжок часу
А. коефіцієнтом розчинності утворилось по 1,0 г продуктів?
19
А. ½H + ½F = HF
 2(г) 2(г) (г)

B. ½H + ½Br 2(г) = HBr ( г)

½H + ½I = HI
2(г)

C. 2(г)
2(г) (г)

D. швидкість була однаковою

½H + ½Cl
E. 2(г) 2(г) = HCl( г)
B. Яка з наведених реакцій відбува-
ється з найбільшою швидкістю?
А.
B. 2NO + Cl2 = 2NOCl
C. NaOH + HCl = NaCl + H2O
D. CO + 2H 
Kt
CH OH
E. C H O 2 3
Kt
2 12 6 
2C2H5OH + 2CO2
2.29. Який із наведених записів, згідно закону дії мас, виражає швидкість
2
реакції 2NO(г)+ O2(г) = 2NO2(г)? А. k[NO] ·[O2]
B. 2k[NO] + [O2]
2
C. k[NO2]
2
D. [NO] + [O2]
2
E. [2NO] ·[O2]
2.30. Середня швидкість хімічної реак-ції характеризує:
А. зміну концентрації усіх речо-вин за певний проміжок часу
B. концентрацію вихідних речо-вин в даний момент часу
C. концентрацію продуктів реа-кції в даний момент часу
D. зміну концентрації реагуючих речовин за одиницю часу
E. зміну концентрації продуктів реакції від початку до кінця реакції

2.31. Який фізичний зміст константи швидкості реакції?

А. це зміна концентрації вихід-них речовин за певний про-міжок часу
B. це швидкість хім. р-ції при однакових концентраціях вихідних речовин
C. це швидкість хім. р-ції при концентрації реактантів рів-них одиниці
20
 D. це зміна концентрації вихід-них речовин за дуже малий проміжок часу
E. це швидкість хім. р-ції в мо-мент розпаду активованого комплексу
2.32. В яких одиницях вимірюють шви-дкість хімічної реакції в гетеро-генних
системах?
–1
А. моль мл с
3
B. моль/(см с)
C. моль л/хв
–1
D. моль л с
3 –1
E. кмоль м хв
2.33. Яке рівняння можна використати для визначення миттєвої швидко-сті реакції?
 А.
 c

B. c

C. cc
 2 1

 2 1

D.   kc2
E.
dc

d
2.34. Чи однаковою є швидкість хіміч-ної реакції у процесі її перебігу? А. не однаковою –
вона досягає максимуму через певний час
B. не однаковою – спочатку вона найменша, а потім збільшу-ється
C. однаковою впродовж її пере-бігу
D. не однаковою – спочатку вона найбільша, а потім зменшу-ється
E. не однаковою – вона досягає максимуму, коли прореагує половина взятої
кількості реактантів
 фаз
2.35. Яке рівняння є математичним D. усі названі способи
виразом закону дії мас для реакції
E. зменшення концентрації реа-
окиснення сульфур(ІV) оксиду? ктантів
А.  = k[SO2] + [O2]
B.  = k[SO3] 2.40. Миттєву швидкість хімічної реак-
C.  = [SО2] [O2]2
ції визначають за рівнянням:
А.
  c2  c1
D.  = [SO2] [O2]
2
E.  = k[SO2] [O2] 21
2.36. Яка реакція відбулася з
найбільшою швидкістю, якщо за
B. c
однаковий проміжок часу  
утворилось по 3,0 г продуктів? C.  tg 
I. ½H + ½Cl = HCl
II. H + ½O E.
III. ½H
2(г)

+ ½F
= H O (г)
2(г)
= HF
2(г)
2(г)
2
(г )

D.   kc
 c
(г)
2(г) 2(г)

А. швидкість була однаковою

B. III
C. II  
D. I 2.41. Яке рівняння є математичним ви-
разом закону дії мас для реакції
E. – С + СО = 2СО ?
(гр) 2(г) (г)

2.37. Яка з наведених реакцій відбува- А.  = k [С] [СO2]

ється з найбільшою швидкістю?
B.  = k [СO2]
А. t C.  = k[С] [СO]
2NH3   N2 + 3H2 C.
Ва(OH)2 + 2HCl = ВаCl2 D.  = k[СО2]
+ 2H2O E.  = k[С]
D. 2SO2+ O2 = 2SO3 2.42. Яке рівняння є математичним ви-
E. (C6H10O5)n + nH2O разом закону дії мас для реакції
H ,t Н О + СО = СО +Н ?


   nC6H12O6 2 (г) (г) 2(г) 2(г)

E. Kt А.  = k ([Н2О ] + [СO])
2C2H5OH  (C2H5)2O
B.  = k [Н2 ] [СO2]
+ H2O
C.  = k [СO]
2.38. Яке рівняння є математичним ви- D.  = [Н2О ] [СO]
разом закону дії мас для реакції E.  = k[Н2О ] [СO]
окиснення карбон(II) оксиду?
2
А.  = k[CO] [O2] 2.43. Укажіть правильний математич-ний
вираз закону дії мас для реак-
4.21.= k[2CO] [O2] ції
2
4.22. = [CO] [O2] N
2(г)
+3
Н2(г)
= 2NH 3(г)
2 2
4.23.  = k[CO2] А.  = k[NH3 ]
4.24.  = [CО] [O2] B.  = 2[N2 ] 3[H2]
3
2.39. До зростання швидкості реакції у C.  = k[N2 ] [H2]
3
гетерогенних системах призво- D.  = [N2 ] [H2]
дить: 3
E.  = k[N2 ]+ [H2]
А. охолодження
B. опромінення 2.44. Як називають основний закон хі-
C. збільшення поверхні поділу мічної кінетики?
21
 А. законом збереження
маси речовини
B. законом сталості складу
C. законом дії мас
D. законом еквівалентів
E. законом розведення Остваль-
да
2.45. У якому випадку в рівнянні
 C
    , що є математичним
виразом середньої швидкості
хімічної реакції, ставимо знак
” мінус”?
А. його треба ставити завжди
B. коли швидкість визначаємо за
зміною концентрації продук-
тів
C. його ставимо, якщо зміна
концентрацій продукту не-
значна
D. коли швидкість визначаємо за
зміною концентрації вихідних
речовин
E. його ставимо, якщо зміна
концентрацій у процесі реак-
ції велика
2.46. Від зміни яких чинників залежить
константа швидкості реакції?
1. від зміни тиску
2. від зміни температури
3. від зміни об‟ єму
4. реакційного середовища
5. від введення каталізатора
6. від зміни концентрації реагую-
чих речовин
А. 1, 2, 3
B. 3, 4, 5
C. 2, 4
D. 2, 5
E. 1, 3
2.47. Як зміниться швидкість
гомогенної реакції
2SO2 + O2 = 2SO3,
якщо концентрації вихідних
речовин збільшити в два рази?
22
А. зросте в 4 рази
зросте в 16 разів
зросте в 2 рази
зросте в 12 разів
зросте у 8 разів
2.48. Якщо в системі, де відбувається
реакція 2Fe(к) + 3Cl2(г) = 2FeCl3(к),
тиск зменшити в 3 рази,
то швидкість реакції:
А. зменшиться в 9 разів
B. зменшиться в 27 разів
C. не зміниться
D. збільшиться в 27 разів
E. збільшиться в 9 разів
2.49. У скільки разів слід підвищити
тиск, щоб швидкість утворення
NO2 за реакцією 2NO + O2 →
2NO2 зросла в 1000
разів? А. у 100 разів
B. у 10 разів
C. у 20 разів
D. у 50 разів
E. у 5 разів
2.50. У скільки разів зростає швидкість
більшості хімічних реакцій при
підвищенні температури на кожні
10 градусів?
А. у 2 – 3 рази
B. у 2 рази
C. у 3 рази
D. у 2 – 4 рази
E. у 4 рази
2.51. Головну роль у збільшенні швид-
кості реакції при підвищенні тем-
ператури відіграє:
А. збільшення загального числа
зіткнень між молекулами
B. зростання кінетичної енергії
молекул
C. збільшення швидкості руху
молекул
D. зменшення енергії активації
E. зростання частки активних
молекул
2.52. Як зміниться швидкість реакції
окиснення нітроген(ІІ) оксиду,
 якщо об‟ єм системи зменшити у 2 кість реакції зросла у 32 рази, як-
рази? що γ = 2,0
А. зменшиться у 4 рази А. на 80 ˚ С
B. збільшиться у 8 разів B. на 40 ˚ С
C. збільшиться у 16 разів C. на 60 ˚ С
D. збільшиться у 4 разів D. на 50 ˚ С
E. зменшиться у 16 разів E. на 70 ˚ С
B. Як треба змінити концентрацію 2.58. У скільки разів необхідно підви-
карбон(ІІ) оксиду в реакції щити тиск, щоб швидкість утво-
2СО(г) = СО2(г) + С(г), рення NO2 за реакцією
щоб її швидкість збільшилась у 9 2NO + O2 → 2NO2
разів? зросла в 125 разів?
А. збільшити у 5разів А. у 50 разів
B. збільшити у 3 Рази B. у 25 разів
C. збільшити у 2 Рази C. у 15 разів
D. збільшити у 6 Разів D. у 5 разів
E. збільшити у 4 Рази E. у 10 Разів
2.54. Обчисліть температурний коефіці- 2.59. Як зміниться швидкість реакції
єнт реакції, якщо за температури між карбон(ІІ) оксидом і киснем,
80˚ С вона закінчується за 320 с, а якщо концентрацію вихідних ре-
за 110˚ С – за 40с. човин збільшити в 3 рази?
А. γ = 2,5 А. зросте у 27разів
B. γ = 2 B. зросте у 3 рази
C. γ = 3 C. не зміниться
D. γ = 3,2 D. зросте у 6 разів
E. γ = 2,8 E. зросте у 9 разів
2.55. За температури 40˚ С реакція від- 2.60. На скільки градусів потрібно під-
бувається за 160 с (γ = 3), а за тем- вищити температуру, щоб швид-
ператури 60˚ С ця реакція закін- кість реакції зросла у 90 разів,
читься за: якщо γ = 2,7?
А. 20 с А. на 20˚ С
B. 60 с B. на 75˚ С
C. 30 с C. на 60˚ С
D. 0,3 с D. на 55˚ С
E. 10 с E. на 45˚ С
2.56. У скільки разів зростає швидкість 2.61. Укажіть правильний математич-

більшості реакцій при підвищенні ний вираз закону дії мас для
температури на кожні 10 градусів? реак-ції
А. у 3 рази СаСО3(к) → СаО(к) + СО2(г)
B. у 2–4 рази А.  = k
C. у 4 рази B.  = k[СаСО3 ]
D. у 2–3 рази C.  = k[СаО] + [СO2]
E. у 2 рази D.  = [СаСО3 ]
2.57. На скільки градусів потрібно під- E.  = k[СаО ][СO2]
вищити температуру, щоб швид- 2.62. Обчисліть значення константи
23
 швидкості реакції типу А + В = АВ, B. збільшиться у 64 рази
якщо при концентраціях речовин А C. зменшиться у 16 разів
1В, що відповідно дорівнюють 0,5 D. зменшиться у 64 рази
20,1 моль/л швидкість реакції ста- E. не зміниться
–3
новила 5 10 моль/(л хв).
А. k = 100 2.67. У скільки разів необхідно збіль-
B. k = 0,1 шити концентрацію хлору у сис-
C. k = 100 темі
D. k = 0,05 2Al(к) + 3Cl2(г) = 2AlCl3(к),
–2 щоб швидкість реакції збільши-
E. k = 1 10 лась у 64 рази?
2.63. У реакторі, де відбувається взає- А. у 4 рази
модія за рівнянням СО + Сl2 = B. у 2 рази
COCl2, концентрацію СО C. у 10 разів
збільши-ли від 0,3 до 1,2 моль/л, а D. у 6 разів
Сl2 – від 0,2 до 0,6 моль/л. У E. у 8 разів
скільки разів зросла швидкість
прямої реакції? А. у 26 разів 2.68. Як зміниться швидкість реакції
B. у 8 разів 2Fe(к) + 3Cl2(г) = 2FeCl3(к),
C. у 18 разів якщо тиск у системі збільшити у
D. у 12 разів 3 рази?
E. у 16 разів А. збільшиться у 9 разів
B. збільшиться у 27 разів
2.64. При підвищенні температури від C. зменшиться у 27разів
120 до 150˚ С швидкість хімічної D. збільшиться у 3 рази
реакції зросла у 27 разів. Знайти E. зменшиться у 9 разів
температурний коефіцієнт швид-
кості реакції. 2.69. При охолодженні системи, де від-
А. γ = 3,2 бувається реакція
B. γ = 3 2NO + О2 = 2NO2
C. γ = 2,8 від 80 до 40˚ С швидкість реакції
D. γ = 3,6 зменшилась у 250 разів. Знайти
E. γ = 2,1 температурний коефіцієнт швид-
кості реакції.
2.65. У скільки разів збільшиться швид- А. γ = 4,0
кість реакції при підвищенні тем- B. γ = 2,3
ператури на 40˚ С, якщо при під- C. γ = 2,8
вищенні температури на 10˚ С її D. γ = 3,6
швидкість зростає у три рази? E. γ = 3,0
А. у 9 раз
B. у 3 рази 2.70. Якщо в реакції
C. у 27 раз NH3 + HCl = NH4Cl
D. у 18 разів початкова концентрація HCl дорі-
E. у 81 раз внювала 0,65 моль/л, а через 0,2 с
стала 0,25 моль/л, то середня шви-
2.66. Як зміниться швидкість реакції дкість цієї реакції становила:
2NO + Cl2 = 2NOCl, А. 0,04 моль/(л с)
якщо тиск у системі збільшити у B. 0,02 моль/(л с)
4 рази? C. 2 моль/(л с)
А. збільшиться у 16 рази D. 0,1 моль/(л с)
24
 E. 0,2 моль/(л с) B. 3
C. 3,2
2.71. Обчисліть швидкість реакції, вна-
слідок якої концентрація йонів D. 2
+ E. 2,6
Н3О зменшилась на 0,01
3
моль/дм за 1 нс (наносекунду).
7 3 2.76. Як зміниться швидкість прямої
А. 10 моль/(дм с) B. реакції
–6 3
10 моль/(дм с) C. 3H2 + N2 ⇆ 2NH3,
9 3 –9
10 моль/(дм с) D. 10 якщо об‟ єм системи зменшити у
3
моль/(дм с) E. 2 рази?
5 3
10 моль/(дм с) А. збільшиться у 12 разів
2.72. Обчисліть період піврозпаду ра- B. збільшиться у 16 разів
220 C. зменшиться у 8 разів
діонукліду Радону-220 ( Rn),
якщо константа швидкості реакції D. збільшиться у 4 рази
–2 –1 E. збільшиться у 8 разів
дорівнює 1,26 10 с .
А. 25 с 2.77. Як зміниться швидкість прямої
B. 5 с реакції
C. 70 с 2NO + O2 = 2NO2,
D. 0,5 с
якщо концентрації вихідних
E. 55 с
речовин збільшити в два рази?
2.73. Якщо в реакції А. зросте в 16 разів
СО + Н О = СО +Н B. зросте в 4 рази
(г) 2 (п) 2(г)2(г)
концентрація карбон(ІІ) оксиду за 3 с C. зросте в 2 рази
3
змінилась від 1,0 моль/дм до D. зросте у 3 рази
3 E. зросте у 8 разів
0,4 моль/дм , то середня швидкість
реакції становила:
3
А. 2,0 моль/(дм с) 2.78. Укажіть середню швидкість реак-
3 ції
B. 2,4 моль/(дм с)
3 А2 + В2 = 2АВ, якщо
C. 0,2 моль/(дм с) у проміжку часу 10 хв. поча-
3
D. 0,02 моль/(дм с)
3 ткова концентрація А2
E. 1,2 моль/(дм с) 3
становила 0,1 моль/дм , а
2.74. У скільки разів збільшиться швид- 3 –3
кінцева 0,05 моль/дм А. 2 10
кість хімічної реакції при підви- 3
щенні температури від 25 до 75 ˚ моль/(дм хв)
С, якщо γ = 2? –6 3
B. 5,2 10 моль/(дм хв)
А. у 64 рази –5 3
C. 8,3 10 моль/(дм хв)
B. у 50 разів –4 3
D. 4 10 моль/(дм хв)
C. у 32 рази –3 3
D. у 25 разів E. 6,5 10 моль/(дм хв)
E. у 24 рази 2.79. Математичним виразом константи
швидкості реакції нульового по-
2.75. При охолодженні реакційної су- рядку є рівняння:
міші від 90 до 60˚ С швидкість А. k0 = τ Cτ/C0
реа-кції зменшилась у 27 разів. B. k0 = τ С0/Сτ
Визна-чіть температурний C. k0 = 1/τ (Сτ - С0)
коефіцієнт швидкості реакції. D. k0 = 1/τ(С0 - Сτ)
А. 4 E. k0 = Сτ - С0/∆τ
25 2.80. Математичним виразом константи
 швидкості реакції І-го порядку є другого порядку
рівняння: E. бімолекулярною реакцією
c нульового порядку
А.   1 lg 1

1  c 4.39. Реакція одержання фосгену COCl2

0
c із карбон(ІІ) оксиду і хлору є реак-
B. 1 0
 цією:
1  lg c А. мономолекулярною другого
 1 порядку
C. 1 B. мономолекулярною нульово-
го порядку
1   ln c1  c0 C. бімолекулярною першого
D.   1 c0 порядку
lg
1  1
c D. мономолекулярною першого
порядку
E.  2,303 c0 E. бімолекулярною другого по-
рядку
lg
1   c1 2.85. Прикладом розгалуженої ланцю-
2.81. Розкладання гідроген йодиду на гової реакції є:
поверхні металічного золота є реа- А. реакція взаємодії хлору з лу-
кцією: жним металом
А. першого порядку B. реакція взаємодії водню з
B. другого порядку хлором
C. дробового порядку C. реакція взаємодії водню з
D. вищого порядку киснем
E. нульового порядку D. реакція взаємодії водню з
азотом
2.82. Розкладання амоніаку на поверхні
вольфраму за схемою: E. реакція взаємодії хлору з ме-
t таном
2NH3  N2 +3H2
2.86. Укажіть правильну кінетичну ха-
є реакцією: рактеристику реакції
А. вищого порядку CuO + H = Cu + H O :
(к) 2(г) (к) 2 (р)
B. нульового порядку
C. першого порядку А. реакція мономолекуляр-
D. другого порядку на першого порядку
E. дробового порядку B. реакція гетерогенна другого
порядку
2.83. Реакція гідролізу сахарози, що C. реакція бімолекулярна друго-
відбувається за рівнянням
+ Н2О = С6Н12О6 (Гл) +С12Н22О11
го порядку
D. реакція бімолекулярна пер-
С6Н12О6(Фр) шого порядку
за кінетичною класифікацією є: E. реакція гомогенна другого
А. бімолекулярною реакцією порядку
першого порядку
2.87. У якому випадку константа швид-
B. мономолекулярною реакцією кості хімічної реакції дорівнює
першого порядку
швидкості реакції?
C. бімолекулярною реакцією
другого порядку А. коли реакції відбуваються у
гетерогенній системі
D. мономолекулярною реакцією
26
 B. у всіх перелічених випадках
C. коли концентрації реактантів
3
дорівнюють 1 моль/дм
D. коли реакції відбуваються у
гомогенній системі
E. коли концентрації реактантів
однакові і не дорівнюють 1
3 E. Ba + SO4 = BaSO4
моль/дм
2.88. У якому випадку порядок і моле-
кулярність хімічних реакцій спів-
падають?
А. тільки для ферментних реак-
цій
B. вони співпадають завжди
C. для фотохімічних реакцій
D. тільки для простих односта-
дійних реакцій
E. для складних багатостадійних
реакцій
2.89. Що таке енергія активації хімічної
реакції?
А. різниця між кінетичною енер-
гією молекул і потенціальною
енергією
B. різниця між тепловмістом
системи і енергією
активова-ного комплексу
C. різниця між внутрішньою
енергією і енергією активова-
ного комплексу
D. різниця між енергією активо-
ваного комплексу і середньою
енергією молекул реагуючих
речовин
E. різниця між енергією активо-
ваного комплексу і теплоєм-
ністю системи
2.90. В яких межах знаходиться енергія
активації переважної більшості
хімічних реакцій?
А. 50–150 кДж/моль
B. 150–300 кДж/моль
C. 100–300 кДж/моль
D. 100–200 кДж/моль
E. 40–200 кДж/моль
2.91. Яка з наведених реакцій відбува-
27
ється за молекулярним механіз-
мом?
А. H2 + Cl 2 = 2HCl B.
2NO + O2 = 2NO2
C. 2H + O = 2H O
2
+ 2 – 2
D. H3O + OH = 2H2O
2+ 2–
2.92. Яка з наведених реакцій відбува-
ється за радикальним механізмом?
А. HNO3 + KOH = KNO3 + H2O
B. AgNO3 + HCl = AgCl + HNO3
C. 2NO + O2 = 2NO2
D. CH4 + Cl2 = CH3Cl + HCl
E. H2 + I2 = 2HI
2.93. У реакції фотосинтезу вуглеводів
із СО2 і Н2О сенсибілізатором є:
А. УФ-випромінювання
B. сонячне світло
C. вуглекислий газ
D. йони перехідних металів
E. хлорофіл
2.94. Якщо хімічна реакція характеризу-
ється енергією активації Еа >
120 кДж/моль, то її швидкість:
А. мала
B. велика
C. середня
D. дуже велика
E. дуже мала
2.95. З якою швидкістю відбуваються
реакції, які характеризуються ма-
лим значенням енергії активації
(Еа ≈ 40 кДж/моль)
А. з середньою швидкістю
B. з великою
C. з дуже малою швидкістю
D. з дуже великою швидкістю
E. з малою швидкістю
2.96. Чим пояснюється підвищення
швидкості реакції при введенні в
систему каталізатора?
1. Зменшенням енергії активації
2. Збільшенням середньої кінетич-
ної енергії молекул
3. Збільшенням числа активних
 молекул 4. Збільшенням числа на поверхні твердих
зіткнень каталізаторів є:
А. 1, 3 А. проміжні активовані компле-
B. 2, 3 кси
C. 1, 4 B. активні центри
D. 2, 4 C. активні ансамблі
E. 1, 2 D. мультиплети
E. активні точки
2.97. Яку роль відіграють ферменти у
біохімічних реакціях? 2.101. За участю яких активних частинок
А. знижують енергію відбуваються ланцюгові реакції?
активації реакцій А. катіонів і аніонів
B. підвищують енергію активації B. йонних агрегатів
реакцій C. активних молекул
C. змінюють порядок реакції D. радикалів і атомів
D. змінюють константу швидко- E. тільки вільних радикалів
сті реакції
E. інгібують паралельні реакції 2.102. Як називають реакції, в яких одна
відбувається одночасно з другою,
2.98. З лікарських засобів, які широко термодинамічно неможливою?
використовують у медичній прак- А. поєднані
тиці, до групи ферментних препа- B. послідовні
ратів належить: C. паралельні
А. фестал D. фотохімічні
B. еритроміцин E. ланцюгові
C. седалгін
D. кофеїн 2.103. Для визначення енергії активації
E. баралгін хімічної реакції треба знати:
А. порядок реакції
2.99. Яку роль виконує каталізатор у B. тепловий ефект реакції
каталітичних реакціях? C. зміну енергії Гіббса
1. Полегшує досягнення cтану D. порядок і молекулярність
хімічної рівноваги реакції
2. Істотно збільшує константу хі- E. константи швидкості за двох
мічної рівноваги температур
3. Зменшує константу хімічної
рівноваги 2.104. Яким кінетичним рівнянням опи-
сують реакцію розкладання лікар-
4. Утворює проміжну сполуку, яка
ських речовин?
легко розкладається на продукт
взаємодії А. нульового порядку
5. Сприяє перебігу прямої реакції B. третього порядку
C. другого порядку
А. 1, 4 D. першого порядку
B. 1, 5 E. дробового порядку
C. 2,3
2.105. Як називають реакції, внаслідок
D. 5 яких утворення кінцевого продук-
E. 2, 5 ту відбувається через декілька
проміжних стадій?
2.100. Згідно теорії гетерогенного каталі-
зу Баландіна активними центрами А. паралельними
B. радикальними
28
 E.
C. послідовними
D. спряженими
E. ланцюговими

2.106. Для реакції розкладання лікарської

речовини період напівперетворен-
ня 1/ 2 визначають за рівнянням:
А.

B. 1/ 2
= C /2 k
0 0

C. 1/ 2
= 1/ k C
1 0

1/ 2 = 0,693/ k1
D.  =
lg2
/k
1/ 2 1
E.
 =
ln2
/k
1/ 2 0
2.107. З перелічених нижче лікарських
засобів до ферментних належить:
А. баралгін
B. лідаза
C. пероксидаза
D. ціанокобаламін
E. АТФ

2.108. Як називають розділ медицини, що

займається застосуванням фермен-
тних засобів у медицині?
А. хіміотерапія
B. ензимотерапія
C. ферментологія
D. пульмонологія
E. нефрологія

2.109. Рівняння швидкості ферментних

реакцій Михаеліса-Ментен запи-
сують так:
А.  [S]
 max

K M [ S ]
B.  [S]
 o

K M [ S ]
C.  [ S ]
 заг
KM [S]
D.  [ Е]
max


K M [ S ]
 значення:
 [ Е] 1 1
А. / і /[S]
1
B.  і /[S]
 o C.  і [Е]
K M [ S ] D.  і [S]
1 1
E. / і /[Е]
2.110. Який фізичний зміст константи
Михаеліса? 2.113. Водний розчин гідроген пероксиду з
А. КМ = [Е], якщо[Е] = [S] масовою часткою Н2О2 3 % вико-
B. – ристовують для обробки поранень.
C. КМ = [S], якщо  Чому в розчині Н2О2 розкладання

D. КМ = [Е], якщо    відбувається повільно, а при нане-
E. КМ = [S], якщо   
сенні на рану – швидко?
А. пероксид швидко розклада-
2.111. Зазначте основну одиницю вимі- ється при контакті з вуглеки-
рювання молекулярної активності слим газом повітря
ферментів: B. фермент пероксидаза що міс-
–1 –1
А. моль дм с титься у крові, каталізує роз-
–1 –1
B. ммоль л с кладання Н2О2
3 –1
C. ммоль см с
C. фермент каталаза, що міс-
–1
D. хв титься у крові, каталізує роз-
–1 –1 кладання Н2О2
E. моль л хв
D. пероксид швидко розклада-
2.112. Для визначення константи Михае- ється при контакті з повітрям
ліса будують графік, відкладаючи
E. пероксид швидко розклада-
на осях (ордината - абсциса) такі
ється під дією електролітів
29
 А.
крові ДР
S= m+n

2.114. Катіон якого ферменти?

біоелемента входить до А. активаторами
складу ферменту B. субстратами
карбоангідра-зи? C. коферментами
А. Кобальт D. ензимами
B. Кальцій E. апоферментами
C. Ферум
D. Цинк 2.118. За якою формулою
E. Купрум вираховують розчинність
(S) малорозчинного
2.115. Чим пояснюють електроліту типу AmBn,
токсичну дію йо-нів який дисо-ціює за схемою
важких металів на n+
організм? А. зв‟ AmBn ⇄ mA +
язуванням аніонів m–
nB ?
електро-
літів, що містяться
у крові
B. блокуванням S-H
груп актив-них
центрів ферментів
C. блокуванням
процесу перене-
сення кисню від
легень до клітин
D. утворення
важкорозчинних
сполук з
біорідинами
E. впливом цих йонів
на густину крові

2.116. Метод прискореного

старіння лі-ків, який
використовують для
ви-значення їх терміну
придатності,
ґрунтується на
застосуванні:
А. закону дії мас
B. рівняння Арреніуса
C. закону розподілу
Больцмана
D. Законах Рауля
E. правила Вант-
Гоффа

2.117. Як називають речовини,

наприклад йони металів,
нуклеотиди, вітамі-ни,
які активують
 B.
2+ 2
[Ba ][SO4
S= –
] = ДР B.
ДР 2+
[Ba ]·
ДР
2–
C. [SO4 ] >
S=(m  n)
mn ДР C.
2+ 2
D. [Ba ][SO4
ДР –
S=(m+n) ]  ДР D.
m 2+
m  [Ba ]·
n 2–
n [SO4 ] <
E. ДР ДР
S=(m+n) E. [Ba] [SO4]=ДР
m+n
2.121. Насичений розчин AgI
2.119. Який зв‟ язок утворюєть-
енергії Гіббса з ся за умови, що:
+ –
добу-тком А. [Ag ] [I ] < ДР
розчинності? + –
B. [Ag ]•[I ] > ДР
А. G = RTlg + –
C. [Ag ] [I ]ДР
ДР + –
D. [Ag ]•[I ] = ДР
B. lg ДР + –
=G/(2,303R E. [Ag ]+[I ] < ДР
T) 2.122. Яка умова утворення
C. lg ДР = – осаду важко-
G/(2,303RT розчинного
) електроліту?
D. G = RTln А. ЙД = ДР
ДР B. ЙД  ДР
E. G = - RTln C. ЙД < ДР
ДР D. -
E. ЙД > ДР
2.120. У якому варіанті
вказана умова 2.123. Добуток розчинності
утворення малорозчин-них
пересиченого електролітів
розчину залежить від: А.
BaSO4? температури
А.
B. концентрації солі

30
 C. наявності каталізатора
D. молярної концентрації йонів
E. усі перелічені

2.124. Яке рівняння можна використати

для знаходження ДР електроліту,
що дисоціює за схемою
n+ m–
AmBn ⇄ mA + nB ?
n+ m–
А. ДР= [A ][B ] 2.128. Які йони не можуть одночасно
m n
B. ДР= [A] [В] знаходитися в розчині?
n+ m m– n +
C. ДР= [A ] [B ] А. K , NO –
D. + 3 –
ДР= aАn +  aB m- B. NH4 , Cl
E. чинний у воді сульфід:

ДР= a A n+  aBm-  А. ДР(PbS) = 2,5·10
–27
–28
2.125. Розчинність малорозчинних елект- B. ДР(CdS) = 1,2·10
–27
ролітів характеризують за допомо- C. ДР(SnS) = 1,0·10
–21
гою спеціальної константи, яку D. ДР(TlS2) = 5·10
називають: –
E. ДР(HgS) = 4,0·10
А. коефіцієнтом абсорції 53
B. добутком розчинності
C. коефіцієнтом розчинності
D. ступенем розчинності
E. константою дисоціації
+ 2–
2.126. Вкажіть правильний варіант запи- C. Na , SO4
су математичного виразу добутку
31

2.127. Виходячи зі значень добутків роз-

чинності, вкажіть найменш роз-

розчинності ортофосфату кальцію

2+ 3 3– 2
А. ДР = [Ca ] ·[PO4 ]
2+ 3 3– 2
B. ДР = 3[Ca ] +2[PO4 ]
2+ 3 3– 2
C. ДР = ([Ca ] ·[PO4 ] )/
[Ca3(PO4)2] 2+ 3 3– 2
D. ДР = 3[Ca ] · 2[PO4 ]
2+ 3 3– 2
E. ДР = [Ca ] + [PO4 ]
 2+ 2–
D. Cu , SO4
2+ –
E. Fe , OH
2.129. Вкажіть пару сполук, які можуть
бути в розчині одночасно:
А. Al(NO3)3 і HCl
B. NaOH і P2O5
C. Ba(OH)2 і CO2
D. AgNO3 і HCl
E. CuSO4 і BaCl2
2.130. Що таке добуток розчинності?
А. добуток молярних концентра-
цій йонів у насиченому роз-
чині малорозчинного елект-
роліту в степенях, що дорів-
нюють стехіометричним кое-
фіцієнтам
B. відношення концентрацій йонів у
розчині до концентра-ції
недисоційованих молекул
C. добуток концентрацій йонів
важкорозчинного електроліту
D. співвідношення концентрацій
йонів важкорозчинного елек-
троліту
E. добуток активностей йонів
будь-якого електроліту

2.131. У виразі ДР малорозчинного елек-

троліту активності йонів можна
замінити їх концентраціями тому,
що:
А. йонна сила насиченого розчи-
ну близька до нуля
B. коефіцієнт активності йонів
більший одиниці
C. коефіцієнт активності йонів
прямує до нуля
D. –
E. йонна сила насиченого розчи-ну
прямує до одиниці

2.132. Добуток розчинності малорозчин-

ного електроліту характеризує: А.
здатність малорозчинних еле-
ктролітів до дисоціації
B. електричну провідність таких
розчинів
C. –
 D. концентрацію важкорозчин-
ного електроліту у розчині
E. рівновагу в гетерогенній сис-
темі:
2.137. Який вираз справедливий для роз-
рахунку розчинності ферум(ІІІ)
гідроксиду (в моль/л)?

тверда речовина ⇄ насиче- А. S= 3 ДР

ний розчин малорозчинного 27
електроліту 3
B. S=
2.133. Яке рівняння є математичним ви- 4ДР
разом ДР малорозчинного магній ДР
C. S= 3
гідроксиду? 4
2+ –
А. ДР= 2[Mg ]·2[OH ] ДР
2+
B. ДР= [Mg ][OH ]
– D. S= 4
27
C. ДР = a 2 +  a _
Mg
2+ – 2
OH E. S= ДР
D. ДР= [Mg ][OH ]
2+ – 2.138. Розчинність AgCl за температури
E. ДР= [Mg ]·2[OH ] –5
25 С дорівнює 1,3410 .
2.134. Математичним виразом ДР каль- Вкажіть значення ДР.
цій фториду є рівняння: –10
2+ – 2 А. 8,8 10
А. ДР = [Ca ][F ] B. –5
2+ – B. 5,2 10
ДР= [Ca ] + [F ] C. –4
2+ – C. 3,6 10
ДР = [Ca ][2F ] D. ДР D. 1,2 10
–8
2+ –
= a(Ca ) a(F ) E. ДР= –10
2+ – 2 E. 1,8 10
[Ca ] / [F ]
2.139. Розчинність СuS за температури 25
2.135. Математичним виразом ДР арген- –18
тум хромату є рівняння: С дорівнює 2,44 10 . Вкажіть
+ 2– значення ДР.
А. ДР= [Ag ]+[Cr2O4 ] B. –32
+2 2– А. 1,2 10
ДР= [Ag ] [CrO4 ] –30
+ 2– B. 8,2 10
C. ДР= [Ag ][CrO4 ] –18
D. C. 1,2 10

ДР= aАg+ 2
 aCrO42- D. 5,4 10
–32
–36
+ 2– E. 6,0 10
E. ДР= 2[Ag ]•[CO 4 ]
2.140. Обчислити розчинність СаF2 у воді,
2.136. Для розрахунку розчинності арге- (моль/л), якщо ДР(СаF2) = 4,0
нтум сульфіду (в моль/л) викорис-
10–11 –16
товується рівняння:
А. 8,2 10
3
А. S= 4ДР B. 5,1 10–13
C. 8,5 10–18
3 ДР –14
B. S= D. 2,1 10
4 –12
E. 4,0 10
ДР
C. S= 3 2.141. Обчисліть Крівн. реакції
4 2NO + O2 ⇄ 2NO2,
D. S= ДР 32

ДР
E. S= 2
якщо рівноважні концентрації
3
дорівнюють: [NO2] = 0,8 моль/дм , [NO]
3
= 0,4 моль/дм , [O2] = 0,2
3
моль/дм
 А. 16 стехіометричним коефіцієн-
B. 24 там
C. 20
D. 22 2.145. Математичним виразом константи
рівноваги реакції
E. 18
2SO2 + O2 ⇄ 2SO3
2.142. Принцип Лє– Шател'є дає можли- є рівняння:
вість контролю протікання хіміч- 2
ної реакції як в лабораторії, так і в [SO 3 ] [O 2 ]
промисловості. Вкажіть, який з
наведених процесів повинен про-
А. Kp 
водитися при підвищеному тиску: 2
[SO2 ]
А. 3H2(г) + N2(г) = 2NH3(г) 2
B. Fe + H2O(г) = FeO + H2(г) [SO 2 ] [O 2 ]
C. H2(г) + Cl2(г) = 2HCl(г)
B. Kp  2
D. N2(г) + O2(г) = NO2(г)
[SO3 ]
E. CO(г) + Cl2(г) = COCl2(г)
[SO2
]2

C. Kp  [SO3 2 [O2 ]
2.143. Рівноважним називається такий ]
стан системи, при якому: 2
[SO 3 ]
А. швидкості прямої і зворотної D. Kp  2
реакції рівні [SO2 ] [O2 ]
B. відбувається безперервний [SO 3 ]
обмін речовин та енергії з E. Kp 
навколишнім середовищем [SO2 ][O2 ]
C. концентрації реагуючих речо-
вин однакові 2.146. Чому дорівнює константа рів-
новаги реакції
D. не змінюються маси реагую-
чих речовин H2 + I2 ⇄ 2HI,
E. необхідні постійні витрати якщо константа швидкості прямої
енергії Гіббса реакції дорівнює 0,16, а зворотної
– 0,05?
2.144. Константою хімічної рівноваги А. 3,2
називається: B. 0,1
А. добуток зміни концентрацій C. 0,3
реагентів D. 2,3
B. добуток рівноважних концен- E. 0,03
трацій продуктів реакцій в
степенях, що дорівнюють 2.147. Яке рівняння є виразом константи
стехіометричним коефіцієн- рівноваги реакції
там FeO(к) + H2(г) ⇄ Fe(к) + H2O(г) ?
2
C. відношення констант швид- [H O] [Fe]

кості прямої і зворотної реак- А. Kp 
ції [H2 ] [FeO]
D. відношення констант швид-
кості зворотної і прямої реак- K [H 2 ]
p
ції B.  [H 2O]
E. добуток рівноважних концен-
трацій вихідних речовин в K [FeO][H 2
степенях, що дорівнюють p
C.  [Fe][H2O]
33
 [H 2O] водню
D. Kp  D. введення каталізатора, підви-
[H2 ][FeO] щення температури
K [H 2О] E. підвищення температури,
зменшення тиску
p
E.  [H 2 ]
2.151. При 450 С константа
2.148. Cинтез метанолу за реакцією рівноваги реакції
CO(г) + 2H2(г) ⇄ CH3OH(р) H2 + Br2 ⇄ 2HBr
є процесом екзотермічним, тому дорівнює 50. Визначити константу
для збільшення виходу продукту рівноваги реакції розкладу НВr
необхідно: при цій же температурі?
А. підвищити температуру, збі- А. 0,02
льшити концентрацію мета- B. 0,07
нолу C. 0,2
B. підвищити температуру, під- D. 0,05
вищити тиск E. 0,5
C. підвищити температуру, ви-
водити водень із зони реакції 2.152. Для яких з наведених нижче реак-
D. понизити температуру, виво- цій рівновага зміститься в бік
дити СО із зони реакції утворення продуктів реакції при
підвищенні температури і тиску:
E. понизити температуру, виво-
дити метанол із зони реакції N2(г) + 3H2(г) ⇄ 2NH3(г) – Q;
2.149. Які умови сприяють більшому C(т) + O2(г) ⇄ CO2(г) + Q;
виходу SО3 за реакцією N2O4(р) ⇄ 2NO2(г) – Q?
SO2 + 1/2O2 ⇄ SO3 ; H298 = А. 2
– 98,9 кДж/моль . B. для всіх наведених реакцій
А. підвищення температури, C. 2, 3
зменшення об‟ єму реактора D. 1, 3
B. підвищення температури, E. 1
збільшення об‟ єму реактора
2.153. Стан системи, який не змінюється
C. зниження температури, зме- в часі при незмінних зовнішніх
ншення концентрації кисню
факторах, називається:
D. підвищення температури, А. нерівноважним
зменшення тиску
B. стаціонарним
E. зниження температури, під- C. ізотермічним
вищення тиску
D. ізобарним
2.150. Більшому виходу аміаку в системі E. рівноважним
N2 + 3H2 ⇄ 2NH3; H298 = –92,4 2.154. Для якого з перелічених процесів
кДж/моль зниження температури буде його
сприяє: прискорювати?
А. зниження температури, під- А. ендотермічного
вищення концентрації аміаку B. адіабатичного
B. збільшення об‟ єму реактора, C. ізобарного
введення каталізатора D. екзотермічного
C. зниження температури, під- E. ізохорного
вищення концентрації азоту і
34
 B.
NH4Cl(т) ⇄ HCl(г) + NH3(г)
2.155. Стаціонарним називається
такий стан системи, при якому: C.
CO2(г) + H2(г) ⇄ CO(г) +
А. відсутній обмін речовин
та енергії D. H O(г) 2
F. відсутні будь-які градієнти H2(г) + I2(г) ⇄ 2HI(г)

G. ентропія системи має макси-

мально можливе значення
E. 2NO(г) + O (г) ⇄ 2NO (г)
2 2

H. наявні сталі за величиною 2.157. Для якого з процесів підвищення

градієнти температури збільшує вихід про-
дуктів реакції?
I. швидкості прямої та зворот-
ної реакції рівні А. Ізобарного
B. екзотермічного
2.156. Для якої системи при збільшенні C. ендотермічного
тиску рівновага зміститься в сто- D. адіабатичного
рону прямої реакції? E. ізохорного
А.
COCl2(г) ⇄ CO(г) + Cl2(г)
а яка – окисником. Напрямок
про-ходження окисно-
відновної реакції

Розділ 3

3.1. До якого типу електродів

відносять хлорсрібний
електрод:
А. другого роду
B. першого роду
C. йон-селективних.
D. окисно-відновних
E. газових

3.2. Стандартний водневий

електрод це платинова
пластина, занурена в
розчин сульфатної кислоти за
тем-ператури 298 К і р
5
=1,013·10 Па з активністю
+
йонів Н3О А. 1 моль/л
A. 1 моль/л
0,2 моль/л
B. 0,1 моль/л
C. 2 моль/л
D. 0,5 моль/л

3.3. При проведенні окисно-

відновної реакції потрібно
знати, яка із реа-гуючих
речовин буде відновником,
 D. величиною водневого
показни-ка системи.
E. різницею стандартних
елект-родних
потенціалів учасників
реакції.

3.4. Як зміниться потенціал

цинкового електрода при
визначається: зменшенні концент-рації
А. величиною стрибка йонів цинку в 100 разів?
потенціалу в ході окисно- А. збільшиться на 120 мВ
відновної реак-ції. B. зменшиться на 120 мВ
B. температурою системи. C. C. зменшиться на 60 мВ
величиною стандартних D. зменшиться на 40 мВ
елект- E. збільшиться на 30 мВ
родних потенціалів
учасників реакції. 3.5. Мідна пластинка занурена в
0,1 М
35
 розчин купрум сульфату. Який по- B. приблизно 0 В
тенціал виникає на межі поділу 2-х C. приблизно –0,4 В
фаз? D. приблизно +0,4 В
А. дифузійний
B. мембранний 3.11. Як зміниться потенціал водневого
C. електрокінетичний електрода за температури 298,15 К,
D. електродний якщо 1 М розчин HCl , в який зану-
E. контактний рений електрод, розбавити в 100
разів?
3.6. Залежність величини електродного А. зменшиться на 0,413 В
потенціалу від різних чинників ви- B. збільшиться на 0,413 В
ражається рівнянням: C. збільшиться на 0,206 В
А. Арреніуса D. зменшиться на 0,118 В
B. Гіббса E. не зміниться
C. Вант-Гоффа
D. Нернста 3.12. Як зміниться потенціал водневого
E. Гесса електрода за температури 298,15 К ,
якщо 1 М розчин HCl цілком нейт-
3.7. До якого типу електродів відносять ралізувати?
каломельний електрод? А. не зміниться
А. йон-селективних B. зменшиться на 0,413 В
B. газових C. збільшиться на 0,118 В
C. окисно-відновних D. зменшиться на 0,118 В
D. першого роду E. збільшиться на 0,413 В
E. другого роду
– 3.13. У водневому електроді електродним
3.8. Вкажіть редокс-пари, для якого І2/2І матеріалом є:
о –
є відновником φ (І2/2І ) = 0,54 А. водень
В і значення ЕРС процесу позитив- B. залізо
не C. платина
4+ 2+ о
А. Sn = Sn , φ = 0,15B D. золото
– о
B. Cl2 = 2Cl , φ = 1,36В E. срібло
2– о
C. SO4 = S, φ = 0,45B
+ о
D. 2H = H2, φ = 0,0B 3.14. Яка величина рН електродного роз-
2– 2– о чину стандартного водневого елект-
E. 2S2O3 = S4O6 , φ = 0,09B роду?
3.9. До якого типу відносять електрод, А. 1
3+ B. 0,5
складений за схемою Au | Au?
А. до електродів ІІ роду C. 2
B. до електродів І роду D. 10
C. окисно-відновних електродів E. 0
D. до електродів ІІІ роду
E. йон-селективних електродів 3.15. До якого типу електродів відносять
хлорсрібний електрод?
3.10. Яким приблизно буде потенціал А. другого роду
водневого електроду, зануреного до B. йон-селективних
дистильованої води за стандартної C. окисно-відновних
температури ? D. першого роду
А. приблизно –0,8 В E. газових
B. приблизно +0,8 В
3.16. До якого типу електродів відносять
36
 каломельний електрод: А. до електродів ІІІ роду
А. другого роду B. йон-селективних електродів
B. першого роду C. окисно-відновних електродів
C. газових D. до електродів І роду
D. йон-селективних E. до електродів ІІ роду
E. окисно-відновних
3.23. До якого типу відносять електрод,
3+
3.17. До якого типу електродів відносять складений за схемою Al | Al?
водневий електрод А. до електродів ІІІ роду
А. першого роду B. йон-селективних електродів
B. другого роду C. окисно-відновних електродів
C. йон-селективних D. до електродів І роду
D. окисно-відновних E. до електродів ІІ роду
E. газових
3.24. Електрод складений за схемою
4+ 2+
B. До якого типу електродів відносять Au Sn , Sn відносять до:
хінгідронний електрод: А. окисно-відновних
А. газових B. порівняння
B. першого роду C. йон-селективних
C. йон-селективних D. індикаторних
D. другого роду E. газових
E. окисно-відновних
3.25. Електрод складений за схемою
4+ 2+
3.19. До якого типу електродів відносять С Sn , Sn відносять до:
скляний електрод: А. газових
А. окисно-відновних B. йон-селективних
B. йон-селективних C. індикаторних
C. першого роду D. окисно-відновних
D. другого роду E. порівняння
E. газових
3.26. Мідна пластинка занурена в 0,1 М
3.20. До якого типу відносять електрод, розчин купрум сульфату. Який за-
3+
складений за схемою Au | Au? ряд набуває електрод?
А. окисно-відновних електродів А. позитивний
B. йон-селективних електродів B. нейтральний
C. до електродів ІІ роду C. –
D. до електродів ІІІ роду D. негативний
E. до електродів І роду E. –

3.21. До якого типу відносять електрод, 3.27. Мідна пластинка занурена в 1 М

складений за схемою розчин купрум хлоридуу. Який за-
KCl, AgCl | Ag? ряд набуває електрод?
А. окисно-відновних електродів А. –
B. йон-селективних електродів B. негативний
C. до електродів ІІІ роду C. нейтральний
D. до електродів І роду D. –
E. до електродів ІІ роду E. позитивний

3.22. До якого типу відносять електрод, 3.28. Алюмінієва пластинка занурена в

складений за схемою 0,1 М розчин алюміній сульфату.
KCl, Hg2Cl2 Hg? Який заряд набуває електрод?
37
 2+
C. а((Zn )) = 7 моль/л
А. позитивний 2+
C. негативний D. а((Zn ))= 0 моль/л
D. – 2+
E. а(Zn ) = 1 моль/л
E. –
F. нейтральний 3.34. Рівняння для обчислення величини
потенціалу електродів І роду має
3.29. Алюмінієва пластинка занурена в 1 вигляд:
0 n+
М розчин алюміній сульфату. Який А.  =  + RT/nF lga(Kat )
заряд набуває електрод? 0 n+
B.  =  + lna(Kat )
А. – 0 n–
C.  =  – RT/nF lna(An )
B. позитивний 0 n+
D.  =  + RT/nF lna(Kat )
C. – 0 n–
D. негативний E.  =  + RT/nF lga(An )
E. нейтральний 3.35. Рівняння для обчислення величини
потенціалу електродів ІІ роду має
3.30. Який з наведених електродів: магні- вигляд:
євий, цинковий, алюмінієвий, мід- 0 n+
А.  =  + RT/nF lna(Kat )
ний, золотий має найбільший нега- B.
0
 =  – RT/nF lna(An
n–
)
тивний заряд? 0 n–
C.  =  – ln a(An )
А. магнієвий D.
0
 =  + RT/nF lga(An
n–
)
B. цинковий 0 n+
C. мідний D. E.  =  + RT/nF lga(Kat )
золотий 3.36. Мідна пластинка занурена в 0,1 М
E. алюмінієвий розчин купрум сульфату. Який по-
тенціал виникає на межі поділу 2-х
3.31. Який з наведених електродів: магні- фаз?
євий, цинковий, алюмінієвий, мід- А. контактний
ний, золотий має найбільший пози- B. електрокінетичний
тивний заряд? C. електродний
А. золотий B. D. дифузійний
мідний C. E. мембранний
магнієвий
D. алюмінієвий 3.37. Пластинку з алюмінію помістили в
E. цинковий 0,01 М розчині алюміній сульфату.
Який потенціал виникає на межі
3.32. Потенціал водневого електроду поділу 2-х фаз?
вважають стандартним, якщо він А. електрокінетичний
відповідає таким вимогам:
+ B. контактний
А. р(Н2) = 10 атм; а(н ) = 10 C. дифузійний
моль/л
+
B. р(Н2) = 1 атм; а(н +) = 7 моль/л C. D. мембранний
р(Н2) = 0 атм; а(н ) = 0 моль/л E. електродний
+
D. р(Н2) = 1 атм; а(н ) = 1 моль/л 3.38. Стандартний водневий електрод це
+
E. р(Н2) = 0,1 атм; а(н ) = 0,1 платинова пластина, занурена в
моль/л розчин сульфатної кислоти за тем-
5
3.33. Потенціал цинкового електроду ператури 298 К і р =1,013·10 Па з
вважають стандартним, якщо він +
активністю йонів Н3О А. 2 моль/л
відповідає таким вимогам:
2+ B. 0,1 моль/л
А. а((Zn )) = 0,1 моль/л
2+ C. 1 моль/л
B. а((Zn )) = 10 моль/л
38
 D. 0,2 моль/л E. однакової швидкості йонів
E. 0,5 моль/л електроліту

3.39. Залежність величини електродного 3.44. Як називають потенціал, що вини-

потенціалу від різних чинників ви- кає на межі між двома розчинами,
ражається рівнянням: розділеними напівпроникною мем-
А. Гіббса браною?
B. Нернста А. мембраним
C. Арреніуса B. дифузійним
D. Вант-Гоффа C. стандартним
E. Гесса D. електродним
E. окисно-відновним
3.40. Потенціал окисно-відновного елек-
трода вважається стандартним коли:
А. а а 3.45. Яка величина потенціалу хлор-
ок  відн срібного електроду в насиченому
B. авідн = 1 моль/л розчині KCl?
C. а =а
ок відн А. –0,22 В
D. а а  віднок B. 0,25 В
E. аок = 1 моль/л C. –0,44 В
D. 0,22 В
3.41. Що таке електродний потенціал? А. E. 0,44 В
це стрибок потенціалу на межі
метал – метал 3.46. Яка величина потенціалу каломель-
B. це стрибок потенціалу на межі ного електроду в насиченому роз-
повітря – розчин електроліту чині KCl?
C. різниця мембранного і дифу- А. 0,25 В
зійного потенціалів B. 0,22 В
D. це різниця електричних потен- C. –0,50 В
ціалів у розчині електроліту D. –0,25 В
E. 0,50 В
E. це стрибок потенціалу на
межі метал – розчин
електроліту 3.47. Як зміниться потенціал водневого
електрода за температури 298,15 К,
3.42. Дифузійний потенціал виникає на якщо 1 М розчин HCl , в який зану-
межі поділу таких фаз: рений електрод, розбавити в 100
А. розчин електроліту – повітря разів?
B. метал – метал А. збільшиться на 0,413В
C. двох розчинів електроліту B. збільшиться на 0,206В
різ-ної концентрації C. зменшиться на 0,118В
D. метал – повітря D. не зміниться
E. метал – розчин електроліту E. зменшиться на 0,413В

3.43. Дифузійний потенціал виникає вна- 3.48. Як зміниться потенціал водневого

слідок: електрода за температури 298,15 К ,
А. асоціації йонів електроліту якщо 1 М розчин HCl цілком нейт-
B. надлишку аніонів у вихідному ралізувати?
розчині А. зменшиться на 0,118В
C. різної швидкості йонів B. зменшиться на 0,413В
елект-роліту C. збільшиться на 0,118В
D. надлишку катіонів у вихідному D. не зміниться
розчині

39
 E. збільшиться на 0,413В E. 0 В

3.49. Який з наведених електродів: сріб- 3.54. Яким приблизно буде потенціал
ний, хлорсрібний, водневий, цинко- водневого електроду (н. у.), зануре-
вий, мідний використовують, як ного в розчин з рН = 2 ?
електрод порівняння? А. 0 В
А. цинковий B. –0,6 В
B. мідний C. +0,6 В
C. хлорсрібний D. –0,12 В
D. водневий E. +0,12 В
E. срібний
3.55. Яким приблизно буде потенціал
3.50. Який з наведених електродів: сріб- водневого електроду (н. у.), зануре-
ний, каломельний, водневий, цин- ного в розчин з рН = 4?
ковий, мідний використовують, як А. +0,24 В
електрод порівняння? B. –0,6 В
А. цинковий C. +0,6 В
B. мідний D. 0 В
C. срібний E. –0,24 В
D. водневий
3.56. Яка величина електродного потен-
E. каломельний
ціалу системи Cu CuSO4, якщо
3.51. Як зміниться потенціал цинкового С(CuSO4) = 2 моль/л, а =0,5?
електроду (н.у.) при зменшенні А. 0,34 В
концентрації йонів цинку в 100 B. 0,68 В
ра-зів? C. –0,34 В
А. зменшиться на 29 мВ D. 0,17 В
B. зменшиться на 59 мВ E. –0,68 В
C. збільшиться на 50 мВ
3.57. Яка величина електродного потен-
D. зменшиться на 100 мВ
E. збільшиться на 100 мВ ціалу системи Zn ZnSO4, якщо
С(ZnSO4) = 4 моль/л, а =0,25?
3.52. На скільки мВ зміниться потенціал А. –0,76 В
кадмиєвого електроду (н.у.) при B. 3,14 В
збільшенні концентрації йонів кад- C. 0,76 В
мію в 10 разів? D. –0,38 В
А. на 15 мВ E. –3,14 В
B. на 120 мВ
C. на 59 мВ 3.58. Який з наведених гальванічних еле-
D. на 30 мВ ментів: Якобі– Даніеля, Вестона,
E. на 10 мВ концентраційний срібний, кислот-
ний акумулятор, лужний акумуля-
3.53. Яким приблизно буде потенціал тор використовують, як стандарт-
водневого електроду, зануреного до ний?
дистильованої води за стандартної А. –
температури ? B. Якобі– Даніеля
А. –0,8 В C. концентраційний срібний
B. –0,4 В D. Вестона
C. +0,4 В E. кислотний акумулятор
D. +0,8 В
3.59. На аноді гальванічного елементу
40
 відбувається процес: 3+ +
E. Al Al Ag Ag
А. збільшення ЕРС елементу
B. окиснення 3.65. Для експериментального вимірюва-
C. відновлення ння ЕРС гальванічних елементів
використовують метод:
D. зменшення ЕРС елементу
E. приєднання електронів А. полярографії
B. компенсації
3.60. Який процес відбувається на катоді C. кондуктометрії
гальванічного елементу: D. потенціометрії
А. зменшення ЕРС елементу E. стандартів
B. віддача електронів
C. збільшення ЕРС елементу 3.66. Яка величина ЕРС елемента
D. відновлення Якобі– Даніеля, якщо активність
E. окиснення катіонів металів в електродних
розчинах дорівнює 1 моль/л?
3.61. В основі роботи елемента Якобі– А. –0,55 В
Даніеля лежить реакція: B. 0,55 В
А. 2+ 2+ C. 1,1 В
Hg + Zn ⇄ Hg + Zn
B. 2+ D. –0,42 В
2+
Hg2 + Cd ⇄ Cd + 2Hg E. –1,1 В
C. 2+ 2+
Hg + Zn ⇄ Hg + Zn
D. 3.67. Яка величина ЕРС елемента Весто-
2+ 2+
Cu + Zn ⇄ Cu + Zn на?
E. А. 0,513 В
2+ 2+
Cu + Zn ⇄ Cu + Zn B. –1,018 В
3.62. В основі роботи елемента Вестона C. –0,513 В
лежить реакція: D. 0,254 В
А. 2+ 2+ E. 1,018 В
Hg + Zn ⇄ Hg + Zn

B. Cu + Zn 2+
⇄ Cu
2+
+ Zn
3.68. При проведенні окисно-відновної
реакції потрібно знати, яка із реа-
C. Hg + Zn
2+
⇄ Hg
2+
+ Zn гуючих речовин буде відновником,
D. Hg2
2+
+ Cd ⇄ Cd
2+
+ 2Hg
а яка – окисником. Напрямок про-
ходження окисно-відновної реакції
E. Cu
2+
+ Zn ⇄ Cu + Zn
2+
визначається:
3.63. Вкажіть, не проводячи розрахунків, А. температурою системи.
значення ЕРС якого гальванічного B. величиною стрибка потенціалу
елементу є найменшим? в ході окисно-відновної реак-
2+ 2+
А. Zn Zn Cu Cu ції.
2+ 2+
B. Co Co Ni Ni C. величиною водневого показни-
2+ 2+ ка системи.
C. Cd Cd Ni Ni
2+ +
D. Cr Cr Ag Ag D. різницею стандартних
2+ 2+ елект-родних потенціалів
E. Mg Mg Ni Ni учасників реакції.
3.64. Не проводячи розрахунків вкажіть, E. величиною стандартних елект-
значення ЕРС якого гальванічного родних потенціалів учасників
елементу є найбільшим? реакції.
2+ +
А. Mn Mn Ag Ag
3+ 2+ 3.69. Потенціал якого із перелічених оки-
B. Al Al Fe Fe
2+ + сно-відновних електродів залежить
C. Ni Ni Ag Ag
від рН середовища:
3+ 2+
D. Al Al Cu Cu
41
 2+ 3+
А. Pt | Co , Co 4+ 2+
2+ – Au Sn , Sn відносять
B. Pt | Mn , MnO4 до: А. порівняння
2+ 4+
C. Pt | Sn , SN B. газових
3+ 4+
D. Pt | Ce , Ce C. йон-селективних
2+ 3+ D. індикаторних
E. Pt | Fe , Fe
E. окисно-відновних
3.70. До якого типу електродів відносять
хінгідронний електрод: 3.73. Електрод складений за схемою
–
А. окисно-відновних Pt KI, I відносять до:
B. першого роду А. порівняння
C. йон-селективних B. окисно-відновних
D. другого роду C. газових
E. газових D. індикаторних
E. йон-селективних
3.71. При проведенні окисно-відновної
реакції потрібно знати, яка із реа- 3.74. Які критерії самовільного перебігу
гуючих речовин буде відновником, окислювально-відновної реакції?
а яка – окисником. Напрямок про- А. ЕРС  0; G  0
ходження окисно-відновної реакції B. ЕРС  0; G = 0
визначають за: C. ЕРС = 0; G  0
А. температурою системи. D. ЕРС  0; G  0
B. величиною стрибка потенціалу E. ЕРС  0; G  0
в ході окисно-відновної реак-
ції. 3.75. Яке рівняння застосовують для об-
C. різницею стандартних числення потенціалу окисно-
елект-родних потенціалів відновних електродів?
учасників реакції. А. Петерса
D. величиною стандартних елект- B. Гольдмана
родних потенціалів учасників C. Вестона
реакції. D. Кольрауша
E. величиною водневого показни- E. Гіббса
ка системи.
3.72. Електрод складений за схемою

Розділ 4
C. кислотно-основне
4.1. Який тип титрування можна про- D. окисно-відновне
водити з допомогою гальванічного E. комплексонометричне
елементу
Ag|AgCl, HCl|скл.мем.||досл. р- 4.2. Одним із електрохімічних методів
н||KCl, AgCl|Ag? аналізу є потенціометрія. Потенці-
А. осаджувальне B. ометрія – це метод аналізу, який
амперометричне ґрунтується на вимірюванні (ви-
42
 значенні): чення) та електроду порівняння.
А. потенціалу дифузного шару Який із запропонованих
B. потенціалу індикаторного електродів можна застосувати у
електрода якості елект-роду визначення?
C. потенціалу оксидаційно- А. срібний
відновної системи B. хлорсрібний
D. потенціалу електрода порів- C. стибієвий
няння D. каломельний
E. дзета-потенціалу E. платиновий

4.3. Який з електродів використовують 4.8. Концентрацію натрій броміду ви-

як електрод порівняння? значають методом потенціометри-
А. нормальний водневий чного титрування. Титрант – стан-
B. хінгідронний дартний розчин срібла нітрату.
C. цинковий; Виберіть індикаторний електрод:
D. водневий А. срібний
E. скляний B. платиновий
C. водневий
4.4. Який з електродів не можна вико- D. стібієвий
ристовувати як індикаторний (еле- E. хлорсрібний
ктрод визначення) для вимірюван-
ня рН розчину? 4.9. Який з електродів можна викорис-
А. скляний товувати як індикаторний при ви-
B. нормальний водневий мірюванні рН розчину?
C. водневий А. хлорсрібний
D. стибієвий B. мідний
E. хінгідронний C. каломельний
D. цинковий
4.5. Який з електродів використовують E. скляний
як електрод порівняння?
А. скляний 4.10. Який із перелічених електродів
B. водневий можна використати як індикатор-
C. мідний ] ний при титруванні основ:
D. насичений каломельний А. хінгідронний
E. хінгідронний B. каломельний
C. хлорсрібний
4.6. Потенціал якого із перелічених D. скляний
окисно-відновних електродів зале- E. платиновий
жить від рН середовища:
2+ 3+
А. Pt | Fe , Fe
3+ 4+ 4.11. За допомогою якої з пар електродів
B. Pt | Ce , Ce визначають рН?
2+ 3+
C. Pt | Co , Co А. скляний – нас. каломельний
2– –
D. Pt | MnO4 , MnO4 B. кисневий – хінгідронний
2+ – C. цинковий – хлорсрібний
E. Pt | Mn , MnO4
D. мідний – водневий
4.7. Одним із сучасних методів вимі- E. мідний – каломельний
рювання рН біологічних рідин є
потенціометричний гальванічне 4.12. При проведенні перманганатомет-
коло якого складають з індикатор- ричного визначення калій йодиду
ного електроду (електроду визна- кінець титрування визначали поте-

43
 нціометричним методом. Який
індикаторний електрод застосову-
вали:
А. скляний
B. платиновий
C. хлорсрібний
D. ртутний
E. водневий
4.13. При дослідженні біологічних рідин
застосовується потенціометричний
метод визначення рН. Застосовую-
чи яку з пар електродів, не можна
визначити рН розчину?
А. скляний – хлорсрібний
B. нормальний водневий – вод-
невий
C. нормальний водневий – хлор-
срібний
D. водневий – хлорсрібний
E. нормальний водневий – скля-
ний
4.14. Для кількісного визначення калій
гідроксиду обраний метод потенці-
ометричного титрування. Точку
еквівалентності в цьому методі
визначають за різкою зміною:
А. напруги
B. електрорушійної сили
C. дифузійного струму
D. інтенсивності флуоресценції
E. сили струму
4.15. За допомогою якої з пар електродів
можна визначити рН?
А. водневий – хінгідронний
B. водневий – хлорсрібний
C. каломельний – хлорсрібний
D. скляний – хінгідронний
E. скляний – водневий
4.16. Який метод заснований на функці-
ональній залежності концентрації
досліджуваного компонента від
величини електродного потенціалу
А. амперметриний
B. потенціометричний
C. електрофорез
D. атомно-абсорбційна спектро-
44
скопія
E. кондуктометричний
4.17. Застосовуючи яку з пар електродів,
не можна визначити рН розчину?
А. водневий – хлорсрібний
B. скляний – хлорсрібний
C. нормальний водневий – скля-
ний
D. нормальний водневий – вод-
невий
E. нормальний водневий – хлор-
срібний
4.18. Потенціометричний метод визна-
чення рН як найбільш універсаль-
ний занесений до Державної фар-
макопеї. За допомогою якої з пар
електродів можна визначити рН?
А. скляний – хінгідронний
B. скляний – водневий
C. каломельний – хлорсрібний
D. водневий – хінгідронний
E. водневий – хлорсрібний
4.19. Потенціометричний метод визна-
чення рН як найбільш універсаль-
ний занесений до Державної фар-
макопеї. Який з електродів викори-
стовують як електрод порівняння?
А. цинковий;
B. скляний
C. нормальний водневий
D. хінгідронний
E. водневий
4.20. Який з електродів не можна вико-
ристовувати як електрод виз-
начення для вимірювання рН роз-
чину?
А. нормальний водневий
B. водневий
C. хінгідронний
D. скляний
E. стибієвий
4.25. За допомогою якої з пар електродів
визначають рН потенціометричним
методом?
А. мідний – водневий B.
мідний – каломельний
 C. цинковий – хлорсрібний B. хлорсрібний
D. кисневий – хінгідронний C. каломельний
E. скляний – нас. каломельний D. мідний
E. скляний
4.22. Визначить рН досліджуваного роз-
чину, якщо ЕРС воднево-каломель- 4.27. Який з електродів використовують
ного кола (н. у.) становить 0,43 В. як електрод порівняння в потенці-
Стандартний потенціал каломель- ометричному титруванні?
ного електроду дорівнює +0,25 В. А. хінгідронний
А. 3,3 B. скляний
B. 4,7 C. насичений каломельний
C. 2,1 D. водневий
D. 3,1 E. мідний
E. 2,1
4.28. Визначить рН досліджуваного роз-
4.23. Визначить рН досліджуваного чину, якщо ЕРС хінгідронно-
роз-чину, якщо ЕРС воднево- каломельного елементу (н. у.) ста-
хлорсрібного елементу (н. у.) ста- новить 0,31 В. Стандартний потен-
новить 0,515 В. Стандартний поте- ціал каломельного електроду дорі-
нціал каломельного електроду до- внює +0,25 В, а хінгідронного
рівнює +0,22 В. 0,708 В.
А. 3 А. 4,5
B. 6 B. 2,5
C. 4 C. 1,5
D. 5 D. 0,5
E. 2 E. 3,5
4.24. Яка величина потенціалу хінгід- 4.29. Визначить рН досліджуваного роз-
ронного електроду в розчині з ак-
+ чину, якщо ЕРС хінгідронно-
тивністю йонів Н = 1 моль/л? хлорсрібного елементу (н. у.) ста-
А. 0,708 В новить 0,37 В. Стандартний потен-
B. 0 ціал каломельного електроду дорі-
C. –0,708 В внює +0,22 В, а хінгідронного
D. 0,354 В 0,708 В..
E. –0,354 В А. 5
B. 4
4.25. Яка приблизно величина потенці- C. 2
алу хінгідронного електроду в роз- D. 0,5
чині з рН = 5? E. 3
А. 0,5 В
B. 0,4 В 4.30. Який метод заснований на функці-
C. 0,7 В ональній залежності концентрації
D. –0,4 В досліджуваного компонента від
E. –0,5 В величини електродного потенціалу
А. електрофорез
4.26. Який з електродів можна викорис- B. амперметриний
товувати як індикаторний при C. атомно-абсорбційна спектро-
потенціометричному вимірюванні скопія
рН розчину? D. потенціометричний
А. цинковий E. кондуктометричний
45
 вати у якості електроду визна-
4.31. Для кількісного визначення калій чення?
гідроксиду обраний метод потенці- А. платиновий
ометричного титрування. Точку B. каломельний
еквівалентності в цьому методі C. срібний
визначають за різкою зміною: D. скляний
А. інтенсивності флуоресценції E. хлорсрібний
B. дифузійного струму
C. сили струму 4.36. Розчин FeSO4 титрують стандарт-
D. електропровідності ним розчином калій перманганату.
E. електрорушійної сили Для потенціометричного визначен-
ня кінцевої точки титрування в
4.32. Концентрацію натрій броміду ви- якості індикаторного електрода
значають методом потенціо- використовують:
метричного титрування. Титрант – А. платиновий
стандартний розчин срібла нітрату. B. водневий
Виберіть індикаторний електрод: C. хлорсрібний
А. платиновий
D. скляний
B. водневий E. каломельний
C. хлорсрібний
D. срібний 4.37. Для потенціометричного визначен-
E. стібієвий ня в розчині, який містить амоній і
натрій гідроксид, придатний інди-
4.33. Концентрацію калій хлориду ви- каторний електрод:
значають методом потенціо- А. платиновий
метричного титрування. Титрант – B. срібний
стандартний розчин срібла нітрату. C. цинковий
Виберіть індикаторний електрод: D. хлорсрібний
А. платиновий E. скляний
B. ртутний
C. водневий 4.38. Для потенціометричного визначен-
D. скляний ня в розчині, який містить ацетатну
E. хлорсрібний і хлридну кислоти, придатний ін-
дикаторний електрод:
4.34. Який з наведених електродів вико- А. скляний
ристовують як електрод порів- B. срібний
няння в потенціометричному C. цинковий
мето-ді визначення рН? D. платиновий
А. насичений каломельний E. хлорсрібний
B. мідний
C. скляний 4.40. Проба вміщує розчин сульфоналі-
D. водневий цилової кислоти. Її концентрацію
E. хінгідронний визначають методом потенціо-
метрчного титрування. Виберіть
4.35. Одним із сучасних методів вимі- індикаторний електрод:
рювання рН біологічних рідин є А. ртутно крапельний
гальванічне коло яке складають B. скляний
з індикаторного електроду (елек- C. каломельний
троду визначення) та електроду D. хлорсрібний
порівняння. Який із запропоно- E. цинковий
ваних електродів можна застосу-
46

4.40. Одним із електрохімічних методів
аналізу є потенціометричне титру-
вання – метод аналізу, який ґрун-
тується на вимірюванні:
А. потенціалу оксино-відновної
системи
B. дзета-потенціалу
C. потенціалу індикаторного
електрода
D. потенціалу електрода порів-
няння
E. потенціалу поверхні
4.41. Який з електродів використовують
як електрод порівняння в потенціо-
метричному титруванні?
А. насичений хлор срібний
B. хінгідронний
C. водневий
D. скляний
E. мідний
7.45. Який із перелічених електродів
можна використати як індикатор-
ний при титруванні основ:
А. хінгідронний
A каломельний
B скляний
C хлорсрібний
D платиновий
7.46. Який тип титрування можна про-
водити з допомогою гальванічного
елементу
Ag|AgCl, HCl|скляна мембра-
на|дослід. розчин|KCl, AgCl|Ag?
А. окисно-відновне
B. кислотно-основне
C. осаджувальне
D. комплекснометричне
E. амперметричне
4.44. При проведенні перманганато-
метричного визначення калій йо-
диду точну еквівалентності можна
визначити потенціометрично. Який
з електродів слід вибрати в ролі
індикаторного?
А. водневий B.
хлорсрібний
47
C. скляний
D. ртутний
E. платиновий
4.45. Який індикаторний електрод по-
трібно взяти при потенціометр-
ричному титруванні розчину KBr:
А. хінгідронний
B. каломельний
C. срібний
D. водневий
E. хлорсрібний
4.46. Дана крива потенціометричного
титрування
відповідає:
А. титруванню розчину слабкої
кислоти розчином лугу
B. титруванню суміші розчинів
сильної і слабкої основ розчи-
ном сильної кислоти
C. титруванню розчину лугу роз-
чином сильної кислоти
D. титруванню розчину сильної
кислоти розчином лугу
E. титруванню суміші розчинів
сильної і слабкої кислот роз-
чином лугу
4.47. Наведена крива титрування
є:
А. інтегральною кривою потен-
ціометричного титрування
B. кривою кондуктометричного
титрування
C. полярограмою
 D. диференціальною кривою
потенціометричного титруван-
ня
E. кривою амперометричного
титрування
4.48. Для визначення концентрації суль-
фатної кислоти потенціометриним
титруванням складають таке галь-
ванічне коло:
А. хлорсрібне – скляне
B. мідно– цинкове
C. ртуть– кадмієве
D. хінгідронно– хлорсрібне
E. хлорсрібний – каломельне
4.49. Точку еквівалентності в потенціо-
метричному титруванні знаходять
за:
А. максимумом стрибка титру-
вання
B. величиною рН
C. максимальним значенням ЕРС
D. серединою стрибка титру-
вання
E. мінімумом стрибка титру-
вання
4.50. Точці еквівалентності на диферен-
ціальному графіку потенціометр-
ричного титрування відповідає:
А. максимум кривої
B. мінімум кривої
C. середина стрибка титрування
D. максимум стрибка титрування
E. мінімум стрибка титрування
4.51. Індикаторним електродом у кис-
лотно-основному потенціометр-
ричному титруванні є:
А. стандартний водневий
B. хлорсрібний
C. каломельний
D. скляний
E. хінгідронний
4.52. У потенціометричному титруванні
в якості електроду порівняння ви-
користовують:
А. стібієвий
B. хінгідронний
48
C. скляний
D. хлорсрібний
E. водневий
4.53. У потенціометричному титруванні
індикаторним електродом є елект-
род потенціал якого:
А. є величиною сталою
B. залежить від концентрації
йонів титр анту, або титрує
мого розчину
C. залежить від температури
розчину
D. не залежить від температури
розчину
E. не залежить від концентрації
йонів титранту
4.54. У потенціометричному титруванні
електродом порівняння є електрод
потенціал якого:
А. змінюється в процесі титру-
вання
B. не залежить від температури
C. залежить від концентрації
розчину
D. залежить від концентрації
титрану
E. є величиною сталою за даних
умов титрування
4.55. У потенціометричному титруванні,
що ґрунтується на реакції осаджен-
ня індикаторним електродом є:
А. каломельний
B. водневий
C. срібний
D. скляний
E. хлорсрібний
4.56. У потенціометричному титруванні,
що ґрунтується на реакції осаджен-
ня електродом порівняння є:
А. стібієвий
B. хінгідронний
C. скляний
D. водневий
E. каломельний
4.57. Для побудови інтегральної кривої
потенціометричного титрування
 експериментально вимірюють: D. каломельний
А. точку еквівалентності E. платиновий
B. величину ЕРС гальванічного
елементу в процесі титрування 4.61. Однією з переваг потенціометр-
C. об‟ єм титранту ричного титрування є можливість
визначення концентрації:
D. величину потенціалу елект-
роду порівняння А. лугів
E. об‟ єм титру- ємого розчину B. малорозчинних речовин
C. сильних кислот
4.58. За допомогою якої з пар електродів D. речовин у деяких сумішах
визначають концентрацію ацетат- E. слабких кислот
ної кислоти методом потенціо-
метричного титрування? 4.62. Потенціометричним титруванням
А. мідний – каломельний можна визначити концентрацію
B. скляний – нас. каломельний кислот у суміші, якщо різниця їх
C. цинковий – хлорсрібний констант йонізації складає:
D. мідний – водневий А. 1 порядок
E. кисневий – хінгідронний B. 3–4 порядки
C. 2 порядки
4.59. Для визначення концентрації роз- D. 0 порядків
чину КОН методом потенціо- E. 1–2 порядки
метричного титрування викорис-
товують наступний гальванічний 4.63. Потенціометричним титруванням
елемент: можна визначити концентрацію
А. Вестона солей у суміші, якщо різниця добу-
B. Якобі– Даніеля тку розчинності солей, що утво-
C. киснево– хінгідронний рюються в процесі титрування
D. хлорсрібно– каломельний складає:
E. хлорсрібно– скляний А. 2 порядки
B. 1–2 порядки
4.60. Індикаторним електродом в окис- C. 0 порядків
но-відновному потенціометрично- D. 3–4 порядки
му титруванні є: E. 1 порядок
А. хлорсрібний
B. хінгідронний
C. стандартний водневий

Розділ 5
А. десорбцією
5.1. Процес, під час якого відбуваєть-ся хімічна B. адсорбцією
взаємодія між молеку-лами адсорбата і C. сублімацією
поверхнево-активними молекулами адсор- D. сольватацією
бента, називають: E. хемосорбцією
49
5.2. Яке рівняння може бути викорис- 5.7. Додавання поверхнево-активних
тане для обчислення поверхнево- речовин з метою утворення адсо-
го натягу водного розчину пропі- рбційних шарів широко викорис-
онової кислоти? товується в технології виробниц-
А. Релея тва ліків. Яка з речовин є поверх-
B. Гиббса нево-неактивною по відношенню
C. Шишковского до межі поділу вода - повітря?
D. Фрейндлиха А. ацетон
E. Гельмгольца-Смолуховского B. етанол
C. метиламін
5.3. Із перелічених речовин виберіть D. оцтова кислота
поверхнево-активну: E. сахароза
А. HNO3
B. NaCl 5.8. Стосовно води поверхнево-
C. С2H5OH активними речовинами є:
D. H2О А. сечовина
E. K4Fe[(CN)6]. B. HNO3
C. NaCl
5.4. Додавання поверхнево-активних D. валеріанова кислота
речовин з метою утворення адсо- E. нічого з переліченого
рбційних шарів широко викорис-
товують в технології виробництва 5.9. Як змінюються наведені нижче
ліків. Укажіть поверхнево- фізико-хімічні властивості при
активну речовину для межі поді- зменшенні довжини вуглеводне-
лу водний розчин – повітря? вого радикалу в молекулах ПАР?
А. NaCl А. зменшується міжфазний
B. NaOH поверхневий натяг.
C. HCl B. збільшується поверхнева
D. сахароза активність
E. масляна кислота C. зростає поверхнева актив-
ність.
5.5. Поверхнево-активна речовина за D. посилюються гідрофільні
природою є: властивості
А. гідрофобна речовина E. зростає адсорбція.
B. речовина органічного похо-
дження 5.10. Важливої характеристикою рідин
C. гідрофільна речовина є поверхневий натяг. Для якої з
D. полярна речовина речовин він є максимальним ?
E. дифільна речовина А. хлороформ
B. ацетон
5.6. У скільки разів (максимально) C. вода
зростає поверхнева активність
D. етанол
ПАР при збільшенні вуглеводне-
E. бензол
вого радикала на групу – СН2? А.
в 2,5 рази 5.11. Вкажіть розмірність величини
B. в 5,5 рази поверхневого натягу:
C. в 4,5 рази А. Н/м
2
D. в 3,5 рази B. Н·м
2
E. в 1,5 рази C. Н·кг/м
2
D. Н/м
50
 2 E. шар йонів на протилежно
E. Н/кг·м
зарядженій поверхні
5.12. Характерною особливістю
будови молекул поверхнево- 5.17. Чим пояснюється позитивна ад-
активних речовин є: сорбція ПАР?
А. неполярність А. хімічною взаємодією м іж
B. дифільність молекулами ПАР і водою
C. йоногенність B. слабкою взаємодією диполів
D. полярність води з молекулами ПАР, ніж
E. неіногенність взаємодії молекул ПАР між
собою
5.13. Яка теорія містить припущення C. протіканням хімічних реак-
про утворення полімолекулярних цій
шарів?
D. малою розчинністю ПАР у
А. теорія БЕТ воді сильнішою взаємодією
B. теорія Ребіндера молекул ПАВ з водою, ніж
C. теорія Арреніуса молекул води між собою.
D. теорія Ленгмюра E. повною відсутністю взаємо-
E. теорія Ґіббса дій
5.14. Згідно правила Дюкло-Траубе 5.18. Важливою характеристикою рі-
коефіцієнт Траубе дорівнює: дин є поверхневий натяг. Для якої
А. 2–3 з речовин він є максимальним?
B. 4–4,5 А. ацетон
C. 3–3,5 B. бензол
D. 0–1 C. етанол
E. 1–2 D. хлороформ
E. вода
5.15. Який чинник впливає на величи-
ну граничної адсорбції ПАР на 5.19. Вкажіть поверхнево-активну
межі рідина– газ? речовину, яка адсорбується
А. число активних центрів по- на межі поділу водний
верхні розділу розчин– повітря?
B. площа поверхні розділу А. NaOH
C. довжина вуглеводневого B. Сахароза
радикала C. HCI
D. концентрація розчину ПАР D. NaCl
E. площа функціональної групи E. Масляна кислота
ПАР
5.20. Яке рівняння може бути викорис-
5.16. “ Частокіл Ленгмюра” – це :
тано для обчислення поверхнево-
А. насичений моношар ПАР на го натягу водного розчину пропі-
межі поділу тверда поверхня онової кислоти?
– газ
А. Гельмгольца-
B. подвійний електричний шар Смолуховського
C. насичений моношар ПАР на B. Фрейндліха
межі поділу рідина– тверда C. Релея
поверхня D. Шишковського
D. насичений моношар ПАР на E. Ґіббса
межі поділу рідина– газ
5.21. Характерною особливістю будови
51
 молекул поверхнево- B. на межі поділу фаз
активних молекул є: C. в гомогенній системі
А. дифільність D. лише на рухомій поверхні
B. неіногенність E. лише на твердій поверхні
C. полярність
D. йоногенність 5.26. Яка причина виникнення вільної
E. неполярність поверхневої енергії?
А. силове поле міжмолекуляр-
5.22. Як змінюються фізико-хімічні ної взаємодії зрівноважуєть-
властивості при зменшенні дов- ся
жини вуглеводневого радикалу в B. погана розчинність у системі
молекулах ПАР? C. молекули поверхневого ша-
А. зменшується міжфазний ру сильніше притягаються
поверхневий натяг молекулами газу, ніж рідини
B. зростає адсорбція D. нескомпенсовність сил між-
C. зростає поверхнева актив- молекулярної взаємодії на
ність межі поділу фаз
D. збільшується поверхнева E. добра розчинність у системі
активність
E. посилюються гідрофільні 5.27. В яких одиницях виражають по-
властивості верхневий натяг?
А. Дж/моль
2
5.23. Вкажіть, які з перелічених речо- B. Дж/м
вин належать до поверхнево- C. Н/моль
активних: D. Дж/(мольК)
А. мінеральні кислоти та солі E. Н/м
B. сульфокислоти, аміни
C. луги, неорганічні кислоти 5.28. Вода має аномально великий по-
D. мила та карбонові кислоти верхневий натяг, тому що:
E. спирти та основи А. малий запас вільної поверх-
невої енергії
5.24. Поверхневим натягом називаєть- B. малі сили притягання між
ся: диполями води
А. робота, необхідна для змен- C. не існує сил міжмолекуляр-
2
шення поверхні на 1 см ної взаємодії
B. робота, необхідна для збіль- D. постійно випаровування
шення поверхні поділу фаз
2 E. великі сили притягання між
на 1 см диполями води
C. робота, необхідна для збіль-
шення поверхні поділу фаз 5.29. Як змінюється поверхневий натяг
2
на 1 м рідини при підвищенні темпера-
D. робота, необхідна для змен- тури?
2 А. збільшується, потім зменшу-
шення поверхні на 1 м
ється
E. вільна поверхнева енергія,
віднесена до одиниці площі B. зменшується
поверхні поділу фаз C. не змінюється
D. зменшується, потім збільшу-
5.25. Поверхневими називаються яви- ється
ща, які відбуваються: E. збільшується
А. в усьому об‟ ємі розчину
52

6.16. Запас вільної поверхневої енергії
можна зменшити:
А. зменшенням поверхні поділу
фаз
B. зменшенням поверхневого
натягу
C. збільшенням площі поверхні
D. збільшенням поверхневого
натягу
E.
5.31. Як пояснити з молекулярної точ-
ки зору зменшення поверхневого
натягу з підвищенням температу-
ри?
А. збільшенням сил міжмоле-
кулярної взаємодії
B. утворенням нових структур
C. зменшенням запасу вільної
поверхневої енергії
D. зменшенням сил між
моле-кулярної взаємодії як
в об‟ ємі рідини, так і в
повер-хневому шарі
E. зростанням запасу вільної
поверхневої енергії
5.33. Для вимірювання поверхневого
натягу рідини застосовують ме-
тоди:
А. сталагмометричний
B. кондуктометричний
C. рефратометричний
D. потенціометричний
E. максимального тиску утво-
рення та відриву бульбашок
повітря
5.33. До ПАР належать:
А. оксиди, гази
B. мила, альдегіди
C. луги, неорганічні солі
D. сульфокислоти, аміни
E. мінеральні кислоти, спирти
5.34. Поверхнево-активними назива-
ють речовини, які:
А. збільшують поверхневий
натяг води
B. добре розчиняються у воді
53
C. погано розчиняються у воді
D. зменшують поверхневий
натяг води
E. не змінюють поверхневого
натягу води
5.35. Октиловий спирт знижує поверх-
невий натяг води, тому що він: А.
має сталий поверхневий
натяг
B. має малий власний поверх-
невий натяг
C. має великий поверхневий
натяг
D. добре абсорбується
E. погано розчиняється у воді
5.36. Як зміниться величина поверхне-
вого натягу амілового спирту при
розведенні його водою?
А. збільшиться
B. зменшиться
C. не зміниться
D. практично не зміниться
E. стрімко зменшиться
5.37. Поверхневою активністю назива-
ється :
А. поверхнева енергія, віднесе-
на до одиниці поверхні
B. зміна поверхні розчину при
зміні концентрації речовини
на одиницю
C. збільшення адсорбції при
зменшенні концентрації ре-
човини на одиницю
D. поверхнева енергія, віднесе-
на до одиниці об‟ єму
E. відношення зміни поверхне-
вого натягу розчину до зміни
концентрації речовин на
одиницю
5.38. Як змінюється поверхнева актив-
ність спиртів із збільшенням кі-
лькості вуглецевих атомів у мо-
лекулі?
А. збільшується
B. не змінюється
C. нічого із переліченого
 D. усе перелічене
E. зменшується
5.39. Сформулюйте правило Дюкло–
Траубе.
А. при зменшенні довжини
вуглеводневого радикалу
поверхневий натяг
зменшу-ється
B. у гомологічному ряді при
збільшенні довжини вугле-
водневого радикалу на групу
СН2– поверхнева активність
зростає у 3–3,5 рази
C. при збільшенні довжини
вуглеводневого радикалу на
групу СН2– поверхневий
натяг зростає у 3–3,5 рази
D. при збільшенні довжини
вуглеводневого радикалу на
групу СН2– поверхневий
натяг зростає у 2–34 рази
E. у гомологічному ряді при
збільшенні довжини вугле-
водневого радикалу на групу
СН2– поверхнева активність
зростає у 2–4 рази
5.40. Вкажіть, у якому з рядів кислоти
розміщені в порядку зменшення
поверхневого натягу їх розчинів
однакової концентрації?
А. CH3COOH – C 3H7COOH –
C4H9COOH – C 8H17COOH
B. нічого із переліченого
C. усе перелічене
D. C8H17COOH – C 5H11COOH
– C2H5COOH – HCOOH
E. CH3COOH – HCOOH –
C3H7COOH – C 5H11COOH
5.41. При зменшенні довжини вуглево-
дневого радикалу в молекулах
ПАР:
А. збільшується власний повер-
хневий натяг
B. посилюються гідрофільні
властивості
C. нічого із переліченого
D. зростає поверхнева актив-
54
ність
E. збільшується розчинність у
воді
5.42. При зменшенні поверхневого
натягу, адсорбція:
А. Г < 0
B. Г > 0
C. Г = 1
D. Г < 1
E. Г = 0
5.43. В технології виробництва ліків
широко використовують ефект
Ребіндера – адсорбційного зни-
ження міцності твердих тіл. При
якій умові речовина С буде адсо-
рбуватись на межі поділу фаз А і
В.
А. Речовина С хімічно взаємо-
діє з речовиною А
B. Речовина С хімічно взаємо-
діє з речовиною В
C. Речовина С знижує надли-
шок вільної поверхневої
енергії
D. Речовина С підвищує над-
лишок вільної поверхневої
енергії
E. Речовина С не змінює пове-
рхневої енергії
5.44. Застосування активного вугілля
для очищення антибіотиків обу-
мовлено процесом самодовільної
зміни концентрації компоненту у
поверхневому шарі водних роз-
чинів, порівняно з об‟ ємом фази.
Цей процес є А. змочування
B. адсорбція
C. адгезія
D. когезія
E. десорбція
5.45. Яка із теорій адсорбції містить
припущення про утворення полі-
молекулярних шарів?
А. Теорія Ґіббса
B. Теорія Ленгмюра
 C. Теорія БЕТ C. зникає
D. Теорія Ребіндера D. збільшується
E. Теорія Арреніуса E. нічого з переліченого

5.46. Застосування активованого вугіл- 5.51. На якому явищі базується вико-

ля в медичній практиці базується ристання активованого вугілля у
на його: медичній практиці?
А. високій адсорбційній здат- А. когезія
ності B. адсорбція
B. розчинності в воді C. адгезія
C. гідрофобних властивостях D. розтікання
D. гідрофільних властивостях E. десорбція
E. малій густині
5.52. Високі терапевтичні властивості
5.47. Адсорбція газів твердим адсорбе- активованого вугілля обумовлені
нтом не залежить від: його великою питомою поверх-
А. парціального тиску нею. Явище, в результаті якого
B. природи газу відбувається поглинання газів
C. температури тільки поверхнею твердого тіла,
D. об‟ єму газу називається:
E. питомої поверхні адсорбенту А. десорбція
B. змочування
5.48. Які з наведених речовин застосо- C. адсорбція
вуються у медицині як адсорбен- D. адгезія
ти? E. когезія
А. гексаціаноферату(ІІІ) калію,
перманганат калію 5.53. Одним із найсучасніших методів
B. силікагель, активоване ву- очищення крові від токсичних
гілля речовин є гемосорбція. Яке
C. гідрокарбонат магнію, пер- явище лежить в основі цього
манганат калію методу? А. осмос
D. оксид алюмінію, гідрокарбо- B. коагуляція
нат магнію C. електропровідність
E. вугілля, сорбіт D. адсорбція
E. адгезія
5.49. Який адсорбент краще адсорбує
ПАР з водних розчинів 5.54. Застосування активного вугілля
А. активоване вугілля для очищення антибіотиків обу-
B. кварц мовлено процесом самодовільної
C. бентоніт зміни концентрації компоненту у
D. силікагель поверхневому шарі водних роз-
E. целюлоза чинів, порівняно з об‟ ємом фази.
Цей процес є:
5.50. Порошки, гранули, таблетки А. адгезія
складають до 80 % готових лікар- B. десорбція
ських форм сучасної рецептури. C. когезія
Зі збільшенням дисперсності по- D. змочування
рошків їх адсорбуюча дія А. E. адсорбція
зменшується
B. не змінюється 5.55. Правило вирівнювання полярнос-

55
 ті фаз сформулював:
А. Ребіндер
Ґіббс
Фрейндліх
Поляні
Ленгмюр
5.56. У лікарню поступив пацієнт з
важким отруєнням лікарським
препаратом, що вміщує сіль алка-
лоїду. Який з препаратів повинен
запропонувати лікар для надання
першої допомоги?
А. суспензію крохмалю
B. суспензію білої глини
C. альмагель
D. активоване вугілля
E. розчин гідрогенкарбонату
5.57. Процес, під час якого відбуваєть-
ся хімічна взаємодія між молеку-
лами адсорбата і поверхнево-
активними молекулами
адсорбен-та, називають:
А. хемосорбцією
B. адсорбцією
C. десорбцією
D. сублімацією
E. сольватацією
5.58. Речовини, які зменшують повер-
хневий натяг води називаються:
А. поверхнево-активні (ПАР)
B. нічого з перерахованих
C. полярографічно-активні
D. поверхнево-неактивні
E. оптично активні
5.59. Позитивною адсорбцією назива-
ється:
А. збільшення концентрації
речовини в усьому об‟ ємі
B. збільшення концентрації
речовини на поверхні
поділу фаз
C. Погане розчинення речовин
в об‟ ємі розчину
D. зменшення концентрації
речовини в поверхневому
шарі
E. добре розчинення речовин в
об‟ ємі розчину
5.62. Зв‟ язок між якими величинами
виражає рівнянням Ґіббса?
А. нічого із переліченого
9.19. усе перелічене
9.20. вільною поверхневою
енер-гією і площею
поверхні
9.21. адсорбцією,
концентрацією розчину та
поверхневою активністю
9.22. поверхневим натягом і
кон-центрацією розчину
5.61. Що таке адсорбція?
А. проникнення адсорбату в
об‟ єм адсорбенту
B. звільнення поверхні адсор-
бенту від адсорбату
C. вбирання однієї речовини
іншою
D. зміна концентрації речовини
на поверхні адсорбенту
E. зміна концентрації речовини
в розчині
5.62. До процесу сорбції належать:
А. абсорбція
B. фракціонування
C. сублімація,
D. десорбція
E. розчинення
5.63. Адсорбентами є речовини:
А. які вбирають іншу речовину
і об‟ ємом і поверхнею
B. які не звільнюють поверхні
від адсорбата
C. на поверхні яких відбуваєть-
ся адсорбція
D. які вбирають іншу речовину
усім об‟ ємом
E. які поглинаються іншими
речовинами
5.64. Що таке адсорбат?
А. речовина, на поверхні якої
відбувається адсорбція
B. адсорбтив у адсорбованому
стані
56
 C. неадсорбований адсорбтив
D. речовина, яка дифундує в
об‟ єм вбирача
E. адсорбтив без адсорбентва
5.65. Теплотою адсорбції називається
така кількість теплоти, яка:
А. поглинається при адсорбції 1
моль адсорбтива
B. виділяється при адсорбції 1
моль адсорбтива
C. поглинає 1 моль адсорбента
D. виділяється при адсорбції
всієї маси адсорбтива
E. виділяється при десорбції
всієї маси адсорбтива
5.66. Як змінюється процес фізичної
адсорбції із зниженням темпера-
тури?
А. нічого із переліченого
B. зменшується
C. не змінюється
D. збільшується
E. усе перелічене
5.67. Процес, при якому відбувається
хімічна взаємодія між молекула-
ми адсорбата і поверхневими
молекулами адсорбента, назива-
ється:
А. сольватацією
B. хемосорбцією
C. абсорбцією
D. капілярна конденсація
E. десорбцією
5.68. Хімічна адсорбція характеризу-
ється такими ознаками:
А. необоротністю
Розділ 6
6.1. Для концентрування речовин та
B. зростанням при підвищенні
температури
C. усіма переліченими ознака-
ми
D. локалізованістю
E. хімічними взаємодіями
5.69. При підвищенні температури
хемосорбція:
А. збільшується синусоїдально
B. збільшується
C. зменшується синусоїдально
D. зменшується
E. не змінюється
5.70. В основі теорії мономолекулярної
адсорбції Ленгмюра лежать такі
положення:
А. адсорбат розподіляється на
адсорбенті мономолекуляр-
ним шаром
B. адсорбція відбувається лише
на активних центрах поверх-
ні адсорбента
C. адсорбція відбувається лише
в об‟ ємі адсорбента
D. адсорбція є нелокалізованою
E. адсорбція відбувається на
всій поверхні адсорбента
5.71. Який фізичний зміст константи
“ К” в емпіричному рівнянні
Фрейндліха?
А. x/m = K, якщо m =1
B. x/m = K, якщо m =100
C. x/m = K, якщо х = 1
D. x/m = K, якщо Р = 1
E. x/m = K, якщо m =10
розділення їх сумішей застосову-
ють хроматографічний метод.
57
 Хроматографія – це метод аналі-
зу, який базується на перерозпо-
ділі речовини між:
А. твердою і газовою фазами
B. рідкою і газовою фазами
C. рідкою і твердою фазами
D. двома рідкими фазами, які не
змішуються між собою
E. рухомою і нерухомою фаза-
ми
6.2. Високі терапевтичні властивості
активованого вугілля зумовлені
його великою питомою поверх-
нею. Явище, в результаті якого
відбувається поглинання газів
тільки поверхнею твердого тіла,
називають:
А. адгезією
B. десорбцією
C. змочуванням
D. адсорбцією
E. когезією
6.3. Порошок, що складається з екст-
ракту беладони й активованого
вугілля, має знижену
терапевтич-ну активність. Яке
поверхневе явище впливає на
зниження його активності?
А. адсорбція
B. розтікання
C. десорбція
D. когезія
E. адгезія
6.4. Дія деяких лікарських препаратів
на організм обов‟ язково включає
стадію адсорбції. Від яких чинни-
ків не залежить адсорбція з роз-
чинів на твердій поверхні?
А. рівноважної молярної кон-
центрації адсорбтиву
B. температури
C. природи адсорбтиву
D. природи адсорбенту
E. тиску
6.5. Яке рівняння може бути викорис-
тано для кількісної характеристи-
58
А. рівняння Шишковського
B. рівняння Релея
C. рівняння Гельмгольца-
Смолухвського
D. рівняння Фрейндліха
E. рівняння Гіббса
6.6. При наданні швидкої допомоги
для зняття інтоксикації, виклика-
ної отруєнням препаратом, що
містить солі алкалоїдів, була за-
стосована суспензія деякого адсо-
рбенту. Укажіть, суспензія якого з
нижчеперелічених адсорбентів
була застосована.
А. каолін
B. бентоніт
C. силікагель
D. крохмаль
E. активоване вугілля
6.7. Хроматографічне розділення мо-
же проводиться двома способами:
планарним (на пластинках) та
колонковим. У колонкових (про-
точних) хроматографічних мето-
дах аналізу кількість досліджува-
ної речовини визначається за:
А. площею хроматографічного
піка.
B. шириною хроматографічно-
го піка.
C. об‟ ємом утримування.
D. часом утримування.
E. висотою еквівалентною тео-
ретичній тарілці.
6.8. Використання активованого ву-
гілля для очищення антибіотиків,
стічних вод і ін., зумовлено про-
цесом самодовільної зміни кон-
центрації компонента в поверхне-
вому шарі водних розчинів, у
порівнянні з об‟ ємом фази. Цей
процес називають А. змочуванням
B. десорбцією
C. когезією
 D. адсорбцією C. гексаціаноферату(ІІІ) калію,
E. адгезією перманганат калію
D. гідрокарбонат магнію, пер-
6.9. Технологія виготовлення лікарсь- манганат калію
ких препаратів широко викорис- E. вугілля, сорбіт
товує явища адсорбції та йонного
обміну. Який з йонів вибірково 6.14. Порошки, гранули, таблетки
адсорбуватиметься з водного складають до 80 % готових лікар-
розчину на кристалі хлориду срі- ських форм сучасної рецептури.
бла? Зі збільшенням дисперсності по-
2+
А. Cu рошків їх адсорбуюча дія А. не
–
B. OH змінюється
3–
C. NO B. збільшується
+
D. Н C. зникає
E. Ag D. нічого з переліченого
E. зменшується
6.10. Добрими адсорбентами є:
А. силікагель, глини, 6.15. На якому явищі базується вико-
пористе скло ристання активованого вугілля у
B. крохмаль, мінеральні кисло- медичній практиці?
ти, солі А. когезія
C. сажа B. адгезія
D. целюлоза C. десорбція
E. активоване вугілля, тальк, D. адсорбція
графіт E. розтікання

6.11. Застосування активованого вугіл- 6.17. Високі терапевтичні властивості

ля в медичній практиці базується активованого вугілля обумовлені
на його: його великою питомою поверх-
А. високій адсорбційній здат- нею. Явище, в результаті якого
ності відбувається поглинання газів
C. гідрофобних властивостях тільки поверхнею твердого тіла,
D. малій густині називається:
E. гідрофільних властивостях А. адгезія
F. розчинності в воді B. змочування
C. когезія
6.12. Адсорбція газів твердим адсорбе- D. десорбція
нтом не залежить від: E. адсорбція
А. температури
B. парціального тиску 6.17. Правило вирівнювання полярнос-
C. природи газу ті фаз сформулював:
D. питомої поверхні адсорбенту А. Ребіндер
E. об‟ єму газу B. Ленгмюр
C. Поляні
6.13. Які з наведених речовин застосо- D. Фрейндліх
вуються у медицині як адсорбен- E. Ґіббс
ти?
А. силікагель, активоване ву- 6.18. У лікарню поступив пацієнт з
гілля важким отруєнням лікарським
B. оксид алюмінію, гідрокарбо- препаратом, що вміщує сіль алка-
нат магнію
59
 лоїду. Який з препаратів повинен D. які поглинаються іншими
запропонувати лікар для надання речовинами
першої допомоги? E. на поверхні яких відбуваєть-
А. активоване вугілля ся адсорбція
B. альмагель
C. суспензію білої глини 6.23. Застосування активованого вугіл-
D. суспензію крохмалю ля у медичній практиці базується
на його:
E. розчин гідрогенкарбонату
А. поганій розчинності в воді
6.19. Позитивною адсорбцією назива- B. розчинності у воді
ється: C. адсорбційній здатності
А. збільшення концентрації D. малій густині
речовини на поверхні E. гідрофобних властивостях
поділу фаз
6.24. Який адсорбент застосовують у
B. добре розчинення речовин в
протигазах?
об‟ ємі розчину
А. усе перелічене
C. збільшення концентрації
речовини в усьому об‟ ємі B. активоване вугілля
C. глини
D. погане розчинення речовин в
об‟ ємі розчину D. силікагель
E. пористе скло
E. зменшення концентрації
речовини в поверхневому 6.25. При підвищенні температури
шарі хемосорбція:
6.20. Що таке адсорбція? А. зменшується
B. зменшується синусоїдально
А. проникнення адсорбату
в об‟ єм адсорбенту C. збільшується
D. збільшується синусоїдально
B. звільнення поверхні адсор-
бенту від адсорбату E. не змінюється
C. зміна концентрації речовини 6.26. Адсорбція газів твердими адсор-
на поверхні адсорбенту бентами не залежить від:
D. вбирання однієї речовини А. природи газу
іншою E. об‟ єму газу
E. зміна концентрації речовини F. маси адсорбенту
в розчині G. питомої поверхні адсорбенту
6.21. До процесу сорбції належать: H. температури
А. абсорбція
B. десорбція 6.27. Високі терапевтичні властивості
C. фракціонування активованого вугілля обумовлені
D. сублімація, його великою питомою поверх-
нею. Явище, в результаті якого
E. розчинення
відбувається поглинання газів
6.22. Адсорбентами є речовини: тільки поверхнею твердого тіла,
А. які не звільнюють поверхні називається:
від адсорбата А. десорбція
B. які вбирають іншу речовину B. змочування
і об‟ ємом і поверхнею C. когезія
C. які вбирають іншу речовину D. адгезія
усім об‟ ємом E. адсорбція

60

6.28. Що таке імуносорбенти?
А. речовини, які застосовують
для вилучення антигенів із
складних сумішей
B. сорбенти, які здатні заміню-
вати свої рухливі катіони на
аніони з розчину
C. речовини з імобілізованими
на них антитілами, які засто-
совують для вилучення ан-
тигенів із складних сумішей
D. речовини з імобілізованими
на них антигенами, які
здатні вилучати антитіла із
склад-них сумішей
E. речовини із складних сумі-
шей
6.29. Добрими адсорбентами є:
А. сажа
B. крохмаль, мінеральні кисло-
ти, солі
C. целюлоза
D. активоване вугілля, тальк,
графіт
E. силікагель, глини, пористе
скло
6.30. Застосування активного вугілля
для очищення антибіотиків обу-
мовлено процесом самодовільної
зміни концентрації компоненту у
поверхневому шарі водних роз-
чинів, порівняно з об‟ ємом фази.
Цей процес є
А. змочування
B. адгезія
C. десорбція
D. адсорбція
E. когезія
6.32. Одним із найсучасніших методів
очищення крові від токсичних
речовин є гемосорбція. Яке
явище лежить в основі цього
методу ? А. осмос
B. коагуляція
C. адсорбція
D. адгезія
61
E. електропровідність
6.32. Застосування активного вугілля
для очищення антибіотиків обу-
мовлено процесом самодовільної
зміни концентрації компоненту у
поверхневому шарі водних роз-
чинів, порівняно з об‟ ємом фази.
Цей процес є:
А. десорбція
B. адсорбція
C. адгезія
D. змочування
E. когезія
6.33. Процес, під час якого відбуваєть-
ся хімічна взаємодія між молеку-
лами адсорбата і поверхнево-
активними молекулами
адсорбен-ту, називають:
А. сублімацією
B. десорбцією
C. хемосорбцією
D. сольватацією
E. адсорбцією
6.34. На адсорбцію речовин із розчинів
впливають:
А. природа розчиненої речови-
ни, розчинника, адсорбенту
B. нічого з переліченого
C. все перелічене
D. об‟ єм розчину, маса
адсор-бенту
E. тиск, маса розчину
6.35. Які з адсорбентів є гідрофобни-
ми?
А. графіт, тальк, активоване
вугілля
B. оксиди
C. цеоліт
D. алюмогель, пористе скло,
трепел
E. бензол, глюкоза, луги
6.36. Згідно з правилом Панета–
Фаянса, на поверхні кристалічно-
го твердого адсорбенту з розчину
адсорбується той йон, який:
 А. не входить до складу крис-
талічної гратки адсорбенту
B. утворює з одним із йонів
гратки важкорозчинну спо-
луку
C. входить до складу кристалі-
чної гратки адсорбенту
D. утворює з одним із йонів
гратки важкорозчинну спо-
луку
E. не входить до складу крис-
талічної гратки адсорбенту
6.37. Одним із найсучасніших методів
очищення крові від токсичних
речовин є гемосорбція. Яке фізи-
чне явище лежить в основі цього
методу ?
А. електропровідність
B. осмос
C. адсорбція
D. адгезія
E. коагуляція
6.38. У технології ліків широко засто-
совують знесолену воду. Який
фізико-хімічний процес лежить
в основі її одержання?
А. фізична адсорбція
B. реакція осадження
C. йонообмінна адсорбція
D. полімолекулярна адсорбція
E. реакція нейтралізації
6.39. Особливістю адсорбції з розчинів
електролітів є:
А. адсорбція молекул розчин-
ника
B. швидкість процесу
C. вибіркова адсорбція лише
певних іонів
D. однакова адсорбція всіх йо-
нів
E. однакова адсорбція йонів і
молекул
6.40. На адсорбцію з розчинів електро-
літів впливають такі фактори: А.
заряд йона
B. радіус йона
62
C. ступінь гідратації йона
D. природа адсорбенту
E. усі перелічені фактори
6.41. Суть йонообмінної адсорбції по-
лягає в обміні:
А. аніонів адсорбенту на катіо-
ни з розчину
B. йонів подвійного
електрич-ного шару
адсорбенту на йони такого
ж знаку із роз-чину
C. катіонів адсорбенту на аніо-
ни з розчину
D. катіонів на молекули з роз-
чину
E. аніонів на молекули з розчи-
ну
6.42. Йонітами називають високомоле-
кулярні адсорбенти:
А. які здатні замінювати свої
катіони на аніони з розчину
B. на поверхні яких відбуваєть-
ся процес еквівалентного
йонного обміну
C. які замінюють свої аніони на
катіони з розчину
D. які здатні замінювати свої
катіони на молекули з роз-
чину
E. які здатні замінювати свої
катіони на аніони та молеку-
ли з розчину
6.43. Аніонітами є йонообмінники, які
обмінюють свої рухливі аніони
на:
А.
B. аніони з розчину в еквівале-
нтних кількостях
C. катіони з розчину
D.
E. катіони і аніони
6.44. Яке з рівнянь відображає процес
катіонного обміну?
– + + –
А. Катіоніт Ме + Аніоніт ОН
– +
 Катіоніт Аніоніт + Н2О
– + –
B. Катіоніт Н + Аn  Катіо-
 – – + +
ніт Аn + Н Ме
– + + – 6.49. Який фізичний зміст коефіцієнта
C. Катіоніт Н + Ме Аn
– + + – “ К” у рівнянні ізотерми адсорбції
 Катіоніт Ме + Н Аn Ленгмюра?
– + + –
D. Катіоніт Н + Ме Аn 
– – + + А. константа адсорбційної рів-
Катіоніт Аn + Н Ме новаги
– + + –
E. Катіоніт Н + Аніоніт ОН B. константа кінетичної рівно-
– +
Катіоніт Аніоніт + Н2О ваги
6.45. Принцип дії аніонітів можна зо- C. величина поверхневої актив-
бразити рівнянням: ності
+ – + –
ОН + Ме Аn  +Аn– + D. величина максимальної де-
Ме+ОН
А.Аніоніт
Аніоніт сорбції
+ – – +
B. Аніоніт ОН + Катіоніт Н E. величина максимальної ад-
 +
 Аніоніт Катіоніт + Н2О 
– +
–
+ –
сорбції
C. Катіоніт Н + Аніоніт ОН 6.50. Катіонітами є йоніти, на поверхні
 –
 Катіоніт Аніоніт + Н2О 
– +
+
+ –
яких відбувається процес еквіва-
D. Катіоніт Ме + Аніоніт ОН
лентного обміну:
 –
+ –
+
 Катіоніт Аніоніт + Н2О 
+ –
А. катіонів
E. Аніоніт ОН + Ме Аn  B. аніонів
+ + – – C. усіх наявних у розчині час-
Аніоніт Ме + Аn ОН
тинок
6.46. Які рівняння лежать в основі де- D. молекул
мінералізації води?
А. киснення-відновлення E. катіонів і аніонів
+ – 2–
B. Аніоніт (ОН )2 +SO4 6.51. Яке правило використовують для
+ 2– –
 Аніоніт SO4 +2ОН описання адсорбції йонів із роз-
C. гідролізу чину на твердому адсорбенті?
– + + –
D. Катіоніт Н + Аніоніт ОН А. Паннета- Фаянса
+
 Аніоніт Катіоніт + Н2О 
– +
–
2+
B. Дюкло-Траубе
E. Катіоніт (Н )2 + Ca C. Ребіндера
– 2+ + D. Вант-Гоффа
Катіоніт Са + 2Н
E. Шульца-Гарді
6.47. Молекули катіонітів вміщують
такі активні групи: 6.52. Технологія виготовлення лікарсь-
А. C6H5– ; –NH 2; =N– ких препаратів широко викорис-
B. –NH 2; =N–; –NH 2 товує явища адсорбції та йонного
C. –OH; =NH ; –NH 2 обміну. Який з йонів вибірково
D. –SO 3H; –COOH; –CH 2SO3H; адсорбуватиметься з водного
фенольний гідроксил розчину на кристалі хлориду срі-
E. –OH; =NH ; C 6H5–– бла?
–
А. OH
+
6.48. Які активні групи містять моле- B. Н
кули аніонітів? 2+
C. Cu
А. – ОН; =NH; –NH 2; =N– 3–
D. NO
B. –CH 2SO3H; фенольний гід- E. Ag
роксил
C. –SO 3H; –COOH; –CH 2SO3H; 6.53. Одним із методів вилучення йонів
фенольний гідроксил важких металів із води є погли-
D. –SO 3H; – СООН; –NH 2 нання їх цеолітами (неорганічни-
E. –OH; =NH ; –NH 2 ми йонітами). Яке явище при
63
 цьому спостерігається?
А. хемосорбція
B. абсорбція
C. йонний обмін
D. капілярна конденсація
E. молекулярно-ситовий ефект
6.54. Технологія виготовлення лікарсь-
ких препаратів широко викорис-
товує явища адсорбції та йонного
обміну. Який з йонів вибірково
адсорбуватиметься з водного
розчину на кристалі хлориду срі-
бла?
+
А. Ag
+
B. Н
2+
C. Cu
– натягу
D. OH .
–
E. NO3
6.55. Для концентрування речовин та
розділення їх сумішей застосову-
ють хроматографічний метод.
Хроматографія – це метод аналі-
зу, який базується на перерозпо-
ділі речовини між:
А. рідкою і твердою фазами.
B. рухомою і нерухомою фаза-
ми.
C. твердою і газовою фазами.
D. двома рідкими фазами, які не
змішуються між собою.
E. рідкою і газовою фазами.
6.56. Для концентрування речовин та
розділення їх сумішей застосову-
ють хроматографічний метод.
Хроматографія – це метод аналі-
зу, який базується на перерозпо-
ділі речовини між:
Розділ 7
7.1. Структурною одиницею колоїд-
64
А. рідкою і твердою фазами.
B. рухомою і нерухомою фаза-
ми
C. рідкою і газовою фазами
D. твердою і газовою фазами
E. двома рідкими фазами, які не
змішуються між собою
6.57. Хроматографію в медицині засто-
совують для:
А. гемосорбції
B. введення лікарських речо-
вин
C. очистки крові
D. кількісного визначення ре-
човин
E. визначення поверхневого
6.58. Хроматографія базується на пере-
розподілі речовини між:
А. рухомою і нерухомою фаза-
ми
B. двома рідкими фазами
C. твердою і газовою фазами
D. двома рідкими фазами, які не
змішуються між собою
E. рідкою і твердою фазами.
6.59. Метод аналізу, який базується на
перерозподілі речовини між ру-
хомою і нерухомою фазами нази-
вається:
А. спектрометрія
B. потенціометрія
C. гемосорбція
D. хроматографія
E. кондуктометрія
 є:
А. мицелла 7.6. Яка формула міцели золю, отри-
B. цвиттер-іон маного в результаті реакції гідро-
лізу:
C. атом
D. йон FeCl3 + 3HCl → Fe(OH)3 + 3HCl
E. молекула і до якого електроду будуть змі-
щуватися йони дифузійного шару
7.2. Як змінюється інтенсивність роз- під час електрофорезу?
– n–
сіяного світла для однієї й самої А. {[(mFe(OH)3)nCl ] 3(n –
3+ n– 3+
колоїдної системи, якщо довжину x)Fe } xFe ; до катоду
хвилі падаючого світла – 3n–
B. {[(mFe(OH)3)3nOH ] (n –
збільшити вдвічі? 3+ x+ 3+
x)Fe } xFe ; до катоду
А. зросте у 4 рази C.
+ n+
{[(mFe(OH)3)nFeO ] (n
B. зросте у 24 рази – x+ –
– x)Cl } xCl ; до
C. зменшиться у 8 разів аноду
+ n+ –
D. не зміниться D. {[(mFe(OH)3)nFeO ] (3n – x)Cl
x+ –
E. зменшиться в 16 разів } xCl ; до катоду
3+
E. {[(mFe(OH)3)nFe (3n – x
7.3. Емульсії, мазі, пасти та ін. мо- – x+ –
жуть бути виготовлені подріб- )Cl } xCl ; до катоду
ненням твердих і рідких речовин 7.7. Важливим способом для виявлен-
у відповідному середовищі. Цей ня колоїдного стану, тобто гете-
процес є А. коагуляція рогенності системи, є прохо-
дження світла крізь систему. При
B. седиментація цьому пучок світла:
C. диспергація А. проникає усередину часточ-
D. конденсація ки
E. адгезія B. відбивається
C. поглинається
7.4. Які методи ґрунтуються на функ- D. заломлюється
ціональній залежності між конце- E. розсіюється у виді
нтрацією досліджуваного компо- світного конуса
нента та інтенсивністю погли-
нання світла А. амперметрія 7.8. В аптечній практиці при приготу-
ванні ліків, якщо тверда лікарська
B. потенціометрія речовина не розчиняється у воді,
C. полярографія ї готують як мікрогетерогенну
D. адсорбційна хроматографія систему з рідким дисперсійним
середовищем і твердою дисперс-
E. спектрофотометрія ною фазою з розміром часток
–6 –4
7.5. Колоїдний розчин – це одна з 10 –10 м. Така лікарська
лікарських форм. Вкажіть струк- форма є А. порошком
турну одиницю колоїдного роз- B. аерозолем
чину. C. ліпоїдним золі
А. молекула D. емульсією
B. міцела E. суспензією
C. атом
D. йон 7.9. Золь золота має розмір часточок
–8
E. вільний радикал дисперсної фази 10 м. До якого
типу дисперсних систем (класи-
фікація за ступенем дисперсності)
65
 варто віднести дану B. гідроліз
лікарську форму? C. окиснення
А. колоїднодисперсних D. відновлення
B. гетерогенних E. подвійний обмін
C. ультрамикрогетерогенних
D. мікрогетерогенних 7.14. Для очищення колоїдних розчи-
E. грубодисперсних нів деяких лікарських препаратів
від домішок сторонніх речовин
7.10. Яке з оптичних явищ у суспензіях використовують різні методи. Як
більш інтенсивне? називають процес самодовільного
А. поглинання світла виділення з колоїдного розчину
B. заломлення світла розчинних низькомолекулярних
C. відбиття світла домішок шляхом проникнення їх
D. розсіювання світла крізь рослинні, тваринні або шту-
E. пропускання світла чні мембрани?
А. електроосмосом
7.11. Для аналізу розчинів високомоле- B. діалізом
кулярних речовин широко засто- C. електродіалізом
совуються оптичні методи аналі- D. ультрафільтрацією
зу. Яке з явищ забезпечує блакит- E. фільтруванням
не забарвлення білувато-
каламутного золю хлориду сріб- 7.15. Яка формула міцели ліфобного
ла? золю, отриманого за реакцією:
А. заломлення світла часточка- AgNO3 + KCl → AgCl + KNO3
ми дисперсної фази
і який з електролітів був взятий у
B. відбиття світла часточками надлишку, якщо під час електро-
золю форезу йони дифузійного шару
C. поглинання світла часточка- переміщуються до катоду?
ми дисперсної фази + n+
А. {[(mAgCl) nAg ] (n –
D. розсіювання світла – x+ –
x)NO3 } xNO3 ; надлишок
(опалес-ценція) KCl
– n– + x–
E. проходження світла крізь B. {[(mAgCl) nCl ] (n – x )K }
золь +
xK ; надлишок AgNO3
+ n+
C. {[(mAgCl) nAg ] (n –
7.12. Колоїдні розчини з найвищим – x+ –
ступенем дисперсності одержу- x)NO3 } xNO3 ; надлишок
AgNO3
ють: + n+
А. заміною розчинника D. {[(mAgCl) nAg ] (n –
– x+ –
B. диспергуванням x)NO3 } xCl ; надлишок
AgNO3
C. фізичною конденсацією – n–
E. {[(mAgCl) nCl ] (n –
D. хімічною конденсацією + x– +
E. пептизацією x)K } xK ; надлишок
KCl
1 У фармацевтичній практиці ши- 7.16. Вільнодисперсними системами є:
роко використовують виготов- А. мазі
лення лікарських форм у вигляді B. гелі
колоїдно-дисперсних систем. До C. емульсії
методів фізичної конденсації D. піни
від-носиться: E. пасти
А. заміна розчинника
7.17. З наведених систем до зв‟ язано
66
 дисперсних належать:
А. аерозолі
B. розчини ВМС.
C. драглі
D. гідрозолі –
E. емульсії А. NO3
+
1 Ag
7.18. Деякі лікарські препарати, напри- 2 OH
–

клад коларгол, застосовуються в +

3 Н
медицині у колоїдній формі. Яку +
з формул матиме міцела золю 4 Na
йодиду срібла, що одержаний за 7.23. Який з електролітів необхідно
надлишку калій йодиду ? використовувати як стабілізатор,
+ n+ – x+ –
А. {[(mAgI)nK ] (n –x )I } xI щоб золь аргентум йодиду мав
– n– + x+ +
B. {[(mAgI)nI ] (n –x )K } xK позитивно заряджені гранули:
+ n+ – x+ –
C. {[(mAgI)nAg ] (n –x )I } xI А. KCl
+ n+
D. {[(mAgI)nAg ]
+ x+
(n
+ KI
– x)K } xK AgNO3
– n–
E. {[(mAgI)nI ] (n – NaI
+ x– + КNO3
x )Ag } xAg
7.19. Білі золі – це золі, які А. 7.24. Який з електролітів необхідно
повністю поглинають світло використати як стабілізатор, що-
B. виготовлені з білої речовини би золь берлінської блакиті мав
C. світяться у темряві позитивно заряджені гранули:
D. не поглинають світло А. Fe4[Fe(CN)6]3
E. заломлюють світло B. KCl
C. NaI
7.20. Деякі лікарські препарати є коло- D. FeCl3
їдними розчинами. Вкажіть, який
E. K4[Fe(CN)6]
розмір часточок дисперсної фази
відповідає колоїдному ступеню 7.25. Вивчення способів одержання
дисперсності?
–10 –11 колоїдних розчинів, емульсій,
А. 10 – 10 м
–3 мазей, паст, порошків тощо дає
B. > 10 м
–5 –7 можливість визначити раціональ-
C. 10 – 10 м
–7 –9 ну технологію їх виготовлення як
D. 10 – 10 м лікарських форм. Яким з методів
–5 –3 одержаний золь броміду срібла,
E. 10 – 10 м;
якщо до 10 мл розчину нітрату
7.21. До колоїдно-дисперсних відно- срібла з молярною концентрацією
сяться системи, розмір часточок
яких знаходиться у межах: С(AgNO3) = 0,005моль/л додали
–7 –4 40 мл розчину калій броміду з
А. 10 –10 м
–9
B.  10 м молярною концентрацією С(KBr)
–9
C. 10 –10
–7
м
= 0,0025моль/л?
D. 10
–9 –4
–10 м
А. хімічної конденсації
B. фізичної конденсації
–4
E.  10 м C. розчиненням осаду AgBr в
дисперсійному середовищі
7.22. Технологія виготовлення лікарсь-
ких препаратів широко викорис- D. хімічного диспергування
(пептизацією)
67
 E. фізичного диспергування B. коагуляцією розчину.
C. фільтруванням крізь паперо-
7.26. Ліофільний колоїд - це вий фільтр.
система типу А. Р/Р D. електрофорезом.
E. ультрафільтрацією.
B. Г/Г
C. Т/Е 7.31. Довжину світлової хвилі зменши-
D. Р/Г ли у 2 рази. Як змінилася інтен-
E. Т/Р сивність розсіювання світла дис-
персною системою?
7.27. В основі старіння колоїдних сис- А. зросла у 2 рази
тем лежить процес: B. зросла у 4 рази
А. пептизації C. зросла у 16 разів
B. гелеутворення D. зменшилась у 16 разів
C. набрякання E. зменшилась у 4 рази
D. сінерезісу
E. тиксотропії 7.32. Грубодисперсні системи з рідким
дисперсійним середовищем і тве-
7.28. Процес очищення крові за допо- рдою дисперсною фазою назива-
могою “ штучної нирки”, при ються:
яко-му кров під тиском протікає А. аерозолі
між двома мембранами, які B. піни
омива-ються зовні фізіологічним C. емульсії
розчи-ном ґрунтується на : D. суспензії
А. діспергації E. порошки
B. седиментації
C. коагуляції 7.33. Деякі лікарські препарати є коло-
D. діалізі та ультрафільтрації їдними розчинами. До колоїдно-
E. електрфорезі дисперсних належать системи із
розмірами частинок:
–7 –4
7.29. За допомогою “ штучної нирки” А. 10 – 10 м
–9
можливе очищення крові, що є B. <10
–9
м
–4
колоїдною системою, від продук-тів C. 10 – 10 м
обміну – низькомолекулярних –9 –7
D. 10 – 10 м
речовин. Кров під тиском проті-кає –4
між двома мембранами, що
E. >10 м
омиваються ззовні фізіологічним 7.34. Частинки AgCl у водному середо-
–6
розчином. З крові виділяються “ вищі мають розмір 510 м. Дана
шлаки”. Цей процес базується на: дисперсна система є:
А. діалізі А. справжнім розчином
B. диспергації B. колоїдним розчином
C. седиментації C. аерозолем
D. адсорбції D. емульсією
E. коагуляції E. суспензією

7.30. Очистити колоїдний розчин від 7.35. Очищення крові за допомогою “

низькомолекулярних домішок штучної нирки”, коли кров під
можна: тиском протікає між двома мем-
А. діалізом. бранами, які омиваються зовні
фізіологічним розчином, базуєть-

68
 ся на:
А. діалізі та ультрафільтрації
B. седиментації
C. електрофорезі
D. коагуляції
E. диспергації
7.36. Найкращим методом очищення
золю від надлишку електролітів
є: А. діаліз
B. електрофорез
C. електродіаліз
D. ультрафільтрація
E. звичайне фільтрування
7.37. Методом діалізу можна очистити
золь від домішок:
А. низькомолекулярних речо-
вин
B. заряджених частинок
C. високомолекулярних речо-
вин
D. грубодисперсних частинок
E. усіх перелічених домішок
7.38. Повністю відділити дисперсну
фазу від дисперсійного середо-
вища у колоїдних розчинах мож-
на методом:
А. електрофорезу
B. діалізу
C. ультрафільтрації
D. електродіалізу
E. компенсаційного діалізу
7.39. Броунівський рух зумовлений:
А. гідратацією йонів, наявних у
розчині
B. тепловим рухом
частинок дисперсійного
середовища
C. зарядом частинок дисперсної
фази
D. адсорбційними явищами на
поверхні частинок
E. міжйонною взаємодією
7.40. Вимивання низькомолекулярних
речовин розчинником через на-
півпроникну мембрану, яка не
пропускає частинок дисперсної
69
А. дифузія
B. осмос
C. електрофорез
D. ультрафільтрація
E. діаліз
7.41. Величина осмотичного тиску
колоїдних розчинів:
А. висока, постійна
B. осмотичний тиск у колоїд-
них розчинів відсутній
C. низька, постійна
D. висока, непостійна
E. низька, непостійна
7.42. Оптичні властивості золів зумов-
люються явищем:
А. дифракції світла
B. заломлення світла
C. поглинання світла
D. відбивання світла
E. розсіювання світла
7.43. Для дослідження властивостей
колоїдних розчинів найбільш
придатні методи:
А. потенціометрія, рефрактоме-
трія
F. ультрамікроскопія, нефело-
метрія
G. оптична мікроскопія,
коло-риметрія
H. поляриметрія, турбідіметрія
I. індикаторне титрування,
полярографія
7.44. В основі нефелометричного ви-
значення концентрації золів ле-
жить рівняння:
А. C = ∆T/K
B. h1/h2 = C2/C1
C. C = 10ρω/M
D. C = Vnρ/V0
E. h1/h2 = C1/C2
7.47. Залежність інтенсивності розсію-
вання світла дисперсною систе-
мою від різних чинників описує
рівняння:
А. Гельмгольца-
 Смолуховського
B. Шульце-Гарді 7.50. Броунівський рух найбільш помі-
тний у випадку:
C. Банкрофта
А. гелів
D. Релея
E. Тіндаля B. істинних розчинів
C. емульсій
7.46. Метод дослідження золів, який D. колоїдних систем
дає змогу підрахувати кількість E. суспензій
частинок золю у певному об‟ ємі,
– це: 7.51. Поділ дисперсних систем на ліо-
А. ультрамікроскопія фільні і ліофобні – це класифіка-
ція за:
B. колориметрія
А. дисперсністю
C. діаліз
D. оптична мікроскопія B. структурно-механічними
властивостями
E. нефелометрія
C. міжфазною взаємодією
7.47. За даними нефелометрії розміри D. агрегатним станом
частинок золю обчислюють, ви- E. електричними властивостя-
користовуючи рівняння: ми
А. Релея
B. Тіндаля 7.52. Апарат “ штучна нирка” працює за
принципом:
C. Стокса
А. адсорбції
D. Шульце-Гарді
B. електродіалізу
E. Гельмгольца- C. діалізу
Смолуховського
D. компенсаційного діалізу
7.48. Яка з наведених формул є вира- E. ультрафільтрації
зом рівняння Релея?
2 7.53. Який з електролітів є стабілізато-
I  V ром золю берлінської блакиті з
А. p  I0  K 4 позитивно зарядженими гранула-
2 ми:
I  V А. Будь-який інший електроліт
p
B. I0 K  B. KCl
V C. K4[Fe(CN)6]
C. I p  I0  K lg  4
D. Fe3[Fe(CN)6]
2 E. FeCl3
 V
D. I p  I0  K 4 7.54. Який з електролітів є стабілізато-

2 ром золю аргентум йодиду з по-
 V зитивно зарядженими гранулами:
E. I p  I 0  K 4 А. KI

B. KCl
7.49. При зменшенні діаметра C. AgNO3
частинок дисперсної системи у 2 D. Будь-який інший електроліт
рази дис-персність системи А. E. КNO3
зростає у 2 рази
B. зростає у 4 рази 7.55. Гідроліз якої солі може призвести
C. зменшується у 8 разів до утворення золю?
D. зменшується в 4 рази А. Na2S
E. зменшується у 2 рази B. CH3COOK
70
 C. Na2CO3 F. FeOCl
D. FeCl3 G. K4[Fe(CN)6]
E. NH4Cl H. HCl
I. KOH
7.56. Взаємодія яких речовин може
призвести до утворення золю? 7.61. Для одержання золю BaSO4 з від‟
А. Na + H2O  ємним зарядом гранул в ролі
C. Na2SO3 + O2  пептизатора можна використати:
D. NaOH + HCl  А. K2SO4
E. H2S + NaOH  B. HCl
F. H2S + O2  C. BaC2O4
D. BaCl2
7.57. Золь кислоти може утворитися E. CaCl2
при гідролізі солі:
7.62. При тривалому стоянні розведе-
А. Ni(NO3)2
B. KH2PO4 них розчинів FeCl3 колір розчину
C. FeSO4 темнішає, появляється опалесце-
нція внаслідок утворення золю
D. Na2SiO3
E. ZnCl2 Fe(OH)3. Яким методом
одержано золь?
7.58. Золь утворився внаслідок змішу- А. пептизації
вання однакових об‟ ємів 0,001 М B. хімічної конденсації, окисно-
розчинів AgNO3 і K2CrO4. Які відновна реакція
йони є потенціалвизначальними? C. хімічної конденсації, реакція
–
А. NO3 подвійного обміну
+
B. K D. хімічної конденсації,
2– реакція гідролізу
C. CrO+4
D. Ag E. фізичної конденсації
2– +
E. CrO4 або Ag 7.63. До розчину, що містить йони Na ,
+
(утвориться міцела в 2+ 2+ – –
ізоелектричниму стані) Mg , Ba , Cl , NO3 , додали роз-
чин KOH. Золь якої речовини
7.59. Золь утворився внаслідок змішу- може утворитися?
вання однакових об‟ ємів 0,002 М А. Mg(OH)2
розчинів Pb(NO3)2 і KI. Які йони B. KNO3
утворять дифузний шар міцели?
– C. BaCl2
А. NO3
2+ D. BaCl(OH)
B. Pb
– E. Ba(OH)2
C. I
7.64. В якому середовищі треба прово-
D. дифузний шар відсутній
(міцела в ізоелектричному дити відновлення KMnO4, щоб
стані) отримати золь MnO2 ?
+ А. сильнокислому
E. K
B. лужному
7.60. Щоб отримати золь Fe(OH)3 ме- C. нейтральному
тодом дисолюційної (опосередко- D. кислому
ваної) пептизації, до свіжоутво- E. в будь-якому
реного осаду Fe(OH)3 треба
дода-ти невелику кількість: 7.65. Використавши реакцію гідролізу,
А. FeCl3 можна отримати золь

71
 А. BaSO4 C. йон
B. KOH D. молекула
C. Ni(OH)2 E. вільний радикал
D. Ba(OH)2
E. H2SO4 7.70. У фармацевтичній практиці ши-
роко використовують виготов-
7.66. Які умови треба створити, щоб лення лікарських форм у
отримати колоїдний розчин мето- вигляді колоїдно-дисперсних
дом хімічної конденсації? систем. До методів фізичної
А. висока концентрація розчи- конденсації на-лежить:
нів, надлишок одного з реак- А. гідроліз
тантів B. заміна розчинника
B. висока концентрація розчи- C. подвійний обмін
нів, нагрівання D. окиснення
C. низька концентрація розчи- E. відновлення
нів, еквіваленті кількості
реактантів 7.71. Яка вимога є необхідною для
D. низька концентрація реакції, щоб її можна було вико-
розчи-нів, надлишок ристати для одержання золю? А.
одного з реак-тантів гомогенність
E. низька концентрація розчи- B. один із продуктів реакції
нів, нагрівання має бути нерозчинний
C. висока швидкість (мала Еакт.)
7.67. Потенціалвизначальними можуть D. екзотермічність
бути йони, які: E. одним із продуктів реакції
А. йони з найбільшим зарядом має бути газ
B. йони, рухливість яких у роз-
чині є найбільшою 7.72. Який з електролітів є стабілізато-
C. входять до складу ром золю берлінської блакиті з
нерозчин-ного агрегату або негативно зарядженими гранула-
утворюють ізоморфну з ми:
ним структуру А. FeCl3
D. будь-які йони, наявні у роз-
чині
E. тільки комплексні йони
7.68. Додавання якої речовини до роз-
чину Pb(NO3)2 може призвести
до утворення золю?
А. Pb(CH3COO)2
B. BaSO4
C. HNO3
D. KI
E. KNO3

7.69. Колоїдні розчини використову-

ються як лікарські форми. Вка-
жіть структурну одиницю колоїд-
ного розчину.
 B. KCl
C. Fe3[Fe(CN)6]
D. будь-який інший електроліт
E. K4[Fe(CN)6]
7.73. золь сірки утворюється при взає-
модії Na2S2O3 з:
А. HCl
B. NH3
C. I2
D. KCl
E. H2O
7.74. Явище переміщення дисперсної
фази аерозолю у напрямку зни-
ження температури називається:
А. термоліз
А. атом B. термофорез
B. міцела C. електрофорез
72
 D. термопреципітація
E. фотофорез
7.75. Для яких систем характерна се-
диментація?
А. розчинів електролітів
B. золів
C. розчинів неелектролітів
D. суспензій
E. розчинів ВМР
7.76. Емульсії для парентерального
застосування є:
А. справжніми (молекулярни-
ми) розчинами
B. розчинами високомолеку-
лярних речовин
C. колоїдними розчинами
D. грубодисперсними система-
ми
E. мікрогетерогенними
систе-мами
7.77. Солюбілізація можлива, якщо:
А. довжина С-ланцюга ПАР
забезпечує її достатню пове-
рхневу активність
B. концентрація ПАР
розчині не менша від ККМ
C. забезпечено потрібний сту-
пінь дисперсності ПАР
D. забезпечено оптимальну
температуру процесу
E. концентрація ПАР у розчині
менша від ККМ
7.78. При змішуванні яких двох рідин
може утворитися емульсія?
А. етанол та діетиловий ефір
B. вода і толуол
C. олія і гексан
D. гліцерин і вода
E. вода і етанол
7.79. Яка з наведених речовин при роз-
чиненні у воді здатна утворити
міцели?
А. С2Н5ОН
B. (CH3)3N
C. КОН
D. Н3РО4
E. С17Н35СООК
7.80. Міцелоутворення у розчинах по-
верхнево активних речовин акти-
вно відбувається, якщо:
А. ПАР добре розчиняється в
даному розчиннику
B. ПАР перед розчиненням
була подрібнена для забез-
печення частинкам якомога
меншого розміру
C. довжина С-ланцюга ПАР
забезпечує достатню
повер-хневу активність
D. концентрація ПАР менша від
ККМ
E. концентрація ПАР не менша
від ККМ
7.81. Явище переходу в колоїдний стан
нерозчинних у звичайних умовах
речовин за наявності у розчині
ПАР називається:
А. конденсація
B. колоїдний захист
C. пептизація
D. солюбілізація
у E. сенсибілізація
7.82. Неправильну форму краплин ма-
ють А. розведені емульсії
B. емульсії, що мають високу
в‟ язкість складників
C. висококонцентровані
емуль-сії
D. всі типи емульсій
E. концентровані емульсії
7.83. Солі, що складаються з катіонів 2-
і 3-валентних металів і аніонів
жирних кислот, стабілізують ему-
льсії типу:
А. стабілізують один із типів
емульсій залежно від конк-
ретного випадку
B. м/в
C. обидва типи емульсій
D. в/м
E. ні одного типу емульсій
73
 системи
7.84. Низька електропровідність ему- D. малих розмірів частинок
льсії свідчить, що:
E. великих розмірів частинок
А. дана емульсія є емульсією
типу в/м 7.89. Термофорез, фотофорез і термо-
B. рухливість краплин даної преципітація аерозолів належать
емульсії є низькою внаслідок до їх:
високої в‟ язкості дисперсій- А. оптичних властивостей
ного середовища B. методів одержання
C. емульсія є висококонцентро- C. методів підвищення стійкос-
ваною ті
D. дана емульсія є емульсією D. електричних властивостей
типу м/в E. кінетичних властивостей
E. використаний емульгатор є
неелектролітом 7.90. Аерозолі з яким радіусом части-
нок дисперсної фази є найстійкі-
7.85. Встановити тип емульсії можна шими?
–9
шляхом: А. <10 м
А. розведення –8 –6
B. 10 – 10 м
B. додавання електроліту C. >10
–4
м
–6 –4
C. титрування D. 10 – 10 м
D. електрофорезу –9 –8
E. 10 – 10 м
E. центрифугування
7.91. Грубодисперсна система з рідким
7.86. Розміри краплин емульсій пере- дисперсійним середовищем і ви-
важно мають розміри:
А. < 10
–9
м
сокою, що наближається до гра-
–5 –4 ничної, концентрацією твердої
B. 10 – 10 м
–9 –7 дисперсної фази, називається:
C. 10 – 10 м
–4 А. мазь
D. 10 м
B. паста
–7 –5 C. порошок
E. 10 – 10 м
D. гель
7.87. Міцелярні розчини поверхнево E. суспензія
активних речовин належать до: А.
ліофільних колоїдних розчи- 7.92. Тип емульсії залежить від:
нів А. співвідношення компонентів
B. грубодисперсних систем B. природи компонентів
C. емульсій C. природи емульгатора
D. ліофобних колоїдних розчи- D. кількості емульгатора
нів E. способу диспергування
E. справжніх розчинів
7.93. Седиментація характерна для:
7.88. Для аерозолів характерна велика А. ліофобних колоїдів
інтенсивність розсіювання світла B. справжніх розчинів
внаслідок: C. ліофільних колоїдів
А. великої швидкості руху час- D. суспензій
тинок E. емульсій
B. прозорості газового диспер-
сійного середовища 7.94. Для частинок аерозолів характер-
C. великої різниці ні:
показників заломлення А. наявність подвійного елект-
світла фазами 74
 ричного шару, заряд відсут-
ній
B. відсутність подвійного E. наявність подвійного елект-
елек-тричного шару, заряд ричного шару, заряд випад-
випад-ковий ковий
C. відсутність подвійного елек-
тричного шару і заряду
D. наявний електронейтральний

Розділ 8
D. дорівнює термодинамічному
потенціалу
E. менший від термодинаміч-
8.1. Яке з перелічених явищ не є ного потенціалу
елек-трокінетичним?
А. стандартний
електродний
потенціал
B. електроосмос
C. електрофорез
D. потенціал седиментації
E. потенціал протікання

8.2. Як впливає величина

прикладеної напруги у
процесі електрофорезу на
електрофоретичну
рухливість? А. ці величини не
можна порів-
нювати
B. прямо пропорційно
C. із зменшенням напруги
елек-тропровідність
різко зростає
D. не впливає
E. електрофоретична
рухли-вість зростає,
якщо напруга
зменшується

8.3. Електрокінетичний
потенціал дисперсної
системи завжди А.
більший від
термодинаміч-
ного потенціалу
B. позитивний
C. негативний
 8.4. Рух часток дисперсної
фази в нерухомому
дисперсійному сере-
довищі під дією різниці
потенціа-лів називають:
А. електроосмосом
B. електрофорезом
C. потенціалом
протікання
D. потенціалом
седиментації
E. броунівським рухом

8.5. Спрямоване переміщення

диспер-сійного
середовища в постійному
електричному полі
називається:
А. електроосмос
B. адсорбція
C. потенціал
седиментації
D. потенціал
протікання
E. електрофорез

8.6. Метод електрофорезу є

фармако-пейним
методом визначення сту-
пеня чистоти
антибіотиків, віта-мінів
та інших лікарських
речо-вин. Яке явище
називають елект-
рофорезом?
А. самодовільне
проникнення йонів
низькомолекулярни
х електролітів крізь
напівпро-никну
мембрану
B. осідання колоїдних
часточок під дією
сили тяжіння
C. рух часточок
дисперсної

75
 фази відносно нерухомого
дисперсійного середовища
під впливом постійного еле-
ктричного поля
D. рух молекул дисперсійного
середовища відносно неру-
хомої дисперсної фази під
впливом постійного елект-
ричного поля
E. рух йонів розчину електролі-
ту під дією зовнішнього еле-
ктричного поля
8.7. Яким є значення критичної вели-
чини дзета-потенціалу для біль-
шості золів?
А. 35–40 мВ
B. 25–30 мВ
C. 20–25 мВ
D. 30–35 мВ
E. 45–50 мВ
8.8. Що таке критичне значення дзета-
потенціалу?
А. це найменша величина дзе-
та– потенціалу, за якого коа-
гуляція відбувається з поміт-
ною швидкістю (явна коагу-
ляція)
B. це величина дзета– потен-
ціалу, за якого
починається формування
дифузійного шару.
C. це найбільша величина дзе-
та-потенціалу, за якого тов-
щина адсорбційного шару
перевищує товщину дифуз-
ного шару.
D. це найбільша величина дзе-
та– потенціалу, за якого шви-
дкість перебігу коагуляції
практично не помітна.
E. це найменша величина дзе-
та– потенціалу, за якого
тов-щина дифузійного шару
пе-ревищує товщину адсор-
бційного шару.
8.9. Який потенціал зумовлює стій-
кість колоїдних систем?
76
А. термодинамічний
B. електродний
C. дзета-потенціал
D. дифузійний
E. хімічний
8.10. Позитивно заряджений золь фе-
рум(ІІІ) гідроксиду одержали
методом гідролізу. Який з йонів-
коагуляторів буде мати найменше
значення порогу коагуляції?
А. бромід
B. сульфат
C. нітрат
D. фосфат
E. хлорид
8.11. Позитивно заряджений золь фе-
рум гідрокисиду одержали мето-
дом гідролізу. Який з йонів-
коагуляторів буде мати найбіль-
ше значення порогу коагуляції?
А. фосфат
B. хлорид
C. сульфат
D. карбонат
E. оксалат
8.12. Спрямоване переміщення диспер-
сійного середовища в постійному
електричному полі, є А. потенціал
седиментації
B. електрофорез
C. потенціал перебігу
D. адбсорбція
E. електроосмос
8.13. Мірою заряду білків, бактерій,
вірусів, лейкоцитів, еритроцитів
є електрокінетичний потенціал.
На цій властивості засновані
методи розділення та аналізу
білків, спинномозкової рідини,
сироват-ки крові, сечі, тощо. На
якій межі поділу виникає
електрокінетич-ний потенціал?
А. агрегат – адсорбційний шар
протиіонів
B. міцела – дисперсійне середо-
вище
 C. агрегат – потенціал виз- найбільшу коагулюючу здатність
начаючійони по відношенню до цього золю?
D. гранула – дифузійний шар А. алюмінію нітрит
E. ядро – адсорбційний шар B. калію сульфат
протиіонів C. цинку нітрат
D. феруму(ІІ) хлорид
8.14. На виникненні електрокінетично- E. калію гексаціаноферат (ІІІ)
го потенціалу заснований метод
електрофорезу, що використову- 8.18. Коагулянти та антикоагулянти
ють у фармації для розділення застосовують у медицині та фар-
деяких сумішей амінокислот, мації. Що таке поріг коагуляції?
антибіотиків, ферментів та ін. А. мінімальна концентрація
Користуючись даними з перемі- електроліту, при перевищен-
щення межі поділу золь-бічна ні якої спостерігається коа-
рідина за один і той же проміжок гуляція
часу вкажіть, в якому випадку B. мінімальна концентрація
електрокінетичний потенціал емульсії, при перевищенні
часточок колоїдного розчину буде якої спостерігається коагу-
найбільшим? ляція
–7
А. 1,0·10 м C. мінімальна концентрація
–7
B. 2·10 м гелю, при перевищенні якої
–8
C. 1,8·10 м спостерігається коагуляція
–8
D. 4,0·10 м D. мінімальна концентрація
–7 неелектроліту, при переви-
E. 1,5·10 м
щенні якої спостерігається
8.15. При зменшенні захисної дії білків коагуляція
холестерин відкладається на стін- E. мінімальна концентрація
ках судин внаслідок злипання золю, при перевищенні якої
його часточок , це явище назива- спостерігається коагуляція
ють А. тиксотропією
8.19. Захисні числа деяких високомо-
B. пептизацією лекулярних речовин рівний: же-
C. синергізм латин – 0,1; казеїнат натрію – 0,5;
D. коагуляцією крохмаль – 35; декстрин – 20;
E. сенсибілізацією сапонін – 40. Яка із запропонова-
них високомолекулярних
8.16. В якому ступені заряд йона- речовин володіє найбільшою
коагулятора входить до матема- захисною дією?
тичного виразу закона Дерягіна- А. желатин
Ландау для порога концентрацій- F. сапонін
ної коагуляції? G. декстрин
А. +1 H. крохмаль
B. +4 I. казеїнат натрію
C. +2
D. –6 8.20. Коагулююча здатність йонів з
E. –3 однаковими зарядами та електро-
нною структурою збільшується із
8.17. Золь аргентум йодиду одержаний зменшенням їх ступеня гідратації.
в надлишку калій йодиду. Який з Який з катіонів має найменшу
наведених електролітів матиме коагулюючу здатність по відно-
77
 шенню до золю AgI з від‟ ємно
зарядженими часточками? 8.25. У лабораторії отриманий колоїд-
+ ний розчин лікарської речовини.
А. Li
+ З якою метою до нього додають
B. Rb
+ високомолекулярну речовину?
C. Cs
D.
+
Na
А. для підвищення його стій-
+ кості
E. K B. для седиментації
8.21. При зливанні золів з протилежно C. для коагуляції
зарядженими гранулами відбува- D. для посилення дії електролі-
ється: ту – стабілізатора
А. седиментація E. для зниження його стійкості
B. взаємна коагуляція
C. колоїдний захист 8.26. Яку з наведених речовин треба
D. підвищення агрегатної стій- додати до гідрозолю аргентуму,
кості щоб підвищити його стійкість?
А. калій олеат
E. підвищення седиментаційної
стійкості B. желатин
C. каолін
8.22. Коагулююча здатність електролі- D. етиловий спирт
ту залежить від: E. плюмбум стеарат
А. валентності йона-коагулято-
ра 8.27. Фармацевтичний препарат прота-
B. густини золю ргол – це колоїдний розчин окси-
C. ступеня дисперсності золю ду срібла. Для підвищення його
D. об‟ єму золю агрегативної стійкості до нього
E. концентрації електроліту додають високомолекулярні спо-
луки (білки). Користуючись ве-
8.23. Золь ферум(ІІІ) гідроксиду, час- личинами срібного числа (в мг)
точки якого заряджені позитивно, виберіть ВМС, яка матиме найбі-
коагулюють електролітами. Який льшу захисну дію?
з наведених електролітів має най- А. яєчний альбумін – 2,5
більшу здатність до коагуляції? B. желатин – 0,035 мг
А. алюмінію нітрат C. сапонін – 35,0 мг
B. калію хлорид D. декстрин – 100,0 мг
C. натрію фосфат E. гемоглобін – 0,25 мг
D. феруму(ІІ) сульфат
E. алюмінію карбонат 8.28. Здатність ВМС захищати золь від
коагуляції визначають:
8.24. Коагулянти та антикоагулянти А. порогом коагуляції
застосовують у медицині та фар- B. захисним числом
мації. Коагулююча здатність ані- C. електрофорезом
онів зростає в ряду: D. величиною s-потенціалу
А. величини його валентності E. величиною -потенціалу
8.29. величини
електрокінетично-го 8.33. У колоїдний розчин була додана
потенціалу необхідна кількість желатину для
8.30. температури того, щоб:
8.31. величини потенціалу А. викликати седиментацію
повер-хні B. викликати коагуляція
8.32. концентрації електроліту
78
 C. понизити його стійкість
D. підвищити його стійкість
E. підсилити дія електроліту-
стабілізатора
8.30. Фармацевтичний препарат колар-
гол – це колоїдний розчин срібла,
до складу якого входить високо-
молекулярна сполука. Яку функ-
цію виконує ця сполука?
А. викликає коагуляцію
B. зменшує агрегатну стійкість
C. підвищує агрегатну стійкість
D. сприяє седиментації
E. збільшує ступінь дисперсно-
сті
8.31. Протаргол і коларгол можуть
втрачати агрегатну стійкість вна-
слідок злипання часточок диспер-
сної фази, цей процес називають
А. драглюванням
B. набряканням
C. коагуляцією
D. седиментацією
E. пептизацією
8.32. Який потенціал зумовлює стій-
кість колоїдних систем?
А. дзета-потенціал
B. хімічний
C. дифузійний
D. електродний
E. термодинамічний
8.33. Спрямоване переміщення диспер-
сійного середовища в постійному
електричному полі називається:
А. електрофорез
B. потенціал седиментації
C. адсорбція
D. електроосмос
E. потенціал перебігу
8.34. Рух частинок дисперсної фази в
нерухомому дисперсійному сере-
довищі під дією різниці потенціа-
лів називається:
А. потенціал седиментації
B. потенціал перебігу
C. електрофорез
79
D. потенціал протікання
E. електроосмос
8.35. В основі розділення білків мето-
дом електрофорезу лежить від-
мінність їх:
А. молекулярної маси
B. розчинності
C. дзета-потенціалу
D. здатності до взаємодії з мо-
лекулами розчинника
E. форми молекули
8.36. Електрокінетичний потенціал
розраховується за рівнянням:
А. s  I p 
 I0 
B. s    E
 D 
C. s  l 
  H  D 
D. s  l 
  E  D 
E.
 s  l  D 
E 
8.37. До електрокінетичних явищ на-
лежать:
А. електродіаліз, вівідіаліз
B. коагуляція, флокуляція, се-
диментація
C. електрофорез, електроосмос
D. термофорез, сенсибілізація
E. колоїдний захист, коацерва-
ція
8.38. Електрокінетичний
потенціал вимірюють
методом А. нефелометрії
B. електрофорезу
C. потенціометрії
D. кондуктометрії
E. полярографії
8.39. Як зміниться електрофоретична
швидкість частинок золю, якщо
в‟ язкість середовища зросте у 2
 рази?
А. не зміниться 8.44. У процесі електрофорезу під дією
B. зросте в 4 рази електричного поля переміщують-
ся:
C. зменшиться в 4 рази
D. зменшиться у 2 рази А. міцела в цілому
B. лише йони
E. зросте у 2 рази
C. агрегат
8.40. Одним із методів визначення D. гранула
знака заряду колоїдних E. ядро
частинок є:
А. ультрафільтрація 8.45. Якщо вміщений у постійне елект-
B. нефелометрія ричне поле золь не виявляє ознак
C. ультрамікроскопія переміщення, то це означає, що:
D. електрофорез А. золь вміщено у вакуум
E. діаліз B. >0
C. <0
8.41. При електрофорезі за однаковий D. =0
час переміщуються на найбільшу E. частинки золю більші від
відстань частинки, які мають: критичного розміру
А. найменшу молярну масу
B. найбільший діаметр 8.46. Електрокінетичні явища вперше
C. найбільшу молярну масу спостерігав:
А. Ф.Панет
D. найбільший
електрокінетич- B. Ф.Рейсс
ний потенціал C. Г.Гельмгольц
E. найменший діаметр D. М.Смолуховський
E. М.Фарадей
8.42. Електрофоретична рухливість
– це: 8.47. Колоїдні частинки проявляють
А. добуток лінійної електрокінетичні властивості
швидкості частинок на завдяки:
напругу між електродами А. наданню заряду зовнішнім
джерелом
B. швидкість частинок золю,
дзета-потенціал якого дорів- B. взаємодії з полярними моле-
нює одиниці кулами розчинника
C. швидкість частинок золю у C. виникненню електродного
вакуумі потенціалу
D. шлях, який проходять D. утворенню на поверхні по-
двійного електричного шару
части-нки золю за час  при
Н=1В/м E. виникненню окисно-
відновного потенціалу
E. об‟ ємна швидкість
частинок золю 8.48. Як зміниться лінійна швидкість
частинок золю при електрофорезі,
8.43. Градієнт потенціалу обчислюють
за формулою: якщо його -потенціал зросте у 2
А. H=E/l рази?
B. H=/l А. зменшиться у 2 рази
C. H=E·S B. зменшиться у 4 рази
D. H=·l C. зросте у 4 рази
E. H=l/E D. зросте у 2 рази

80
 E. не зміниться
8.49. Як зміниться електрофоретична
рухливість частинок золю при
електрофорезі, якщо його напруга
електрофорезу зросте у 2 рази
(всі інші параметри незмінні)?
А. зменшиться у 2 рази
B. збільшиться у 2 рази
C. не зміниться
D. зменшиться у 4 рази
E. збільшиться у 4 рази
8.50. Метод електрофорезу придатний
для розділення:
А. біологічних колоїдних сис-
тем та білків
B. катіонів металів
C. електролітів
D. суспензій
E. аніонів
8.51. Золь вважається стійким, якщо
його дзета-потенціал:
А. <30 мВ
B. >30 мВ
C. >1 мВ
D. дорівнює нулю
E. >10 мВ
8.52. Чим характерний ізоелектричний
стан міцели?
А. дифузний шар відсутній, ζ =
0, стійкість мінімальна
B. адсорбційний шар відсутній,
ζ ≠ 0, стійкість максимальна
C. ζ може мати різні значення,
йони дифузного шару мак-
симально гідратовані
D. ζ < 0, золь стійкий
E. ζ > 0, золь стійкий
8.53. При виготовленні колоїдних пре-
паратів срібла протарголу і кола-
рголу білкові речовини до них
додають для:
А. покращення сприйняття
препарату організмом
B. збільшення розмірів части-
нок
81
C. протидії можливим хімічним
реакціям
D. колоїдного захисту розчинів
E. забезпечення додаткової
лікувальної дії
8.54. Щоб викликати коагуляцію золю,
до нього потрібно додати розчину
(виберіть з поданого переліку):
А. CaCO3
B. SrCO3
C. MgSO4
D. BaSO4
E. MgCO3
8.55. Електролітна коагуляція застосо-
вується для:
А. визначення знака заряду
частинок золів
B. виділення електролітів з
розчинів
C. очистки питної та стічних
вод
D. одержання знесоленої води
E. підвищення концентрації
золів
8.56. Коагулянти та антикоагулянти
застосовують у медицині та фар-
мації. Що таке поріг коагуляції?
А. мінімальна концентрація
електроліту, при перевищен-
ні якої спостерігається коа-
гуляція.
B. мінімальна концентрація
емульсії, при перевищенні
якої спостерігається коагу-
ляція.
C. мінімальна концентрація
гелю, при перевищенні якої
спостерігається коагуляція.
D. мінімальна концентрація
неелектроліту, при переви-
щенні якої спостерігається
коагуляція.
E. мінімальна концентрація
золю, при перевищенні якої
спостерігається коагуляція.
8.57. Позитивно заряджений золь гід-
 роксиду заліза одержаний мето- D. пептизація
дом гідролізу. Який з йонів- E. седиментація
коагулянтів буде мати найменше
значення порога коагуляції? 8.62. Підвищити стійкість колоїдного
А. хлорид
розчину можна шляхом:
B. сульфат А. додавання високомолеку-
C. нітрат лярних речовин
D. бромід B. додавання електролітів
E. фосфат C. збільшення концентрації
дисперсної фази
8.58. При зливанні золів з протилежно D. зміни температури
зарядженими гранулами відбува- E. зменшення концентрації
ється: дисперсної фази
А. колоїдний захист
8.63. Золь AgI одержано додаванням до
B. взаємна коагуляція. 3
C. підвищення седиментаційної 100 см 0,001 М розчину КІ 10
3
стійкості. см розчину AgNO3 такої ж
D. седиментація. концент-рації. Який електроліт
E. підвищення агрегатної стій- буде мати до утвореного золю
кості. найменший поріг коагуляції?
А. MgSO4
8.59. Розчини протарголу і коларголу з B. K3[Fe(CN)6]
часом можуть змінювати свою C. AlPO4
структуру і втрачати агрегатну D. NaCl
стійкість внаслідок злипання час- E. AlCl3
тинок дисперсної фази, цей про-
цес називається: 8.64. Явище підвищення порогу коагу-
А. гелеутворення ляції при додаванні до золю висо-
B. коагуляція комолекулярних речовин – це:
C. пептизація А. седиментація
D. набухання B. коагуляція
E. седиментація C. діаліз
D. сенсибілізація
8.60. В разі ослаблення захисної дії E. колоїдний захист
білків частинки холестерину зли-
8.65. Золь AgI одержано додаванням до
паються і відкладаються на стін- 3
ках судин; це явище є: 100 см 0,001 М розчину AgNO3
3
А. сенсибілізація 10 см розчину КІ такої ж
B. пептизація концен-трації. Який електроліт
C. тиксотропія буде мати до утвореного золю
D. синергізм найменший поріг коагуляції?
E. коагуляція А. K3[Fe(CN)6]
B. AlPO4
8.61. Протаргол і коларгол можуть C. MgSO4
втрачати агрегатну стійкість при D. AlCl3
злипанні часточок дисперсної E. NaCl
фази, цей процес називають:
А. набрякання 8.66. Коагулююча здатність йонів з
однаковим зарядом:
B. драглеутворення
C. коагуляція А. зростає зі зменшенням раді-
уса гідратованого йона
82
 B. не залежить від розмірів
йонів
C. зростає зі зменшенням раді-
уса дегідратованого йона
D. зростає зі збільшенням раді-
уса гідратованого йона
E. зростає зі зменшенням раді-
уса дегідратованого йона
8.67. Коагуляція – це:
А. процес осідання частинок
дисперсної фази під дією
зовнішніх чинників
B. дезагрегація частинок дис-
персної фази
C. зменшення здатності до ві-
льного переміщення части-
нок дисперсної фази
D. зменшення дисперсності
системи внаслідок злипання
частинок дисперсної фази
E. адсорбція низькомолеку-
лярних домішок частинками
дисперсної фази
8.68. Йон може проявити коагулюючу
дію лише тоді, коли:
А. його заряд протилежний
заряду колоїдних частинок
B. він має позитивний або нега-
тивний заряд не менше 2
C. його заряд співпадає з заря-
дом колоїдних частинок
D. його діаметр більший від
діаметра молекули диспер-
сійного середовища
E. його концентрація у розчині
достатньо висока
8.69. Явище зниження порогу коагуля-
ції при додаванні до золю певних
речовин – це:
А. седиментація
B. звикання
C. коагуляція
D. колоїдний захист
E. сенсибілізація
8.70. Золь сірки одержано окисненням
сірководню киснем повітря. Який
83
йон має найбільшу коагулюючу
здатність до цього золю?
3–
А. PO4
3+
B. Al
4–
C. [Fe(CN)6]
–
D. Cl
+
E. K
8.71. Величиною, що кількісно харак-
теризує захисну дію ВМР, є:
А. захисне число
B. коагулююча здатність
C. поріг коагуляції
D. потенціал седиментації
E. дзета-потенціал
8.72. Кінетична стійкість дисперсних
систем – це їхня здатність:
А. утворювати зв‟ язки між час-
тинками, які перешкоджають
їх переміщенню
B. протистояти агрегації части-
нок
C. протистояти дії зовнішнього
електричного поля
D. утворювати стійкі сольватні
оболонки
E. протистояти силі тяжіння
8.73. Агрегативна стійкість дисперсних
систем – це їхня здатність:
А. протистояти дії зовнішнього
електричного поля
B. утворювати зв‟ язки між час-
тинками, які перешкоджають
їх переміщенню
C. утворювати стійкі сольватні
оболонки
D. протистояти силі тяжіння
E. протистояти агрегації части-
нок
8.74. Швидкість коагуляції істотно
залежить від концентрації елект-
роліту-коагулянта під час пері-
оду:
А. швидкої коагуляції
B. повільної коагуляції
C. всього процесу коагуляції
D. явної коагуляції
 E. прихованої коагуляції
8.75. В основі захисту ліофобних золів
від коагуляції електролітами ле-
жить:
А. підвищення ступеня диспер-
сності частинок дисперсної
фази
B. зменшення міжфазного по-
верхневого натягу
C. збільшення міжфазного по-
верхневого натягу
D. утворення на поверхні
коло-їдних частинок
молекуляр-них
адсорбційних шарів
E. надання частинкам золю
додаткового
електричного заряду
8.76. Для коагуляції золю замість елек-
троліту з 1-зарядним йоном-
коагулятором використали елект-
роліт з 2-зарядним йоном. Як
змінився поріг коагуляції А.
зменшився у 2 рази
B. зріс у 2 рази
C. зріс на 2-3 порядки
D. зменшився у 4 рази
E. зменшився на 2-3 порядки
8.77. Змішали два золі з протилежним
зарядом гранул. Яке явище спо-
стерігається?
А. перехід системи у справжній
розчин
B. підвищення стійкості систе-
ми
C. взаємна коагуляція
D. обернення фаз
E. електрофорез
8.78. Чому у медицині в ролі фізіологі-
чного ізотонічного розчину вико-
ристовують розчин NaCl і не ви-
користовують інших розчинів,
наприклад, MgSO4?
А. щоб уникнути коагуляції
біоколоїдів двозарядними
йонами, які мають високу
коагулюючу здатність
84
B. через відсутність токсичнос-
ті і прямих терапевтичних
ефектів NaCl
C. через малу молекулярну
масу NaCl
D. через доступність солі NaCl
E. через високу розчинність
NaCl
8.79. Під час періоду швидкої коагуля-
ції -потенціал:
А.  > 0
B.  = 0
C.  > 30 мВ
D.  < 0
E.  < 30 мВ
8.80. Швидкість коагуляції найбільш
помітно залежить від концентра-
ції йона-коагулятора в періоді:
А. явної коагуляції
B. повільної коагуляції
C. прихованої коагуляції
D. однаково під час усіх пері-
одів
E. швидкої коагуляції
8.81. Поріг коагуляції на кінетичній
кривій коагуляції відповідає:
А. точці переходу від прихова-
ної до повільної коагуляції
B. точці переходу від повільної
до швидкої коагуляції
C. середині періоду повільної
коагуляції
D. середині періоду швидкої
коагуляції
E. середині періоду прихованої
коагуляції
8.82. Швидкість коагуляції не залежить
від концентрації йона-коагулятора
в періоді:
А. явної коагуляції
B. повільної коагуляції
C. під час усіх періодів
D. швидкої коагуляції
E. прихованої коагуляції
8.83. Обернена до порогу коагуляції
 величина – це: D. K2SO4
А. агрегативна стійкість E. NaCl
B. швидкість коагуляції
C. кінетична стійкість 8.86. Серед йонів з однаковою величи-
D. захисне число ною і знаком заряду більшу коа-
E. коагулююча здатність гулюючу дію виявляють ті йони,
що мають:
8.84. Найменший поріг коагуляції сто- А. більший радіус у дегідрато-
совно золю Al(OH)3, одержаного ваному стані
за реакцією гідролізу, буде мати B. більший радіус у гідратова-
електроліт: ному стані
А. AlCl3 C. складаються із меншого чис-
B. MgSO4 ла атомів
C. CaCl2 D. менший радіус у гідратова-
D. KBr ному стані
E. K3PO4 E. менший радіус у дегідрато-
ваному стані
8.85. Найбільшу коагулюючу здатність
стосовно золю сірки, одержаного 8.87. Зоною стійкості золю можна вва-
окисненням розчиненого у воді жати період:
сірководню киснем повітря, має А. швидкої коагуляції
електроліт: B. повільної коагуляції
А. CaCl2 C. ні один з кінетичних періодів
B. AlCl3 D. явної коагуляції
C. K3PO4 E. прихованої коагуляції

Розділ 9

9.1. Який з перелічених чинників не

впливає на ступінь набрякання
ВМС?
C. відсутній дифузійний шар
А. присутність електролітів D. відсутній адсорбційний шар
B. природа розчинника
E. відбувається руйнування
C. об’ єм розчинника структури макромолекулли
D. рН середовища
E. температура 9.3. Які властивості не характерні
для розчинів ВМС?
9.2. В ізоелектричній точці для роз- А. світло розсіювання
чинів високомолекулярних спо- B. гомогенність
лук: C. великий осмотичний тиск
А. відсутні заряджені полярні D. термодинамічна нестійкість
угрупування E. термодинамічна нестійкість
B. сумарний позитивний
9.4. У яких одиницях СІ вимірюють
заряд полярних

угрупувань дорі- 85
 величину
в'язкості? А. Н/м 9.9. Характерною особливістю роз-
B. Н·с/м чинів високомолекулярних ре-
C. Па/м човин, у тому числі і тих, що
D. Па·с застосовують у фармації, є їх
E. кг/Дж висока в‟ язкість. В‟ язкість
роз-чинів білків буде
9.5. Зворотну денатурацію білків найменшою при:
викликає: А. рН <7
А. додавання сильних кислот B. рН= рНІЕТ
B. додавання лугів C. рН>рН ІЕТ
C. додавання етанола в неве- D. рН< рНІЕТ
ликій кількості E. рН>7
D. тривале нагрівання за тем-
о 9.10. Осмотичний тиск розчинів по-
ператури понад 60 С
E. жорстке йонизуюче ви- лімерів обчислюють за рівнян-
промінювання ням:
А. Галлера
9.6. Розчини ВМС одержують: B. Рауля
А. реакцією поліконденсації C. Вант-Гоффа
B. розчиненням у відповідно- D. Пуазейля
му розчиннику E. Штаудінгера
C. диспергуванням
D. реакцією полімеризації 9.11. За яких умов обмежене набря-
E. пептизацією кання желатину переходить у
необмежене (утворення розчи-
9.7. Розчини високомолекулярних ну)?
–
сполук (ліпофільних колоїдів) .А.уприсутностійонівCl
одержують: B. при нагріванні
А. ультразвуковим подрібнен- C. при охолодженні.
ням D. за рН середовища, що від-
B. механічним подрібненням повідає ізоелектричній точ-
часточок дисперсної фази ці
C. прямим розчиненням дис- 2–
E. у присутності йонів SO4 .
персної фази в диспер-
сійному середовищі 9.12. Ізоелектрична точка міозину м‟
D. коагуляцією язів дорівнює 5. За яких зна-
E. конденсаційними методами ченнях рН електрофоретична
рухливість макроіонів міозину
9.8. Високомолекулярні речовини дорівнює нулю?
(ВМР) широко використовують А. 3,0
у фармації. Яка властивість іс- F. 7,0
тинних розчинів характерна і G. 2,0
для розчинів ВМР? H. 4,0
А. розсіювання світла I. 5,0
B. броунівський рух
C. наявність поверхні поділу 9.13. Стійкість розчинів високомоле-
D. велика структурована кулярних лікарських речовин
в‟ язкість порушується при додаванні до
E. термодинамічна стійкість них різноманітних електролітів.
Висолюючий ефект електролітів
86
 залежить, головним чином, від: А. крохмаль, казеїн, желатин
А. ступеня гідратації йонів B. поліамід, нітрон, лавсан
B. тривалості дії C. глікоген, білок, цистеїн
C. температури D. лактоза, мальтоза, крохмаль
D. швидкості руху йонів E. білок, поліетилен, бутадіє-
E. молекулярної маси елект- новий каучук
ролітів
9.23. Які з наведених полімерів одер-
9.14. До високомолеку-лярних відно- жують синтетичним способом?
сять речовини з молекулярною А. білок, поліетилен, бутадіє-
масою від: новий каучук
–4 –6
А. 10 –10 та менше
4 2 B. лавсан, целюлоза, гемогло-
B. 10 - 10 бін
4 6
C. 10 -10 та більше C. капрон, нітрон, поліестр
–2 –3
D. 10 – 10 D. глікоген, гемоглобін, агар-
2 3 агар
E. 10 - 10
E. білок, казеїн, желатин
9.15. Із наведених хімічних речовин
до ВМР належать: 9.20. Які з наведених полімерів одер-
А. білок, казеїн, желатин жують синтетичним способом?
B. сахароза, глюкоза, целюло- А. ізопреновий каучук,
за жела-тина, найлон
C. аланін, анілін, гліцин B. поліхлорвініл, лавсан,
D. етанол, фенол, білок полі-стирол
E. лактоза, мальтоза, крохмаль C. капрон, білок, полівінол
D. білок, поліетилен, бутадіє-
9.16. Із наведених хімічних речовин новий каучук
до ВМР належать: E. білок, казеїн, желатин
А. глікоген, білок, цистеїн
B. бензамід, гемоглобін, ета- 9.21. За своїм походженням ВМР
нол розділяють на:
C. аланін, анілін, гліцин А. синтетичні
D. гліцерин, етиленгліколь, B. натуральні
АТФ C. біологічні і синтетичні
E. лавсан, целюлоза, гемогло- D. природні і синтетичні
бін E. природні і хімічні

9.17. Із наведених хімічних речовин 9.22. За формою макромолекул розрі-

до ВМР природного
походження належать:
А. глікоген, білок, цистеїн
B. білок, поліетилен, бутадіє-
новий каучук
C. капрон,нітрон,поліестр
D. глікоген, гемоглобін, агар-
агар
E. поліамід, нітрон, лавсан
зняють ВМР:
А. глобулярні і тетраедичні
B. кулеподібні і глобулярні
C. фібрилярні і тетраедичні
D. полі молекулярні і розга-
лужені
E. глобулярні і фібрилярні
9.23. Структура ВМР буває:

9.18. Із наведених хімічних речовин 1. лінійна; 2.розгалужена; 3.

до ВМР природного асиметрична; 4.симетрична; 5.
походження належать: просторова
87
 А. 1, 3, 5
B. 1, 2, 5.
C. 3, 4, 5
D. 1, 2, 4
E. 2, 3, 4
9.24. Органічні ВМР за складом мак-
ромолекул розділяють на:
А. карболанцюгові, фібролан-
цюгові
B. карболанцюгові, монолан-
цюгові, елементарні
C. сульфоланцюгові, гетеро-
ланцюгові
D. нітроланцюгові, полілан-
цюгові, елементоорганічні
E. карболанцюгові,
гетерола-нцюгові,
елементоорганічні
9.25. За допомогою яких реакцій оде-
ржують ВМР: А. подвійного
обміну; Б. полімеризації; В.
заміщення; Г. поліконденсації
А. Б, Г
B. В, Г
C. А, Б
D. А, Г
E. А, В
9.26. Полімеризацією називається
реакція:
А. сполучення молекул моно-
меру в макромолекули по-
лімеру за рахунок розриву
ланцюга
B. взаємодія полімерів між
собою
C. сполучення молекул моно-
меру в макромолекули по-
лімеру за рахунок розриву
кратних зв‟ язків
D. сполучення молекул моно-
меру між собою з виділен-
ням низькомолекулярної
речовини
E. взаємодія полімерів з утво-
ренням ланцюга
9.27. Що таке поліконденсація?
А. укрупнення макромолекул
полімеру
B. процес утворення макромо-
лекул полімеру простим
сполученням молекул мо-
номеру між собою
C. реакція сполучення
моле-кул мономерів в
макромо-лекули з
виділенням низь-
комолекулярних
речовин
D. сполучення молекул моно-
меру в макромолекули по-
лімеру за рахунок розриву
кратних зв‟ язків
E. сполучення молекул моно-
меру в макромолекули по-
лімеру за рахунок розриву
ланцюга
9.28. В результаті якої реакції утво-
рюються білки в живих
організ-мах?
А. поліконденсації альфа-
амінокислот
B. полімеризації моносахари-
дів
C. поліконденсації моносаха-
ридів
D. полімеризації амінокислот
E. обміну моносахаридів
9.29. ВМР можна отримати методом:
А. органічних перетворень
B. біологічних перетворень
C. хімічних перетворень
D. синтетичних перетворень
E. фізичних перетворень
9.30. Структурною одиницею поліме-
рних сполук є:
А. комплексні іони
B. аніони і катіони
C. окремі молекули
D. полімерні ланцюги
E. макромолекули
9.31. Поліелектроліти це:
А. сукупність електролітів з
високою і низькою молеку-
лярною масою
B. низькомолекулярні речови-
 ни
C. електроліти з високою мо-
лекулярною масою
D. білки, здатні до дисоціації
у водних розчинах
E. електроліти з низькою мо-
лекулярною масою
9.32. Відомо, що типовими фізични-
ми станами ВМР є:
А. кристалічний, склоподіб-
ний, рідкий
B. в‟ язкотекучий,
твердий, рідкий,
C. твердий, рідкий, гелеподіб-
ний
D. газоподібний, плазмоподіб-
ний, рідкий
E. в’ язкотекучий,
високоелас-тичний,
склоподібний
9.33. З перелічених фізичних власти-
востей для полімерних матеріа-
лів не характерні: А. низька те-
мпература топлення; Б. еласти-
чність; В. оборотна деформація;
Г. крихкість; Д. пластичність А.
А, В
B. Б, В
C. Г, Д
D. А, Г
E. А, Д
9.34. Які властивості не характерні
для розчинів ВМР?
А. термодинамічна стійкість; Б.
гомогенність; В. великий осмо-
тичний тиск; Г. термодинамічна
нестійкість; Д. світлорозсіюван-
ня; Е. велика структурована в‟
язкість А. В, Г
B. Г,Д
C. А, В
D. Б, В
E. А, Д
9.35. Які типи зв‟ язку зумовлюють
специфічні властивості поліме-
рів
А. міжмолекулярний і
металі-чний
B. хімічний і
міжмолекуляр-ний
C. міжмолекулярний і водне-
вий
D. водневий і металічний
E. хімічний і внутрішньомо-
лекулярний
9.36. Розчини ВМР від колоїдних
розчинів відрізняються такими
властивостями:
А. гомогенністю і міцелярною
будовою частинок
B. малою швидкістю дифузії
і світлорозсіюванням
C. світлорозсіюванням
D. малою швидкістю дифузії
E. не проходять через напів-
проникні мембрани
9.37. Розчини ВМР відрізняються від
справжніх розчинів такими вла-
стивостями:
А. малим осмотичним тиском і
термодинамічною стійкіс-
тю
B. гомогенністю та оборотніс-
тю
C. малим осмотичним
тиском і малою швидкістю
дифузії
D. оборотністю і малою швид-
кістю дифузії
E. термодинамічною стійкіс-
тю
9.38. У якому з розчинників одержу-
ють термодинамічно стійкі роз-
чини білків?
А. бензол
B. ацетон
C. гексан
D. вода
E. толуол
9.39. ВМР утворюють золі або диспе-
рсії у розчинниках:
А. полярність яких відповідає
полярності ВМР
 B. полярність яких не що супроводжується збіль-
відпові-дає полярності шенням маси та об‟ єму
ВМР полімеру
C. при взаємному змішуванні E. вбирання розчинника ВМР,
D. при їх конденсації що супроводжується змен-
E. природа яких відповідає шенням маси та об‟ єму
природі ВМР полімеру
9.40. ВМР утворюють молекулярні 9.44. Які стадії процесу набухання? А.

розчини тільки у розчинниках: ВМР,

А. полярність яких відповідає
полярності ВМР
B. не утворюють
C. утворюють тільки при на-
гріванні
D. полярність яких не відпові-
дає полярності ВМР
E. природа яких не відповідає
природі ВМР

9.41. Добра розчинність желатини у

воді пояснюється:
А. універсальністю розчинни-
ка
B. великою молекулярною
масою
C. наявністю в
молекулах желатини
гідрофільних груп
D. полярністю розчинника
E. наявністю в молекулах
желатини гідрофобних
груп

9.42. Який процес передує розчинен-

ню ВМР у відповідному розчин-
нику?
А. виділення тепла
B. дифузія
C. вбирання тепла
D. осмос
E. набрякання

9.43. Набуханням гелів називається

процес:
А. процес розчинення поліме-
ру
1 вбирання полімеру розчин-
ником
2 однакової дифузії молекул
полімеру та розчинника
3 вбирання розчинника
 дифузія розчинника у полімер
(Н > 0);
Б. сольватація макромолекул
полімеру, що супроводжується
контракцією (Н < 0); В.
збільшення маси та об‟ єму
полімеру (Н > 0);
Г. збільшення об‟ єму та
маси полімеру (Н = 0)
А. Б, Г
B. Б, В
C. А, Б
D. А, Б, В
E. А, В

9.45. Причиною набухання гелів є: А.

однакова швидкість осмосу
ВМР і розчинника
B. велика молекулярна маса
ВМР
C. однакова швидкість дифузії
ВМР і розчинника
D. висока молекулярна маса
розчинника
E. дифузія молекул
розчинни-ка у проміжки
між макро-молекулами
ВМР
9.46. Які є типи набухання?
А. дифузійне; Б. осмотичне; В.
обмежене; Г. необмежене; Д.
онкотичне А. Г, Д

B. В, Г
C. Б, В
D. А, Б
E. А, Б, Д

9.47. Який тип набухання желатини у

гарячій воді?
А. обмежене
  0
B. необмежене
C. осмотичне m0
D. онкотичне
E. дифузійне

9.48. Який тип набухання желатини у

холодній воді?
А. обмежене
B. онкотичне
C. осмотичне
D. необмежене
E. дифузійне

9.49. Процес набухання кількісно

характеризується:
А. константою і швидкістю
набухання
B. природою розчинника і
ВМР
C. ступенем і швидкістю
на-бухання
D. ступенем і константою на-
бухання
E. масою ВМР

9.50. Ступенем набухання гелів нази-

вається:
А. відношення приросту об'єму
полімеру до його початкового
об'єму; Б. приріст маси полімеру
при набуханні; В. збільшення
об‟ єму полімеру при набуханні;
Г. відношення приросту маси
полімеру до його початкової
маси А. А, В

B. А, Г
C. В, Г
D. А, Б
E. Б, Г
9.51. Ступінь набухання вираховують

за формулою:
А. 
0

=

B. mm
 V
C. m m E. V 0 
= 0
 0
m
D. 0  V0
=
 9.53. На ступінь набухання гелів не
0 впливають такі фактори:
E.  А. рН середовища; Б. тиск; В.
= температура; Г. об‟ єм розчин-
0 
0 ника; Д. природа розчинника; Е.
присутність електролітів А. Д, Е
9.52. Ступінь набухання вираховують
за формулою:
А. mm B. А, Б, В
= m
0 C.
D.
Г, Д, Е
Б, Г
B.  E. А, Б
=  9.54. За яких умов обмежене набу-
0
C. 0  хання желатину переходить у
= необмежене (утворення розчи-
 ну)?
0 А. при нагріванні
D. VV B. у присутності електролітів
 0 C. при охолодженні
D. у присутності каталізатора

91
 – – – 2–
2– C. I , CH3COO , Cl , SO4
E. у присутності йонів SO4 –
, СNS
– – – – –
9.55. Синтетичні високомолекулярні D. CNS , I , Br , NO3 , Cl ,
– 2–
сполуки контактних лінз набря- CH3COO , SO4
кають у вологому середовищі – –
E. CH3COO , NO3 ,
очей. Набрякнутий матеріал 2– – –
лінз має певну кількість води. SO4 , CNS , Cl
Це приклад: 9.59. В якому ряді аніони розміщені в
А. синтетичного набрякання порядку їх спадаючого впливу
на набухання ВМР?
B. необмеженого набрякання – – 2–
А. Cl , CH3COO , SO4 ,
C. кінетичного набрякання – –
CNS , NO3
D. адгезійного набрякання – – –
B. I , CH3COO , Cl ,
E. обмеженого набрякання 2 – –
SO4 2 – , СNS – –
4 3
C. SO , CH COO , Cl ,
9.56. Константу швидкості набухання – – –
полімеру визначають за рівнян- NO3 , I , CNS
– – – –
ням: D. CNS , I , Br , NO3 ,
– – 2–
А. Cl , CH3COO , SO4
max – –
E. CH3COO , NO3 ,
2– – –
k max t SO4 , CNS , Cl
B.
1 9.60. Як зміниться ступінь набухання
k
t  полівінілового спирту при дода-
ванні сульфату калію?
max
C. А. спочатку збільшиться, а
далі не зміниться
k  ln max t B. збільшиться
D. 1 max C. не зміниться
D. зменшиться
k  t  ln max t
E. спочатку збільшиться, а
E. 1 max далі зменшиться
  9.61. Як зміниться ступінь набухання
k t max t
полівінілового спирту при дода-
9.57. Тиск набухання полімеру визна- ванні тіоціанату калію?
чають за рівнянням:
А. А. не зміниться
kc B. спочатку зменшиться, а
n далі збільшиться
kc C. спочатку зменшиться, а
C.   icRT далі не зміниться
D.
E. 
cRTB.
  c RT
2 D. зменшиться
E. збільшиться
9.62. Які із наведених пар електролі-
тів сприяють набуханню?
9.58. В якому ряді аніони розміщені в – 2–
порядку їх зростаючого впливу , SO4
на набухання ВМР? – , I–
2– – – – –
А. SO4 , CH3COO , Cl , , CH3COO
– – – – –
NO3 , I , CNS , CH3COO
– – 2– А.CH3COOB.CNS
B. Cl , CH3COO , SO4 , – , SO42– C.BrD.ClE.NO3
– –
CNS , NO3
92
 чення
9.63. Які із наведених пар електролі- А. Д
тів сприяють набуханню?
– – B. В, Г
А. Br , CH3COO
– 2– C. А, В
B. NO3 , SO4
–
C. Cl , CH3COO
– D. А, Б
– – E. А, Г
D. I , Br
– 2–
E. CH3COO , SO4 9.69. При якому значенні рН елект-
рофоретична рухливість білків
9.64. Які із наведених електролітів буде мінімальною?
руйнують структуру води?
– – 2– А. рН = рНІЕТ
А. Cl , CH3COO , SO4 ,
– – B. рН > рН ІЕТ
B. CH3COO , NO3 ,
2–
SO4 , CNS ,
– C. рН >7
– 2– D. рН < рНІЕТ
C. NO3 , SO4
–
D. Br , CH3COO
– E. рН < 7
– – – –
E. CNS , I , Br , NO3 9.70. Білки відіграють велику роль у
процесах життєдіяльності. Ізо-
9.65. Які із наведених електролітів
наближають структуру води до електрична точка білка дорівнює
структури льоду? 4,7. При якому рН макроіон білка
А. CH3COO , SO4
– 2–
B. рухається до катода?
– 2– А. 7,0
NO3 , SO4
– – – – B. 4,7
C. CNS , I , Br , NO3
2– – C. 3,5
D. SO4 , CNS ,
– – D. 11,5
E. Br , CH3COO E. 5,0
9.66. Який із наведених іонів не
впливає на ступінь набухання? 9.71. Білки відіграють велику роль у
–
А. CNS процесах життєдіяльності. При
– якому значенні рН електрофоре-
B. Br
C. Cl
– тична рухомість желатину дорі-
D. CH3COO
– внює нулю (ізоелектрична точка
– желатину дорівнює 4,7)?
E. I А. 9,4
9.67. Ізоелектричним станом білка B. 4,7
називається такий стан, коли C. 14,0
його частинки: D. 7,0
А. рухаються до анода E. 5,5
B. рухаються до катода
C. мають негативний заряд 9.72. Ізоелектрична точка білка дорі-
D. електронейтральні внює 5,7. При якому рН макро-
іон білка рухається до анода?
E. мають позитивний заряд
А. 5,7
9.68. Які значення наведених фізико- B. 5,0
хімічних величин відповідають C. 7,0
ізоелектричній точці? D. 4,7
А. мінімум набухання; Б. мак- E. 4,0
симум коагуляції; В. мінімум 9.73. Визначити знак заряду частинок
в‟ язкості; Г. мінімум осмотич-
ного тиску; Д. усі наведені зна- желатини (pНІЕТ=4,2), що знахо-

93
 диться у буферному розчині C. рН < 7
з рН=2,8. D. рН > 7
А. частинки частково заря- E. менших за рНІЕТ
джені
B. нейтральний 9.78. Ізоелектрична точка міозину
C. негативний м‟ язів дорівнює 5. При яких
D. частинки незаряджені значеннях рН електрофоретична
E. позитивний рухливість макроіонів міозину
дорівнює нулю?
9.74. Драглі – це: А. 2,0
А. трьохфазні системи B. 7,0
B. гомогенні C. 3.0;
структуровані D. 6,0
розчини полімерів, які E. 5,0
втратили свою
текучість 9.79. Контракція – це процес:
C. гетерогенні структуровані А. сталість загального об'єму
системи, утворені твердими
системи при набуханні
колоїдними частинками B. зменшення об'єму полімеру
при набуханні
D. гомогенні структуровані
розчини полімерів, які ма- C. збільшення об'єму поліме-
ють високу текучість ру при набуханні
E. двофазні системи з макро- D. зменшення загального об'-
молекул полімеру і розчин- єму системи при набуханні
ника E. збільшення загального
об'єму системи при набу-
9.75. Для драглів не характерні: ханні
А. нетекучість та еластичність
B. гомогенність та пружність 9.80. Контракція описується емпірич-
C. еластичність та пружність ним рівнянням:
D. гомогенність та текучість 2
А. V a m
E. гетерогенність та текучість
k b m
9.76. Утворенню драглів із розчинів B.
полімерів сприяють такі фак- V  am
тори: k
b  m
А. зниження температури; Б. C.
концентрування; В. внесення V  am
речовин, які знижують k
bm
розчин-ність полімеру; Г. усі 2
наведені фактори D. V  a cm
А. Г k b m
B. А, Г
C. А, В E. V a  m
D. А, Б
E. Б, В
k bm
9.81. Який процес лежить в основі
9.77. При яких значеннях рН середо- висолювання?
вища процес драглювання вира- А. дифузія
жений найсильніше? B. дегідратація ВМР
А. більших за рНІЕТ
94
B. близьких до рНІЕТ
 C. гідратація ВМР
D. осмос
E. осмотичний тиск
9.82. Відмінністю висолювання ВМР
від коагуляції золів є :
А. застосування великої концен-
трації електроліту; Б. необорот-
ність; В. виконання правила
Шульце– Гарді; Г. не виконання
правила Шульце– Гарді А. А, Г
B. В, Г
C. А, Б
D. Б, Г
E. Б, В
А.9.83. Коацервація – це
процес:
розділення розчину ВМР
на дві рідкі фази з різною
кон-центрацією полімеру
B. випадання ВМР в осад
C. висолювання білків
D. незворотне осадження біл-
ків
E. зниження розчинності ВМР
шляхом заміни розчинника
9.84. Тиксотропія – це явище: А.
необоротного переходу
розчину ВМР у драглі
B. необоротного руйнування
ВМР
C. оборотного переходу роз-
чину ВМР у драглі
D. утворення осаду ВМР
E. необоротного переходу
драглів у розчин ВМР
9.85. Що таке синерезис?
А. перехід драглів у
розчин ВМР
B. перехід розчину ВМР у
драглі
C. самочинне ущільнення
структури драглів у процесі
старіння за рахунок відо-
кремлення рідини із збере-
женням загальної форми
D. необоротній перехід розчи-
ну ВМР у драглі
E. оборотній перехід розчину
ВМР у драглі
9.86. Стійкість розчинів високомоле-
кулярних лікарських речовин
порушується при додаванні до
них різноманітних електролітів.
Висолювальний ефект електро-
літів залежить, головним чином,
від:
А. молекулярної маси елект-
ролітів
B. зниження розчинності ВМР
шляхом заміни розчинника
C. швидкості руху іонів
D. ступеня гідратації іонів
E. тиску та температури
9.87. Що таке денатурація білків?
А. необоротній перехід розчи-
ну ВМР у драглі
B. зниження розчинності біл-
ків шляхом заміни розчин-
ника
C. оборотне осадження білків
під дією концентрованих
розчинів електролітів
D. необоротне специфічне
осадження білків, що су-
проводжується зміною їх
структури
E. перехід драглів у розчин
ВМР
9.88. Що називається висолюванням?
А. зміна структури ВМР під
дією високої температури
B. необоротне осадження
ВМР при додаванні розчи-
нів електролітів
C. збільшення розчинності
полімеру шляхом заміни
розчинника
D. зміна структури ВМР під
дією високого тиску
E. оборотне осадження ВМР
при додаванні концентро-
ваних розчинів електролітів
95
 А. сильна взаємодія між мак-
9.89. Висолююча дія аніонів залежить ромолекулами ВМР з утво-
від:
ренням структурованих
А. концентрації електроліту систем
B. радіусу іона
C. швидкості руху іона B. слабка взаємодія між моле-
кулами розчинника і полі-
D. заряду іона меру
E. здатності до сольватації
C. підвищення тиску та тем-
9.90. Старінням розчинів ВМР нази- ператури
вається: D. відсутність взаємодії між
А. осадження ВМР під дією молекулами ВМР і розчин-
високого тиску ника
E. вільна поверхнева енергія
B. необоротне осадження
ВМР при додаванні розчи-
9.94. Які фактори впливають на в‟
нів електролітів
язкість розчинів ВМР? А.
C. осадження ВМР під дією концентрація розчину; Б.
високої температури
молекулярна маса полімеру; В.
D. зміна в'язкості розчинів форма макромолекул полімеру;
ВМР під дією концентро- Г. усі наведені фактори
ваних розчинів солей А. Г
E. поступова самочинна B. А, Б
зміна в’ язкості розчинів C. Б
ВМР при стоянні D. А
9.91. Що таке в‟ язкість рідини? E. В
А. швидкість рідини під час
її витікання 9.95. За якою формулою вираховують
питому в‟ язкість розчину ВМР?
B. відношення об‟ єму до маси
C. сила тертя між прилеглими
шарами рідини під час її А.
пит
 0 x

витікання 0
D. відношення маси до об‟ єму B.  
0 x

E. вільна поверхнева енергія, пит

віднесена до одиниці пове-  0
рхні
  0 (1  2,5)
9.92. Які розчини ВМР підлягають
закону Ньютона?
D.
 0
А. розведені, які не містять пит  
асоціатів 0
B. концентровані та розведені, E.   0

які не містять асоціатів пит  

C. дуже розведені, у яких
практично відсутня міжмо-
лекулярна взаємодія
D. усі перелічені розчини
E. концентровані
9.93. Причиною аномальної в‟ язкості
розчинів ВМР є:
96
0
9.96. При збільшенні рН середовища
осмотичний тиск розчинів полі-
електролітів:
А. зростає до певного
гранич-ного значення
B. зменшується до безмежнос-
 ті
C. не змінюється D. вплив концентрації елект-
D. зростає до безмежності роліту на величину осмоти-
E. зменшується до рНІЕТ, чного тиску
а потім зростає E. вплив молекулярної маси
полімеру на величину ос-
9.97. Осмотичний тиск розчинів по- мотичного тиску
лімерів описується рівнянням:
А. Штаудінгера 9.101. Онкотичний тиск плазми крові
B. Вант-Гоффа це:
C. Пуазейля А. тиск неелектролітів розчи-
D. Рауля нених у плазмі крові
E. Галлера B. тиск електролітів розчине-
них у плазмі крові
9.98. Який математичний вираз уза- C. частина осмотичного тиску
гальненого рівняння Штаудінге- плазми крові, яка обумов-
ра?
лена низькомолекулярними
А.
0 (1  2,5) речовинами

B. 
D. загальний осмотичний тиск
0 плазми крові
пит 0 E. частина осмотичного тиску
C.  плазми крові, яка обумов-
[ ]=K · M лена ВМР

D.  0 9.102. Мембранна рівновага Доннана
пит  0 це:
E. M =K·  А. рівновага в розчинах,
роз-ділених мембраною,
9.99. Який вираз має рівняння Галле- яка проникна для всіх
ра? видів іонів
А.   CR 
bc B. рівновага в розчинах, роз-
B. M ділених мембраною, яка
CRT непроникна хоча б для од-
 2 M
 bc ного виду іонів
C. CT C. рівновага між розчинами
 bc2 ВМР
m D. рівновага в розчинах, роз-
D. 2
  bc ділених мембраною, яка
E. C проникна тільки для одного
 RT виду іонів
M E. рівновага в розчинах, роз-
ділених мембраною, яка
9.100. Константа “b” у рівнянні Галле- непроникна для всіх
ра характеризує:
видів іонів
А. відхилення від закону Вант-
Гоффа за рахунок міжмоле- 9.103. Рівняння Доннана має вигляд:
кулярної взаємодії А. c
B. вплив розчинника на вели-
чину осмотичного тиску x
C. вплив температури на ве- c  2c2

97
B. c2 9.104. Який метод є фармакопейним
x   2c для визначення молекулярної
1 2
C. 2c
2
маси ВМР А. осмометрія
x 
c1  2c2 B. ебуліоскопія
D. 2 C. кріометрія
c
D. потенціометрія
x 2
E. віскозиметрія
1  c2
E. 2
c
x 2

c1  2c2

Коментарі до правильних відповідей

Розділ 1
тому, що: стандартною
теплотою згоряння прийнято
вважати теплоту зго-рян-ня у
1.1. Правильна відповідь C кисні 1 моль речовини
тому, що: у кристалічному за стандартних умов до
стані речовина має найпрос-ті-ших оксидів.
максимальну впорядкова- Речовини СО2,
ність,а зміна агрегатного
стану речовин призводить
до збільшен-ня величини
ентропії системи

1.2. Правильна відповідь E

тому, що: теплові баланси
хімічних проце-сів
описуються законом Гесса

1.3. Правильна відповідь B

тому, що: тепловий ефект
ізобарного про-цесу
вираховують за рівнянням
Qp=dU+pdV
1.4. Правильна відповідь A
тому, що:
температуру початку
відновлен-ня Fe2O3, якщо
відома зміна ект-
ропії, можна розрахувати за
o o
фо-рмулою ∆H =T ∆S ,
звідки
T=∆H/∆S
1.5. Правильна відповідь D
 Н2О не згоряють

1.6. Правильна відповідь A

тому, що: стандартні
умови визначаються
такими значеннями
тиску та тем-ператури
(параметрами стану):
101,3 кПа, 298 К

1.7. Правильна відповідь C

тому, що: процеси, які
відбуваються за сталих
тиску та температури
називають ізобарно –
ізотерміч-ними.

1.8. Правильна відповідь C

тому, що: процеси пов‟
язані з фазовими
переходами , а також
хімічні взаємодії в
гомогенних системах,
де має місце зміна
числа часто-чок,
відбуваються зі
збільшенням величини
ентропії

1.9. Правильна відповідь C

тому, що: процеси за
сталих температури та
об‟ єму системи
називають ізохорно –
ізотермічними

1.10. Правильна відповідь E

тому, що: при
полімеризації система
пере-ходить до більш
впорядкованого
98
 стану, тому ентропія зменшуєть-
ся.
1.11. Правильна відповідь C тому, що:
при переході одного моля (18г
втрата маси) витрачається 44
кДж (285.8-241.8), а при втраті
1800 – 0,736 кг ( 0.018кг -- 44
кДж Х кг -- 1800 кДж) х = 0,74
кг
1.12. Правильна відповідь A тому, що:
основним джерелом забезпечен-
ня енерговитрат у живих органі-
змах є гідроліз АТФ
1.13. Правильна відповідь C тому, що:
на основі закону Геса Hr298 =–
(–870,7 + (–1365,4 )) –1801,2 = –
434,9 кДж/моль
1.14. Правильна відповідь E тому, що: 1.22. Правильна відповідь B тому, що:
максимальна кількість теплоти, яка
виділяється або поглинається в
необоротному процесі за ста-лого
об‟ єму або тиску, називають
тепловим ефектом хімічної реак-
ції, яка є величиною сталою для
нейтралізації сильних кислот
лугами
1.15. Правильна відповідь D тому, що:
критерієм перебігу хімічних
про-цесів в ізольованій системі
за умови термодинамічної
рівнова-ги є максимальні
значення ент-ропії
1.16. Правильна відповідь A тому, що:
критерієм ефективності перебігу
процесу реакції є зміна енергії
Гіббса – ( ∆G)
1.17. Правильна відповідь A тому, що:
критерієм довільності
протікання процесу реакції є
зменшення енергії Гіббса ∆G за
ізобарно-ізотермічних умов
1.18. Правильна відповідь A тому, що:
кількість зв‟ язаної енергії,
відне-сеної до температури за
означен-
99
1.19. Правильна відповідь C тому, що:
зміна енергії Гіббса для оборот-
ного ізобарно-ізотер-мічного
процесу дорівнює максимальній
роботі Amax = – G.
1.20. Правильна відповідь A тому, що:
зміна вільної енергії Гіббса в
термодинамічній системі дорів-
нює різниці ентальпійного і ент-
ропійного факторів
1.21. Правильна відповідь E тому, що:
згідно термодинамічних дове-
день в ізобарному процесі (р =
const) ∆U = ∆H
згідно рівняння G = H – TS,
якщо ∆H >0, а ∆S  0, то G >0,
реакція не взагалі не
відбуваєть-ся
1.23. Правильна відповідь A тому, що:
згідно положень хімічної термо-
динаміки тепловий ефект ізобар-
ного процесу більший вівд теп-
лового ефекту ізохорного на ве-
личину роботи розширення
1.24. Правильна відповідь B тому, що:
згідно положень термодинаміки
залежно від від характеру взає-
модії з навколишнім середови-
щем термодинамічні системи
поділяють на ізольовані, закриті
та відкриті
1.25. Правильна відповідь B тому, що:
закон Гесса за означенням вико-
нується за умови сталого об‟ єму
або сталого тиску в необоротно-
му процесі
1.26. Правильна відповідь A тому, що:
закон Гесса встановлює, що теп-
ловий ефект хімічної реакції не
залежить від шляху перебігу
 реакції, а лише від початкового і
кінцевого стану системи
1.27. Правильна відповідь D тому, що:
за ізобарно-ізотермічних умов
критерієм довільності перебігу
процесу є значення величини
енергії Гіббса G
1.28. Правильна відповідь C тому, що:
за ізобарно-ізотермічних умов
критерієм довільності перебігу
процесу реакції є зменшення
енергії Гіббса ∆G
1.29. Правильна відповідь C тому, що:
за вказаних умов згідно рівняння
G = H – TS G >0, реакція не
відбуватиметься взагалі
1.30. Правильна відповідь E тому, що:
ентропія, як міра невпорядкова-
ності або термодинамічної ймо-
вірності стану системи за назва-
них умов, дорівнюватиме нулю
1.31. Правильна відповідь E тому, що:
ентропія як міра невпорядкова-
ності або термодинамічної ймо-
вірності стану системи з утво-
ренням більшого числа частинок
внаслідок розпаду вихідної
речо-вини зростатиме
1.32. Правильна відповідь A тому, що:
ентальпія розчинення. криста-
лічної речовини дорівнює алгеб-
раїчній сумі ентальпій руйнуван-
ня кристалічної решітки (Hруйн
 0) та сольватації її йонів
0 0
(Hгідрат  0): Н розч = H руйн
0 0
– H гідрат. Н розч = (11,3 – (–
58,16)) = 46,86  46,9 кДж/моль
1.33. Правильна відповідь B тому, що:
ентальпія реакції дорівнює
H H0
 r 298  ∑i c 298(вих) 
Hr298 = 20 – ( 2 25 + 10) =
40 кДж/моль
1.34. Правильна відповідь C тому, що:
100
ентальпія є функцією стану, тому
її величина не залежить від шля-
ху перебігу процесу, а тільки від
значення початкових і кінцевих
параметрів
1.35. Правильна відповідь A тому, що:
для оборотного ізобарно-ізо-
термічного процесу максимальна
робота дорівнює зменшенню
вільної енергії Гіббса: Amax = –
G, тобто максимально
корисна робота процесу буде за
сталих температури і тиску
максималь-ною
1.36. Правильна відповідь E тому, що:
для ізохорного процесу тепловий
ефект рівний зміні внутрішньої
енергії системи. QV = U
1.37. Правильна відповідь A тому, що:
для ізобарного процесу тепловий
ефект вираховують за рівнянням
Qp=dU+pdV =dU+А, звідси теп-
ловий єфект процесу залежить
від зміни ентальпії
1.38. Правильна відповідь B тому, що:
внутрішня енергія, згідно поло-
жень термодинаміки, є сума кі-
нетичної енергії всіх часточок
системи (молекул, атомів, елект-
ронів тощо) та потенціальної
енергії їх взаємодії, за винятком
кінетичної та потенціальної ене-
ргії системи в цілому
1.39. Правильна відповідь C тому, що:
o o o
∆H >0, | ∆H |<| T∆S оскільки
умовою самодовільності проце-
0
сів є значення величини ∆G < 0
1.40. Правильна відповідь C тому, що:
H0 H H 0 H0
∑ i  c 29  r 298 ∑i c 298(вих)  ∑ i  c 29
– Hr298=–2 393,5 +(– 3 241,8 ) –
Х = –1423. Звідси, Х = –
89,4кДж/моль
 о о
∆H°/ ∆S =324,3 K = 51 С
1.41. Правильна відповідь D тому, що:
G = H – TS = 0 , звідси T=

Розділ 2

2.1. Правильна відповідь D тому, що: ця

реакція є реакцією першого
порядку, оскільки в процесі її
перебігу змінюється лише кон-
центрація етилацетату, а концен-
трація води практично не зміню-
ється, але за молекулярністю
вона є бімолекулярною. Такі
реакції називають псевдомоно-
молекулярними, або псевдо-
першого порядку

2.2. Правильна відповідь C тому, що: у

рівноважному стані амоніаку є
0.4 моль, згідно рівняння реакції
N2 прореагувало 0.2 моль,
зна-чить, на початку було
0,21моль(0.2+ 0,01).
аналогічно визначають і [H2]
2.3. Правильна відповідь C тому, що:
рівноважним називають стан
системи, який не змінюється в
часі за незмінних зовнішніх чин-
ників

2.4. Правильна відповідь B тому, що:

реакції, у яких багаторазово по-
вторюється цикл елементарних
актів за участю хімічно активних
часточок, вільних атомів чи ра-
дикалів з ненасиченою валентні-
стю називають ланцюговими

2.5. Правильна відповідь E тому, що:

при підвищенні температури на
10 град. швидкість гомогенної
хімічної реакції зростає у 2-4
рази
2.6. Правильна відповідь C тому, що:
правильна відповідь: зменшиться
101
 у 4 рази , тому що
2 2.13.
V  V2  k (2a) 1
2
V k (2  2a) 4 рівновага динамічного стану
1
2.7. Правильна відповідь D тому, що:
на зміщення хімічної рівноваги в
оборотній реакції, що відбува-
ється в газовій фазі із збільшен-
ням числа моль продуктів, згідно
теорії каталізу, не впливає дода-
вання каталізатора, інші чинники 2.14.
впливатимуть згідно принципу
Ле-Шателье
2.8. Правильна відповідь A тому, що:
константу рівноваги реакції N2O4
⇄ 2NO2 розраховують згідно
2 2.15.
формули К=[NO2] / N2O4]
2
К=[0,08] / [0,04] = 0,16
2.9. Правильна відповідь C тому, що:
константа рівноваги залежить від
температури, оскільки хімічна 2.16.
реакція знаходиться у стані рів-
новаги характерного для даної
реакції за відповідної температу-
ри
2.10. Правильна відповідь C тому, що: 2.17.
згідно рівняння для константи
рівноваги, позначивши через х
концентрацію СО, матимемо
2
(х ) /(2– х )(3– х )=1 звідки х = 1,2
3
моль/дм , тоді рівноважна кон-
центрація [CO] = (2 – 1.2) = 0,8 2.18.
3 використовуючи математичний
моль/дм
2.11. Правильна відповідь A тому, що:
згідно принципу Ле-Шателье у
даному випадку підвищення те-
мператури прискорюватиме ен-
дотермічний процес
2.12. Правильна відповідь D тому, що: 2.19.
згідно принципу Ле-Шателье
рівновага динамічного стану
системи при підвищенні тиску в
системі буде зміщуватися в бік
утворення речовин, що займають
менший об‟ ємом.
102
Правильна відповідь D тому, що:
згідно принципу Ле-Шателье
системи може бути зміщена за
рахунок зміни температури, тис-
ку або концентрації, у даному
випадку зниження температури
прискорюватиме екзотермічний
процес
Правильна відповідь C тому, що:
згідно принципу Ле Шателье при
збільшенні тиску у даній системі
збільшуватиметься вихід продук-
тів реакції
Правильна відповідь A тому, що:
згідно принципу Ле Шателье
підвищення температури збіль-
шуватиме вихід продуктів реак-
ції ендотермічного процесу
Правильна відповідь B тому, що:
енергії активації реакції розрахо-
вують за рівнянням Арреніуса,
яке включає константи швидко-
стей за двох різних температур
Правильна відповідь B тому, що:
додавання каталізатору приско-
рює хімічний процес, але не
впливає на зміщення стану хімі-
чної рівноваги
Правильна відповідь D тому, що:
вираз правила Вант– Гоффа мо-
жемо записати
V
t
 40  4 
2
2 16
V 10
t1
Правильна відповідь D тому, що:
використовуючи математичний
вираз правила Вант– Гофа може-
мо записати
t t
V 2 1
t2 3
 10  4  64
V
t1
 n m
ДР(МnNm) = [M] [N]
2.20. Правильна відповідь B тому, що:
чим більша величина ДР, тим 2.22. Правильна відповідь D тому, що:
більш розчинний важкорозчин- добуток концентрацій йонів у
ний електроліт і навпаки насиченому розчині за даної те-
–11
ДР(СаF2) = 410 – мператури є величиною сталою і
найменше значення не залежить від температури
2.21. Правильна відповідь E тому, що: 2.23. Правильна відповідь A тому, що:
ДР важкорозчинного електроліту HgS характеризується най-меншим
дорівнює добутку концентрацій йонів значенням ДР, а чим менше
у степенях, що дорівнюють стехіо- значення ДР малорозчин-ного
метричним коефіцієнтам у рівнянні електроліту, тим гірше він
його дисоціації: розчиняється у воді,
від 1 до

Розділ 3

3.1. Правильна відповідь A тому, що:

хлорсрібний електрод
складаєть-ся з срібної дротини,
яка покрита шаром аргентум
хлориду та зна-ходиться у
розчині калій хлори-ду, тобто це
електрод другого роду
3.2. Правильна відповідь A тому, що:
стандартний водневий електрод
це платинова пластина, занурена
в розчин сірчаної кислоти з акти-
+
вністю йонів Н3О , що дорівнює
одиниці за температурі 298 К і р
5
=1,013·10 Па
3.3. Правильна відповідь E тому, що:
різниця стандартних
електродних потенціалів
учасників реакції характеризує
напрямок реакції, чим більша
позитивна величина різниці
потенціалів тим краще
відбувається пряма реакція.
3.4. Правильна відповідь C тому, що:
потенціал електроду при зме-
ншені концентрації йонів
цинку в 100 разів, наприклад

n m
ДР(МnNm) = [M] [N]
3.5. Правильна відповідь D тому, що:
між мідною пластинкою і розчи-
ном купрум сульфату виникає
стрибок потенціалу, який нази-
вають електродним.
103
3.6. Правильна відповідь D тому, що:
лише рівняння Нернста дає зале-
жність величини електродного
потенціалу від певних чинників
  2,303RT lg a n
0 Me
nF
3.7. Правильна відповідь E тому, що:
каломельний електрод відносять
до електродів другого роду, тому
що він складається з ртуті, яка
покрита шаром каломелі та зна-
ходиться у розчині калій
хлориду
3.8. Правильна відповідь B тому, що:
–
І2/2І буде відновником для цієї
пари і значення ЕРС буде пози-
 + –
тивним Е= е – е = 1,36 – 0,54
= 0,82 В
3.9. Правильна відповідь B тому, що:
електроди, які виготовлені з ме-
талевої пластинки, яка занурена
n+
у розчин власних йонів Ме/Me ,
є електродами І роду
3.10. Правильна відповідь D тому, що:
дистильована вода має рН =7 і
водн.= –0,059l рН  0,4 В
3.11. Правильна відповідь D тому, що:
Розділ 4
4.2. Правильна відповідь C тому, що: у
цьому колі використовують як
індикаторний скляний електрод,
а величина його потенціалу і,
відповідно ЕРС елемента, зале-
жить від активності йонів гідро-
ксонію
4.2. Правильна відповідь B тому, що:
поблизу точки еквівалентності
відбувається різка зміна лише
потенціалу індикаторного елект-
рода (стрибок потенціалу)
4.3. Правильна відповідь A тому, що:
нормальний водневий електрод є
електродом порівняння (стандар-
тним), з активністю йонів
+
Н3О =1 при Т= 298К. Величина
його потенціалу дорівнює нулю
4.4. Правильна відповідь B тому, що:
нормальний водневий електрод є
електродом порівняння (стандар-
+ змінюється в процесі титрування
тним), з активністю йонів Н3О =1
при Т= 298К. Величина його
потенціалу дорівнює нулю і його
не можна використовувати
104
в 1 М розчині за температури 298
+
К  = –0,059 lga H = 0, а при роз-
бавленні у 100 раз  = –0,059 lg
0,01= –0,059  (–2)= 0,118 В
3.12. Правильна відповідь E тому, що: в
1 М розчині за температури 298
+
К  = –0,059 lga H = 0, а при ней-
–7
тралізації  = –0,059 lg 10 = –
0,059  (–7) = 0,413 В
4.5. Правильна відповідь D тому, що:
нас. каломельний електрод це
електрод II роду, його потенціал
у насиченому розчині KCl є ве-
личиною сталою (+0,22 В) тому
його використовують як елект-
род порівняння
4.6. Правильна відповідь E тому, що:
на цьому електроді окисно-
відновна реакція відбувається за
+ +
участю йонів Н : MnO4 + 8H +
– 2+
5e = Mn + 4 Н2O
4.7. Правильна відповідь C тому, що:
лише потенціал стибієвого елек-
трода залежить від рН середови-
ща досліджуваного розчину
4.8. Правильна відповідь A тому, що:
лише потенціал срібного елект-
рода залежить від концентрації
катіонів срібла (титранта), яка
4.9. Правильна відповідь E тому, що:
лише потенціал скляного елект-
рода залежить від активності
 йонів гідроксонію
4.10. Правильна відповідь D тому, що:
лише потенціал скляного елект-
рода залежить від активності
йонів гідроксонію
4.11. Правильна відповідь A тому, що: 4.15. Правильна відповідь B тому, що:
лише ЕРС цього кола залежить від
активності йонів гідроксонію і рН
середовища
4.12. Правильна відповідь B тому, що: 4.16. Правильна відповідь B тому, що:
за будь-якого ОВП платиновий
індикаторний електрод приймає
потенціал, що відповідає ОВ
системі, яка утворюється під час
титрування
4.13. Правильна відповідь C тому, що:
ЕРС такого кола не залежить від
активності йонів водню. Вели-
чини потенціалів електродів ма-
ють стале значення
Розділ 5
5.1. Правильна відповідь E тому, що:
хемосорбція зумовлена хімічни-
ми реакціями між поверхневими
молекулами адсорбенту і адсор-
бату
5.2. Правильна відповідь C тому, що:
правильна відповідь: Шишковс-
кого , тому що з усіх вказаних
рівнянь лише це
використовуєть-ся для
обчислення поверхневого натягу
5.3. Правильна відповідь C тому, що:
лише молекули речовин, які ма-
ють дифільну будову є
поверхне-
во-активними. Серед вказаних
речовин такою є С2H5OH
4.14. Правильна відповідь B тому, що:
для потенціометричного титру-
вання складають гальванічний
елемент , зміну ЕРС якого конт-
ролюють в процесі титрування
водневий електрод є електродом
визначення, а хлорсрібний – еле-
ктродом порівняння
в процесі потенціометричного
титрування відбувається зміна
потенціалу індикаторного елект-
рода, потенціал якого залежить
від концентрації йонів які визна-
чаються, або від концентрації
йонів титранту
5.4. Правильна відповідь E тому, що:
лише молекули масляної
кислоти мають дифільну будову
і є ПАР, тобто вони зменшують
поверх-невий натяг на межі
поділу роз-чин – повітря
5.5. Правильна відповідь E тому,
що: лише дифільні речовини,
моле-кули яких складаються з
неполя-рної (вуглеводневий
радикал) та полярної (функціо-
нальна група) частин
проявляють поверхневу
активність
5.6. Правильна відповідь D тому,
що: згідно правила Дюкло-
Траубе поверхнева активність
жирних
105
 кислот, спиртів та інших дифіль-
них сполук у водних розчинах
однакової концентрації збільшу-
ється у 3-3,5 рази зі збільшенням
довжини вуглеводневого радика-
лу на одну – СН2– групу
5.7. Правильна відповідь E тому, що: 5.11. Правильна відповідь A тому, що:
з перелічених речовин лише са-
хароза є поверхнево-інактивною
речовиною. Решта речовин ма-
ють дифільну будову молекул і є
поверхнево-активними
5.8. Правильна відповідь D тому, що: 5.12. Правильна відповідь B тому, що:
з перелічених речовин лише
мо-лекули валеріанової
кислоти мають дифільну
будову, тому вона є ПАР
5.9. Правильна відповідь D тому, що:
гідрофобні властивості ПАР
прямо пропорційно залежать від
довжини вуглеводневого
радика-ла, зменшення його
довжини призводить до
посилення гідро-фільних
властивостей ПАР
5.10. Правильна відповідь C тому, що:
Розділ 6
6.1. Правильна відповідь E тому, що:
хроматографія – це метод розді-
лення речовин за допомогою
сорбційних процесів при напря-
мленому русі однієї з фаз (рухо-
мої). Внаслідок чого відбувається
процес концентрування речовини
на нерухомій фазі
6.2. Правильна відповідь D тому, що:
процес сорбції, який
відбувається тільки на поверхні
твердого тіла називається
адсорбцією
вода з усіх перелічен6их рідин
має найбільший поверхневий
натяг і по відношенню до неї всі
речовини поділяють на поверх-
нево - активні та поверхнево -
інактивні
величину поверхневого натягу
вимірюють в одиницях сили на
одиницю довжини (Н/м),або ве-
личиною енергії на одиницю
2
площі (Дж/м )
в молекулах ПАР розрізняють
дві частини: неполярну
(вуглеводне-вий радикал) та
полярної (функ-ціональну
групу), тому молекули з такою
будовою виявляють по-верхневу
активність і вони є ди-фільними
6.3. Правильна відповідь A тому, що:
певна кількість екстракту бела-
дони адсорбується на активова-
ному вугіллі, яке є адсорбентом,
що призводить до зменшення
концентрації діючої речовини
6.4. Правильна відповідь E тому, що:
на адсорбцію речовин з
розчинів на твердій поверхні не
впливає тільки тиск, інші
наведені чин-ники збільшують,
зменшують, або не впливають
на величину
106
 адсорбції

6.5. Правильна відповідь D тому, що:

лише це рівняння характеризує
адсорбцію на межі "тверде тіло -
1
x n
6.8. Правильна відповідь D тому, що:
газ":  kp активоване вугілля є гідрофоб-ним
m адсорбентом, тобто під час
адсорбції відбувається процес
6.6. Правильна відповідь E тому, що: самодовільної зміни концентрації
згідно правилу вирівнювання компонентів на його поверхні,
полярностей (правило порівняно з концентрацією в об‟
Ребіндера) активоване вугілля ємній фазі на межі поділу фаз
(гідрофобний адсорбент) має
найкращі адсорб-ційні
властивості у водних роз-чинах
6.7. Правильна відповідь A тому, що:
в колонковому (проточному)

Розділ 7

7.1. Правильна відповідь A тому, що:

часточка колоїдного розчину має
складну будову, головною
части-ною якої є ядро навколо
якого формується подвійний
електрич-ний шар. Таку 7.4. Правильна відповідь E тому, що:
часточку назива-ють міцелою. у відповідності до закону Буге-
ра– Ламберта– Бера під час про-
7.2. Правильна відповідь E тому, що: ходження світла крізь розчин
у рівнянні Релея, яке описує за- речовин відбувається його по-
лежність інтенсивності розсіяно-
глинання, величину якого визна-
го світла від багатьох чинників, у
чають спектрофотометричним
тому числі і від довжини хвилі
методом.
падаючого світла, ця величина
знаходиться у знаменнику у чет- 7.5. Правильна відповідь B тому, що:
вертій степені. Тому, при збіль- структурною одиницею колоїд-
шенні довжини хвилі світла вдві- ного розчину є міцела – тобто
чі інтенсивність розсіяного світ- часточка дисперсної фази, що
2 оточена подвійним електричним
ла зменшиться у 4 = 16 разів.
шаром.
7.3. Правильна відповідь C тому, що:
у даному випадку ці лікарські 7.6. Правильна відповідь C тому, що:

107
стабілізатором у даному випадку міни розчинника відбувається
можуть бути електроліти FeCl3 лише процес об‟ єднання часто-
або FeOCl, який утворюється під чок дисперсної фази, розчинність
час гідролізу. Будова міцели на- яких зменшується в наслідок
ведена для стабілізатора FeOCl, розбавлення розчинника у якому
– вони добре розчинні.
протиінами є йони Cl .
7.7. Правильна відповідь E тому, що: 7.14. Правильна відповідь B тому, що:
розміри часточок колоїдних роз- очистити колоїдний розчин від
чинів співрозмірні із довжиною домішок низькомолекулярних
хвилі світла (d  1/2), внаслідок речовин можна лише методом
чого вони розсіюють світло, що діалізу. При застосуванні інших
проявляється у появі світного запропонованих методів цього
конусу досягти неможливо.
7.8. Правильна відповідь E тому, що: 7.15. Правильна відповідь E тому, що:
розміри часточок дисперсної найменшій ступень
фази відповідають розмірам дисперсності, що відповідає
гру-
–7 золям з най-меншим ступенем
бодисперсних систем (10 –10 дисперсності.
–
4 7.13. Правильна відповідь A тому,
м) і дана лікарська форма
є су-спензією. що: під час одержання
колоїдно-дисперсних систем
7.9. Правильна відповідь C тому, методом за-
що:
розмір часточок золю золота
–9 –
знаходиться у межах 10 –10
7
м, що відповідає розмірам
часточок
ультрамикрогетерогенних сис-
тем.

7.10. Правильна відповідь C тому,

що: розмір часточок
дисперсної фази суспензій
більший від довжини хвилі
світла, що призводить в
основному до його відбиття.

7.11. Правильна відповідь D тому,

що: розмір молекул ВМС
наближа-ється до розмірів
часточок колої-
днодисперсних систем.

7.12. Правильна відповідь D тому,

що: процес хімічної
конденсації по-лягає і
утворенні молекул або атомів
нерозчинної сполуки які об‟
єднуються у міцелу і мають
 оскільки йони дифузійного
шару під час електрофорезу
переміщу-валися до катоду,
то гранули золю мають
негативний заряд який вони
можуть одержати ли-
– вільно переміщу-ватись.
ше за рахунок йонів Cl . У
над-лишку був узятий
електроліт KCl
. що: калій йодид слугуватиме
7.16. Правильна відповідь C тому,
що: лише емульсії є вільно
дисперс-ними системами,
тобто такими в яких
часточки дисперсної фази не
утворюють просторову
струк-туру і можуть вільно
переміщу-ватись.
7.17. Правильна відповідь C тому,
108
що: лише драглі є зв‟ язано
дисперс-ними системами,
тобто такими в яких
часточки дисперсної фази
утворюють просторову
структу-ру і не можуть
7.18. Правильна відповідь B тому,
стабілі-затором і, згідно з
правилом Па-
нета– Фаянса, потенціал
визнача-льними йонами
–
будуть йони I .
7.19. Правильна відповідь D тому,
що: золі з найменшим
ступенем дис-персності в
основному розсіють світло
(явище дифракції) і мають
 матове (біле) світіння.
7.20. Правильна відповідь D тому, що:
згідно класифікації дисперсних
систем за ступенем дисперсності
до колоїдно-дисперсних систем
відносять такі в яких розмір час-
точок дисперсної фази знахо-
–7 –9
диться у межах 10 –10
7.21. Правильна відповідь C тому, що: 7.26. Правильна відповідь E тому, що:
згідно класифікації дисперсних
систем за ступенем дисперсності
до колоїдно-дисперсних систем
відносять такі в яких розмір час-
точок дисперсної фази знахо-
–7 –9
диться у межах 10 –10 м.
7.22. Правильна відповідь B тому, що:
згідно з правилом Панета– Фаянса,
на агрегаті адсорбуються ті йони,
які мають до нього спо-рідненість.
У даному випадку на
агрегаті можуть адсорбуватися
+ в процесі діалізу та ультрафіль-
лише йони Ag .
7.23. Правильна відповідь C тому, що:
згідно з правилом Панета– Фаянса,
на агрегаті адсорбуються ті йони,
які мають до нього спо-рідненість.
У даному випадку на агрегаті
можуть адсорбуватися йони срібла
або йоду, але пози-тивний заряд
ядру надають йони
срібла, тому необхідно викорис-
тати електроліт AgNO3.
7.24. Правильна відповідь D тому, що:
згідно з правилом Панета– Фаянса,
на агрегаті адсорбуються ті йони,
які мають до нього спо-рідненість.
У даному випадку на
агрегаті можуть адсорбуватися
4–
йони заліза або [Fe(CN)6] , але
позитивний заряд ядру надають
йони заліза, тому необхідно ви-
користати електроліт FeCl3 .
109
7.25. Правильна відповідь A тому, що:
даний метод відноситься до ме-
тодів хімічної конденсації. У
наслідок перебігу хімічної реак-
ції з розчинних електролітів
утворюється нерозчинна сполука
(AgBr), яка утворює міцелу коло-
їдного розчину.
м.
ліофільні колоїди є розчинами
твердих ВМС у відповідних роз-
чинниках.
7.27. Правильна відповідь D тому, що:
в процесі синерезису відбуваєть-
ся ущільнення драглів. Це явище
супроводжується утворенням
більш концентрованого розчину
полімеру та виділенням диспер-
сійного середовища
7.28. Правильна відповідь D тому, що:
трації кров очищується від низь-
комолекулярних домішок, що
неможливе при застосуванні
інших запропонованих методів.
7.29. Правильна відповідь A тому, що:
в процесі діалізу кров очищуєть-
ся від низькомолекулярних до-
мішок, що неможливе при засто-
суванні інших запропонованих
методів.
7.30. Правильна відповідь A тому, що:
в процесі діалізу колоїдного
розчину він очищується від ни-
зькомолекулярних домішок, що
неможливе при застосуванні
інших запропонованих методів.
Розділ 8
8.1. Правильна відповідь A тому, що:
усі перелічені явища, крім стан-
дартного електродного потенці-
алу, який виникає на межі поділу
метал – розчин електроліту, є
електрокінетичними.
8.2. Правильна відповідь E тому, що: у
рівнянні, за яким обчислюють
електрофоретичну рухливість,
величина прикладеної напруги
знаходиться у знаменнику.
8.3. Правильна відповідь E тому, що:
термодинамічний потенціал або
потенціал поверхні є різниця
потенціалів, що виникає між
усіма йонами міцели, натомість
електрокінетичний потенціал –
це, у першому наближенні, поте-
нціал який виникає між грану-
лою та дифузійним шаром під час
її руху у постійному електри-
чному полі. Відповідно електро-
кінетичний потенціал завжди
менший від термодинамічного.
8.4. Правильна відповідь B тому, що:
рух заряджених часточок диспер-
сної фази у постійному електрич-
ному полі до протилежно заряд-
женого електрода електрофоре-
зом.
8.5. Правильна відповідь A тому, що:
рух дисперсійного середовища
відносно нерухомої дисперсної
фази у постійному електричному
полі називають електроосмосом.
8.6. Правильна відповідь C тому, що:
під час електрофорезу рухаються
лише заряджені часточки диспе-
рсних систем.
8.7. Правильна відповідь B тому, що:
найменша величина дзета-
110
потенціалу при якому золь є
стійким дорівнює 25–30 мВ
8.8. Правильна відповідь A тому, що:
згідно теорії ПЕШ, критичне
зна-чення дзета– потенціалу є
мірою стійкості дисперсної
системи і дорівнює 30 мВ.
Якщо величи-на дзета-потеціалу
дорівнює, більша від критичного
значення то починається явна
коагуляція колоїдного розчину.
8.9. Правильна відповідь C тому, що:
згідно теорії будови ПЕШ, лише
дзета-потенціал визначає величи-
ну потенціалу гранули і є мірою
стійкості колоїдних розчинів.
8.10. Правильна відповідь D тому, що:
згідно з правилом Шульце– Гарді
йони коагулятори повинні мати
заряд протилежний заряду грану-
ли і чим вища його валентність,
тим краща його коагулюючи дія.
У даному випадку найбільшу
коагулюючи дію (найменше зна-
чення порогу коагуляції) мати-
муть фосфат-іони.
8.11. Правильна відповідь B тому, що:
згідно з правилом Шульце– Гарді
йони коагулятори повинні мати
заряд протилежний заряду грану-
ли і чим вища його валентність,
тим краща його коагулюючи дія.
У даному випадку найменшу
коагулюючи дію (найбільше зна-
чення порогу коагуляції) мати-
муть хлрид-іони.
8.12. Правильна відповідь E тому, що:
електроосмосом називають про-
цес переміщення в постійному
електричному полі дисперсійно-
го середовища відносно нерухо-
мої дисперсної фази.
8.13. Правильна відповідь D тому, що: 8.20. Правильна відповідь A тому, що:
електрокінетичний потенціал що: під порогом коагуляції
виникає під час руху розумі-ють мінімальну
колоїдної часточку з кількість елект-роліту (мг-
частиною протийонів екв/л) яку необхідно додати
дифузійного щару у до золю, щоби відбулась
постійному електричному явна коагуляція.
полі на межі поді-лу гранула
– дисперсійне середо-вище 8.19. Правильна відповідь A тому,
(зі залишками проти йонів). що: найбільшою захисною
дією воло-діють ВМС, які
8.14. Правильна відповідь B тому, мають найменше захисне
що: величина число.
електрокінетичного
потенціалу у першу чергу
зале-жить від кількості
потенціалвиз-начальних
йонів, а ця величина
залежить від розміру
агрегату і відповідно
розміру колоїдної часточки.
Чим більший розмір
часточки колоїдного
розчину – тим більшим буде
елек5трокіне-тичний
потенціал.

8.15. Правильна відповідь D тому,

що: явище злипання
часточок диспе-рсної фази
колоїдно-дисперсних систем
називають коагуляцією.
8.16. Правильна відповідь D тому,
що:
у рівнянні Дерягіна–
Ландау ве-личина заряду
йона-коагулятора
у шостій степні стоїть у
знамен-нику .
8.17. Правильна відповідь A тому,
що:
у надлишку калій йодиду
золь аргентум йодиду
матиме негати-вний заряд.
Тому, згідно з прави-лом
Шульце– Гарді, найкращим
коагулятором буде
алюмінію нітрит.

8.18. Правильна відповідь A тому,

 йон літію має маїє
найбільший ступень
гідратації.
8.21. Правильна відповідь B тому,
що: зливання золів з
протилежно зарядженими
гранулами призво-дить до
його руйнування (гете-
рокоагуляції).
8.22. Правильна відповідь A тому,
що: згідно правилу Щульце–
Гарді коагулюючи здатність
електролі-ту залежить від
валентності йо-на-
коагулятора. Чим вона вища,
тим менший поріг
коагуляції.
8.23. Правильна відповідь C тому,
що: згідно правилу Шульце–
Гарді, йоном-коагулятором є
той йон який заряд
протилежний заряду гранули
і чим вища його вален-тність
тим він має більшу коагу-
люючи властивість.
8.24. Правильна відповідь A тому,
що: згідно з правилом
111
Шульце– Гарді, чим вища
валентність йона-коа-
гулятора, тим сильніша його
коа-гулююча здатність.
8.25. Правильна відповідь A тому,
що: додавання до колоїдних
розчинів гідрофільних ВМС
призводить до підвищення
їх стійкості.
8.26. Правильна відповідь B тому,
що: додавання до колоїдних
розчинів гідрофільних ВМС
призводить до підвищення
їх стійкості.
8.27. Правильна відповідь B тому,
що: додавання до колоїдних
розчинів гідрофільних ВМС
призводить до підвищення
їх стійкості. Здат-ність ВМС
захищати золь від коагуляції
визначається захис-ним
числом. Чим воно менше, ти
захисні властивості ВМС
більші.
8.28. Правильна відповідь B тому,
що: додавання до колоїдних
розчинів
 гідрофільних ВМС призводить
до підвищення їх стійкості.
Здат-ність ВМС захищати золь
від коагуляції визначається
захис-ним числом.
8.29. Правильна відповідь D тому, що:
додавання до колоїдних розчинів
гідрофільних ВМС призводить
до підвищення їх стійкості.
8.30. Правильна відповідь C тому, що:
Розділ 9
9.1. Правильна відповідь C тому, що:
якщо розчинник, узятий у доста-
тньої кількості не впливає на
ступінь набрякання ВМС.
9.2. Правильна відповідь B тому, що:
це твердження відповідає визна-
ченню ІЕТ ВМС.
9.3. Правильна відповідь E тому, що:
усі перелічені властивості, крім
термодинамічної нестійкості,
характерні для розчинів ВМС.
Оскільки розчини ВМС є моле-
кулярно-дисперсними і є термо-
динамічно стійкими, то для них
не характерна термодинамічна
нестійкість.
9.4. Правильна відповідь D тому, що: у
одиницях СІ в‟ язкість вимірю-
ють в Па·с.
9.5. Правильна відповідь C тому, що:
тому, що лише додавання етано-
лу до розчину білків не викликає
денатурації – незворотного оса-
дження білків.
9.6. Правильна відповідь B тому, що:
розчини ВМС (молекулярно-
112
додавання до колоїдних розчинів
гідрофільних ВМС призводить
до підвищення їх стійкості.
8.31. Правильна відповідь C тому, що:
втрату агрегатної стійкості вна-
слідок їх укрупнення називають
коагуляцією.
9.7. Правильна відповідь C тому, що:
розчини ВМС (молекулярно-
дисперсні системи) одержують
лише їх безпосереднім
розчинен-ням у відповідних
розчинниках внаслідок їх
необмеженого наб-рякання.
9.8. Правильна відповідь E тому, що:
розчини ВМР є істинними і для
них характерна термодинамічна
стійкість, та само як і для істин-
них розчинів.
9.9. Правильна відповідь B тому, що:
при рН, який дорівнює рНІЕТ,
молекули білків мають
глобуляр-ну форму, якій
відповідає най-менша поверхня
поділу і, відпо-відно, найменше
значення в‟ язкості.
9.10. Правильна відповідь A тому, що:
осмотичний тиск розчинів ВМС
можна обчислити лише за рів-
 нянням Галлера.
9.11. Правильна відповідь B тому, що:
лише під час нагрівання обмеже- 9.13. Правильна відповідь A тому, що:
не набрякання ВМС може пере- згідно теорії Гофмейстера висо-
йти в необмежене з утворенням люючий ефект йонів електролітів
розчину. прямо пропорційно залежить від
ступеня їх гідратації.
9.12. Правильна відповідь E тому, що:
лише за рН, що дорівнює рНІЕТ
(5,0) молекули міозину матимуть
нейтральний заряд і їх електро-

Правильні відповіді до тестових питань

1.1. C 1.33. B 2.12. A 2.44. B 3.28. A
1.2. B 1.34. B 2.13. E 2.45. C 3.29. B
1.3. A 1.35. A 2.14. C 2.46. B 3.30. B
1.4. B 1.36. B 2.15. E 2.47. C 3.31. C
1.5. D 1.37. A 2.16. B 2.48. D 3.32. B
1.6. B 1.38. D 2.17. B 3.1. C 3.33. C
1.7. C 1.39. D 2.18. B 3.2. B 3.34. C
1.8. A 1.40. E 2.19. E 3.3. D 3.35. B
1.9. E 1.41. D 2.20. C 3.4. E 3.36. E
1.10. B 1.42. B 2.21. D 3.5. E 3.37. E
1.11. D 1.43. A 2.22. C 3.6. C 3.38. A
1.12. A 1.44. E 2.23. D 3.7. D 3.39. E
1.13. B 1.45. A 2.24. A 3.8. A 3.40. B
1.14. C 1.46. B 2.25. E 3.9. E 3.41. D
1.15. D 1.47. A 2.26. C 3.10. E 3.42. E
1.16. B 1.48. A 2.27. C 3.11. E 3.43. A
1.17. A 1.49. B 2.28. D 3.12. B 3.44. A
1.18. D 1.50. C 2.29. A 3.13. C 3.45. D
1.19. D 1.51. C 2.30. E 3.14. E 3.46. D
1.20. A 1.52. B 2.31. C 3.15. A 3.47. B
1.21. E 1.53. A 2.32. D 3.16. A 3.48. D
1.22. C 2.1. D 2.33. B 3.17. A 3.49. B
1.23. E 2.2. D 2.34. B 3.18. C 3.50. A
1.24. A 2.3. A 2.35. A 3.19. A 3.51. C
1.25. B 2.4. D 2.36. B 3.20. D 3.52. C
1.26. B 2.5. B 2.37. B 3.21. B 3.53. E
1.27. B 2.6. A 2.38. D 3.22. D 3.54. E
1.28. D 2.7. C 2.39. D 3.23. B 3.55. B
1.29. D 2.8. D 2.40. D 3.24. C 3.56. A
1.30. D 2.9. B 2.41. D 3.25. D 3.57. A
1.31. B 2.10. E 2.42. C 3.26. E 3.58. B
1.32. D 2.11. D 2.43. D 3.27. E 3.59. C
113
3.60. D 4.16. C 4.65. B 5.6. E 5.55. A
3.61. D 4.17. E 4.66. B 5.7. B 5.56. E
3.62. C 4.18. E 4.67. A 5.8. E 5.57. B
3.63. D 4.19. B 4.68. B 5.9. E 5.58. A
3.64. B 4.20. E 4.69. A 5.10. E 5.59. C
3.65. C 4.21. A 4.70. B 5.11. D 5.60. D
3.66. B 4.22. A 4.71. A 5.12. C 5.61. E
3.67. C 4.23. B 4.72. D 5.13. C 5.62. A
3.68. C 4.24. A 4.73. C 5.14. C 5.63. E
3.69. C 4.25. D 4.74. C 5.15. A 5.64. B
3.70. A 4.26. E 4.75. C 5.16. C 5.65. A
3.71. C 4.27. B 4.76. B 5.17. A 5.66. A
3.72. B 4.28. E 4.77. C 5.18. A 5.67. C
3.73. E 4.29. C 4.78. A 5.19. C 5.68. E
3.74. A 4.30. D 4.79. E 5.20. A 5.69. C
3.75. D 4.31. C 4.80. A 5.21. D 5.70. A
3.76. A 4.32. A 4.81. D 5.22. D 5.71. C
3.77. E 4.33. B 4.82. B 5.23. D 5.72. E
3.78. D 4.34. A 4.83. C 5.24. C 5.73. B
3.79. C 4.35. A 4.84. A 5.25. B 5.74. E
3.80. A 4.36. B 4.85. D 5.26. A 5.75. B
3.81. B 4.37. B 4.86. C 5.27. B 5.76. E
3.82. C 4.38. B 4.87. C 5.28. A 5.77. D
3.83. D 4.39. E 4.88. E 5.29. D 5.78. E
3.84. D 4.40. E 4.89. A 5.30. C 5.79. E
3.85. C 4.41. A 4.90. B 5.31. A 6.1. D
3.86. B 4.42. B 4.91. E 5.32. E 6.2. A
3.87. C 4.43. D 4.92. D 5.33. B 6.3. A
3.88. A 4.44. D 4.93. B 5.34. E 6.4. B
3.89. A 4.45. A 4.94. B 5.35. E 6.5. E
3.90. C 4.46. C 4.95. E 5.36. B 6.6. C
3.91. A 4.47. E 4.96. E 5.37. A 6.7. A
3.92. E 4.48. D 4.97. E 5.38. A 6.8. B
3.93. B 4.49. D 4.98. B 5.39. A 6.9. C
4.1. C 4.50. B 4.99. E 5.40. B 6.10. C
4.2. E 4.51. C 4.100. D 5.41. D 6.11. D
4.3. E 4.52. B 4.101. C 5.42. A 6.12. B
4.4. D 4.53. B 4.102. E 5.43. C 6.13. B
4.5. C 4.54. C 4.103. B 5.44. C 6.14. D
4.6. A 4.55. C 4.104. D 5.45. B 6.15. C
4.7. D 4.56. E 4.105. B 5.46. C 6.16. E
4.8. D 4.57. C 4.106. B 5.47. B 6.17. A
4.9. D 4.58. C 4.107. A 5.48. B 6.18. D
4.10. E 4.59. E 4.108. A 5.49. E 6.19. D
4.11. E 4.60. D 5.1. E 5.50. B 6.20. E
4.12. D 4.61. E 5.2. C 5.51. A 6.21. A
4.13. E 4.62. C 5.3. D 5.52. B 6.22. B
4.14. C 4.63. B 5.4. E 5.53. C 6.23. B
4.15. D 4.64. A 5.5. C 5.54. D 6.24. A
114
6.25. C 6.74. A 7.25. D 7.74. B 8.22. C
6.26. D 6.75. A 7.26. A 7.75. A 8.23. D
6.27. D 6.76. C 7.27. B 7.76. C 8.24. A
6.28. D 6.77. A 7.28. A 7.77. C 8.25. C
6.29. A 6.78. B 7.29. D 7.78. A 8.26. D
6.30. C 6.79. C 7.30. B 7.79. E 8.27. A
6.31. B 6.80. E 7.31. C 7.80. C 8.28. D
6.32. A 6.81. A 7.32. D 7.81. D 8.29. B
6.33. B 6.82. B 7.33. B 7.82. C 8.30. A
6.34. E 6.83. E 7.34. D 7.83. E 8.31. A
6.35. E 6.84. D 7.35. B 7.84. A 8.32. A
6.36. A 6.85. C 7.36. B 7.85. D 8.33. C
6.37. E 6.86. D 7.37. C 7.86. E 8.34. D
6.38. E 6.87. C 7.38. C 7.87. E 8.35. C
6.39. C 6.88. A 7.39. E 7.88. D 8.36. C
6.40. A 6.89. A 7.40. E 7.89. C 8.37. B
6.41. A 6.90. C 7.41. E 7.90. D 8.38. A
6.42. B 6.91. E 7.42. A 7.91. A 8.39. E
6.43. B 6.92. D 7.43. E 7.92. A 8.40. C
6.44. E 6.93. B 7.44. B 7.93. C 8.41. B
6.45. C 6.94. B 7.45. E 7.94. E 8.42. D
6.46. C 6.95. E 7.46. C 7.95. B 8.43. A
6.47. B 6.96. E 7.47. D 7.96. B 8.44. D
6.48. B 6.97. E 7.48. A 7.97. E 8.45. E
6.49. A 6.98. D 7.49. C 7.98. E 8.46. B
6.50. D 7.1. C 7.50. A 7.99. C 8.47. E
6.51. E 7.2. A 7.51. D 7.100. E 8.48. E
6.52. D 7.3. B 7.52. D 7.101. E 8.49. B
6.53. C 7.4. E 7.53. B 8.1. C 8.50. A
6.54. A 7.5. C 7.54. E 8.2. E 8.51. E
6.55. C 7.6. E 7.55. E 8.3. D 8.52. A
6.56. C 7.7. B 7.56. D 8.4. A 8.53. A
6.57. E 7.8. C 7.57. E 8.5. E 8.54. E
6.58. A 7.9. A 7.58. B 8.6. B 8.55. E
6.59. E 7.10. C 7.59. D 8.7. B 8.56. B
6.60. A 7.11. D 7.60. D 8.8. B 8.57. B
6.61. B 7.12. A 7.61. A 8.9. E 8.58. C
6.62. A 7.13. C 7.62. A 8.10. C 8.59. E
6.63. B 7.14. B 7.63. A 8.11. A 8.60. B
6.64. D 7.15. A 7.64. B 8.12. D 8.61. C
6.65. B 7.16. B 7.65. A 8.13. A 8.62. A
6.66. C 7.17. A 7.66. D 8.14. C 8.63. D
6.67. E 7.18. C 7.67. E 8.15. E 8.64. E
6.68. D 7.19. B 7.68. E 8.16. E 8.65. A
6.69. E 7.20. E 7.69. B 8.17. D 8.66. A
6.70. E 7.21. B 7.70. E 8.18. B 8.67. B
6.71. C 7.22. D 7.71. B 8.19. E 8.68. D
6.72. C 7.23. A 7.72. D 8.20. A 8.69. C
6.73. B 7.24. D 7.73. C 8.21. A 8.70. A
115
8.71. B 8.91. D 9.8. D 9.28. D 9.48. D
8.72. A 8.92. D 9.9. E 9.29. C 9.49. A
8.73. A 8.93. A 9.10. B 9.30. A 9.50. E
8.74. C 8.94. A 9.11. E 9.31. B 9.51. B
8.75. D 8.95. A 9.12. A 9.32. D 9.52. D
8.76. B 8.96. E 9.13. C 9.33. D 9.53. C
8.77. D 8.97. B 9.14. A 9.34. A 9.54. D
8.78. C 8.98. C 9.15. C 9.35. C 9.55. A
8.79. D 8.99. E 9.16. E 9.36. D 9.56. C
8.80. C 8.100. B 9.17. E 9.37. C 9.57. C
8.81. D 8.101. B 9.18. D 9.38. C 9.58. D
8.82. A 8.102. B 9.19. C 9.39. E 9.59. D
8.83. D 8.103. D 9.20. A 9.40. B 9.60. B
8.84. C 9.1. C 9.21. A 9.41. C 9.61. E
8.85. B 9.2. D 9.22. B 9.42. A 9.62. B
8.86. B 9.3. B 9.23. D 9.43. D 9.63. C
8.87. C 9.4. B 9.24. E 9.44. A
8.88. A 9.5. B 9.25. A 9.45. C
8.89. E 9.6. C 9.26. A 9.46. D
8.90. A 9.7. C 9.27. C 9.47. B
116
 Зміст
Вступ............................................................................................................................................. 3
Розділ 1......................................................................................................................................... 3
Розділ 1......................................................................................................................................... 4
Розділ 2.......................................................................................................................................17
Розділ 3.......................................................................................................................................35
Розділ 4.......................................................................................................................................42
Розділ 5.......................................................................................................................................49
Розділ 6.......................................................................................................................................57
Розділ 7.......................................................................................................................................64
Розділ 8.......................................................................................................................................75
Розділ 9.......................................................................................................................................85
Коментарі до правильних відповідей..............................................................................98
Розділ 1...............................................................................................................................98
Розділ 2............................................................................................................................ 101
Розділ 3............................................................................................................................ 103
Розділ 4............................................................................................................................ 104
Розділ 5............................................................................................................................ 105
Розділ 6............................................................................................................................ 106
Розділ 7............................................................................................................................ 107
Розділ 8............................................................................................................................ 110
Розділ 9............................................................................................................................ 112
Правильні відповіді до тестових питань......................................................................113
Зміст..........................................................................................................................................117

117