Загальноправові засади закріплені в Конституції України, їх дія поширюється на всі галузі

права. 1) верховенство права; 2) законність; 3) повага до людської гідності; 4) забезпечення

права на свободу та особисту недоторканність; 5) недоторканність житла чи іншого володіння
особи; 6) таємниця спілкування; 7) невтручання у приватне життя; 8) не доторканність права
власності; 9) доступ до правосуддя та обов’язковість судових рішень.

До загальнопроцесуальних (або міжгалузевих) ті засади, що діють у декількох галузях

процесуального права 1) рівність перед законом і судом; 2) змагальність сторін та свободу в
поданні ними суду своїх до казів і у доведенні перед судом їх переконливості; 3)
безпосередність дослідження показань, речей і документів; 4) забезпечення права на
оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності; 5) диспозитивність; 6) гласність і
відкритість судово го провадження та повне фіксування технічними засобами судового
засідання і про цесуальних дій; 7) розумність строків; 8) мова, якою здійснюється кримінальне
провадження.

Кримінальні процесуальні (або галузеві) засади діють лише в межах криміналь ного
провадження: 1) презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини; 2) свобода від
самовикриття та право не свідчити проти близьких родичів та членів сім’ї; 3) заборона двічі
притягувати до кримінальної відповідальності за одне і те саме правопорушення; 4)
забезпечення права на захист; 5) публічність.

Стаття 176. Загальні положення про запобіжні заходи

1. Запобіжними заходами є:
1) особисте зобов’язання;
2) особиста порука;
3) застава;
4) домашній арешт;
5) тримання під вартою.
2. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи

Стаття 246. Підстави проведення негласних слідчих (розшукових) дій

1. НСРД - це різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи
проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених
цим Кодексом.

Види НСРД (Про

затвердження Інструкції про організацію
проведення негласних слідчих (розшукових) дій та
використання їх результатів у кримінальному провадженні)
проводяться виключно у кримінальному провадженні щодо тяжких або
особливо тяжких злочинів.
1.11.2. Аудіо-, відеоконтроль особи (ст. 260 КПК України) полягає в негласній
(без відома особи) фіксації та обробці із використанням технічних засобів розмови цієї
особи або інших звуків, рухів, дій, пов'язаних з її діяльністю або місцем перебування
тощо.
 1.11.3. Накладення арешту на кореспонденцію (ст. 261 КПК України) полягає в
забороні установам зв'язку та фінансовим установам вручення кореспонденції адресату
без відповідної вказівки слідчого, прокурора.
1.11.4. Огляд і виїмка кореспонденції (ст. 262 КПК України) полягає в
негласному відкритті й огляді затриманої кореспонденції, на яку накладено арешт, її
виїмці або знятті копії чи отриманні зразків, нанесенні на виявлені речі і документи
спеціальних позначок, обладнанні їх технічними засобами контролю, заміні речей і
речовин, що становлять загрозу для оточуючих чи заборонені у вільному обігу, на їх
безпечні аналоги.
1.11.5. Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж полягає в
негласному проведенні із застосуванням відповідних технічних засобів спостереження,
відбору та фіксації змісту інформації, яка передається особою, а також одержанні,
перетворенні і фіксації різних видів сигналів, що передаються каналами зв'язку (знаки,
сигнали, письмовий текст, зображення, звуки, повідомлення будь-якого виду).
1.11.6. Зняття інформації з електронних інформаційних систем без відома її
власника, володільця або утримувача (ст. 264 КПК України) полягає в одержані
інформації, у тому числі із застосуванням технічного обладнання, яка міститься в
електронно-обчислювальних машинах (комп'ютер), автоматичних системах,
комп'ютерній мережі.
1.11.7. Обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння
особи (ст. 267 КПК України) полягає в таємному проникненні слідчого чи
уповноваженої особи без відома власника чи володільця, приховано, під псевдонімом
або із застосуванням технічних засобів у приміщення та інше володіння для
встановлення технічних засобів аудіо-, відеоконтролю особи або безпосередньо з
метою виявлення і фіксації слідів злочину, проведення огляду, виявлення документів,
речей, що мають значення для досудового розслідування, виготовлення копій чи їх
зразків, виявлення осіб, які розшукуються, або з іншою метою.
1.11.8. Спостереження за особою в публічно доступних місцях (ст. 269 КПК
України) полягає у візуальному спостереженні за особою слідчим чи уповноваженою
особою для фіксації її пересування, контактів, поведінки, перебування в певному,
публічно доступному місці тощо або застосуванні з цією метою спеціальних технічних
засобів для спостереження.
1.11.9. Аудіо-, відеоконтроль місця (ст. 270 КПК України) полягає у застосуванні
технічного обладнання у публічно доступному місці з метою фіксації відомостей
(розмов, поведінки осіб, інших подій), які мають значення для кримінального
провадження, без відома присутніх у ньому осіб.
1.11.10. Негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного
дослідження (ст. 274 КПК України), полягає в діях слідчого чи уповноваженої особи,
які дозволяють без відома власника чи володільця отримати зразки матеріалів,
сировини, виробів тощо, у тому числі в публічно недоступних місцях.
1.11.11. Спостереження за річчю або місцем у публічно доступних місцях (ст.
269 КПК України) полягає у візуальному спостереженні за певною річчю або певним
місцем слідчим чи уповноваженою особою для фіксації її переміщення, контактів з
нею певних осіб, подій у певному місці для перевірки відомостей під час досудового
розслідування тяжкого або особливо тяжкого злочину або застосуванні з цією метою
спеціальних технічних засобів для спостереження.
 1.12. Контроль за вчиненням злочину (ст. 271 КПК України):
1.12.1. Контрольована поставка полягає в організації і здійсненні слідчим та
оперативним підрозділом контролю за переміщенням (перевезенням, пересиланням,
передачею, ввезенням, вивезенням з України чи транзитним переміщенням її
територією) товарів, предметів і речовин, у тому числі заборонених до обігу, з метою
виявлення ознак злочину та фіксації фактичних даних про протиправні діяння осіб,
відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України.
1.12.2. Контрольована закупка полягає в імітації придбання або отримання, у
тому числі безоплатного, у фізичних та юридичних осіб незалежно від форм власності
товару, який перебуває у вільному обігу, з метою викриття і документування факту
вчинення злочину та особи, яка його вчинила.
1.12.3. Оперативна закупка полягає в імітації придбання або отримання, у тому
числі безоплатного, у фізичних та юридичних осіб незалежно від форм власності
товару, обіг якого обмежений чи заборонений чинним законодавством, з метою
викриття і документування факту вчинення злочину та особи, яка його вчинила.
1.12.4. Спеціальний слідчий експеримент полягає у створенні слідчим та
оперативним підрозділом відповідних умов в обстановці, максимально наближеній до
реальної, з метою перевірки дійсних намірів певної особи, у діях якої вбачаються
ознаки тяжкого чи особливо тяжкого злочину, спостереження за її поведінкою та
прийняттям нею рішень щодо вчинення злочину.
1.12.5. Імітування обстановки злочину полягає в діях слідчого, уповноваженої
особи, з використанням імітаційних засобів, які створять у оточуючих уяву про
вчинення реального злочину, з метою його запобігання та викриття відомої чи
невідомої особи (осіб), яка планувала чи замовляла його вчинення.
1.13. Виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності
організованої групи чи злочинної організації (ст. 272 КПК України) полягає в
організації слідчим і оперативним підрозділом введення уповноваженої ними особи,
яка відповідно до закону виконує спеціальне завдання, в організовану групу чи
злочинну організацію під легендою прикриття для отримання речей і документів,
відомостей про її структуру, способи і методи злочинної діяльності, які мають
значення для розслідування злочину або злочинів, які вчиняються цими групами.
Виконання такого завдання здійснюється на підставі постанови слідчого,
погодженої з керівником органу досудового розслідування, або постанови прокурора зі
збереженням у таємниці достовірних відомостей про особу і не потребує дозволу
слідчого судді.
1.14. Негласні слідчі (розшукові) дії, які проводяться незалежно від тяжкості
злочину
1.14.1. Зняття інформації з електронних інформаційних систем або її частини,
доступ до яких не обмежується її власником, володільцем або утримувачем чи не
пов'язаний з подоланням системи логічного захисту (ч. 2 ст. 264 КПК України),
полягає в одержанні інформації із електронних інформаційних систем, що містять
відповідну інформацію, у тому числі із застосуванням технічного обладнання.
1.14.2. Установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу (ст. 268 КПК
України) полягає в застосуванні технічного обладнання для локалізації
місцезнаходження радіоелектронного засобу, у тому числі мобільного терміналу,
систем зв'язку та інших радіовипромінювальних пристроїв, активованих у мережах
операторів рухомого (мобільного) зв'язку, без розкриття змісту повідомлень, що
передаються, якщо в результаті його проведення можна встановити обставини, які
мають значення для кримінального провадження.
1.15. Негласні слідчі (розшукові) дії, лише передбачені статтями
268 (установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу), 269 (спостереження
за особою, річчю або місцем) у виняткових невідкладних випадках,
визначених статтею 250 КПК Українидозволяється проводити до постановлення
ухвали слідчого судді.
3. Рішення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій приймає слідчий,
прокурор, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - слідчий суддя за клопотанням
прокурора або за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором. Слідчий
зобов’язаний повідомити прокурора про прийняття рішення щодо проведення певних
негласних слідчих (розшукових) дій та отримані результати. Прокурор має право
заборонити проведення або припинити подальше проведення негласних слідчих
(розшукових) дій.
4. Виключно прокурор має право прийняти рішення про проведення такої
негласної слідчої (розшукової) дії, як контроль за вчиненням злочину.
6. Проводити негласні слідчі (розшукові) дії має право слідчий, який здійснює
досудове розслідування кримінального правопорушення, або за його дорученням -
уповноважені оперативні підрозділи Національної поліції, органів безпеки,
Національного антикорупційного бюро України, органів Державного бюро
розслідувань, органів Бюро економічної безпеки України, органів, установ виконання
покарань та слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України,
органів Державної прикордонної служби України. За рішенням слідчого чи прокурора
до проведення негласних слідчих (розшукових) дій можуть залучатися також інші
особи.

Слідчий суддя ‒ суддя суду першої інстанції, до повноважень якого

належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та
інтересів осіб у кримінальному провадженні, та у випадках, передбачених
КПК України (Слідчий суддя, який здійснює розгляд клопотань щодо негласних
слідчих (розшукових) дій), ‒ голова чи за його визначенням інший суддя
відповідного апеляційного суду. (п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України).

Стаття 84. Докази

1. Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у
передбаченому кпк порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд
встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для
кримінального провадження та підлягають доказуванню.
2. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи,
висновки експертів.
Стаття 85. Належність доказів
 1. Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи
відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та
інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також
достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших
доказів.
Стаття 86. Допустимість доказу
1. Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому
кпк.
2. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних
рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Стаття 131. Види заходів забезпечення кримінального провадження

1. Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою
досягнення дієвості цього провадження.
2. Заходами забезпечення кримінального провадження є:
1) виклик слідчим, дізнавачем, прокурором, судовий виклик і привід;
2) накладення грошового стягнення;
3) тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом;
4) відсторонення від посади;
4 ) тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя;
-
1

5) тимчасовий доступ до речей і документів;

6) тимчасове вилучення майна;
7) арешт майна;
8) затримання особи;
9) запобіжні заходи.

Стаття 276. Випадки повідомлення про підозру

1. Повідомлення про підозру обов’язково здійснюється в порядку,
передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках:
1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи
безпосередньо після його вчинення;
2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів;
3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального
правопорушення.
Особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб
визначаються главою 37цього Кодексу.
 2. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор або
інша уповноважена службова особа (особа, якій законом надано право здійснювати
затримання) зобов’язані невідкладно повідомити підозрюваному про його права,
передбачені статтею 42цього Кодексу.
3. Після повідомлення про права слідчий, прокурор або інша уповноважена
службова особа на прохання підозрюваного зобов’язані детально роз’яснити кожне із
зазначених прав.
Стаття 278. Вручення письмового повідомлення про підозру
1. Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим
або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений
цим Кодексом для вручення повідомлень.
2. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше
двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання.
3. У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох
годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню.
4. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального
правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини
статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться
слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Стаття 291. Обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування
1. Обвинувальний акт складається слідчим, дізнавачем, після чого затверджується
прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він
не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим, дізнавачем.

Виділено три кримінально-процесуальні функції під час

здійснення досудового розслідування слідчим суддею:
забезпечення законності та обґрунтованості обмеження прав і
свобод учасників кримінального провадження та інших осіб;
судовий контроль; проведення слідчих дій з метою
забезпечення доказів.
Система кримінального провадження у розрізі стадій:
❖досудове розслідування;
❖підготовче провадження;
❖судовий розгляд;
❖провадження в суді апеляційної інстанції;
❖виконання судового рішення;
❖провадження в суді касаційної інстанції;
❖провадження за нововиявленими або виключними обставинами.
 Стаття 214. Початок досудового розслідування
1. Слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання
заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного
виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення
кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного
реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з
моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру
досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування,
визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником
органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу
досудового розслідування.
2. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до
Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Стаття 223. Вимоги до проведення слідчих (розшукових) дій

1. Слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів
або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.
2. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх
відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
 СРД 223

2. Апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана:
395
1) на вирок або ухвалу про застосування чи відмову у застосуванні примусових
заходів медичного або виховного характеру - протягом тридцяти днів з дня їх
проголошення;
1 ) на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою,
-
1

про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою
або про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового
провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, -
протягом п’яти днів з дня її оголошення;
2) на інші ухвали суду першої інстанції - протягом семи днів з дня її оголошення;
3) на ухвалу слідчого судді - протягом п’яти днів з дня її оголошення.