Історія держави і права зарубіжних країн (ІДПЗК)

1. Предмет ІДПЗК

Предметом ІДПЗК є вивчення історичного розвитку держави і права зарубіжних країн,

починаючи з найдавніших часів і до сучасності. Ця дисципліна досліджує виникнення,
становлення, розвиток і зміну державно-правових інститутів, а також їх вплив на
політичне, економічне та соціальне життя різних країн.

2. Місце ІДПЗК в системі юридичних навчальних дисциплін

ІДПЗК є однією з фундаментальних юридичних дисциплін, яка має важливе значення для
формування у майбутніх юристів цілісного уявлення про розвиток державно-правових
інститутів у світі. Вона тісно пов'язана з іншими юридичними дисциплінами, такими
як теорія держави і права, конституційне право, цивільне право, кримінальне право
та ін.

3. Методи ІДПЗК

Для вивчення ІДПЗК використовуються різні методи, зокрема:

Історичний метод: дослідження історичних джерел, аналіз хронології подій, виявлення

причинно-наслідкових зв'язків.
Порівняльно-правовий метод: порівняння державно-правових інститутів різних країн та
історичних періодів.
Системний метод: розгляд державно-правових інститутів як частини єдиної системи,
що взаємодіє з іншими елементами суспільства.
Логічний метод: аналіз понять, визначень, категорій, що використовуються в ІДПЗК.

4. Періодизація ІДПЗК

Існує кілька варіантів періодизації ІДПЗК. Найбільш поширеною є наступна:

Давня історія: охоплює період від виникнення держави до падіння Римської імперії (V
ст. н. е.).
Середньовіччя: період з V ст. до XV ст. н. е., що характеризується феодальною
роздробленістю, становленням станово-представницьких монархій та розвитком
канонічного права.
Нова історія: період з XV ст. до початку XX ст., що ознаменувався Великими
географічними відкриттями, Ренесансом, Реформацією, Просвітництвом, буржуазними
революціями та становленням національних держав.
Новітня історія: період з початку XX ст. до сучасності, що характеризується двома
світовими війнами, розвитком соціалістичних та капіталістичних держав, процесами
глобалізації та інтеграції.

5. Джерела ІДПЗК

Джерелами ІДПЗК є:

Нормативно-правові акти: конституції, закони, кодекси, укази, постанови та інші

документи, що містять правові норми.
Історичні джерела: літописи, хроніки, мемуари, листування, археологічні знахідки
та інші документи, що містять інформацію про історичні події та державно-правові
інститути.
Наукові праці: монографії, статті, підручники, дисертації та інші роботи, що
присвячені дослідженню історії держави і права зарубіжних країн.

6. Виникнення держави у країнах давньої східної цивілізації

Виникнення держави у країнах давньої східної цивілізації відбувалося в період з IV
по II тисячоліття до н.е. Цей процес був обумовлений рядом факторів, серед яких:

Розвиток землеробства та зрошувального землеробства.** Це призвело до збільшення

продуктивності праці та накопичення багатства, що створило матеріальну основу для
виникнення держави.
Поява класового суспільства.** З розвитком землеробства та зрошувального
землеробства виникла потреба в управлінні та контролі над зрошувальними системами,
що призвело до появи соціальної ієрархії та виникнення класів.
Потреба в захисті від зовнішніх ворогів. З розвитком торгівлі та накопичення
багатства виникла потреба в захисті від зовнішніх ворогів, що призвело до появи
армії та інших державних інститутів.

7. Основи суспільного ладу у країнах давньої східної цивілізації

Суспільний лад у країнах давньої східної цивілізації характеризувався:

Деспотичною формою правління. Влада зосереджувалась в руках одного правителя, який

мав необмежену владу.
Територіальною громадою. Основною одиницею суспільства була територіальна
громада, яка володіла землею та іншими ресурсами.
Класовим поділом. Суспільство було поділено на класи: знать, жерці, воїни,
землероби та раби.
Релігійним світоглядом. Релігія відігравала важливу роль у житті суспільства, а
правитель часто вважався богом або напівбогом.

8. Стародавній Єгипет

Стародавній Єгипет був однією з перших держав, що виникли у країнах давньої східної
цивілізації. Він розташовувався в долині річки Ніл, де сприятливі умови для
землеробства сприяли ранньому розвитку цивілізації. Єгипетська держава
характеризувалась:

Фараоном як верховним правителем. Фараон вважався богом, мав необмежену владу та

контролював всі сфери життя суспільства.
Розгалуженою системою управління. Єгипетська держава мала розгалужену систему
управління, що включала чиновників, жерців та воїнів.
Високим рівнем розвитку культури. Єгипетська культура була однією з
найрозвиненіших у давньому світі. Вона включала в себе писемність, архітектуру,
скульптуру, живопис та інші види мистецтва.

9. Стародавній Вавилон

Стародавній Вавилон був ще однією державою, що виникла у країнах давньої східної

цивілізації. Він розташовувався в Месопотамії, між річками Тигр та Євфрат.
Вавилонська держава характеризувалась:

Законами Хаммурапі. Вавилонський цар Хаммурапі видав один з перших писаних законів
у історії людства. Ці закони регулювали всі сфери життя суспільства та були досить
суворими.
Високим рівнем розвитку торгівлі. Вавилон був важливим торговим центром, через
який проходили торгові шляхи з різних країн.
Високим рівнем розвитку науки та техніки. Вавилонські вчені зробили значний внесок
у розвиток математики, астрономії та медицини.

10. Давньоєврейська державність

Давньоєврейська державність виникла в Палестині в XII столітті до н.е. Вона

характеризувалась:
 Монотеїзмом. Євреї вірили в єдиного бога Яхве, що відрізняло їх від інших народів
давнього світу.
Територіальною громадою. Основною одиницею суспільства була територіальна громада,
яка володіла землею та іншими ресурсами.
Високим рівнем розвитку релігійної літератури. Євреї створили Біблію, яка стала
однією з найважливіших книг в історії людства.

11. Стародавня Індія

Стародавня Індія була однією з найдавніших цивілізацій світу. Вона розташовувалась

на Індостані, де сприятливі умови для землеробства сприяли ранньому розвитку
цивілізації. Індійська держава характеризувалась:

Кастовою системою. Суспільство було поділено на касти, які були закритими

соціальними групами.
Високим рівнем розвитку релігії та філософії. Індія є батьківщиною таких релігій,
як індуїзм, буддизм та джайнізм.
Високим рівнем розвитку науки та техніки. Індійські вчені зробили значний внесок у
розвиток математики, астрономії та медицини.

12. Стародавній Китай

Стародавній Китай був однією з найдавніших та найрозвиненіших цивілізацій світу.

Він розташовувався в Східній Азії, де сприятливі умови для землеробства сприяли
ранньому розвитку цивілізації. Китайська держава характеризувалась:

Імператором як верховним правителем. Імператор вважався сином неба, мав необмежену

владу та контролював всі сфери життя суспільства.
Конфуціанством як офіційною ідеологією. Конфуціанство було філософським та етичним
вченням, яке регулювало всі сфери життя суспільства.
Високим рівнем розвитку культури. Китайська культура була однією з
найрозвиненіших у давньому світі. Вона включала в себе писемність, архітектуру,
скульптуру, живопис та інші види мистецтва.

13. Основи суспільного ладу країн Стародавнього Сходу

Суспільний лад країн Стародавнього Сходу характеризувався такими основними рисами:

Класове суспільство. Суспільство було поділене на класи: рабовласників, рабів,

вільних селян, ремісників, торговців.
Общинний устрій. Значна частина населення жила в общинах, які володіли землею та
іншими засобами виробництва.
Патріархальні відносини. В сім'ї панувала влада батька, який мав необмежені права
над членами своєї сім'ї.
Релігійність. Релігія відігравала важливу роль у житті людей, впливаючи на всі
сфери суспільного життя.

14. Сутність та форма давньої східної держави, основні її функції

Давня східна держава була

деспотичною монархією. Влада монарха була необмеженою, він вважався богом або
намісником бога на землі. Основними функціями давньої східної держави були:

Збір податків. Податки збиралися з населення у вигляді натуральних продуктів,

грошей або робочої сили.
Організація ірригаційних робіт. Ірригаційні роботи були необхідні для розвитку
землеробства в умовах посушливого клімату.
Захист від зовнішніх ворогів. Давні східні держави часто вели війни між собою,
тому захист від зовнішніх ворогів був однією з найважливіших функцій держави.
Підтримання внутрішнього порядку. Держава боролася з злочинністю, підтримувала
порядок на території країни.

15. Державний механізм країн Стародавнього Сходу

Державний механізм країн Стародавнього Сходу складався з таких основних органів:

Монарх. Монарх був главою держави, він мав необмежену владу.

Вищі сановники. Вищі сановники допомагали монарху управляти державою.
Жерці. Жерці відігравали важливу роль у державному управлінні, вони були
хранителями традицій та знань.
Чиновники. Чиновники виконували різні функції, такі як збір податків, організація
ірригаційних робіт, ведення судочинства.

16. Форми давньосхідних держав

Форми давньосхідних держав різнилися залежно від країни та історичного періоду.

Найбільш поширеними формами були:

Номові держави. Номові держави виникли в Месопотамії. Вони складалися з окремих

міст-держав, які управлялися власними правителями.
Імперії. Імперії виникли в результаті завоювань. Вони об'єднували під своєю владою
великі території та різні народи.
Деспотії. Деспотії були характерні для країн з необмеженою владою монарха.

17. Давнє східне право: загальні риси і особливості

Давнє східне право мало такі загальні риси:

Казуальність. Давнє східне право було казуальним, тобто воно складалося з окремих
випадків, які вирішувалися за допомогою судових прецедентів.
Формалізм. Давнє східне право було формальним, тобто воно вимагало дотримання
певних формальностей при здійсненні юридичних дій.
Релігійність. Давнє східне право було тісно пов'язане з релігією, багато правових
норм мали релігійне обґрунтування.

Особливості давнього східного права в різних країнах:

В Месопотамії давнє східне право було кодифіковане в Законах Хаммурапі. Цей кодекс
був одним з перших писаних законів в історії людства.
В Єгипті давнє східне право було менш кодифіковане, але воно було добре
розвиненим.
В Індії давнє східне право було тісно пов'язане з релігією. Основним джерелом
права були священні книги - Веди.
В Китаї давнє східне право було засноване на конфуціанстві. Конфуціанство вчило
про необхідність дотримання традицій та поваги до старших.

18. Передумови виникнення держави

на півдні Європи в античному світі

Виникнення держави на півдні Європи в античному світі відбувалося в період з VIII

по VI століття до н.е. Цей процес був обумовлений рядом факторів,
серед яких:
Розвиток землеробства та
ремесла. Це призвело до збільшення продуктивності праці та накопичення багатства,
що створило матеріальну
основу для виникнення держави.
Поява класового суспільства. 3
розвитком землеробства та ремесла
виникло класове суспільство, яке було поділене на багатих і бідних, рабовласників і
рабів.
Потреба в захисті від зовнішніх ворогів. З розвитком торгівлі та
мореплавства виникла потреба в
захисті від зовнішніх ворогів.
Поява міст-держав У Греції та Італії виникли міста-держави, які стали центрами
політичного та економічного
життя.

19. Виникнення держави в Афінах

Виникнення держави в Афінах відбувалося поступово, починаючи з VIII століття до

н.е. Спочатку в Афінах існувала монархія, але з часом влада царів обмежувалася, а
роль аристократії зростала. У VII столітті до н.е. в Афінах відбулася реформа, яка
встановила аристократичну республіку.

20. Реформи (Тезея, Соломона, Клісфена)

Реформи Тезея (VIII століття до н.е.):** Тезей об'єднав Аттику в єдину державу,
створив єдиний центр управління - Афіни, та запровадив новий адміністративний
поділ.
Реформи Солона (VI століття до н.е.):** Солон провів ряд реформ, які мали на меті
зменшити соціальну нерівність та зміцнити державу. Він скасував боргове рабство,
запровадив новий судовий устрій та реформував податкову систему.
Реформи Клісфена (VI століття до н.e.):** Клісфен провів реформи, які мали на
меті демократизувати афінське суспільство. Він створив новий адміністративний
поділ, який базувався на територіальному принципі, а також запровадив новий порядок
обрання посадових осіб.

21. Виникнення держави у Спарті

Виникнення держави у Спарті відбувалося в IX-VIII століттях до н.е. Спарта була

військовим державою, яка була заснована на завоюванні та поневоленні сусідніх
племен. У Спарті існувала спадкоємна монархія, але влада царів обмежувалася радою
старійшин та народними зборами.

22. Виникнення держави у Римі

Виникнення держави у Римі відбувалося поступово, починаючи з VIII століття до н.е.

Спочатку в Римі існувала монархія, але в VI столітті до н.е. вона була повалена, і
в Римі була встановлена республіка.

23. Реформи (Сервія Тулія, Юстиніана І)

Реформи Сервія Тулія (VI століття до н.е.): Сервій Тулій провів ряд реформ, які
мали на меті зміцнити державу та розширити права громадян. Він створив новий
адміністративний поділ, який базувався на майновому принципі, а також запровадив
новий порядок обрання посадових осіб.
Реформи Юстиніана І (VI століття н.е.): Юстиніан І провів ряд реформ, які мали на
меті кодифікувати римське право та зміцнити державу. Він створив новий звід законів
- Кодекс Юстиніана, а також реформував судову систему.

24. Давньогрецьке право

Давньогрецьке право було однією з найрозвиненіших правових систем античного світу.

Воно характеризувалося такими основними рисами:

Звичаєве право. Давньогрецьке право спочатку базувалося на звичаях, які

передавалися з покоління в покоління.
Писане право. З часом звичаєве право було кодифіковано, тобто записано в письмовій
формі.
Демократичний характер. Давньогрецьке право було демократичним, оскільки воно
захищало права та свободи громадян.

25. Правові інститути Стародавніх Афін і Спарти

Правові інститути Стародавніх Афін і Спарти мали ряд відмінностей.

Афіни: В Афінах існувала демократична республіка, тому правові інститути були

спрямовані на захист прав та свобод громадян. В Афінах існували народні збори,
рада, суди, а також посадові особи, які обиралися народом.
Спарта: В Спарті існувала військова держава, тому правові інститути були
спрямовані на підтримку військової дисципліни та порядку. В Спарті існували рада
старійшин, народні збори, а також посадові особи, які призначалися царями.

26. Афінське право: злочини та покарання

Афінське право передбачало різні види злочинів та покарань, залежно від тяжкості
злочину. До найтяжчих злочинів належали державна зрада, вбивство, підпал, крадіжка
зі зломом. Покаранням за ці злочини могла бути смертна кара, вигнання, конфіскація
майна.

До менш тяжких злочинів належали крадіжка, нанесення тілесних ушкоджень, образа

честі. Покаранням за ці злочини могли бути штрафи, тюремне ув'язнення, вигнання.

27. Право в Спарті

Право в Спарті було більш суворим, ніж в Афінах. Це було обумовлено військовим
характером спартанського суспільства. До найтяжчих злочинів у Спарті належали
боягузтво, дезертирство, зрада. Покаранням за ці злочини була смертна кара.

До менш тяжких злочинів належали крадіжка, нанесення тілесних ушкоджень, образа

честі. Покаранням за ці злочини могли бути штрафи, тюремне ув'язнення, вигнання.

28. Періодизація римського права

Римське право зазвичай поділяють на такі періоди:

Архаїчний період (VIII-III століття до н.е.): В цей період римське право було
звичаєвим, тобто воно не було записано.
Класичний період (III століття до н.е. - III століття н.е.): В цей період римське
право було кодифіковано, тобто воно було записано в збірниках законів.
Пізній період (III-VI століття н.е.): В цей період римське право зазнало значних
змін, зокрема, воно було християнізовано.

29. Джерела римського права

Джерелами римського права є:

Звичаї: Звичаї були основним джерелом римського права в архаїчний період.

Закони: Закони були прийняті народними зборами або сенатом.
Едикти магістратів: Едикти магістратів були розпорядженнями, які видавалися
магістратами (державними посадовцями).
Праці юристів: Праці юристів були коментарями до законів та інших джерел права.

30. Інститути римського права

Інститути римського права - це основні поняття та категорії римського права. До них
належать:

Право власності: Право власності - це право особи на річ.

Зобов'язання: Зобов'язання - це правовідносини між двома особами, за якими одна
особа (боржник) зобов'язана щось зробити або не робити на користь іншої особи
(кредитора).
Шлюб: Шлюб - це союз чоловіка та жінки, що має на меті створення сім'ї.
Спадкування: Спадкування - це перехід майна померлої особи до її спадкоємців.

31. Злочини й покарання в історії римського права

Злочини й покарання в історії римського права зазнали значних змін. В архаїчний

період покарання були дуже суворими, часто застосовувалася смертна кара. В
класичний період покарання стали більш гуманними, але все ще були суворими. В
пізній період покарання стали ще більш гуманними.

32. Основні риси європейського феодалізму

Основними рисами європейського феодалізму є:

Феодальна власність на землю: Земля перебувала у власності феодалів, які надавали

її у користування васалам в обмін на військову службу та інші повинності.
Васально-ленна система: Васали отримували від феодалів земельні володіння - лени -
в обмін на службу та вірність.
Станова структура суспільства: Суспільство поділялося на стани: феодали,
духовенство, селяни.
Натуральне господарство: Основним видом господарської діяльності було сільське
господарство, яке велося натуральним способом.
Децентралізація влади: Власть була децентралізована, феодали мали значну автономію
на своїх територіях.

33. Виникнення та основні тенденції розвитку ранньофеодальних держав

Ранньофеодальні держави виникли в Західній Європі в V-IX століттях нашої ери. Вони
утворилися на уламках Римської імперії в результаті завоювань германських племен.

Основними тенденціями розвитку ранньофеодальних держав були:

Феодалізація суспільства: Утворення феодальної власності на землю, васально-ленної

системи та станової структури суспільства.
Децентралізація влади: Зростання автономії феодалів та послаблення центральної
влади.
Формування феодального права: Виникнення звичаєвого права, яке регулювало
відносини між феодалами, васалами та селянами.

34. Візантійська держава

Візантійська держава виникла в IV столітті нашої ери в результаті розпаду Римської

імперії. Вона проіснувала до 1453 року, коли була завойована турками-османами.

Візантійська держава була однією з наймогутніших держав середньовіччя. Вона мала

розвинену економіку, культуру та мистецтво. Візантійське право мало значний вплив
на розвиток права в інших країнах Європи.

35. Держави франків й англосаксів

Держави франків та англосаксів виникли в V-VI століттях нашої ери на території

сучасної Франції та Англії.
Держава франків була однією з найбільших держав раннього середньовіччя. Вона
об'єднувала різні германські племена. Франкські королі мали значну владу, але вона
обмежувалася владою феодалів.

Держава англосаксів складалася з семи королівств, які об'єдналися в IX столітті.

Англосаксонське право мало значний вплив на розвиток англійського права.

36. Загальні риси та особливості розвитку державних форм середньовічних

держав Західної Європи

Загальними рисами державних форм середньовічних держав Західної Європи були:

Монархія: На чолі держави стояв монарх, який мав верховну владу.

Феодальна роздробленість: Власть монарха була обмежена владою феодалів.
Станова структура суспільства: Суспільство поділялося на стани: феодали,
духовенство, селяни.
Натуральне господарство: Основним видом господарської діяльності було сільське
господарство, яке велося натуральним способом.

Особливостями розвитку державних форм середньовічних держав Західної Європи були:

Різноманітність форм правління: В різних державах існували різні форми правління:

абсолютна монархія, станово-представницька монархія, республіка.
Різний рівень централізації влади: В деяких державах влада була більш
централізована, в інших - більш децентралізована.
Різний рівень розвитку права: В деяких державах право було більш розвиненим, в
інших - менш розвиненим.

37. Сеньйоріальна (ленна) монархія

Сеньйоріальна (ленна) монархія - це форма правління, що характеризується:

Слабкою центральною владою: Король мав обмежену владу, оскільки значна частина її
належала феодалам.
Васально-ленною системою: Король був верховним сеньйором, а феодали - його
васалами.
Натуральним господарством: Основним видом господарської діяльності було сільське
господарство, а торгівля була розвинена слабо.
Відсутністю єдиного законодавства: У кожному феодальному володінні діяли свої
закони.

38. Сеньйоріальна монархія у Франції

У Франції сеньйоріальна монархія досягла свого розквіту в X-XIII ст. Король був
лише першим серед рівних, а його влада обмежувалася королівським доменом. Феодали
мали значну автономію, вони могли карбувати власну монету, збирати податки, вершити
суд.

39. Ленна монархія в Німеччині

У Німеччині сеньйоріальна монархія існувала з IX по XIII ст. Вона мала ряд

особливостей, таких як:

Виборність короля: Короля обирали князі - найбільші феодали.

Слабкість королівської влади: Король мав обмежену владу, оскільки значна частина
її належала князям.
Феодальна роздробленість: Німеччина була розділена на безліч дрібних феодальних
володінь.
 40. Сеньйоріальна монархія в Англії

У Англії сеньйоріальна монархія існувала з XI по XIII ст. Вона мала ряд

особливостей, таких як:

Сильна королівська влада: Король мав значну владу, оскільки він був верховним
сеньйором усіх феодалів.
Централізоване управління: Король мав розвинений адміністративний апарат, який
дозволяв йому ефективно управляти країною.
Єдине законодавство: В Англії діяло єдине законодавство, яке поширювалося на всі
території країни.

41. Загальні риси та особливості розвитку державних форм середньовічних

держав Західної Європи

Загальними рисами державних форм середньовічних держав Західної Європи є:

Феодальний лад: Феодалізм був основою суспільного та економічного устрою.

Сеньйоріальна (ленна) монархія: Це була основна форма правління.
Слабкість центральної влади: Королівська влада була обмежена владою феодалів.
Натуральне господарство: Основним видом господарської діяльності було сільське
господарство.
Відсутність єдиного законодавства: У кожному феодальному володінні діяли свої
закони.

Особливостями розвитку державних форм середньовічних держав Західної Європи є:

Різноманітність форм правління: Крім сеньйоріальної монархії, існували також

республіки (наприклад, Венеція) та теократичні держави (наприклад, Папська
область).
Різний рівень централізації: Деякі держави, такі як Франція та Англія, були більш
централізованими, ніж інші, такі як Німеччина та Італія.
Різний рівень розвитку економіки: Деякі держави, такі як Нідерланди та Італія,
були більш економічно розвиненими, ніж інші, такі як Іспанія та Португалія.

42. Європейське феодальне право: загальна характеристика

Європейське феодальне право - це система правових норм, що регулювали суспільні

відносини в період феодалізму. Воно характеризувалося:

Становістю: Правові норми застосовувалися до різних верств суспільства по-різному.

Звичаєвістю: Більшість правових норм виникли звичаєвим шляхом.
Казуальністю: Правові норми формулювалися для вирішення конкретних випадків.
Формалізмом:Правові процедури були дуже формальними.

43. Становлення держави Арабський халіфат

Арабський халіфат - це держава, що виникла в VII столітті після смерті пророка

Мухаммеда. Вона охоплювала величезну територію від Іспанії до Індії. Халіфат мав
теократичний характер, оскільки глава держави - халіф - вважався також духовним
лідером мусульман.

44. Ісламське право, шаріат

Ісламське право, або шаріат, - це система правових норм, що ґрунтуються на Корані

та Сунні - переказах про життя та вчення пророка Мухаммеда. Шаріат регулює всі
сфери життя мусульман, включаючи релігійні, сімейні, цивільні та кримінальні
відносини.
 45. Розвиток держави і права у середньовічній Японії

У середньовічній Японії розвивалася своєрідна система держави і права. Вона

характеризувалася:

* **Сильним впливом буддизму:** Буддизм впливав на всі сфери життя японського

суспільства, включаючи державу і право.
* **Феодальною роздробленістю:** Японія була розділена на багато дрібних феодальних
володінь.
* **Самурайським станом:** Самураї були воїнами-аристократами, які мали значний
вплив на державу і право.

46. Ранні буржуазні революції в Європі і формування громадянського

суспільства

Ранні буржуазні революції в Європі - це революції, що відбулися в XVI-XVIII

століттях і призвели до переходу від феодалізму до капіталізму. Ці революції
сприяли формуванню громадянського суспільства, заснованого на принципах свободи,
рівності та власності.

47. Причини, рушійні сили, основні етапи Англійської революції (1640-1660

рр)

Англійська революція (1640-1660 рр) - це буржуазна революція, що призвела до

встановлення республіки та страти короля. Причинами революції були:

* **Економічні:** Розвиток капіталістичних відносин та протиріччя між буржуазією та

феодалами.
* **Політичні:** Абсолютистська влада короля та обмеження прав парламенту.
* **Релігійні:** Протиріччя між англіканською церквою та пуританами.

Рушійними силами революції були:

* **Буржуазія:** Новий клас, що прагнув до політичної влади та економічного

розвитку.
* **Нове дворянство:** Дворяни, які підтримували буржуазію.
* **Народні маси:** Селяни, міські жителі, які боролися проти феодального гніту.

Основні етапи революції:

* **1640-1642 рр:** Громадянська війна між королем та парламентом.

* **1642-1649 рр:** Республіка.
* **1649-1660 рр:** Протекторат Олівера Кромвеля.
* **1660 р.:** Реставрація монархії.

48. Законодавчі акти Англійської буржуазної революції та „Славетної

революції в Англії

* **"Петиція про право" (1628):** Цей документ обмежував владу короля, забороняючи
йому стягувати податки без згоди парламенту, ув'язнювати людей без суду і вводити
воєнний стан.
* **"Трирічний акт" (1641):** Цей акт зобов'язував короля скликати парламент не
рідше одного разу на три роки.
* **"Велика ремонстрація" (1641):** Цей документ містив перелік претензій
парламенту до короля Карла I. Він вимагав обмеження королівської влади, реформи
церкви та судової системи.
* **"Акт про скасування королівського звання і Палати лордів" (1649):** Цей акт
проголосив Англію республікою і скасував монархію.
* **"Акт про навігацію" (1651):** Цей акт сприяв розвитку англійського торгового
флоту.
* **"Інструмент управління" (1653):** Цей документ був конституцією Англійської
республіки.

### "Славетна революція" (1688)

* **"Білль про права" (1689):** Цей документ обмежував владу короля, гарантував
свободу слова, свободу совісті та право на носіння зброї.
* **"Акт про престолонаслідування" (1701):** Цей акт встановив новий порядок
престолонаслідування, який виключав можливість повернення католиків на трон.

49. «Трирічний акт» (15 лютого 1641 р.)

Цей акт обмежував владу короля, зобов'язуючи його скликати парламент не рідше
одного разу на три роки. Це було важливим кроком на шляху до встановлення
парламентської монархії.

50. «Велика ремонстрація» (1 грудня 1641 р.)

Цей документ містив перелік претензій парламенту до короля Карла I. Він вимагав
обмеження королівської влади, реформи церкви та судової системи.

51. Акти про скасування королівського звання і Палати лордів (березень 1649 р.) та
ін. і їх значення в формуванні нового типу держави

Ці акти були прийняті після страти короля Карла I. Вони проголошували Англію
республікою і скасовували монархію. Це стало важливим кроком на шляху до формування
нового типу держави - республіки.

52. Французька буржуазна революція ХVIII ст.: причини, рушійні сили

### Причини

* **Економічні:** Франція перебувала в економічній кризі, що призвело до зростання

цін і бідності.
* **Соціальні:** Французьке суспільство було поділене на стани, що мали різні права
та привілеї. Це призводило до соціальної напруги.
* **Політичні:** Король Людовік XVI мав необмежену владу, що обмежувало права
парламенту та народу.

### Рушійні сили

* **Буржуазія:** Це був новий клас, який прагнув до політичної влади та економічної

свободи.
* **Селянство:** Селяни були незадоволені високими податками та феодальними
повинностями.
* **Інтелігенція:** Інтелігенція була натхненна ідеями Просвітництва, які
пропагували свободу, рівність та братерство.
## 53. Наслідки буржуазної революції у Франції

Буржуазна революція у Франції (1789-1799) мала значні наслідки для країни та для
світу:

* **Повалення абсолютизму:** Революція знищила абсолютну монархію та встановила

республіку, засновану на принципах народного суверенітету та поділу влади.
* **Скасування феодальних порядків:** Революція ліквідувала феодальні привілеї та
повинності, що сприяло розвитку капіталістичних відносин.
* **Проголошення прав людини і громадянина:** Декларація прав людини і громадянина
1789 року закріпила основні права та свободи людини, такі як свобода слова,
віросповідання, власності та рівність перед законом.
* **Вплив на інші країни:** Французька революція надихнула революційні рухи в інших
країнах Європи та світу, сприяючи поширенню демократичних ідей.

## 54. Державний лад Франції у Новий та Новітній час:

**Новий час:**

* **Перша республіка (1792-1804):** Період нестабільності та боротьби за владу між

різними політичними силами.
* **Перша імперія (1804-1814):** Наполеон Бонапарт встановив диктатуру та провів
ряд реформ, які зміцнили центральну владу та сприяли розвитку економіки.
* **Реставрація Бурбонів (1814-1830):** Відновлення монархії, але з обмеженою
владою короля.

**Новітній час:**

* **Липнева монархія (1830-1848):** Буржуазна монархія з конституцією та

парламентом.
* **Друга республіка (1848-1852):** Короткий період республіканського правління, що
закінчився державним переворотом Луї-Наполеона Бонапарта.
* **Друга імперія (1852-1870):** Відновлення імперії під владою Наполеона III.
* **Третя республіка (1870-1940):** Стабільний період республіканського правління з
демократичною конституцією.
* **Режим Віші (1940-1944):** Авторитарний режим, що співпрацював з нацистською
Німеччиною.
* **Четверта республіка (1946-1958):** Нестабільний період республіканського
правління з слабкими урядами.
* **П'ята республіка (з 1958):** Сучасна республіка з напівпрезидентською формою
правління.

## 55. Державно-правовий розвиток за часів першої республіки і першої імперії у

Франції

**Перша республіка (1792-1804):**

* **Конституція 1793 року:** Проголошувала Францію республікою, встановлювала

загальне виборче право для чоловіків, скасовувала рабство та проголошувала
соціальні права.
* **Директорія (1795-1799):** Правління п'яти директорів, що характеризувалося
нестабільністю та корупцією.
* **Конституція 1799 року:** Збільшила владу виконавчої влади та призначила
Наполеона Бонапарта першим консулом.

**Перша імперія (1804-1814):**

* **Наполеон Бонапарт:** Встановив диктатуру, провів ряд реформ, які зміцнили

центральну владу та сприяли розвитку економіки.
* **Цивільний кодекс 1804 року:** Кодифікував цивільне право Франції та став
основою для цивільного права багатьох інших країн.
* **Кримінальний кодекс 1810 року:** Кодифікував кримінальне право Франції та також
вплинув на кримінальне право інших країн.

## 56. Революція 1848 р. і друга імперія у Франції

**Революція 1848 року:**

* Повалення монархії та встановлення Другої республіки.

* Прийняття нової конституції, яка розширила виборче право та надала більше
повноважень парламенту.
* Соціальні реформи, такі як введення права на працю та створення міністерства
праці.

**Друга імперія (1852-1870):**

* Державний переворот Луї-Наполеона Бонапарта та встановлення авторитарного режиму.

* Економічний розвиток та розширення колоніальної імперії.
* Поразка у франко-прусській війні 1870 року та падіння Другої імперії.

## 57. Формування держави нового типу за часів Третьої, Четвертої і П’ятої

республік у Франції

**Третя республіка (1870-1940):**

* Становлення стабільної республіканської системи з демократичною конституцією.

* Економічний розвиток та колоніальна експансія.
* Перша світова війна та її наслідки.

**Четверта республіка (1946-1958):**

* Нестабільний період республіканського правління з слабкими урядами.

* Деколонізація та війни в Індокитаї та Алжирі.

**П'ята республіка (з 1958):**

* Сучасна республіка з напівпрезидентською формою правління.

* Економічний розвиток та європейська інтеграція.
* Соціальні реформи та боротьба з тероризмом.

## 58. Становлення французької правової системи

Французька правова система є однією з найвпливовіших у світі. Вона базується на

римському праві, але також має значний вплив канонічного права та звичаєвого права.

**Основні етапи становлення французької правової системи:**

* **Середньовіччя:** Розвиток звичаєвого права та канонічного права.

* **XVI-XVIII століття:** Кодифікація звичаєвого права та розвиток королівського
законодавства.
* **XIX століття:** Кодифікація цивільного, кримінального та торгового права.
* **XX-XXI століття:** Вплив міжнародного права та європейського права.

## 59. Цивільний кодекс Франції 1804 р.

Цивільний кодекс Франції 1804 року (Кодекс Наполеона) є одним з найважливіших

юридичних документів в історії. Він кодифікував цивільне право Франції та став
основою для цивільного права багатьох інших країн.

**Основні принципи Цивільного кодексу Франції 1804 року:**

* **Рівність всіх перед законом.**

* **Свобода договору.**
* **Приватна власність.**
* **Відповідальність за свої дії.**

## 60. Кримінальний кодекс Франції 1810 р.

Кримінальний кодекс Франції 1810 року кодифікував кримінальне право Франції та
також вплинув на кримінальне право інших країн.

**Основні принципи Кримінального кодексу Франції 1810 року:**

* **Законність.**
* **Нульова презумпція.**
* **Особиста відповідальність.**
* **Пропорційність покарання злочину.**

## 61. Еволюція права Франції у ХІХ – ХХ ст.

У ХІХ – ХХ століттях право Франції продовжувало розвиватися під впливом різних

факторів, таких як індустріалізація, урбанізація, соціальні рухи та міжнародне
право.

**Основні тенденції еволюції права Франції у ХІХ – ХХ століттях:**

* **Кодифікація та систематизація права.**

* **Вплив соціалістичних ідей на трудове право та соціальне забезпечення.**
* **Розвиток адміністративного права та конституційного права.**
* **Вплив європейського права на національне право.**

## 62. Війна за незалежність (1775–1783 рр.) в США

Війна за незалежність США (1775–1783 рр.) була революційною війною, в якій 13

британських колоній в Північній Америці успішно боролися за незалежність від
Великої Британії. Війна призвела до створення Сполучених Штатів Америки, першої
сучасної конституційної республіки.

**Основні причини війни за незалежність США:**

* **Податкове обкладання без представництва:** Колоністи були незадоволені тим, що

їх оподатковували без їхньої згоди в британському парламенті.
* **Втручання у внутрішні справи колоній:** Британський уряд намагався контролювати
внутрішні справи колоній, що викликало невдоволення колоністів.
* **Ідеї Просвітництва:** Ідеї Просвітництва, такі як природні права, свобода та
народний суверенітет, вплинули на американських революціонерів.

**Основні наслідки війни за незалежність США:**

* **Створення Сполучених Штатів Америки:** Війна призвела до створення Сполучених

Штатів Америки, першої сучасної конституційної республіки.
* **Поширення демократичних ідей:** Американська революція надихнула революційні
рухи в інших країнах світу.
* **Зміна балансу сил у світі:** Війна послабила Велику Британію та зміцнила
позиції США на світовій арені.

## 63. Основні причини (економічні, соціальні, політичні) війни за незалежність в

США

Війна за незалежність в США (1775-1783) була спричинена комплексом економічних,

соціальних та політичних причин:

**Економічні причини:**

* **Меркантилізм:** Британська політика меркантилізму обмежувала економічний

розвиток колоній, зокрема забороняла їм торгувати з іншими країнами.
* **Податки:** Британський уряд ввів ряд податків на колонії, зокрема "гербовий
збір" та "чайний акт", що викликало обурення колоністів.
* **Борги:** Колонії мали значні борги перед британськими купцями, що створювало
економічну залежність.

**Соціальні причини:**

* **Соціальна нерівність:** В колоніях існувала значна соціальна нерівність, що

призводило до напруження між різними верствами населення.
* **Відсутність політичних прав:** Колоністи не мали представництва в британському
парламенті, що обмежувало їх політичні права.
* **Релігійні переслідування:** Деякі колоністи, зокрема пуритани, зазнавали
релігійних переслідувань з боку британського уряду.

**Політичні причини:**

* **Абсолютизм:** Британський король Георг III проводив політику абсолютизму, що

обмежувало свободу колоній.
* **Відсутність автономії:** Колонії не мали автономії у вирішенні власних справ,
що призводило до конфліктів з британським урядом.
* **Ідеї Просвітництва:** Ідеї Просвітництва, що пропагували свободу, рівність та
народовладдя, мали значний вплив на американських колоністів.

## 64. Конституційний розвиток США у другій половині XVIII ст.

Після проголошення незалежності в 1776 році, США почали розвивати власну

конституційну систему. У 1781 році було прийнято "Статті Конфедерації", які
створили слабку федеральну державу з обмеженими повноваженнями. Однак, "Статті
Конфедерації" виявилися неефективними, і в 1787 році було скликано Конституційний
конвент у Філадельфії.

Конституційний конвент розробив нову Конституцію США, яка була ратифікована в 1788
році. Конституція США є одним з найважливіших документів в історії США, оскільки
вона заклала основи американської державності.

## 65. Державні форми відповідно до Конституції 1787 р. США

Конституція США 1787 року встановила наступні державні форми:

* **Форма державного правління:** Республіка.

* **Форма державно-територіального устрою:** Федерація.
* **Форма політичного режиму:** Демократія.

## 66. Форма державного правління США

Форма державного правління США - республіка. Це означає, що глава держави

(президент) обирається народом на певний термін. Президент має значні повноваження,
але його діяльність обмежена Конституцією та іншими законами.

## 67. Форма державно-територіального устрою США

Форма державно-територіального устрою США - федерація. Це означає, що США

складається з окремих штатів, які мають власні конституції, закони та органи влади.
Штати мають значну автономію, але вони підпорядковуються федеральному уряду в
питаннях, що стосуються зовнішньої політики, оборони та національної безпеки.

## 68. Форма політичного режиму США

Форма політичного режиму США - демократія. Це означає, що влада належить народу,

який здійснює її через своїх представників, обраних на вільних та чесних виборах.
США є конституційною демократією, що означає, що влада обмежена Конституцією та
іншими законами.

## 69. Громадянська війна в США

Громадянська війна в США (1861-1865) була спричинена суперечками між північними та

південними штатами щодо рабства та прав штатів. Північні штати виступали за
скасування рабства, тоді як південні штати захищали інститут рабства.

Війна закінчилася перемогою північних штатів, що призвело до скасування рабства та

зміцнення федеральної влади.

## 70. Законодавчі акти періоду війни в США

Під час Громадянської війни в США було прийнято ряд важливих законодавчих актів,
зокрема:

* **Прокламація про звільнення рабів (1863):** Цей документ проголосив свободу

рабів у всіх штатах, що перебували в стані війни з
* **13-та поправка до Конституції США (1865):** Ця
примусову працю на всій території США.
* **14-та поправка до Конституції США (1868):** Ця
всім особам, народженим або натуралізованим в США,
закону.
США.
поправка скасувала рабство та
поправка надала громадянство США
та гарантувала їм рівний захист

## 71. Гомстед-акт (США)

Гомстед-акт (1862) надавав будь-якому громадянину США можливість отримати у

власність 160 акрів (65 га) вільної землі на Заході за умови, що він буде проживати
на ній протягом 5 років, обробляти її та вносити незначну плату. Гомстед-акт сприяв
заселенню Заходу та розвитку американського сільського господарства.

## 72. Еволюція державного ладу і права США в Новий та Новітній час

З моменту прийняття Конституції США в 1787 році, державний лад та право США зазнали
значної еволюції. Ця еволюція була обумовлена різними факторами, зокрема:

* **Економічний розвиток:** Економічний розвиток США призвів до зростання

населення, урбанізації та індустріалізації. Ці зміни вимагали адаптації державного
ладу та права до нових умов.
* **Соціальні зміни:** Соціальні зміни, такі як рух за громадянські права, фемінізм
та екологічний рух, призвели до зміни законодавства та державної політики.
* **Технологічний розвиток:** Технологічний розвиток, зокрема розвиток Інтернету та
соціальних мереж, призвів до нових викликів для державного ладу та права.

## 73. Право США

Право США є складною системою, що включає в себе федеральне право, право штатів та
місцеве право. Федеральне право складається з законів, прийнятих Конгресом США, та
рішень Верховного суду США. Право штатів складається з законів, прийнятих
законодавчими органами штатів. Місцеве право складається з законів, прийнятих
органами місцевого самоврядування, такими як міста та округи.

Право США базується на принципі верховенства права, що означає, що всі особи,

включаючи посадових осіб, підпорядковуються закону. Право США також
характеризується судовим прецедентом, що означає, що рішення судів є джерелом
права.

## 74. Еволюція німецької державності у ХIХ ст.

XIX століття стало періодом значних змін та перетворень у німецькій державності.
Протягом цього століття відбулися такі ключові події:

* **Розпад Священної Римської імперії:** У 1806 році Священна Римська імперія, яка
об'єднувала німецькі землі, розпалася під тиском наполеонівських воєн.
* **Рейнський союз:** У 1806 році Наполеон створив Рейнський союз, до якого увійшли
16 німецьких держав. Цей союз був підпорядкований Франції та сприяв подальшому
роз'єднанню Німеччини.
* **Віденський конгрес:** У 1814-1815 роках Віденський конгрес створив Німецький
союз, який об'єднував 39 німецьких держав. Цей союз був слабким та не мав єдиного
уряду, що перешкоджало об'єднанню Німеччини.
* **Німецька буржуазна революція 1848-1849 рр.:** Революція 1848-1849 років була
спробою об'єднати Німеччину знизу, але вона зазнала поразки.
* **Об'єднання Німеччини під проводом Пруссії:** У 1860-х роках Пруссія під
проводом Отто фон Бісмарка розпочала війни проти Австрії та Франції, що призвело до
об'єднання Німеччини у 1871 році.
* **Німецька імперія:** У 1871 році була проголошена Німецька імперія, яка стала
централізованою державою з сильним урядом.
* **Веймарська республіка:** Після поразки у Першій світовій війні Німеччина стала
республікою, відомою як Веймарська республіка. Ця республіка була нестабільною та
пережила ряд криз.
* **Нацистська Німеччина:** У 1933 році до влади прийшли нацисти, які встановили
тоталітарний режим. Нацистська Німеччина розпочала Другу світову війну, яка
призвела до її поразки та розділення країни.
* **Федеративна Республіка Німеччина:** Після Другої світової війни на території
Західної Німеччини була створена Федеративна Республіка Німеччина, а на території
Східної Німеччини - Німецька Демократична Республіка. У 1990 році відбулося
об'єднання Німеччини.

## 75. Німецькі землі на початку ХІХ ст. Рейнський союз. Віденський конгрес 1814 р.
Німецький союз

На початку XIX століття німецькі землі були роз'єднані на 300 дрібних держав.
Найбільшими з них були Австрія, Пруссія, Баварія, Саксонія та Ганновер.

У 1806 році Наполеон створив Рейнський союз, до якого увійшли 16 німецьких держав.
Цей союз був підпорядкований Франції та сприяв подальшому роз'єднанню Німеччини.

У 1814-1815 роках Віденський конгрес створив Німецький союз, який об'єднував 39

німецьких держав. Цей союз був слабким та не мав єдиного уряду, що перешкоджало
об'єднанню Німеччини.

## 76. Німецька буржуазна революція 1848–1849 р. Франкфуртська конституція 1849 р.

Німецька буржуазна революція 1848-1849 років була спробою об'єднати Німеччину

знизу. Революція почалася в березні 1848 року в Берліні та швидко поширилася по
всій країні.

У травні 1848 року у Франкфурті зібралися Національні збори, які розробили

конституцію для об'єднаної Німеччини. Однак конституція не була прийнята, і
революція зазнала поразки.

## 77. Боротьба Пруссії за лідерство у Німеччині. Конституція 1850 р. Реформи О.

Бісмарка. Північний німецький союз

Після поразки революції 1848-1849 років боротьба за лідерство у Німеччині

розгорнулася між Австрією та Пруссією. У 1862 році канцлером Пруссії став Отто фон
Бісмарк, який розпочав ряд реформ, спрямованих на зміцнення прусської держави.
У 1864 році Пруссія та Австрія спільно воювали проти Данії та здобули перемогу. У
1866 році Пруссія перемогла Австрію у війні, що призвело до створення Північного
німецького союзу.

## 78. Утворення Німецької імперії. Конституція 1871 р. Цивільне уложення (1900 р.)

У 1871 році була проголошена Німецька імперія, яка стала централізованою державою з
сильним урядом. Конституція 1871 року встановила конституційну монархію, в якій
імператор мав значну владу.

У 1900 році було прийнято Цивільне уложення Німеччини, яке стало одним з
найважливіших кодифікацій цивільного права в історії.

## 79. Особливості державного устрою і права Німеччини у Новітній час

Після Другої світової війни Німеччина була розділена на дві держави: Федеративну
Республіку Німеччина (ФРН) та Німецьку Демократичну Республіку (НДР). ФРН була
демократичною державою, а НДР - комуністичною.

У 1990 році відбулося об'єднання Німеччини. Об'єднана Німеччина є федеративною

республікою з парламентською формою правління.

## 80. Держава і право Японії (60-е рр. ХIХ ст. - 90-і рр. ХХ ст.)

У 1868 році в Японії відбулася Реставрація Мейдзі, яка призвела до модернізації

країни та перетворення її на сильну державу.

У 1889 році була прийнята Конституція Японії, яка встановила конституційну

монархію. Імператор мав значну владу, але також існував парламент, який мав
законодавчі повноваження.

У 1947 році була прийнята нова Конституція Японії, яка перетворила країну на
парламентську республіку. Імператор став символічним главою держави, а реальна
влада перейшла до парламенту та прем'єр-міністра.

## 81. Династія Цин

Династія Цин правила Китаєм з 1644 по 1912 рік. Це була остання імператорська
династія в історії Китаю.

Під час правління династії Цин Китай досяг значного економічного та культурного
розвитку. Однак у XIX столітті країна зазнала ряд поразок у війнах з західними
державами, що призвело до послаблення династії.

У 1911 році в Китаї почалася революція, яка призвела до падіння династії Цин та
встановлення республіки.

## 82. Державний і політичний устрій Японії в період між буржуазною революцією і 2-

ї світової війни

Після буржуазної революції 1868 року в Японії відбулися значні зміни в державному
та політичному устрої країни.

У 1889 році була прийнята Конституція Японії, яка встановила конституційну

монархію. Імператор мав значну владу, але також існував парламент, який мав
законодавчі повноваження.

У 1920-х роках в Японії посилилися націоналістичні та мілітаристські настрої. У

1931 році Японія окупувала Маньчжурію, а в 1937 році розпочала повномасштабну війну
проти Китаю.

У 1941 році Японія напала на Перл-Харбор, що призвело до вступу США у Другу світову
війну. У 1945 році Японія зазнала поразки у війні та була окупована американськими
військами.

## 83. Судова реформа в Японії

Судова реформа в Японії, що розпочалась у 1872 році, була одним з ключових

елементів модернізації країни. Її основні цілі полягали у:

* **Створення єдиної судової системи:** До реформи в Японії існувало кілька

паралельних судових систем, що ускладнювало доступ до правосуддя та створювало
плутанину. Реформа об'єднала ці системи в єдину, централізовану судову систему.
* **Впровадження західних принципів судочинства:** Реформа запозичила з західних
країн такі принципи, як незалежність суддів, змагальність сторін, презумпція
невинуватості та гласність судового процесу.
* **Кодифікація законодавства:** Реформа супроводжувалась кодифікацією
законодавства, що зробило право більш зрозумілим та доступним для громадян.

Основними документами судової реформи були:

* **Судовий указ 1872 року:** Цей указ заклав основи єдиної судової системи та
визначив її структуру.
* **Кримінальний кодекс 1880 року:** Цей кодекс встановив нові кримінальні злочини
та покарання за них.
* **Цивільний кодекс 1896 року:** Цей кодекс регулював цивільні правовідносини,
такі як власність, договори та зобов'язання.

Судова реформа мала значний вплив на розвиток японського суспільства. Вона сприяла
встановленню верховенства права, захисту прав громадян та розвитку демократичних
інститутів.

## 84. Цивільне, сімейне, трудове, кримінальне право Японії

**Цивільне право:** Японське цивільне право базується на німецькій правовій

системі. Воно регулює майнові та особисті відносини між фізичними та юридичними
особами. Основним джерелом цивільного права є Цивільний кодекс 1896 року.

**Сімейне право:** Сімейне право регулює відносини між членами сім'ї, такі як шлюб,
розлучення, усиновлення та опіка. Основним джерелом сімейного права є Сімейний
кодекс 1947 року.

**Трудове право:** Трудове право регулює відносини між працівниками та

роботодавцями. Основним джерелом трудового права є Трудовий кодекс 1947 року.

**Кримінальне право:** Японське кримінальне право базується на німецькій та

французькій правових системах. Воно визначає злочини та покарання за них. Основним
джерелом кримінального права є Кримінальний кодекс 1907 року.

## 85. Європейська інтеграція, передумови створення єдиної Європи

**Європейська інтеграція** - це процес економічної, політичної та соціальної

інтеграції країн Європи. Її метою є створення єдиного європейського простору, де
вільно переміщуються люди, товари, послуги та капітал.

**Передумови створення єдиної Європи:**

* **Прагнення до миру та безпеки:** Після двох світових воєн європейські країни
прагнули до створення механізмів, які б запобігли новим конфліктам.
* **Економічна взаємозалежність:** Економіки європейських країн стали
взаємозалежними, що зробило необхідним координацію економічної політики.
* **Ідеали європейської єдності:** Багато європейців вірили, що об'єднана Європа
буде більш процвітаючою та впливовою на світовій арені.

## 86. Історичний розвиток ідеї створення Сполучених Штатів Європи.

Ідея створення Сполучених Штатів Європи виникла ще в XIX столітті. Одним з перших
її прихильників був французький політик Віктор Гюго, який у 1849 році виступив з
промовою, в якій закликав до створення "Сполучених Штатів Європи".

У XX столітті ідея європейської інтеграції набула нового імпульсу після Другої

світової війни. У 1946 році Уїнстон Черчілль виступив з промовою в Цюріху, в якій
закликав до створення "Сполучених Штатів Європи".

У 1950-х роках було створено перші європейські інтеграційні організації, такі як

Європейське об'єднання вугілля та сталі (ЄОВС) та Європейське економічне
співтовариство (ЄЕС). Ці організації стали основою для створення сучасного
Європейського Союзу.

## 87. Передумови європейської інтеграції.

**Основні передумови європейської інтеграції:**

* **Прагнення до миру та безпеки:** Після двох світових воєн європейські країни

прагнули до створення механізмів, які б запобігли новим конфліктам.
* **Економічна взаємозалежність:** Економіки європейських країн стали
взаємозалежними, що зробило необхідним координацію економічної політики.
* **Ідеали європейської єдності:** Багато європейців вірили, що об'єднана Європа
буде більш процвітаючою та впливовою на світовій арені.
* **Політична воля лідерів європейських країн:** Створення єдиної Європи стало
можливим завдяки політичній волі лідерів європейських країн, які були готові до
компромісів та співпраці.

## 88. Європейський Союз, як нова організація політичної влади в Європі

Європейський Союз (ЄС) - це унікальна організація політичної влади, яка об'єднує 27

країн-членів. ЄС має власні інститути, такі як Європейський парламент, Рада
Європейського Союзу, Європейська комісія та Суд Європейського Союзу. Ці інститути
мають повноваження приймати рішення, які є обов'язковими для країн-членів ЄС.

ЄС має широкий спектр повноважень, які охоплюють такі сфери, як економіка,

торгівля, сільське господарство, транспорт, навколишнє середовище, освіта, культура
та зовнішня політика.

## 89. Копенгагенські критерії, що пред’являють до держав-кандидатів на вступ до

ЄС.

**Копенгагенські критерії** - це умови, які повинні виконати держави-кандидати для

вступу до Європейського Союзу. Ці критерії були встановлені на саміті Європейської
Ради в Копенгагені у 1993 році.

**Копенгагенські критерії включають:**

* **Політичні критерії:** Держава-кандидат повинна бути демократичною державою з

верховенством права та повагою до прав людини.
* **Економічні критерії:** Держава-кандидат повинна мати функціонуючу ринкову
економіку та бути спроможною витримувати конкуренцію на єдиному європейському
ринку.
* **Критерії acquis communautaire:** Держава-кандидат повинна прийняти та
імплементувати acquis communautaire, тобто весь корпус законодавства ЄС.

## 90. Україна в процесах євроінтеграції

Україна прагне до вступу до Європейського Союзу з 2004 року. У 2014 році Україна
підписала Угоду про асоціацію з ЄС, яка наблизила її законодавство до законодавства
ЄС.

У 2022 році Україна подала заявку на вступ до ЄС. Європейська Комісія надала
Україні статус кандидата на вступ до ЄС у червні 2022 року.

Україна продовжує здійснювати реформи, необхідні для вступу до ЄС. Ці реформи

включають боротьбу з корупцією, зміцнення верховенства права та захист прав людини.