1.Розкрити суть методики навчання природознавства як навч.

дисціпліни. Завдання методики навч.природознаства.

Методика викладання природознавства найтісніше пов'язана з педагогікою як
по лінії дидактики (теорії навчання), так і по лінії виховання. Дидактика
визначає загальні закони принципи і правила навчання, що є обов'язковими і для
методики природознавства. Методика природознавства застосовує і конкретизує
загальнодидактичні положення відповідно до особливостей навчального
матеріалу з природознавства.
Найважливіше завдання процесу навчання — знайти
ефективні способи керівництва пізнавальною діяльністю учнів. Для цього треба
знати її об'єктивні закономірності, які вивчаються психологією і фізіологією
вищої нервової діяльності, що й визначає зв'язок методики природознавства з
названими науками. Від наук про природу методика
викладання природознавства бере зміст навчального матеріалу. Вона допомагає
вчителю правильно відбирати найістотніші елементи основ наук і викладати
навчальний матеріал у формах і зв'язках, найдоступніших для розуміння і
запам'ятовування. Крім того, методи науки, основи якої вивчаються, також
знаходять своє відображення в методах навчання. Методика навчання
природознавства належить до педагогічних наук. Предметом її вивчення є
процес навчання природознавства у початкових класах. Зміст методики
розробляється насамперед на основі розуміння її як науки про організацію
процесу навчання природознавства у початкових класах.
Відомо, що у процесі навчання нерозривно пов'язані між
собою зміст навчання (навчальний предмет), діяльність учителя (викладання) і
діяльність учнів (навчання). Отже, методика природознавства досліджує
закономірність зв'язків між складовими навчального процесу і на цій основі
розробляє шляхи його оптимізації.
Перед методикою викладання природознавства як галуззю педагогічної
науки стоять такі завдання:
1) визначення в комплексі пізнавальних, виховних і розвиваючих завдань
шкільного природознавства, його місця в системі освіти;
2) розробка змісту природознавства як навчального предмета; наукове
обґрунтування програм, підручників;
3) вироблення методів, методичних прийомів та організаційних форм
навчання відповідно до завдань і змісту природознавства;
4) розробка засобів навчання природознавству та матеріальної бази;
5) розробку системи підготовки майбутнього вчителя до організації та
керування процесом навчання природознавства молодших школярів.
 2.Суть поглядів О.Я.ГЕРДА на вивчення природи в поч.класах
Наприкінці ХІХ ст. з’являються праці Олександра Яковича Герда – відомого
вченого методиста-природодослідника. О.Я.Герд піддав критиці існуючий на той
час напрям (систематичний) у викладанні природознавства і висунув ряд нових
положень у цій галузі. Зокрема, він запропонував перебудувати весь курс
природознавчих наук на еволюційно-біологічній основі, враховуючи при цьому
зв’язок організмів з навколишнім середовищем. Він виступав проти
любеновської школи, яка звертала увагу лише на зовнішні ознаки, і викладання
від цього ставало сухим, вбивало у дітей інтерес до навчання.
У своїй книзі
“Предметні уроки” О.Я.Герд писав: “Ці описи знайомили учнів лише з рядом
непотрібних і нецікавих фактів: перераховуванням чашолистків, пелюстків,
тичинок і маточок, очей, ніг, пальців...”. Але любеновському методу викладання
О.Я.Герд віддає належне.
О.Я.Герд своїми роботами покладає початок науковій методиці викладання
природознавства. Він доповнює систему природничо-наукових знань, яка була у
свій час запропонована В.Ф.Зуєвим (нежива природа, ботаніка, зоологія),
завершує її і вперше науково обґрунтовує. При побудові шкільного курсу
природознавства О.Я.Герд пропонує такий розподіл предметів у навчальному
плані школи: 1) неорганічний світ; 2) рослинний світ; 3) тваринний світ; 4)
людина; 5) історія землі. У першому класі пропонував ввести короткий курс про
будову і життя людського тіла. Вчений вважав
природознавство одним з найважливіших предметів у школі, як у середній, так і
в початковій. Тому він гаряче пропагував введення природознавства в початкову
школу. Для початкової школи – створив новий предмет “Нежива природа”, яка
об’єднувала відомості про землю, повітря і воду. Він написав до цього курсу
підручник для початкових класів під назвою “Мир божий”. Матеріал подається у
цікавій і доступній формі.
О.Я.Герд видав методичний посібник для вчителів початкових шкіл
“Предметні уроки”. У цій першій методиці він дає детальні вказівки, як вчити
дітей за книгою “Мир божий”. Для цього були розроблені уроки, екскурсії,
практичні заняття (“Самостійні заняття дітей у школі”) і домашні завдання
експериментального характеру (“Завдання додому”). Він написав також посібник
“Перші уроки мінералогії” та “Підручник мінералогії”. У цих працях О.Я.Герд
висловив свої міркування стосовно організації навчального процесу і дав
методичні рекомендації щодо проведення уроків природознавства.
Методист вважав, що при вивченні предметів неживої і живої природи учні
повинні під керівництвом учителя спостерігати, порівнювати, описувати,
обмірковувати спостережувані факти і явища, робити висновки та узагальнення і
перевіряти їх простими доступними дослідами.
У своїх працях О.Я.Герд на перше місце висував методи
викладання, які б розвивали самостійність мислення, спостережливість,
пізнавальний інтерес. Він указував, що природу потрібно не описувати, а
пояснювати: тварини і рослини потрібно розглядати у зв’язку з середовищем. З
цією метою у початковій школі пропонує проводити екскурсії, практичні роботи
по вивченню об’єктів зі всіх трьох царств природи. Методист-природодослідник
перше вимагає спостереження учнями явищ розвитку. Крок за кроком
О.Я.Герд учив учителів методично правильно проводити спостереження під час
екскурсій, формувати у дітей уявлення. Отже, О.Герд не відкидав метод Любена,
а навпаки вдосконалив його.
Цікаві вимоги О.Я.Герд ставив до викладача, які актуальні й
зараз:
1. Викладач повинен заздалегідь обдумати курс і привести його у
відповідність з числом уроків.
2. Викладачеві необхідно напередодні скласти конспект уроку, старанно
обмірковуючи способи, якими найзручніше довести дітей до ясного розуміння
всього уроку. Таке викладання, коли говорить в основному учитель, а учні
залишаються пасивними, дає мало користі. При цьому “зазубрювання досягає
найвищого ступеня”.
3. Для проведення предметних уроків учитель повинен мати різні колекції в
декількох примірниках та різне обладнання.
4. Увагу учнів у класі слід збуджувати головним чином інтересом до предмета,
посильною роботою і частими відповідями.
5. Викладання повинно мати характер жвавої бесіди. До речі, у підручнику
мінералогії після кожної глави містилися питання, які допомагали учню засвоїти
й узагальнити одержані знання.
Він належить до числа видатних російських природодослідників-
методистів. Його праці мали велике значення в розвитку методики викладання
природознавства і в поліпшенні викладання цього предмета в школі, про що
свідчить той факт, що багато висловлених ним думок не втратило свого значення
й дотепер.
О.Я.Герд у побудові курсу природознавства і методах вивчення його на багато
років випередив західноєвропейську методичну думку, сміливо й рішуче
пересягнув через цілу епоху і своїми вимогами виховання на основі формування
“певного світогляду, згідно із сучасним станом природничих наук”входить у
наш час. Тому-то О.Герд заслужено вважається засновником методики
викладання природознавства.
 3.Погляди Ушинського на вивчення природи в початкових
класах. Вітчизняний педагог К.Д. Ушинський (1824-1871)
велику увагу приділяв ознайомленню дітей з предметами і явищами
природи. Свої книги для читання в початкових класах школи
("Дитячий світ і Хрестоматія" та "Рідне слово") він побудував в
основному на природничому матеріалі. У передмові до першого
видання "Дитячого світу" він указує на ті причини, які визначили його
вибір. Це, по-перше, наочність предметів природи. Дитина, яка
розпочинає вчитися, повинна не лише розуміти те, що вона читає, але
й спостерігати предмет. По-друге, предмети навколишньої природи
К.Д.Ушинський вважав найзручнішими для розвитку логічного
мислення учнів. Він писав, що логіка природи є найдоступнішою і
найкориснішою логікою для дітей. Вивчаючи книги К.Д.Ушинського,
учні повинні усвідомити ту істину, що в природі все взаємозв'язане,
що природа - не безладне нагромадження окремих предметів, а в ній
існує система, яка є результатом закономірного розвитку природи.
4. Дати оцінку поглядів В.П.Вахтерова на вивчення природи в
початкових класах.
Педагогічну теорію початкової освіти, розроблену К,Д.Ушинським, розвивав
В.П.Вахтеров (1853-1924). В.П.Вахтеров (1853-1924) вважав, що вивчення
природознавства має практичне значення, розвиває спостережливість, учить
порівнювати, робити висновки. Включав природничий матеріал у програму
пояснювального читання. Зробив цінний внесок у теорію методів навчання.
Книга «Предметний метод навчання» (1907) пропагує навчання, яке базується на
наочності і називає його предметним, підкреслюючи роль усіх органів чуття в
засвоєнні знань. В.П.Вахтеров розкрив пізнавальне, виховне і практичне
значення екскурсій. Зокрема, екскурсії зближують школу з життям, збуджують
інтерес до рідного краю, до своєї країни, звертав увагу на потребу ґрунтовної
підготовки дітей до екскурсій і опрацювання матеріалів, зібраних на екскурсії.
Книга для читання «Світ в оповіданнях для дітей» містить багатий природничий
матеріал. У 1902 р. вийшла в світ «Методика початкового курсу
природознавства» Л.С.Севрука (1867-1918) послідовника О.Я.Герда. Автор
пропонував таку систему вивчення природи в початкових класах: «Земля»,
«Вода», «Повітря» - 1 ч,; «Рослини», «Тварини» — 2 ч. Свою систему
Л,С.Севрук обґрунтовував науковим принципом взаємозв'язку і
взаємозалежності явищ природи, методи навчання - закономірностями
психічного розвитку учнів. Він указував на велике значення ознайомлення дітей
не тільки з предметами, а й з явищами природи, на використання при цьому
таких процесів мислення, як індукція, дедукція, аналіз, синтез.
5. Розкрити зміст фенологічних спостережень в 2 класі та
особливості їх проведення в курсі «Природознавства»
З раннього дитинства у повсякденному житті діти зустрічаються з багатьма
явищами і предметами природи. Проте в них не розвинені увага і
спостережливість, діти не розуміють значення природи в житті людини. Отже, з
перших днів перебування дітей у школі вчитель повинен допомагати дітям
пізнавати навколишнє середовище, навчати любити й оберігати природу, у
доступній для розуміння дитини формі розкривати складну систему
взаємозв’язку предметів і явищ, формувати матеріалістичний світогляд,
атеїстичний погляд на природу, навчити розуміти красу природи, розвивати
логічне мислення. Досягти мети можна тільки завдяки організації систематичних
спостережень за предметами і явищами природи під керівництвом учителя.

У II класі спостереження стають різноманітнішими. Учні вчаться аналізувати

дані своїх спостережень, підбивати підсумки, виявляти причинні зв’язки між
явищами природи, а також між ними і практичною діяльністю людини.
Другокласники помічають менш яскраві і менш помітні явища природи,
проводять більш точну деталізацію їх, ніж першокласники. Наприклад, діти
спостерігають за сходом і заходом Сонця, за його висотою над горизонтом у
різні пори року і протягом дня. Починають розрізняти силу вітру, розуміють
причини утворення туману, інею, помічають поступове похолодання восени і
потепління навесні; виявляють, що взимку при похмурій погоді теплішає, а
сонячно буває у морозні дні. За змінами у погоді другокласники спостерігають
систематично. Щоб зацікавити їх цією роботою, вчитель роз’яснює значення
досліджень у галузі передбачення погоди для народного господарства,
організовує гру "Синоптики". Для виконання ролі "синоптиків" обирає кілька
учнів, яких знайомить із місцевими ознаками поліпшення чи погіршення погоди.

У II класі діти не тільки спостерігають за працею людей на полях, а й самі

працюють на ділянках, стежать за розвитком посаджених рослин. Діти повинні
усвідомити, що від змін у неживій природі залежить розвиток рослин і
життєдіяльність тварин. Другокласники продовжують вести спостереження за
живою природою, які вони розпочали у першому класі, але кількість об’єктів для
спостережень збільшується. Спостережувані зміни у живій природі та праці
людей діти занотовують у зошиті з друкованою основою. Під час канікул діти
самостійно ведуть спостереження.
6. Підготувати роз'яснювальну бесіду до теми «Як охороняти
безцінний скарб-воду»
Вода відіграє важливу роль у житті людського суспільства. Водні
ресурси-найголовніше багатство нашої країни,яке вимагає дбайливого
ставлення:строгого обліку,охорони від забруднення,економного
використання. -Як же люди намагаються охороняти воду? На
підприємствах люди встановлюють водоочисні фільтри. І тільки
очистивши воду від шкідливих речовин,повертають її у водойми. Як
же вода потрапляє у наші будинки? Перш ніж подати воду до
будинків,її очищають у водоочисних станціях,знезаражують,тобто
вбивають різні шкідливі організми. Це дуже тривалий і дорогий
процес. Тому воду слід використовувати економно. Щоб вода не
підмивала береги,люди висаджують дерева і кущі по берегах
водойм,доглядають за джерелами.
 7. Основні етапи розвитку методики.
В 1782-1786 рр. було проведено реформу народної освіти і організовано народні
училища. У цей же час вперше в школах Росії було введено природознавство як
навчальний предмет. Автором першого шкільного підручника з природознавства
був академік В.Ф.Зуєв (1754-1794) . Його "Нариси з природної історії" вийшли в
світ у 1786 р. Підручник було написано відповідно до матеріалістичних ідей
М.В.Ломоносова і О.М.Радищева, які розглянули природу як єдине ціле, що
розвивається по висхідній лінії. Зуєв пропонував ознайомлювати дітей з
природою в такій послідовності: нежива природа ("викопне царство"), рослини
("царство рослин") і тварини ("тваринне царство"), куди було віднесено і
людину. Автор включив у підручник тих рослин і тварин країни, які мали певне
практичне значення. У підручнику вміщено також методичні поради для
вчителів.
Основоположником методики-викладання природознавства вважається О.Я.Герд
(1841-1888), який вперше спробував здійснити викладання природознавства на
еволюційній основі, зробити вчення Дарвіна провідним у шкільному
природознавстві.
Вітчизняний педагог К.Д. Ушинський (1824-1871) велику увагу приділяв
ознайомленню дітей аз предметами і явищами природи. Свої книги для читання
в початкових класах школи («Дитячий світ і Хрестоматія» та «Рідне слово») він
побудував в основному на природничому матеріалі
У 1874 р. було затверджено Положення про початкові народні училища. Воно не
передбачало вивчення природознавства.
У 1902 р. вийшла в світ «Методика початкового класу природознавства» Л.С.
Севрука (1867-1918) - послідовника О.Я. Герда. Автор пропонував таку систему
вивченні природи в початкових класах: «3емля», «Вода», «Повітря» - 1 ч.,
«Рослини», «Тварини» - 11 ч. Свою систему Л.С. Севрук обґрунтував науковим
принципом взаємозв’язку і взаємозалежності явищ природи.
Провідником революційних ідей Ч. Дарвіна в шкільному природознавстві був
В.В. Половцов (1862-1919). У 1907 р. вийшла його книга «Основи загальної
методики»,
В 1924 р. було прийнято комплексні програми, за якими весь навчальний
матеріал поділено на колонки - «Природа», «Праця», «Суспільство». Вивчення
природи в цих програмах розглядалося як матеріальна основа для інших циклів
знань.
У 1929 р. комплексні програми було замінено проектно-комплексними, за якими
теоретичний матеріал викладався залежно від окремих завдань практичного
характеру.
Істотну роль у розвитку методики природознавства відіграли праці К.П.
Ягордовського, О.О. Половинкіна, К.А. Сонгайло, П.О. Завітаєва, М.М. Скаткіна
8. Розкрити особливості організації навчально-виховного процесу
з курсу Природознавства в малокомплектній школі.
Серед проблем, які розробляються сучасною вищою та середньою
школою особливе місце займають питання організації навчального
процесу в малокомплектних школах. Актуальним стає питання
розробки методичних засад викладання в цих школах.
Малокомплектною початковою школою вважається така, в якій
навчається невелика кількість учнів, переважно у складі одного або
двох класів – комплектів і відсутні паралельні класи. Структура таких
шкіл буває різною і може змінюватися навіть протягом навчального
року, залежно від кількості в ній учнів і вчителів та наповнюваності
кожного класу. Перед малокомплектною школою стоять важливі
завдання – створити такі педагогічні умови, за яких досягаються
повноцінні результати навчання і розвитку учнів молодшого
шкільного віку, зберігаються позитивні мотиви навчання. Завдання
вищої школи – підготувати вчителя, який здібний методично грамотно
працювати в умовах такої школи. Організація навчально-виховного
процесу в малокомплектній школі постійно розроблялась вченими –
методистами, вона висвітлюється в періодичних виданнях та в
окремих посібниках. Автори звертають увагу на важливість
правильного комплектування класів, наводять різні варіанти
поєднання класів розробляють організацію самостійної роботи на
уроках. Навчальний процес в таких школах має свої особливості і тому
для них розробляються спеціальні методики.
9. Розяснювальна бесіда до теми "З чого складається повітря"
Повітря складається з різних газоподібних речовин: азоту, кисню,
вуглекислого газу та інших газів. Найбільше в повітрі міститься азоту.
Він не придатний для дихання. 1/5 частину повітря становить кисень,
його виділяють зелені рослини. Як ви думаєте, чому люди насаджують
дерева, квіти? Чому в класі ставлять кімнатні рослини? (і>о вони
виділяють кисень.) Люди, тварини дихають киснем. Рослини і
тварини, які живуть у воді, дихають розчиненим киснем. Третьою
складовою частиною повітря є вуглекислий газ. Він потрапляє у
повітря при перегниванні решток рослин і тварин, при горінні будь-
яких предметів, під час виверження вулканів. Вуглекислий газ
видиха¬ють і люди. Повітря ще містить водяну пару. Проведемо
кілька дослідів, щоб виявити пару в повітрі
. Дослід 1. Візьмемо невеличке скельце, піднесемо його до рота і поди-
хаємо на нього. Що ми помітили? (На скельці з'явилися крапельки
води.) Це підтверджує, що під час дихання людини виділяється водя-
на пара.
Дослід 2. Візьмемо мокру грудочку ґрунту, покладемо у коробочку і
накриємо її скельцем, поставимо цю коробочку на сонечку. Що утвори
-лося під час нагрівання? (На скельці з'явилися крапельки води.) Це
означає, що з ґрунту виділяється водяна пара. Водяна пара також
виділяється з поверхні озер, морів і океанів. Повітря сухе, якщо в
ньому мало водяної пари, і, навпаки,— вологе, якщо водяної пари
багато. У повітрі ще міститься пил, сажа, дим та інші шкідливі
речовини. Вони забруднюють повітря.
10.Організація навчально-виховного процесу з курсу
«Природознавство» в малокомплектній школі.
Організація навчально-виховного процесу в малокомплектній школі
постійно розроблялась вченими – методистами, вона висвітлюється в
періодичних виданнях та в окремих посібниках. Автори звертають
увагу на важливість правильного комплектування класів, наводять
різні варіанти поєднання класів розробляють організацію самостійної
роботи на уроках. Навчальний процес в таких школах має свої
особливості і тому для них розробляються спеціальні методики.
Важливе значення в малокомплектній школі надається правильному
комплектуванню учнів у класі, від нього залежить ефективність
навчально-виховного процесу. У своїй роботі. Методист О.Я.
Савченко деталізує організацію самостійної роботи на уроках
природознавства. Вона дає поради як організувати самостійну роботу
на початку року, під час вивчення нового матеріалу, під час
закріплення, як організувати контроль та самоконтроль. В
малокомплектній школі особлива увага приділяється плануванню
уроків, їх структура впливає на якість навчання. Складність
планування саме уроків природознавства в класі-комплекті полягає в
тому, що майже на кожному уроці учні мають вивчати новий матеріал,
а це вимагає від учителя надзвичайної ретельності у визначені
структури уроку.
11. Скласти список поодиноких природних понять, включених в
малокомплектнiй школi.
Для 1 та 3 класу:
- горизонт; - план;
- карта; - кам'яне
вугiлля; - компас;
- трава; - ртуть;
- рiчка; - вiтер;
- сонце; - вода;
- планета; - вогонь -
зорепад; - блискавка
12. Змiст i органiзацiя фенологiчних спостережень, ведення
класного "Календаря природи i працi людей" ведення зошита з
друкованою основою.
Фенологічні спостереження учнів тісно пов'язані з роботою на навчально-
дослідній ділянці. Спостереження за сезонним розвитком об'єктів живої і
неживої природи протягом декількох років дають можливість скласти
природний календар природи свого району. На підставі даних багаторічних
фенологічних спостережень учні можуть отримати уявлення про синхронізацію
розвитку рослин, їх реакція на умови навколишнього середовища, встановити
причини, що обумовлюють темпи розвитку, виявити надійні фенологічні
покажчики термінів проведення різних сезонних робіт. Маючи в своєму
розпорядженні данi фенологічних спостережень, школярі можуть навчитися
обчислювати строки настання того чи іншого явища і пов'язаних з ними робіт,
наприклад по боротьбі з шкідниками і хворобами, доглядом за садом, збором
лікарських рослин і т.д. Фенологічні спостереження дають педагогам
найцінніший матеріал для конкретизації та закріплення знань, отриманих учнями
на уроках.Організація фенологічних спостережень зазвичай починається з
вибору ділянки та маршрутів спостережень . Після того як вибрані ділянки та
намічені маршрути спостережень, необхідно детально їх описати .Вибравши
місця для спостережень, приступають до вибору об'єктів
спостереження .Спостерігати необхідно не менше ніж за 10 деревами або
чагарниками одного виду. Обрані примірники треба відзначити незмивною
етикетками, добре помітними здалеку. Повинні бути також обрані місця, на яких
можна зустріти певні види тварин, - ділянки з деревами і чагарниками для
спостереження за птахами, галявини для спостереження за комахами, водойми.

Після вибору маршруту і майданчиків для спостереження слід скласти карту-

схему ( додаток), вказавши на ній розташування всіх вас цікавлять об'єктів,
включаючи рослини з етикетками. Складена схема ділянки стане керівництвом
для подальших спостережень. Регулярність спостережень - найважливіша умова
отримання надійних фенологічних даних.
13.Складіть завдання для індивідуального опитування до теми що
таке гірські породи.
Індивідуальне опитування.
Завдання 1. Назвати властивості води-рідини.
Завдання 2. Назвати властивості снігу і льоду.
Завдання 3. Назвати властивості водяної пари.
Завдання 4. Розповісти, як слід берегти воду.
14. Розкрити зміст і завдання курсу природознавства .
Завдання методики як науки – досліджувати закономірні зв’язки між цими
трьома складовими навчального процесу і на цій основі розробляти вимоги до
учбового предмету природознавство, його викладання та вивчення.
Найважливіше завдання методики – знайти діючі засоби керівництва
пізнавальною діяльністю учнів. Перед МВП постає ряд проблем. Насамперед,
вона з’ясовує, чому треба вивчати природознавство, тобто розкриває освітнє і
виховне значення. Вона вказує, що вивчати, тобто які предмети і явища з
навколишньої природи та який теоретичний матеріал слід вивчати з учнями
різних вікових груп. З величезного запасу наукових знань, які за свою
багатовікову історію нагромадило і систематизувало людство, для вивчення в
початкових класах відбирається тільки те, що доступне розумінню дітей цього
віку і має велике пізнавальне і виховне значення. Встановлюється певна
послідовність у вивченні матеріалу, забезпечуючи поступове наростання його
трудності. Методика встановлює також, як треба вчити, тобто визначає форми і
методи навчання, за допомогою яких вчитель з найменшою затратою сил і часу
досягає найкращих результатів. Методика вивчає процес пізнання матеріалу
учнями й визначає матеріальну базу навчання (обладнання, посібники). До
змісту методики належить: вивчення історії методики як науки; визначення
виховної та пізнавальної ролі і завдань природознавства, його місця в системі
освіти; визначення змісту природознавства як навчального предмету, наукове
обґрунтування програм, підручників; вироблення методів та організаційних
форм навчання відповідно до його мети та змісту; розробка навчального
обладнання; визначення вимог щодо підготовки вчителя з природознавства.
15. Спостереженняза погодою, висотою сонця над
горизонтом,сезонними змінамив природі.
1. Організація спостережень за погодою:
а) показники погоди та прилади, що визначають їх, одиниці
вимірювання; б) підготовка
«Метеожурналу».
Зразок метеожурналу
Дата Час Температура повітря Атмосферний тиск
(знижується, підвищується, не змінюється) Вітер Хмарність
Опади Загальний характер погоди Види опадів
Дощ Мряка Град Сніг Іній Ожеледь Туман Роса
Хмарність
Безхмарно Мінлива хмарність Суцільна хмарність
2. Визначення висоти Сонця над горизонтом за допомогою гномона,
нитки та великого транспортира.
3.Спостереження за сезонними змінами в природі.
16. Обладнання уроків природознавства
Використовувати натуральні об'єкти, схеми, моделі, таблиці та інші форми
наочності і короткої записи, що полегшують узагальнення;
Термо́ метр (грец. θερμός — тепло; грец. μετρέω — міряю) — прилад для
вимірювання температури шляхом перетворення її в покази або в сигнал. Для
вимірювання температури використовують такі фізичні властивості речовин, які
однозначно змінюються при зміні температури і легко можуть бути виміряні.
Лінійка — найпростіший вимірювальний інструмент, який являє собою
пластину, в якій як мінімум одна зі сторін пряма. Зазвичай лінійка має нанесені
поділки, кратні одиниці вимірювання довжини (сантиметр, дюйм), що
використовуються для вимірювання відстаней.
Логарифмічна лінійка — обчислювальний прилад, який дозволяє виконувати
кілька математичних операцій, основними з яких є множення та ділення чисел.
Для вимірювання часу користуються годинниками та секундомірами:
механічними, електричними та електронними. Електронний секундомір
відображує вимірювані проміжки часу на електронному табло до сотих долей
секунди Телескоп — це прилад для спостереження за
небесними тілами. Барóметр — прилад для вимірювання
атмосферного тиску Мікроскоп — прилад для
розглядання дрібних, невидимих для неозброєного ока, предметів у збільшеному
зображенні.
17.Методика організації і проведення лабораторних
репродуктивних та демонстраційних дослідів.
НаЗгідно з дослідженнями Т. Байбари, дослід як метод пізнання, вид
пізнавальної діяльності суб’єкта охоплює такі структурні компоненти:
1. Осмислення власне предметних цілей досліду. Актуалізація знань про об'єкт, з
яким проводиться дослід.
2. Планування досліду:
а) визначення практичних дій, їх послідов¬ності;
б) вибір обладнання (приладів і матеріалів).
3. Виконання досліду:
а) виконання практичних дій у необхідній
послідовності; б) цілеспрямоване спостереження за
об’єктом (змінами, які відбуваються, результатами змін) під час досліду;
в) усвідомлення
результатів спостережен¬ня; г)
самоконтроль за процесом досліду.
4. Осмислення результатів досліду:
а) узагальнення фактів;
б) установлення взаємозв'язків;
в) фіксація наслідків досліду (усно, письмово,
графічно). 5. Закріплення результатів проведення
досліду: знання цілей, власне предметних результатіввчальний дослід - це
елементарний навчальний експеримент. Він є одним з найважливіших методів
пізнання природи,накопичення чуттєвого досвіду.Репродуктивними називаються
досліди, спосіб виконання і результати яких відомі учням. Вони виконуються за
зразком під безпосереднім чи опосередкованим керівництвом учителя.
Демонстрування дослідів на уроках природознавства проводиться у таких
випадках: ● коли
потрібно пояснити явище, яке незручно спостерігати у природі, виробничий
процес, ознайомити учнів із найпростішими законами природи;
● коли досліди складні для самостійного виконання учнями;
● коли досліди небезпечні.
18. Аналіз пояснювальної записки до програми природознавства 4
класу,для виявлення специфічних особливостей цього курсу
До програми надається пояснювальна записка в якій розповідається про зміст
предмета та його особливості. В пояснювальній записці йдеться про те,що зміст
програми структурований за спірально-концентричним принципом,який
передбачає неперервне розширення і поглиблення знань та повторне вивчення
певних тем із метою глибшого проникнення в сутність явищ та процесів
відповідно до вікових особливостей дітей. В пояснювальній записці
розкривається зміст програми. Також розкривається основна мета навчального
предмета "Природознавство"-формування природознавчої компетентності учнів
шляхом засвоєння системи інтегрованих знань,опанування способів навчально-
пізнавальної і природоохоронної діяльності,розвиток ціннісних орієнтацій у
ставленні до природи. Ця мета вирішує основні завдання предмета,які розкриті в
пояснювальній записці. В пояснювальній записці визначено змістові лінії,також
розповідається про додатковий розділ,в якому учні можуть перевірити засвоєні
знання. Розповідається про те,як правильно та ефективно провести урок
природознавства у 4 класі.
19. Сучасний підхід до поняття " метод". Класифікація методів
навчання.
Методи навчання – це шлях який дозволяє забезпечити виконання
дидактичного розвитку та виховної мети уроку. .Методи навчання поділяються
на загальні та спеціальні. Загальні застосовуються у школі при вивченні різних
навчальних предметів; спеціальні - під час вивчення окремих
дисциплін.Найпоширеніші в педагогіці такі класифікації методів навчання:

1.за джерелом передачі та сприймання навчальної інформації - словесні, наочні,

практичні;

2.за характером пізнавальної діяльності учнів - пояснювально-ілюстративний,

репродуктивний, проблемне викладання, частково-пошуковий, дослідницький;
3.залежно від основної дидактичної мети і завдань - методи оволодіння новими
знаннями, формування вмінь і навичок, перевірки та оцінювання знань, умінь і
навичок; методи усного викладу знань, закріплення навчального матеріалу,
самостійної роботи учнів з осмислення й засвоєння нового матеріалу роботи із
застосування знань на практиці та вироблення вмінь і навичок, перевірки та
оцінювання знань, умінь і навичок;

4. класифікація з точки зору цілісного підходу до діяльності у процесі навчання

- методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності;
стимулювання й мотивація учіння, контролю, самоконтролю, взаємоконтролю і
корекції, самокорекції, взаємокорекції в навчанні.Найбільш поширеною в
дидактиці останніх років, як показує аналіз, є класифікація методів навчання, яку
запропонував видатний дидакт Ю. Бабанський. За його підходом, доцільно
виділяти чотири великих групи методів навчання

І група методів:Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної

діяльності

.ІІ група методів:Методи стимулювання й мотивації навчально-пізнавальної

діяльності.

ІІІ група методів:Методи контролю (самоконтролю, взаємоконтролю), корекції

(самокорекції, взаємокорекції) за ефективністю навчально-пізнавальної
діяльності.
20. Розкрити значення індивідуальної позакласної роботи
. Індивідуальна позакласна робота по суті є різновидом домашніх і позаурочних
робіт. Вона полягає в добровільному виконанні епізодич¬них завдань зі
спостереження за сезонними явищами в природі, проведенні дослідів у куточку
живої природи, вдома або на шкільній навчально-дослідній земельній
ділянці.Вчитель, помітивши інтерес школярів до біології, створює умови для
його подальшого розвитку, залучає уч¬нів до позакласного читання, проведення
фенологічних спостережень, постановки дослідів.Позакласне читання розвиває
мислення учнів, підвищує інтерес до предмета. Особливе значення має читання
науково-популярної літера-тури з біології, яке викликає в учнів бажання
проводити досліди, спо¬стерігати, конструювати.Мета позакласиого читання —
розширити світогляд і поглибити знання учнів, поглянути на предмет крізь
призму художнього образу чи наукового твору. Поряд з усіма шкільними
заходами позакласне чи¬тання виховує в учнів любов до книги, прагнення
постійно спілкувати¬ся з нею, привчає школярів до систематичного
опрацьовувння рекомен¬дованої літератури.Досвід показує, що деякі школярі,
які не проявляли достатнього ін¬тересу до навчальних занять із біології, завдяки
читанню науково-по¬пулярних книжок змінили своє ставлення до предмета, й
біологія стала їхньою майбутньою професією.Читання науково-популярної
літератури тісно пов'язане з усіма ін¬шими видами позакласної роботи. Склавши
реферати чи доповіді, учні виступають на вечорах або ранках, беруть участь у
диспутах, конферен¬ціях, вікторинах, олімпіадах.Книжку учень використовує
під час ознайомлення з рослиною або твариною, за якою доглядає або над якою
ставить дослід. Визначник рослин і книжка — супутники спостережень під час
екскурсій. Крім того, читання художніх і науково-популярних книжок із біології
має самостійне значення, оскільки виховує в учнів потребу розширювати й
поглиблювати знання самоосвітою.Щоб керувати позакласним читанням,
учитель сам має бути обізна¬ним із науково-популярною та художньою
літературою для учнів.Літературу для читання учням рекомендують переважно у
зв'язку з вивченням на уроці відповідного матеріалу. Списки книжок за темами
слід вивішувати в кабінеті біології та шкільній бібліотеці. Корисно під час
відповідей учнів на уроці ставити їм запитання з матеріалу прочи¬таних книжок.
21. Складіть завдання для випереджувальних спостережень в
природі при визначенні розділу « Рослини, тварини та середовище
їхнього існування» в 3 класі.
Завдання 1. Як відбувається запилення в рослин?
Завдання 2.Як розвивається рослина з насіння?
Завдання 3. Які умови необхідні для умови росту та розвитку рослин?
Завдання 4. Яка істотна ознака комах?
Завдання 5. Які ознаки риб?
Завдання 6. Як розмножуються бактерії?
22.Географіяний майданчик, його обладнання. Використання в
навчальному процесі.
Під час роботи на географічному майданчику насамперед поглиблюються знання
програмного матеріалу, формується діалектико-матеріалістичний світогляд,
розвитку спостережливості та аналітичного мислення учитель має можливість
пов’язувати теоретичний матеріал з практикою, що забезпечує ґрунтовність
знань учнів.На географічному майданчику проводяться систематичні
спостереження за погодою у своїй місцевості, висотою Сонця над горизонтом в
різні пори року, тривалістю дня і ночі, практичні заняття з основ топографії.При
обладнанні ШГМ необхідно враховувати якісний підбір та раціональне
розташування всіх необхідних приладів та устаткувань, можливість зручно їх
застосовувати при веденні учнями систематичних спостережень за об’єктами та
явищами природи.Розміри ШГМ можуть бути різними але найоптимальнішою є
ділянка розміром 25 х 25 метрів.В цьому відділі мають бути: флюгер, метеобудка
з термометрами і гігрометром, опадоміром, снігомірна рейка, нефоскоп,
ґрунтовим термометром та інше обладнання.Найпростіший саморобний
астрономічний прилад – гномоном, покажчик Полярної зірки, сонячний
годинник, екліметр, ромбічним кільцем, покажчиком сторін горизонту,
квадрантом, універсальний кутомір та ін.Встановлюються ящики для колекцій
ґрунтів своєї місцевості, природних багатств і корисних копалин
 26.Методика використання загадок і ребусів на уроках
природознавства
Використання ребусів, загадок – важливий засіб розвитку інтересу молодших
школярів. Вони викликають позитивні емоції учнів, підвищений інтерес до
виучуваного, є цікавими формами перевірки засвоєння фактичного матеріалу.
Значне місце серед засобів, що сприяють активізації пізнавальної діяльності
молодших школярів належить загадкам, які містять у собі великі можливості для
розвитку уваги, кмітливості, уяви, асоціативного мислення, формування уміння
виділяти й уподібнювати істотні ознаки об’єктів, стимулює допитливість. До
кожної програмової теми курсу «Природознавство» можна дібрати загадки, що
характеризують виучуваний об’єкт чи явище. Після відгадування загадки
доцільно проілюструвати відповідь, доповнити відомостями про рослину,
тварину чи предмет неживої природи. Запропонувати учням обгрунтувати й
довести правильність своєї відповіді. Адже деякі загадки спонукають дітей до
дослідницької роботи. Тому вчитель постійно запитує: «Як здогадалися? Чому
так вирішили? Поясніть, як міркували».
27.Зробити аніліз підручника Природознавство для 1 класу автор
Т.Г.Гільберт(структура,методичний
апарат,ілюстрації,науковість,доступність).
Програма першого класу побудована на дослідницькому принципі. Вона
починається з теми «Як вивчають природу», в ході вивчення якої діти
ознайомлюються зі способами пізнання природи. У наступних темах, наприклад,
«Світ, у якому ти живеш», «Світ неживої природи», «Світ живої природи»,
активно використовується дослідницькій підхід. У розділах «Рідний край», «Моя
країна — Україна» передбачено вивчення природи рідного краю. Вивчення
матеріалу у 1-му класі завершується розділом «Запитання до природи», який має
узагальнюючий характер. Дидактичне завдання цього розділу — формувати
вміння використовувати узагальнені знання для розв’язання визначеної питання
проблеми, узагальнений підхід до застосування методів пізнання природи
(спостереження, дослідження), уміння працювати з різними джерелами
інформації. Учитель може змінювати тематику завдань (ускладнюючи чи
спрощуючи), зважаючи на різні можливості учнів класу.Підручник з
природознавства, завдання якого розраховані на вміння правильно, вдумливо,
свідомо читати тексти та засвоювати подані в них знання. Підручник містить
забагато ілюстративного матеріалу, який розсіює увагу дітей. У ньому майже
відсутні схеми, малюнки, які б сприяли розвитку дитини та засвоєнню знань з
теми. Програма і підручник побудовані без урахування життєвого досвіду учнів.
Наприклад, дитина цього віку далека від засвоєння понять гірські породи,
водойми (штучні, природні), карта, форми земної поверхні, природні парки. Ці
теми вивчалися у 4 класі, і це доцільно – у 9 років життєвий досвід дає
можливість опанувати ці теми.
28.Дати характеристику видів спостережень за тривалістю та
формою організації діяльності учнів.
За тривалістю проведення спостереження бувають короткочасними і
довготривалими. Короткочасні спостереження потребують незначного відрізку
часу на уроці або вдома при виконанні домашніх завдань. Метою цього виду є
сприймання ознак, властивостей конкретних об’єктів. Наприклад, на уроці за
темою "Вода, кругообіг води у природі" (3 клас) учні спостерігають за
властивостями води.

Довготривалі спостереження провадяться в позаурочні години. Об’єктом їх

виступають процеси, явища, події, які розвиваються, змінюються протягом
певного часу. Ознаки, які характеризують такий об’єкт, проявляються в різні
періоди (або через деякий час) його розвитку. До цієї групи належать
спостереження за умовами життя рослин; за впливом різних умов існування на
ріст і розвиток рослин; змінами, які відбуваються з конкретними об’єктами
природи протягом різних пір року.

За формою організації діяльності учнів спостереження класифікуються на

фронтальні, групові, індивідуальні. Фронтальні спостереження здійснюються
усім класом за однаковим завданням під безпосереднім керівництвом учителя. У
процесі бесіди діти осмислюють і конкретизують об’єкти і цілі спостережень,
актуалізують опорні знання та уміння, визначають задачі і складають план.
Кожна задача перед розв’язанням повторюється вчителем або учнем ("За чим
будете спостерігати?. Далі простежте за..." та ін). Це зорієнтовує дітей на
систематичне зіставлення проміжних результатів з кінцевими цілями
спостереження. Обговорення етапів і наслідків дозволяє учителеві здійснювати
поточний контроль за спостереженням і його коригувати.
29.Позакласна робота з природознавства, її значення, види.
Позакласна робота – складова частина навчально-виховного процесу, одна із
форм організації вільного часу школярів. Вона надає широкі можливості для
всебічного розвитку учнів і підготовки їх до життя.Позакласну роботу з
природознавства організовують на добровільних засадах, для збудження і
стимулювання пізнавальних інтересів школярів. Засобами позакласної роботи
учитель розширює світогляд учнів, поглиблює знання учнів, розкриває їхні
здібності, інтереси та нахили.За способом організації учнів розрізняють
індивідуальну, групову, та масову позакласну роботу.

Індивідуальну позакласну роботу з природознавства проводить з учнями, які

виявляють стійкий інтерес до природи. Мета такої роботи – розширення кола
пізнавальних інтересів школярів та поглиблення їхніх знань про природу.Одним
із різновидів індивідуальної позакласної роботи є позакласне
читання.Позакласне читання з природознавства розширює та поглиблює шкільну
програму, а також задовольняє найрізноманітніші запити й інтереси учнів.
Задоволення індивідуальних читацьких інтересів, смаків, нахилів, самостійність
учня у виборі книг, роблять індивідуальне позакласне читання одним із
важливих засобів формування особистості, розумового, морального та
естетичного розвитку.

Предметний гурток є найпоширенішою формою групової позакласної

діяльності учнів початкових класів. Мета гуртка з природознавства – зацікавити
молодших школярів природознавством, поглибити і розширити їхні знання,
виробляти у них навички експериментувати, спостерігати і досліджувати. У
гуртку важливо поєднувати індивідуальну самостійну творчу і відповідальну
роботу кожного учня з роботою колективною. Роботу в гуртку проводять за
тематичним планом.
 30.Календарний план для класу-комплекту 1-3 класів на І чверть

І-клас ІІІ- клас

Для чого ми вивчаємо Пізнання природи людиною
природозн.
Вода в прир. та в житті людин Вода в природі.Світовий океан
Які властивості має вода? Властивості води
Властивості води Сонце-найпотужніше джерело енергіі
Повітря Повітря, його склад і властивості
Різноманітність рослин
Різноманітність тварин Тварини.Різноманітність тварин
грунт Грунт- важливе тіло природи
Гірські породи Поняття про гірські породи. Їх
різноманітн
10 Дикорослі та культурні Різноманітність культурних рослин
рослини
11 Дикі та свійські тварини Свійські тварини
12 Хто такі комахи .Комахи
13 Риби
14 Птахи
15 Звірі Звірі або ссавці
16 Листяні та хвойні рослини .Х ХХ Хвойні рослини. Їх значення
у природі
31.Дослід як метод пізнання природи. Класифікація дослідів.
Дослід має важливе значення для розвитку пізнавальних здібностей молодших
школярів:

● дає можливість побачити різноманітні процеси, властивості природних

об'єктів, зрозуміти сутність природних явищ;

● сприяє формуванню матеріалістичного усвідомлення фактів і явищ природи,

виховання спостережливості, мислення, мовлення молодших школярів. Є
класифікація, запропонована Т. Байбарою, згідно з якою досліди поділяються за
двома ознаками: 1) за рівнем пізнавальної самостійності
учнів; 2) за тривалістю виконання

Досліди за рівнем пізнавальної самостійності учнів поділяються на

репродуктивні та творчі. Репродуктивними називаються досліди, спосіб
виконання і результати яких відомі учням. Вони виконуються за зразком під
безпосереднім чи опосередкованим керівництвом учителя. Творчим називається
дослід, який виступає способом вирішення навчальної проблеми. За ступенем
ініціативи учнів розрізняють досліди: демонстраційні і лабораторні. У першому
випадку учитель або учень демонструє дослід. У другому — учитель дає
завдання, а учні — виконують. Демонстрація досліду проводиться у класі перед
усіма учнями найчастіше вчителем. Демонстрування дослідів на уроках
природознавства проводиться у таких випадках:

● коли потрібно пояснити явище, яке незручно спостерігати у природі,

виробничий процес, ознайомити учнів із найпростішими законами природи;
● коли досліди складні для самостійного виконання учнями;
● коли досліди небезпечні.
32.Форми і методи контролю знань умінь і навичок з
природознавства.
Методи контролю — це способи перевірки й оцінювання навчальних досягнень
учнів, які дозволяють здійснювати зворотний зв'язок у процесі навчання з метою
отримання даних про успішність навчання, ефективність навчального
процесу.Залежно від того, в якій формі здійснюється контроль та оцінювання
навчальних досягнень учнів, у сучасній дидактиці виділяють такі групи методів
перевірки:

Ш методи усної перевірки результатів навчання — бесіда, розповідь, пояснення,

роз'яснення, читання тексту, географічних карт, схем та ін.;

Ш методи письмової перевірки результатів навчання — контрольні роботи

(завдання), твір, диктант, реферат, тестування тощо;

Ш методи практичної перевірки результатів навчання — проведення досліду,

виконання практичної роботи, створення виробів, моделей тощо;

Ш методи програмованої перевірки результатів навчання — використання

перфокарт, сигнальних карток, посібників із друкованою основою, машин-
контролерів. Розглянемо методи контролю навчальних досягнень учнів із
природознавства за групами. Усне опитування учнів може бути
фронтальним, груповим та індивідуальним.Відповідно до форм навчання на
практиці вирізняють такі форми контролю: індивідуальний, груповий,
фронтальний, взаємний, самоконтроль.
33. Скласти завдання для спостереження за змінами у природі для
учнів 4-го класу з курсу "Природознавство".
1. Визначити стан погоди щодня: стає тепліше, дні довші, ночі коротші, сонце
сходить раніше, піднімається вище, не тільки світить, але й гріє.

2. Спостереження за змінами в природі: оживає трава, розпускаються перші

квіти (підсніжники, проліски, фіалки, мати-й-мачуха). Визначити їхні кольори.
З'являються листочки.
3. Спостереження за працею дорослих у садках, парках, де готують землю до
посадки квітів. Праця дітей (вигрібати листя, очищати газони).
4. Спостереження за птахами. Як вони будують гнізда? Яке гніздо у
ластівки? Як вона співає?
5. Спостереження за комахами (сонечко, коник, солдатики), їхній колір, форма.
Яка користь від них?
6. Спостереження за змінами в природі: повітря тепле, але вранці холодно. За
деревами, молодим зеленим по¬кровом, за кущиками. Що спільного і
відмінного? 7. Підготувати насіння до висадки на
грядках. Висіяти розсаду в ящики (помідори, огірки).
8. Спостереження в парку: снігу
вже немає, все зазеленіло. Помилуватися зеленню. 9. За
деревами. Розрізняти породи дерев за стовбуром (каштан, липа, клен, тополя).
10. Спостереження за кольором неба при сході та заході сонця. Дощові хмари
білі, пірчасті.
11. Спостереження за першими весняними квітами в квітнику (ірис,
тюльпан, нарцис). 12. Спостереження за цвітінням дерев
(абрикос, слива). 13. Спостереження за
працею дорослих: підбілювання дерев, користь від цього.
14. Спостереження за ластівкою. Перевірити прикмету «Якщо низько літає —
буде дощ».
34. Бесіда на уроках природознавства. Види бесід.
Бесіда – це узагальнена форма викладу і вивчення нового матеріалу. Це
основний метод при вивченні нового метеріалу в поч. класах. За призначенням у
навчальному процесі розрізняють бесіду:

Ø вступну

Ø бесіду-повідомлення

Ø повторення

Ø контрольну

Вступну бесіду проводять з учнями як підготовку до лабораторних занять,

екскурсій, до вивчення нового матеріалу. Мета вступної бесіди - відновити в
пам'яті ті знання, які були отриманні ними раніше в ході навчання чи набуті
самостійно, і на їх основі підготувати дітей до активного сприйняття нового
матеріалу. Така бесіда зазвичай проводиться на початку вивчення теми чи
розділу. Бесіда-повідомлення базується переважно на спостереженнях,
організованих учителем на уроці за допомогою наочних посібників, записів на
дошці, таблиць, малюнків, а також на матеріалі текстів літературних творів,
документів. Бесіду-повторення використовують для закріплення навчального
матеріалу. Ця бесіда дозволяє вчителю в роботі з учнями виділити найбільш
суттєві моменти у питанні, що вивчається, встановити більш широкі і глибші
зв'язки між вивченими явищами природи. Головна мета - узагальнити і
систематизувати знання, підвести учнів до відповідних висновків . Контрольну
бесіду використовують для перевірки засвоєних знань. Завдяки такій бесіді
можна перевірити на якому рівні засвоєно навчальний матеріал і вчитель може
зробити висновок, який матеріал необхідно опрацювати ще раз.
Готуючись до бесіди будь-якого типу, вчитель складає її план, щоб забезпечити строгу
послідовність розвитку теми, намічає основні запитання для учнів. Насамперед слід
чітко визначити зміст, на якому будується бесіда, та її цілі. Зміст ділиться на частини.
Запитання не повинні бути подвійними чи потрійними. Особливо такими, що
стосуються різних об’єктів або різних сторін одного предмета, явища, їх не сумісних
ознак, властивостей. Наприклад, запитання: « Які рослини і тварини є у лісостеповій
зоні України?», «Які властивості має торф, як його добуває і використовує людина?».
Ці запитання спричиняють неглибокі і непослідовні відповіді. Дитина розповідає про
«все відразу». Вона переходить від одного об’єкта до іншого, розповідає про те,
що випадково пригадає, цілеспрямовано не напружує свою думку і пам’ять.
35. Матеріальна база навчання природознавства. Значення
матеріальної бази
Матеріальна база має важливе значення у
підвищенні ефективності викладання природознавства. До матеріальної бази
входять різноманітні засоби навчання кабінету природознавства, куточка живої
природи, географічного майданчика і навчально-дослідної ділянки. Наявність
необхідних засобів навчання дозволяє залучати школярів до виконання
різноманітних самостійних та практичних робіт, пов’язаних із проведенням
спостережень, постановкою дослідів, виконанням практичних робіт на уроках і
під час позаурочних і позакласних занять. Велика різноманітність засобів
навчання з природознавства потребує старанного їхнього добору для роботи.
Наочні засоби навчання і об’єкти живої природи у навчальному процесі
використовують з метою формування образного мислення молодших школярів.
У 17 столітті Я. А. Коменський заснував принцип наочності як важливий
принцип викладання. У Великій дидактиці він писав: «…слова потрібно
викладати і вивчати не інакше як разом з речами...». Відомий російський педагог
К.Д.Ушинський розвивав теорію наочності і розкрив її значення для набуття
учнями знань. У своїх класичних працях про значення наочних засобів, він
показав, що використання наочних засобів привчає дитину пов’язувати слово із
сприйняттям досвіду, на основі якого формують уявлення про форму, колір,
розміри, звук.
36. Зробити аналіз підручника «Природознавство» Грущинської
для 3 Підручник «Природознавство» (автор І. В. Грущинська) для 3 класу
загальноосвітніх навчальних закладів є концептуальним продовженням серії
підручників для початкової школи. Основною концептуальною ідеєю підручника
є формування природознавчої компетентності учнів на основі засвоєння системи
інтегрованих знань про неживу та живу природу, формування екологічної
свідомості, опанування способами навчально-пізнавальної діяльності, розвиток
ціннісних орієнтацій у різних сферах життєдіяльності та природоохоронної
практики. Уся система організації матеріалу підручника орієнтована на
пошукову діяльність, розвиток самостійності мислення. Головне завдання цієї
навчальної книжки – не лише подати дітям певну суму знань про природу, а й
навчити жити у гармонії з навколишнім світом, відчувати відповідальність за майбутнє
нашого спільного дому — планети Земля. Цьому сприяє і виконання різноманітних
ланок проекту «Облаштовуємо нашу планету», що є наскрізним у підручнику для 3
класу.

У підручнику для 3 класу певний алгоритм подання матеріалу, що був розроблений

у попередніх класах, удосконалено відповідно до вікових особливостей
третьокласників: назви параграфів (теми уроків), що традиційно називаються
зустрічами, сформульовані у вигляді запитань. Це підкреслюєдіалогічність подання
матеріалу і сприяє особистісно зорієнтованому підходуцієї навчальної книжки. До
конструювання змісту кожної зустрічі-урокузастосована однакова схема: спочатку
розміщується рубрика-мотивація "Ти дізнаєшся…", де учні дізнаються про що
йтиметься на уроці. Потім рубрика актуалізації знань - «Пригадай!». А закінчується
кожний урок підсумками. Це нові рубрики «Сторінками Книги важливих знань про
природу», у якій тезисно сформульовано основні думки, що їх має засвоїти учень при
вивченні теми уроку, та «Запитання і завдання від Матінки Природи», у якій
розроблено чітку систему з 5 диференційованих завдань репродуктивного й творчого
характеру. У кінці кожного розділу відводиться година для узагальнення і
систематизації знань, тобто приведення їх у цілісну природничо-наукову систему та
встановлення взаємозв’язків у природі. Ці зустрічі мають назви «Перевір, як ти вмієш
застосовувати свої знання про …» (відповідно до теми, що вивчається) і всі завдання в
них спрямовано на реалізацію діяльнісної лінії курсу природознавства. Ідею
інтерактивного підручника-діалогу підтримують і казкові віртуальні герої, що діють на
його сторінках. Це вже знайомі учням Їжачок Хитрячок, Синьокрила Сойка, Сонечко
Семикрапочка та Карасик Золотенко, а також нові герої-провідники розділами
підручника — рибка Немо (водознавець), Дракончики-повітроплавці (частина,
присвячена повітрю), пан Кріт-ґрунтознавець, хлопчик Струм-енергетик, мудрий
Лісовичок і лікарка пані Калина Пігулко. Казкові зображення цих героїв, а також
діалог із учнями, який вони ведуть на сторінках підручника, органічно поєднується з
реалістичним відтворенням природних об’єктів, викликаючи зацікавлення у дітей
молодшого шкільного віку.
37.Дати характеристику розповіді, як методу формування
природничих понять.
Розповідь — це систематичне викладання фактичного навчального матеріалу
або опис певного природного об'єкта чи явищ природи. До розповіді вчитель
вдається тоді, коли вивчається тема, з якої в дітей немає відомостей або вони
незначні, а текст підручника не дає повних уявлень про предмети або явища.
Розповідь учителя дає учням можливість ознайомитися з матеріалом у
послідовному, систематичному вигляді, вчить їх правильно й логічно мислити.
Вона повинна створити в учнів образні уявлення про виучувані предмети і
явища. Розповідь учителя за формою викладу повинна бути доступною і
популярною з урахуванням віку і рівня розвитку дітей, зрозумілою всім учням, а
не окремим з них, повинна бути яскравою й емоційною, пробуджувати інтерес і
активізувати розумову діяльність учнів. Розповідь повинна бути також ідейно
спрямованою, не містити помилок і неточностей. Розповісти чітко і просто
вчитель зможе лише тоді, коли сам знатиме досконало той матеріал, який
пояснює дітям. Під час розповіді вчитель використовує образні описи природи,
вірші або читає окремі уривки з художнього твору чи науково-популярної
літератури. Проте розповідь не слід перевантажувати зайвими фактами і
описами. Тривалість розповіді: до 7—10 хв. у 2 і 10—15 хв. у 3 класах.
Досвідчений учитель стежить за станом учнів під час розповіді і при перших
ознаках стомленості переключає увагу учнів на інші прийоми і методи роботи.
38.Можливості реалізації завдань екологічного виховання в курсі
Природознавство.
Екологічна культура – складова частина світової культури, якій властиве
глибоке і загальне усвідомлення важливості сучасних екологічних проблем у
житті і майбутньому розвитку людства. Початкова школа – початкова ланка
формування екологічної культури, екологічного мислення, засвоєння
екологічних знань.Дитина приходить до 1 класу. У неї ще не сформовані стійкі
погляди, переконання, інтереси. Тому завдання вчителя – сформувати мислення
та екологічну культуру кожного учня, навчити молоде покоління жити за
законами природи, домогтися, щоб почуття особистої відповідальності за все
живе на Землі, турбота про збереження природи стали рисами характеру кожної
людини. Навчання екології має бути активним, цікавим, раціональним,
максимально наближеним до життя, а у навчальному матеріалі не повинно бути
перенасиченості психічною інформацією, яку діти неспроможні належним
чином сприйняти. Зміст навчально - виховної роботи в цьому напрямі полягає у
розкритті перед дітьми багатогранної цінності природи. Тому для досягнення
позитивних результатів в екологічній освіті і вихованні учнів важливо брати до
уваги як і вікові, так і індивідуальні особливості, риси характеру, ставлення до
навчання, потреби і здібності кожного школяра. Вивчення педагогічних умов
екологічного виховання здійснюється на основі ознайомлення з теоретичними
даними з наукових джерел, узагальнення передового педагогічного досвіду та
власного досвіду роботи, це зокрема, такі вимоги:
• комплексний підхід до вивчення природи, з використанням міжпредметних
зв’язків;

• врахування вікових, індивідуально-психологічних особливостей школярів;

• організація безпосередньої діяльності учнів по охороні та поліпшенню

природного середовища своєї місцевості під час навчальної та суспільно-
корисної праці;

• вибір оптимальних норм, методів і прийомів екологічного виховання;

• вплив вчителів на вихованців власним прикладом бережливого, дбайливого

ставлення до навколишнього середовища;

• єдність дій усього педагогічного колективу школи в екологічному

вихованню учнів.
 39. Скласти роз'яснювальну розповідь до теми: "Як
вимірювати температуру повітря".
Температура повітря впливає на більшість процесів, що відбуваються в природі,
на стан живих організмів. Активне життя багатьох рослин є можливим за
температури вище +10 °С, за низьких температур вони можуть загинути. Для
людей найбільш комфортною вважається температура від +18 ° до +24 °С, у той
час як на Землі вона коливається від +58 °С до –89 °С.Інформація про зміну
температури повітря має особливе значення для районів із значним коливанням
температур протягом доби, сезону або року, наприклад у помірних широтах, де
взимку температура повітря може опускатися нижче –40 °С, а влітку
перевищувати +30 °С, улітку можливі похолодання, а взимку — відлиги.
Температуру повітря вимірюють ртутним або спиртовим термоме тром. У
багатьох країнах світу, у тому числі й в Україні, температуру повітря вимірюють
за шкалою Цельсія, де за 0° прийнята точка за мерзання води, а 100 °
відповідають точці її кипіння. Записуючи показники температури, указують не
тільки кількість у градусах, але і шкалу, наприклад мінус десять градусів за
Цельсієм, тобто –10 °С. Термометр установлюють у захищеному від прямих
сонячних променів місці, інакше він буде показувати не температуру повітря, а
температуру самого приладу. Важливо, щоб забезпечувався вільний доступ
повітря до термометра. На метеоплощадці термометр та інші прилади
встановлюють у спеціальній метеорологічній будці заввишки 2 м від землі,
удалині від житлових будинків і виробни чих споруд.
40. Загально дидактичні та специфічні принципи побудови
програм з природознавства.
Програма побудована на основі загальнодидактичних принципів(науковості,
систематичності, доступності, послідовності, звязку навчання з життям). У ній
відображено і специфічні принципи (краєзнавчий, сезонності, народознавчий).
Програма передбачає ознайомлення дітей з рослинним і тваринним світом,
метеорологічними явищами. Це дає змогу вихованцям орієнтуватися у
природньому середовищі, встановлювати причинно-наслідкові звязки та
формувати екологічно доцільну поведінку в природі
41.Особливості вивчення природознавства у 4 класі.
За навчальним планом на вивчення природознавства у 4 класі відводиться 1 год.
на тиждень, всього 34 год. Завдання курсу природознавства у 4 класі полягають
у тому, щоб поглибити знання учнів про неживу і живу природу та працю людей
свого краю, дати їм уявлення про різноманітні професії, сформувати вміння
читати нескладний план, географічну карту, глобус, навчитись орієнтуватися на
місцевості за допомогою компасу і місцевих ознак (Сонця, розташування
мурашників, розростання гілок на південь, а моху з північного боку дерев та
інших орієнтирів). Озброїти учнів знаннями про природу та працю людей нашої
Батьківщини. У 4 класі учні продовжують вести спостереження за природою і
працею людей своєї місцевості, і, таким чином, здійснюється сезонний і
краєзнавчий принципи навчання.Використання краєзнавчого матеріалу під час
спостережень дає змогу учням побачити навколишню дійсність у різноманітних
зв'язках, відношеннях і залежностях. Безпосереднє спілкування з природою
сприяє розвитку у дітей спостережливості, самостійності в набутті знань,
зацікавленості в навчанні. Кожний розділ програми з природознавства має
специфіку викладання. Так, досить складним і зовсім новим для учнів є розділ
«План і карта». Ознайомлення учнів з фізичною картою України дає змогу
вчителеві створити у них певні просторові уявлення, які сприятимуть кращому
засвоєнню матеріалу наступних тем. Серед інших методів, які вчитель
використовує на уроках, перевага надається роботі з картою. Але, щоб учні
усвідомили поняття «географічна карта», вчителю необхідно провести велику
роботу по формуванню цілої низки проміжних уявлень і понять, а саме:
«горизонт», «сторони горизонту», «орієнтування на місцевості», «масштаб»,
«план», «топографічна карта» і лише після цього – «географічна карта». У 4
класі письмові роботи можуть виконуватись за контурними картами, планом,
масштабом; можна давати ширші запитання: чим займається населення тундри?
який клімат зони пустинь? тощо.
42.Роз'яснювальна розповідь «Чому повітря рухається».
Повітря нагрівається від земної поверхні. Тому його температура залежить від
розподілу суходолу і водної поверхні, що нагріваються по-різному. Виявляється,
суша швидко нагрівається, але швидко й охолоджується. Вода ж нагрівається
повільніше, хоча тепло зберігає довше. Узимку суходіл швидко охолоджується і
стає ніби «холодильником». Повітря над ним стискається, стає важчим і
опускається донизу. У цей час вода ще продовжує зберігати тепло, і над її
просторами температура вища, ніж над суходолом. Океан узимку стає
своєрідним «обігрівачем». Повітря над ним, нагріваючись, розширюється, стає
легшим і піднімається вгору. Над теплою поверхнею повітря стає менше, ніж над
холодною. Тому повітря рухається туди, де його міститься менше. Це є
причиною утворення направленого руху повітря — вітру. Вітер буває різної
сили: слабкий, помірний, сильний, дуже сильний.
43. Організація проектної діяльності учнів початкових класів.
Проектна діяльність – нині одна з найперспективніших складових освітнього
процесу, тому що створює умови творчого саморозвитку та самореалізації учнів,
формує всі необхідні життєві компетенції.. Самостійне здобування знань,
систематизація їх, можливість орієнтуватися в інформаційному просторі, бачити
проблему і приймати рішення відбувається саме через метод проекту. У сучасній
школі можна виділити чотири основні напрями ефективного використання
проектної технології: • проект як
метод навчання на уроці; •
проектні технології дистанційного навчання;
• для формування дослідницьких навичок школярів у позаурочній роботі;
• як метод організації дослідницької діяльності вчителів.

Метод проектів знаходить все більше поширення у системі освіти різних країн
світу. Причини цього явища, як вважають дослідники, криються не тільки у
сфері педагогіки, але й у сфері соціальній, а саме :
• необхідність не стільки передавати учням суму тих чи інших знань, скільки
навчити їх здобувати знання самостійно, використовувати їх для вирішення
нових пізнавальних і практичних задач;
• актуальність розвитку в учнів комунікативних
навичок, умінь працювати в різноманітних групах, виконувати соціальні ролі
(лідера, виконавця, посередника і т. ін.), долати конфліктні ситуації;
• необхідність широких людських контактів,
точками зору на одну проблему, знайомства з різними культурами;
• значущість для діяльності людини умінь користуватися
дослідницькими методами: збирати необхідну інформацію, аналізувати її з
різних точок зору, висувати гіпотези, робити висновки.
44. Диференційований підхід до учнів на уроках природознавства.
На уроках ТН мають бути створені умови для виявлення індивідуальних
особливостей учнів, їх нахилів та всебічного розвитку. Розвязання цього
завдання значною мірою сприяє індивідуальне навчання яке проявляється в
дифиринціації. Дифирінційоване навчання - навчально виховний процес що
враховує індивідуально типологічні особливості учнів. Особливостями
диференційованого навчанння є постійне врахування вчителем специфіки того
напруження якого потребує для школяра виконання завдання. Способи
диференційованого навчання. В диференціації навчання завдань на уроках ТН
для мол школярів доцільні такі способи: 1) зміст роботи однаковий для всього
класу, але для сильних учнів збільшення обсягу завдань, або ускладнення
способу навчання; 2) інструкційні картки, самостійний вибір учнями завдань з
кількох запропонованих вчителем; 3) спільне завдання для всього класу, а для
слабких допоміжний матеріал, що полегшує в роботі(шаблони, готові деталі).
45.«Природознавство. 2 клас» (авт. Т.Г. Гільберг, Т.В. Сак )
Новий ступінь навчання природознавства в 2-му класі базується на
результатах отриманих у першому класі, де учні ознайомилися з
різноманітністю тіл живої й неживої природи. Основними ключовими
поняттями у 2-му класі є «пори року» та «явища природи». Учні
дізнаються про причину зміни пір року, як змінюються тіла природи за
сезонами, які ознаки та явища природи характерні для кожної пори
року. Наскрізними у змісті підручника визначені такі змістові лінії:
«Об’єкти природи», «Взаємозв’язки у природі», «Рідний край»,
«Охорона і збереження природи», «Методи пізнання природи».
Завдання, спрямовані на формування навичок самостійної роботи з
інформацією, засвоєння норм етичного, естетичного, морального
ставлення людини до природи, представлені у розділі підручника
«Запитання до природи», а також у рубриці «Для допитливих».
Перевага надається практичним роботам, демонстраційним і
лабораторним дослідам, спостереженням в природі, екологічному
моделюванню та прогнозуванню, вирішенню ситуативних завдань, а
також практичній діяльності з охорони природи. У цьому ключі
розроблено й представлено практичні роботи: «Вимірювання довжини
тіні від гномона», «Визначення показників термометра за
малюнками», «Виготовлення екологічної листівки «Тиша в лісі»;
розроблено рубрики «Сторінка дослідника» і «Наші проекти». У
підручнику подано опис екскурсій, які мають проводитися згідно з
програмою.
46.Методика формування уявлень про предмети і явища природи.
Роль уявлень при вивченні природознавства дуже велика: чим багатші у дітей
уявлення, чим вони повніші за обсягом і точніші за змістом, тим краще в дітей
пам’ять і мислення. Уявлення є також необхідною умовою формування
природничих понять, розуміння учнями слів учителя, а також засвоєння
матеріалу підручника. Щоб сформувати в свідомості
учнів чітке уявлення про незнайомий предмет, треба показати їм його, дати
можливість доторкнутися до нього, а іноді понюхати і попробувати на смак.
Якщо предмет, як певний комплекс подразників діє на ряд аналізаторів, то в корі
великих півкуль утворюються тимчасові зв’язки, внаслідок чого організм реагує
на предмет як єдине ціле. Отже, одночасна робота різних аналізаторів є
найважливішою умовою переходу від окремих відчуттів до сприйняття предмета
в цілому. Значна робота по формуванню в молодших школярів яскравих образів
повинна проводитися і на предметних уроках, де діти під керівництвом учителя
вивчають натуральні об’єкти. Звичайно, на предметному уроці чуттєве
сприйняття учнів поєднується зі словом учителя, який спрямовує цей процес, бо
молодші школярі ще не можуть самостійно виділити головні властивості
об’єкта. Діти сприймають тільки ті його властивості, які відразу впадають в око,
хоча вони можуть бути й неістотні. «Мало чути – треба вміти слухати, мало
дивитися – треба вміти бачити» -В.О. Сухомлинський. І вчитель керує цим
процесом. Спочатку учні розглядають весь предмет, охоплюючи його загальний
образ. Поступово вчитель підводить учнів до різнобічного ознайомлення з
об’єктом. Діти дають його словесний опис, встановлюють причинно-наслідкові
зв’язки.
47. Специфічні принципи побудови програм з природознавства
.Програма побудована на основі специфічних принципів (краєзнавчий,
сезонності, народознавчий). Програма передбачає ознайомлення дітей з
рослинним і тваринним світом, метеорологічними явищами. Це дає змогу
вихованцям орієнтуватися у природньому середовищі, встановлювати причинно-
наслідкові звязки та формувати екологічно доцільну поведінку в природі.
49.Нестандартні форми оргаізації навчальної
діяльності.Інтегровані уроки.
Цікавими для теорії та практики є нестандартні уроки, для яких характерне таке
структурування змісту й форми, яке викликає передусім інтерес в учнів і сприяє
їх оптимальному розвитку і вихованню. До них відносять нестандартні уроки:
1. Уроки змістової спрямованості: уроки-семінари, уроки-лекції, уроки-
конференції; 2. Інтегровані уроки: уроки-комплекси,
уроки-панорами, міжпредметні уроки; Уроки-змагання: уроки-конкурси, уроки-
КВК, уроки-аукціони, уроки-турніри, уроки-вікторини. Уроки суспільного
огляду знань: уроки-творчі звіти, уроки-заліки, уроки-експромтіспити, уроки-
консиліуми, Уроки комунікативної спрямованості: уроки-усні журнали, уроки-
діалоги, уроки-роздуми, уроки-диспути, уроки-прес-конференції, уроки-
репортажі.
Театралізовані уроки: уроки-спектаклі, уроки-концерти, кіно- уроки,
дидактичний театр; Уроки-пошуки: уроки-подорожі, уроки-дослідження, уроки-
розвідки, уроки-наукові дослідження; Уроки-ділові, рольові ігри: уроки-суди,
уроки-захисти проектів, уроки - «слідство ведуть знавці», уроки-імпровізації,
уроки-імітації. Крім провідної форми організації навчальної діяльності
учнів – уроку, використовують також допоміжні форми: семінари, практикуми,
лекції, навчальні екскурсії, предметні гуртки, факультативні заняття,
індивідуальні та групові консультації…………..Інтегрований урок - це урок,
який проводиться з метою розкриття загальних закономірностей, законів, ідей,
теорій, відображених у різних науках і відповідних їм навчальних предметах
Його проведення забезпечує формування в учнів цілісної системи уявлень про
діалектико-матеріалістичні закони пізнання навколишнього світу в їх
взаємозв'язку та взаємозумовленості; сприяє поглибленню та розширенню знань
учнів, діапазону їх практичного застосування до процесів та явищ оточуючої
дійсності . Структура інтегрованого уроку зумовлюється поставленими цілями
та завданнями; детермінується змістом навчання, особливостями діяльності
вчителів та учнів. Оскільки інтегрований урок - це в основному урок
систематизації та узагальнення знань, умінь і навичок учнів, та його
оптимальною структурою буде: повідомлення теми, цілей та завдань уроку;
мотивація навчальної діяльності учнів; актуалізація та корекція опорних знань;
повторення й аналіз основних фактів, подій, явищ; творче перенесення знань і
навичок учнів у нові ситуації; узагальнення та систематизація навчальних
досягнень учнів; основних ідей та наукових теорій, предметів, що є складовими
інтегрованого уроку.
50. Використання цікавого матеріалу на уроках природознавства.
Всі діти дуже різні, але вже з раннього дитинства допитливі й
цікаві. Не секрет, що більшість дітей в захопленні від природи. Завдання
кожного педагога полягає в тому, щоб, ознайомлюючи дітей з явищами живої і
неживої природи, сформувати в них вміння не тільки запитувати, а й самостійно
знаходити відповіді, аналізувати отримані знання і вміння, порівнювати,
синтезувати. Викликати у дітей інтерес до природи, ще більшу допитливість і
цим самим виховувати свідоме ставлення до природного середовища. Чим
більше дитина знатиме про навколишній світ, тим краще розумітиме його,
більше любитиме та оберігатиме. Актуальність обраної теми дослідження
пояснюється тим, що діти молодшого шкільного віку мають свої фізіологічно-
психологічні особливості, люблять все нестандартне, нетрадиційне, цікаве,
обрамлене художнім словом чи казкою, можна доповнити захоплюючою казкою
про Природничу Цікавинку, Тест, Цифровий Диктант. Діти залюбки будуть
виконувати цікаві завдання цих незвичайних героїв, матимуть змогу самостійно
здійснити перевірку і оцінювання своїх знань. Саме тому вчителям приємно буде
оцінювати роботу, в яку діти вкладатимуть не тільки необхідні для цього знання,
уміння, навички, але й радість та задоволення від досягнення результату. А це
означає, що педагоги повинні творчо підходити до викладання природничого
матеріалу, вміти перетворити звичайний урок на дивовижну гру.

Сухомлинський В. стверджував, що без гри нема і не може бути повноцінного

розумового розвитку учнів. Це дозволяє стверджувати, що питання про
використання ігор та цікавого матеріалу на уроках природознавства в початковій
школі є не лише актуальним, але й таким, яке можна вдосконалювати і
розвивати, адже все залежить від фантазії і уяви самого вчителя, від того, на
скільки творчо він підійде до викладу природознавчого матеріалу, враховуючи
інтелектуальні можливості учнів свого класу.
51. Аналіз програми " Природознавство" в 1 класі, виявлення
специфічних особливостей до нього
Предмет «Природознавство» вивчається з 1 клас по 2 години на
тиждень Загальний обсяг навчального часу становить 270 годин, з них
18 – резерв навчального часу.\Зміст програми побудовано за
спірально-концентричним принципом.Укладачі наголошують на
особистісній орієнтації змісту цього курсу: пропонується багато
екскурсій, демонстрацій, практичних робіт, виконання міні-проектів.
Для узагальнення вивченого матеріалу цікавим видається розділ
«Запитання до природи». З’явилася примітка « Запитай у батьків», яка
передбачає співпрацю «учень», «вчитель», «батьки». «Охорону
природи» виведено в окреме питання в кожній темі. Навчально-
пізнавальний процес рекомендується базувати на компетентісно
орієнтованих завданнях з використанням сучасних освітніх
технологій. Важливе місце має розділ «Вступ», який дає можливість
«ввести» дитину в предмет. Програма має інтегрований зміст, поєднує
пропедевтику біології та екології, географії, фізики, астрономії, хімії.
Передбачено резервні години.Розширені та уточнені вимоги до рівня
Держстандарту.
52. Урок – основна форма організації навчально-виховної роботи з
природознавства. Типи уроків з природознавства. Вимоги до
уроків природознавства.
Урок – це цілісно логічно закінчена частина навчально- виховного процесу, в
якій в складному взаємозв’язку мають місце певні методи,прийоми і засобів
навчання. Типи уроків з природознавства:
- урок засвоєння нових знань
- комбінований
- уроки екскурсії
- узагальнюючий
- урок узагальнення і систематиз.
- нестандартні уроки(урок змагання, урок громадського огляду знань, уроки
подорожі,урок концерт)

Вимоги до уроків природознавства:

- постійно здійснювати загально-дидактичний принцип єдності навчання і
виховання - зміст природничого матеріалу повинен
бути науковим, доступним - для
розвитку логічного мислення та пізнав. самодіяльності учнів, на уроці
застосовувати різні види робіт
- домашнє, самостійне завдання може бути логічним продовженням або
закінченням класної роботи
- під час вивчення нового матеріалу, зосереджуючи увагу на описі певних
предметів - система методів і прийомів
повинна бути такою, яка забезпечила б найбільшу ефективність роботи учителя і
пізнавальної діяльності учнів на кожному етапі уроку.
53.Позаурочна робота з Природознавства.
Позаурочна робота з природознавства є формою організації учнів для виконання
після уроків обов’язкових, передбачених програмою практичних робіт –
індивідуально, у парах чи у групах. Позаурочні роботи з природознавства тісно
пов’язані з уроками, їх виконують у куточку живої природи, на географічному
майданчику, шкільній навчально-дослідній ділянці, у природі, на виробництві та
вдома. Це різні досліди, спостереження, складання колекцій, гербарію,
вирощування та висаджування рослин, збір насіння, підгодівля тварин та птахів
узимку. Під час довготривалої позаурочної роботи учитель упродовж усього її
виконання повинен систематично контролювати й спостерігати за її перебігом,
щоб вчасно надати учневі допомогу і проконтролювати виконання. Важливо,
щоб позаурочна робота відповідала програмі і виконувалась перед
опрацюванням відповідної теми уроку. Багато позаурочних робіт учитель дає під
час уроків за декілька днів чи тижнів до вивчення теми у класі. Учитель
продумує терміни позаурочної роботи, її тривалість та способи використання
результатів на уроках природознавства.За виконання позаурочної роботи
учитель виставляє кожному учневі оцінк
№54. Скласти питання для усного фронтального та
індивідуального опитування до теми «Для чого людина дихає».
-Без чого неможливе життя людини(без повітря)
- Назви органи дихання.
-Куди потрапляє повітря яке ми вдихаємо?
- З чого складаються легені?
-Що відбувається в легенях під час дихання?
- Що розносить кисень до всіх органів? (кров)
-Як треба дбати про органи дихання
55. План і карта як навчальні посібники. Методика робота з ними
на уроках "Природознавства" в 4 класі
Об’єктом пізнання молодших школярів у процесі вивчення природознавства в 4
класі є поверхня Землі. Вона вивчається через її моделі: план, глобус, карту.
Використовуючи названі моделі для оволодіння знаннями про земну поверхню,
учні насамперед оволодівають змістом самих моделей, їх умовними знаками. Це
означає, що у дітей необхідно сформувати поняття «глобус», «план місцевості»,
«географічна карта» та уміння працювати з ними, використовувати їх як джерело
знань. Ці знання і вміння дозволяють ними, використовувати їх як джерело
знань. Ці знання і вміння дозволяють перекодовувати інформацію моделей на
інформацію про реальні об’єкти. Наприклад, блакитний і синій кольори на карті
— вода на Землі, зафарбований кубик — родовище кам’яного вугілля і т. ін.
Картографічні знання та відповідні уміння засвоюються молодшими школярами
у такій послідовності: а) горизонт,
сторони горизонту (визначення сторін горизонту за Сонцем і за компасом);
б) план предмета, масштаб плану предмета (креслення плану предмета,
визначення розмірів предмета за масштабом);
в) план місцевості, умовні знаки плану місцевості, масштаб плану місцевості,
сторони горизонту на плані місцевості (креслення найпростішого плану
місцевості, читання плану місцевості, визначення відстані на плані місцевості за
масштабом, визначення сторін горизонту на плані місцевості, їх позначення);
г) географічна карта, умовні знаки карти, масштаб карти, сторони горизонту на
карті (визначення сторін горизонту на карті, визначення відстані на карті за
масштабом, читання карти за умовними позначеннями, позначення деяких
об’єктів Землі умовними позначеннями на контурній карті).
56. Масова позакласна робота.
Позакласною масовою роботою з природознавства можуть охоплюватися окремі,
паралельні чи всі початкові класи школи. До найпоширеніших її форм належать:
тематичні конференції, усні журнали, тематичний перегляд науково-популярних
і художніх фільмів про природу; свята; конкурси; КВК (клуб веселих та
кмітливих); туристські походи; позакласні природознавчі екскурсії. Тематичне
позакласне читання, усні журнали. Позакласне читання займає важливе місце у
процесі вивчення природознавства. Залучення дітей до цього виду роботи не
тільки розширює їх кругозір з навчального предмета, але й зумовлює розвиток
самостійності та формування бажання і вміння працювати з книжкою. Щоб
керувати цією діяльністю, учитель повинен бути добре обізнаний з дитячою
науково-популярною літературою. Організація позакласного читання передбачає
підготовку школярів до цього виду діяльності, тобто усвідомлення мети і
завдань та обговорення прочитаного, яке включає: вступне слово учителя,
переказування учнями основного змісту, висловлювання своїх думок про те, що
найбільше сподобалося і чому, визначення основної ідеї твору, порівняння з
власними спостереженнями. Доцільно поєднувати таку роботу з різними
засобами наочності, ігровими прийомами, творчими завданнями. Самостійність
дітей проявляється не тільки у виконанні завдань, а й у виборі матеріалів для
позакласного читання. Спочатку вчитель дає спільне для всіх учнів оповідання,
потім учні вибирають одне із запропонованих, а далі самостійно знаходять
доступну літературу на визначену тему. Поширеною формою організації
позакласного читання є проведення тематичного усного журналу. Кожна його
сторінка може бути різною: короткі повідомлення окремих учнів, читання
віршів, інсценування, перегляд кіно - і діафільмів, прослуховування
магнітофонних записів, проведення ігор та вікторин, відгадування загадок. До
плану вчитель включає окремі роботи й завдання, враховуючи рівень знань і
здібності учнів. Кожному членові гуртка або ланкам із трьох-чотирьох учнів
дають певне завдання для спостереження або якусь конкретну роботу. Крім того,
всі члени гуртка зобов'язані по черзі доглядати за рослинами й тваринами в
кутку живої природи, активно допомагати вчителеві в підготовці занять з
природознавства (наприклад, у підготовці колекцій, роздаткового матеріалу,
посівного й садивного матеріалу для занять на шкільній навчально-дослідній
ділянці і ін.). Учні обирають старосту гуртка. Староста допомагає вчителеві
організовувати роботу гуртка і підтримує зв'язок з іншими гуртками.
57. Скласти завдання для тематичного контролю до розділу "Що я
знаю про придоду восени?" в 2 класі.
Виберіть правильну відповідь із декількох запропонованих.
1) У день осіннього рівнодення..
а) день коротший, а ніч довший
б) день і ніч однакові - по 12 год
в) день довший, а ніч коротша
2) Познач осіннє явище в житті рослин
а) цвітіння дерев, кущів
б) пожовтіння і опадання листя
в) поява зеленого листя на дервах і кущах
3) Вкажи ряд слів, у якому перераховано осілих
птахів. а) соловей, ластівка, лебідь
б) сорока, горобець, голуб
4) Яким способом розмножується фіалка?
а) насінням
б) живцем
в) листком
5) Вкажи ряд слів, у якому перераховано
їстівні гриби. а) лисички, підберезники,
маслюки б) бліда поганка,
мухомор, несправжні опеньки в) білий
гриб, бліда поганка, піддубник
58. Дати характеристику макроструктурних етапів комбінованого уроку.
Макроструктура — це більш-менш постійні елементи уроків у межах одного типу.
Найпоширенішим є комбінований урок. На таких уроках центральне місце відводиться
вивченню нового матеріалу, його осмисленню, запам'ятовуванню, узагальненню та
систематизації. Також на цих уроках має місце і повторення раніше вивченого.
Наводимо типову структуру комбінованого уроку.
1. Перевірка домашнього завдання.
2. Актуалізація опорних знань дітей та їхнього життєвого досвіду.
3. Повідомлення теми та завдання уроку, мотивація навчальної діяльності учнів.
4.Ознайомлення з новим матеріалом (сприймання та усвідомлення знань).
5.Закріплення нових знань (осмислення, узагальнення, систематизація знань).
6. Підсумки уроку.
7. Повідомлення домашнього завдання На кожному уроці перш ніж приступити до
перевірки домашнього завдання необхідно підсумувати спостереження учнів. В усній
формі за запитаннями вчителя учні з'ясовують ті зміни, які відбулися у неживій
природі за тиждень.
1. Перевірка домашнього завдання. Може проводитися різними методами усного
опитування і письмово.
2. Актуалізацію опорних знань учнів та їхнього життєвого досвіду не слід
ототожнювати з простим опитуванням. Ця робота спрямована на виявлення вже
набутих раніше знань, які є основою для сприймання, усвідомлення і засвоєння
нових.Для актуалізації опорних знань найчастіше застосовується усна фронтальна
бесіда або виконання завдань. Варто використовувати пізнавальні ігри, загадки, якими
вчитель підводить учнів до сприймання нового матеріалу.
3. Повідомлення теми і завдань уроку. Цим наголошується, що учні повинні взнати
нового, які знання, навички, вміння мають набути.
4. Ознайомлення з новим матеріалом . Найчастіше в молодших класах застосовується
усний виклад нового матеріалу з використанням наочності. Ефективність цього етапу
уроку залежить від уміння вчителя керувати сприйманням і усвідомленням знань
учнями.
5. Закріплення нових знань проводиться після вивчення нового матеріалу. В процесі
закріплення основну роль має відіграти активна пізнавальна діяльність учнів,
відповідно спрямована вчителем. Діти розглядають малюнки, карту, таблиці,
роздатковий матеріал, читають підручник, складають таблиці, схеми, дають відповіді
на запитання тощо…. 6. Підсумки уроку. Наприкінці уроку вчитель коротко
підсумовує наслідки роботи й виставляє оцінки, оголошуючи й обґрунтовуючи їх.
7. Повідомлення домашнього завдання. На завершальному етапі уроку вчитель
повідомляє домашнє завдання. Воно має те саме призначення, що й закріплення, і може
бути найрізноманітнішим, але не повинно копіювати тієї роботи, яка була проведена в
класі.
59.Організація куточка живої природи можливості використання
його обєктів у навчальному процесі.
Куточок живої природи – це місце для вирощування рослин і утримання
тварин, а також для виконання спостережень та дослідів. На його базі проводять
позаурочну та позакласну роботу. Куточок живої природи може знаходитися у
кабінеті природознавства, або безпосередньо у класі. Це може бути і
загальношкільний куточок природи для дітей молодшого і старшого шкільного
віку. Кімната для куточка живої природи повинна добре освітлюватися,
відповідати нормам і вимогам для утримання тварин і вирощування рослин. У
куточку живої природи потрібно підтримувати постійну температуру і вологу
повітря – це є важливою умовою для росту рослин та утримання тварин. Відбір
конкретних рослин і тварин залежить від умов класу або школи. Кімнатні
рослини слід добирати так, щоб на їхньому прикладі можна було познайомити
учнів із зовнішньою будовою органів рослини, способами розмноження і
виконувати практичні роботи по вирощуванню. Найбільш поширеними
кімнатними рослинами є: аспідистра, аспарагус, алоє, араукарія, бегонія,
бальзамін, каменеломка, колеус, різні види кактусів, фуксія, узамбарська фіалка,
сансевьера, традесканція. Тварини куточка живої природи: гідри молюски,
дафнії циклопи, плавунці, циклопи, шовкопряди, білан капустяний, риби,
земноводні, плазуни, птахи і дрібні ссавці. Для початкової школи куточок живої
природи має дуже велике значення. Спілкування із живими об’єктами,
виконання дослідів і спостережень, а також систематична робота по
догляду,посилює відповідальність, прививає любов до природи, сприяє
екологічному вихованню.
60. Скласти завдання для поточного контролю по темі" Як ти
вмієш використовувати свої знання про воду"
1.Обери і підкресли тільки правильні властивості води.
Має чудовий смак - без смаку ; синя -безбарвна ;При нагріванні розширюється -
при нагріванні стискаєтьёся :У твердому стані вода важча, ніж у рідкому- у
твердому стані вода легшаа, ніж у рідкому
2. Допиши речення. Перехід води із рідкого стану в
газоподібний називається_______. Коли пара охолоджується, то знову
перетворюється на ________ З. Допиши речення.
Плавлення льоду відбувається при температурі_____.Кипятіння води
відбувається при температурі_________.
4.Обери твердження, з якими ти погоджуєшся, і познач їх знаком +
ЧИ правильно ВЧИНЯЮТЬ ЛЮДИ, КОЛИ:

О миють власні машини в річці або озері;

Овисаджують на берегах водойм верби та інші водолюбні рослини;

О скидають сміття та різні непотрібні речі на берегах водойм й у ВОДУ

О будують на берегах водойм промислові підприємства, а відхо- ди виробництва

спускають у воду;

О проводять ретельну очистку стічних і промислових викидів, перш, ніж вони

потрапляютьу воду; О розташовують тваринницькі ферми поблизу водойм;

О дбають, щоб добрива та інші хімікати, які вносять у ґрунт на по- ляхі городах,
із дощовими потоками не потрапляли у водойми?
5.Розроби і запиши план корисних дій, який допоможе тобі економити прісну
воду.
61.Уроки засвоєння нових знань.
В початковій школі під час вивчення природознавства використовують
також урок засвоєння нових знань. Мета цього уроку вивчення нового
матеріалу, узагальнення запасу знань учнів, набутих на попередніх
уроках, розкриття значення набутих знань у майбутній трудовій
діяльності та їх оцінювання. Діяльність учнів на уроках засвоєння
нових знань та формування вмінь і навичок спрямована на сприймання
й усвідомлення навчального матеріалу, його осмислення, узагальнення
й систематизацію. Цьому сприяє правильно організований навчальний
процес. Учитель створює такі ситуації, щоб учні пригадували і
закріплювали в пам’яті найважливіше з нового матеріалу. Даний урок
застосовується в тому випадку, коли починається вивчатись новий
розділ, матеріал якого не пов’язаний із матеріалом попереднього
розділу, або ж коли має розв’язуватись складне широке питання.
62. Роль В.В Сухомлинського у розвитку методики навчання
природознавства.
У системі початкового навчання помітне місце відводив спілкуванню дітей із
природою видатний радянський педагог В.О.Сухомлинський. У своїх працях В
О.Сухомлинський розкриває значення спілкування дітей з природою у
формуванні гармонійно розвиненої особистості.Він ставив за мету закарбувати у
свідомості дітей яскраві картини дійсності, навчити їх бачити навколишню
красу, стати допитливими дослідниками природи. При цьому не раз
підкреслював, що уявлення, якими б яскравими вони не були, - не самоціль і не
кінцева мета процесу навчання. Свої заняття серед природи педагог назвав
«уроками мислення». Під його керівництвом діти розмірковували над причинами
і наслідками явищ природи, порівнювали якості й ознаки предметів,
встановлювали існуючі у природі взаємозв’язки.В.О.Сухомлинський
підкреслював, що розумове виховання розпочинається там, де є теоретичне
мислення, і «...чим більше абстрактних істин, узагальнень треба засвоїти на
уроці чим напруженіша ця розумова праця, тим яскравіше повинні
закарбуватися в його свідомості образи і картини навколишнього світу.Уроки
мислення серед природи він вважав ефективним засобом розвитку мовлення
дітей. Під час мандрівок у природу значно збагачується їхній словниковий запас;
діти вчаться описувати звуки і барви навколишнього світу, за допомогою слова
передавати свої почуття і переживання. В.О.Сухомлинський показав також роль
природи в естетичному вихованні школярів, у фізичному загартуванні їх.
63. Скласти схему розвитку поняття «рослини».
1. Рослини(поняття)
(a) Деревр(поняття)
Зміст: - одне, товсте, деревяне стебло( стовбур)
(б) Кущ(поняття)
Зміст: багато тонких деревяних стебел
(в) травяниста рослина
Зміст: тонке , мяке, соковите стебло
(г) дикоросла рослина
Зміст: ніхто не садить і не доглядає
(д)культурна рослина

Змість: садить і доглядає людина

Зміст спостережень
- Частини рослин, органа : стебла, листки, квітки, плода з насінням.
- Особливості органів конкретних рослин( висота, величина, широти, колір.)
- Де ростуть конкретні рослини
- Хто їх вирощує
- Хто доглядає за ними
64. Урок екскурсія
Урок екскурсія буває: поточний, вступний, підсумковий. Ефективність
уроку екскурсій залежить від підготовки його вчителя Здійсюється у
такій послідовності:
1. Визначення теми уроку- екскурсії
2. Визначення виду уроку- ексурсії
3. Складання логічно понятійної схеми власне предметного змісту
уроку- екскурсії
4. Конкретизація змісту відповідно до тих обєктів, які є на місці
екскурсії 5. Визначення
освітньої, розвивальної і виховної цілей
6. Розробки методики проведення уроку - екскурсій
7. Підготовка школярів до нього
8. Підбір необхідного обладнання
65. Перевірка і оцінка знань, умінь і навичок з природознавства.
Види контролю знань з природознавства в поч класах.
Головна мета перевірки результативності навчання – це забезпечення
ефективності шляхом приведення до системи знань, умінь, навичок учнів,
самостійного застосування здобутих знань на практиці, стимулювання
навчальної діяльності учнів, формування у них прагнення до самоосвіти.Види
контролю знань
Поточний проводиться на кожному уроці. Він є необхідним компонентом
навчального процесу при поясненні, закріпленні і повторенні матеріалу
проводиться у формі опитування ( в спеціально відведений час), перевірки
домашнього завдання (під час виконання самостійної перевірочної роботи).
Деколи його здійснюють у формі питань і завдань в ході пояснення, повторення
або закріплення Тематичнй контроль полягає в забезпечення контролю за
засвоєнням всієї теми. Він має дуже велике значення для систематизації
матеріалу. Вчитель задає такі питання або пропонує такі завдання, які за
короткий проміжок часу дають можливість учневі побачити основний зміст
теми, основні її ідеї. В цьому суть тематичної перевірки. При тематичному
опитуванні перед початком вивчення чергової теми усі учні мають бути
ознайомленні з тривалістю вивчення теми (кількість занять); кількістю і
тематикою обов’язкових робіт і термінами їх проведення; питаннями, що
виносяться на атестацію (якщо атестація проводиться в усно-письмовій формі)
або орієнтованими задачами чи вправами; терміном і формою проведення
тематичної атестації; умовами оцінювання. Підсумковий проводиться за кожний
семестр і за навчальний рік. Його значення в тому, щоб жати правильну
об’єктивну оцінку досягнутим успіхам учня, рівню його розвитку. Підсумкова
оцінка відображає результати роботи школяра, але вона не являє собою середнє
арифметичне всіх оцінок, які учень одержав за цей період. учень повинен бачити
систему у змісті навчального предмета, розуміти взаємозв’язок ідей, понять,
фактів. Підсумкова оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного
оцінювання, а за рік – на основі семестрових оцінок.
 66. Складіть узагальнюючу бесіду до теми "Чому відбувається
зміна пір року".
— А що ж відбувається, коли Земля обертається навколо Сонця?

— Повний оберт вона робить за 365 днів. Як називається цей час?

— Що ви спостерігаєте протягом року?

— Чому ж відбувається зміна пір року?

— Давайте поспостерігаємо за рухом Землі і зробимо висновок.

Висновок. Коли до Сонця звернена Північна півкуля, вона одержує більше

сонячного тепла і світла, ніж Південна. У цей час тут літо, а в Південній півкулі
— зима.

— Поміркуйте у своїх групах, коли настають весна і осінь? (Коли обидві

півкулі повертаються до Сонця однаково.) Де може знаходитися наша планета
зараз, восени?
67. Предметний урок з природознавства.
У процесі навчання природ викор специфічні тип уроку- предметний.
Особливість предметного уроку полягає в тому, що власне предметний зміст,
яким оволодіють учні в процесі уроку, передбачає різнобічне вивчення
конкретного предмета або явища природи: виявлення ознак, властивосьей
структури, встановлення звязків і залежностей з іншими обєктами і умов
існування або протікання,походження, спосіб , добування або вирощування,
важдивості для людини. Доцільно, щоб на такому уроці діти працювали з
натур, живими природ обєктами. Це одна із складових частин успіху його
проведення. Якщо відсутня обєктивна можливість іх забезпечення тоді викор
гербарні та колекційні зразки. До цієї роботи також залучають батьків. Так , на
екскурсіях , пргулянках діти, збирають різні природні матеріали: корисні
копалини, плодні насіння, жуків – шкідників, окремі рослини або їх частинки. На
уроках праці в позаурочний час - на шуртку, вдлма, разом з батьками- вони за
завданням учтеля виготовляють гербарії і колекції. Аналіз власне предметного
змісту, предметних уроків з природоз засвідчив, що уявлення або поняття протой
чи інший обєкт формується в учнів за умови оволодіння кількома елементами
знань, що відображають іх різні сторони. Щей висновок ілюструє логічне схема
власне предметного змісту теми “ Зернові рослини„.
70.Уроки узагальнення і систематизації знань, умінь і навичок. Їх
місце в навчально-виховному процесі.
Одним із різновидів уроків є узагальнюючий урок. Основна його мета — у
процесі повторення матеріалу виділити найважливіше, закріпити й
систематизувати знання учнів про предмети та явища неживої і живої природи,
узагальнити вивчені факти, продовжити формувати та розвивати поняття,
поглиблювати та впорядковувати набуті знання, а також перевірка рівня
засвоєння учнями знань та їх оцінювання. Значення узагальнюючих уроків
полягає в тому, що на цих уроках: -учні осмислюють і закріплюють знання,
уміння і навички; -учитель,
використовуючи різноманітні прийоми, дидактичні ігри, вправи, перевіряє, як
учні засвоїли матеріал;
- увесь матеріал приводиться в певну систему;
-розкриваються елементарні причинно-наслідкові зв'язки, що існують у природі.
Узагальнюючі уроки сприяють міцному, осмисленому узагальненню та
закріпленню знань, розвитку пам'яті, мислення, мовлення учнів.
 71. Дидактичні ігри. Іх місце в навчально виховному процесі курсу
природознавства.
Дидактичне завдання гри визначається відповідно до вимог програми курсу
природознавства з урахуванням вікових особливостей дітей. Наприклад,
формування у дітей уявлень про природні процеси та об’єкти, розвиток як
образного, так і абстрактного мислення;Використання на уроках дидактичних
ігор та ігрових ситуацій робить процес навчання цікавим, створює у дітей
бадьорий творчий настрій, полегшує засвоєння навчального
матеріалу.Дидактичні ігри на уроках природознавства можуть застосовуватись
по-різному: увесь урок може бути побудований у вигляді сюжетно-рольової гри
як структурний елемент уроку; під час уроку кілька разів створюються ігрові
ситуації.

Для молодших школярів на уроках з природознавства доцільно використовувати

такі дидактичні ігри:

1) для розвитку та корекції пізнавальної діяльності (порівняння, відновлення та

доповнення цілого, вилучення зайвого, узагальнення)
2) ; 2) для розвитку мовлення;
3) 3) длярозвитку емоційно-вольової сфери (ігри-інсценізації, ігри з елементами
сюжету). Використання віршів, прислів'їв, загадок під час проведення гри сприяє
засвоєнню навчального матеріалу.

При цьому дидактичні ігри мають відповідати таким вимогам:

1) відповідати меті й темі уроку;

2) забезпечувати поглиблення, розширення та закріплення знань учнів;

3) відповідати віковим особливостям дітей, бути доступними, забезпечувати

поступове ускладнення операцій аналізу, синтезу, абстрагування,
узагальненнятощо.

Дидактичні ігри, які містять завдання проблемно-пізнавального характеру,

вимагають від молодших школярів високої інтелектуальної та практичної
активності. Цими завданнями передбачено проведення дослідів, спостережень,
практичних робіт, пошук матеріалів та способів роботи з ними.

72. Складіть завдання для самостійної роботи в класі – комплекс 1-3 клас до
теми «Грунт. Значення грунту.» — Що витіснило повітря із ґрунту? (Вода.)
— Із чого складається ґрунт? (Ґрунт складається із піску, глини, гумусу
(перегною), води, повітря.)
— Які живі істоти живуть у ґрунті? (Жуки та їхні личинки, дощові черв’яки,
бактерії, великі тварини, які живуть у норах.)
Кількість цих складових частин ґрунту неоднакова (подібно до того, як
поєднання білого й житнього борошна в різних кількостях забезпечує
виготовлення кількох сортів хліба). Отже, на Землі існує багато різних видів
ґрунтів.
— Як називаються найродючіші ґрунти на Землі? (Чорноземи. У них вміст
гумусу становить 20%, тобто 1/5 частина таких ґрунтів — це перегній!)
— Який компонент надає чорноземам темного забарвлення й високої родючості?
(Гумус.) — Що розуміють під родючістю ґрунту? Що дають родючі ґрунти
людям? (Великий урожай, родючі ґрунти забезпечують рослини необхідними
поживними речовинами.)
— Який компонент ґрунту забезпечує його родючість? (Гумус, або перегній.)
— На які два види поділяють добрива? (Органічні та мінеральні.)
— Від якого слова походить назва «органічні» й чому? (Від слова «організм»,
оскільки органічні речовини в ґрунт потрапляють завдяки життєдіяльності
рослин і тварин.)
— Наведіть приклади органічних добрив тваринного походження. (Гній (кізяки
жуйних травоїдних тварин, у першу чергу корів і коней) та курячий послід.)
— Наведіть приклади органічних добрив рослинного походження. (Торф.)
— Чия діяльність перетворює добрива, що потрапили в ґрунт, у поживні
речовини? (Діяльність бактерій.)
— Від якого слова походить назва «мінеральні» й чому? (Від слова «мінерал»,
оскільки цей вид добрив одержують із корисних копалин.)