ОАП_ПЗ 2

Завдання 1

Основна ідея цього тексту полягає в тому, що академічна чесність є критично

важливою для сучасного освітнього процесу в Україні і має вирішальне
значення для забезпечення якості освіти та довіри до українських освітніх
інституцій на міжнародному рівні. Текст обговорює проблеми з етикою,
ціннісними настановами та культурою мислення і поведінки, які присутні на
різних рівнях суспільства, і стверджує, що ці проблеми вимагають негайної
уваги та практичних дій для зміцнення академічної чесності.
Автор робить акцент на тому, що академічна чесність вимагає чесності,
відповідальності та інтегритету в навчанні та дослідженнях, і що ця чесність
має стати нормою для всіх учасників академічного середовища, включаючи
студентів, викладачів і дослідників.
Термін "академічна чесність" у цьому контексті використовується для опису
чесної та інтегральної поведінки в академічному середовищі. Він вказує на
важливість того, щоб учасники університетської спільноти були чесними та
відповідальними в своїх діях і висловлюваннях, а також дотримувалися
етичних норм і цінностей.
З позиції представника університетської спільноти, розв'язанням проблеми
видається боротьба з корупцією та підтримка академічної чесності шляхом
підтримки чесної поведінки, етичних стандартів та навчання відповідальності
для усіх учасників освітнього процесу.
В цілому, текст висвітлює важливість академічної чесності як основи сталого
розвитку університетів і підкреслює, що ця чесність є необхідною для
досягнення інтелектуального та матеріального прогресу в суспільстві.

Завдання 2

Формування серед вітчизняної академічної спільноти академічної грамотності

та академічної доброчесності є критично важливим завданням на сучасному
етапі розвитку університетської освіти.
Академічна грамотність включає в себе не тільки здатність до правильного та
ефективного письмового та усного виразу, але і розуміння методології
досліджень, критичного мислення, здатність до аналізу та оцінки інформації, а
також дотримання етичних норм у проведенні досліджень та публікаціях.
Формування академічної грамотності сприяє підготовці висококваліфікованих
спеціалістів, здатних до проведення наукових досліджень, критичного аналізу

1
інформації, та сприяє підвищенню якості наукових публікацій та досліджень в
Україні.
Академічна доброчесність передбачає дотримання високих стандартів етики та
інтегритету у всіх аспектах навчання та досліджень. Це означає відмову від
плагіату, дотримання авторських прав, правдивість усіх висловлених
тверджень, об'єктивність у дослідженнях, і дотримання етичних норм взаємодії
з іншими учасниками академічного процесу.
Формування академічної грамотності та академічної доброчесності не тільки
підвищує рівень освіти та досліджень в Україні, але і допомагає забезпечити
довіру до українських університетів на міжнародному рівні. Це сприяє
інтеграції України в світовий освітній простір і забезпечує відкритий обмін
знаннями та ідеями.
Таким чином, формування академічної грамотності та академічної
доброчесності є ключовими для подальшого розвитку університетської освіти в
Україні та підтримання високих стандартів якості та етики у наукових
дослідженнях.

Завдання 3

Запропоновані визначення поняття "академічна грамотність" відрізняються за

акцентами, які вони роблять.
Згідно з визначенням Н. Смирнової, академічна грамотність передбачає
здатність транслювати академічний письмовий дискурс на базі іншомовних
професійно орієнтованих академічних текстів. Вона також наголошує на
критичному мисленні і підвищенні самоосвітньої компетентності з навчальною
і професійною метою. Це визначення акцентує важливість розуміння і
використання академічних текстів у мовленні і мисленні студента, а також
розвиток критичного підходу до навчання та самоосвіти.
Визначення Й. Куботи та Н. Кітані підкреслює, що академічна грамотність є
системою комплексних предметних компетентностей, пов'язаних із передачею
певних знань. Воно визначає академічну грамотність як систему, яка
передбачає знання, уміння і навички в певній галузі знань, необхідні для
передачі цих знань іншим людям.
Визначення О. Асадчих зазначає, що академічна грамотність включає розвиток
мовленнєвих компетентностей (письмо, читання, говоріння і аудіювання) для
здійснення студентами міжкультурної академічної комунікації. Це визначення
наголошує на зв'язку академічної грамотності із мовними навичками та
міжкультурною комунікацією.

2
 Кожне з цих визначень має свої сильні сторони, але можна стверджувати, що
вони не взаємовиключні. Академічна грамотність може включати всі ці
аспекти: розуміння і використання академічних текстів, розвиток критичного
мислення, систему предметних компетентностей і мовні навички для
міжкультурної комунікації. Однак вибір конкретного визначення може
залежати від контексту та завдань, які передбачаються для вивчення
академічної грамотності.

Завдання 4

Стаття 42 Закону України "Про освіту" визначає важливі аспекти академічної

доброчесності та визначає правила та відповідальність для різних учасників
освітнього процесу.
Академічна доброчесність визначається як система етичних принципів і
правил, які забезпечують довіру до результатів навчання та/або наукових
досягнень. Вона обов'язкова для всіх учасників освітнього процесу, включаючи
педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників, а також
здобувачів освіти.

Основні положення статті включають наступні аспекти:

● Права і обов'язки педагогічних, науково-педагогічних та наукових

працівників:
- Посилання на джерела інформації при використанні інших праць.
- Дотримання авторського права та норм законодавства про авторське
право.
- Надання достовірної інформації про результати досліджень та джерела
інформації.
- Контроль дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти.
- Об'єктивне оцінювання результатів навчання.

● Права і обов'язки здобувачів освіти:

- Самостійне виконання навчальних завдань.
- Посилання на джерела інформації при використанні ідей, розробок тощо.
- Дотримання авторського права та норм законодавства про авторське
право.
- Надання достовірної інформації про свої навчальні досягнення та
джерела інформації.

3
 - Порушення академічної доброчесності включають академічний плагіат,
самоплагіат, фабрикацію, фальсифікацію, списування, обман,
хабарництво та необ'єктивне оцінювання.

● Відповідальність за порушення академічної доброчесності:

- Для педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників можуть
бути застосовані санкції, такі як відмова в присудженні наукового
ступеня або вченого звання, позбавлення присвоєного звання,
позбавлення педагогічного звання тощо.
- Здобувачі освіти можуть бути покарані, включаючи повторне
проходження оцінювання, відрахування, позбавлення стипендії,
позбавлення пільг тощо.
Порядок встановлення фактів порушення академічної доброчесності
визначається спеціальними законами і внутрішніми положеннями навчальних
закладів. Учасники освітнього процесу мають право на захист і можуть
оскаржувати рішення.
Форми та види академічної відповідальності визначаються спеціальними
законами і положеннями навчальних закладів.
Загальною метою статті є підвищення рівня академічної доброчесності у
вищих навчальних закладах та забезпечення чесності та інтегрітету освітнього
процесу та наукових досліджень. Дотримання академічної доброчесності є
важливою складовою високоякісної освіти і наукової діяльності.

Завдання 5
На основі тексту положення я можу сформулювати кілька критичних
міркувань:
Положення вказує на об'єктивне рецензування наукових праць перед
публікацією, але не надає докладних вказівок щодо процедур та критеріїв, які
використовуються в цьому процесі. Важливо мати чіткі та об'єктивні стандарти
для рецензування, щоб запобігти плагіату та забезпечити наукову чесність.
Положення не конкретизує, які санкції застосовуються до працівників, у разі
виявлення академічного плагіату. Важливо встановити чіткі правила
інституційної відповідальності для тих, хто порушує стандарти академічної
чесності.
Положення не звертає уваги на навчання та попередження працівників щодо
правил належного цитування та унікальності наукових робіт. Важливо також
забезпечувати освіту та підтримку для працівників з питань наукової чесності.

4
 Положення не надає докладних вказівок щодо процедури розгляду скарг чи
можливостей апеляції у разі виникнення суперечок. Ця частина положення
повинна бути деталізованою та справедливою.
Положення не включає посилань на міжнародні стандарти та рекомендації
щодо боротьби з плагіатом та забезпечення наукової чесності. Міжнародні
стандарти можуть служити додатковим вказівкам для поліпшення процедур.
Загалом, положення має певні доречні пункти для запобігання академічного
плагіату, але вимагає більшої детальності та конкретності у визначенні
процедур та санкцій.