Лекція 8.

Загальні висновки
Даний матеріал присвячений знайомству тільки з декількома представниками величезного
сімейства промислових мереж. Але ж є ще P-NET, SDS, INTERBUS-S, Fieldbus Foundation,
BACnet, CEBus, DEVICENET, IEC/SP50 і багато інших. Мало того, що це сімейство
численне, - ніхто з його членів не відмовляє собі в задоволенні називатися "стандартом
де-факто" в області промислового зв'язку. Залишається розраховувати тільки на аналіз
тих фактів, які із працею, але доходять до нас. Необхідно констатувати, що:
- більшість завдань розподілених систем автоматизації під силу практично будь-якому
протоколу відповідного рівня;
- всі серйозні протоколи мають за плечима підтримку у вигляді міцних компаній і міжнародних
асоціацій користувачів;
- практично всі опираються на ті або інші стандарти;
- помітна тенденція організації шлюзів з одного протоколу в іншій, наприклад: ASI - PROFIBUS
або INTERBUS-S - PROFIBUS;
- проходить взаємопроникнення одних протоколів в інші, наприклад такі протоколи, як
DeviceNet (Allen Bradley), SDS (Honeywell) мають в основі CANbus;
- в усіх є добре пророблена апаратна й програмна підтримка й т.д.
Але... є набір критеріїв, за якими можна зробити осмислений вибір того або іншого протоколу:
Інформативність: наскільки доступні специфікації протоколів і стандарти, на які опираються ці
протоколи.
Відкритість: насамперед, відсутність ліцензійної плати за використання протоколу у своїх
розробках.
Перспективність: наскільки той або інший протокол являє собою зростаючий організм і як він
пристосовується під потреби споживачів.
Реальна підтримка в країні. Це, мабуть, найважливіший компонент успіху будь-якої
пропозиції. Чи є користувачі, а краще асоціація користувачів, у яких можна одержати
вичерпні відповіді на питання?
Приклади реалізації. Завжди хочеться подивитися своїми очами на те, про що багато
говорять. Крім того, це важливий аргумент при прийнятті рішень.
Багато говориться про появу якогось загального стандартного протоколу промислової мережі,
здатного задовольнити всіх.
Це, безумовно, ідеалізм. Скільки існує протоколів - стільки існує й підходів. Світ цікавий своїм
різноманіттям, і на всяке завдання є своє рішення. Хочеться сподіватися, що даний огляд
допоможе користувачеві зробити правильний вибір і за перевагами того або іншого
мережного рішення як засобу транспортування даних можна оцінити наступною групою
технічних параметрів:
- обсяг переданих корисних даних;
- час передачі фіксованого обсягу даних;
- задоволення вимогам завдань реального часу;
- максимальна довжина шини;
- припустиме число вузлів на шині;
- перешкодозахищеність;
- грошові витрати розраховуючи на вузол.
Часте поліпшення за одним параметром може привести до зниження якості за іншим, тобто
при виборі того або іншого протокольного рішення необхідно додержуватись принципу
розумної достатності. Залежно від області застосування весь спектр промислових мереж
можна розділити на два рівні:
- Field level (промислові мережі цього рівня вирішують завдання за керування процесом
виробництва, збором і обробкою даних на рівні промислових контролерів);
- Sensor/actuator level (завдання мереж цього рівня зводяться до опитування датчиків і
керування роботою різноманітних виконавчих механізмів).
Інакше кажучи, необхідно розрізняти промислові мережі для системного рівня (field busses) і
датчикового рівня (sensor/actuator busses). Порівняння цих двох класів у самому
загальному виді можна одержати за критеріями з табл. 8.1.
На сьогоднішній день спектр протоколів для обох цих класів досить широкий. Але треба
пам'ятати, що область їхнього застосування лежить на одному із двох рівнів.
Типові представники відкритих промислових мереж:
- PROFIBUS (Process Field Bus)
- BITBUS
Типові відкриті сенсорні (датчикові) мережі:
- ASI (Actuator/Sensor Interface)
- Interbus-S
- PROFIBUS-DP (Profibus for Distributed Periphery)
- SERCOS interface
Типові відкриті мережі для обох рівнів застосування:
- CAN (Controller Area Network)
- FIP (Factory Instrumentation Protocol)
- LON (Local Operating Network)