Тема 21. УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1917-1918 РР.

Причини Укр революції

— Залежне становище України та великодержавницька політика щодо неї з боку Російської Імперії.
— Важке соціальне становище більшої частини населення (нерозв’язані аграрне і робітниче питання).
— Послаблення Російської та Австро-Угорської імперій унаслідок Першої світової війни.
— Лютнева демократична революція 1917 р. в Росії, в результаті якої було повалено самодержавство (2
березня 1917 р. цар Микола II зрікся престолу) та створено Тимчасовий уряд і (опозиційний неофіційний Рада
робітничих і солдатських депутатів).
— Піднесення українського національно-визвольного руху.
— Формування національних органів влади. 4 березня 1917 р. — представники українських політичних партій
та громадських організацій, зокрема на засіданні Товариства українських поступовців утворили
Українську Центральну Раду (УЦР) - український представницький орган (парламент), створений
представниками українських політичних партій та організацій. Голова – М. Грушевський, розташовувалася в
Будинку вчителя у Києві.

Склад УЦР

автономісти самостійники
УСДРП УПСФ УПСР УПСС УДХП
Укр. соц.-дем Укр партія Укр партія Укр партія Укр дем-
робітнича соціалістів соціалістів- соціалістів хліборобська партія
партія – есдеки. федералістів (есефи, революціонерів- есери. самостійникі (інтереси
(Інтереси колишня ТУП) (інтереси селян) в- землевласників)
робітників) М. Грушевський незалежники Скоропадський
Петлюра, Міхновськи
Винниченко й
Липинський

Автономія-форма самоуправління частини території унітарної або федеративної держави, наділена

самостійністю у розв'язанні питань місцевого значення в межах, установлених центральною владою. На
першому етапі в діяльності УЦР переважала ідея автономії України у складі Росії, що спричинило в
подальшому поразку української революції.

6—8 квітня 1917 р. Український національний конгрес у Києві, на якому були розв’язані питання:
— обрано курс на національно-територіальну автономію у складі федеративної демократичної республіки
Росії;
— УЦР визнано представницьким законодавчим органом України, розширено її склад;
— обрано комітет для ведення роботи між сесіями ЦР - це Мала Рада.

Формування української армії

— Березень—квітень 1917 р. — створення першого українського полку ім. Б. Хмельницького з
ініціативи Українського військового клубу імені гетьмана П. Полуботка на чолі з М. Міхновським.
— 5 -8 травня 1917 р. — І Український військовий з’їзд у Києві, на якому було обрано Тимчасовий
Український військовий генеральний комітет при УЦР на чолі з С. Петлюрою.
М. Міхновський закликав проголосити автономію України без згоди на це Тимчасового уряду Росії,
результатом чого став І Універсал.
Repetitor Lesya Budko
(050) 921 64 77
 Створення перших підрозділів Вільного козацтва (на зразок козацького війська) – національні добровільні
військово-міліційні формування часів національно-визвольних змагань 1917 — 1921 років, що діяли в Україні
та на Кубані. Виникли у процесі розвалу царської армії з лютого по травень 1917 року з метою захисту сіл, а
згодом і Української Держави, в умовах зростання громадського безладу й бандитизму. Ініціатором
формування їх на Україні був Павло Скоропадський, який хотів відновлення козацтва як стану.

Травень-червень 1917 р. - поїздка в Петроград (Санкт-Петербург) делегації ЦР на чолі з Винниченком для

переговорів з Тимчасовим урядом (демократи) і Петроградською радою робітничих і солдатських депутатів
(більшовики). Українська делегація подала «Декларацію УЦР» з домаганням автономії України. Тимчасовий
уряд відхилив Декларацію. Проте на хвилі піднесення ЦР проголосила:

1) 10 червня 1917 р. — проголошення І Універсалу ЦР .

Універсали УЦР (I-IV) — акти законодавчого характеру вищого органу влади в Україні, що визначали
зміни державно-правового статусу українських земель у 1917-1918 рр. Розробляв Винниченко.
Причини:
— відхилення Тимчасовим урядом вимог делегації УЦР на чолі з В. Винниченком про надання Україні
автономії;
— ініціювання II Військовим з’їздом проголошення автономії України без згоди Тимчасового уряду,
ініціатор Міхновський.
Основні положення І Універсалу:
проголошення автономії України «...не розриваючи з державою Російською, хай народ український
на своїй землі має право сам порядкувати своїм життям. Хай порядок і лад на Вкраїні дають вибрані...
Всенародні Українські 3бори (Сойм)...»
 УЦР ставала вищим державним органом влади в Україні до скликання Всенародних українських зборів;
 заклик до населення створювати підпорядковані УЦР органи влади на місцях;
 створення української державної скарбниці за рахунок спеціального податку з населення;
 участь представників усіх національностей у державотворчих процесах в Україні;
 необхідність розробки закону про землю, за яким право порядкувати землею належало б винятково народові
України.
Наслідки:
— створення першого українського уряду — Генерального Секретаріату (15 червня 1917 р.),
який складався з 8 секретарств (військових (С. Петлюра), земельних (Б. Мартос), міжнаціональних справ (С.
Єфремов); голова — В. Винниченко. Ввійшли лише автономісти.

2) 3 липня 1917 р. — проголошення II Універсалу УЦР.

Причини:
— пошук порозуміння між УЦР і Тимчасовим урядом (демократичним урядом Росії);
— прибуття до Києва делегації Тимчасового уряду у складі міністрів О. Керенського, М. Терещенка (з родини
українських магнатів-цукрозаводчиків) з метою взяти під власний контроль процеси, що відбувалися в
Україні.
Основні положення II Універсалу:
 визнання УЦР вищим органом влади в Україні;
 затвердження складу Генерального Секретаріату Тимчасовим урядом;
 поповнення УЦР представниками національних меншин;
відмова від самочинного проголошення автономії (крок назад у порівнянні з І Універсалом) до
Всеросійських Установчих зборів «...визнаючи, що доля всіх народів Росії міцно зв’язана, ...ми рішуче
ставимось проти...самовільного здійснення автономії України до Всеросійського Учредительного
Зібрання...»
 формування українських військових частин під контролем російського командування.

Наслідки: =>
– досягнення компромісу між ЦР та Тимчасовим урядом; 
– 4-9 липня 1917 р. — виступ самостійників на чолі з М. Міхновським, невдоволених відмовою
від автономії (придушений військами УЦР, поглибив розкол в українському національному русі).

Repetitor Lesya Budko

(050) 921 64 77
Незадоволення консерваторів Тимчасового уряду урядова криза => вихід з уряду деяких членів, тому
Тимчасовий уряд порушив попередні домовленості за Другим Універсалом і надіслав українській владі у
серпні«Тимчасову інструкцію для Генерального Секретаріату», що обмежувала права України:

Основні положення Статуту і «Тимчасової інструкції»

Статут Генерального Секретаріату, підготовлений «Тимчасова інструкція Генеральному
УЦР Секретаріату від Тимчасового уряду Росії»-
Генеральний Секретаріат вищий орган управління в Генеральний Секретаріат— місцевий орган
Україні, який формується УЦР і відповідає перед нею Тимчасового уряду, який затверджується ним за
поданням УЦР. Центральна Рада позбавляється
законодавчих прав.
«На час до вирішення справи про місцеве врядування
Установчими Зборами по справах місцевого врядування Україною
вищим органом тимчасового уряду є Генеральний
Секретаріат, которого призначає тимчасовий уряд по
пропозиціям Центральної Ради.»
Влада Генерального Секретаріату поширюється на 9 Влада Генерального Секретаріату поширюється лише
українських губерній: Київську, Волинську, на 5 українських губерній: Київську, Волинську,
Полтавську, Чернігівську, Херсонську, Подільську, Полтавську, частину Чернігівської
Катеринославську, Подільську, Харківську, частину
Таврійської
До складу Генерального Секретаріату входять: 14 Генеральний Секретаріат втрачає секретарства
секретарств: внутрішніх, фінансових, військових, військових справ; продовольчих справ; судових
продовольчих, земельних, національних справ; справ; шляхів сполучення; пошти і телеграфу
юстиції, освіти, торгівлі, промисловості, пошти та
телеграфу, праці
В. Винниченко прокоментував: «Тимчасова інструкція для Генерального Секретаріату є не чим іншим, як
цинічним і провокаційним порушенням угоди 16 липня й одвертим бажанням видерти з рук українства всі
його революційні здобутки…». => Ця інструкція перекреслювала усі попередні домовленості між
Центральною Радою та Тимчасовим урядом. Після бурхливих триденних дебатів Центральна Рада була
примушена прийняти інструкцію.

Repetitor Lesya Budko

(050) 921 64 77
 Знати територію, на яку поширювалась влади Генерального секретаріату відповідно до умов «Тимчасової інструкції», а
також визначте територію, проголошену 20 листопада 1917 р. УНР.

25-30 серпня 1917 р. – Корніловський заколот (повстання білогвардійців) і придушення його за активної участі
більшовиків  зростає їх авторитет. УЦР засудила заколот генерала Корнілова.
25 жовтня 1917 – переворот у Петрограді  до влади прийшли більшовики  новий уряд у Росії – Рада
Народних Комісарів (РНК), на чолі Ленін: 1) Декрет про мир 2) Декрет про землю. Створена Всеросійська
надзвичайна комісія по боротьбі з контрреволюцією та саботажем (ВЧК) на чолі з Дзержинським.
УЦР засудила переворот  поширення відозви Генерального Секретаріату «До всіх громадян України»:
негативно оцінено переворот та викладено попередження про рішучу боротьбу ЦР з будь-якими спробами
підтримати петроградське повстання в Україні «Неможливо одночасно визнавати право на самовизначення і
водночас робити грубий замах на це право... як це робить Рада Народних Комісарів Великоросії щодо
Народної Української Республіки...».

3) 7 листопада 1917 р - проголошення ІІІ Універсалу ЦР

Причини:
– збройне повстання більшовиків у Харкові і Києві.
Положення:
проголошення Української Народної Республіки (УНР) у складі федеративної Росії «Однині Україна стає
Українською Народною Республікою. Не відділяючись від республіки Російської і зберігаючи єдність її, ми твердо
станемо на нашій землі щоб силами нашими помогти, щоб уся Республіка Російська стала федерацією рівних і вільних
народів…»;
 УЦР — вищий законодавчий, а Генеральний Секретаріат - вищий виконавчий органи УНР до скликання
Установчих зборів України;

Repetitor Lesya Budko

(050) 921 64 77
  включення до УНР земель, де більшість населення складали українці: Київщина, Поділля, Волинь,
Чернігівщина, Полтавщина, Харківщина, Катеринославщина, Херсонщина, Таврія (без Криму); в майбутньому
— приєднання шляхом переговорів інших українських етнічних територій;
Соціально-економічні перетворення:
 скасування права власності на поміщицькі, удільні, монастирські, кабінетні, церковні та інші землі
нетрудових господарств; земля — власність трудового народу й має перейти до нього без викупу (до
Установчих зборів землею порядкуватимуть земельні комітети, обрані народом);
 введення 8-ми годинного робочого дня; встановлення державного контролю за виробництвом;
 скасування смертної кари; амністія політичним в’язням;
 проголошення демократичних свобод: свободи слова, друку, віросповідання, виборів, союзів, страйків,
недоторканність особи й житла та ін.;
 визнання права національних меншин на національно-територіальну автономію;
 визначення дня виборів та скликання Українських установчих зборів.

Наслідки:
наявність суперечливого становища: з одного боку УНР залишалась складовою частиною Росії, 3 іншого -
УЦР не визнавала Раднарком (більшовиків) легітимним урядом Росії.

Перша війна радянської Росії проти УНР (грудень 1917-січень 1918)

Передумови:
1, Невдалі спроби більшовицького перевороту в УНР у листопаді 1917 р. Зрив більшовицького повстання
військами Центральної Ради, які оточили казарми більшовицьких частин, роззброїли їх і під вартою
відправили до Росії. Провал спроби захопити Київ силами 2-го гвардійського корпусу, який перебував під
контролем більшовиків; він був перехоплений силами 1-го Українського корпусу генерала П.
Скоропадського.

4 - 6 грудня 1917 р. — робота І Всеукраїнського з’їзду рад у Києві, на якому було зроблено чергову спробу
більшовиків передати всю владу радам, перетворивши УЦР на Центральний Виконавчий Комітет рад (ЦВК),
але з’їзд висловив довіру УЦР. Делегати-більшовики залишили цей з’їзд та переїхали до Харкова,
де проходив обласний з’їзд рад Донецько-Криворізького басейну. Цей з’їзд визначили як
І Всеукраїнський з’їзд рад -12 грудпя 1917 р. — проголошення з’їздом рад у Харкові радянської влади в
Україні; обрання радянських органів влади: Центральний Виконавчий Комітет (ЦВК) рад України
на чолі з Ю. Медведєвим та уряд Народний Секретаріат на чолі з Є. Бош. (Перший укр радянський уряд
називали «кишеньковим»). Активним учасником впровадження радянської влади в Україні став Г. П’ятаков.

4 грудпя 1917 р. видано «Маніфест до українського народу з ультимативними вимогами до Української

Ради», підписаний В. Леніним і Л. Троцьким.
Основні положення: 1) визнання УНР та її права на самовизначення аж до відокремлення від Росії; 2)
звинувачення УЦР у проведенні «двозначної буржуазної політики», невизнання УЦР повноважним
представником українського народу; 3) вимоги до УЦР: відмовитися від спроб дезорганізувати загальний
фронт; 4) припинити роззброєння більшовицьких частин; 5) не пропускати на Дон та Урал, де розгорнулося
антибільшовицьке повстання, військові частини; 6) сприяти радянським військам у боротьбі з
«контрреволюційними» повстаннями.  Відхилення більшовицького ультиматуму Генеральним
Секретаріатом УНР.

грудень 1917 р. — захоплення Харкова російськими військами під командуванням В. Антонова-Овсієнка.

грудень 1917 р. - січень 1918 р. – захоплення Катеринослава, Олександрівська (Запоріжжя), Одеси, Миколаєва,
Херсону, Маріуполя - майже всю Лівобережну Україну;

4) 9 (22 за старим Юліанським стилем) січня 1918 р. — проголошення IV Універсалу ЦР.

Причини:
— втрата надій на створення федеративної демократичної Росії;
— загроза захоплення більшовиками України; неспроможність УЦР самостійно дати їм відсіч;
— необхідність офіційно відмежуватися від радянської Росії для ведення мирних переговорів з іншими
державами (зокрема Четверного союзу).
Основні положення:

Repetitor Lesya Budko

(050) 921 64 77
 проголошення УНР самостійною, незалежною, вільною, суверенною державою «Хай буде Україна вільною.
Не одділяючись від всієї Росії ...хай народ український на своїй землі має право сам порядкувати своїм життям...»
(Суверенітет — незалежне від будь-яких сил, обставин і осіб; верховенство і незалежність держави і влади у
зовнішніх і внутрішніх справах);
 бажання жити з усіма сусідніми державами у «згоді та приязні», без взаємного втручання у внутрішні
справи;
 влада в УНР належить народу (до Установчих зборів її вищими органами залишалися УЦР та уряд — Рада
Народних Міністрів на чолі з Голубовичем);
 початок самостійних мирних переговорів;
 заклик до відчайдушної боротьби з більшовиками;
 проголошення програми соціально-економічних перетворень: розпуск постійної армії та створення
 народної міліції, обрання народних рад — органів місцевого самоврядування;
 підтвердження передачі землі трудовому народу без викупу на основі скасування приватної власності
на землю (ліси, води, надра є також надбанням усього народу);
 переведення промисловості на виробництво товарів народного вжитку;
 боротьба з безробіттям, допомога інвалідам війни;
 державний контроль над банками;
 встановлення державної монополії на зовнішню торгівлю; підтвердження демократичних свобод,
проголошених III Універсалом.
Наслідки:
— створення самостійної Української держави - втілення мрій і боротьби багатьох поколінь;
— можливість розв’язувати нагальні соціально-економічні питання, не очікуючи на новий демократичний
устрій Росії
— самостійне ведення переговорів з державами Четверного союзу (Центральними державами), у тому числі
про припинення війни та допомогу в боротьбі з більшовиками.

16 січня 1918 р. - більшовицьке повстання у Києві на заводі «Арсенал»;

16 січня 1918 - бій під Крутами (на Чернігівщині) між радянськими військами, (понад 3 тис. чол.) та загоном
українських курсантів військової школи та студентів (близько 500 чол.) на чолі з сотником В. Омельченком; у
результаті більшість українських патріотів загинули і потрапили в полон, із них 28 були закатовані. (Їм
встановили пам’ятник і на державному рівні відмічають щораз роковини).
26 січня 1918 р. — Мала Рада і Рада Народних Міністрів залишила Київ, переїхавши в Житомир;
вступ більшовицьких військ до Києва. Початок лютого 1918 р. — захоплення більшовицькими
військами більшої частини України і Криму.

Перша спроба радянізації України (грудень 1917-березень 1918)

 Знищення старого державного апарату й утворення органів радянської влади (до Києва переїхали
 12 грудня 1917 р. – 18 березня 1918 р. існували у Харкові органи радянської влади на противагу державним
органам Української Народної Республіки.
1) ЦВК рад України (законодавчий орган)
2) перший радянський уряд (виконавчий орган) – Народний Секретаріат – «кишеньковий» уряд.
3) на місцях владу перейняли ради робітничих, солдатських і селянських депутатів, ревкоми, військревкоми).
 Створення робітничо-селянської армії України - Червоного козацтва.
 Націоналізація (вилучення з приватної власності осіб у власність держави земель, підприємств або цілих
галузей народного господарства; встановлення робітничого контролю за виробництвом, підпорядкування
промисловості України Вищій Раді Народного Господарства (ВРНГ) Росії.
 Поширення на Україну Декрету про землю; поновлено вивезення хліба з України до Росії.
 Ліквідація української грошової системи.
 Політика розчленування території України на регіональні «республіки»: Донецько-Криворізьку, Одеську,
Таврійську, частина українських земель увійшла до Донської республіки.
 Червоний терор (це репресії більшовиків щодо всіх, хто не підтримував їх політику), тільки в Києві на
початку 1918 р. було розстріляно без суду та слідства 5 тис. чол.

Repetitor Lesya Budko

(050) 921 64 77
Знати дії радянських військ та військ УНР. Знайдіть місце битви під Крутами

Терміни. Дати:

Білий рух (білі, білогвардійці) – військово-політичний рух, сформований у ході громадянської війни в Росії
1917 – 1921 рр. з метою повалення радянської влади і поновлення єдиної неподільної Росії на основі
принципів монархізму. Єдності між представниками білого руху не було.

Червоний рух (червоні) – більшовики, які боролися за встановлення радянської влади на території
колишньої Російської імперії з метою будівництва соціалізму (комунізму).

Червона армія – радянські військові сили більшовиків.

Комунізм – найвища стадія розвитку соціалістичного суспільства, така організація суспільства, за якої
економіка заснована на суспільній власності та засоби виробництва (відсутність приватної власності).
Подекуди «соціалізм»та «комунізм» використовують як тотожні поняття. Російських більшовиків називали
також комуністами.

Самостійники – прибічники національного руху за незалежність та суверенну Україну, зявилися вкінці 19

ст., на Зх. Україні основоположник Юліан Бачинський, на Наддніпрянщині – М. Міхновський.

Автономісти – представники української інтелігенції в революційних подіях 1917-1919 рр., які виступали за
федералізацію Російської імперії, тобто хотіли отримати право самоврядування українським землям, але
залишитись в складі Росії, перетвореної на федерацію автономних республік.

Універсали УЦР – звернення декларативно-програмного характеру до українського народу, опубліковані в

1917-1918 рр. Українською Центральною Радою, було 4 універсали, писав їх В. Винниченко.

Repetitor Lesya Budko

(050) 921 64 77
Вільне козацтво — національні добровільні військово-міліційні формування часів національно-визвольних
змагань 1917 — 1921 років, що діяли в Україні та на Кубані. Виникли у процесі розпаду царської армії з
лютого по травень 1917 року з метою захисту сіл, а згодом і Української Держави, в умовах зростання
громадського безладу й бандитизму. Ініціатором формування їх на Україні був Павло Скоропадський, який
хотів відновлення козацтва як стану.

Генеральний секретаріат - виконавчий орган, уряд, сформований Українською Центральною Радою після І
Універсалу - 15 червня 1917р.. До складу органу входило вісім генеральних секретарів яких очолював
генеральний писар В.Винниченко.

Народний секретаріат – перший радянський уряд в України затверджений 17 грудня 1917 в Харкові на так
званому І З’їзді Рад.

Українізація армії – процес українізації військових частин і створення української армії (1917р.). Провідна
роль в цьому процесі належала самостійникам, на чолі з М.Міхновським, які виступали за створення в
Україні міцної регулярної армії. Через негативне ставлення Центральної Ради до регулярних армій
(вважаючи їх основою мілітаризму), самостійники самочинно розпочали українізацію війська.

березень 1917 р. - утворення Української Центральної Ради;

квітень 1917 р. - Всеукраїнський Національний конгрес;
червень 1917 р. - ухвалення І Універсалу УЦР;
липень 1917 р. - ухвалення II Універсалу УЦР;
листопад 1917 р. - ухвалення Ш Універсалу УЦР;
22 (9) січня 1918 р. - ухвалення IV Універсалу УЦР;
січень 1918 р. – бій під Крутами

Repetitor Lesya Budko

(050) 921 64 77