Professional Documents
Culture Documents
Тема 21
Тема 21
— Залежне становище України та великодержавницька політика щодо неї з боку Російської Імперії.
— Важке соціальне становище більшої частини населення (нерозв’язані аграрне і робітниче питання).
— Послаблення Російської та Австро-Угорської імперій унаслідок Першої світової війни.
— Лютнева демократична революція 1917 р. в Росії, в результаті якої було повалено самодержавство (2
березня 1917 р. цар Микола II зрікся престолу) та створено Тимчасовий уряд і (опозиційний неофіційний Рада
робітничих і солдатських депутатів).
— Піднесення українського національно-визвольного руху.
— Формування національних органів влади. 4 березня 1917 р. — представники українських політичних партій
та громадських організацій, зокрема на засіданні Товариства українських поступовців утворили
Українську Центральну Раду (УЦР) - український представницький орган (парламент), створений
представниками українських політичних партій та організацій. Голова – М. Грушевський, розташовувалася в
Будинку вчителя у Києві.
Склад УЦР
автономісти самостійники
УСДРП УПСФ УПСР УПСС УДХП
Укр. соц.-дем Укр партія Укр партія Укр партія Укр дем-
робітнича соціалістів соціалістів- соціалістів хліборобська партія
партія – есдеки. федералістів (есефи, революціонерів- есери. самостійникі (інтереси
(Інтереси колишня ТУП) (інтереси селян) в- землевласників)
робітників) М. Грушевський незалежники Скоропадський
Петлюра, Міхновськи
Винниченко й
Липинський
6—8 квітня 1917 р. Український національний конгрес у Києві, на якому були розв’язані питання:
— обрано курс на національно-територіальну автономію у складі федеративної демократичної республіки
Росії;
— УЦР визнано представницьким законодавчим органом України, розширено її склад;
— обрано комітет для ведення роботи між сесіями ЦР - це Мала Рада.
Причини:
— пошук порозуміння між УЦР і Тимчасовим урядом (демократичним урядом Росії);
— прибуття до Києва делегації Тимчасового уряду у складі міністрів О. Керенського, М. Терещенка (з родини
українських магнатів-цукрозаводчиків) з метою взяти під власний контроль процеси, що відбувалися в
Україні.
Основні положення II Універсалу:
визнання УЦР вищим органом влади в Україні;
затвердження складу Генерального Секретаріату Тимчасовим урядом;
поповнення УЦР представниками національних меншин;
відмова від самочинного проголошення автономії (крок назад у порівнянні з І Універсалом) до
Всеросійських Установчих зборів «...визнаючи, що доля всіх народів Росії міцно зв’язана, ...ми рішуче
ставимось проти...самовільного здійснення автономії України до Всеросійського Учредительного
Зібрання...»
формування українських військових частин під контролем російського командування.
Наслідки: =>
– досягнення компромісу між ЦР та Тимчасовим урядом;
– 4-9 липня 1917 р. — виступ самостійників на чолі з М. Міхновським, невдоволених відмовою
від автономії (придушений військами УЦР, поглибив розкол в українському національному русі).
25-30 серпня 1917 р. – Корніловський заколот (повстання білогвардійців) і придушення його за активної участі
більшовиків зростає їх авторитет. УЦР засудила заколот генерала Корнілова.
25 жовтня 1917 – переворот у Петрограді до влади прийшли більшовики новий уряд у Росії – Рада
Народних Комісарів (РНК), на чолі Ленін: 1) Декрет про мир 2) Декрет про землю. Створена Всеросійська
надзвичайна комісія по боротьбі з контрреволюцією та саботажем (ВЧК) на чолі з Дзержинським.
УЦР засудила переворот поширення відозви Генерального Секретаріату «До всіх громадян України»:
негативно оцінено переворот та викладено попередження про рішучу боротьбу ЦР з будь-якими спробами
підтримати петроградське повстання в Україні «Неможливо одночасно визнавати право на самовизначення і
водночас робити грубий замах на це право... як це робить Рада Народних Комісарів Великоросії щодо
Народної Української Республіки...».
Причини:
– збройне повстання більшовиків у Харкові і Києві.
Положення:
проголошення Української Народної Республіки (УНР) у складі федеративної Росії «Однині Україна стає
Українською Народною Республікою. Не відділяючись від республіки Російської і зберігаючи єдність її, ми твердо
станемо на нашій землі щоб силами нашими помогти, щоб уся Республіка Російська стала федерацією рівних і вільних
народів…»;
УЦР — вищий законодавчий, а Генеральний Секретаріат - вищий виконавчий органи УНР до скликання
Установчих зборів України;
Наслідки:
наявність суперечливого становища: з одного боку УНР залишалась складовою частиною Росії, 3 іншого -
УЦР не визнавала Раднарком (більшовиків) легітимним урядом Росії.
4 - 6 грудня 1917 р. — робота І Всеукраїнського з’їзду рад у Києві, на якому було зроблено чергову спробу
більшовиків передати всю владу радам, перетворивши УЦР на Центральний Виконавчий Комітет рад (ЦВК),
але з’їзд висловив довіру УЦР. Делегати-більшовики залишили цей з’їзд та переїхали до Харкова,
де проходив обласний з’їзд рад Донецько-Криворізького басейну. Цей з’їзд визначили як
І Всеукраїнський з’їзд рад -12 грудпя 1917 р. — проголошення з’їздом рад у Харкові радянської влади в
Україні; обрання радянських органів влади: Центральний Виконавчий Комітет (ЦВК) рад України
на чолі з Ю. Медведєвим та уряд Народний Секретаріат на чолі з Є. Бош. (Перший укр радянський уряд
називали «кишеньковим»). Активним учасником впровадження радянської влади в Україні став Г. П’ятаков.
Причини:
— втрата надій на створення федеративної демократичної Росії;
— загроза захоплення більшовиками України; неспроможність УЦР самостійно дати їм відсіч;
— необхідність офіційно відмежуватися від радянської Росії для ведення мирних переговорів з іншими
державами (зокрема Четверного союзу).
Основні положення:
Терміни. Дати:
Білий рух (білі, білогвардійці) – військово-політичний рух, сформований у ході громадянської війни в Росії
1917 – 1921 рр. з метою повалення радянської влади і поновлення єдиної неподільної Росії на основі
принципів монархізму. Єдності між представниками білого руху не було.
Червоний рух (червоні) – більшовики, які боролися за встановлення радянської влади на території
колишньої Російської імперії з метою будівництва соціалізму (комунізму).
Комунізм – найвища стадія розвитку соціалістичного суспільства, така організація суспільства, за якої
економіка заснована на суспільній власності та засоби виробництва (відсутність приватної власності).
Подекуди «соціалізм»та «комунізм» використовують як тотожні поняття. Російських більшовиків називали
також комуністами.
Автономісти – представники української інтелігенції в революційних подіях 1917-1919 рр., які виступали за
федералізацію Російської імперії, тобто хотіли отримати право самоврядування українським землям, але
залишитись в складі Росії, перетвореної на федерацію автономних республік.
Генеральний секретаріат - виконавчий орган, уряд, сформований Українською Центральною Радою після І
Універсалу - 15 червня 1917р.. До складу органу входило вісім генеральних секретарів яких очолював
генеральний писар В.Винниченко.
Народний секретаріат – перший радянський уряд в України затверджений 17 грудня 1917 в Харкові на так
званому І З’їзді Рад.
Українізація армії – процес українізації військових частин і створення української армії (1917р.). Провідна
роль в цьому процесі належала самостійникам, на чолі з М.Міхновським, які виступали за створення в
Україні міцної регулярної армії. Через негативне ставлення Центральної Ради до регулярних армій
(вважаючи їх основою мілітаризму), самостійники самочинно розпочали українізацію війська.