Педагогічний дизайн освітнього процесу

Зворотний дизайн

Зворотний дизайн — принцип проєктування освітнього процесу,

який базується на першочерговому формулюванні результатів
навчання, після яких визначається формат оцінювання досягнення
цих результатів, і лише після цього планується зміст та методики
його викладання.

Етапи зворотного дизайну

формулювання результатів навчання
визначення формату та змісту оцінювання досягнення цих
результатів
планування змісту навчання та методик його викладання.

Застосування цього підходу дає змогу спроєктувати освітній

процес з фокусом уваги на навчанні й набутті вмінь та
компетентностей, а не на викладанні певного матеріалу. Зворотний
дизайн описаний Грантом Вігінсом та Джеєм МакТай у книзі
«Запроєктоване розуміння». 

Більше про зворотний дизайн URL.

ADDIE

Принцип проєктування освітнього процесу, за якого відбувається 5

етапів:

1) аналіз поточної ситуації та визначення проблеми, яку

намагаємося розв’язати;

2) проєктування рішення, його планування та визначення основних

кроків реалізації;

3) розробка рішення, створення навчального контенту, підготовка

методичних підходів;

4) впровадження рішення, реалізація запланованого в реальних

умовах;

5) оцінювання реалізації, перевірка того, чи розв’язана початкова

проблема. 

Процес ADDIE може повторюватися, коли початкова проблема не

була розв’язана повністю або частково, а також коли у процесі
аналізу сформулюємо нову проблему, яка потребує розв’язання.

Більше про ADDIE, зворотний дизайн та інші підходи до

проєктування освітнього процесу URL.

Таксономія Блума

Ієрархічно побудована система цілей і результатів навчання,

упорядкованих за зростанням складності рівнів мислення: знання,
розуміння, застосування, аналіз, оцінювання та творчість.
Таксономія Блума допомагає чіткіше визначити результати

навчання й узгодити їх з подальшим оцінюванням. Важливо

формулювати такі результати навчання, які можна виміряти й чітко
оцінити. Наприклад, неможливо визначити, чи учень / учениця
«знає теорему Піфагора», проте можна переконатися, що він / вона
«формулює теорему Піфагора», «розпізнає теорему Піфагора»,
«ідентифікує формулу теореми Піфагора», «застосовує формулу
теореми Піфагора для розв’язання задачі», «доводить теорему
Піфагора». Усі ці результати навчання належать до різних рівнів
мисленнєвої діяльності і потребують різних способів перевірки,
а також різного змісту навчання. Деякі з наведених результатів
навчання не передбачають практичного застосування — ними не
слід зловживати, зокрема при реалізації концепції діяльнісного та
компетентнісного навчання.

Дієслова, які описують мисленнєві процеси, відповідно до

таксономії Блума URL.

Більше про формулювання результатів навчання, зокрема за

таксономією Блума URL.

Глибина знань за Веббом

Глибина знань за Веббом (Webb's Depth of Knowledge, DOK) —

система цілей і результатів навчання, упорядкована за чотирма
рівнями: пригадування, поняття та навички, стратегічне мислення,
розширене мислення.

Пригадування Поняття
Стратегічне
Розширене

та навички мислення мислення

Просте Виконання Доведення, Складне
пригадування кількох кроків планування, доведення,
фактів, для пошуку використання розробка або
визначень, рішення.
доказів та розмірковування
термінів чи Вимагає від учнів мислення впродовж
процедур.
ухвалення вищого рівня.
періоду часу.

Вимагає від учнів інформованих Вимагає від учнів Вимагає від учнів
слідування рішень щодо формулювання розробки та
формулі, рецепту процесу та висновків зі проведення
чи алгоритму. процедур спостережень. експерименту.
розв’язання
задачі.
Аналогічно до таксономії Блума, глибина знань за Веббом

застосовується для чіткого формулювання результатів навчання

та відповідного проєктування навчальних діяльностей учнів.

Таксономія спостережуваного результату навчання (SOLO)

Таксономія спостережуваного результату навчання дає змогу

класифікувати результати навчання відповідно до їх складності

До-структурований (знання з теми відсутні)

Одно-структурований (знання єдиного факту / ідеї з теми)

Багато-структурований (знання кількох не пов’язаних фактів /

ідей з теми)

Зв’язний (внутрішня пов’язаність знань з теми)

Розширено-абстрактний (пов’язаність знань з теми з іншими

темами).

Таксономія SOLO допомагає вчителям визначити, де перебувають

учні у своїй навчальній траєкторії, а також запропонувати відповідні

кроки поглиблення свого розуміння.

Докладніше про таксономію SOLO URL. 

Моделі змішаного навчання

Існує багато різних класифікацій змішаного навчання, які описують

спосіб та міру поєднання очних та онлайнових занять із

забезпеченням гнучкості місця, часу, темпу та траєкторії навчання.

Очні заняття передбачають безпосередню взаємодію учнів та

вчителя. Онлайнова складова може відбуватись у синхронному та

асинхронному режимах

Синхронний режим — взаємодія між суб’єктами дистанційного

навчання, під час якої всі учасники одночасно перебувають

у вебсередовищі дистанційного навчання (чат, аудіо-,

відеоконференції тощо)

Асинхронний режим — взаємодія між суб’єктами дистанційного

навчання, під час якої учасники взаємодіють між собою із

затримкою у часі, застосовуючи при цьому електронну пошту,

форум, соціальні мережі тощо [Положення про дистанційне

навчання].

Коли є можливість організувати чергування очних та онлайнових

діяльностей, застосовується ротаційна модель. Її можна

застосовувати як в межах одного заняття (ротація за станціями),

так і ширше — виокремлюючи періоди асинхронної дистанційної
взаємодії перед кожним уроком (перевернутий клас) або в межах
курсу (ротація лабораторій). За індивідуальної ротації окремим
учням пропонуються додаткові онлайнові діяльності з метою
диференціації та реалізації індивідуального підходу.

За гнучкої моделі базовим режимом навчання є онлайн, проте

вчителька чи консультант доступні для консультацій. У моделі
самостійного змішування учень працює з онлайновим курсом як
з доповненням до основного очного навчання. Поглиблена
віртуальна модель передбачає вільний перехід між очною та
онлайновою формою занять і вимагає високого рівня як
ресурсного забезпечення, так і відповідальності учнів. 

Більше про вибір моделі змішаного навчання URL.

SAMR

Модель SAMR, запропонована Рубеном Пуентедура, виділяє

чотири рівні інтеграції технологій в освітній процес, залежно від
того, наскільки змінюється сутність навчальної діяльності та які
додаткові можливості відкриваються
Substitution (заміна), коли діяльність по суті не змінюється, лише
переводиться в цифровий формат
Augmentation (доповнення), коли діяльність доповнюється
деякими можливостями, які не змінюють сутності навчальних
процесів
Modification (зміна), коли відкриваються нові можливості
взаємодії та занурення в навчальну діяльність
Redefinition (трансформація), коли технології дозволяють
створювати такі навчальні діяльності, які були принципово
неможливими без застосування цифрових технологій.

Більше про модель SAMR URL.

Падагогічне колесо Алана Керрінгтона

У 2012 році Алан Керрінгтон створив падагогічне колесо (від слова

iPad), в якому поєднано модель SAMR та таксономію Блума. На
колесі присутні дієслова, які слугують підказками щодо
формулювання результатів навчання, запропоновано форми
роботи, а також наведено приклади цифрових сервісів, які
підтримають ці форми роботи для досягнення результатів
навчання. 

Більше про падагогічне колесо Алана Керрінгтона URL.

TPACK

TPACK — це модель поєднання педагогічного, технологічного

(цифрового) та предметного компонента, запропонована Меттью
Коелером і Пуня Мішрою у 2006. Ця модель вказує, що
найефективніше викладання відбувається за успішного поєднання
глибокого знання предметної області, педагогічної майстерності,
а також цифрової компетентності. Модель TPACK може бути
корисною для педагогів для планування власного професійного
розвитку, проєктування освітнього процесу, а також для свідомого
вибору цифрових технологій, які мають гармонійно узгоджуватися
з іншими компонентами.

Більше про модель TPACK URL.

Критерії добору цифрових сервісів

Можливість забезпечити заплановані результати навчання

Відповідність запланованій діяльності

Мова інтерфейсу

Вартість та ліцензія

Реєстрація та обробка персональних даних

Наявність звітності та аналітики даних

Універсальна доступність

Інтеграція з наявними системами

Дієва служба підтримки

Попередній досвід роботи з інструментом або можливість навчання

Критерії добору цифрових ресурсів

Відповідність очікуваним результатам

Вікова відповідність

Мова інтерфейсу та змісту

Наявність звітності та аналітики даних 

Універсальна доступність

Мультимедійність та мультимодальність подання

Відсутність помилок
 Цифрова таксономія Блума
Види роботи з цифровими інструментами
Навички мислення
вищого рівня
Творчість Ведення блоґу Зйомка Подкастинг Режисура

Виставлення

Оцінювання оцінок Тестування Обговорення Модерація

Побудова

Аналіз Мапа думок Спостереження взаємозв’язків Перевірка

Створення

Застосування Розрахунки діаграм Редагування Завантаження

Ведення
Налаштування

Розуміння конспекту Постинг Теґування підписки

Створення

Запам’ятовування закладок Копіювання Виділення Пошук Навички мислення

нижчого рівня
Модель інтеграції

технології

Трансформація

Трансформація
Технології уможливлюють створення

нових завдань, раніше недоступних

Зміна

Технології уможливлюють значну

зміну завдань

Доповнення

Удосконалення
Технології є прямим інструментом

заміни, з функціональними змінами

Заміна

Технології є прямим інструментом

заміни, без функціональних змін