Розділ 2.

Макроекономіка

Заняття 3. 26 травня 2023 року

Викладач: Максим Обрізан

2

2.4 Грошовий ринок та

банківська система.
Монетарна політика
держави.
Грошовий ринок

• Гроші – високоліквідний актив (легко обмінюється на

інші активи, товари або послуги)
• Грошовий ринок – місце надання та отримання позик у
високоліквідній формі (короткострокові, як правило до
1 року)
• Учасники:
• Фінансові та нефінансові корпорації
• Уряд
• Центральний та комерційні банки
 Функції грошей

1. Міра вартості (ціни на товари та

послуги виражаються в
національній грошовій одиниці)

2. Засіб обміну (можливість купувати

товари та послуги за гроші) і
платежу (можливість сплачувати
боргові зобов’язання)

3. Засіб накопичення (можливість

заощаджувати, відтерміновуючи
споживання на майбутнє)
Грошові агрегати

• Класифікація грошової маси,

що перебуває в обігу, за
ступенем ліквідності
• Різниться від країни до
країни
• Кожен наступний агрегат
містить у собі попередній
• 4 агрегати в Україні (М0, М1,
М2, М3)
Грошовий агрегат М0

• Готівкові кошти в обігу

• Банкноти
• Монети
• Найбільш ліквідна форма
грошей

• Грошова база =
• М0 +
• Резерви банків на рахунках у
центральному банку
Грошовий агрегат М1

• М0 +
• Кошти клієнтів банків на
поточних рахунках +
• Переказні депозити в
національній валюті (такі,
що в будь-який момент
можуть бути обмінені на
готівку)
Грошовий агрегат М2

• М1 +
• Переказні депозити в
іноземній валюті +
• Інші депозити в
національній валюті
(зазвичай не можуть бути
обміненими на готівку до
кінця певного терміну)
Грошовий агрегат М3

• М2 +
• Цінні папери, окрім акцій
• Депозитні та ощадні
сертифікати, випущені
кредитними організаціями
• Боргові зобов’язання
(векселі, облігації)
• Грошова маса в найбільш
широкому розумінні
Попит на гроші
• Реальні грошові залишки (M/P) – грошова маса, виражена в
кількості товарів і послуг, які можна за неї придбати
• Функція попиту на гроші відображає фактори, що визначають обсяг
грошей (у їхній найліквіднішій формі), який населення бажає
утримувати на руках:

𝑑
𝑀
= 𝐿 𝑟 + 𝜋𝑒, 𝑌
𝑃

• Де 𝑟 – реальна відсоткова ставка

• 𝜋 𝑒 - очікуваний темп інфляції
• 𝑌 – обсяг випуску (ВВП)
Крива попиту на гроші

• Відображає вибір між різними

формами утримування
заощаджень (гроші або менш
ліквідні, але більш дохідні
інструменти)

• Обернено пропорційний до
відсоткової ставки

• Крива попиту на гроші

відображає попит на гроші за
кожного можливого рівня
відсоткової ставки
Трансакційний попит

• Виражається в потребі
сплачувати за товари та
послуги

• Прямо пропорційний до обсягу

виробництва в економіці

• Збільшення ВВП зміщує криву

попиту на гроші вправо,
зменшення - вліво
Пропозиція грошей

• Сукупна кількість грошей, що

перебуває в обігу економіки в
певний момент часу

• У регулюванні пропозиції
грошей беруть участь як
центральний банк, так і
комерційні банки (через
отримання депозитів та
надання позик корпораціям та
домогосподарствам
Норма обов’язкового резервування

• Визначає частку депозитів

банків, які вони повинні
зберігати на окремому ранку
в центральному банку

• Якщо норма резервування

100%, банки не можуть
впливати на грошову
пропозицію
Як банки «створюють» гроші

• Припустимо, що банки зобов’язанні резервувати 20% своїх депозитів, а

решту 80% можуть використати для надання позик

• Банк 1 видав позику в розмірі $800 клієнтові. Ці $800 були сплачені іншій
особі, яка поклала їх на депозит у Банк 2

• Банк 2 повинен покласти $160 на резервний рахунок, а решту $640 може

використати для надання нової позики
Як банки «створюють» гроші

• Подібним чином $640 переходять з банку 2 до банку 3, який

відкладає 20% ($128) до резервів та надає $512 в позику…

• Отже, сукупна кількість грошей, створена банками, дорівнює:

𝑀 = 1 + 1 − 𝑟𝑟 + 1 + 𝑟𝑟 2 + 1 + 𝑟𝑟 3 + ⋯ ∗ $1000 =
1 1
∗ $1000 = ∗ $1000 = $5000
𝑟𝑟 0.2

• Де 𝑟𝑟 – норма обов’язкового резервування

• Фінансове посередництво – процес передачі грошей від
вкладників до позичальників
Грошовий і депозитний мультиплікатори
• Позначимо грошову базу як:
𝐵 =𝐶+𝑅
• Де 𝐶 – готівка на руках у населення;
• 𝑅 – резерви комерційних банків.

1
• - найпростіший грошовий мультиплікатор, який не враховує, що
𝑟𝑟
частина грошей «осідає» у готівковій формі
• Формула депозитного мультиплікатора:
1 + 𝑐𝑟
𝑚=
𝑟𝑟 + 𝑐𝑟
• Де 𝑐𝑟 – співвідношення готівкових коштів до депозитів:
𝐶
𝑐𝑟 =
𝐷
• Тоді пропозиція грошей дорівнюватиме:
1 + 𝑐𝑟
𝑀 =𝑚∗𝐵 = 𝐵
𝑟𝑟 + 𝑐𝑟
Банкова паніка (“Bank run”)

• Банк зберігає лише частину

вкладених депозитів →

• Якщо одночасно багато

вкладників кинуться знімати
гроші, він не зможе виплатити
їх усім

• Вирішення: гарантування
депозитів державою
Рівновага на грошовому ринку

• У рівновазі попит на гроші

повинен дорівнювати їхній r (M/P)s
пропозиції

• Перетин кривих попиту та

пропозиції грошей re re
визначає рівноважну
відсоткову ставку (re) на
L(r,Y)
грошовому ринку Real
Money
Balances
 Монетарна (або грошово-кредитна) політика – набір
заходів й інструментів, якими послуговується
центральний банк для контролю пропозиції грошей,
відсоткових ставок та кредитного ринку в країні.
Монетарна • Види монетарної політики:
політика • Стимулююча (монетарна експансія, політика
«дешевих грошей»)
• Стримуюча (монетарна рестрикція, політика
«дорогих грошей»)
Цілі монетарної політики

• Цінова стабільність (утримування темпу інфляції на низькому рівні

задля збереження купівельної спроможності грошей)

• Економічне зростання (регулювання відсоткових ставок та

кредитних умов для заохочення зростання споживання, інвестицій
та зайнятості)

• Стабільність на фінансовому ринку (запобігання надмірним

коливанням та бульбашкам у цінах на фінансові активи)
Політика «дешевих грошей»

• Мета: уникнення спаду

ділової активності, r (M1/P)s (M2/P)s
стимулювання інвестицій,
зменшення безробіття

• Заходи: r1
• Зменшення відсоткової ставки
• Збільшення пропозиції грошей
• Зменшення норми r2
L(r,Y)
резервування Real
• Купівля цінних паперів на Money
відкритому ринку
Balances
Політика «дорогих грошей»

• Мета: зменшити інфляційний

тиск та сповільнити ділову r (M2/P)s (M1/P)s
активність

• Заходи:
• Збільшення відсоткової ставки r
2
• Зменшення пропозиції
грошей
r1
• Збільшення норми L(r,Y)
резервування Real
• Продаж цінних паперів на Money
відкритому ринку Balances
Інфляційне таргетування

• Монетарна політика, спрямована

на досягнення цільового темпу
інфляції

• Ціль по інфляції в Україні: 5%±1%

(2015-2022)

• Якщо фактична інфляція вища за

ціль, застосовується політика
«дорогих грошей», якщо нижча –
навпаки
Правило Тейлора

• Встановлення центральним банком відсоткової ставки відповідно до

попередньо затвердженої формули:

𝑖 = 𝑟 ∗ + 𝜋 + 𝛼𝜋 𝜋 − 𝜋 ∗ + 𝛼𝑦 𝑦 − 𝑦 ∗
• Де 𝑟 – «природна» відсоткова ставка
• 𝜋 – темп інфляції
• 𝜋 ∗ - цільовий рівень інфляції
• 𝑦 – фактичний ВВП
• 𝑦 ∗ - потенційний ВВП

• Приклад недискреційної (автоматичної) монетарної політики

Фіскальна політика

• Фіскальна (або податково-бюджетна) політика – використання

державних видатків та податкових важелів для впливу на
макроекономічні умови, зокрема рівень ділової активності й
сукупний попит.

Види фіскальної політики

• Стимулююча • Дискреційна
• Стримуюча • Недискреційна
27

2.5 Фіскальна політика:

суть, види (дискреційна та
недискреційна). Крива
Лаффера.
Стимулююча фіскальна політика

• Мета: стимулювання сукупного

попиту в період економічного
спаду або депресії:
• Заохочення економічного зростання
• Зменшення рівня безробіття
• Стабілізація ділового циклу
• Заходи:
• Збільшення державних видатків
• Зменшення розмірів податків і
податкових ставок
• Недоліки:
• Бюджетний дефіцит
• Інфляційний тиск
Стримуюча фіскальна політика

• Мета: зменшення сукупного

попиту, «охолодження»
економіки та її стабілізація в
довгостроковому періоді
• Заходи:
• Скорочення державних видатків
• Збільшення розмірів податків і
податкових ставок
• Недоліки:
• Скорочення споживчих та
інвестиційних витрат
• Негативні наслідки для зайнятості й
економічного зростання
Дискреційна фіскальна політика

• Цілеспрямовані зміни в державному

бюджеті або податковому
законодавстві, ініційовані
урядовцями, задля досягнення
певних економічних цілей

• Недоліки:
• Часовий лаг (між виявленням проблеми та
запровадженням заходів для її усунення)
• Вплив політичних факторів
• Непередбачуваність
Недискреційна фіскальна політика

• Набір інструментів, які

автоматично корегують обсяги
державних витрат і податків у
відповідь на стан економіки
(автоматичні стабілізатори)

• Приклади:
• Прогресивна шкала оподаткування
• Виплати по безробіттю
• Соціальне забезпечення
Крива Лаффера

• Відображає відношення між

податковою ставкою та
надходженнями до державного
бюджету

• Припускається існування
«оптимальної» ставки, яка
максимізує податкові
надходження

• Теоретично можливо збільшити

надходження до бюджету,
зменшивши податкову ставку
33

2.6 Економічне зростання:

суть та типи (екстенсивний
та інтенсивний). Фактори
економічного зростання.
Економічне зростання

• Збільшення обсягу виготовлених

товарів і послуг упродовж
певного проміжку часу

• Вимірюється шляхом
знаходження темпу приросту
реального ВВП:
𝑌1 − 𝑌0
𝑔=
𝑌0
• Де 𝑌1 - реальний ВВП у поточному
періоді;
• 𝑌0 - реальний ВВП у попередньому
періоді
Фактори економічного зростання

• Фізичний капітал (інвестиції в інфраструктуру, машини, обладнання)

• Людський капітал (інвестиції в освіту, курси перекваліфікації та

охорону здоров’я)

• Технологічний прогрес (розробка нових винаходів, продуктів та цілих

галузей)

• Доступність та ефективне використання природних ресурсів

• Інституції (верховенство права, захист прав власності)

Виробнича функція

• Функціональна залежність між

обсягом випуску та факторів
виробництва в країні
• Функція Кобба-Дуґласа:
𝑌 = 𝐴𝐾 𝛼 𝐿1−𝛼
• Де 𝐴 – загальна продуктивність факторів
(технологічний розвиток)
• 𝐾 – капітал
• 𝐿 – праця
• 0 < 𝛼 < 1 – частка капіталу
• Кожне наступне збільшення одного
фактору виробництва матиме
менший ефект, ніж попереднє
Екстенсивне економічне зростання

• Досягається шляхом збільшення

𝑌 = 𝐴𝐾 𝛼 𝐿1−𝛼
кількості факторів виробництва
• Приклади:
• Зростання населення
• Накопичення капіталу
• Відкриття та залучення нових ресурсів
до виробництва
• Недоліки:
• Спадна продуктивність факторів
• Шкода навколишньому середовищу
Інтенсивне економічне зростання

• Досягається шляхом збільшення

𝑌 = 𝐴𝐾 𝛼 𝐿1−𝛼
ефективності й продуктивності
наявних факторів виробництва
без зміни їх кількості

• Приклади:
• Дослідження та розробки
• Залучення нових технологій
• Покращення виробничих процесів
• Розвиток освіти та навчання
персоналу
Модель економічного зростання Солоу

• Показує зміни в накопиченні

капіталу залежно від наявних
виробничих потужностей
Δ𝑘 = 𝑖 − 𝛿𝑘
• Де 𝑖 – інвестиції;
• 𝛿 – амортизація (частка капіталу, що
«вибуває»)
• Припускається, що фіксована
частка валового продукту
інвестується в капітал:
𝑖 = 𝑠𝑦
• Де 𝑠 – частка заощаджень у ВВП
• 𝑦 – ВВП на душу населення
40

2.7 Людські ресурси та

людський розвиток.
Сталий людський
розвиток. Складові індексу
людського розвитку
Людський розвиток

• Процес покращення добробуту й достатку населення

• Охоплює більше сфер суспільства, ніж «економічне
зростання»:

• Освіта
• Охорона здоров’я
• Гендерна рівність
• Інклюзивність
• Політичні права
Індекс людського розвитку

• Використовується
Програмою Розвитку ООН
для вимірювання ступеня
розвиненості країн світу

• Поділяє країни на 4 групи за

значенням індексу
• Дуже високий (0.80-1.00)
• Високий (0.70-0.79)
• Середній (0.55-0.69)
• Низький (<0.55)
Складові індексу людського розвитку

I. Індекс освіти
1. Середня кількість років освіти
серед дорослого населення
2. Очікувана кількість років освіти, які
здобудуть діти
II. Очікувана тривалість життя при
народженні
III. Валовий національний дохід
(ВНД) на душу населення

Існує версія індексу, яка враховує

нерівність у показниках серед
населення країни
Сталий розвиток

• Розвиток, який задовольняє

потреби поточного покоління,
не зменшуючи можливості у
задоволенні потреб майбутніх
поколінь
• Пріоритетні напрями сталого
розвитку:
• Економіка (прибуток)
• Суспільство (люди)
• Навколишнє середовище (планета)
Цілі сталого розвитку ООН (до 2030 року)
46

2.8 Соціальна економіка та

політика
Соціальна економіка
• Економічна діяльність організацій,
що переслідують соціальні цілі й
вносять вклад у добробут громад
• Приклади організацій:
• Соціальні підприємства
• Кооперативи
• Неприбуткові організації
• Громадські ініціативи
Соціальна політика
• Діяльність державних органів, спрямована на подолання соціальних
проблем, покращення добробуту та соціальної справедливості в
суспільстві
Суб’єкти соціальної політики
• Державні органи
• Законодавці
• Міністерства

• Громадські організації
• Міжнародні організації
• ООН
• Світовий Банк тощо

• Приватний сектор
• Соціально відповідальні підприємства,
партнерства, ініціативи
Об’єкти соціальної політики
• Окремі особи та сім’ї
• Вразливі й маргіналізовані соціальні
групи
• Діти
• Люди похилого віку
• Особи з обмеженими можливостями
• Етнічні меншини
• Біженці

• Соціальні проблеми
• Бідність
• Безробіття
• Нерівність
• Безпритульність
• Соціальна ізоляція
Інструменти соціальної політики
• Матеріальна допомога • Освіта
• Виплати по безробіттю • Доступ до якісної освіти
• Встановлення мінімальної зарплати • Професійне навчання
• Податкові знижки • Стипендії

• Соціальні послуги • Соціальне забезпечення

• Універсальне медичне страхування • Пенсії
• Доступне житло • Допомога по інвалідності
• Допомога по догляду за дитиною • Соціальне страхування
Цілі соціальної політики ЄС
Соціальні стандарти
• Держава загального добробуту – концепція держави, у якій існує
добре налагоджена мережа соціальних інституцій, що відіграють
ключову роль у забезпеченні економічного й соціального добробуту
громадян
• Державні соціальні стандарти – мінімальний рівень соціального
захисту й підтримки громадян, встановлений і гарантований
державою
• Прожитковий мінімум
• Мінімальна зарплата
• Мінімальна пенсія
Прожитковий мінімум
• Сума на одну особу, необхідна для
забезпечення її найбільш базових
потреб
• Компоненти:
• Продукти харчування
• Набір непродовольчих товарів (одяг,
взуття)
• Мінімальний набір послуг
Мінімальна заробітна плата
• Законодавчо встановлена
мінімальна сума, яку роботодавці
повинні виплачувати працівникам
за певний період (година,
тиждень, місяць)

• У Скандинавських країнах
(Норвегія, Швеція, Фінляндія)
встановлюється профспілками
Мінімальна пенсія
• Мінімально гарантований рівень
виплат за віком (або інвалідністю)
через пенсійні фонди або
програми соціального захисту

• 2093 грн (Україна, 2023 рік)

• Пенсійний вік – мінімально

необхідний вік для виходу на
пенсію (60 років в Україні)