Professional Documents
Culture Documents
КОНСТРУЮВАННЯ ПРАКТИК ШЛЮБНО-СІМЕЙНОГО ПАРТНЕРСТВА ТА БАТЬКІВСТВА- ДИСКУРСОТВІРНИЙ ПОТЕНЦІАЛ
КОНСТРУЮВАННЯ ПРАКТИК ШЛЮБНО-СІМЕЙНОГО ПАРТНЕРСТВА ТА БАТЬКІВСТВА- ДИСКУРСОТВІРНИЙ ПОТЕНЦІАЛ
УДК 159.924.7–055.3
О. Ф. Яцина
кандидат педагогічних наук, доцент,
доцент кафедри психології
ДВНЗ «Ужгородський національний університет»
185
ISSN 2663-6026 (Print), 2663-6034 (Online). Теорія і практика сучасної психології
кар’єрного шлюбу, утвореного не за модусом «так яке цінує власну свободу, особистий простір і має
треба», «так прийнято», а конструйованого за своє уявлення про побутовий комфорт. Останнє
модусом «так хочу», що об’єктивується й означу- пов’язано з певними звичками, біоритмами, сти-
ється в категоріях: «професійна реалізованість», лем життя, які не змінюються подружжям тільки
«кар’єрне зростання», «фінансова стабільність». через те, що не подобаються / не збігаються з
Отже, самореалізація щодо жінки вже не роз- поглядами шлюбного партнера. Такі практики
глядається тільки в сегменті шлюб, діти, сім’я, а конструюють ризоморфну конфігурацію, де ядро
розширюється вибором інших сфер діяльності. стосунків утворюють не повсякденні побутові
Проте саме шлюб, сім’ю і дітей можна розглядати ситуації, а наповненість взаємин іншим смислом.
як мотивувальні для професійної кар’єри як жінок, Наприклад, цікава і престижна робота, на якій
так і чоловіків: щоби бути економічно незалеж- жінка / чоловік пропадає зранку і до вечора, ство-
ною/незалежним від партнера і реалізувати свої рює ситуацію, коли «не до чоловіка. Звичайно,
кар’єрні плани до, після чи в проміжку між народ- добре, що він є, але на відстані», «коли разом –
женням дитини/дітей. тоскно, нарізно – сумно». Зручність таких сто-
У практиках кар’єрного / бікар’єрного шлюбу сунків виявляється в тому, що сексуальна функ-
дискурсотвірними виявлено концепти «кар’єра» ція на довгий час залишається привабливою для
та «материнство», навколо чого вибудовуються обох і не перетворюється на подружній обов’язок.
конструкти, що своїм змістом розкривають смисл Міра свободи кожного, частота зустрічей, участь
партнерства: неготовність відмовитися від «про- у вихованні, господарсько-фінансові умови – усе
екту, щоби присвятити себе сім’ї». Розрізнена стає наслідком домовленостей між ними. А дис-
професійна ідентичність «успішної молодої біз- курсивно означений конструкт «одружені парт-
нес-леді» у ситуації вибору між кар’єрою і мате- нери» інтерпретується за змістом ключових мар-
ринством розкривається у вербальному конструкті керів: свобода вибору, самостійність, довіра,
«стало хотітись народити малюка, ал е<…>». повага, прийняття.
Отже, область дискурсивності (у контексті нашого Роздільне проживання в дистантній сім’ї, коли
дослідження область дискурсивності вказує на те, один із подружжя або обоє працюють за кордо-
що вона має домінантне значення і розглядається ном, за Г. Венгер, влучно називається «шлюбом
автономно від інших елементів) визначається гос- без сім’ї» і розуміється як те, що, з одного боку,
подарсько-фінансовою функцією практики, через подружжя проживає окремо, а з іншого боку, батьки
що відтерміновується батьківство. У назві прак- і діти теж проживають нарізно [1]. Віддання пере-
тики відтворено, що партнери мають одну вузлову ваги в дистантній сім’ї шлюбно-сімейному парт-
точку – кар’єру, яка позначає ціннісний смисл кон- нерству, цілеспрямованому на виконання однієї
струйованої практики. сімейної функції – господарсько-фінансової, воче-
Виходячи з того, що за постмодерністською видь, підважує ціннісність дітності і батьківства та
концепцією має значення творення нових повідо- сімейної взаємодії батьки – діти. Отже, виховна
млень на вже встановлені коди, практики гостьо- функція змінюється на формальне виховання
вого (екстериторіального) шлюбу та шлюбу вихід- «Скайпом», а батьківство стає фрагментарним.
ного дня привертають увагу вже своїми назвами, У процесі аналізу дискурсотвірних особливос-
за якими, власне, і проглядається структура дис- тей конструювання практик фокус дослідження
курсу, що виявляє новизну коду/сценарію практик. спрямовано на виявлення і використання ключо-
Попри те, що феномен гостьових (екстериторі- вих кодів текстів, прийнятих як засіб артикуляції й
альних) шлюбів та шлюбів вихідного дня здається конструювання означених практик. Виявлено, що
новим, у сучасних реаліях такі практики мають про- вербальні конструкти фрагментів текстів розгля-
гноз стати тенденцією зміни соціальності. Серед нутих практик шлюбно-сімейного партнерства та
причин так вважати назвемо ті, що є очевидними: батьківства вирізняє все більша віддаленість від
жіноча незалежність, мотивація кар’єрної успіш- стереотипів та шаблонності шлюбної взаємодії і
ності, фінансової стабільності, новітні репродук- висока міра конвенціональності між подружжям/
тивні технології. Смисл такого шлюбно-сімейного партнерами, що регулюється власними уявлен-
партнерства виявляється в рівності партнерів, нями доцільності, зручності, проектування, відпо-
що має особливе значення для жінки, яка вивіль- відає характеру позаінституціонального дискурсу.
няється від виконання функцій, соціокультурно Вид шлюбно-сімейного партнерства – сек-
визначених її жіночими обов’язками, що заби- суальне партнерство – розглянемо в практиках
рають багато часу і потребують чималих зусиль. конкубінату (тривалі стосунки чоловіка/жінки поза
Особливість практики гостьового шлюбу шлюбом). Особливістю сучасного конкубінату є те,
бачимо в поєднанні офіційної реєстрації стосунків що в стосунки не виключається репродукція і, на
як норми з індивідуальними смислом функціону- відміну від давньоримської практики, діти, народ-
вання шлюбу. Смисл гостьового шлюбу розкри- жені від таких стосунків, визнаються сексуальним
вається в способах, прийнятних для подружжя, партнером. У такий спосіб утворюються практики,
186
2019 р., № 2, Т. 1.
де чоловік визнає дитину своєю, виконує щодо (граничність) чайлдфрі щодо практики батьків-
неї батьківські функції чи має місце мішана прак- ства, що за проективним модусом може змінитися.
тика батьківства, коли чоловік приймає дитину, Спроба внести «чіткість у демаркацію семан-
народжену його дружиною від іншого партнера, тичних меж» між ідентифікаційними поняттями
чи утворюється практика, коли чоловік має офі- досліджуваного поля завершилась тлумачен-
ційний шлюб і підтримує сексуальні стосунки з ням чайлдфрі як того, що «стосується людей, які
іншою жінкою та батьківські контакти з дитиною уклали шлюб і живуть повноцінним сексуальним
від неї. Зазначене вказує на те, що в таких ситу- життям, але цілеспрямовано вживають заходів
аціях відбувся розрив між шлюбом і батьківством для того, щоби в них не народжувалися діти», це
та утворився інший зв’язок – між партнерством добровільно бездітні [4, с. 46]. Аргументи прихиль-
і батьківством. Така конфігурація ілюструє, що ників чайлдфрі висуваються на: користь свободи і
в поліфонії практик лінійка «шлюб, сім’я, партнер- незалежності, можливості більше часу витрачати
ство та батьківство» може утворювати різні поєд- на себе, свої захоплення, більше шансів доби-
нання, що зумовлені цінністю стосунків, дітністю тися кар’єрного росту, реалізувати себе як осо-
та батьківством. бистість, матеріальну спроможність: можливість
Вищезазначене доречно пов’язати з емер- більше витрачати на себе; менше обов’язків, кло-
джентністю. У контексті дослідження ми спосте- поту, відповідальності й ін. Перелічене артикулює
рігаємо її у тому, що не всі сім’ї утворюються на індивідуально-особистісні предиктори смислів,
шлюбі, не всі шлюби утворюються заради про- в яких заперечення щодо себе практики батьків-
довження роду, не всі партнерства завершуються ства означає життєву позицію, цілеорієнтовану
шлюбом тощо. Отже, шлюбно-сімейному парт- на інші смисли, зокрема на гедоністичні цінності,
нерству та батьківству притаманна емерджент- що опредметнюються змістом професійної діяль-
ність, властивості якої не можуть бути пояснені ності, захоплюючим хобі, творчістю чи іншими
тільки через ознаки категорій «шлюб», «сім’я», переконаннями. Із цього випливає, що інституці-
«партнерство» та «батьківство», як вони інтерпре- ональні норми дітності та батьківства в практи-
туються інституціональним дискурсом, і без ураху- ках чайлдфрі переосмислюються і створюються
вання багатоманітності зв’язків між ними. Останні, інші норми – життя без наміру продовжувати рід.
на наше переконання, є ключем емерджентності: Конструювання їх відбувається не на культур-
різність шлюбів, сімей, партнерств та батьківств но-обумовлених, а на індивідуально-особистісних
є наслідком відкритості для різного роду зв’язків, та емоційно-чутливих предикторах смислів, акти-
що утворюють різні структури практик із різними вованих дією механізмів суб’єктивної рефлексії й
конфігураціями ідентичностей. особистісної інтерпретації. Унаслідок цього утво-
Дискурсотвірний концепт «сексуальність» рюється субкультурна практика із засадовою щодо
розглядається як утворюючий компонент смис- себе іншою нормою: «не-батьківством», цінно-
лів практик партнерства, в яких сексуальність стями гедонізму й практицизму, зі смислом життя
репрезентується в множинності її проявів. «для себе» і з відповідною стратегією поведінки.
Індивідуальний ціннісний смисл сексуальності Аналіз емпіричного корпусу дозволяє система-
визначається в субкатегоріях «свобода», «насо- тизувати виявлені особливості мовних конструктів,
лода», «різноманітність», функціональність яких які відтворюють зміст, співвідносний зі смислами
у тому, щоби відчути сексуальне задоволення, практик і маркованими типами конструйованих
вгамувати цікавість до експериментів зі своєю у них саморефентних ідентичностей. Отже, дис-
розмаїтістю на шляху дослідження своєї сексу- курсотвірний потенціал досліджуваних практик
альності. Отже, шлюбно-сімейне партнерство утворюється концептами, що, користуючись тер-
в дискурсивних поліаморних практиках являє мінологією апарату дослідження, об’єктивують
собою сконструйовану сексуальну поведінку, орі- категорії: цінність, функціональність, сексуаль-
єнтовану на індивідуальні цінності, здебільшого ність, роль / ідентичність, стосунки, смисл/мотив:
на просексуальну функцію партнерства, експе- – цінність (об’єктивується такими концептами:
риментування та самореференціювання сексу- «комфорт», «діти» «кар’єра», «материнство»,
альних ідентичностей. «свобода вибору»);
Практики чайлдфрі потребують пояснення – функціональність (раціональність, прагма-
через те, що ми віднесли їх і до шлюбно-сімей- тизм, корисність, зручність: «життя без дітей»,
ного партнерства і до практики «не-батьківства», «з дитиною не належиш сам собі», «аби знову
і в такий спосіб зазначили маргінальну позицію вся сім’я була разом», «господарство», «заро-
практики в позаінституціональному дискурсі. бітки», «матеріальні речі»);
Попри те, що у вітчизняній науці поняття «маргі- – сексуальність (об’єктивується в понятті
нальність» уточнюється категоріями соціальна, «поліаморія», аргументується поняттями: «секс»,
гранична та субкультурна через невизначеність «тактильність», «інтим», «бажання», «любов»,
соціальної позиції, ми тлумачимо маргінальність «щастя», «почуття», «межі і бажання», «гра»);
187
ISSN 2663-6026 (Print), 2663-6034 (Online). Теорія і практика сучасної психології
188
2019 р., № 2, Т. 1.
Yatsyna O. F. Constructing of practices of marriage and family partnership and paternity: discourse-
forming potential
The article describes a set of discourse-forming opportunities that are used in the constructing of mar-
riage-family partnerships and parenting practices. By the method of the substantiated theory the types of
marriage-family partnership and paternity, which in their sense are built into non-institutional discourse. It is
noted that in a postmodern sociality the absence of a single basis for constructing practices and identity for-
mation. It has been established that the extra-institutional discourse of the considered practices is filled with a
polyphony of codes, signs, the tangible meaning of which is an indicator of values and manifests the meaning
of constructed practice.
Key words: method of substantiated theory, gender, self-referential identities, spouses, partners.
189