Самостійна робота №4

1. Назвіть і проаналізуйте власні особистісні проблеми, які можуть перешкодити

Вам у подальшій роботі в якості психолога, що здійснює психокорекційну
діяльність.

І. Ялом серед іншого виокремлює такі типові помилки керівника групи як обтяженість
власними значними переживаннями, на основі чого може виникнути центрування
групи на ведучому. Коли людина, що стала тренером сама не пропрацювала деякі
психологічні упередження або сформовані травмуючи патерни поведінки, травми шо
шкодять, вона не може і не має допомагати іншим. На мою думку такими темами для
мене є втрата близьких, екзистенціальні моменти життя та буття людини, різні види
насилля, хвороба близьких людей, ПТСР та різні форми залежності. Ці теми для мене є
не «пропрацьованими» та я не відчуваю своєї сили в цих галузях.

Окрім іншого, неприйняття особистісної емоційної участі в групі як одна з типових

помилок так само може дуже завадити у роботі тренера.

Проаналізувавши особистісні проблеми, думаю що найбільшим викликом у роботи з

групою як тренер для мене було б виражати уміння протистояти учасникам групи,
коли того вимагає ситуація. Іноді, для мене дуже важко давати відсіч у ситуаціях, коли
співрозмовник здійснює вплив емоційного тиску, шантажу або будь-яким іншим
чином викликаючи негативні емоції.

2. Розробіть зміст бесіди з психологом за основними компонентами професійної

готовності до корекційного впливу, запишіть запитання.

А. А. Осіпова виділяє три основні компоненти професійної готовності до корекційного

впливу, а саме: теоретичний компонент (знання теоретичних основ корекційної
роботи, способів корекції); практичний компонент (володіння певними корекційними
методами та методиками корекції); особистісна готовність (психологічна
пропрацьованість у психолога власних проблем в тих сферах які він передбачає
корегувати у клієнта).

Як Ви вважаєте, чи сформовано у Вас відповідний рівень компетентні для ведення

групи?
Як знання Ви використовуватиме у свої роботі і чому?
Які знання, навички і уміння Ви використовуватимете у своїй роботі і як це
допомагатиме під час групової психокорекції?
Чи розвиваєте Ви свій творчий потенціал, якщо так, то яким чином?
Чи вважаєте Ви, що реалізувались у професійній сфері? Якщо так, то яким чином?
Якщо ні, то чому?
Які теми Ви вважаєте найскладнішими для проведення групової психокорекції? Чому?

3. Складіть структурно-логічну схему, яка б відтворювала питання до теми, з якою

плануєте працювати в майбутньому, як ведучий психокорекційної групи.
У ході програми психокореції ревнощів у шлюбних партнерів можна використати таку
схему запитань для рефлексії учасників. У процесі психокорекційної роботи учасники
обговорюють такі питання й отримують на них відповіді:
– Ревнощі: психічний розлад або природний захист своїх інтересів і честі?
– Ревнощі. Попередити, не допустити або лікувати?
– Чи можлива психотерапія ревнощів?
– Зберігати чи розривати стосунки, які зіпсувалися ревнощами?
– Чи можу я контролювати та приховувати власні ревнощі?
– Мої ревнощі виправдані та є приводом розлучитися із партнером, який зрадив, чи я
фантазую?
– Що приховують мої ревнощі або як мені стати кращим для гармонії нашого шлюбу?