Самостійна робота №2

1. У чому полягає відмінність між психотерапією, психокорекцією

та психологічним консультуванням?

Під психотерапією розуміють лікування різних психічних, нервових і

соматичних захворювань за допомогою психологічних засобів впливу на
емоції та самосвідомість людини. Досить умовно її поділяють на клінічну
й особистісно-орієнтовану психотерапію. Перша спрямована на ліквідацію
або пом’якшення наявної симптоматики, а друга – на допомогу клієнту в
зміні його ставлення до себе і соціального оточення.

Психологічна корекція визначається як напрям психологічного впливу на

ті чи інші психологічні структури з метою забезпечення повноцінного
розвитку і функціонування особистості. Групова психокорекція зазвичай
застосовується в діяльності практичного психолога.

Психологічне консультуванняя здійнюється психологом, який порадами

чи рекомендаціями із приводу вирішення життєвих психологічних
проблем. Зазначені методи допомоги реалізуються через особисте
спілкування клієнта з психологом- консультантом, унаслідок
ґрунтовного аналізу наявної проблеми, шляхів її виникнення та
можливостей подолання.

Виділяють специфічні риси психокоррекционного процесу, що

відрізняють його від психотерапії.

- Психокоррекция орієнтована на клінічно здорову особистість людей, що

мають в повсякденному житті психологічні труднощі, проблеми, скарги
невротичного характеру, а також на людей, які почуваються добре, проте
бажаючих змінити своє життя або ставлять перед собою мету розвитку
особистості.

- Корекція орієнтується на здорові сторони особистості незалежно від

ступеня порушення.

- У психокорекції частіше орієнтуються на сьогодення і майбутнє клієнтів.

- Психокоррекция зазвичай орієнтується на середньострокову допомогу

(на відміну від короткострокової - до 15 зустрічей - допомоги при
консультуванні та довгостроковою - до декількох років - допомоги при
психотерапії).

- У психокорекції акцентується ціннісний внесок психолога, хоча

відхиляється нав'язування певних цінностей клієнтові.
- Психокорекційні впливу спрямовані на зміну поведінки і розвиток
особистості клієнта.

Основна відмінність психокорекції від впливів, спрямованих на

психологічний розвиток людини, полягає в тому, що психокорекція має
справу з уже сформованими якостями особистості або видами поведінки і
спрямована на їх переробку, в той час як основна задача розвитку полягає
в тому, щоб при відсутності або недостатній

розвитку сформувати у людини потрібні психологічні якості.

Різниця між психотерапією і психокорекцією полягає в тому, що

психотерапія має справу з різного роду порушеннями у людей, що
страждають різними видами соматичних або психічних захворювань
(розладів). Багато аномалії психіки та поведінки людей, які проявляються
в захворюваннях, схожі на ті, з якими має справу психолог, що займається
психокорекцією. Однак людей, що звертаються за допомогою до
психотерапевта, зазвичай називають хворими або пацієнтами, а тих, хто
потребує тільки в корекційної допомоги, іменують клієнтами.

2. Яким чином у процесі тренінгу корекція перетворюється на

самокорекцію? У чому полягає цінність цього явища?

В процесі або після завершення тренінгу особа, що приймала в ньому

участь використовує певні навички та набуті знання, за допомого яких
можна оцінити успішність тренінгової роботи, що була проведена.
Вважається, що успішною є та робота з терапевтом, яка не тільки
допомогла клієнтові вирішити його проблему, а й навчила його самостійно
коректувати свої стани (якщо це не стосується психопатологічних станів).
ЩО стосується психокорекційних груп, то такий процес може відбуватися
в момент, коли людина усвідомила паттерни або виявила ознаки
повторюваних проблемних ситуацій та використала набуті на тренінгу
навички.

3. Наведіть приклад із психолого-педагогічної практики та сформулюйте

мету і завдання корекційної роботи для поданого випадку.

Наприклад метою здійснення психологічної коррекції агрессії дітей

шкільного віку буде навчити дітей контролювати свою агрессивну
поедінку та впливати на неї, завданнями такої психологічної корекції
будуть виявити причини агрессивної поведінки школярів та допомогти їм
зменшити прояви агресії, навчитись її опановувати та спрямовувати в
належне русло.