Інтегрування дробово-раціональних функцій

Важливий клас функцій, інтеграли від яких завжди можна виразити через
елементарні функції, утворюють дробово-раціональні функції або раціональні
P ( x)
дроби: m , де Pm (x) та Qn (x) − многочлени степенів m та n , причому n  0 .
Qn ( x )
Раціональний дріб називають правильним, якщо m  n , при m  n −
неправильним.
У випадку неправильного дробу треба виділити цілу частину дробу,
поділивши чисельник Pm (x) на знаменник Qn (x) . Після цього раціональну
функцію можна записати у вигляді
Pm ( x) R ( x)
= M m−n ( x ) + r , (1)
Q n ( x) Q n ( x)
де M m−n (x) і Rr (x) – многочлени степеня m − n і r відповідно, причому r  n ,
R ( x)
тобто раціональна функція r є правильна. Многочлен M m−n (x) називають
Q n ( x)
цілою частиною, а многочлен Rr (x) називають залишком при діленні
многочлена чисельника Pm (x) на многочлен знаменника Qn (x) .

Число x0 називають коренем многочлена Q( x ), якщо Q(x0 ) = 0 .

Число x0 називають коренем многочлена Q( x ) кратності  0 , якщо

Q(x ) = (x − x0 ) 0 Q* (x ) , де Q * ( x0 )  0 .
Теорема. Якщо комплексне число z0 є коренем многочлена

Q(x ) = b0 + b1x + b2 x 2 + ... + bn x n з дійсними коефіцієнтами ( bi  R ), то

комплексне спряжене число z 0 теж є коренем многочлена Q( x ).
Якщо комплексне число z 0 є коренем многочлена Q( x ) кратності  0 , то

(
Q(x ) = (x − z0 ) 0 (x − z0 ) 0 Q* (x ) = x 2 + px + q ) Q*(x), де
0
p, q  R , Q * ( z 0 )  0 .
Теорема. Якщо многочлен Qn (x ) має дійсні корені x1,..., xl кратності
1,..., l відповідно та комплексні корені z1,..., z s кратності 1,...,  s відповідно,
то

(
Qn (x ) = b(x − x1 )1 ...(x − xl )l x 2 + p1x + q1 ) ...(x 2 + ps x + qs ) ,
1 s
(2)
 pk2
де 1 + ... +  l + 2(1 + ... +  s ) = n , − qk  0 , x 2 + pk x + qk = (x − zk )(x − zk ) .
4

Pm ( x)
Теорема. Нехай дріб − правильний і многочлен Qn (x ) має дійсні корені
Qn ( x )
x1,..., xl кратності 1,..., l відповідно та комплексні корені z1,..., z s кратності
1,...,  s відповідно.
(1) (1) (1) (1)
Тоді, існують дійсні числа A1 , A2 , …, A(1) , …, M 1 . N 1 , …, M (s ) ,
1 s

Pm ( x)
N (s ) , що раціональну функцію можна єдиним чином представити у
s Qn ( x )
вигляді

Pm ( x) A1(1) A2(1) A(1) A ( 2)

A ( 2) A(2)
= + ++ 1
+ 1 + 2 ++ 2
++
Q n ( x) x − x1 ( x − x1 ) 2  − 2 
( x − x1 ) 1 x x 2 ( x − x2 ) ( x − x2 ) 2

A1(l ) A2(l ) A(l )

+ + ++ l
+
x − xl ( x − xl ) 2
( x − xl ) l
M1(1) x + N1(1) M 2(1) x + N 2(1) M (1) x + N (1)
+ + ++ 1 1
++
2
x + 2 p1x + q1 2
( x + 2 p1x + q1 ) 2
( x + 2 p1x + q1 ) 1
2

M1( s ) x + N1( s ) M 2( s ) x + N 2( s ) M ( s ) x + N ( s )
+ + ++ s s
. (3)
2
x + 2 ps x + qs 2
( x + 2 ps x + qs ) 2 2 s
( x + 2 ps x + qs )

Представлення (3) називають розкладом раціональної функції на елементарні

дроби.

(1) (1) (1) (1)

Числа A1 , A2 , …, A(1) , …, M 1 . N 1 , …, M (s ) , N (s ) знаходимо методом
1 s s

невизначених коефіцієнтів. Для цього праву частину рівності ( 3 ) зводимо до

спільного знаменника і в чисельнику групуємо доданки по степенях x . Оскільки
знаменники однакові, то рівні і чисельники в яких записані многочлени.
Многочлени рівні , коли дорівнюють коефіцієнти біля відповідних степенів
змінної . Тому прирівнюючи коефіцієнти зведеного многочлена у чисельнику
правої частини та многочлена Pm (x) отримаємо систему лінійних рівнянь для
знаходження невідомих констант.

Pm ( x)
Бачимо, що інтегрування правильного дробу зводиться до
Qn ( x )
інтегрування чотирьох типів дробів, які називають простими:
A Mx + N Mx + N
, (k  N, k  1) ІІІ.
A
І. , ІІ. , IV. ,
x−a ( x − a) k x + px + q
2
( x 2 + px + q) k

(p 2
− 4q  0, k  N, k  1 . )
Прості дроби інтегруємо наступним чином:
A
І.  x − a dx = A ln x − a + C ;
A 1
ІІ.  dx = A ( x − a )− k dx = +C;
( x − a) k (1 − k )(x − a )k −1
Mx + N
ІІІ.  dx
x 2 + px + q
Для обчислення цього інтеграла у знаменнику дробу виділимо повний квадрат і
зробимо відповідну заміну.

2 2 2
2 p 2  p  p  p p2
x + px + q = x + 2   x +   −   + q =  x +  + q − .
2 2 2  2 4
p p
Зробимо заміну t = x + , x = t − , dx = dt .
2 2
p2 p2
Враховуючи що p 2 − 4q  0 маємо q −  0 , тому позначимо q − = a2 .
4 4
Тоді
 p
M t −  + N
Mx + N
dx =  
2
 2 2 2
dt =
x + 2 px + q t +a
tdt  Mp  dt
=M +N −   =
t 2 + a2  2  t 2 + a2
1 d (t 2 + a 2 )  Mp  1 t 1  Mp  1 t
= M +N −   arctg = M ln t 2 + a 2 +  N −   arctg + C =
2 t 2 + a2  2  a a 2  2  a a
 p
x+
1  Mp  1 2 +C.
= M ln x 2 + px + q +  N −  arctg
2  2  p2 p2
q− q−
4 4

Mx + N
IV.  dx
( x 2 + px + q) k
Для обчислення цього інтеграла як і у попередньому випадку, виділимо повний
квадрат у знаменнику дробу і зробимо відповідну заміну.
Отримаємо
Mx + N M d (t 2 + a 2 )  Mp  dt
 dx =  +N −
2 (t 2 + a 2 ) k 
 
2  (t 2 + a 2 ) k
=
( x 2 + px + q) k
M 1  Mp 
= +N − I k ,
2 (1 − k )(t 2 + a 2 ) k −1  2 

dt
де інтеграл I k =  знаходимо за рекурентною формулою
2 2 k
(t + a )

2k − 3  2 
Ik =
t
+ I k −1 , t = x + p ; a = q − p  .
2(k − 1)a 2 (t 2 + a 2 ) k −1 2(k − 1)a 2  2 4 
 