МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

«Харківський Політехнічний Інститут»

Навчально-науковий інститут хімічних технологій та інженерії

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до практичних робіт з курсу

«Контроль та керування біотехнологічними процесами»

для студентів денної форми навчання

спеціальності 162 «Біотехнології та біоінженерія»

Харків
2022
 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ Й НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

«Харківський політехнічний інститут»

Навчально-науковий інститут хімічних технологій та інженерії

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до практичних робіт з курсу
« Контроль та керування біотехнологічними процесами»

для студентів денної форми навчання

спеціальності 162 «Біотехнології та біоінженерія»

Затверджено
вченою радою
навчально-наукового інституту
хімічних технологій та інженерії
НТУ «ХПІ»,
протокол № 5 від 25.01.2022 р.

Харків
НТУ «ХПІ»
2022
Методичні вказівки до практичних робіт з курсу «Контроль та керування
біотехнологічними процесами» для студентів денної форми навчання
спеціальності 162 «Біотехнології та біоінженерія» / Укладачі: А. П. Бєлінська,
О. М. Близнюк, Н. Ю. Масалітіна − Харків: НТУ «ХПІ», 2022. − 44°с.

Укладачі: А. П. Бєлінська,
О. М. Близнюк,
Н. Ю. Масалітіна

Рецензент Заступник директора Українського

науково-дослідного інституту олій
та жирів НААН України,
кандидат технічних наук,
старший науковий співробітник
В. Ю. Папченко

Кафедра біотехнології, біофізики та аналітичної хімії

 ВСТУП

В даний час вимоги до якості продуктів, що випускаються

підприємствами біотехнологічної промисловості, визначають не тільки тип
обладнання, який виконує ту чи іншу операцію, але й умови, принципи та
методи його роботи, а також зумовлюють наявність різних типів апаратів, що
застосовуються. Системи автоматизації (СА), які застосовуються в
біотехнологічній промисловості та автоматичні системи управління
технологічними процесами (АСУТП) різні та різноманітні за типами, засобами
зв'язку, інтерфейсами, типом обробки сигналу тощо.
Автоматизація являє собою один із найважливіших засобів здійснення
переходу до якісно нового виробництва за рахунок підвищення продуктивності
праці, поліпшення якості продукції, оптимізації процесів, зниження
собівартості продукції, забезпечення безпеки роботи обладнання, поліпшення
умов та культури виробництва.
Дані методичні вказівки призначені для виконання практичних робот з
курсу «Контроль та керування біотехнологічними процесами» для студентів
спеціальності 162 «Біотехнології та біоінженерія». Мета практичних робіт –
систематизація, закріплення та розширення теоретичних знань, здобуття
практичних навичок розрахунку та проектування конкретних завдань
автоматизації біотехнологічних виробництв на сучасному рівні досягнення
науки та техніки. При виконанні практичних робіт вирішуються такі завдання:
виконання робіт на стадіях технічного та робочого проектування, освоєння
методів інженерного вибору, розрахунку технічних приладів та засобів
автоматизації.
Виконання практичних робіт сприяє глибшому вивченню курсу та
отриманню практичних навичок проектування систем автоматизованого
управління біотехнологічних виробництв та розрахунку первинних
вимірювальних перетворювачів та вимірювальних схем.

3
 Практична робота 1
«ОСНОВНІ УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ ПРИЛАДІВ ТА ЗАСОБІВ
АВТОМАТИЗАЦІЇ ЗА ДСТУ Б А.2.4-16:2008»

Мета роботи: закріплення теоретичних знань щодо графічного

позначення приладів та виконавчих механізмів для вимірювання технологічних
параметрів в біотехнології та біоінженерії.

Теоретична частина. Виробничі процеси і системи, що управляють

виробничими процесами, складаються з багаточисленних та різноманітних
елементів, які складним чином взаємодіють один з одним. Ці елементи
пов’язані між собою з метою забезпечення обміну матерією, енергією та
інформацією для отримання кінцевого результату.
Сучасні автоматичні системи управління технологічними процесами
(АСУТП) характеризуються великою кількістю технологічних параметрів, для
підтримки режиму роботи яких є необхідним використання сучасних засобів
автоматизації та регулювання.
Автоматизація є основою розвитку сучасної промисловості, генеральним
напрямом технічного прогресу. Мета автоматизації полягає в підвищенні
ефективності праці, поліпшенні якості готової продукції, створенні умов для
оптимального використання всіх ресурсів виробництва.
Автоматизація полягає в тому, що єдина система розділяється на окремі
частини, встановлюються можливі варіанти реалізації цих частин, зв'язків між
ними і на заданій безлічі варіантів вибирається структура системи, що
відповідає вимогам максимуму ефективності.
В цілому процес побудови АСУТП на основі різних систем
програмування та створення проектів автоматизованих систем дуже схожий і
полягає в наступному. На основі системного і ергономічного аналізів
розробляється архітектура системи автоматизації в цілому і на цьому етапі
визначається функціональне призначення кожного елементу системи, зокрема,
необхідність і можливість підтримки розподіленої архітектури. Кожен елемент
наповнюється алгоритмами, сукупність яких необхідна і достатня для
вирішення поставленого завдання автоматизації. Потім здійснюється
налагодження створених прикладних програм в режимі емуляції і в реальному
режимі. В результаті зазвичай виходить ієрархічна структура – дерево системи,
яке показує співпідлеглість її частин. Такий розподіл може бути довільним і

4
використовується як спосіб подолання труднощів, пов'язаних із збором і
обробкою інформації. Він повинен проводитися на основі принципу
ефективності, зокрема враховувати особливості середовища реалізації і
функціонування виробництв.
Вирішення завдань автоматизованого проектування базується на
чисельних процедурах, що реалізовуються за допомогою електронних
обчислювальних машин (ЕОМ). Прикладне програмне забезпечення системи
автоматичного проектування (САПР) включає пакети прикладних програм
(ППП) і апаратні засоби підтримки обчислювальних операцій, що проводяться
в процесі автоматизованого моделювання і проектування систем управління.
ППП — функціонально закінчені комплекси взаємопов'язаних програм, що
розраховані на масове застосування, яке дозволяє істотно збільшити
продуктивність праці фахівців, зайнятих розробкою і використанням програм
для вирішення достатньо складних завдань.
Для спілкування з проектувальниками в САПР використовуються засоби
ведення діалогу і засоби отримання документів. Типовий приклад діалогу –
введення даних на екран монітора, переведення ЕОМ в режим очікування
відповіді і продовження діалогу після її отримання. «Діалоговий режим»
спілкування практично на всіх ЕОМ забезпечується моніторами, для
документування застосовуються різні графічні пристрої.
Умовні позначення засобів автоматизації
Усі місцеві вимірювальні та перетворювальні прилади, встановлені на
технологічному об'єкті, зображуються на функціональних схемах автоматизації
(ФСА) у вигляді кіл (рис. 1.1). Якщо прилади розміщуються на щитах і пультах
у центральних або місцевих операторних приміщеннях, то всередині кола
проводиться горизонтальна лінія розділу (рис. 1.1, в, г). Якщо функція, якій
відповідає коло, реалізована в системі розподіленого управління (у
комп'ютеризованій системі), то коло вписується в квадрат (рис. 1.1, д).

Рис. 1. Графічне зображення приладів

5
 Всередину кола вписуються:
- у верхню частину – функціональне позначення (позначення
контрольованих, сигналізованих або регульованих параметрів, позначення
функцій та функціональних ознак приладів та пристроїв);
- у нижню – позиційні позначення приладів та пристроїв.
Місця розташування добірних пристроїв та точок вимірювання
вказуються за допомогою тонких суцільних ліній.
Позиційне позначення може бути літерно-цифровим (1а, 1б, …) чи
цифровим (1-1, 1-2 …). При цьому перша цифра означає порядковий номер
одного комплекту (функціональної групи, вузла) приладів (первинний,
проміжний (передавальний) вимірювальні перетворювачі, вимірювальний
прилад, регулюючий прилад, виконавчий механізм, регулюючий орган) та
повторюється у всіх приладів та пристроїв даного комплекту (рис. 1.2). Другий
символ (цифра або літера) у позиційному позначенні вказує на порядковий
номер (індекс) елемента в даному комплекті. Нумерація починається від
чутливого елемента (первинного перетворювача).
Якщо окремий прилад не входить у комплект (наприклад, скляний
термометр), він може мати позиційне позначення, що складається тільки з
цифри, наприклад:

Рис. 1.2. Приклад позиційного позначення

Особливості зображення виконавчого механізму має відповідати

наступним вимогам (рис. 1.3).

а б в г

Рис. 1.3. Графічне зображення виконавчих механізмів: а – загальне

зображення; б – при припиненні подачі енергії або керуючого сигналу
відкриває регулюючий орган; в – при припиненні подачі енергії або керуючого

6
сигналу закриває регулюючий орган; г – при припиненні подачі енергії або
керуючого сигналу залишає регулюючий орган у незмінному положенні

Особливості зображення лінії зв’язку має відповідати наступним вимогам

(рис. 1.4).

а б в

Рис. 1.4. Графічне зображення лінії зв’язку: а – загальне зображення; б –

перетин ліній зв'язку без з'єднання між собою; в – перетин ліній зв'язку зі
з'єднанням між собою

Відбірний пристрій всіх постійно підключених приладів зображають

суцільною тонкою лінією, що з'єднує технологічний трубопровід або апарат з
приладом (рис. 1.5, а). За необхідності вказати конкретне місце розташування
пристрою для відбору (всередині контуру технологічного апарата) його
позначають колом діаметром 2,5 мм (рис. 1.5, б).

а б
Рис. 1.5. Графічне зображення відбірного пристрою: а – відбірний
пристрій всіх постійно підключених приладів; б – відбірний пристрій всередині
контуру технологічного апарата

Допускається використовувати додаткові графічні зображення, не

передбачені даним стандартом. Додаткові графічні зображення повинні бути
розшифровані на схемі.
Умовні позначення інших приладів, використовуваних на схемах,
показані на рис. 6:
- автоматичний захист з системи протиаварійного захисту (ПАЗ,
рис. 1.6, а);

7
 - технологічне відключення (включення) з системи управління
(рис 1.6, б);
- регулюючий клапан, що відкривається при припиненні подачі повітря
(нормально відкритий), – рис. 1.6, в;
- регулюючий клапан, що закривається при припиненні подачі повітря
(нормально закритий), – рис. 1.6, г;
- електропневматичний клапан (ЕПК), що управляє, – рис. 1.6, д;
- відсікач з приводом (замочний клапан) – рис. 1.6, е.

Рис. 1.6. Умовні позначення інших приладів, використовуваних на

схемах АСУТП

При побудові умовних позначень перетворювачів сигналів,

обчислювальних пристроїв написи, що визначають вид перетворення або
операції, які здійснюються обчислювальним пристроєм, наносять праворуч від
графічного зображення приладу.
Умовні зображення приладів і засобів автоматизації, які застосовуються в
схемах, включають графічні зображення, літерні і цифрові позначення.
У верхній частині графічного зображення наносять літерні позначення
вимірюваної величини і функціональної ознаки приладу, що визначає його
призначення.
У нижній частині графічного зображення наносять цифрове (позиційне)
позначення приладу або комплекту засобів автоматизації.
Порядок розташування букв у літерному позначенні наступний:
- основне позначення вимірюваної величини;
- додаткове позначення вимірюваної величини (за необхідності);
- позначення функціональної ознаки приладу.
Літерні позначення засобів автоматизації будуються на основі
латинського алфавіту і складаються з трьох груп літер:
1 літера – параметр, що контролює, сигналізує або
регулює; D – щільність;
Е – будь-яка електрична величина;
8
 F – витрата;
G – положення, переміщення;
Н – ручна дія;
К – тимчасова програма;
L – рівень;
М – вологість;
Р – тиск;
Q – склад суміші, концентрація;
R – радіоактивність;
S – швидкість (лінійна або кутова);
Т – температура;
U – різнорідні величини;
V – в'язкість;
W – маса.
2 літера (не обов'язкова) - уточнення характеру вимірюваної величини:
D – різниця, перепад;
F – співвідношення;
J – автоматичне перемикання;
Q – підсумовування, інтеграція.
3 літера (у разі застосування декількох літер) - функції і функціональні
ознаки приладу:
I – індикація;
R – реєстрація;
С – регулювання;
S – перемикання;
Y – перетворення сигналів, перемикання;
А – сигналізація;
Е - первинне перетворення параметра;
Т – проміжне перетворення параметра, передача сигналів на відстань;
К – перемикання управління з ручного на автоматичне і назад, управління
за програмою, корекція.

При побудові зображень комплектів засобів автоматизації перша літера в

позначенні кожного приладу або пристрою (окрім пристроїв ручного
управління), які входять у комплект, є найменуванням вимірюваної комплектом
величини.

9
 Літерні позначення пристроїв, виконаних у вигляді окремих блоків і
призначених для ручних операцій, незалежно від того, до складу якого
комплекту вони входять, повинні починатися з букви Н.
Порядок розташування літерних позначень функціональних ознак
приладу приймають із дотриманням послідовності позначень: R, C, S, А.
При побудові літерних позначень вказують не всі функціональні ознаки
приладу, а лише ті, які використовують у даній схемі.
Літеру А застосовують для позначення функції "сигналізація" незалежно
від того, чи винесена сигнальна апаратура на який-небудь щит або для
сигналізації використовуються лампи, вбудовані у сам прилад.
Літеру S застосовують для позначення контактного пристрою приладу,
що використовується тільки для включення, відключення, перемикання,
блокування.
При застосуванні контактного пристрою приладу для включення,
відключення і одночасно для сигналізації в позначенні приладу
використовують обидві літери: S і А.
Граничні значення вимірюваних величин, за якими здійснюється,
наприклад, включення, відключення, блокування, сигналізація, допускається
конкретизувати додаванням літер Н і L. Ці літери наносять праворуч від
графічного зображення.
За необхідності конкретизації вимірюваної величини праворуч від
графічного зображення приладу допускається вказувати найменування або
символ цієї величини.
Для позначення величин та функціональних ознак, не передбачених
даним стандартом, допускається використовувати резервні літери.
Застосування резервних літер повинне бути розшифроване на схемі. Підведення
ліній зв'язку до приладу зображають у будь-якій точці графічного зображення
(зверху, знизу, збоку). За необхідності вказівки напряму передачі сигналу на
лініях зв'язку наносять стрілки.

Як приклад умовних літерних та позиційних позначень приладів на рис. 7

зображено комплект приладів для вимірювання та реєстрації витрати рідини,
що включає первинний перетворювач (1а), проміжний перетворювач (1b) і
показує і вимірювальний прилад (1с).

10
 Рис. 1.7. Приклад зображення на ФСА каналу контролю витрат рідини

Відповідно до ДСТУ Б А.2.4-16:2008 структура літерного позначення

приладу має вигляд, поданий у табл. 1.1. У загальному випадку літерний код
приладу має сім позицій. На ФСА в умовне позначення приладу вводять ті
літери, які відповідають функціям, що виконуються приладом.

Таблиця 1.1. – Структура коду літерного позначення приладу

Функції приладу
Уточнення S
Величи вимірюваної C Увімк-
на, що величини або I R Автома- нення, A
вимірює додаткова Показ- Реєстра- тичне відклю- Сигналі-
ться функціональна ник ція регулюван- чення, зація
ознака приладу ня переми-
кання

Як приклад формування буквеного коду позначення на рис. 8 показаний

прилад 3 групи 5, що здійснює вимірювання перепаду (D) тиску (P), а також
показання (I), реєстрацію (R) та авторегулювання (C) цього параметра.
При побудові умовних позначень приладів варто показувати лише ті
функціональні ознаки, які використані в цій схемі. Для прикладу, на рис. 1.8
представлений прилад який може показувати значення різниці тисків,
забезпечує реєстрацію даного параметру і може бути використаним як
позиційний регулятор. В поставленій задачі необхідно забезпечити реєстрацію
перепаду тисків і сигналізацію відхилень параметра за допустимі межі (легко
реалізується позиційним регулятором). Тоді ознаки цього приладу записують
наступним чином: PDRA
Інформаційні функції приладів – показання, реєстрація сигналізація
позначають буквами відповідно I, R, A. Сигналізація граничних значень
вимірюваної величини конкретизується додаванням в позначенні приладу букв
H (верхнє значення) і L (нижнє значення).

11
 Рис. 1.8. Принцип побудови умовного зображення приладу: 1 –
вимірювана величина (Р- тиск); 2 – уточнення вимірюваної величини (D-
перепад тиску); 3, 4, 5 – функціональні признаки приладу (І – показ, R –
реєстрація, С – автоматичне регулювання); 6 – 1-1 – номер позиції на ФСА

Приклад використання літер H та L наведено на рис. 1.9, де показано реле

рівня, що формує сигнали включення і відключення, наприклад, сигнальних
ламп на пульті оператора.

Рис. 1.9. Реле контролю верхнього та нижнього рівня

Керуючі функції приладів – автоматичне регулювання та дискретне

керування позначають літерами відповідно C та S.
Вимірювані величини позначають великими літерами латинського
алфавіту. Резервні літери A, B, C, I, J, N, O, X, Y, Z використовують для
позначення параметрів, що вимірюються, не зазначених у табл. 1. У цьому
вільному полі ФСА розшифровують резервні букви.
Для позначення ручної дії використовують літеру H, наприклад: HS –
ключ керування, H – задавач регульованої величини, ручний привід тощо.
Буквою S позначають контактний пристрій приладу, що забезпечує
дискретне керування шляхом виконання комутаційних операцій – увімкнення,
вимкнення, перемикання, наприклад NS – пускач.
Для позначення уточнюючих значень літер D (щільність), F (витрата), Q
(склад, концентрація тощо) допускається застосування малих літер відповідно
d, f, q.
Зокрема, літеру, що служить для уточнення величини, що вимірюється,
ставлять після літери, що позначає вимірювану величину, наприклад: Dd –
різниця щільностей.

12
 Для уточнення вимірюваної величини у разі відсутності необхідного
символу використовують написи, що розташовуються вгорі праворуч від
графічного позначення приладу. Наприклад, прилад, що вимірює електричну
напругу за місцем (рис. 1.10):
Напруга

Рис. 1.10. Прилад для вимірювання електричної напруги за місцем

Символ J використовують для багатоточкового контролю одного і того ж

параметра (наприклад, температури ТJ) одним приладом (обігаючий контроль),
символ Q або q – для вимірювання інтегральних величин, наприклад, годинної
чи добової продуктивності технологічної машини, кількості речовини,
транспортованої за певний відрізок часу (FQ), і т.д.
Приклади побудови умовних зображень приладів і засобів автоматизації
наведені в таблиці прилад, що вимірює електричну напругу за місцем 2.

Таблиця 2. Приклади побудови умовних зображень приладів і засобів

автоматизації
Побудова Характеристика
1 2
Первинний вимірювальний перетворювач для вимірювання
температури, встановлений по місцю (наприклад,
термоелектричний перетворювач (термопара),
термоперетворювач опору, термобалон манометричного
термометра, датчик пірометра і т. д.)
Прилад для вимірювання температури, що показує (термометри
ртутний, манометричний і т.д.)
Прилад для вимірювання температури, що показує,
встановлений на щиті (мілівольтметр, логометр, потенціометр
(типу КСП і ін.), міст автоматичний (типу КСМ та ін.) і т.д.)
Прилад для вимірювання температури безшкальний з
дистанційною передачею даних, встановлений по місцю

13
 Продовження табл. 2
1 2
Прилад для вимірювання температури одноточковий
реєструючий, встановлений на щиті (мілівольтметр самописний,
логометр, потенціометр і т.д.)
Прилад для вимірювання температури з автоматичним
оббігаючим пристроєм реєструючий, встановлений на щиті
(термометр манометричний, мілівольтметр, потенціометр, міст і
т.д.)
Прилад для вимірювання температури реєструючий,
регулюючий, встановлений на щиті (термометр манометричний,
мілівольтметр, потенціометр і т.д.)
Регулятор температури безшкальний, встановлений по місцю
(дилатометричний регулятор температури і т.ін.)
Комплект для вимірювання температури реєструючий,
регулюючий, забезпечений станцією управління, встановлений
на щиті (пневматичний вторинний прилад)
Прилад для вимірювання температури безшкальний з
контактним пристроєм, встановлений по місцю (реле
температурне)
Перемикач електричних ланцюгів вимірювання (управління),
перемикач для газових (повітряних) ліній, встановлений на щиті
Прилад для вимірювання тиску (розрядження), що показує,
встановлений по місцю (будь-який показуючий манометр,
дифманометр, напоромір і т.д.)
Прилад для вимірювання перепаду тиску, що показує,
встановлений по місцю (дифманометр, що показує)

Прилад для вимірювання тиску (розрядження) безшкальний з

дистанційною передачею даних, встановлений по місцю
(дифманометр безшкальний з пневмо- або електропередачею)
Прилад для вимірювання тиску (розрядження) реєструючий,
встановлений на щиті (самописний манометр або будь-який
інший вторинний прилад для реєстрації тиску)

14
 Продовження табл. 2
1 2
Прилад для вимірювання тиску з контактним пристроєм,
встановлений по місцю (реле тиску)

Прилад для вимірювання тиску (розрядження), що показує, з

контактним пристроєм, встановлений по місцю (манометр
електроконтакту і т. д.)
Первинний вимірювальний перетворювач для вимірювання
витрати, встановлений по місцю (діафрагма, сопло Вентурі,
датчик індукційного витратоміру і так далі)
Прилад для вимірювання витрати безшкальний з дистанційною
передачею даних, встановлений по місцю (безшкальний
дифманометр, ротаметр з пневмо- або електропередачею)
Прилад для вимірювання співвідношення витрат реєструючий,
встановлений на щиті (будь-який вторинний прилад для
реєстрації співвідношення витрат)
Прилад для вимірювання витрати, що показує, встановлений по
місцю (дифманометр або ротаметр що показує і так далі)

Прилад для вимірювання витрати інтегруючий, що показує,

встановлений по місцю (будь-який лічильник-витратомір з
інтегратором)
Прилад для вимірювання витрати, показуючий, інтегруючий,
встановлений на щиті (показуючий дифманометр з інтегратором)
Прилад для вимірювання витрати інтегруючий з пристроєм для
видачі сигналу після проходження заданої кількісті речовини,
встановлений по місцю (лічильник-дозатор)
Первинний вимірювальний перетворювач для вимірювання
рівня, встановлений по місцю (датчик електричного або
ємкісного рівнеміра)
Прилад для вимірювання рівня’ що показує, встановлений по
місцю
Прилад для вимірювання рівня з контактним пристроєм,
встановлений по місцю (реле рівня)
Продовження табл. 2
15
1 2
Прилад для вимірювання рівня з контактним пристроєм
безшкальний з дистанційною передачею даних, встановлений по
місцю (рівнемір безшкальний з пневмо- або електропередачею)
Прилад для вимірювання рівня безшкальний регулюючий з
контактним пристроєм, встановлений по місцю (електричний
регулятор-сигналізатор рівня з блокуванням по верхньому
рівню)
Прилад для вимірювання рівня беззшкальний регулюючий з
контактним пристроєм, встановлений по місцю (електричний
регулятор-сигналізатор рівня з блокуванням по верхньому
рівню)
Прилад для вимірювання щільності розчину безшкальний з
дистанційною передачею свідчень, встановлений по місцю
(датчик густиноміра з пневмо- або електропередачею)
Прилад для вимірювання щільності розчину безшкальний з
дистанційною передачею свідчень, встановлений по місцю
(датчик густиноміра з пневмо- або електропередачею)
Прилад для вимірювання будь-якої електричної величини, що
показує, встановлений по місцю
Вольтметр

Амперметр

Ватметр

Прилад для управління процесом за тимчасовою програмою,

встановлений на щиті (командний пневматичний прилад,
багатоланцюгове реле часу і т. д.)
Прилад для вимірювання вологості реєструючий, встановлений
на щиті (вторинний прилад вологоміра і т. д.)
Первинний перетворювач для вимірювання якості продукту,
встановлений по місцю (датчик рН-метра і т. д.)

16
 Закінчення табл. 2
1 2
Прилад для вимірювання якості продукту показуючий,
встановлений по місцю (газоаналізатор на кисень і т. д.)

Прилад для вимірювання якості продукту реєструючий,

регулюючий, встановлений на щиті (вторинний самописний
прилад регулятора концентрації сірчаної кислоти в розчині)
Прилад для вимірювання радіоактивності, що показує, з
контактним пристроєм, встановлений по місцю (прилад для
даних і сигналізації гранично допустимих значень  і -
випромінювань)
Прилад для вимірювання частоти обертання приводу
реєструючий, встановлений на щиті (вторинний прилад
тахогенератора)
Прилад для вимірювання декількох різнорідних величин
реєструючий, встановлений по місцю (самописний
дифманометрвитратомір з додатковим записом тиску і
температури)
Прилад для вимірювання густини розчину показує, встановлений
по місцю (віскозиметр)

Прилад для вимірювання маси продукту, що показує, з

контактним пристроєм, встановлений по місцю (пристрій
електроннотензометричний сигналізуючий і т. д.)
Прилад для контролю згасання факела печі безшкальний з
контактним пристроєм, встановлений на щиті (вторинний прилад
запально-захисного пристрою; застосування резервної букви В
повинно бути обумовлено на схемі)
Перетворювач сигналу, встановлений на щиті (вхідний і
вихідний сигнали – електричні; нормуючий перетворювач і т. д.)

Перетворювач сигналу, встановлений по місцю (вхідний сигнал

пневматичний, вихідний – електричний;
електропневмоперетворювач ЕПП-63 і т. д.)
Пристрій, що виконує функцію множення на постійний
коефіцієнт К

17
 Закінчення табл. 2
1 2
Пускова апаратура для управління електродвигуном (магнітний
пускач, контактор і т.д.; застосування резервної букви N має
бути обумовлено на схемі)
Апаратура, призначена для ручного дистанційного керування,
встановлена на щиті (кнопка, ключ управління, задатчик і т. д.)
Апаратура для ручного дистанційного керування, забезпечена
пристроєм для сигналізації, встановлена на щиті (кнопка з
лампочкою і т. д.)
Ключ управління, призначений для вибору управління,
встановлений на щиті

Завдання на практичну роботу

Занотувати основні умовні позначення приладів та засобів автоматизації
за ДСТУ Б А.2.4-16:2008. Пояснити правила позначень приладів згідно з
ДСТУ Б А.2.4-16:2008. Дати відповіді на контрольні питання.

Контрольні питання:
1. Що означають літери у першій групі букв?
2. Що означають літери у другій групі букв?
3. Що означають літери у третій групі букв?
4. Як позначається температура на схемах автоматизації?
5. Як позначається тиск на схемах автоматизації?
6. Як позначається витрата на схемах автоматизації?
7. Як позначається густина на схемах автоматизації?
8. Як позначається концентрація на схемах автоматизації?
9. Як позначається нормально відкритий клапан на схемах
автоматизації?
10. Як позначається нормально закритий клапан на схемах автоматизації?
11. Як позначається електричне перетворення на схемах автоматизації?
12. Як позначається дістанційна передача на схемах автоматизації?
13. Як позначається блокування на схемах автоматизації?
14. Як позначається розташування приладів по місцю на схемах
автоматизації?
18
 15. Як позначається розташування приладів на щиті?
16. Як позначається сигнальна лампа на схемах автоматизації?
17. Як позначається сигнальна лампа на схемах автоматизації?
18. Як позначається пристрій, що виконує функцію множення на
постійний коефіцієнт К?

Практична робота 2
«ЧИТАННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ СХЕМ АВТОМАТИЗАЦІЇ»

Мета роботи: закріплення теоретичних знань та набуття навичок в

аналізі технологічних процесів як об'єктів автоматизації, у читанні
функціональних схем автоматизації.

Приклад 1. Читання функціональної схеми автоматизації процесу

абсорбції як ділянки біотехнологічного процесу

Завдання:
1) Описати і проаналізувати основні принципи керування процесом
абсорбції на прикладі автоматизації технологічного процесу, що перетікає в
абсорбційної колони та двох холодильниках – на лініях абсорбенту та газової
суміші (рис. 2.1 та 2.2).
2) Перерахувати і дати коротку характеристику засобам автоматизації, що
застосовуються на даній ділянці технологічного процесу.

Розв’язання:
Абсорбція це процес поглинання певних компонентів вихідної газової
суміші при її контактуванні з рідиною (абсорбентом). Метою управління
процесом абсорбції є підтримання сталості заданої концентрації заданого
компонента в збідненому газі, а також дотримання матеріального та теплового
балансів абсорбційної установки.
У ряді випадків метою процесу абсорбції є отримання насиченого
абсорбенту заданого складу. Концентрацію видобутого компонента в
збідненому газі можна визначити по різниці кількостей компонента, що
приходить з сировиною і поглинається з неї абсорбентом в одиницю часу.

19
 На процес абсорбції вирішальний вплив надає рушійна сила, яка
визначається відносним розташуванням робочої та рівноважної лінії процесу.
Положення робочої лінії процесу залежить від початкової та кінцевої
концентрацій компонента в обох фазах, а положення рівноважної лінії – від
температури та тиску в апараті. З цього випливає, що концентрація видобутого
компонента в збідненій суміші залежить від його початковий концентрацій в
газовій і рідкій фазах, витрати газової суміші, що надходить, від відносної
витрати абсорбенту, а також від температури і тиску в адсорбері.
Зміна витрати газової суміші і початкових концентрацій видобутого
компонента у фазах є вихідними величинами попередніх технологічних
апаратів, а, отже, є основними обуреннями процесу абсорбції. Регулюючою
дією є витрати свіжого абсорбенту, обіднього газу та насиченого абсорбенту.
Схема автоматизації даного процесу наведена на рис. 2.1.

Рис. 2.1. Типова схема автоматизації процесу абсорбції:

1, 3 – холодильники; 2 – абсорбційна колона

Основними керуючими впливами, що підтримують кількість концентрації

компонента, що видобувається в збідненому газі, є зміна витрати свіжого
абсорбенту, здійснюване регулятором витрати. Така схема забезпечує
20
прийнятну якість регулювання тільки при рівномірній подачі вихідного
продукту та постійних початкових концентраціях видобутого компонента в
газовій та рідкій фазах.
Температура в абсорбері залежить від температур теплоємностей і витрат
газової та переважно рідкої фаз, а також від інтенсивності виділення тепла в
процесі абсорбції та втрат тепла в навколишнє середовище. Більшість цих
величин коливається у часі, що призводить до порушення теплового балансу та
зміни температури в абсорбері. Підвищення температури уповільнює перебіг
процесу. Щоб уникнути цього для інтенсифікації процесу абсорбент перед
подачею його на абсорбер охолоджують на холодильнику. Охолодження
абсорбенту можна підтримувати за його температурою на виході з
холодильника, при цьому регулятор впливає на клапан, що змінює витрату
холодоагенту.
Підвищення тиску в абсорбері сприяє вилученню цінних компонентів
вихідної газової суміші. Підтримка заданого значення тиску у верхній частині
колони вимагає застосування регулятора тиску, що діє на клапан, встановлений
на трубопроводі збідненого газу абсорбера.
Для запобігання потраплянню газової суміші з абсорбера в лінію
насиченого абсорбенту в кубі абсорбера, збирають деяку кількість рідини,
рівень якої підтримується регулятором, керуючим клапаном, встановленим на
лінії відведення насиченого абсорбенту в десорбери. АСР рівня забезпечує
дотримання матеріального балансу абсорбера.
При експлуатації установки контролю підлягають витрати та температури
всіх матеріальних потоків, склади вихідної газової суміші та обіднього газу,
рівень у кубі абсорбера, тиск та перепад тиску в ньому.
При змінному складі та витраті вихідної газової суміші, що надходить на
абсорбер, з метою підвищення якості регулювання заданого ступеня вилучення
компонентів з неї використовують багатоконтурні системи (рис. 2.2).
Компенсація зміни витрати вихідного насиченого газу (навантаження
абсорбера по газу) забезпечується шляхом використання регулятора
співвідношення витрат цього газу та свіжого абсорбенту. При змінній
концентрації видобутого компонента вихідної газової суміші додатково
передбачають коригування співвідношення витрат насиченого газу і свіжого
абсорбенту за допомогою регулятора концентрації видобутого компонента
газової суміші, вихід якого направляється в коригуючу камеру регулятора
співвідношення. Однак основною регулюючої величиною в цій системі є

21
концентрація компонента, що видобувається в збідненому газі. Поточне
значення даної величини надходить на свій регулятор, що виробляє сигнал,
який як завдання подається на регулятор концентрації видобутого компонента
вихідної газової суміші, що також призводить до зміни співвідношення витрат
речовин, що надходять в абсорбер. За допомогою розглянутої схеми
мінімізуються втрати цінного компонента, що міститься в збідненому газі.

Рис. 2.2. Схема багатоконтурного автоматичного регулювання процесу

абсорбції: 1 – абсорбер; 2 – холодильник

Насичений абсорбент, що відбирається із куба абсорбера, направляють на

десорбцію, тобто. вилучення поглиненого у ньому цінного компонента. Тому
якісне регулювання складу насиченого абсорбенту, якщо він не є кінцевим
продуктом, не обов'язково; достатньо забезпечити рівномірну подачу
насиченого абсорбенту десорбер і одночасно підтримувати сталість рівня в кубі
абсорбера. Для цього застосовують двоконтурну каскадну систему
регулювання, що впливає на витрату відведеного з абсорбера кубового
продукту. Стабілізуючим регулятором у цій системі є регулятор витрати
насиченого абсорбенту, а коригуючим – регулятор рівня в кубі абсорбенту.

22
 Обурення за витратою холодоагенту можна компенсувати за допомогою
каскадної системи регулювання витрати холодоагенту з коригуванням за
температурою абсорбенту, що охолоджується.

Приклад 2. Читання функціональної схеми автоматизації процесу

кристалізації як ділянки біотехнологічного процесу

Завдання:
1) Описати і проаналізувати основні принципи керування процесом
кристалізації на прикладі автоматизації технологічного процесу, що перетікає в
кристалізаторі з виносним холодильником (рис. 2.3).
2) Перерахувати і дати коротку характеристику засобам автоматизації, що
застосовуються на даній ділянці технологічного процесу.

Рис. 2.3. Типова схема автоматизації процесу кристалізації:

1 – холодильник; 2 – кристалізатор; 3 – насос суспензії; 4 – циркулюючий насос

Показником ефективності процесу кристалізації є розмір отриманих

кристалів. Для забезпечення текучості і злежуваності кристалічних речовин
необхідно отримати кристали однакового розміру, що і є метою контролю та
керування даного процесу. Розмір кристалів, з однієї сторони, визначається
умовами, за якими здійснюється процес кристалізації (температурою в апараті,
інтенсивністю охолодження і перемішування розчину), а з іншої –
властивостями розчину, який надходить на кристалізацію (ступеня насичення
твердою фазою, тобто початковою концентрацією, а також температурою,
вмістом домішок і т.ін.).
23
 Контрольні питання:
1. Поясніть правила формування літерних позначень вимірюваних
величин та функціональних ознак приладів.
2. Поясніть правила формування додаткових літерних позначень
приладів.
3. Поясніть правила формування додаткових літерних позначень, які
застосовуються для побудови перетворювачів сигналів та обчислювальних
пристроїв.

Практична робота 3
«ПЛАНУВАННЯ РОЗМІЩЕННЯ ПРИЛАДІВ ТА ЗАСОБІВ
АВТОМАТИЗАЦІЇ ТЕМПЕРАТУРИ ПРОЦЕСУ В
ОБРАНІЙ БІОТЕХНОЛОГІЇ»

Мета роботи: закріплення теоретичних знань щодо планування

розміщення приладів та засобів автоматизації для вимірювання температурних
параметрів процесу в обраній біотехнології.

Теоретична частина
Як відомо, управління процесом полягає в здійсненні певних дій відносно
нього, які забезпечують потрібний або оптимальний режим роботи. Під час
управління процесом необхідно вирішити такі завдання:
 одержання інформації про стан процесу,
 прийняття рішень про необхідний вплив на процес на основі обробки
та аналізу інформації,
 безпосередній вплив на об’єкт управління.
В автоматичному управлінні ці функції виконують технічні засоби
автоматизації.
Залежно від міри участі людини в управлінні розрізняють такі системи:
- ручного управління, у яких функції переробки інформації та
безпосереднього управління виконує людина;
- автоматизовані, у яких разом із технічними засобами в управлінні
бере участь людина;

24
 - автоматичні, у яких процес управління відбувається без участі
людини.
Будь-яка система управління складається з об’єкта управління (ОУ) та
управляючого пристрою (УП). Об’єктом управління називають процес, що
відбувається в машині, апараті, на виробничій дільниці, або виробництві в
загалом. Для управління процесом застосовується управляючий пристрій,
який спрямовує управляючі дії на об’єкт згідно з алгоритмом управління, що
являє собою сукупність певних правил, залежностей, які визначають характер
вплив на об’єкт для правильного перебігу процесу.
Автоматизація являє собою один із найважливіших засобів здійснення
переходу до якісно нового виробництва за рахунок
 підвищення продуктивності праці,
 поліпшення якості продукції,
 оптимізації процесів,
 зниження собівартості продукції,
 забезпечення безпеки роботи обладнання,
 поліпшення умов та культури виробництва.
Технологічні процеси біотехнологічної галузі промисловості мають
суттєві особливості:
- різноманітний асортимент, який часто змінюється;
- переробка продуктів, які швидко псуються, що потребує чіткої
організації процесів переробки та оптимального режиму управління;
- показники якості сировини змінюються залежно від району
вирощування, погодних умов, терміну й умов транспортування та зберігання;
- суворе дотримання рецептур приготування продуктів та технологічних
режимів переробки сировини для зберігання смакової та харчової цінності
продуктів;
- виключення контакту рук людини з продуктами та сировиною;
- широке застосування безперервних технологічних процесів та
поточних ліній для випуску певних виробів, що забезпечується сучасними
машинами й апаратами;
- застосування складних фізико-хімічних та біохімічних методів
переробки продуктів.
Усі ці особливості визначають ефективність застосування автоматизації
технологічних процесів біотехнологічних виробництв на підприємствах усіх
рівнів.
25
 Кожен технологічний процес характеризується різними фізичними
величинами – температурою, тиском, рівнем, витратою та ін. Для того щоб
мати інформацію про перебіг процесу, слід вимірювати необхідні величини.
Вимірювання – процес порівняння вимірюваної величини з певним її
значенням, яке беруть за одиницю. Вимірювання можуть бути прямими,
непрямими та сукупними.
Під час прямих вимірювань значення вимірюваної величини
визначається безпосередньо з експериментальних даних за показаннями
приладів.
У ході непрямих вимірювань значення вимірюваної величини
визначається за результатами прямих вимірювань інших величин, які пов’язані
з шуканою певною залежністю.
Під час сукупних вимірювань значення вимірюваної величини знаходять
із розв’язанням ряду рівнянь, отриманих у результаті прямих вимірювань однієї
або декількох однорідних величин.
Найпоширенішими в автоматичному контролі є прямі вимірювання,
непрямі застосовуються не так часто, сукупні - частіше в лабораторних
дослідженнях.
До вимірювальних засобів систем належать вимірювальні
перетворювачі й вимірювальні прилади та різні допоміжні пристрої.
Вимірювальний перетворювач – засіб вимірювання, призначений для
одержання сигналу вимірюваної інформації у формі, зручній для передавання,
збереження та обробки, але не доступній для безпосереднього сприйняття.
Вимірювальний прилад – пристрій для одержання вимірюваної
інформації у формі, доступній для безпосереднього сприйняття.
Вимірювальний пристрій може складатися з вимірювального
перетворювача, що перетворює вимірювану величину на сигнал вимірюваної
інформації, та вимірювального приладу, який перетворює цей сигнал у форму,
доступну для безпосереднього сприйняття. Ці елементи можуть конструктивно
об’єднуватися в єдине ціле (контрольно-вимірювальний прилад) або бути
окремими і з’єднуватися між собою каналом зв’язку. У цьому випадку
вимірювальний перетворювач називають первинним приладом, або датчиком, а
вимірювальний прилад - вторинним.
За типом вимірюваної величини розрізняють прилади для вимірювання
температури, тиску, кількості та витрат, рівня, складу та ін.

26
 За видом вихідного сигналу розрізняють аналогові та цифрові прилади. В
аналогових приладах показання приладу є безперервною функцією
вимірюваної величини. Цифровий прилад виробляє інформацію у вигляді
дискретних сигналів цифрової форми.
За способом подання інформації розрізняють відображувальні,
реєструвальні та сигналізувальні прилади. Відображувальні прилади дають
можливість одержувати вимірювану інформацію безпосередньо на відліковому
приладі. Реєструвальні прилади призначено для автоматичного записування
результатів вимірювання. Сигналізувальні прилади мають спеціальні пристрої
для вмикання звукової або світлової сигналізації, якщо вимірювана величина
досягає заздалегідь установленого значення.
За розташуванням розрізняють місцеві та дистанційні прилади. Місцеві
прилади контролю встановлюються на об’єктах контролю. Для зручності
спостереження за показаннями приладів вторинні прилади встановлюються на
щитах та пультах на деякій відстані від об’єктів. На об’єктах встановлюються
тільки датчики. Такі вимірювальні пристрої звуться системами дистанційного
контролю.
За метрологічним призначенням розрізняють робочі, зразкові та
еталонні прилади. Робочі прилади призначаються для практичних вимірювань;
зразкові - для перевірки робочих приладів; еталонні - для відтворення одиниці
вимірювання з найвищою досяжною точністю.
Температура – це один із найважливіших параметрів, який підлягає
контролю в технологічних процесах харчових виробництв. Температура
характеризує внутрішню енергію тіла. Виміряти її безпосередньо неможливо,
тому визначення температури проводиться шляхом вимірювання зміни певних
величин, які функціонально пов’язані зі зміною температури. Залежно від
принципу дії прилади для вимірювання температури класифікуються за
групами:
- термометри розширення (принцип роботи засновано на тепловому
розширенні рідин і твердих тіл);
- манометричні термометри (принцип роботи засновано на зміні тиску
робочої речовини в постійному об’ємі залежно від температури);
- термометри опору (принцип дії засновано на властивості речовини
змінювати свій електричний опір зі зміною температури);
- термоелектричні термометри (принцип дії засновано на залежності
термоелектрорушійної сили від температури);

27
 - пірометри випромінювання (принцип роботи засновано на тепловому
випромінюванні або яскравості нагрітих тіл).
Перші чотири групи приладів вимірюють температуру шляхом
безпосереднього контакту термоперетворювача з вимірюваним середовищем.
До безконтактних перетворювачів належать тільки пірометри випромінювання,
які вимірюють температуру тіл на деякій відстані від них.
Під час розробки локальних схем автоматизації слід також ураховувати й
особливості конструкції технологічного обладнання, що застосовується для
здійснення цього процесу. Різні конструкції апаратів значною мірою впливають
на статичні та динамічні характеристики об’єкта, що може привести до різних
рішень щодо його автоматизації. До найбільш поширених типових схем
автоматизації належать схеми контролю й регулювання температури.

Система автоматичного контролю та регулювання температури

У біотехнологічних виробництвах широко застосовуються теплові
процеси. Теплові об’єкти характеризуються інерційністю та запізненням, що
зумовлює значну тривалість перехідних процесів. Завдання регулювання
температури в апаратах полягає в регулюванні теплового потоку від теплоносія
крізь стінку до речовини, що нагрівається. Найбільш поширений спосіб
регулювання – це стабілізація температури в апараті шляхом зміни витрати
теплоносія. Схему автоматизації температури продукту показано на рис. 1.
Автоматична система регулювання складається з датчика 1-1, показувального
та регулювального приладу 1-2, виконавчого механізму 1-4 і регулювального
органу 1-5, що змінює подачу пари в теплообмінник. Для можливості ручного
управління в автоматичній системі регулювання передбачено панель
дистанційного управління 1-3.

28
 Рис. 3.1 – Схема автоматизації регулювання температури
Завдання на практичну роботу
1. Занотувати основні теоретичні відомості щодо основних груп приладів
для вимірювання температури і особливостей системи автоматичного контролю
та регулювання температури в обраному біотехнологічному виробництві
(додатки А, Б).
2. Спланувати розміщення приладів та засобів автоматизації
температурних показників процесу в обраній біотехнології в розробленій
технологічній схемі.
3. Надати відповіді на контрольні запитання.

Контрольні питання:
1. Які завдання слід вирішувати під час управління технологічним
процесом?
2. Які існують системи управління технологічним процесом в залежності
від міри участі людини в управлінні?
3. Що таке об’єкт управління та управляючий пристрій?
4. Назвіть основні технологічні процеси біотехнологічної галузі
промисловості?
5. Якими фізичними величинами характеризується технологічний процес
виробництва?
6. Чим вимірювальний перетворювач відрізняється від вимірювального
приладу?
7. Чим відрізняються відображувальні, реєструвальні та сигналізувальні
прилади?

29
 8. Як класифікуються прилади для вимірювання температури залежно від
принципу дії?

Практична робота 4
«ПЛАНУВАННЯ РОЗМІЩЕННЯ ПРИЛАДІВ ТА ЗАСОБІВ КОНТРОЛЮ
ТА КЕРУВАННЯ КОНЦЕНТРАЦІЄЮ В ПРОЦЕСАХ ОБРАНОЇ
БІОТЕХНОЛОГІЇ»

Мета роботи: закріплення теоретичних знань щодо планування

розміщення приладів та засобів контролю та керування концентрацією в
процесах обраної біотехнології.

Теоретична частина
У біотехнологічних виробництвах часто виникає необхідність
регулювання концентрації рідини в трубопроводах та біореакторах. При цьому
застосовують потенціометричні концентратоміри (рис. 4.1) і рефрактометри
заломлення (рис. 4.3).
Потенціометричні концентратоміри (рН-метри). Дистильована вода
дисоціює на іони водню Н+ та іони гідроксильного залишку ОН-.

(4.1)

У нейтральному розчині концентрація іонів Н+ і ОН- є однаковою:

(4.2)

Від’ємний десятковий логарифм концентрації водневих іонів називається

водневим показником і позначається pH:

(4.3)

Для нейтрального середовища (дистильована вода) рН = 7.

30
 Зі збільшенням концентрації водневих іонів середовище набуває
кислотних властивостей, а зі зменшенням – лужних. Для кислих середовищ
рН < 7, а для лужних рН > 7.
Принцип дії рН-метрів заснований на залежності властивостей
середовища від концентрації водневих іонів. На рис. 4.1 наведено
вимірювальну схему рН-метра. У посудину з контрольованим середовищем 10
вміщується вимірювальний електрод 11. Він являє собою скляну пробірку, на
кінці якої знаходиться кулька 9 зі спеціального літієвого скла. Усередині
електрода знаходиться стержень 12 із бромистого срібла. Пробірка
заповнюється розчином бромисто-водневої кислоти НВr і закривається
пробкою 1. При опусканні електрода в контрольований розчин іони літію на
поверхні кульки заміщуються на, іони водню з розчину і електрод набуває
позитивного електричного потенціалу Ех тим більшого, чим більша
концентрація іонів водню, тобто кислотність середовища. Для створення
різниці електричних потенціалів використовується допоміжний хлорсрібний
електрод 8.
Він являє собою скляну колбу, в якій знаходиться срібна спіраль 2. На
кінці спіралі, виведеної з електрода, знаходиться клема для приєднання
зовнішнього дроту. Електрод заповнюється розчином хлористого срібла AgCl і
електрод закривається пористою пробкою 3. Під час хімічної взаємодії срібла з
розчином AgCl, електрод набуває постійного електричного потенціалу Еп. Для
замикання електричного кола служить електролітичний ключ 4, що являє
собою посудину з трубкою 5, опущений у контрольований розчин. Трубка
затикається пробкою 6, крізь яку пропущено тканичастий гніт 7. Ключ
заповнюється розчином хлористого калію КСl. Електричний контакт між
розчинами AgCl і КСl відбувається через пористу пробку (перегородка) 3, а між
розчином КСl і контрольованим середовищем повільним (близько 4 мл/добу)
перетіканням розчину КСl по гноту в контрольоване середовище. Як
вимірювальний прилад використовується спеціальний мілівольтметр або
перетворювач сигналу з високоомним входом, що підключається до клем
вимірювального і допоміжного електродів. На вході у вимірювальний прилад
формується зниження напруги ∆Е = Ех - Еп = f(Ex), пропорційне потенціалу
вимірювального електрода.

31
 Рис. 4.1 – Вимірювальна схема рН-метра

Прилади широко застосовуються для контролю кислотності (лужності)

продуктів під час основних технологічних процесів харчових виробництв.
Кондуктометричні концентратоміри. Принцип дії засновано на
залежності електричної провідності електроліту від його концентрації. Для
водяних розчинів провідність зростає до концентрації приблизно 40 %, що
пояснюється збільшенням кількості носіїв електричних зарядів – іонів, а потім
починає падати через вплив броунівського, хаотичного руху іонів. Прилади
широко застосовуються для вимірювання концентрації мийних розчинів під час
автоматизованого миття обладнання і трубопроводів.
Загальною особливістю об'єктів при регулюванні pH є нелінійність
статичних характеристик, пов'язана з нелінійною залежністю pH від витрат
реагентів. На рис. 4.2 (б) показано криву титрування, що характеризує
залежність pH від витрати кислоти G1. Для різних заданих значень pH на цій
кривій можна виділити три характерні ділянки: перша (середня), що
відноситься до майже нейтральних середовищ, близька до лінійного і
характеризується дуже великим коефіцієнтом посилення; другий і третій
ділянки, що відносяться до сильно лужних або кислих середовищ, мають
найбільшу кривизну.
На першій ділянці об'єкт за своєю статичною характеристикою
наближається до релейного елемента. Практично це означає, що з розрахунку
лінійної автоматичної системи регуляції коефіцієнт посилення регулятора
настільки малий, що за межі робочих налаштувань промислових регуляторів.
32
Так як власне реакція нейтралізації проходить практично миттєво, динамічні
характеристики апаратів визначаються процесом змішування і в апаратах з
пристроями, що перемішують, досить точно описуються диференціальними
рівняннями 1-го порядку із запізненням. При цьому, чим менша постійна часу
апарату, тим складніше забезпечити стійке регулювання процесу, оскільки
починають позначатися інерційність приладів та регулятора та запізнення в
імпульсних лініях. Для забезпечення стійкого регулювання pH застосовують
спеціальні системи. На рис. 4.2 (а) показаний приклад системи регулювання pH
з двома регулюючими клапанами.
Клапан 1, що має великий умовний діаметр, служить для грубого
регулювання витрати і налаштований на максимальний діапазон зміни
вихідного сигналу регулятора [хрн, хрв] (рис. 4.2 б, крива 1). Клапан 2, який
служить для точного регулювання, розрахований на меншу пропускну здатність
і налаштований таким чином, що при хр = х0р + ∆ він повністю відкритий, а при
хр = х0р - ∆ – повністю закритий (крива 2). Таким чином, при незначному
відхиленні pH від pH0, коли х0р – ∆ < хр < х0р + ∆, ступінь відкриття клапана 1
практично не змінюється, і регулювання ведеться клапаном 2. Якщо |х р – х0 р|
регулювання здійснюється клапаном 1.

Рис. 4.2 – Приклад системи регулювання pH: а – функціональна схема; б –

статичні характеристики клапанів (1, 2 – регулюючий клапан; 3 – регулятор pH)

Оптичні концентратоміри. Ці прилади поділяються на фотоелектричні

рефрактометри, нефелометри та ін.
У рефрактометрі заломлення (рис. 4.3) потік світла від джерела ЕL
проходить через конденсор 1 (спеціальна лінза), який формує його в
паралельний вигляд. Потім з потоку діафрагмою 2 виділяється вузький промінь,

33
який проходить крізь прозору кювету 3, розділену прозорою перегородкою на
два відсіки. В одному знаходиться середовище еталонного складу, а через
інший прокачується контрольоване середовище. Після кювети промінь
проходить крізь прозору коригувальну призму 4, поворот якої викликає зміну
напрямку променю після неї. За призмою промінь падає на фотоелементи ФЕ1 і
ФЕ2. Фотоелементи включені зустрічно і підключені до електронного
підсилювача ЕУ, вихід якого пов’язаний із реверсивним двигуном РД, вал якого
механічно пов’язаний із коригувальною призмою 4 і вказівною стрілкою 5.
Якщо склад контрольованого середовища відповідає еталонному, то промінь не
заломлюється під час проходження крізь кювету 3 і падає на межу між ФЕ1 і
ФЕ2. їх освітленості будуть однакові, а сигнал на ЕУ дорівнює нулю.
Зі зміною складу контрольованого середовища відбувається заломлення
променю в кюветі і його напрямок змінюється убік ФЕ1 або ФЕ2. їх
освітленості стають різними і на вході ЕУ з’являється електричний сигнал, який
передається на РД. Його вал починає обертатися, переміщаючи вказівну стрілку
за шкалою і повертаючи коригувальну призму. При цьому буде змінюватися
напрям променю після неї. Реверсивний двигун буде працювати доти, доки
промінь знову не падатиме на межу між ФЕ1 і ФЕ2. Рефрактометри
застосовують для контролю складу і концентрації рідких прозорих середовищ.

Рис. 4.3 – Схема рефрактометра заломлення

Завдання на практичну роботу

1. Занотувати основні теоретичні відомості щодо основних груп приладів
для вимірювання і контролю концентрації і особливостей системи
автоматичного контролю та регулювання концентрації в обраному
біотехнологічному виробництві (додатки А, Б).

34
 2. Спланувати розміщення приладів та засобів автоматизації показників
концентрації в обраній біотехнології в межах розробленої технологічної схеми.
3. Надати відповіді на контрольні запитання.

Контрольні питання:
1. Опишіть мету автоматичного регулювання концентрації в
біотехнологіях.
2. Як класифікуються прилади для вимірювання концентрації залежно
від принципу дії?
3. Які методи та прилади використовують для вимірювання концентрації
речовин?
4. Опишіть принцип дії потенціометричних концентратомірів.
5. Опишіть принцип дії оптичних концентратомірів.

35
 Практична робота 5
«ПЛАНУВАННЯ РОЗМІЩЕННЯ ПРИЛАДІВ ТА ЗАСОБІВ КОНТРОЛЮ
ТА КЕРУВАННЯ ТИСКОМ В ПРОЦЕСАХ ОБРАНОЇ БІОТЕХНОЛОГІЇ»

Мета роботи: закріплення теоретичних знань щодо планування

розміщення приладів та засобів контролю та керування тиском в процесах
обраної біотехнології.

Теоретична частина
За родом вимірюваної величини прилади для вимірювання тиску
поділяються на манометри, які вимірюють абсолютний Ра й надмірний тиск
рідини, газу або пари; вакуумметри - для вимірювання тиску розрідженого
газу Рр; диференційні манометри для вимірювання різниці двох тисків та ін.
За принципом дії прилади для вимірювання тиску діляться на рідинні,
деформаційні та електричні.
Прилади для вимірювання тиску можуть бути показувальними,
самописними, з електроконтактним пристроєм.
Принцип дії рідинних манометрів полягає в тому, що вимірюваний тиск
урівноважується гідростатичним тиском стовпа робочої рідини. Рідинні
манометри прості в експлуатації, мають досить високу точність вимірювання, їх
широко використовують для науково-дослідних і лабораторних вимірювань, а
також для технічних вимірювань невеликих надмірних тисків, розрідження,
різниці тисків, атмосферного тиску.
Принцип дії деформаційних манометрів полягає в тому, що тиск
вимірюється за величиною деформації пружних елементів. Деформаційні
манометри відрізняються простотою та надійністю конструкції, невеликими
габаритами, досить високою точністю, широким діапазоном вимірювання.
Завдяки цим якостям деформаційні манометри широко застосовуються в різних
галузях техніки в діапазоні вимірювань від 50 Па до 1000 МПа.
Принцип дії електричних манометрів полягає у використанні
залежності електричних параметрів матеріалів від тиску. Прилади цієї групи
застосовуються для вимірювання високих тисків та глибокого вакууму і
відрізняються високою точністю, швидкою дією, малими габаритами, вібро- та
ударостійкістю. Найбільшого розповсюдження набули манометри опору та
п’єзоелектричні.

36
 Разом із вимірювальним пристроєм до складу автоматичної системи
регулювання, окрім об'єкта регулювання (ОР). входять інші функціональні
елементи, серед яких найважливішим є автоматичний регулятор (АР),
виконавчий механізм (ВМ) та регулювальний орган (РО).
Автоматичний регулятор – це пристрій, який формує сигнал
управляючої дії згідно з алгоритмом управління та підсилює його до значень,
необхідних для управління виконавчим механізмом. У автоматичних
регуляторах широко застосовуються реле. Реле – це пристрій, у якому вихідна
величина у стрибкоподібно змінюється з досягненням вхідної величини х
певного значення.
Залежно від джерела енергії, яке використовується для управління,
виділяють регулятори прямої та непрямої дій. У регуляторах прямої дії для
забезпечення їх роботи застосовується енергія об’єкта регулювання. До таких
регуляторів належать пристрої для стабілізації тиску пари в паропроводах,
зокрема, широко застосовується регулятор тиску прямої дії «після себе»
(рис. 5.1). Зі збільшенням тиску в паропроводі після регулятора мембрана 1
прогинається донизу і переміщує шток із клапаном 3, зменшуючи приплив
пари. Задане значення тиску встановлюється пружиною 2.

Рис. 5.1 – Регулятор тиску прямої дії

Регулятори прямої дії мають просту конструкцію, але не забезпечують

високої точності регулювання.
У регуляторах непрямої дії використовується енергія від допоміжного
джерела, що дозволяє підвищити точність та швидкодію регулювання. За
видом допоміжної енергії регулятори непрямої дії поділяються на електричні,
пневматичні, гідравлічні та комбіновані. У біотехнологічних виробництвах
застосовуються переважно електричні та пневматичні регулятори.

37
 Електричні регулятори мають широку галузь застосування завдяки
великій швидкості передавання сигналу на значні відстані, малим габаритам,
уніфікації елементів. Вони не потребують спеціальних джерел енергії.
Недоліком електричних засобів автоматизації є більша складність і менша
надійність порівняно з пневмоавтоматичними.
Пневматичні регулятори пожежо- та вибухобезпечні, прості, надійні,
досить корозієстійкі, що важливо в приміщеннях із підвищеною вологістю.
Проте для роботи пневматичних регуляторів потрібні спеціальні джерела
живлення (компресори), бо регулятори досить інерційні.
Регулятори непрямої дії складаються з декількох елементів, основними з
яких є підсилювачі та інші допоміжні блоки, які забезпечують формування
регулювальної дії згідно з алгоритмом управління.
Виконавчі механізми (ВМ) здійснюють переміщення регулювального
органу за сигналом, що подається від регулятора. Залежно від застосованої
енергії на переміщення регулювального органу ВМ поділяють на електричні,
пневматичні та гідравлічні. Отже, ВМ є підсилювачем потужності.
Регулюючим органом (РО) є ланка виконавчого пристрою, призначена
для зміни яких-небудь параметрів (наприклад, витрати рідини) при регулюванні
режиму роботи об'єкта. Найбільшого поширення набули дросельні регулюючі
органи клапани і заслінки.
Система автоматичного контролю та регулювання тиску
У біотехнологічних виробництвах часто виникає необхідність
регулювання тиску газу, пари та рідини в трубопроводах. При цьому
застосовують регулятори прямої дії (рис. 5.2, а). Схему автоматизації місцевого
контролю тиску наведено на рис. 5.2, б.

Рис. 5.2 – Схема автоматизації контролю та регулювання тиску: а –

регулятор тиску прямої дії; б – контроль тиску

38
 Завдання на практичну роботу
1. Занотувати основні теоретичні відомості щодо основних груп приладів
для вимірювання і контролю тиску і особливостей системи автоматичного
контролю та регулювання тиску в обраному біотехнологічному виробництві
(додатки А, Б).
2. Спланувати розміщення приладів та засобів автоматизації показників
тиску в обраній біотехнології в межах розробленої технологічної схеми.

Контрольні питання:
1. Як класифікуються прилади для вимірювання тиску залежно від
принципу дії?
2. Як класифікуються прилади для вимірювання тиску залежно від роду
вимірюваної величини?
3. Опишіть принцип дії рідинних манометрів.
4. Опишіть принцип дії деформаційних манометрів.
5. Опишіть принцип дії електричних манометрів.
6. Що таке автоматичний регулятор?
7. Як класифікують автоматичні регулятори залежно від джерела енергії,
яке використовується для управління?
8. Як класифікують автоматичні регулятори непрямої дії залежно від виду
допоміжної енергії, яке використовується для управління?
9. Що таке виконавчій механізм в автоматизації технологічних процесів?
10. Що таке регулюючий орган в автоматизації технологічних
процесів?

РЕКОМЕНДОВАНІ ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ:

Базова література:
1. Автоматизація виробничих процесів: підручник / І.В. Ельперін,
О.М. Пупена, В.М. Сідлецький, С.М. Швед. Вид. 2-ге, виправлене – К.: Вид.
Ліра-К, 2017. – 378 с.
2. Гончаренко, Б. М. Автоматизація виробничих процесів харчових
технологій : підручник / Б. М. Гончаренко, А. П. Ладанюк. – К. : НУХТ, 2014. –
530 с.
3. Ладанюк А. П., Архангельська К. С., Власенко Л. О. Теорія
автоматичного керування технологічними об’єктами: Навч. посіб. / – К.: НУХТ,
2014. – 274 с.

39
 4. Методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни «Контроль та
керування біотехнологічними процесами» для здобувачів другого
(магістерського) рівня зі спеціальності − 162 Біотехнології та біоінженерія /
[укладач: І. М. Корнієнко]. – Кам’янське : ДДТУ, 2017. – 57 с.
5. Автоматизація виробничих процесів : навч. посібник для технічних
спеціальностей вищих навчальних закладів / Я. І. Проць, В. Б. Савків,
О. К. Шкодзінський, О. Л. Ляшук. – Тернопіль : ТНТУ ім. І. Пулюя, 2011. –
344 с. – ISBN978-966-305-038-6.
6. Гончаренко Б.М., Осадчий С.І., Віхрова Л.Г., Каліч В.М., Дідик O.K.
Автоматизація виробничих процесів. – Кіровоград: Видавець – Лисенко В.Ф.,
2016. – 352 с.
7. Автоматизація виробничих процесів : навч. посібник /
Б. М. Гончаренко, С. І. Осадчий, Л. Г. Віхрова, В. М. Каліч, O. K. Дідик. –
Кіровоград : Лисенко В. Ф., 2016 – 352 с. – ISBN 978-617-7197-40-8.
8. Сердюкова, О. Я. Автоматика та автоматизація виробничих процесів у
харчовій промисловості : навч.-метод. посіб. / О. Я. Сердюкова ; Держ. закл.
„Луган. нац. ун-т імені Тараса Шевченка”. – Луганськ : Вид-во ДЗ „ЛНУ імені
Тараса Шевченка”, 2012. – 91 с.
9. Автоматизація виробничих процесів : підручник / О. І. Черевко,
Л. В. Кіптела, В. М. Михайлов та ін.; Харк. держ. ун-т харч. та торгівлі. –
Харків : ХДУХТ, 2014. – 186 с. – ISBN 978-966-405-355-3.
Допоміжна література:
10. Klefenz H. Industrial pharmaceutical biotechnology / H. Klefenz. –
Weinheim : Wiley-VCH Verlag GmbH, 2002. – 313 p.
11. Industrial biotechnology : Products and processes / Ed. by C. Wittmann,
J.C. Liao. Wiley. – Weinheim : VCHV erlagGmbH & Co.KGaA, 2017. – 624 p.
12. Fermentation and biochemical engineering handbook. Principles, Process
Design, and Equipment / Ed. by Henry C. Vogel, Celeste M. Todaro. – Waltham :
Elsevier Inc., 2014. – 455 p.
13. Гончаренко Б.М., Осадчий С.І., Віхрова Л.Г., Каліч В.М., Дідик O.K.
Автоматизація виробничих процесів. – Кіровоград: Видавець – Лисенко В.Ф.,
2016. – 352 с.
14. Автоматизація технологічних процесів і системи автоматичного
керування: Навчальний посібник /Барало О.В., Самойленко П.Г., Гранат С.Є.,
Ковальов В.О. – К.: Аграрна освіта, 2010. – 557 с.
Інформаційні ресурси в інтернеті:
1. Інтернет-ресурс «Підручники кафедри» –
https://sites.google.com/site/ prokafedru/textbooks
2. Інтернет-ресурс «Кафедра «Біотехнологія, біофізика та
аналітична хімія» – http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/15
3. Інтернет-ресурс «Интернет портал по биотехнологии» – http://bio-x.ru/

40
 4. Інтернет-ресурс «Сердюкова, О. Я. Автоматика та автоматизація
виробничих процесів у харчовій промисловості» –
http://dspace.ltsu.org/bitstream/123456789/3163/2/Serdyukova.pdf
5. Інтернет-ресурс «Автоматизація виробничих процесів» –
http://elib.hduht.edu.ua/bitstream/123456789/1539/1/%d0%a0%d0%b5%d0%bf.%d0
%b5%d0%ba.229030%20%d0%a3%d1%87%d0%b5%d0%b1%d0%bd%d0%b8%d0
%ba%20%d0%90%d0%b2%d1%82%d0%be%d0%bc%d0%b0%d1%82%d0%b8%d
0%b7%d0%b0%d1%86%d0%b8%d1%8f%20orig.pdf
6. Інтернет-ресурс «Бирюков, В. В. Основы промышленной
биотехнологии» –http://fileskachat.com/download/37690_8f39f4d83e3ecddd680a
9beca78987b5.html
7. Інтернет-ресурс «Биотехнология биологически активных веществ» –
http://ua.bookfi.net/book/1230505
8. Інтернет-ресурс «Коростелева Н.И. Биотехнология: учебное пособие»
– http://www.twirpx.com/file/433748/

41
 Додаток А.
Список варіантів біотехнологічних виробництв (промислова біотехнологія)

Номер
Назва виробництва
варіанту
1. Біотехнологія виробництва йогурту
2. Біотехнологія виробництва сирокопчених ковбас
3. Біотехнологія виробництва червоного вина
4. Біотехнологія виробництва пробіотику
5. Біотехнологія хлібобулочного виробництва
6. Біотехнологія виробництва пива
7. Біотехнологія виробництва сиру типу сулугуні
8. Біотехнологія виробництва заквасок для виробництва хліба
9. Біотехнологія виробництва рожевого ігристого вина
10. Біотехнологія виробництва односолодового віскі
11. Біотехнологія виробництва етилового спирту
12. Біотехнологія виробництва виноградного бренді
13. Біотехнологія виробництва безлактозного сиру
14. Біотехнологія виробництва бета-каротину
15. Біотехнологія мікробіологічного очищення стічних вод харчової
промисловості

Варіант біотехнологічних виробництв може відрізнятися від тих, що

запропоновані вище. Студент має право самостійно обрати виробництво для
аналізу у рамках практичної роботи.

42
 Додаток Б.
Список варіантів біотехнологічних виробництв (фармацевтична
біотехнологія)

Номер
Назва виробництва
варіанту
1. Біотехнологія виробництва α-оксіпропіоновоі кислоти шляхом
культивування лактококів
2. Біотехнологія виробництва L-проліну за допомогою бактерій
Escherichia coli
3. Біотехнологія виробництва ліпосомальної вакцини проти
туберкульозу
4. Біотехнологія виробництва рекомбінантної вакцини проти вірусу
попіломи людини
5. Біотехнологія виробництва РНК-вакцини проти коронавірусу
6. Біотехнологія виробництва живої вакцини проти туберкульозу
7. Біотехнологія виробництва рибофлавіну за допомогою штаму
мікроорганізмів Bacillus subtilis
8. Біотехнологія виробництва отримання сироваток для лікування
ботулізму
9. Біотехнологія виробництва ціанокоболаміну за допомогою
пропіоновокислих бактерій
10. Біотехнологія виробництва комплексного пробіотичного препарату
11. Біотехнологія виробництва еритроміцину за допомогою штаму
Saccharopolyspora erythraea
12. Біотехнологія виробництва альфа-амілази з використанням
міцелліального гриба Geomyces pannorum
13. Біотехнологія виробництва біологічно-активних речовин з шроту
солодки
14. Біотехнологія виробництва бета-каротину
15. Біотехнологія виробництва аймаліну з культури рослинних клітин

Варіант біотехнологічних виробництв може відрізнятися від тих, що

запропоновані вище. Студент має право самостійно обрати виробництво для
аналізу у рамках практичної роботи.

43
 ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………… 3
Практична робота 1. «Основні умовні позначення приладів та засобів
автоматизації за ДСТУ б а.2.4-16:2008»..……………………………….... 4
Практична робота 2. «Читання функціональних схем автоматизації»…. 19
Практична робота 3. «Планування розміщення приладів та засобів
автоматизації температури процесу в обраній біотехнології»………….. 24
Практична робота 4. «Планування розміщення приладів та засобів
контролю та керування концентрацією в процесах обраної
біотехнології»……………………………………………………………… 29
Практична робота 5. «Планування розміщення приладів та засобів
контролю та керування тиском в процесах обраної біотехнології»……. 35
Рекомендовані джерела інформації……………………………………….. 38
Додаток А. Список варіантів біотехнологічних виробництв
(промислова біотехнологія)……………………………………………….. 41
Додаток Б. Список варіантів біотехнологічних виробництв
(фармацевтична біотехнологія)…………………………………………… 42

44
 Навчальне видання
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до виконання практичних робот з курсу
«Контроль та керування біотехнологічними процесами»

для студентів денної форми навчання

спеціальності 162 «Біотехнології та біоінженерія»

Українською мовою

Укладачі: БЄЛІНСЬКА Анна Павлівна

БЛИЗНЮК Ольга Миколаївна
МАСАЛІТІНА Наталія Юріївна

Відповідальний за випуск О. М. Близнюк

Роботу до видання рекомендовано В. Ю. Папченко

В авторській редакції

45