МУЗА

Ігор Вахновський

МУЗА
вірші, записані
з телефонних розмов

2022
1
Ігор Вахновський

© Видавництво «Poetry Project»

2
 МУЗА
Світи мені зорею –
і я віднайду щастя.
Ігор Вахновський

Привіт, любі читачі та читачки!

Історія цієї крихітної книжки має довжину життя. Але я хочу,
щоб ви її знали, тому розповім. Коротко.
Я познайомилась з паном Ігорем в один липневий обід. Ми
приїхали з друзями давати благодійний концерт жителям Іва-
но-Франківська.
(я розповідатиму деталі, бо хочу, щоб ви відчули цей момент на
рівні зі мною, наскільки можливо)
Поки хлопці з моєї команди розставляли музичні інструменти
на вулиці для концерту, мене попросили стерегти наші речі у
затінку. Я вже й не пам’ятаю, звідки взявся цей чоловік. Його ок-
самитовий голос ніби зупинив час на людній вулиці. Перше, що
подумала: «Пощастило його внукам мати дідуся з голосом, мов у
Ступки. Залежні, мабуть, від його казок».
Ми розговорилися. Пан Ігор виявився музикантом, розповів, що
вчився у Чортківській музичній школі та згодом в Івано-Франківсь-
кому музичному училищі. Назвав себе «невизнаним кларнетистом,
диригентом та поетом». То були просто слова з усмішкою, але,
повірте, я відчула в них біль.
Пан Ігор сказав: «Я все життя мріяв видати свою поетичну збір-
ку, але з мене тільки насміхались».
***
Я ніби перемотала час назад. Я побачила його, молодого, ще
без зморшок, без срібних пасм волосся. Я уявила, як він сидить,
пише вірші, як вночі не може спати через римовані рядки. І я уя-
вила, як зрештою йому кажуть в обличчя: «Чим ти займаєшся?
Може, нарешті будеш робити щось нормальне?».

3
 «ДАЮ СЛОВО, ВАС ПОЧУЮТЬ!», – проторохтіла я, навіть не дума-
Ігор Вахновський

ючи, чесно. Я запропонувала пану Ігорю почитати свої вірші на

відеокамеру. Згодом я опублікувала їх у соціальних мережах –
Instagram, TikTok.
«Я готова придбати його збірку», «Сльози на очах, відчувається,
що це справа його життя», «Як шкода, що він був не почутим у мо-
лодості, але ще не пізно»... Писали мої підписники. І я була згідна.
Я перетелефонувала пану Ігорю і зачитала коментарі. Я чула, що
він стримував сльози, але йому це не сказала.
«Віточко, я вже пропав, тож зроби так, щоб моя творчість хоча
б не пропала».

***
Ця збірка - результат наших телефонних розмов з паном Ігорем.
Виявилось, що чернеток у нього не збереглось. Тому він зачиту-
вав мені напам’ять. Уявляєте, друзі? НАПАМ’ЯТЬ.
Прочитайте ці вірші і просто порахуйте, скільки разів автор згадує
у них слово «мрія», «щастя» та «весна». Цифра вас вразить. Його
вірші – це якраз мрія, щастя та весна. Вам стане після них затишно,
мов після розмови з рідним дідом (принаймні у мене саме так).

***
Я не можу допомогти мільйонам, але я можу одним прикладом
надихнути мільйон людей. У своїй пісні «Залишитись такими» я
кажу: «Скільки мрій насправді з одягом викинуто на горище».
Так от, не робіть так, щоб потім у старості не називати себе «не-
визнаним… та хоч би ким».
Я не хочу розповідати, що вірю у випадковості. Але те, що в той
обід мене попросили хлопці чекати у затінку з речима та те, що
ви читаєте зараз цю збірку – не випадково.
Історія цієї крихітної книжки має довжину життя. Але я хочу,
щоб ви її знали, тому розповіла. Коротко.

Віталія Грицак,
музикантка, поетка та просто людина, яка щаслива
здійснити найбільшу мрію дуже талановитого чоловіка

4
 МУЗА

Музика, під яку пан Ігор

радить читати його поезію:

5
Ігор Вахновський

ЗАМРІЯНА ПІСНЯ

Є на світі синьогори,
де до хмар сягають бори,
де вкруг ватри зорі сяють,
де трембіти трембітають
про весну, що наче вишня,
про красу, що з хати вийшла,
про такі жагучі коси,
про кохання в теплих росах,
де ти йшла зі мною поряд
в полонини неозорі,
де плаї цвітуть шовкові,
де пісні ждуть світанкові
про весну, що наче вишня,
про красу, що з хати вийшла,
про такі жагучі коси,
про кохання в теплих росах.
В тих піснях бере початок
білий день і ніч крислата.
В них твоє гаряче літо,
все мелодіями вкрите.

6
 МУЗА

ПІСНЯ ПРО КОХАННЯ

Про кохання всіх пісень замало,

я до тебе з новими іду.
В тих піснях, що серце окриляють,
жде весна, усміхнена в саду.

А довкола – світ в весільних дзвонах,

а довкола – небо і земля,
а довкола – лиш твої долоні,
їх любов торкнулася моя.

На траву розсипалися квіти,

що твою вдень ніжили косу,
наче спрагло задихалось літо,
літо, позолочене в росу.

А довкола – світ в весільних дзвонах,

а довкола – небо і земля,
а довкола – лиш твої долоні,
їх любов торкнулася моя.

Шле твоїм вустам цілунки вітер,

ніч, що сколихнула морем снів,
щастя, сяйвом місячним залите,
я тобі з коханням заповів.

А довкола – світ в весільних дзвонах,

а довкола – небо і земля,
а довкола – лиш твої долоні,
їх любов торкнулася моя.

7
Ігор Вахновський

МРІЯ

Найбільше щастя жити на Землі,

бо тільки раз на світі можна жити.
Найбільше щастя – мрію зберегти,
що народилась в серці обігрітім.

Найбільше щастя – досягти мети

і без зупинки шлях пройти тернистий,
найбільше щастя – хлібом прорости
і пити на світанку роси чисті.

Найбільше щастя – весну розплести

і вбрати осінь в золото багряне,
найбільше щастя – це любов знайти,
що дивоцвітом серце полум’янить.

Найбільше щастя – стати, як граніт,

несхитним, зорі засвітити.
Найбільше щастя – цей бентежний світ
у світлу радість, мов дитя, сповити.

8
 МУЗА

НАТХНЕННЯ

Я не знаю, як я маю
відшукати ці слова,
де весною гай співає,
де зарошена трава
розмовляє серед літа,
де йде осінь на жнива.
Ті, що мають в серці жити,
тих, що ждуть, такі слова,
від яких би біль розтанув,
і з яких би кожен раз
все з початку починалось,
щоб спинив свій біг в них час,
щоб ти в них не розставалась
із коханням ні на мить,
щоб мене ти з ними ждала,
коли все довкола спить.
Ті, що їх найважче скрити,
в них тебе благословлю.
Є слова такі на світі:
«Я люблю тебе! Люблю!»

9
Ігор Вахновський

«Рахуй на Землі каміння, а зорі –

то лише щасливим людям»

ЗЕМЛЯ

Ти народилася для щастя –

найбільше в світі диво з див,
ти зорі радуєш сріблясті,
щоб смуток їх не остудив.

Ти народилася у праці,
і люди, що прийшли в твій дім,
тепло сердець своїх, гарячих,
тобі дарують молодій.

Земле, ти ніжна, наче пісня,

з якою мати молода
леліє сина у колисці,
щоб він окрилений зростав.

Ти народилась для любові,

ти народилась для добра.
Хай ж твої мрії світанкові
зведуть всепереможний храм.

10
 МУЗА

ОСІНЬ

В золото багряне
спорядилися верхи.
Нам пісні свої прощальні
шлють із вирію птахи.

І земля осиротіла,
вслід дарує їм тепло,
бо мороз, як тінь, несміло,
вже забився під крило.

І куди ж в дощах холодних

Черемош сумний іде?
Чи йому за літом шкода?
Чи його весна десь жде?

Все довкола аж принишкло,

причаївся ліс німий.
Вниз спадає сонне листя,
час спливає до зими.

11
Ігор Вахновський

ЗИМОВА КАЗКА

Прийшла зима, не забарилась,

на радість снігом заіскрилась,
морозом обдарила світ,
пропав по осені і слід.

До хати приступила близько,

заглянула в вікно іглисте,
позадувала двері всі,
і від порогу – далі в брід.

Пішла в погоню за вітрами,

посаг розкидала снігами,
скувала річку в панцир свій,
їй до вподоби норов злий.

Знай! Робить все, що лиш захоче:

щипає личко, сипле в очі.
Тож не терпиться дітворі
погратись в білому дворі.

До чого ж весело кататись!

Нараз взялися сніг качати,
і вже за вчора і сьогодні
зросла Снігурочка в городі.

12
 МУЗА

ВІХОЛА

Відлетіла осінь синьокрила

за твоїм і за моїм вікном.
Пронеслись сніги, як листя біле,
і заснули. Скрізь густим рядном
застелили землю і зігріли,
хоч вітри холодні пруть навстіж
і гудуть вони, як гість немилий,
ти, мов серед хати, в них стоїш
і смієшся, мила незабудко,
так звабливо, мов царівна в сні,
мене кличеш в чари. Моя любко,
я тобі радію, як весні.
Ми удвох, і поруч наша тиша,
ніжний спокій душу обійняв.
Серце серце кличе голосніше,
все кругом озвалося в піснях.
Де ця мить? Ще сам не можу знати,
я її шукаю. Ти ж повір,
всі вірші – тобі одній посвята,
ну а я пригорнуся до гір.

13
Ігор Вахновський

ЗИМОВА ЕЛЕГІЯ

Світи, світи довкола білі,

білі сніги – куди не глянь.
Магічна мить, що зупинилась,
одівши сонячну вуаль,
розшиту срібним перламутром
і сяйвом блискавичних зір.
Це чуєш? Музика ледь чутна
забутих снів, закутих гір,
далеких весен, слів чаклунки.
Веселим подихом крила
я малював там візерунки,
ти наречена в них була,
дзвінка, як ластівка в блакиті,
бентежних мрій моїх весна.
Цвіло підсніжниками літо!
Сніг, як поліг, горів дотла.
І все довкола було свідком,
як слів забракло всіх,
та нам далеко десь співала скрипка,
кроїла зиму пополам.

14
 МУЗА

ЛЮБОВ

Ти дар бентежний людям.

Ти спів натхнення й долі цвіт.
Ти повінь, животворна в грудях,
що умиляє гордий світ.

З любов’ю легко вік прожити,

як з другом, йдеш із нею в даль.
Її не вб’єш і не скорити,
вона твій птах і твоя сталь.

Любов журбу, як кригу, ломить

ще юне сонце навесні.
Вона мовчить, а слово зронить –
в душі озветься срібний дзвін.

Любов земна, в тобі вся сила,

в тобі вся радість, все буття.
Ти все живе безсмертям вкрила,
тобі завдячний люд життям.

15
Ігор Вахновський

СТАРИЙ МАЕСТРО. ТАНГО

Нехай була це просто випадковість,

нехай не склалась пісня, ані повість,
нехай там юність стрілась не зі мною,
де осінь повінчалася з весною.

Пощо ж так було долі жартувати?!

«Ось помовчіть, я маю щось сказати.
Я знаю, ви також колись любили,
я ваша молодість, маестро, ваші крила,

я прилечу, маестро, вам на радість,

я поверну, маестро, вашу святість,
я знаю, ви також колись любили».
«Ви щось не все мені договорили».

Танго ночей бентежить тайна юна,

сяйво очей… у них твоє відлуння.
Вирує щастям, вабить зорецвітом,
лід холодів змінився теплим літом.

Пощо ж так було долі жартувати?!

Ось помовчіть: «Я маю що сказати.
Я знаю, ви також колись любили,
я ваша молодість, маестро, ваші крила,

я прилечу, маестро, вам на радість,

я озовусь оркестром, ваша святість,
я знаю, ви також колись любили».
«Ви щось не все мені договорили».

16
 МУЗА

ВІРНІСТЬ

Цілу вічність в однім слові,

нерозгадану, як мить,
принесла нежданну пору
ти крізь тисячі століть

і піснями шлях мій вкрила,

як в руках, несла весну
і надію, і надію,
і любов серед розлук.

І ніхто, ніхто не в силах

вірність чисту полонить,
двох сердець грайливу щирість,
і ту вічність, і ту мить,

і пісні, що землю вкрили,

і в руках твою весну,
і надію, і надію,
і любов серед розлук.

Одну вірність, одне слово,

одну вічність, одну мить
пронесу в вінчальних дзвонах
я крізь тисячі століть

і піснями землю вкрию,

і снігам верну весну.
Я надія, я надія,
я любов серед розлук!

17
Ігор Вахновський

РОЗМОВА З БРАТОМ

«Життя прожити – це не поле перейти», –

народна мудрість каже нам крилата.
Ну хто, скажи, зумів перемогти
без втрат на цій дорозі, брате?
Ну хто, скажи, зумів із нас
сповна солодкувате щастя спити?
Хто хоч на мить спинив свій час,
що так летів, як в горах вітер?
Хто серед долі не кохав,
не йшов весною світ за очі,
де ніч горнулася до трав,
де серце кликало дівоче?
Були розлуки, були дні,
котрі, як зорі, не згасають,
були холодні, наче сніг,
чого на світі не буває.
Минуло літо, і верстви
крокують вже за перевалом,
видніють спереду мости…
Як їх пройти? Я ще не знаю.
Та вабить долю дивоцвіт,
йде сонце в новий день над полем,
а в серці весь розкішний цвіт
живе нескореним роздоллям.
Життя прожити – це не поле перейти,
в нім поруч радість, біль утрати.
Чи кожен зміг перемогти
на цій дорозі чуєш, брате?
І чи й так важливо перемагати?

18
 МУЗА

СЛОВО

Все зачалося в Твому слові,

Всевишній. Боже, Ти прорік,
і освятилась глина в крові,
і вбрався в розум чоловік,
щоб все зобачив своїм оком
і жив во славу небесам.
Ждуть на землі Тебе пророки,
молитва тиха, їх вуста.
Ти завершив весь світ любов’ю,
що неповторністю цвіте,
і гріє сонце світанкове,
як врода серце молоде,
шлеш Піднебесній дзвони чисті,
щоб з ними визріла душа,
всесильна, ніжна, добра й грізна,
бо не стоїть на часі час.
Є й буде так по Слові Твому!
А маловірам Ти прорік:
«О, фарисеї, бійтесь грому,
бо ваш короткий в ньому вік!»

19
Ігор Вахновський

СПІВЕЦЬ
(пам’яті Володимира Івасюка)

Твій світ – криштально чистий, як зіниця,

був неосяжний в вимірах земних.
Ти жив для музи, спив її по вінця,
ти покорив її чарівну мить.

Твій голос плив високо, як зірниці,

в їх сяйво ти мелодії убрав.
Пісні твої… без тебе їм не спиться,
їм сиротливий світ без тебе став.

Без тебе стало тісно і в оселі,

лиш тихо «Мальви» горнуться до всіх.
Прийдуть нові пісні і розвеселять
«Червону руту» на руках земних.

Ти залишив весну посеред долі!

Їй розтривожив в серці стільки літ…
Своїм нев‘янучим, як квіт, роздоллям
ти заросив любов’ю зрадний світ!

20
 МУЗА

ОДА ГУЦУЛЬЩИНІ

Карпати зелені, Карпати співучі,

ви віще натхнення всіх мрій невсипущих,
ви спокій величний і тайна Землі.
Нескорена гідність – на вашім чолі.

З вас доля жорстока не раз вже спитала,

любов вас висока до неба підняла,
а вранці, як сонце вітається з вами,
ви – в світлій красі, наче врода весняна.

Чи літо в природі, чи скута зима,

Гуцульщино, вроди над тебе нема!
В красі променистій споглянула світ,
в піснях голосистих твій славиться рід!

21
Ігор Вахновський

ПРОМЕТЕЙ

Мій народ, ти герой!

В твоїх грудях – серця мільйонів,
стань зі сну, стрінь весну,
що до тебе спішить в передзвонах.

Ти невтомний творець,
Прометея іскра незгорима.
Хай іде і крокує вперед
правда й сила твоя незборима!

Мій народ – брату брат,

тільки в єдності чисте майбутнє!
Хай ж розквітнуть, мов сад,
твої мрії під сонцем могутнім!

Відродись на зорі,
все тобі по плечу молодому!
Гартувалась, як сталь,
твоя воля для світу нового!

22
 МУЗА

ЗМІСТ
Замріяна пісня................................................................................. 6
Пісня про кохання......................................................................... 7
Мрія ................................................................................................................... 8
Натхнення .......................................................................................... 9
Земля...................................................................................................... 10
Осінь....................................................................................................... 11
Зимова казка..................................................................................... 12
Віхола .............................................................................................................. 13
Зимова елегія................................................................................... 14
Любов..................................................................................................... 15
Старий маестро. Танго................................................................ 16
Вірність................................................................................................. 17
Розмова з братом........................................................................... 18
Слово...................................................................................................... 19
Співець.................................................................................................. 20
Ода Гуцульщині............................................................................... 21
Прометей............................................................................................. 22

23
 Ігор Вахновський
Ігор Вахновський

МУЗА
Вірші

Редакторка: Віталія Грицак

Відповідальна за випуск: Віталія Грицак
Обкладинка: Олександра Аптер
Комп’ютерна верстка: Юлія Шапоренко

Видавництво ФОП Грицак В. Б.

Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК №7663 від 07.09.2022 р.
З питань реалізації або видання книг звертайтесь:
e-mail: poetryyproject@gmail.com

24