Група М-11

СКІФСЬКО-САРМАТСЬКА
КУЛЬТУРА

Новак Олександра Група М-11

СКІФИ

1 Скіфський період історії

України починається в
другій половині VII ст. до н.е.
і закінчується в ІІІ ст. до н.е.

3 Територія Скіфії, описана

Геродотом, майже
повністю відповідає
географічним межам
сучасної України

2 Група споріднених
племен, близьких за
походженням, культурою
та звичаями.
МІФОЛОГІЯ. Самобутнім проявом скіфської культури став звіриний стиль
в образотворчому мистецтві.

ЗВІРИНІ ОБРАЗИ Фантастичними для скіфів Причорномор’я були популярні в

звіриному стилі леви та пантери. (Рис. 1)

Унікальний скіфський образ: бараноптах (Рис. 2) зазвичай

Рис. 1: Аплікація вбрання. Мелітопольсокий курган.
Золото. IV ст. до н. е.
використовувався в елементах кінської збруї
Рис. 2: Псалій із зображенням
бараноптаха. Курган біля села
Оксютинці. Ріг. VII ст. до н. е.
Часом скіфи зображували істот, наче і реальних, але з
рисами кількох тварин (Рис. 3). Ця золота прикраса різним
науковцям нагадує різне: лосеня, віслюка, зайця, якесь
копитне.

У звіриному стилі пізніших часів, з грецькими впливами,

поширена сцена шматування (Рис. 4).На оленя нападають
три тварини: чотирилапий хижак, змія та птах, які, ймовірно,
уособлюють верхній, середній та нижній світи.

Загалом скіфські майстри-золотарі володіли практично

Рис. 4: Окуття сагайдака. всіма технологічними тонкощами, що притаманні
Рис. 3: Прикраса для портупеї. Курган біля хутора Курган біля села Іллічевого.
Шумейки. VI ст. до н. е. Золото. IV ст. до н. е.
ювелірному мистецтву подальших епох.
СКІФСЬКА ЗОЛОТА
ПЕКТОРАЛЬ
Неперевершеним шедевром елліно-скіфського
мистецтва є золота пектораль з Товстої Могили
(Дніпропетровська область).

Головним сюжетом усього твору є центральна сцена

верхнього ярусу, де двоє напівроздягнених чоловіків,
розтягнувши хутро на руках, готуються до якогось
таїнства.

Ліворуч і праворуч від основної сцени стоять корови і

коні з телятами, а за ними розташовані фігури
скіфських слуг, один з яких доїть вівцю, а інший —
корову, тримаючи в руках відповідно ліпний горщик і
невелику амфору. У нижньому ярусі відображені
різноманітні сцени терзання і полювання диких і
фантастичних тварин.
ПОБУТ ТА
Господарство окремих районів Скіфії було неоднорідним. У
Степу домінувало кочове скотарство, в Лісостепу –
землеробство.

ГОСПОДАРСЬКЕ ЖИТТЯ Скіфи-землероби жили осіло, вирощували пшеницю, ячмінь,

просо, часник, цибулю тощо. Виготовляли полотно, хутро,
віск.

Заняття скотарством давало майже все необхідне для життя

– коней, м’ясо, молоко, вовну і повсть для одягу.

Скіфські ремісники володіли технологією виплавки міді та

заліза. Зброярі виготовляли невеличкі мечі, дротики,
наконечники списів і стріл, військову амуніцію.

У скіфських курганах знайдено численні ювелірні вироби

надзвичайно складної роботи.

У скіфів широкого розвитку набуло й гончарство: вони

виробляли прекрасний різноманітний посуд, різної форми.
 Сармати, іраномовні кочові скотарі, з’
явилися на території сучасної України на
межі ІІІ-ІІ століть до н.е.

САРМАТИ Кінець сарматської культури в Україні пов’

язаний із навалою гунів в середині другій
половині IV ст. н.е.

Культура та релігійні вірування сарматів

багато в чому подібні до скіфських
МІФОЛОГІЯ. З І ст. н.е. серед сарматів України розповсюджується так
званий звіриний бірюзово-золотий стиль.

ЗВІРИНІ ОБРАЗИ Цей стиль являє собою зображення звірів, виготовлених

з золота реальних чи фантастичних, найчастіше в
боротьбі між собою.

Характерною рисою цього стилю є інкрустація 9 постатей

тварин бірюзою, сердоліком або емаллю.

У перших століттях нашої ери намітилася тенденція до

Рис. 2: Золота діадема. І ст. до н.е.
- І ст. н.е. Курган Хохлач
заміни традиційних звіриних мотивів геометричними
візерунками.

Знахідка з сарматського кургану (біля с. Пороги

Витвори із золота стали набагато яскравішими завдяки

Деталі портупейного поясу. Золото, емаль.

Рис. 1: Браслет. Сарматський курган Ямпільського району на Вінниччині)
поблизу Азова. Золото. Кінець І ст. інкрустації їх емаллю, коштовним камінням, кольоровим
склом. Це явище дістало назву поліхромного стилю, який
набув найбільшого поширення в сарматській культурі.

Сарматські вироби відрізнялися манерою трактування:

значною стилізацією, орнаментальністю, оздобленням
фігурок тварин кольоровими вставками.
ЖІНКА В
САРМАТСЬКОМУ
СУСПІЛЬСТВІ

Положення жінки в сарматському суспільстві було доволі високим.

Археологічні матеріали, схоже, підтверджують активну роль
сарматських жінок у військових операціях та суспільному житті.
Поховання озброєних сарматських жінок складають великий відсоток
військових поховань.
 ДЖЕРЕЛА
- Шевченко О. Б. Жіночі поховання зі зброєю у сарматів : Дисертація / Шевченко Олена Борисівна. – Одеса,
2018. – 371 с.
- Петрачкова А. І. Культура Скіфії / А. І. Петрачкова // Феномен культури постглобалізму : Зб. матеріалів І
Міжнар. науково-практ. конф., частина ІІ, Маріуполь, 27 листоп. 2020 р. – Марікполь, 2020. – С. 112–115.
- Мілін О. В. Побут та заняття скіфів / О. В. Мілін // Гуманітарний дискурс суспільних проблем: минуле,
сучасне, майбутнє : Матеріали Всеукр. наук. конф. з міжнар. участю, Черкаси, 23 квіт. 2020 р. – Черкаси,
2020. – С. 92–93.
- Білоконь В. І. Конспекти лекцій з навчальної дисципліни "Культурологія" : конспект лекцій / В. І. Білоконь. –
Мелітополь : [б. в.], 2020. – 136 с.
- Прокопенко М. Де живе бараноптах? Найдивніші та найвідоміші звірі у мистецтві скіфів [Електронний
ресурс] / Марія Прокопенко // Національний музей історії України. – Режим доступу:
https://nmiu.org/bloh/item/9-de-zhive-baranoptakh-najdivnishi-ta-najvidomishi-zviri-u-mistetstvi-skifiv (дата
звернення: 25.09.2023).