методичного об'єднання вчителів

математики, фізики та інформатики у

2013-2014 н.р.
Первомайської загальноосвітньої І-ІІІ
ступенів школи №16 імені Героя
Радянського Союзу Я.М. Лобова .

Невід’ємною частиною добре організованого

навчання учнів математики стає позакласна робота.
1
До позакласної роботи з математики відносяться усі
добровільні заняття, які проводять учителі в
позаурочний час у школі або поза школою і на яких
учні розглядають питання математики. І ця робота
спрямована на задоволення інтересів і запитів учнів.

Основні завдання позакласної роботи з математики

1. Пробудження і розвиток стійкого інтересу
учнів до математики.
2. Забезпечення найглибшого розуміння
важливих ідей математики.
3. Допомога в оволодінні головними методами
математики.
4. Розвиток математичних здібностей учнів
(логічного мислення, просторових уявлень і
уяви, алгоритмічної культури, пам’яті тощо),
прищеплення учням певних навичок науково-
дослідного характеру.
5. Розвиток позитивних рис особистості
(розумової активності, пізнавальної
самостійності, пізнавального інтересу, потреби
в самоосвіті, здатності адаптуватися до умов,
що змінюються, ініціативи, творчості та ін.) та
навичок самостійно і творчо працювати з
навчальною та науково-популярною
літературою з математики.
6. Ознайомити учнів з історією математики, з
іменами та біографіями видатних учених, які
створювали математику.
7. Ознайомити з найважливішими відкриттями в
галузі математики.

2
 8. Розглядати застосування математики в різних
галузях науки і техніки та її роль у пізнанні
навколишнього світу; формування навичок
математизації ситуацій під час дослідження
явищ природи і суспільства.
9. Формування наукового світогляду,
загальнолюдських духовних цінностей,
виховання національної свідомості, поваги до
національної культури і традицій України;
формування позитивних рис характеру
(чесності і правдивості, наполегливості й волі,
культури думки й поведінки, обґрунтованості
суджень, відповідальності за доручену справу
тощо).
10.Створення активу, здатного надати вчителю
математики допомогу в організації
ефективного навчання математики всього
колективу (допомога у виготовленні наочних
посібників для занять з відстаючими, у
випуску шкільної математичної преси,
поширенні та пропагуванні математичних
знань серед інших учнів).

Принципи організації позакласної роботи з

математики

• Загальнопедагогічні принципи;
• Добровільність;
• Інтерес;
• Самодіяльність;
• Зв’язок з життям.
3
 •
Напрями позакласної роботи з математики:
1. Робота з учнями, які не досягли обов’язкового
рівня у вивченні програмного матеріалу
(додаткові позакласні заняття);
2. Робота з учнями, які бажають підвищити свій
рівень навчальних досягнень з певної теми;
3. Робота з учнями, що виявили до вивчення
математики підвищений інтерес та здібності
(це позакласна робота у традиційному
розумінні).

Відповідно до річного плану роботи у 2013\2014

навчальному році, наказу від 06.01.14 р. № «Про
проведення тижня математики, інформатики,
фізики», з метою підвищення мотивації учнів до
навчання, розвитку пізнавального інтересу до
математичних наук, виявлення та підтримки
обдарованої молоді, поглиблення знань з
математики, фізики та інформатики з 17 по 24
лютого 2014 року був проведений тиждень
математики, інформатики та фізики.
У січні, на засіданні методичного об’єднання
вчителів математичного циклу, був обговорений і
затверджений план тижня, розподілені обов’язки і
призначені відповідальні за проведення
позакласних заходів. Напередодні проведення тижня
створені робочі групи, члени яких взяли участь у
підготовці та проведенні заходів.
Відкриття тижня розпочалось демонстраціями
відео та показом презентацій про життя та діяльність
4
відомих вчених-математиків, фізиків та
інформатиків вчителями математичного циклу.
На великих перервах, у рекреації ІІ поверху,
відбувся перегляд творчих відеопроектів з
інформатики. Свої уміння знімати та корегувати
власне відео показали обдаровані учні 5-11 класів
під керівництвом учителя інформатики Лановською
Л.П

Поглибити знання учнів з інформатики та

показати їх важливість у сучасному житті, розкрити
5
творчий потенціал учнів допомогла ділова гра з
інформатики «Останній герой», що пройшла між
учнями 11-А та 11-Б класів. Гру організувала
вчитель інформатики Лановська Л.П.

Невід’ємною частиною формування інформаційної

компетентності учнів є проектна діяльність. Метод
проектів тісно пов'язаний з такими методами

6
особистісно-орієнтованого підходу, як навчання у
співпраці, рольові ігри, дискусії, тощо. Він дає
можливість проводити бінарні уроки, здійснювати
інтегральний підхід. Проектна діяльність вимагає
продуманого підходу: ретельно розробити план
проекту, критерії оцінювання діяльності учня й
готового продукту, підібрати методичний матеріал у
допомогу учневі, проробити варіанти усунення
можливих утруднень, спланувати форми проміжного
оцінювання й самооцінювання учня.

Робота над проектом здійснюється у п’ять етапів:

пошуковий (постановка мети, виявлення проблеми,
протиріччя, формулювання задачі), аналітичний
(обговорення можливих варіантів дослідження,
вибір способів), практичний (самоосвіта і
актуалізація знань, планування ходу діяльності,
розподіл обов’язків, розв’язання окремих завдань їх
компонування), презентаційний (захист проекту
перед аудиторією), контрольний (аналіз успіхів і
помилок, коригування діяльності, узагальнення
результатів, формулювання висновків). Працюючи
над проектом учень проходить стадії планування,
аналізу, синтезу, активної діяльності.

У практиці використовую дослідницькі, творчі,

ігрові, інформаційні, практико-орієнтовані проекти.

Результати роботи.

Застосування на уроках математики методів

проектного навчання в їх взаємозв’язку з
7
інноваційними технологіями сприяє активізації
навчально-виховного процесу, удосконалення форм
і методів уроку, відкриває нові можливості
широкого впровадження в навчальний процес
самостійної пізнавальної діяльності учнів, дозволяє
залучити всіх учасників навчального процесу до
активного набуття знань, до творчої діяльності.

Творче використання інформаційних технологій

дозволило підвищити інформаційну культуру учнів,
активізувати учнів в процесі навчання, що призвело
до виникнення стійкого інтересу до предмета.

Відстежуючи рівень сформованості ключових

компетенцій учнів, виявлено зростання показника
основних груп компетентностей.

Учні активно беруть участь у олімпіадах,

різноманітних конкурсах та турнірах.

Продемонстрували результати власних пошуків,

вміння аналізувати та робити висновки учні 9 класів
на математичній конференціії «Хто вони світила
математики?» під керівництвом вчителя математики
Шевченко І.В.

8
 Навчальний
проект
“ Хто вони,
світила
математики? ”

9
10
 Робота учня над проектом, – це практика
особистісно орієнтованого навчання в процесі
конкретної праці учня, на основі його власного,
вільного вибору з урахуванням його інтересів та
можливостей: “Усе, що я пізнаю, я знаю, для чого це
мені треба і де я можу ці знання застосувати”.
Як для вчителя, – це прагнення не лише
передати учням суму тих чи інших знань, а навчити
школярів здобувати ці знання самостійно, уміти
застосовувати їх для розв’язання нових пізнавальних
і практичних завдань; сприяти учневі у здобутті
комунікативних навичок, тобто здатності працювати
у різноманітних групах, виконуючи всілякі соціальні
ролі; розширити коло спілкування дітей; прищепити
учням уміння користуватися дослідницькими
прийомами: збирати необхідну інформацію, уміти її
аналізувати з різних точок зору, висувати різні
гіпотези, уміти робити висновки.
Учитель – є сам джерелом інформації, ідей та
пропозиції, координатор усієї роботи учня, скоріше
не той, хто вчить, скільки той, хто розуміє й
відчуває, як дитина вчиться. Не випадково один із
провідників американського методу проектів
Е.Коллінз наполягав: “Дитинство – це не прохідна
кімната-вестибюль, через який ми проходимо до
існування дорослого. Це – самостійна внутрішня
кімната у садибі життя”.
Під час роботи над проектом в учнів
розвиваються пізнавальні навички, формуються
вміння самостійно конструювати свої знання, вміння
орієнтуватися в інформаційному просторі, активно
11
розвивається критичне мислення, виявляються
творчі (креативні) задатки й здібності.
Творчі проекти – не мають детально
опрацьованої структури спільної діяльності
учасників, вона розвивається, підпорядковуючись
кінцевому результату, прийнятій групою логіці
спільної діяльності, інтересам учасників проекту.
Учні заздалегідь домовляються про заплановані
результати та форму їх представлення.
Ігрові проекти – учасники беруть собі
визначені ролі, обумовлені характером та змістом
проекту. Ступень творчості учнів дуже високий, але
домінуючим видом діяльності все-таки є гра.
Таким чином, для розвитку творчої особистості
учня в нагоді можуть стати різні форми оформлення
творчих та ігрових проектів, зокрема, наприклад,
написання казок. При цьому важливо оцінювати не
лише зміст, але й форму викладення матеріалу.
Складання математичних казок передбачає не
лише вміння фантазувати на математичні теми, але й
уміння володіти мовою, а також знаннями й
уміннями правильно використовувати математичні
поняття. Складання казок – справа, що захоплює
дітей та водночас формує в них уміння самостійно й
творчо застосовувати здобуту навчальну
інформацію.

Учні 5-х класів читали власні математичні

казки, складені під керівництвом вчителя
математики Шевченко І.В.

12
13
14
 Позакласний захід «Інтелектбол «Математичні
віражи» для учнів 6-х класів, організований
вчителем математики Мамутенко І.В., сприяв
розвитку інтересу до математики та її історії,
спонукав до читання додаткової літератури з
предмета. Учні проявили кмітливість у
нестандартних ситуаціях, упевненість у собі,
вчилися спілкуватися математичною мовою, та
також відстоювати свою точку зору.

15
 Цікаво і захоплююче пройшов турнір юних
фізиків «Калейдоскоп корисних порад»,
організований вчителем фізики Яцурою О.С.. Під
час його проведення учні 8-А і 6-Б класів
знайомилися із досі невідомими фактами з життя
вчених-фізиків, показували рівень своєї підготовки й
ерудиції, розвивали навички міжособистісного
спілкування. А найкращим для учнів стало те, що всі
учасники отримали пам’ятні призи та подарунки.

16
 Також протягом всього тижня:
- Проходила презентація математичного
наукового журналу «М І Ф» («Математика,
інформатика, фізика» №1, 2014 р.). Матеріали
журналу були присвячені вченим
математикам, цікавим фактам з різних галузей
математики, інформатики та фізики, значенню
математичних наук. На сторінках журналу
обдаровані учні продемонстрували свої успіхи
та досягнення з математики, інформатики та
фізики.

17
18
19
20
21
22
- Вийшов випуск математичного вісника
«Тваринний світ у цифрах від 1 до 9». Матеріали
якого підготували обдаровані учні з вчителем
математики Мамутенко І.В.

23
 Демонструвалася презентація про жінок-
математиків, підготовлену групою здібних учнів з
вчителем математики Шевченко І.В.

Гіпатія
Софія Жермен

Проведені позакласні заходи, журнали,

математичні ігри, вікторини, калейдоскопи,
презентації дали можливість реалізувати позакласну
роботу з математичних наук. Серед учнів проходили
змагання, проводилися відкриті уроки, малювалися
стінні газети, демонструвалися знання в
математичних іграх та вікторинах, розв’язувалися
цікаві задачі. Це дало можливість школярам здобути
додаткові знання з математики, інформатики та
фізики, дізнатися про історію розвитку
24
математичних наук та побачити їх зв'язок з іншими
науками.
Подальший аналіз проведених заходів,
дозволив зробити наступні висновки:
1. Позаурочна робота має особливо важливе
значення. Урочний час суворо обмежений, його
погоджено з навчальною програмою, а відступ від
неї фактично неможливий. Тому певну частину
завдань навчання і виховання слід вирішувати в
позаурочний час і під час найрізноманітніших
заходів, зокрема предметних тижнів, в яких вони й
акумулюються.
2. Ефективність і успіх проведення предметного
тижня залежить від різноманітних факторів, але
починається з чіткого планування. Це перший етап
даної форми роботи, який вимагає від вчителів,
насамперед, відповіді самому собі на запитання: що
я хочу передати учням, чого я прагну досягти,
наскільки цікаво я можу це зробити? Планування
передбачає не лише перелік заходів, а також і
систему їх підготовки.
3. Проведення заходів предметного тижня – це
своєрідний творчий звіт вчителя, підготовлений і
організований у тісній співпраці з учнями. І
важливо, щоб його побачило якомога більше інших
учнів, які не брали безпосередньої участі в
підготовчому етапі, адже практика показує, що часто
після таких заходів у цих учнів з’являється інтерес
до предметів, інше ставлення до минулого й
сьогодення, бажання долучитися до участі у
наступних предметних тижнях.

25