Professional Documents
Culture Documents
брошура математика
брошура математика
брошура математика
2
8. Розглядати застосування математики в різних
галузях науки і техніки та її роль у пізнанні
навколишнього світу; формування навичок
математизації ситуацій під час дослідження
явищ природи і суспільства.
9. Формування наукового світогляду,
загальнолюдських духовних цінностей,
виховання національної свідомості, поваги до
національної культури і традицій України;
формування позитивних рис характеру
(чесності і правдивості, наполегливості й волі,
культури думки й поведінки, обґрунтованості
суджень, відповідальності за доручену справу
тощо).
10.Створення активу, здатного надати вчителю
математики допомогу в організації
ефективного навчання математики всього
колективу (допомога у виготовленні наочних
посібників для занять з відстаючими, у
випуску шкільної математичної преси,
поширенні та пропагуванні математичних
знань серед інших учнів).
• Загальнопедагогічні принципи;
• Добровільність;
• Інтерес;
• Самодіяльність;
• Зв’язок з життям.
3
•
Напрями позакласної роботи з математики:
1. Робота з учнями, які не досягли обов’язкового
рівня у вивченні програмного матеріалу
(додаткові позакласні заняття);
2. Робота з учнями, які бажають підвищити свій
рівень навчальних досягнень з певної теми;
3. Робота з учнями, що виявили до вивчення
математики підвищений інтерес та здібності
(це позакласна робота у традиційному
розумінні).
6
особистісно-орієнтованого підходу, як навчання у
співпраці, рольові ігри, дискусії, тощо. Він дає
можливість проводити бінарні уроки, здійснювати
інтегральний підхід. Проектна діяльність вимагає
продуманого підходу: ретельно розробити план
проекту, критерії оцінювання діяльності учня й
готового продукту, підібрати методичний матеріал у
допомогу учневі, проробити варіанти усунення
можливих утруднень, спланувати форми проміжного
оцінювання й самооцінювання учня.
Результати роботи.
8
Навчальний
проект
“ Хто вони,
світила
математики? ”
9
10
Робота учня над проектом, – це практика
особистісно орієнтованого навчання в процесі
конкретної праці учня, на основі його власного,
вільного вибору з урахуванням його інтересів та
можливостей: “Усе, що я пізнаю, я знаю, для чого це
мені треба і де я можу ці знання застосувати”.
Як для вчителя, – це прагнення не лише
передати учням суму тих чи інших знань, а навчити
школярів здобувати ці знання самостійно, уміти
застосовувати їх для розв’язання нових пізнавальних
і практичних завдань; сприяти учневі у здобутті
комунікативних навичок, тобто здатності працювати
у різноманітних групах, виконуючи всілякі соціальні
ролі; розширити коло спілкування дітей; прищепити
учням уміння користуватися дослідницькими
прийомами: збирати необхідну інформацію, уміти її
аналізувати з різних точок зору, висувати різні
гіпотези, уміти робити висновки.
Учитель – є сам джерелом інформації, ідей та
пропозиції, координатор усієї роботи учня, скоріше
не той, хто вчить, скільки той, хто розуміє й
відчуває, як дитина вчиться. Не випадково один із
провідників американського методу проектів
Е.Коллінз наполягав: “Дитинство – це не прохідна
кімната-вестибюль, через який ми проходимо до
існування дорослого. Це – самостійна внутрішня
кімната у садибі життя”.
Під час роботи над проектом в учнів
розвиваються пізнавальні навички, формуються
вміння самостійно конструювати свої знання, вміння
орієнтуватися в інформаційному просторі, активно
11
розвивається критичне мислення, виявляються
творчі (креативні) задатки й здібності.
Творчі проекти – не мають детально
опрацьованої структури спільної діяльності
учасників, вона розвивається, підпорядковуючись
кінцевому результату, прийнятій групою логіці
спільної діяльності, інтересам учасників проекту.
Учні заздалегідь домовляються про заплановані
результати та форму їх представлення.
Ігрові проекти – учасники беруть собі
визначені ролі, обумовлені характером та змістом
проекту. Ступень творчості учнів дуже високий, але
домінуючим видом діяльності все-таки є гра.
Таким чином, для розвитку творчої особистості
учня в нагоді можуть стати різні форми оформлення
творчих та ігрових проектів, зокрема, наприклад,
написання казок. При цьому важливо оцінювати не
лише зміст, але й форму викладення матеріалу.
Складання математичних казок передбачає не
лише вміння фантазувати на математичні теми, але й
уміння володіти мовою, а також знаннями й
уміннями правильно використовувати математичні
поняття. Складання казок – справа, що захоплює
дітей та водночас формує в них уміння самостійно й
творчо застосовувати здобуту навчальну
інформацію.
12
13
14
Позакласний захід «Інтелектбол «Математичні
віражи» для учнів 6-х класів, організований
вчителем математики Мамутенко І.В., сприяв
розвитку інтересу до математики та її історії,
спонукав до читання додаткової літератури з
предмета. Учні проявили кмітливість у
нестандартних ситуаціях, упевненість у собі,
вчилися спілкуватися математичною мовою, та
також відстоювати свою точку зору.
15
Цікаво і захоплююче пройшов турнір юних
фізиків «Калейдоскоп корисних порад»,
організований вчителем фізики Яцурою О.С.. Під
час його проведення учні 8-А і 6-Б класів
знайомилися із досі невідомими фактами з життя
вчених-фізиків, показували рівень своєї підготовки й
ерудиції, розвивали навички міжособистісного
спілкування. А найкращим для учнів стало те, що всі
учасники отримали пам’ятні призи та подарунки.
16
Також протягом всього тижня:
- Проходила презентація математичного
наукового журналу «М І Ф» («Математика,
інформатика, фізика» №1, 2014 р.). Матеріали
журналу були присвячені вченим
математикам, цікавим фактам з різних галузей
математики, інформатики та фізики, значенню
математичних наук. На сторінках журналу
обдаровані учні продемонстрували свої успіхи
та досягнення з математики, інформатики та
фізики.
17
18
19
20
21
22
- Вийшов випуск математичного вісника
«Тваринний світ у цифрах від 1 до 9». Матеріали
якого підготували обдаровані учні з вчителем
математики Мамутенко І.В.
23
Демонструвалася презентація про жінок-
математиків, підготовлену групою здібних учнів з
вчителем математики Шевченко І.В.
Гіпатія
Софія Жермен
25