ВСТУП

Актуальність теми. Значна увага до фінансово-економічної безпеки

господарюючих суб’єктів зумовлена дією численних загроз різного
характеру. Забезпечуючи захист підприємства від зовнішніх викликів та
пристосовуючись до інших незалежних умов, важливим є контроль
внутрішніх загроз, які можуть походити зсередини, від працівників. Тому
питання моніторингу кадрової безпеки в системі управління фінансово-
економічною безпекою підприємств набувають особливого значення.
Більшість науковців під кадровою безпекою розуміють стан захищеності
суб’єкта господарювання від кадрових небезпек і загроз або трактують її
як процес запобігання негативним впливам на економічну безпеку
підприємства за рахунок усунення ризиків і загроз, пов’язаних з
персоналом, його інтелектуальним потенціалом і трудовими відносинами
в цілому.
Підприємства відчувають загострення загроз з боку власного
персоналу, що супроводжується погіршенням фінансово-економічної
безпеки підприємства внаслідок збільшення ризиків в управлінні
персоналом. На думку вітчизняних та зарубіжних фахівців, майже 80%
збитків компаній світу спричинені незаконними або непрофесійними
діями співробітників . Всі ці загрози так чи інакше пов’язані із
зловживанням службовим становищем з метою особистої вигоди, тобто з
корупційними діяннями. За даними дослідження, однієї з аудиторських
компаній «великої четвірки» KPMG Україна займає 6-те місце в світі за
кількістю розкрадань та шахрайств, спричинених власними працівниками.
Щорічні втрати через крадіжки, зловживання, шахрайства, корупційні
схеми можуть сягати 7% від виручки вітчизняних компаніях. Разом з цим,
за результатами дослідження, 56% опитаних керівників компаній
зазначили, що не мають налагодженої системи протидії внутрішньому
корпоративному шахрайству та корупції, а 37% мають лише формальну
схему. Таким чином, розробка та реалізація системи стратегічного
моніторингу корупційної складової є актуальним та ефективним засобом
забезпечення кадрової безпеки вітчизняних компаній.
Питання впровадження антикорупційної реформи та реалізації
антикорупційної політики в Україні досить тривалий час перебувають у
центрі уваги вітчизняних науковців. Зокрема, у своїх роботах цьому
питанню приділяли увагу такі дослідники, як Н. Армаш, Н. Ахтирська, В.
Башкатова, В. Беглиця,О. Бусол, Р. Гречанюк, Д. Заброда, Ю. Іващук, В.
Козак, О. Копиленко, С. Клімова, І. Кушнарьов, В. Купрійчук, А. Новак,
О. Панасюк, К. Ростовська, Т.Созанський, О. Соснін, Ю. Смірнова, І.
Чемерис, К. Хромова, О. Шевченко, О.Ярмиш.
Метою курсової роботи є обґрунтування особливостей формування
та реалізації політики підприємства щодо подолання корупції.
Для досягнення мети дослідження було сформовано та виконано
наступні завдання:
 охарактеризувати корупцію як юридичну категорію;
 дослідити причини та умови виникнення корупції;
 проаналізувати сутність та ключові завдання антикорупційної
політики;
 розкрити значення антикорупційного кадрового менеджменту в
управлінні компанією;
 охарактеризувати антикорупційну програму як складову системи
забезпечення фінансово-економічної безпеки підприємства;
 визначити засади побудови антикорупційної програми на
підприємстві;
 висвітлити роль моніторингу в системі заходів оцінки стану
системи економічної безпеки суб’єктів господарювання;
  надати класифікацію загроз та чинників зовнішнього та
внутрішнього впливу на систему економічної безпеки суб’єкта
господарювання.;
 здійснити аналіз методичного інструментарію моніторингу
економічної безпеки.
Об’єкт дослідження – державне регулювання суспільних відносин,
що виникають у процесі формування та реалізації антикорупційної
політики на підприємстві.
Предмет дослідження – антикорупційна політика підприємства.
Методологічною основою курсової роботи є сукупність підходів і
методів наукового пізнання, а саме: діалектичний метод, історико-
правовий та порівняльно-правовий методи, системно-структурний та
системно-функціональний методи, формально-догматичний метод, метод
класифікації, структурно-логічний метод, а також соціологічний,
статистичний, структурно-функціональний, політологічний та інші
методи.
Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, трьох
розділів, які в свою чергу поділяються на підрозділи, висновків та списку
використаних джерел. Загальний обсяг роботи – 34 сторінки.