А. Д.

Кириленко
Житомирський державний університет
імені Івана Франка

ОСНОВНІ СПОСОБИ ПЕРЕДАЧІ БЕЗЕКВІВАЛЕНТНОЇ

ЛЕКСИКИ ПРИ ПЕРЕКЛАДІ ЗАГОЛОВКІВ СУЧАСНИХ
НІМЕЦЬКОМОВНИХ П’ЄС

Переклад безеквівалентної лексики сягає самого початку теорії

зародженння перекладу як дисципліни і є частиною важливої проблеми
передачі національної та історичної самобутності нації. Така лексика належить
до найменш вивичених лінгвістичних одиниць, тому її переклад завжди
становить неабияку складність; вона відображає національно-культурну
своєрідність мови на лексичному рівні, позначає такі поняття і явища мови
оригіналу, які відсутні в мові перекладу.
Проблеми співвідношень мови і культури розглядаються багатьма
дослідниками, зокрема Є. М. Верещагіним і В. Г. Костомаровим. Ролі реалій
приділяється багато уваги у роботах Н. І. Паморозької і В. C. Виноградова,
М. П. Кочергана, Л. С. Бархударова та ін.
Актуальність роботи зумовлена зростанням інтересу науковців до
проблем, які виникають під час перекладу безеквівалентної лексики та
потребою детальнішого вивчення даного феномену для покращення взамодії
між культурами.
Мета дослідження: дослідити основні способи передачі безеквівалентної
лексики, використані при перекладі заголовків сучасних німецькомовних
драматургів.
У процесі розгляду явища безеквівалентності мовознавці порівнюють цей
феномен з термінами «лакуна», «реалія», «екзотизм», «варваризм», «колорит»,
«національно маркована лексика», «етнографізм», «локалізм». Таким чином,
можна стверджувати, що така лексика є самобутнім і досить неоднозначним
феноменом. М. Кочерган вважає, що безеквівалентна лексика становить
здебільшого 6-7% від загальної кількості активно вживаних слів[2: 171].
Досить складною проблемою постає і класифікація безеквівалентної
лексики. Л.С. Бархударов виділив такі групи слів [3: 25]:
1. Власні назви, географічні назви, назви установ, організацій і т.д., які не
мають постійних відповідників у лексиконі іншої мови: Herder-Institut,
Bodensee, Siemens-Schuckert-Werke, der Eisatzstab.
2.Так звані реалії, які позначають предмети, поняття чи ситуації, які
відсутні упрактичному досвіді людей, котрі розмовляють іншою мовою: Eintopf
(блюдо німецької кухні, що заміняє собою перше і друге блюда), Kneipe (кафе,
забігайлівка), Fachwerkhaus (дерев‘яна каркасна споруда).
3. Лексичні одиниці, які ще називають випадковими лакунами. Це ті
одиниці словника однієї з мов, яким через певні причини немає відповідника у
лексичному складі іншої мови: укр доба – нім. Tag und Nacht, укр. вкритий
мохом –нім. bemoost, нім. Nachmittag – укр. друга половина дня.
Основних труднощів передачі безеквівалентної лексики під час перекладу
дві: 1)відсутність у мові перекладу відповідників через відсутність у носіїв цієї
мови позначуваного реалією об’єкта; 2)необхідність разом із предметнм
значенням безеквівалентної лексики, передати і колорит – її національне та
історичне забарвлення [4: 25].
Дослідники виділяють різні способи перекладу безеквівалентної лексики.
Наприклад, Л. Бархударов пропонує такі: перекладацька транслітерація та
транскрипція, калькування, описовий або пояснювальний переклад,
наближений переклад, трансформаційний переклад. Вчений В. Виноградов,
розглядаючи слова-реалії, виділив такі способи їх перекладу: транскрипція або
транслітерація, гіпо-гіперонімічний переклад, уподібнення, перифрастичний
переклад і калькування. С. Влахов та С. Флорін виокремлювали також введення
неологізму, до якого входять калька, напівкалька, освоєння, семантичний
неологізм; науковці пропонували заміну реалії реаліями мови перекладу,
приблизний переклад реалій (родо-видова заміна, функціональний аналог, опис,
пояснення, тлумачення), а також контекстуальний переклад [1: 14].
Розглянувши класифікації способів перекладу безеквівалентної лексики і
проаналізувавши 195 заголовків сучаних німецькомовних драматургів, можемо
виділити такі прийоми перекладу безеквівалентної лексики:
1. Транслітерація та транскрипція. При транслітерації передається
графічна форма слова вихідної мови засобами мови перекладу, а при
транскрипції – звукова форма слова. Використовувалися такі засоби для
передачі географічних назв: Neuköln – Нойкельн, Alpen – Альпи, Bambiland –
Бембіленд, Gotham City – Готхем-Сіті, Greifswalder Straße –
Грайфсвальдерштрасе, Berlin – Берлін; імен героїв: Alice – Аліса, Nicoletta –
Ніколетта, Othello – Отелло, Gerhard – Герхард, Johny – Джонні, Elsa – Ельза,
та деяких іншомовних реалій: Djihad – джихад, Terror – Терор, Start Up –
стартап, Spam – cпам, Eldorado – Ельдорадо, Koma – Кома. Були виявлені і
лексеми, які не були якимось чином змінені чи перекладені, і зберегли
оригінальне написання: ford, rave, Push up, Canto minor.
2. Калькування – спосіб утворення нових слів чи виразів шляхом
копіювання засобами власної мови лексико-семантичних моделей чужої
мови [1:27]: Schwarzmilch – чорне молоко, Hochhäuser – висотки. Калькуванням
можна позначити і переклад випадкових екзотизмів: Himmelsrichtungen –
сторони світу, Wintersonnenwende – зимове сонцестояння, Bandscheibenvorfall –
безхребетність, або міжхребцева грижа.
Висновок. Було встановлено, що в заголовках сучасних німецькомовних
драматургів вкрай мало безеквівалентної лексики, в основному це власні назви
(імена героїв та географічні назви), які при перекладі транслітеруються або
транскрибуються. Другим за поширенням способом при перекладі є
калькування, не було виявлено випадків описового або пояснювального
перекладу, наближеного або трансформаційного перекладу.
 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

1. Білозерська Л. П. Термінологія та переклад : навч. посібник для

студентів філологічного напряму підготовки / Л. П. Білозерська, Н. В.
Возненко, С. В. Радецька. – Вінниця: НОВА КНИГА, 2010.
2. Вернигорова В. А. Перевод реалий как объекта межкультурной
коммуникации / В. А. Вернигорова. // М.: Молодой ученый.
Филология. – 2010.
3. Герцовська Н. О. Реалія як лінгвістичне явище / Н. О. Герцовська //
Сучасні дослідження з іноземної філології. - 2014. - Вип. 12.
4. Медведюк І. О. Відтворення національно-специфічних реалій
німецької мови в українських перекладах. – Рукопис. Робота на
здобуття кваліфікаційного рівня магістр. Спеціальність 8.020303 –
мова та література (німецька). Волинський національний університет
імені Лесі Українки. – Луцьк, 2012.