Professional Documents
Culture Documents
ДИПЛОМНА КИРИЛЕНКО Н.Д.
ДИПЛОМНА КИРИЛЕНКО Н.Д.
ДИПЛОМНА КИРИЛЕНКО Н.Д.
Реєстраційний № _______________
Дата реєстрації_________________
Дипломна робота
здобувача вищої освіти
першого (бакалаврського) рівня
вищої освіти
спеціальності: 035. Філологія
035.04 Германські мови і літератури
(переклад включно)
освітньої програми: Німецька мова та
література (переклад включно)
групи 41 Бд-Фнім
Кириленко Анастасії Дмитрівни
Науковий керівник:
доцент кафедри германської філології
та зарубіжної літератури,
кандидат філологічних наук, доцент
Ковальова Тетяна Павлівна
Рекомендована до захисту
рішенням кафедри германської філології та зарубіжної літератури
Протокол №13 від 14 травня 2020 р.
Житомир – 2020
Дата захисту ___________________________
______________ _______________________________
(підпис) (ПІП)
______________ _______________________________
(підпис) (ПІП)
______________ _______________________________
(підпис) (ПІП)
ЗМІСТ
ВСТУП………………………………………………………………………..4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ…………..………...7
1.1. Дослідження заголовка в лінгвістиці та літературознавстві………7
1.2. Феноменальна сутність заголовка……………………………….....10
1.3. Функції заголовка……………………………………………………17
1.4. Типологія заголовків…………………………………………..…….21
Висновки до розділу 1 ……………………………………………….……25
РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ СТРУКТУРИ І СЕМАНТИКИ ЗАГОЛОВКІВ
ХУДОЖНІХ ПРОЗОВИХ ТВОРІВ НІМЕЦЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ХХ
СТОЛІТТЯ ………………………………………………………….……....27
2.1. Функціональне навантаження заголовків ………………………...27
2.2. Структурно-синтаксична побудова заголовків …………….........31
2.3. Лексико-стилістичні особливості заголовків ……………………..33
Висновки до розділу 2……………………………………………………...40
ВИСНОВКИ…………………………………………………………….…...42
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ…….……....45
АНОТАЦІЯ…………………………………………………………………..50
4
ВСТУП
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
світ, у якому повинні жити твої герої, хай він не справжній, а лише такий, що
виникає в твоїй уяві, але це правдивий світ, зі своїми законами, своїми
суперечностями і в ньому існують свої межі, чітко окреслені назвою –
заголовком», – зізнається П. Загребельний [8, с. 52].
Заголовок імпліцитно або експліцитно виражає основний задум, ідею,
концепт творця. Таку саму думку висловив свого часу Л. С. Виготський: «…
назва дається оповіданню, звичайно, не випадково, вона несе у собі
розкриття найвaжливішої теми, намічає ту домінанту, яка визначає собою
всю побудову оповідання» [16, с. 32]. У ширшому сенсі заголовок може
виражати будь-який елемент структури твору: основну думку, аналітичну
оцінку ситуацію, фон, мету повідомлення тощо.
Звичайно, своєрідний «діалог» між автором і читачем, про який багато
пишуть і писали в літературній критиці (Р. Барт, У. Еко, В. Ізер, М. Бахтін),
відбудеться і матиме сенс лише за умови, що сприйматиме твір
підготовлений читач [38, с. 214]. Але в будь-якому разі, навіть коли
потенційний читач може пропустити передтекстові відомості (до прикладу,
жанр або видавництво) через недосвідченість чи неуважність, то заголовок
обов’язково бере участь у створенні читацького очікування. Ще не маючи
опори на текст, заголовок у передтексті здатен апелювати лише до
попереднього досвіду читача. Для виконання повноцінної ролі заголовка
потрібні зв’язки з фоновими знаннями читача, рівнем його загальної
освіченості. Особливої уваги заслуговують так звані «нульові заголовки».
Р. О. Будагов зазначає: «Це певний стилістичний прийом – розкрити те, що
саме по собі очевидне, прийом певного відчуження» [34, с. 370]. Читач
насторожується, його цікавість гострішає, він прагне неодмінно прочитати
такий текст.
Для того, щоб читач сприйняв і осмислив семантичні трансформації
заголовка, автор допомагає читачеві. Така допомога може бути у вигляді
пояснення в самому тексті. Пояснення буває не тільки внутрішньотекстовим,
але також і зовнішнім. Воно може бути виражене цитатою не з мовної партії
12
1.4.Типологізація заголовків
Висновки до розділу 1
РОЗДІЛ 2
ОСОБЛИВОСТІ СТРУКТУРИ І СЕМАНТИКИ ЗАГОЛОВКІВ
ХУДОЖНІХ ПРОЗОВИХ ТВОРІВ НІМЕЦЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ХХ
СТОЛІТТЯ
Schweigen und andere Satiren, Der gerechte Richter, Die schönsten Sagen vom
Räuber Woynok, Bekenntnisse des Hochstaplers Felix Krull), відносини між
дійовими особами (Mutter Marie, Joseph und seine Brüder, Die beiden Brüder,
Freunde, Versuch einen Vater zu finden, Liebe deinen Nächsten, Der Feind).
2. Заголовки, що вказують на місце подій і можуть бути виражені:
а) власними назвами (назвами країн, континентів, міст тощо: Vereinigte
Staaten von Europa, Die Nürnberger Reise, Mecklenburg. Zwei Ansichten,
Myrdun. Briefe aus Norwegen, Vereine Junger Männer in England, Afrikanische
Spiele, Die Nacht von Lissabon, Die Hochzeit von Haiti, Unterwegs von
Deutschland nach Deutschland, Die vertauschten Köpfe. Eine indische Legende);
б) загальними назвами: Inselgeschichten, Im Westen nichts Neues, Station
am Horizont, Flucht in den Norden,, Am Rande der Kirche, Ein weites Feld);
3. Заголовки, які вказують на час подій, зокрема на:
а) час доби: Stürmische Morgen, die Nacht von Lissabon, Billard um
halbzehn, Eine Stunde hinter Mitternacht;
б) період життя людини: Die Jugend des Königs Henri Quatre, Die
Vollendung des Königs Henri Quatre,;
в) пору року, місяць: Klingstons letzter Sommer, Nicht nur zur
Weinachtszeit, der Weg durch den Februar, Ein Inselfrühling;
г) історична епоха: Steinzeit. Wiederbegegnung,Eugenie oder die
Bürgerzeit;
Причому час може бути виражений і імпліцитно, завуальовано: Zeit zu
leben und Zeit zu sterben, Jahre der Okkupation, Das Brot der früheren Jahre.
4.Заголовки, які вказують на подію, можна класифікувати наступним
чином:
а) історична подія: Als der Krieg ausbrach. Als der Krieg zu Ende war,
Aufstand der Fischer von St. Barbara, Der Prozess der Jeanne d’Arc zu Rouen
1431, Wiedereinführung der Sklaverei in Guadeloupe;
29
б) життєві події: Ende einer Dienstfahrt, Die Hochzeit von Haiti, Der Tod
in Venedig,також виражені імпліцитно: Die Entscheidung, Der Weg zum
Friedhof, Der Weg zurück.
На думку В. С. Мужева, при розгляді функцій заголовків не слід
забувати про їх здатність вміщувати в своїй структурі одночасно декілька
типів інформації [24, c. 92]. У проаналізованих назвах виділяємо такі
підтипи:
а) подія + місце: Der Tod in Venedig, Aufstand der Fischer von St.
Barbara, Wiedereinführung der Sklaverei in Guadeloupe, Die Hochzeit von Haiti,
Flucht in den Norden, Atlantische Fahrt;
б) персонаж + подія: Wie Jappe und Do Escobar sich prügelten, Professor
Unrat oder Das Ende eines Tyrannen, Aladins Problem, Der Ausflug der toten
Mädchen;
в) персонаж + місце: Lotta in Weimar, Die Toten auf der Insel Djal, Franz
von Assisi;
г) час + місце: Die Nacht von Lissabon), час + подія Billard um halbzehn);
д) персонаж + час + місце: Der Prozess der Jeanne d’Arc zu Rouen 1431;
е) подія + персонаж + місце: Aufstand der Fischer von St. Barbara.
Заголовки, що поєднують у собі декілька типів інформації,
спостерігаються протягом всього досліджуваного періоду, причому
заголовки, що містять інформацію про подію та місце, є найуживанішими.
Атрактивна функція заголовка (функція зацікавлення) має на меті
привернути увагу реципієнта неординарним, «загадковим»висловлюванням,
суть якого залишається для реципієнта незрозумілою, що спонукає його до
прочитання самого тексту [34, с. 15]. Така функція може бути виражена за
допомогою стилістичних засобів, зокрема оксиморону (Der Ausflug der toten
Mädchen, Die Toten bleiben jung, Die Kraft der Schwachen, Fürsorgliche
Belagerung), парадоксального або абсурдного, на перший погляд, поєднання
слів: Das Glasperlenspiel. Gläserne Bienen, Die Traumbude, Ansichten eines
Clowns, Aus dem Tagebuch einer Schnecke.
30
дієслово: Liebe deinen Nächsten; Zeit zu leben und Zeit zu sterben; Wie
Jappe und Do Escobar sich prügelten; Jans muß sterben; Schön ist die Jugend;
прислівник: Der Weg zurück; Zwischen den Rassen; Rundherum:
Abenteuer einer Weltreise
числівник: Die Göttinnen oder Die drei Romane der Herzogin von Assy;
Das dritte Buch über Achim; Der 5. Kanal; Heute Neunzig Jahr.
займенник: Wohin ich in Wahrheit gehöre; Der Mann und sein Name; Wo
warst du, Adam?; Wanderer, kommst du nach Spa..; Die verlorene Ehre der
Katharina Blum oder: Wie Gewalt entstehen und wohin sie führen kann;
Частиною мови, яка найчастіше представлена в заголовках, є іменник.
За лексико-граматичними розрядами виділяють іменники власні (позначають
індивідуальні назви предметів) та загальні (назви класів однотипних
предметів або явищ), а також конкретні ( назви предметів, що безпосередньо
сприймаються органами чуття) та абстрактні (абстраговані поняття, що
сприймаються передусім уявою людини) [30, с. 9].
Серед власних назв (вивченням яких займається розділ мовознавства
під назвою ономастика) виділяють топоніми (назви географічних об’єктів),
антропоніми (імена людей), зооніми (клички тварин), етноніми (назва
народу, нації) [30, с. 11].
Серед власних іменників, вжитих у назвах, найчисленнішою групою є
антропоніми, які представлені такими моделями:
Ім’я: Ginevra; Marie; Alexander; Lotte; Faustus; Mario; Tristan; Demian;
Ім’я + прізвище: Pippo Spano; Felix Krull; Hermann Lauscher; Katharina
Blum;
прозивне ім’я + топонім (вказує на походження дійової особи): Franz
von Assisi; Jeanne d’Arc; Jehan d’Aigremont;
прізвисько: Professor Unrat; Goldmund; Friedrich der Große;
прозивне ім'я + титул: der König Henri Quatre, Herzogin von Assy.
Досить часто зустрічаються і топоніми, серед яких зустрічаються:
35
die Wiedereinführung, Die Hochzeit, das Transit, die Flucht, das Billard, der
Krieg, die Entfernung, die Belagerung, die Überfahrt;
ЛТГ «природні об’єкти та явища»: der Schatten, das Feuer, Der Funke,
das Baum, der Vulkan; die Bienen, das Schaf, die Maus, die Schnecke, Die Rättin,
Der Butt, Die Katz, der Hund, Die Taube, der Huf.
У групі абстрактних іменників виділяємо такі лексико-тематичні групи:
ЛТГ «внутрішній (ментальний і духовний) світ»: die Liebe, Der Haß, die
Enttäuschung, Der Wille, das Leid, das Erlebnis, das Problem, Das Vertrauen, das
Glauben, der Geist, Die Kraft; die Mutmaßung, die Ansicht, die Rückblick, Die
Entscheidung, das Wort, das Schweigen, das Bekenntnis, der Versuch;
ЛТГ «темпоральні маркери»: der Morgen, die Bürgerzeit, Die Jugend, Die
Vollendung, der Tod, das Jahr, das Jahrhundert, die Steinzeit; der Sommer, die
Mitternacht, die Nacht, die Weihnachtszeit;
ЛТГ «нематеріальні артефакти»: das Gesang, das Gesetz, die
Vorlesungen, der Arbeitsplatz, das Verein, Die Legende, die Lebensbeschreibung,
die Sklaverei, der Tanz, die Geschichte.
Як бачимо, найчисельніші групи серед загальних назв складають
іменники, що позначають особу, предметний світ та подію (в категорії
конкретних іменників), а також ті, що позначають феномени внутрішнього
світу, час та продукти нематеріальної діяльності людства (в категорії
абстрактних іменників).
Прикметники, як відомо, поділяються на якісні (називають ознаку
предмета, яка може проявлятися в більшій або меншій мірі, і тому такі
прикметники утворюють ступні порівняння, походять від іменників),
відносні (вказують на відношення до іншого предмета, обставини, дії) та
присвійні (вказують на належність предмета певній особі) [37, с. 146].
Якісні: groß, ernst, traurig, jung, klein, schwer, schön, unergründlich,
gefährlich, sonderbar, gerecht, fromm, früh, fürsorglich, weit, wirklich, pünktlich;
Відносні: stürmisch, tot, deutsch, königlich, letzte, gläsern, afrikanisch,
inner, abenteuerlich, total, schwarz, amerikanisch, irdisch, atlantisch;
37
Висновки до розділу 2
ВИСНОВКИ
АНОТАЦІЯ
ANNOTATION