2

ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ МИХАЙ ЛА КОЦЮБИНСЬКОГО
Факультет природничо-географічний . Кафедра географії

КУРСОВА РОБОТА

НА ТЕМУ: ТУРИСТИЧНІ РЕСУРСИ ХМЕЛЬНИЦЬКОГО ПРИДНІСТЕР’Я”

СТУДЕНТКИ 2 КУРСУ ГРУПИ 2ТЕ

ГАЛУЗЬ СФЕРИ ОБСЛУГОВУВАННЯ

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ 242 ТУРИЗМ

БОНДАРЕНКО ОЛЕКСАНДРИ ОЛЕКСІЇВНИ

КЕРІВНИК

ДОКТОР ГЕОГРАФІЧНИХ НАУК , ПРОФЕСОР

ЯЦЕНТЮК Ю.В.

РОЗШИРЕНА ШКАЛА________________

КІЛЬКІСТЬ БАЛІВ: _____ ОЦІНКА: ECTS_____

ГОЛОВА КОМІСІЇ : ________ ______________

(ПІДПИС) (ІНІЦІАЛИ, ПРІЗВИЩЕ)

ЧЛЕНИ КОМІСІЇ : _________ ______________

(ПІДПИС) (ІНІЦІАЛИ, ПРІЗВИЩЕ)

_________ ______________

(ПІДПИС) (ІНІЦІАЛИ, ПРІЗВИЩЕ)

_________ ______________

(ПІДПИС) (ІНІЦІАЛИ, ПРІЗВИЩЕ

 3

ЗМІСТ

ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНИХ
РЕСУРСІВ В СУЧАСНИХ УМОВАХ
1.1. Сутність та значення туризму
1.2. Сучасні напрями розвитку туризму
1.3. Особливості розвитку туристичної інфраструктури
Висновки до розділу 1
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ТУРИСТИЧНИХ РЕСУРСІВ ХМЕЛЬНИЦЬКОГО
ПРИДНІСТЕР'Я
2.1. Загальна характеристика Хмельницького Придністер'я як
туристичного напрямку
2.2. Аналіз туристичної інфраструктури Хмельницького Придністер'я
2.3. Оцінка факторів впливу на розвиток туристичних ресурсів
Хмельницького Придністер'я
РОЗДІЛ 3. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНИХ РЕСУРСІВ
ХМЕЛЬНИЦЬКОГО ПРИДНІСТЕР'Я
3.1. Зарубіжний досвід розвитку туристичних ресурсів
3.2. Адаптація зарубіжного досвіду розвитку туристичних ресурсів до
національного середовища
3.3. Напрями впровадження заходів щодо розвитку туристичних
ресурсів Хмельницького Придністер'я
ВИСНОВКИ
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
 4

ВСТУП

В сучасних умовах всесвітньої пандемії спостерігається

розповсюдження обмежувальних заходів та ускладнення процедури
відвідування українцями зарубіжних курортів. За таких умов важливого
значення набуває проблема відновлення та удосконалення національної
туристичної інфраструктури взагалі та туристичного потенціалу Львівської
області як одного з мальовничих туристичних напрямів в Україні. Водночас,
важливим напрямом здійснення туристичної діяльності був та залишається
спортивний туризм, який насьогодні набирає популярність з огляду на
збільшення свідомості українців та їх приєднання до пропаганди здорового
способу життя. Отже, особливої актуальності в умовах сьогодення
набирають питання розвитку спортивного туризму на території України.
Зазначене зумовило вибір теми даного дослідження та підтверджує його
актуальність.
Метою даної роботи є адаптація закордонного досвіду розвитку
туристичних ресурсів Хмельницького Придністер'я.
Задля забезпечення поставленої мети в роботі поставлено та вирішено
наступні завдання:
- узагальнити сучасні напрями розвитку туризму;
- виокремити особливості розвитку туристичної інфраструктури;
- надати загальну характеристику Хмельницького Придністер'яяк
туристичного напрямку;
- здійснити аналіз туристичних ресурсів Хмельницького Придністер'я;
- провести оцінку факторів впливу на розвиток туристичних ресурсів
 5

Хмельницького Придністер'я;
- систематизувати зарубіжний досвід розвитку туристичної
інфраструктури;
- запропонувати напрями адаптації зарубіжного досвіду розвитку
туристичної інфраструктури до національного середовища;
- розробити шляхи впровадження заходів щодо розвитку туристичних
ресурсів Хмельницького Придністер'я.
Предметом дослідження є функціональні аспекти розвитку
туристичних ресурсів у контексті закордонного досвіду.
Об’єктом роботи є туристична інфраструктура Хмельницького
Придністер'я.
В роботі використано загальнонаукові та специфічні методи
дослідження: аналіз, синтез, арифметичний підрахунок, узагальнення,
систематизація, моделювання тощо.
Інформаційною базою дослідження виступають статистичні дані,
нормативно-правова база в контексті туризму, наукові та навчально-
методичні видання.
Практичне значення отриманих результатів полягає в можливості
застосування розробок автора в практичній діяльності туристичних компаній
Хмельницького Придністер'я та в роботі державних органів регулювання
туристичної діяльності.
Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновку та переліку
використаних джерел.
 6

РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНИХ РЕСУРСІВ
В СУЧАСНИХ УМОВАХ

1.1. Сутність та значення туризму

Туризм є однією з найбільш прибуткових галузей світової економіки.

Розвиток підприємництва в сфері туризму обумовлений, на нашу думку,
наявністю таких чинників, як:
– швидкий розвиток усіх можливих видів транспорту;
– збільшення кількості найманих працівників у розвинутих країнах
світу та підвищення їх матеріального і культурного рівня;
– підвищення інтенсивності праці та внаслідок цього надання
працівникам більше тривалих відпусток;
– світове економічне зростання та стрімкий соціальний прогрес
привели до зростання кількості подорожей ділового характеру;
– розвиток зв’язків між державою і збільшення культурно-освітніх
обмінів між різними країнами спричинило також розвиток міжособистісних
зв’язків всередині регіонів [6].
На фоні такого інтенсивного зростання значення туристичної галузі
уряд України не лише проголошує туризм пріоритетною сферою розвитку
національної економіки, а й визначає його одним з основних напрямів
 7

реалізації Стратегії сталого розвитку «Україна – 2020» за вектором гордості

(Указ Президента України «Про Стратегію сталого розвитку «Україна –
2020»», 2015).
Стратегія сталого розвитку «Україна-2020» передбачає поступовий
вихід національної економіки на якісно новий рівень за чотирма векторами –
розвитку, безпеки, відповідальності та гордості. Саме до останнього –
вектору гордості – залучено туристичну галузь, як таку, що здатна залучити
значні фінансові надходження, забезпечити створення нових робочих місць,
розширити малий та середній бізнес, а також покращити імідж України на
міжнародній арені. Вектор гордості – це забезпечення взаємної поваги та
толерантності в суспільстві, гордості за власну державу, її історію, культуру,
науку, спорт. Одна з ключових позицій полягає тут у формуванні низки так
званих бренд-меседжів, покликаних популяризувати Україну у світі, серед
яких, зокрема, й такий: Україна – країна, приваблива для туризму (Указ
Президента України «Про Стратегію сталого розвитку «Україна – 2020»»,
2015).
Проте, аналізуючи концепцію Державної цільової програми розвитку
туризму та курортів на період до 2022 р., погоджуємось з її розробниками,
які вважають, що перед вітчизняною туристичною галуззю зараз знаходяться
численні перешкоди на шляху її розвитку, зокрема [21]:
– відсутність системного підходу до розроблення програм розвитку
туризму та курортів усіх рівнів, та скоординованих дій, зокрема, таких, що
сприяють умовам для розвитку внутрішнього та в’їзного туризму;
– недосконалість системи ведення статистичного обліку у сфері
туризму та курортів;
– низький рівень технічного регулювання та стандартизації, що
призводить до відсутності належного інфраструктурного облаштування та
інформаційного забезпечення туристичних об’єктів і маршрутів
(Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції
 8

Державної цільової програми розвитку туризму та курортів на період до 2022

року»).
Оптимальним варіантом вирішення перерахованих проблем є, на думку
державних урядників, такий, який обумовлює розвиток туризму та курортів
на умовах державно-приватного партнерства, забезпечення раціонального
використання, охорони та відтворення туристичних ресурсів, детінізацію
туристичної діяльності, збалансування державних та приватних інтересів у
сфері туризму та курортів, збереження та ефективне використання
природних територій і лікувальних ресурсів, забезпечення доступності та
прозорості інформації про туристичні ресурси (Розпорядження Кабінету
Міністрів України «Про схвалення Концепції Державної цільової програми
розвитку туризму та курортів на період до 2022 року», 2013).
Вважаємо, що цей варіант є прийнятним для втілення, однак його
реалізація є неможлива без формування раціональної системи агентського
бізнесу.
Сьогодні сфера туризму досить стрімко розвивається. Масовий туризм
перетворився на дуже важливу та прибуткову гаузь народного господарства
багатьох країн світу. В той же час можна впевнено затвердити, що туризм є
одним з найвищих прибуткових відрахувань світової економіки, а також
займається першим місцем серед галузей світового господарського
комплексу за об'єктом експорту товарів та послуг. Туризм і подорожі
увійшли в число першочергових потреб людини [14].
Основу туристичної діяльності складають фірми та організації,
реалізація та надання туристичних послуг, а саме:
1) фірми-туроператори - виробники туристичного продукту. Вони
формують тури: розгортають маршрути, замовляють туристичні послуги у
безпосередніх виробників - готельних підприємств, транспортних
організацій, підприємств харчування, закладів культури, розвитку, досугу та
ін. Крім організації туру, туроператор забезпечує свою реалізацію за
 9

допомогою розміщення реклами, продажу путівок (ваучера), а також

здійснення самих подорожей та організації обслуговування туристів на
маршрутах. Фірма-туроператор ще більше виступає оптовим продавцем,
реалізуючи свій продукт для посередників - продавців, то є турагентам. У той
час, коли туроператор може продавати путівки та самостійно безпосередньо
споживачам туристичного продукту, якщо є туристи;
2) фірми-турагенти - продають за визначену винагороду турів
туроператора на основі укладеного між ними договору. Турагент забезпечує
рекламу туроператорів, їх продаж та доставку клієнтам до місця початку
подорожей, здійснює контроль якості обслуговування, збирає заміну та
запрошення клієнтів. Головним документом, заснованим на якому строятся
взаємовідносини між турагентом і туроператором, є агентський договір.
Туризм має багатосторонній вплив на економічний розвиток, який
проявляється через ряд функцій, що узагальнені на рисунку 1.1.

забезпечення зайнятості стимулювання інвестиційних

населення потоків

нівелювання платіжного продуктивна

Функції
балансу

виробнича створення доходу згладжування

Рис.1.1. Функції туризму в економічному розвитку країн [17]

Наведені на даному рисунку функції кількісно можуть бути оцінені за

допомогою таких показників, як туристські витрати, кількість туристських
 10

ночівель, туристських прибуттів, середня тривалість перебування, частка

доходів від туризму у національному доході, частка доходів від туризму в
експорті країни, частка витрат на туризм в імпорті країни, кількість та якість
робочих місць у сфері туризму, вплив туристичної індустрії на регіональний
розвиток, а також туристичний мультиплікатор.
Також туризм впливає на соціально-економічний розвиток країни і має
велике значення у вирішенні економічних проблем суспільства. Він
передбачає [30]:
1) підвищення життєвого рівня населення (приплив іноземних туристів
є джерело доходу для місцевого населення туристських центрів);
2) стимулююча функція (приплив іноземних туристів сприяє розвитку
галузей, пов'язаних з випуском предметів народного споживання і наданням
послуг розміщення, харчування та ін.);
3) зростання зайнятості місцевого населення (інтенсивно розвивається
туристична індустрія, відрізняючись високими затратами на одиницю
виробленого продукту, створює значну кількість робочих місць);
4) фіскальна функція (агентський бізнес в туризмі дозволяє збільшити
надходження до місцевого та державного бюджетів за допомогою
податкових відрахувань, вироблених господарюючими суб'єктами,
залученими в процес створення і реалізації туристичного продукту).
Сучасний туристичний бізнес отримав широке поширення в останній
час завдяки розвитку інтернет-комунікацій.
Характерною рисою сучасного туристичного бізнесу є те, що він
виступає посередником у відносинах між кількома туроператорами та
агентами у базі даних. Ця база постійно поповнює пропозиції кількох
операторів, агент, що має доступ до цієї бази, самостійно вибирає той тур
туроператора, який буде реалізовуватися, основуючись на якості та
пропонованих цінах.
Таким чином, туристичний бізнес відіграє важливу роль не тільки в
 11

забезпеченні ефективності туристичної галузі, але й в економічному розвитку

країни в цілому.
Загалом міжнародний ринок туристичного бізнесу в туризмі виник в
60-70 рр. ХХ ст.. Саме в даний період часу міжнародний туризм набув
всесвітнього характеру. В цілому, у функціонуванні міжнародного ринку
агентського бізнесу в туризмі беруть участь всі без винятку країни світу.
Міжнародний ринок туристичного бізнесу пройшов у власній еволюції
наступні етапи розвитку (рис. 1.2):

зародження міжнародного туризму (до Х ст.)

становлення міжнародної туристичної сфери (Х – поч.

ХІХ ст.)

інтернаціоналізація ринку туристичних послуг (сер. ХІХ –

сер. ХХ ст.)

розвиток масового туризму (50-70-ті роки ХХ ст.)

транснаціоналізація туристичної сфери (70-ті роки ХХ ст.

– сьогодення)

Рис. 1.2. Етапи розвитку міжнародного ринку туристичного бізнесу [4]

 12

Щодо класифікації за географічною ознакою, то ВТО виділяє шість,

декілька відмінних по складу від прийнятих у вітчизняній географії,
туристських макрорегіонів світу [1, c.24- 25], що наведено на рисунку 1.3.

Європейський

Регіон Близького
Південно-азійський Сходу

Азійсько-
Африканс-ький
Тихоокеан-ський

Американський

Рис. 1.3. Туристичні макрорегіони світу (за класифікацією ВТО) [15]

При цьому до зазначених на рисунку 1.3. макрорегіонів належить певна

кількість країн: До Європейського - країни Західної, Північної, Південної,
Центральної і Східної Європи, включаючи усі колишні республіки СРСР, а
також держави Східного Середземномор'я (Ізраїль, Кіпр, Туреччина);
Американський - країни Північної, Південної, Центральної Америки, острівні
держави і території Карибського басейну; Азійсько- Тихоокеанський - країни
Східної і Південно - Східної Азії, Австралія і Океанія; Африканський -
країни Африки, окрім Єгипту і Лівії; Південноазійський - усі країни
Південної Азії;
 13

Регіон Близького Сходу - країни Західної і Південно-західної Азії,

Єгипет і Лівія [15].
Отже, ринок туристичного бізнесу як вид економічної діяльності має
такі характерні риси (рис. 1.4) [7, c.35- 36]:

на відміну від зовнішньої діяльності він заснований не на

обміні товарами, а на обміні туристами - живими людьми;

туристичний попит відтворюється в меті подорожі, її

тривалості, комфортності, безпеці. Отже, забезпечення цих
якостей і формує туристичну структуру, що має комплексний
Характерні риси міжнародного ринку туристичних послуг

характер;

туристичний попит є надзвичайно еластичним: він швидко

змінюється при зменшенні доходів сімейних бюджетів або при
збільшенні рівня цін на послуги і товари рекреаційно -
туристичного призначення. На нього також впливають стихійні
лиха, транспортні катастрофи, терористичні акти, війни;

туристичні послуги не мобільні: вони не можуть слідувати

за покупцем і не підлягають збереженню. Момент їх реалізації і
виробництва збігається у часі і просторі, а якість послуги
визначається тільки в момент її споживання;

у пропозиції відсутня гнучкість;

туристичний попит має тенденцію до концентрації як у
часі, що забезпечує чіткий сезонний характер функціонування
певних секторів ринку, так і у просторі - формуючи певні
туристичні центри, райони тощо;

належить до найбільш капітало- і працемістких галузей;

пропозиція послуг, тобто кількість країн, що переважно

приймають туристів, значно перевищує попит на туристичні
поїздки, тобто кількість країн - постачальників туристів. Таким
чином, ринок міжнародного туризму є ринком покупця;

Рис. 1.4. Характерні риси міжнародного ринку туристичних послуг

 14

До складу міжнародного ринку туристичного бізнесу входять три

основні компоненти: туристи / екскурсанти, туристичні ресурси та
туристичні підприємства, ефективне поєднання яких визначає загальну
ефективність функціонування ринку агентського бізнесу в туризмі та
визначає структурно-логічну побудову його статистичного дослідження (рис.
1.5).

Рис. 1.5. Структура міжнародного ринку туристичного бізнесу [7]

Таким чином, можна зробити висновок, що міжнародний ринок

туристичного бізнесу це складне та багатоступеневе поняття, яке
сформувалось внаслідок еволюції безпосередньо явища агентського бізнесу
в туризмі . До того ж, міжнародний ринок агентського бізнесу в туризмі
 15

доречно розглядати як певну систему, яка має властиві їй елементи: суб’єкти,

об’єкти.

1.2. Сучасні напрями розвитку туризму

Характерною рисою розвитку світового ринку туристичного бізнесу є

випереджаючі темпи приросту валютних надходжень від туристичного
бізнесу над туристськими прибуттями (табл. 1.1).

Таблиця 1.1
Динаміка міжнародних туристських прибуттів та валютних надходжень
від світової туристичної галузі, 1950-2020 рр.

Рік Кількість Приріст, % до Валютні Приріст, % до

прибуттів, млн. попереднього надходження, попереднього
осіб періоду млрд. дол. періоду
1950 25 - 2 -
1960 69 176,0 7 250,0
1970 160 131,8 18 157,1
1980 285 78,1 102 466,7
1990 459 61,0 265 159,8
2000 686 49,5 476 79,6
2005 806 5,6 680 9,3
2010 934 17,5 712 4
2015 1202 28,9 754 5
2017 1208 5 759 0,6
2019 1211 3,3 777 3,4
2020 1214 1,8 797 2,8

Тенденція зростання пов’язана, з одного боку, з відкриттям нових

 16

туристичних напрямків та розробкою нових більш дорогих турпродуктів,

збільшенням дальності поїздки, а з іншого – зі збільшенням витрат туристів
безпосередньо під час здійснення подорожі.
Таким чином, аналіз розвитку міжнародного ринку агентського бізнесу
в туризмі дозволяє зробити висновок, що міжнародний туризм розвивається в
тісному взаємозв’язку з іншими сторонами міжнародного життя і реагує
підйомом або спадом темпів зростання на загальноекономічну кон’юнктуру і
політичну ситуацію.
Стратегічною метою розвитку туризму в Україні полягає у створенні
продукту, конкурентоспроможного на світовому ринку, який може
максимально задовольнити туристичні потреби населення країни,
забезпечити на цій основі комплексний розвиток територій та їх соціально-
економічних інтересів при збереженні екологічної рівноваги та історико-
культурної спадщини. Це стосується, перш за все, таких привабливих
туристично-рекреаційних зон, як Волинська, Закарпатська, Івано-
Франківська, Львівська, Полтавська, Рівненська, Херсонська, Чернівецька
області, м Київ.
Крім цього, необхідно створити сприятливий клімат для залучення
інвестицій в санаторно-курортну галузь, провести прозору приватизацію на
тендерній основі нерентабельних, непрацюючих, недобудованих курортно-
рекреаційних установ. Безумовно, треба багато чого зробити, що буде
сприяти як збереженню традицій санаторного лікування в країні, так і
розвитку загальнодержавного конкурентоспроможного внутрішнього ринку
курортно-рекреаційних послуг, їх здешевлення і виходу на ринок країн СНД і
Європи, внаслідок чого курортна галузь стане вагомим джерелом наповнення
бюджету всіх рівнів.
Всесвітній економічний фо рум (ВЕФ) підготував новий звіт про
туристичну конкурентоспроможності країн - Travel & Tourism
Competitiveness. У ньому Україна опинилася на 76-му місці. Її сусідами по
 17

рейтингу - балканські країни Македонія і Албанія.Украіна піднялася на 9

сходинок вгору. На користь країни зіграли її високі стандарти в сфері
охорони здоров'я і гігієни, а також порівняно непогана кваліфікація
персоналу (8-я і 44-а позиції відповідно). А головними проблемами є
відносно високі ціни в країні (перш за все, на готелі та транспорт) і надмірна
зарегульованість галузі з боку держави - відповідно 110-е і 114-е місця в
рейтингу.
Топ-10 по туристичній конкурентоспроможності в цілому не змінився.
Перші два місця залишаються за Швейцарією і Німеччиною, далі йдуть
Австрія, Іспанія і Великобританія, кожній з яких вдалося посилити свої
позиції в порівнянні з останнім рейтингом. Франція і Швеція опустилися на
чотири рядки кожна, але поки тримаються в десятці. США і Сінгапур
залишилися при своїх шостий і десятої рядках відповідно, а Канада піднялася
з 9-го на 8-е місце.
На думку укладачів звіту, одну з ключових ролей в підвищенні
конкурентоспроможності туристичної галузі грає візова політика країни.
Туристична відкритість в свою чергу стимулює створення нових робочих
місць і економічну стійкість в цілому.
Всесвітній економічний форум склав рейтинг країн з найбільш
конкурентоспроможними і привабливими для бізнесу туристичними
галузями.
Індекс конкурентоспроможності поїздок і подорожей виміряв,
наскільки різні чинники і урядова політика сприяють розвитку туристичної
галузі тієї чи іншої країни і приваблюють в неї новий бізнес.
Індекс базувався на трьох основних показниках (регуляторне
законодавство, середа для бізнесу та інфраструктура та людські, природні та
культурні ресурси), які в свою чергу поділялися на 14 показників, серед яких
безпека, цінова конкурентоспроможність, туристична інфраструктура та ін.
Перші два місця в рейтингу другий рік поспіль займають Швейцарія і
 18

Німеччина. Увійшовши до п'ятірки кращих, свої позиції в рейтингу

поліпшили Австрія, Іспанія, Великобританія. У десятку входять також США,
Великобританія, Франція, Канада, Швеція та Сінгапур.
Японія в рейтингу зайняла 14-е місце, Португалія - 20-е, Норвегія - 22-
е, Італія - 26-е, ОАЕ - 28-е, Польща - 42-е, Ізраїль - 53-е, Росія - 63-е , Індія -
65-е, Грузія - 66-е, Румунія - 68-е.
Рейтинг туроператорів України представлений в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2.
Рейтинг туроператорів України за 2020 рік

Туроператор Оцінка Переноси Частота Робота Підтвердження Рішення

експертів та не гідів замовлень спірних
затримки поселень питань
рейсів
1 2 3 4 5 6 7
TEZ Tour 8.6 8.7 9.12 8.56 8.92 8.22
Mouzenidis 8.16 8.24 8.76 8.78 7.92 7.62
travel
PegasTouristi 7.96 7.94 8.58 7.9 8.4 7.48
k
Coral Travel 7.76 7.84 8.44 7.7 7.92 7.14
TUI 7.48 7.52 7.86 7.62 7.62 6.54
Kompas 7.38 7.56 8 7.3 7.4 7.02
ALF 7.06 7.26 7.58 7.26 6.84 6.76
Anex tour 6.84 6.68 8.54 5.8 7.86 5.48
Join Up 6.54 5.04 7.42 6.58 7.56 6.36
TPG 6.12 6.42 6.4 6.72 5.66 5.16
Джерело: https://advanttravels.com/ratings/rejting-turoperatorov-ukrainy-
2020/

Як бачимо, в першій десятці більшість місць, як і раніше, займають

ТО, що працюють на турецько-єгипетських напрямках, частка яких на ринку
організованого туризму становить від 80 до 90%. Перші десять операторів зі
списку в даний момент визначають розвиток виїзного туризму України.
 19

Два туроператора (Join UP! І AnexTour) дуже сильно відірвалися від

всіх інших за обсягами продажів. Цьому, звичайно, сприяє наявність у них
власних авіакомпаній і величезні амбіції.
Компанія Join UP! Має дуже розлагоджену агентську мережу. Слід
відмітити зручність укладання агентських договорів безпосередньо на сайті
компанії. Перелік агентських договорів, укладених в 2019-2020 роках
наведений в додатку А.
Компанія AnexTour також має дуже широку агентську мережу. Станом
на кінець 2020 року,компанією укладено більше ніж 3500 агентських
договорів (https://www.anextour.com.ua/page/2723/reestr-turisticheskikh-
agentstv-ua).
До першої трійки також увійшов за результатами року TUI Ukraine, який
збільшив обсяги, порівняно з минулим роком, майже в два рази.
Туроператор TUI Україна - один з українських операторів, що займають
на ринку туристичних послуг лідируючі позиції. Крім основної діяльності, в
активах компанії працює ціла мережа туристичних агентств. ТУИ Україна
була заснована в якості філії TUI Group, всесвітньо відомого туристичного
оператора, утвореного на базі злиття німецької та британської туристичних
компаній. Українська філія сформувався на основі не менш популярною
компанії «Вояж Київ», а возз'єднання з лідером туристичного ринку Turtess
Travel швидко вивело оператора на провідні позиції.
Решта туроператори намагаються тримати марку і збільшувати обсяги
(якщо вони збільшуються) плавно, без особливих ризиків (додаток А).
Представлені в додатку А обороти компаній напряму залежать від
агентської мережі кожної окремої компанії: чим ширше мережа, тим більше
обороти компанії.
Лідером за обсягами оперування очікувано став AnexTour, який
відправляв чартери на літаках своєї авіакомпанії по восьми напрямках:
Туреччина (251 тисяча клієнтів), Єгипет (225 тисяч), Домінікана (18 тисяч),
 20

ОАЕ (8,7 тисячі), Таїланд (5 , 3 тисячі туристів на початку 2020 року), Куба
(1,8 тисячі туристів за той же період), Іспанія (1,7 тисячі на початку року) і
Мальдіви (644 туриста після карантину).
На другому місці опинився Join UP !, обсяги якого хоч і сильно
зменшилися, проте як і раніше досить великі. Компанія втратила через
карантин кілька дуже перспективних ринків (особливо шкода Італію, куди
раніше масово літали літаки SkyUp), проте продовжує входити в число
лідерів по інших напрямках.
Третій - TUI Ukraine. За 2020 рік оператор відправив 131,6 тис.
Українських туристів до Туреччини, 122,6 тисячі до Єгипту, 3,6 тисячі в
Емірати, більше 2 тисяч до Хорватії, більше тисячі до Болгарії, більше тисячі
в Чорногорію і більше 16 тисяч за іншими напрямками.
Таким чином, Україна за конкурентоспроможністю туристичного
бізнесу стала 76-ю зі 140 країн світу. При цьому вона поліпшила свою
позицію в порівнянні з рейтингом 2011 року на дев'ять пунктів.

1.3. Особливості розвитку туристичних ресурсів

Туристична інфраструктура – сукупність різних суб'єктів туристичної

діяльності (готелі, туристичні комплекси, кемпінги, мотелі, пансіонати,
підприємства харчування, транспорту, заклади культури, спорту тощо), які
забезпечують прийом, обслуговування та перевезення туристів. Таким
чином, це будівлі і споруди, засоби комунікації, транспортна система, які
задіяні в наданні туристичних послуг.
Туристична інфраструктура охоплює:
• – туристичні ресурси – сукупність природних, історичних,
культурних, соціально-економічних та інших ресурсів відповідної території,
які задовольняють різні потреби туриста;
 21

• – суб’єктів туристичної діяльності – суб’єкти господарювання,

що зареєстровані у встановленому чинним законодавством тієї чи іншої
країни порядку, і мають ліцензію або дозвіл на здійснення діяльності,
пов’язаної із наданням туристичних послуг та внесені до Державного реєстру
суб’єктів туристичної діяльності; такий суб’єкт туристичної діяльності як
туроператор безпосередньо та регулярно здійснюють діяльність щодо
створення турпродукту, реалізації та надання туристичних послуг, а також
посередницьку діяльність із надання характерних і супутніх послуг.
• – туристичну індустрію – сукупність суб’єктів туристичної
діяльності, організаційні структури підприємств харчування, транспорту,
торгівлі, закладів культури, освіти, спорту тощо, які забезпечують надання
послуг, виробництво та реалізацію товарів для задоволення потреб туристів;
• – туристичні послуги – послуги щодо розміщення, харчування,
інформаційно-рекламного обслуговування, а також послуги закладів
культури, спорту, побуту, розваг тощо, спрямовані на задоволення потреб
туристів;
• – туристичний продукт – попередньо розроблений комплекс,
який поєднує такі послуги, що реалізуються або пропонуються до реалізації
за єдиною ціною. Сюди входять: а) послуги перевезення; б) послуги
проживання; в) інші туристичні послуги, не пов’язані із перевезенням і
проживанням.
Туристична інфраструктура сприяє виробництву туристичного
продукту - попередньо розробленому комплексу туристичних послуг, який
поєднує не менше, ніж дві такі послуги, що реалізується або пропонується
для реалізації за визначеною ціною, до складу якого входять послуги
перевезення, послуги розміщення та інші туристичні послуги, не пов'язані з
перевезенням і розміщенням, наприклад, послуги з організації відвідувань
об'єктів культури, відпочинку та розваг, реалізації сувенірної продукції тощо.
В нормативно-правових актах використовується також поняття «туристичні
 22

ресурси України», яке тлумачиться як «пропоновані або такі, що можуть

пропонуватися, туристичні пропозиції на основі та з використанням об'єктів
державної, комунальної чи приватної власності» [5].
Під інфраструктурою туристичного бізнесу розуміють також
сукупність організаційних структур і нормативно оформлених процедур, що
забезпечують функціонування та взаємодію суб'єктів туристичної діяльності
і регулюють рух матеріальних, фінансових, інформаційних потоків між ними
та зовнішнім (соціальним і природним) середовищем. Структуру спортивно-
туристичної ринкової інфраструктури можна представити у вигляді трьох
складових: інституційної, інформаційної, регламентуючої [15].

Висновки до першого розділу

Туризм впливає на соціально-економічний розвиток країни і має велике

значення у вирішенні економічних проблем суспільства та передбачає:
підвищення життєвого рівня населення; стимулююча функція; зростання
зайнятості місцевого населення; фіскальна функція.
Стратегічною метою розвитку туризму в Україні полягає у створенні
продукту, конкурентоспроможного на світовому ринку, який може
максимально задовольнити туристичні потреби населення країни,
забезпечити на цій основі комплексний розвиток територій та їх соціально-
економічних інтересів при збереженні екологічної рівноваги та історико-
культурної спадщини. Це стосується, перш за все, таких привабливих
туристично-рекреаційних зон, як Волинська, Закарпатська, Івано-
Франківська, Львівська, Полтавська, Рівненська, Херсонська, Чернівецька
області, м Київ.
Туристична інфраструктура – сукупність різних суб'єктів туристичної
діяльності (готелі, туристичні комплекси, кемпінги, мотелі, пансіонати,
 23

підприємства харчування, транспорту, заклади культури, спорту тощо), які

забезпечують прийом, обслуговування та перевезення туристів. Таким
чином, це будівлі і споруди, засоби комунікації, транспортна система, які
задіяні в наданні туристичних послуг.
Туристична інфраструктура охоплює: туристичні ресурси; суб’єктів
туристичної діяльності; туристичну індустрію; туристичні послуги;
туристичний продукт.

РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ ТУРИСТИЧНИХ РЕСУРСІВ ХМЕЛЬНИЦЬКОГО
ПРИДНІСТЕР'Я

2.1. Загальна характеристика Хмельницького Придністер'я як

туристичного напрямку

Одним із регіонів України де є прекрасні природні й, частково,

соціальні умови для розвитку екстремального туризму є Середнє
Придністер'я у межах чотирьох областей: Тернопільської, Хмельницької,
Вінницької та Чернівецької. Аналіз природних умов Вінницького
Придністер'я показав, що тут можна активно розвивати майже всі види
екстремального туризму за умов покращення сфери послуг.
Хмельницька область має величезні природні ресурси для динамічного
розвитку туризму і рекреації. Як відомо, природно-ресурсний потенціал на
конкретній території формує поєднання її природних умов і ресурсів. За
 24

рівнем забезпечення землями рекреаційного призначення Хмельницька

область займає перше місце в країні [5], а природні рекреаційні ресурси
займають друге місце в структурі її природно-рекреаційного потенціалу [4].
Однак сьогодні рекреаційний потенціал області використовується
недостатньо, що пояснюється особливостями регіонального господарювання
та слабкою промоцією регіону для потреб туризму та рекреації. Клімат
Хмельницької області зумовлений її географічним положенням у
центральній частині Правобережної України та впливом Волино-Подільської
височини. Загалом він помірно-континентальний з м'якою зимою та досить
теплим вологим літом [4]. Важливе значення для розвитку туризму та
рекреації мають геолого-геоморфологічні ресурси. Особливості рельєфу
області сприяють розвитку активних видів туристично-рекреаційної
діяльності. Серед геоморфологічних масивів Хмельниччини найбільш
вагомими є Придністер’я і Товтровий кряж. Карстові печери, пляжі, рифи та
інші геоморфологічні об’єкти області сприятливі для розвитку пізнавального,
екологічного, екстремального туризму. Серед заповідних пам’яток цієї
категорії найбільш відомою є печера «Атлантида» – одна з найкрасивіших
карстових печер Волино-Подільського плато, розташована на території НПП
―Подільські Товтри.
Важливу роль у розвитку туризму і рекреації області виконують
території та об’єкти природно-заповідного фонду Хмельниччини, адже вони
є місцем зосередження унікальних, у тім числі ендемічних та реліктових,
представників флори і фауни, атрактивних ландшафтів. ПЗФ Хмельниччини
займає площу понад 300 тис. га і становить 14,8 % загальної території
області. Він включає 472 заповідні об'єкти, у тому числі один
загальнодержавного значення – Національний природний парк "Подільські
Товтри" [3].
Хмельницька область володіє значними природними ресурсами для
динамічного розвитку туризму і рекреації, які можна використовувати з
 25

туристсько-рекреаційною метою впродовж всього року. Сприятливим

чинником для розвитку туризму і рекреації в області є відносно невисока
концентрація промисловості, порівняно сприятлива екологічна ситуація і
значний потенціал рекреаційних ресурсів, який в сучасних умовах
використовується тільки частково.

2.2. Аналіз туристичної інфраструктури Хмельницького Придністер'я

Даючи характеристику туристично-рекреаційної сфери варто також

здійснити аналіз переваг і недоліків туристичного потенціалу Хмельницького
Придністер'я шляхом проведення SWOT-аналізу. SWOT-аналіз дозволить
виявити сильні і слабкі сторони туристичної галузі регіону, а також
охарактеризувати сприятливі можливості та загрози. SWOT-аналіз
ефективного розвитку туристичної сфери Львівщини наведений у табл. 2.1.
Таблиця 2.1
SWOT-аналіз туристичної інфраструктури Хмельницького
Придністер'я
Сильні сторони (S) Слабкі сторони (W)

1. Наявність природних та 1. Низький рівень розвитку туристично-

рекреаційних ресурсів. рекреаційної інфраструктури.
2. Природно-кліматичні умови. 2. Недостатня розвиненість інфраструктури
3. Вигідне транспортно- готельно-туристичного комплексу міста, стан її ще
географічне положення. не відповідає світовим стандартам у туризмі.
4. Визначні історичні пам’ятки 3. Незадовільний стан доріг.
(стара історична частина Львова 4. Відсутність під’їздів до багатьох туристичних
занесена до світової спадщини об’єктів.
ЮНЕСКО). 5. Неефективне використання туристично-
5. Широкий спектр допоміжних рекреаційного потенціалу в сільській місцевості як
послуг (закладів харчування, одного з чинників зменшення безробіття.
розважальних закладів тощо). 6. Недосконалість законодавчої та нормативно-
6. Наявність суспільних та правової бази в галузі туризму.
комерційних організацій, які 7. Слабка взаємодія місцевих органів виконавчої
 26

можуть сприяти розвитку влади та органів місцевого самоврядування щодо

туризму. забезпечення розвитку туризму і рекреації в регіоні.
7. Значна кількість санаторна- 8. Низька якість та недостатній асортимент
курортних закладів. туристичних послуг.
8. Значний потенціал розвитку 9. Недостатність туристичної інформації як для
релігійного (паломницького) туристів, так і для підприємств, що надають
туризму завдяки наявності послуги у сфері туризму (рекламної продукції,
великої кількості культових інформації про область, недосконалість бази даних
об’єктів різних віросповідань і щодо туристично-рекреаційних об’єктів).
конфесій. 10. Неефективна діяльність відповідних структур
щодо забезпечення екологічної безпеки територій
для розвитку рекреаційного бізнесу.

Можливості (O) Загрози (Т)

1. Розвиток різних елементів 1. Зростаюча конкуренція серед туристичних

туристичної та відпочинкової регіонів України.
інфраструктури. 2. Занепад архітектурних пам’яток та урбаністичної
2. Поліпшення екологічної структури міста.
ситуації області, збереження її 3. Зниження платоспроможного попиту населення
природного середовища. внаслідок скорочення прибутковості основних
3. Освоєння нових туристичних галузей економіки.
ринків. 4. Посилення виїзного туризму в сусідні регіони та
4. Наявність інвестиційних за кордон у зв’язку з низьким рівнем надаваних
проектів розвитку зон послуг.
відпочинку. 5. Складна екологічна ситуація.
5. Можливість росту ринку 6. Кризи - політичні конфлікти, природні лиха
туристичних послуг, при тощо.
ефективному використанні
наявних туристичних ресурсів та
інфраструктури.
6. Зростаючий інтерес громадян
до історико-культурної
спадщини.

Проведений SWOT-аналіз дозволив виявити ключові фактори успіху,

туристичної інфраструктури Хмельницького Придністер'я, та певні недоліки,
які негативно впливають на розвиток туристичної діяльності в регіоні.
Однак зазначені недоліки та загрози розвитку туристичної
інфраструктури повинні бути ліквідовані за допомогою дієвої політики
 27

органів місцевого самоуправління у взаємодії із суб’єктами підприємницької

діяльності.
Аналіз туристичної інфраструктури Хмельницького Придністер'я
показав, що об’єктивно область має всі передумови для інтенсивного
розвитку внутрішнього та іноземного туризму: особливості географічного
розміщення та рельєфу, сприятливий клімат, багатство природного, історико-
культурного та туристично-рекреаційного потенціалів і т.д. Проте існує і ряд
факторів, які перешкоджають ефективному розвитку цього виду діяльності
на сучасному етапі.
При визначенні проблем розвитку туристичної інфраструктури та
шляхів їх вирішення слід оптимально поєднати соціальні потреби населення
на оздоровлення та відпочинок із економічними вигодами.
Тому туристичну індустрію необхідно розглядати як сферу
задоволення важливих суспільних потреб, яка до того ж є ефективною в
еколого-економічному плані і повинна поступово зайняти одне із перших
місць в економічній структурі області. А ефективний розвиток туризму,
повинен базуватися на раціональному використанні природних та
кліматичних умов, етнічних, історичних, архітектурних пам’яток краю, що в
свою чергу, дозволить значно збільшити потік іноземних туристів в Україну
й приплив валютних надходжень в економіку країни. Саме розвиток туризму
та рекреації стимулюватиме економічну активність, розвиток малого й
середнього бізнесу, створить робочі місця в різних секторах економіки,
зменшить відтік кадрів за кордон.

2.3. Оцінка факторів впливу на розвиток туристичних ресурсів

Хмельницького Придністер'я

Можна виділити три групи факторів впливу на розвиток туристичних

 28

ресурсів Хмельницького Придністер'я, що впливають на характер проведення

дозвілля та, у свою чергу, на модель туристського відпочинку:
Технологічні (засоби масової комунікації);
Інституційні (законодавчі);
Соціально-економічні (демографічні, розмір доходу, професія).
В свою чергу, характер проведення дозвілля є одним з основних
факторів, що впливають на розвиток туристичних ресурсів Хмельницького
Придністер'я.
Основні чинники, що впливають розвиток туризму діляться на статичні
і динамічні. До статичним відносяться сукупність природно-географічних
факторів. Вони мають неминущі, постійні значення. Людина лише
пристосовує їх до туристичних потреб, робить їх доступнішими для
використання. Природно-кліматичні та географічні фактори Хмельницького
Придністер'я знаходять вираження у красивій, багатій природі, кліматі,
рельєфі місцевості, підземних багатствах (мінеральні печери тощо).
культурно-історичні фактори (пам'ятки архітектури, історії тощо) теж
значною мірою можна віднести до статичних факторів.
До динамічних факторів впливу на розвиток туристичних ресурсів
Хмельницького Придністер'я належать демографічні, соціально-економічні,
матеріально-технічні та політичні чинники. Вони можуть мати різну оцінку
значення, що змінюються у часі та у просторі. Крім того, фактори, що
впливають на розвиток туристичних ресурсів Хмельницького Придністер'я,
діляться на зовнішні (екзогенні) та внутрішні (ендогенні).
Зовнішні (екзогенні) чинники впливають на розвиток туристичних
ресурсів Хмельницького Придністер'я за допомогою демографічних і
соціальних змін. Ця група включає: вік населення. Збільшення числа
працюючих жінок та зміна доходу на кожну сім'ю, зростання пропорції
одиноких людей, тенденції до пізнішого одруження та утворення сім'ї,
зростання кількості бездітних пар у складі населення, зменшення
 29

імміграційних обмежень, збільшення оплачених відряджень та більш гнучких

графіків робочого часу, більше ранній вихід на пенсію; збільшення
усвідомлення туристських можливостей. Майже всі, перелічені вище
показники тією чи іншою мірою впливають на структуру вільного часу
населення, що створює об'єктивні соціально-демографічні умови розвитку
туризму. Тому при розробці програм розвитку туристичних ресурсів
Хмельницького Придністер'я важливо виявити структуру фонду часу
населення та бюджет вільного часу.
В даний час у нас виявляються неузгодженості між структурою
вільного часу та економічними можливостями частини населення внаслідок
того, що багато підприємств відправляють своїх працівників у неоплачені
відпустки. Складається ситуація, коли значна частина населення, має вільний
час, неспроможна скористатися туристськими послугами. У свою чергу,
представники комерційних структур, що мають матеріальні можливості для
відпочинку з використанням можливостей туристських фірм, часто не
можуть дозволити собі навіть короткострокової відсутності.
Число зовнішніх факторів, що впливають на розвиток туристичних
ресурсів Хмельницького Придністер'я, відносяться також економічні та
фінансові фактори:
поліпшення (погіршення) економічної та фінансової ситуації;
збільшення (зниження) персонального доходу;
більш висока (низька) туристична активність залежно від виділеної на
відпочинок частини доходів;
зростання (зниження) частки суспільно-виділюваних коштів на
покриття витрат на туризм і подорожі.
До соціально-економічних чинників, які впливають на розвиток
туристичних ресурсів Хмельницького Придністер'я, ставляться також
підвищення рівня освіти, культури, естетичних потреб населення. Як елемент
естетичних потреб можна розглядати прагнення людей ознайомитись з
 30

побутом, історією, культурою, умовами життя Хмельницького Придністер'я.

Крім того, до зовнішніх факторів впливу на розвиток спортивно-
туристичної інфраструктури Львівської області належать зміни політичного
та правового регулювання; технологічні зміни; розвиток транспортної
інфраструктури та торгівлі, а також зміна умов безпеки подорожей.
Внутрішні (ендогенні) фактори – це фактори, що впливають
безпосередньо у сфері туристичних ресурсів Хмельницького Придністер'я.
До них відносяться насамперед матеріально-технічні чинники, що мають
найважливіше значення у розвиток туризму. Головний їх пов'язані з
розвитком засобів розміщення, транспорту, підприємств громадського
харчування, рекреаційної сфери, роздрібної торгівлі Хмельницького
Придністер'я тощо.
До внутрішніх факторів впливу на розвиток туристичних ресурсів
Хмельницького Придністер'я відносяться також фактори туристичного
ринку:
процеси попиту, пропозицію та поширення (як особливості сучасних
ринкових факторів можна виділити, наприклад, перетворення попиту на
турпродукти на постійний запит, а також зростання індивідуального туризму;
зростання ролі сегментації ринку (поява нових всередині регіональних
туристських сегментів. Збільшення відстаней подорожей, різноманітність
форм проведення канікул, зростання короткострокового перебування,
зростання диверсифікації туристичного розвитку на просторі тощо);
зростання ролі координації діяльності у туризмі Хмельницького
Придністер'я та процесів монополізації (посилення горизонтальних
інтеграцій, тобто зростання партнерських відносин великих фірм із середнім
та дрібним бізнесом; вертикальні інтеграції через створення стратегічних
туристських спілок; глобалізація туристського бізнесу тощо);
зростання ролі засобів і зв'язку з громадськістю (паблік рилейшнз) у
просуванні, рекламі та реалізації розроблюваних турпродуктів;
 31

зростання ролі кадрів у туризмі Хмельницького Придністер'я

(збільшення чисельності працівників, розвиток професійно-кваліфікаційної
структури, підвищення значення професійної підготовки, покращення
організації праці тощо);
зростання ролі туристського бізнесу Хмельницького Придністер'я
(створюються умови, за яких на ринку діє обмежена кількість великих
транснаціональних операторів і значна кількість родинних підприємств -
агентів, здійснюється ефективна реалізація турпродукту на основі
професійного маркетингу, що в свою чергу вражає потребу в підвищенні
кваліфікації персоналу).
Перелічені вище фактори, у свою чергу, поділяються на екстенсивні та
інтенсивні та стримуючі (негативні).
До екстенсивних факторів впливу на розвиток туристичної
інфраструктури Хмельницького Придністер'я відносяться:
зростання чисельності працівників;
збільшення кількості залучених до господарського обороту
матеріальних ресурсів;
будівництво нових об'єктів туризму із технічним рівнем існуючих.
Інтенсивні фактори впливу на розвиток туристичної інфраструктури
Хмельницького Придністер'я:
підвищення кваліфікації персоналу;
розвиток професійно-кваліфікаційної структури;
технічне вдосконалення матеріальної бази на основі впровадження
досягнень та результатів НТП, включаючи реалізацію цільових програм
покращення культури та якості обслуговування, індустріалізації,
технологізації та комп'ютеризації туризму;
раціональне використання наявних матеріальних ресурсів, об'єктів та
маршрутів Львівської області тощо.
До стримуючих факторів, що впливають на розвиток туризму
 32

Хмельницького Придністер'я негативно, належать: кризи, мілітаризація

економіки, зростання зовнішньої заборгованості, політична нестабільність,
зростання цін на предмети споживання, безробіття, страйки, криміногенна
обстановка, фінансова нестабільність (інфляція, стагнація валют), скорочення
обсягів особистого споживання, неблагополуччя екологічної ситуації
банкрутство туристських фірм, посилення туристських формальностей,
зниження квот обміну валют, невиконання турфірмами своїх зобов'язань
тощо.
Прикладом впливу негативних факторів на розвиток туризму
Хмельницького Придністер'я може бути ситуація у сфері світового туризму,
що склалася в результаті енергетичної кризи наприкінці 70-х років.
Внаслідок економічного спаду виникли нестабільність тарифів на
обслуговування (особливо на транспорті); зростання цін на туристичне
обслуговування загалом; погіршення готельного сервісу; скорочення
дальності поїздок, їх тривалості та витрат на них; зниження попиту поїздки
зарубіжних країн. Особливе місце серед факторів, що впливають на розвиток
туризму Хмельницького Придністер'я, займає фактор сезонності. Залежно від
сезону, обсяг спортивної туристичної діяльності може мати дуже серйозні
коливання. Туристські організації та установи вживають заходів,
спрямованих на зменшення сезонних спадів, наприклад, запровадження
сезонної диференціації цін (різниця у величині тарифів на проживання в
готелях залежно від сезону може досягати 50 %), розвиток тих видів туризму,
які не схильні до сезонних коливань – конгресний, діловий і т.д.

Висновки до другого розділу

Проведений SWOT-аналіз дозволив виявити ключові фактори успіху,

туристичної інфраструктури Хмельницького Придністер'я, та певні недоліки,
які негативно впливають на розвиток туристичної діяльності в регіоні.
 33

Однак зазначені недоліки та загрози розвитку спортивно-туристичної

інфраструктури повинні бути ліквідовані за допомогою дієвої політики
органів місцевого самоуправління у взаємодії із суб’єктами підприємницької
діяльності.
Аналіз туристичної інфраструктури Хмельницького Придністер'я
показав, що об’єктивно область має всі передумови для інтенсивного
розвитку внутрішнього та іноземного туризму: особливості географічного
розміщення та рельєфу, сприятливий клімат, багатство природного, історико-
культурного та туристично-рекреаційного потенціалів і т.д. Проте існує і ряд
факторів, які перешкоджають ефективному розвитку цього виду діяльності
на сучасному етапі.

РОЗДІЛ 3
ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНИХ РЕСУРСІВ
ХМЕЛЬНИЦЬКОГО ПРИДНІСТЕР'Я
 34

3.1. Зарубіжний досвід розвитку туристичних ресурсів

Світовий ринок туризму за різними оцінками становить 800 млн.

доларів США. Щорічно до нього залучаються від 12 до 15 млн осіб,
очікується щорічний приріст на рівні 6%. Експерти пов'язують це із впливом
трьох факторів: зростання добробуту населення; підвищений інтерес до
спортивного туризму як способу вийти із зони комфорту; зростаючий внесок
даного сектора у ВВП та зайнятість населення.
Водночас у світі спостерігається зростання ринку оздоровчого
(wellness) туризму, пов'язаного зі спортом та здоровим способом життя: від
563 млрд доларів у 2015 р. до 639 млрд доларів у 2017 р. [5].
В Іспанії у 2020 році 9,8 млн. іноземних туристів відвідували країну зі
спортивних причин, витративши в середньому, 1212 євро на людину, що на
22,5% більше, ніж 10 років тому[1].
Видовища, участь та ностальгія, які супроводжують участь у
спортивних подіях генерують численні покупки спортивного екіпірування,
квитків, вхідних плат, послуг з розміщення та туристичних послуг,
відвідування міст та інших сервісів. Вони відносяться до організації подій
(івент індустрія), клінікам, букмекерству, спонсорству, рекламі та правам на
трансляції. Надалі прибуток, одержуваний від відвідування спортивних
подій, повертається у дестинацію у вигляді податків, що дозволяють
фінансувати будівництво та експлуатацію спортивних споруд, організацію
самих подій [1; 2; 6-8].
З 2014 до 2017 рр. кількість європейців, які стверджували, що ніколи не
займалися спортом, зросла з 42 до 46%, а в 2020 році досягла 50,1%. Ця
негативна тенденція намітилася з 2009 року.
Розглянемо зарубіжний досвід у сфері розвитку гірськолижних
курортів та технологій гірськолижного будівництва, виділимо такі основні
тенденції цього процесу, та характерні риси інфраструктури зарубіжних
 35

гірськолижних курортів у порівнянні з аналогічними показниками в Україні.

1. Система гірськолижних курортів за кордоном характеризується
формуванням великих гірничо-рекреаційних районів, що включають великі
території. Ця риса відноситься, перш за все, до європейських курортів, де
гірськолижні традиції налічують багато десятиліть. Формуються т.зв.
"Райони катання", тобто. комплекси гірськолижних трас різного рівня
складності, розташованих у межах однієї або кількох долин та мають свою
систему витягів. У свою чергу райони катання, розташовані в межах одного
гірничо-рекреаційного комплексу, за допомогою підйомників або
автомобільного транспорту пов'язані між собою і надають можливість
рекреантам кататися протягом дня на різних трасах у різних районах, що
значно урізноманітнює катання. Досягається це рахунок застосування єдиної
системи пропуску на підйомники т.п., «ски-паса», купованого туристом у
себе готелі і використовуваного протягом усього терміну перебування на
курорті. Поширені системи знижок. Використання єдиного магнітного «скі-
паса» дозволяє також контролювати процес проходу туристів на витяг і
припиняти зловживання з боку персоналу [2].
2. Важливою відмінною рисою обслуговування туристів на
гірськолижних курортах зарубіжних країн є його комплексність, що
виражається в доступності всього різноманіття туристичного сервісу, в т.ч.
шкіл для дітей, навіть найменшого віку з виділенням їм спеціальних схилів.
3. Інфраструктура гірськолижних схилів відрізняється високою
технологічністю. Насамперед, це стосується всіх видів підйомного
обладнання, що експлуатується на схилах. Використання високошвидкісних
підйомників з великою пропускною здатністю дозволяє залучати на курорти
все більше людей, що вигідно відрізняє їх від вітчизняних гірськолижних
курортів, де черги на підйомники та їх технологічна відсталість залишаються
основним фактором, що гальмує залучення сюди нових відпочиваючих.
4. Підвищення пропускної спроможності підйомників призвело до того,
 36

що катання закінчується в основному до двох-трьох годин дня, оскільки

навіть фізично міцна людина не може проводити на схилі більше часу. Як
наслідок цього, стали розширюватись можливості для вечірнього відпочинку
(«апрес-скі») відвідування кафе, ресторанів, боулінгів, танцполів, спортзалів,
фітнес-центрів тощо.
5. Важливою складовою формування гірничо-рекреаційних районів є
етнографічна складова, тобто популяризація культури та традицій тієї
місцевості, в якій знаходиться курорт. Це проявляється як у архітектурних
формах будівель, і у використанні місцевої кухні, одягу, організації
відповідного етнотуризму тощо.
6. Крім етнографічної складової, важливою залишається екологічна
сторона будівництва гірничо-рекреаційних комплексів. Це стосується
насамперед засобів транспорту (у багатьох курортах Європи та США існують
обмеження на користування автотранспортом і навіть повна його заборона).
Крім цього, важливе місце належить збереженню екології навколишнього
середовища тієї місцевості, в якій знаходиться курорт (заборона на забудову
вільних територій, вирубування лісів, використання лісових стежок тощо).
7. Крім гірськолижного спорту активно розвиваються та інші спортивні
можливості регіонів: бігові лижі, сноубординг, хеліски, фрірайдинг,
альпінізм, гірський туризм, кінний спорт тощо, що потребує також виділення
спеціально обладнаних трас та районів. Широкий розвиток отримали також
види спорту, що вимагають будівництва спеціальних видів закритих споруд:
хокей, теніс, плавання тощо. Найчастіше це знаходить вираження у
будівництві великих багатофункціональних комплексів, що поєднують
спортивне призначення з розважальним.
8. Проаналізувавши основні типи забудови гірничо-рекреаційних
комплексів можна відзначити, що, незважаючи на наявність у їх складі
всього комплексу першокласного міського сервісу, основною тенденцією
забудови залишається формування «сільського» середовища, націленого на
 37

те, щоб надати можливість сільського відпочинку городянину-основному

клієнту гірничо-рекреаційних комплексів. Це знаходить своє вираження у
будівництві рекреаційних установ, як правило, невеликої поверховості (до 5
поверхів), котеджів та апартамент-готелів (до 2 поверхів), застосування
стилістичних форм, що тяжіють до традиційної сільської архітектури та
старовинних архітектурних стилів. Разом з тим, певне місце займає і
будівництво багатоповерхових готелів у т.зв. «Міжнародному» стилі.
Споруди канатних доріг, загальнокурортні розважальні споруди та ін. також
демонструють високотехнологічні сучасні архітектурні форми та матеріали.
9. Негативні природні процеси, пов'язані з глобальним потеплінням,
призводять до танення льодовиків і вкорочення сезону, придатного для
катання. Основним засобом боротьби із цим є використання технологій
штучного інтелекту.
10. Крім підйомного обладнання розвиток гірськолижної
інфраструктури ведеться також у напрямку підвищення безпеки катання. Це
насамперед - поліпшення стану схилів шляхом використання спеціальної
техніки, а також обладнання трас всілякими напрямними, вказівниками тощо.
Важливе місце належить і різноманітним протилавинним заходам.
11. Розподіл лижних трас за категоріями залежить, насамперед, від
географічних умов конкретного курорту, однак, порівнюючи основні
гірськолижні курорти Європи (основний упор робиться на середні (червоні)
траси, що дозволяє залучати для катання не тільки висококваліфікованих
лижників, а й спортсменів середнього рівня) [3].

3.2. Адаптація зарубіжного досвіду розвитку туристичних ресурсів до

національного середовища

Різноманітність різних елементів і умов, у яких функціонують і

розвиваються гірськолижні комплекси і пропоновані ними основні послуги,
 38

призвело до класифікації: гірськолижна база, гірськолижний центр,

гірськолижна станція, гірськолижний курорт [11]. Розглянемо елементи
інфраструктури кожного об'єкта з погляду впровадження їх в інфраструктуру
Хмельницького Придністер'я.
Гірськолижна база є спеціально обладнаною територією на схилах,
призначеною для катання на гірських лижах та сноуборді з дотриманням
сучасних вимог безпечного та комфортного обслуговування споживачів
(Таблиця 3.1).
Таблиця 3.1
Елементи інфраструктури гірськолижної бази

Найменування послуг Найменування технологічних модулів, що

забезпечують інфраструктуру
Обов'язкові послуги з усіх видів Гірськолижні схили різної складності із
гірськолижних комплексів: включенням:
- катання на гірських лижах та · системи оцінки складності схилів за
сноубордах; кольорами,
· Системи навігації та розмітки безпечного
руху,
· Засобів забезпечення пасивної безпеки
катання (стаціонарні та тимчасові
загородження, протилавинні засоби та ін),
· засобів профілактики безпечного катання,
порятунку та надання долікарської допомоги,
· технологічні та евакуаційні шляхи
Комплекс гірськолижних витягів
Система штучного снігу
Технічні засоби ущільнення снігу на
схилах
Блок технічних та службових приміщень
та майданчиків (гаражі, роздягальні
персоналу, майстерні, склади ПММ,
склади ЗІП та ін.)
Послуги, що забезпечують: Бізнес-процеси надання послуг, блок касових
- експрес-живлення на снігу місць з продажу послуг, блок
- Страхування, адміністративних приміщень
- відповідальне зберігання речей
Блок клієнтських та адміністративних
приміщень - роздягальні, загальні місця та
туалети, склади для тимчасового
зберігання речей клієнтів, касові місця та
 39

ін.
Приміщення та обладнання для експрес-
живлення на схилах
Система контролю доступу та
забезпечення безпеки клієнтів
Інженерні комунікації (електроживлення,
пожежні системи, водопостачання,
каналізація та зливки, водовідведення та
ін.)
Інформаційне забезпечення
Сантехнічне забезпечення

Гірськолижний центр - це спеціально обладнана територія на схилах та

прилеглих територіях, призначена для катання на гірських лижах та
сноуборді, навчання катанню з виконанням сучасних вимог безпечного та
комфортного обслуговування споживачів, що має прокат та сервіс.
Гірськолижна станція - спеціально обладнана територія на схилах та
прилеглих територіях, призначена для катання на гірських лижах та
сноуборді, навчання катанню з виконанням сучасних вимог безпечного та
комфортного обслуговування споживачів, що має прокат та сервіс, а також
засоби розміщення для проживання туристів (Таблиця 3.2). .

Таблиця 3.2
Елементи інфраструктури гірськолижного центру

Найменування послуг Найменування технологічних модулів,

що забезпечують
Обов'язкові послуги, властиві ГЛЦ, ГЛС, ГЛК: Навчальний гірськолижний комплекс
Навчання катання, (навчальні схили)
· Прокат гірських лиж та сноубордів,
Сервіс гірськолижного інвентарю та обладнання
Штучне освітлення на схилах
Спортивні траси для гірськолижників та
сноубордистів
Школа інструкторів з навчання катання на
гірських лижах та сноуборді
Комплекс прокату спортивного спорядження
Сервісна майстерня
 40

Таблиця 3.3.

Елементи інфраструктури гірськолижної станції

Найменування послуг Найменування технологічних модулів,
що забезпечують
Послуги, властиві ГЛС та ГЛК: Гірськолижний дитячий садок та
· Навчання катання дітей: містечко
· Догляд за дітьми та організація їх дозвілля;
· харчування та відпочинок у ресторанах,
барах, кафе;
· Туристичні та екскурсійні послуги;
· Проживання в готелях, пансіонатах, хатинах,
апартаментах та ін.
Різного рівня ресторани, кафе, бари, поза
зонами катання
Місцеве екскурсійне та туристичне бюро
Кошти для тривалого проживання туристів

Гірськолижний курорт - це всесезонний гірськолижний комплекс на

спеціально облаштованій для активного відпочинку та спорту, лікувально-
профілактичних процедур території, що володіє природними лікувальними
ресурсами та необхідною інфраструктурою, що має можливості для заняття
гірськими лижами, сноубордом та іншими, як правило, гірськими, зимовими
та літніми спорту (таблиця 3.4).
Таблиця 3.4
Елементи інфраструктури гірськолижного курорту
Найменування послуг Найменування технологічних модулів, що
забезпечують
Послуги, властиві Г/л Наявність природних лікувальних ресурсів та
курорту: необхідної інфраструктурою для проведення
лікувально-профілактичні лікувально-профілактичних процедур цілий
послуги та медичні послуги, рік.
діагностика здоров'я;

Таким чином, сучасна інфраструктура гірськолижного комплексу є

 41

складною системою. Для її ефективного функціонування необхідна

організована взаємодія всіх її елементів, яких належить безліч технологічних
модулів, відповідальних за надання безпечних послуг.
3.3. Напрями впровадження заходів щодо розвитку туристичних
ресурсів Хмельницького Придністер'я

Тому розглянуті в попередніх параграфах пропозиції доцільно

впроваджувати саме на даних гірськолижних курортах.
Основним видом туризму у більшості європейських міст є безперечно
екскурсійний. Він набув великої популярності через наявність суттєвої
кількості історичних та культурних пам’яток, які цікавлять туриста. Крім
цього такий вид туризму не потребує значних витрат для його здійснення –
багато залежить від цікавості маршруту. До переваг європейського
екскурсійного туризму також відноситься наявність значного вибору
різноманітних маршрутів, які задовольняють найвибагливіші смаки
мандрівників. У цьому плані туристичним агенціям Львова є ще над чим
працювати.
Пішохідний туризм, як складова екскурсійного туризму часто виступає
його основною частиною, адже автобусні екскурсії не завжди в повній мірі
можуть відобразити всю специфіку міста. Саме тому у старому Львові із його
вузькими вуличками пішохідні екскурсії є чи не найпопулярнішими.
Іншим напрямком залучення туристів у Хмельницьке Придністер'я
поступово стають студентські програми, які вже реалізуються у деяких ВНЗ
України, однак досі вимагають удосконалення, з метою адаптування до
потреб як потенційних закордонних туристів, так і можливостей туристичної
інфраструктури міста.
Останнім часом спостерігається поступове покращення стану справ у
туристичній сфері після економічної кризи, однак велика кількість туристів
все ще надає перевагу провести відпустку без значних фінансових вкладень.
 42

Однак, як це не парадоксально, такий вибір лише на користь Львову,

перевагою якого для туристів залишається можливість якісного відпочинку
за порівняно невеликі кошти.

Висновки до третього розділу

Світовий ринок спортивного туризму за різними оцінками становить

800 млн. доларів США. Щорічно до нього залучаються від 12 до 15 млн осіб,
очікується щорічний приріст на рівні 6%. Експерти пов'язують це із впливом
трьох факторів: зростання добробуту населення; підвищений інтерес до
спортивного туризму як способу вийти із зони комфорту; зростаючий внесок
даного сектора у ВВП та зайнятість населення.
Сучасна інфраструктура гірськолижного комплексу є складною
системою. Для її ефективного функціонування необхідна організована
взаємодія всіх її елементів, яких належить безліч технологічних модулів,
відповідальних за надання безпечних послуг.
Гірськолижний центр - це спеціально обладнана територія на схилах та
прилеглих територіях, призначена для катання на гірських лижах та
сноуборді, навчання катанню з виконанням сучасних вимог безпечного та
комфортного обслуговування споживачів, що має прокат та сервіс.
Гірськолижна станція - спеціально обладнана територія на схилах та
прилеглих територіях, призначена для катання на гірських лижах та
сноуборді, навчання катанню з виконанням сучасних вимог безпечного та
комфортного обслуговування споживачів, що має прокат та сервіс, а також
засоби розміщення для проживання туристів.
Гірськолижний курорт - це всесезонний гірськолижний комплекс на
спеціально облаштованій для активного відпочинку та спорту, лікувально-
профілактичних процедур території, що володіє природними лікувальними
ресурсами та необхідною інфраструктурою, що має можливості для заняття
 43

гірськими лижами, сноубордом та іншими, як правило, гірськими, зимовими

та літніми спорту.

ВИСНОВКИ

Туризм є однією з найбільш прибуткових галузей світової економіки.

Розвиток підприємництва в сфері туризму обумовлений, на нашу думку,
наявністю таких чинників, як:
– швидкий розвиток усіх можливих видів транспорту;
– збільшення кількості найманих працівників у розвинутих країнах
світу та підвищення їх матеріального і культурного рівня;
– підвищення інтенсивності праці та внаслідок цього надання
працівникам більше тривалих відпусток;
– світове економічне зростання та стрімкий соціальний прогрес
привели до зростання кількості подорожей ділового характеру;
– розвиток зв’язків між державою і збільшення культурно-освітніх
обмінів між різними країнами спричинило також розвиток міжособистісних
зв’язків всередині регіонів.
Туристична інфраструктура – сукупність різних суб'єктів туристичної
діяльності (готелі, туристичні комплекси, кемпінги, мотелі, пансіонати,
підприємства харчування, транспорту, заклади культури, спорту тощо), які
забезпечують прийом, обслуговування та перевезення туристів. Таким
чином, це будівлі і споруди, засоби комунікації, транспортна система, які
задіяні в наданні туристичних послуг.
Аналіз туристичної інфраструктури Хмельницького Придністер'я
показав, що об’єктивно область має всі передумови для інтенсивного
розвитку внутрішнього та іноземного туризму: особливості географічного
 44

розміщення та рельєфу, сприятливий клімат, багатство природного, історико-

культурного та туристично-рекреаційного потенціалів тощо. Проте існує і
ряд факторів, які перешкоджають ефективному розвитку цього виду
діяльності на сучасному етапі.
При визначенні проблем розвитку туристичної інфраструктури та
шляхів їх вирішення слід оптимально поєднати соціальні потреби населення
на оздоровлення та відпочинок із економічними вигодами.
Зарубіжний досвід туризму свідчить про значний інтерес до даного
виду туризму серед іноземців, а також підтверджує першочергову значимість
розвитку туристичної інфраструктури з погляду на загальний соціально-
економічний розвиток держави.
В даній роботі пропонується адаптувати наступний напрямок
зарубіжного досвіду розвитку туристичної інфраструктури – гірськолижні
курорти, в тому числі екстремальні.
 45

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Александрова А.Ю. Международный туризм: Учебник. - М.:

Аспект Пресс, 2012.- 470с.
2. Антонюк К.В. Структурно-функціональні фактори розвитку
міжнародного ринку туристичних послуг: Автореф. дис. канд. екон. наук:
08.00.02/ Київський національний економічний університет імені Вадима
Гетьмана.- Київ, 2008. - 23 с.
3. Вавилова Е.В. Основы международного туризма. - М.: Гардарики,
2015. - С. 4- 33.
4. Галушка Є.О. Світовий ринок товарів та послуг: Навчальний
посібник. - Чернівці: Наші книги, 2016. - С. 32 - 51.
5. Дубенюк Я.А. Аналіз тенденцій розвитку світового туристичного
ринку // Перспективи розвитку туризму і сфери послуг на міжнародному і
національному рівнях: І Міжнар. наук.-практ. конф. Луганськ, 22-24 лютого
2006 р. – Луганськ: Знання, 2006. – Вип. 1. – С. 100-103 (0,20 д.а.).
6. Дубенюк Я.А. Міжнародний туризм і світовий ринок
туристичних послуг: сутність, суб’єкти, основні різновиди // Проблемы
развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных
инвестиций: региональный аспект: Сб. науч. тр. – Донецк: ДонНУ, 2018. – Ч.
ІІ. – С. 817-821 (0,42 д.а.).
7. Дубенюк Я.А. Процеси концентрації у світовій туристичній
індустрії // Актуальні проблеми науки та освіти: VIII підсумкова (2006 р.)
наук.-практ. конф. викладачів МДГУ. Маріуполь, 2 лютого 2006 р. –
 46

Маріуполь: МДГУ, 2016. – Ч. 1. – С. 35-37 (0,20 д.а.).

8. Дубенюк Я.А. Регіональні особливості розвитку міжнародного
туризму // Вісник Київського національного торговельно-економічного
університету. – 2017. – № 5. – С. 63-67 (0,40 д.а.).
9. Забезпечення соціально-економічного розвитку
господарюючих систем в умовах транзитивної економіки : [кол. моногр.]. ;
за заг. ред. В. К. Данилко, Г. М. Тарасюк. – Житомир : ЖДТУ, 2010. – 516 с. –
C. 65–77. (25 друк. арк., особисто автору належить 0,57 друк. арк). Автором
визначено сутність та значення туристичної діяльності в економіці регіону.
10. Рекреаційний потенціал Львівщини: Статист. збірник. Львів:
Головне управління статистики у Львівській обл., 2012. 96 с.
11. Козловський Є.В. Іноземний досвід регулювання міжнародного
туризму та його використання в Україні. - [2020]. . - Доступний з: <
http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/Dutp/2005-1/txts/KOZLOVSKIY.htm>
12. Колесник О. О. Оцінка стану та перспектив розвитку туризму
України в умовах кризи [Електронний ресурс]. / О. О. Колесник //
Економіка. Управління. Інновації : електронне наукове фахове видання.
Серія : Економічні науки. – 2018. – Вип. 3 (7). – Режим доступу :
13. Колесник О. О. Система показників статистики туризму / О.
О. Колесник // Вісник Житомир. держ. технол. ун-ту. Економічні науки. –
Житомир: ЖДТУ, 2009. – № 3 (49). – С. 241–244. (0,41 друк. арк).
14. Колесник О. О. Формування класифікаційних ознак туризму в
системі економічних аспектів розвитку суспільства / О. О. Колесник // Вісник
Житомир. держ. технол. ун-ту. Економічні науки. – 2016. – № 1 (47). – С.
171–175. (0,67 друк. арк).
15. Кривега К.В. Туристична інфраструктура: поняття та складові \\
Гуманітарний вісник ЗДІА. 2005. Вип.21. C.118-124.
16. Кузик С. Теоретичні проблеми туризму: суспільно- географічний
підхід: Монографія. - Львів: Видавничий центр ЛНУ ім.І.Франка, 2018. -
 47

252с.
17. Макогон Ю.В., Громенкова С.В., Кравченко В.О., Медведкіна
Є.О., Медведкін Т.С. Міжнародна економічна діяльність України / Під
загальною науковою ред. Ю.В. Макогона. – Підручник. - Донецьк: ДонНУ,
2009. –570 c.
18. Мальська М.П., Антонюк Н.В., Ганич Н.М. Міжнародний туризм
і сфера послуг: Підручник. - К.: Знання, 2016. - С. 14 - 19, 47 - 67.
19. Момонт Т.В. Основні засади функціонування ринку туристичних
послуг. - Доступний з: < http://nbuv.gov.ua>.
20. Непорожній Ю.О., Корнєєва Р.В. Напрями розвитку туристичної
галузі на регіональному та місцевому рівнях// Економічний простір. - 2008. -
№11. - С. 42-50.
21. Павліш Л.В. Львівщина як перспективний регіон України для
розвитку туризму та рекреації \\ Торгівля, комерція, підприємництво. 2013.
Вип.15. С.124-128.
22. Побоченко Л.М. Аналіз динаміки та основні тенденції розвитку
міжнародного туризму в Україні / Л.М.Побоченко // Молодь і ринок. – 2017.
– №3/4 (26/27). – С. 45–57.
23. Побоченко Л.М. Міжнародний туризм в контексті сталого
розвитку Л. М. Побоченко // Інноваційний розвиток та інтеграційні процеси:
питання системного взаємного зв’язку : Мат-ли наук. конф. (5 лютого 2008
р., м.Київ) – К. : НДІ міжнародних відносин НАУ, 2008. – С. 30–33.
24. Побоченко Л.М. Розвиток ринку агентського бізнесу в туризмі в
найбідніших країнах світу / Л.М.Побоченко // Економіка: проблеми теорії та
практики : Зб. наук. пр. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2007. – Вип. 233, Т.4. – С.
869–874.
25. Побоченко Л.М. Світовий туристичний ринок в умовах
глобалізації / Л.М.Побоченко // Зб. наук. пр. / Інститут світової економіки і
міжнародних відносин НАН України; відп. ред. В.Є.Новицький. – К. : ІСЕМВ
 48

НАН України, 2014. – Вип. 52. – С. 63–79.

26. Побоченко Л.М. Сучасний стан та перспективи розвитку
міжнародного туризму в контексті імперативів сталого розвитку /
Л.М.Побоченко // Відомості наукової думки – 2007 : Мат-ли ІІІ міжн. наук.-
практ. конф. (1–15 листопада 2007 р., Пшемисль) – Пшемисль: Наука і студія,
2007. – С. 24–26.
27. Пуцентейло П.Р. Економіка і організація туристично - готельного
підприємництва: Навчальний посібник. - К.: ЦУЛ, 2017. – 411 с.
28. Серегина В. Обзор мирового рынка конгрессного туризма//
Туризм: проблемы, перспективы, практика. - 2016. - № 2. - С. 22-23.
29. Сокол Т.Г. Основи туристичної діяльності: Підручник. - К.:
Грамота, 2014. - 263с.
30. Туризм як національний пріоритет: Колективна монографія за
ред. І.М. Писаревського. - Харків: ХНАМГ, 2010. - С. 19, 29 - 30, 156 - 161.
31. Шупік Б.В. Зарубіжний досвід у регулюванні туризму. -
Доступний з: < http://nbuv.gov.ua>.
32. Колотуха О.В. Геопросторова організація спортивного туризму :
монографія / О.В. Колотуха.– Кіровоград: ФО-П Александрова М.В., 2015.–
448 с.
33. Мазур Ф.Ф. Соціально-еконоомічні умови розвитку рекреаційної
індустрії (на прикладі Карпатського регіону) : навч. посіб. для студ.– Київ :
ЦНЛ, 2005.– 96 с.
34. Збірник / За редакцією Зимовіної С.І. Львів: Головне управління
статистики у Львівській області, 2019. 59 c.
35. Туристичні потоки у Львівську область (осіб). – Головне
управління статистики у Львівській області. URL: https://
www.lv.ukrstat.gov.ua/ukr/report/media.php?
ind_page=media&vid=8&id_news=10740&show=1
 49

36. Гірзекорн А. COVID-19 vs туризм 2020. Хто відвідав Львів під

час карантину? \\ https://lviv.travel/ua/news/covid-19-vs-tourism-2020-hto-
vidvidav-lviv-pid-chas-karantynu
37. На Львівщині виділили майже мільйон гривень для завершення
проекту Велокарпатія \\ https://4studio.com.ua/novyny/na-lvivshhyni-vydilyly-
majzhe-miljon-gryven-dlya-zavershennya-proektu-velokarpatiya/amp/

ДОДАТКИ
 50

Додаток А
Характеристика туроператорів України (2020 рік)
Туроператор та його характеристика Кількість
туристів за
рік\\
1 2
1. AnexTour 511 тисяч 910
(Масовий ТО, який входить в списки лідерів по Туреччині, Єгипту, (було — 821
Домінікані, Мальдивам, Таїланду, Еміратам, Іспанії, Кубі) тисяча 730)
2. Join UP! 449 тисяч 350
(Масовий ТО, який входить в списки лідерів по ряду напрямків, (було — 1 млн
особливо по Єгипту) 15 тисяч 475)

3. TUI Ukraine 278 тисяч 538

(Масовий ТО, який входить в списки лідерів по ряду напрямків, в (було — 450
цьому році відправляв туристів до Туреччини, Єгипту, Емірати, тисяч)
Чорногорію, Хорватію, Болгарію)
4. CoralTravel Не публікує
(Масовий ТО, входить в лідери по ряду напрямків, зокрема, по (було – 305
Туреччині, Єгипту, Іспанії, Греції - дві останні країни в сезоні-2020 тисяч)
були для України закриті)
5. PegasTouristik Не публікує
(Масовий ТО, який входить в списки лідерів по ряду напрямків, (було —
особливо по Туреччині, Єгипту) больше 152
тисяч)
6. TEZ Tour Не публікує
(Масовий ТО, який входить в списки лідерів по ряду напрямків, (було —
зокрема, по Єгипту і Туреччини) больше 305
тисяч)
 51

7. Компас 94 тисячи 767

(Масовий ТО з казахстанськими корінням, три роки, як працює в (було — 152
масовому сегменті, спочатку кооперуватися з GTO. У 2020 році тисячи 200)
працював за напрямками: Туреччина, Єгипет, ОАЕ, Чорногорія,
Занзібар, Китай (до початку карантину), Хорватія, Болгарія)
8. TPG(Масовий ТО, який входить в списки лідерів по ряду напрямків, 81 тисяча 630
які в минулому році були закриті. Тому відправляв туристів тільки в (було — 420
Албанію (в тому числі з регіонів), Чорногорію, Хорватію, Туреччину тисяч)
(більше Стамбул), а також на Мальдіви, в Домінікану і Мексику)
9. Альф 33 тисячи 61
(Масовий ТО, один з лідерів по Адріатиці, Болгарії, Туреччини, Шрі- (було —
Ланці, Грузії, Греції. В минулому сезоні відправляв туристів до больше 52
Чорногорії, Болгарії, Албанії, Хорватії, Туреччини, Єгипту) тисяч)
10. Орбіта 9 тисяч 667
(Туроператор по Чорногорії, Хорватії, Албанії та Болгарії, а також (було —
гірськолижним турам). больше 15
тисяч)
11. Феєрія 7 тисяч 691
(Туроператор-першовідкривач багатьох напрямків. Майстер екскурсій в (було — 15
Європу, яка до сих пір для нас закрита. Але компанія миттєво тисяч)
зорієнтувалася, зробивши ставку на відкриту для всіх Адріатику -
Хорватію і Албанію - і єгипетський Марса-Алам)
12. Тур-Груп Не публікує
(Моно-туроператор по Болгарії, який почав літній сезон-2020 року, (було – 15
коли Болгарія відкрила кордони українським туристам, і закінчив тисяч)
тільки 25 вересня: ставив рейси зі Львова, єдиний протримав автобусні
рейси з Ужгорода та Луцька)
13. Siesta Непублікує
(Туроператор лакшери-сегмента, орієнтується на Адріатику і екзотичні (було – более
далекі напрямки, зокрема, Мальдіви) 15 тисяч)
14. AdriaticTravel 5 тисяч 995
(Туроператор-Автобусник, основний акцент до карантину робив на (було – 26
європейських напрямках, в тому числі гірськолижних; в 2020 році тисяч 940)
орієнтувався на Туреччину, Хорватію і Болгарію, куди почав
відправляти туристів найпершим, вранці 16 липня, як тільки Болгарія
дозволила українцям в'їжджати; глава компанії практично вела прямий
репортаж в своєму профілі, розповідаючи, куди і як везуть туристів,
тим самим проклавши дорогу іншим).
15. «Альянс» 5 тисяч 678
(Туроператор по Чехії, Туреччини, Таїланду, Італії, Іспанії, Угорщини; (було – 9 тисяч
в 2020 році відправив 70% своїх туристів до Туреччини (Анталія, 207)
Каппадокія, Стамбул, Бодрум), інших - по екзотичних напрямках, в
Європу і Єгипет)
16. МІСТ-тур 4 тисячи 150
(Добре зарекомендував себе львівський туроператор, який робив в (було — 9
основному автобусні та авіатури по Європі. У цьому році тисяч 350)
концентрувався на Чорногорії, Болгарії, Хорватії, внутрішнього
туризму, а також відправляв клієнтів в Туреччину, Єгипет, Домінікану,
ОАЕ, Шрі-Ланку, на Мальдіви )
 52

17. Ай Тревел 3 тисячи 795

(Туроператор, який займався автобусними турами в Європу, на Кавказ і (було — 5
в Грецію; в 2020 році відправляв клієнтів в основному по Україні, в тисяч 77)
Грузії (січень - березень), в Туреччину, Болгарію і Румунію)
18. Туристичний Клуб Не публікує
(Туроператор по екзотиці, спеціалізується на карибському регіоні, а (було —
також Мальдівах, Сейшелах і інших напрямках, які можуть собі больше 9,5
дозволити переважно VIP-клієнти) тисячи)
19. RaiskyTravelConcierge Не публікує
(Консьєрж-сервіс, середній чек угоди у якого становить 11 770 доларів -
тури в основному індивідуальні, компанія орієнтована на ринок b2c;
основні напрямки: Мальдіви, Туреччина, ОАЕ, Танзанія, Домінікана,
Мексика)
20. Zabugor Не публікує
(Туроператор лакшері- і mice-сегмента із середнім чеком 3500 доларів
на людину: Мальдіви, Туреччина, гірськолижна Європа; компанія
орієнтована на ринок b2c)
21. AdriaHit Более 2 тисяч
(Профільний туроператор по Адріатиці і горнолижку, а також (було – 3
термальних курортів цього регіону, в цьому році 95% своїх клієнтів тисячи 500)
відправив в Чорногорію і ще 5% - до Хорватії)
22. UkrainianGlobalCompany (UGC) 1 тисяча 557
(Профільний туроператор по Кіпру, який також орієнтувався на Азію - (було — 5
особливо Таїланд - і Стамбул; в 2020 році компанії довелося тисяч 311)
скорегувати спрямованість і поряд з Кіпром і Таїландом освоїти
Туреччину)
23. Eurotrips 1 тисяча 120
(Лідер в сегменті молодіжного туризму, пропонує автобусні тури. (було – 7
Основними напрямками були: Центральна Європа, Італія, Іспанія, тисяч)
Франція, Чехія, Угорщина, на початку 2020 року працював з Європою,
під час карантину - Чорногорія, Хорватія, Туреччина, Єгипет)
24. MouzenidisTravel (Традиційний і найсильніший туроператор по
Греції, куди до карантину відправляв туристів десятками тисяч, також
пропонував тури в Грузію і на Кіпр. Всі ці напрямки були для наших 728
туристів в минулому році закриті і ТО змушений був епізодично (було — 52
працювати з Болгарією, Єгиптом, Іспанією, ОАЕ, Мальдивами і навіть тисячи)
Туреччиною; до карантину також встиг відзначитися з клієнтами з
України в Італії, на Кіпрі і в Австрії).
25. ДрімТревел (Туроператор з лакшери-сегмента по Греції, також був 716
змушений чекати її відкриття, зате компанія встигла прийняти 512 (було – 2
туристів в Україні - в кількість відправлених туристів в рейтингу тисячи 499
Turprofi.com.ua вони не включені)
26. Зевс Тревел (Сильний туроператор по Кіпру, який сильно скоротив 700
обсяги через закриті кордони; протягом 2020 го року відправляв на (було — 15
Кіпр туристів зі спецдозволу, а також організовував тури в Туреччину, тисяч 268
Занзібар і гірськолижну Італію і Швейцарію)
Джерело: http://turprofi.com.ua/novosti/3531-top-25-turoperatorov-2020-
goda
53