СинтаксисПростеРечення

210 Синтаксис.
Пунктуація
5. Крокувати пліч-о-пліч, передавати з роду в рід, виконано вчасно, їхати

тролейбусом, подорожувати щонеділі.
V. Словосполучення якого рядка поєднані зв’язком керування, коли
головне слово керує декількома взаємозамінними формами?
1. Дякувати вчителеві, за пораду; вірити людям, в людей; заперечувати
сказане, товаришеві; переписувати написане, двічі; законспектувати
статтю, в зошит.
2. Сподіватися на зустріч, зустрічі; милуватися з картини, на картину; че
кати весни, на весну; розумітися на музиці, у музиці; закутатися хусткою,
у хустку.
3. Працювати з книгою, з групою; досягти мети, до мети; докоряти доньці,
за неуважність; керівник групи, у групі; звітувати про роботу, на зборах.
4. Найкраща з дівчат, серед дівчат; докласти зусиль, зусилля; подібний до
батька, на батька; послати листа, матері; вірний любові, у любові.
5. Дбати про батьків, за батьків; читати вірш, голосно; поділитися враження
ми, з товаришем; грати на сопілці, на сопілку; малювати картину, пензлем.
VI. Вкажіть рядок із числівниковими словосполученнями
(за морфологічним вираженням головного слова).
1. П’ятеро учнів, усі вчителі, багато успіхів, два брати, сорок сорок, мільярди
зірок.
2. Семеро друзів, тисяча думок, кільканадцять справ, двоє коней, декілька
гривень, мільйони людей.
3. Одне завдання, п’ятий предмет, перший за списком, сьомий в ряду,
восьмий клас, одна вправа.
4. Дві доньки, приїхало шестеро, школа № 2, дванадцять балів, половина
саду, решта учнів.
5. Більшість присутніх, багато квітів, п’ятеро мешканців, група спортсме
нів, третя спроба, друге тисячоліття.
; ПрОСТерёчеННЯ. І
Головні йлени речення < І ■ % Програма 4
Картка № 1
I. На які типи поділяють речення за метою висловлення?
1. Стверджувальні, загальнозаперечні, частковозаперечні.
2. Розповідні, питальні, окличні.
3. Стверджувальні і заперечні.
4. Розповідні, питальні, спонукальні.
5. Питально-спонукальні, риторичні, окличні.
II. У якому з поданих речень підмет виражений нерозкладним
словосполученням (складений підмет)?
1. Вася Багіров дуже хотів побачити знайомого (О. Гончар).
2. Незвичайна схожість дочки з матір’ю дуже вразила Яся (І. Нечуй-Ле-
вицький).
Просте речення. Головні члени речення 211
3. Словесник Андріан Петрович одного разу прийшов на урок якийсь
особливо збуджений і піднесений (Ю. Смолим).
4. Дружба народів — це злагода й мир (М. Рильський).
5. Двоє рибалок або двоє мисливців ніколи не почувають себе чужими один
одному: в них є про віщо говорити, вони — завжди друзі (Остап Вишня).
III. У якому реченні простий присудок виражений фразеологізмом?
1. Вичитавши всьому гуртові, директор почав брати в шори поодинці
(С. Васильченко).
2. І правда кривду спопелить, коли навчиться люд убогий громадою обух
сталить (М. Рильський).
3. Я печу раків і мовчки стою на одному місці, каючись, що прийшов сюди
(М. Стельмах).
4. На уроках він завжди про щось своє думає, а як спитають, завжди ска
же не до речі, не до ладу — як Пилип з конопель вистрибне (О. Іваненко).
5. Будівельники не думали здавати свої позиції (М. Тарнавський).
IV. Знайдіть речення із складеним дієслівним присудком.
1. Я буду жити, бо жива мета (Є. Летюк).
2. По двісті років можуть жить ворони, а солов’ї живуть так мало літ
(Є. Летюк).
3. Тривога прадіда предавня мені заснути не дає (Л. Талалай).
4. Коли ж дерево в корінь підтяти — жить не буде, хоч буде стояти (В. За-
баштанський).
5. Трішечки дивно: більше не будеш ти готувати уроки (Є. Летюк).
V. Виберіть речення, в якому іменна частина присудка виражена
прикметником.
1. Різні бувають сприйняття — раптові, запізнілі (Є. Божик).
2. Були тут люди вищої краси (Б. Олійник).
3. В борні за мир наш труд є зброя (В. Сосюра).
4.1 щем у серці був (Є. Божик).
5. Радості нашій не було меж (Є. Божик).
VI. Вкажіть, у якому рядку подано риторичне питальне речення.
1. — А куди ти мандруєш, парубче? (T. Шевченко)
2. — Хіба ви не одержали мого послання? (М. Коцюбинський)
3. — Хто ви, звідки і як зоветесь? (Б. Олійник)
4. Хто ж бо велич міряє метром?! (Я. Галан)
5. Ой дівчино, чим ти полонила юне серце в той вечірній час? (О. Новицький)
Картка № 2
I. На які типи поділяють речення за будовою?
1. Повні, неповні.
2. Двоскладні, односкладні.
3. Поширені, непоширені.
4. Прості, прості ускладнені, складні.
5. Сполучникові, безсполучникові.
II. З’ясуйте, у якому реченні простий підмет виражений
прикметником.
1. Минуле ніколи не повертається (Р. Іванченко).
212 Синтаксис. Пунктуація
2. Де ти, милий, чорнобривий? Де ти? — озовися (І. Котляревський).

3. Нарешті привезли пальне... (О. Гончар)
4. Несказане лишилось несказанним (Л. Костенко).
5. Два хитрих мудрого не переважать (Л. Глібов).
III. У якому реченні наявний простий дієслівний присудок,
ускладнений часткою?
1. Оленчук Іван Іванович — сиваський солевоз, виноградар і, як брат його,
майстер розшукувати солодку воду в солончаковому степу (О. Гончар).
2. А Іван Гнатович візьми та й покажи улов на свою голову (3 журналу).
3.1 все-таки приїдь — ми поговорим (Д. Павличко).
4. Вона не збиралася довго затримуватись у Харкові (І. Микитенко).
5. Зійшов місяць ясний — я пішла в садочок нарвать-назбирати пахучих
квіточок (П. Амбросій).
IV. Знайдіть речення, в якому складений дієслівний присудок
становить поєднання інфінітива з особовою формою дієслова,
що вказує на початок, продовження чи закінчення дії.
1. Як іноді просте, звичайне слово, сказане доречно, уміє людину зробити
щасливою (Є. Божик).
2. Раніше почало вставати сонце, щиріше доглядати землю (М. Коцюбин
ський).
3. Кажу: з вас кожен міг поетом стати, в кривавім лихолітті полягти. Чи мир
ним днем зорю з небес дістати, чи сам для світу зіркою зійти (В. Бровченко).
4. О земле рідная! Не жатиме неситий пшениці на твоїх ланах! Жила, жи
веш, довіку будеш жити, безсмертна у віках (М. Рильський).
5. Якщо ти справді вмів любити, навчись забути і забудь (Т. Севернюк).
V. У якому реченні іменна частина присудка виражена
неозначеною формою дієслова?
1. Жити означає любити (Ю. Мушкетик).
2. Вибиватися у люди — справа зовсім не проста (П. Сингаївський).
3. Важливе завдання школи — виховання людини допитливою, творчою,
думаючою (3 часопису).
4. Настя положила зарік якнайчастіше навідуватися до хрещениці (Панас
Мирний).
5. Ніхто не годен віщі барви вбити, даровані мені святим чуттям (Т. Севернюк).
VI. Знайдіть речення з підметом, вираженим нерозкладним
словосполученням з неозначеною формою дієслова.
1. Пісням лунати, поемам буть — поети є (І. Гончаренко).
2. Хотілося б бути людиною (Г. Кривда).
3. Як хочеш мати багато друзів — будь другом (Є. Летюк).
4. Бути якнайближче до правди. Відчувати, як пашить на тебе життя, само
му бути схвильованим — тільки в такому стані берися до праці (О. Гончар).
5. Стати переможцем, залишитися ним, втримати таку честь — було його
давньою мрією (В. Собко).
Картка № З
І. Вкажіть, у якому неповному реченні пропущено підмет, присудок
і додаток.
1.1 на горе, на біду взяв царицю молоду (Л. Первомайський).
2. Якось завжди спізнювався з оранкою і сівбою (М. Стельмах).
3. — Люди по соломинці збирали, а ти носилками розносиш? (Г. Тютюнник)
4. Він рибу варить. Лина, що спіймав уранці! Такого ситого! (М. Коцюбин
ський)
5. Вийшов на село, глянув — у млині світиться (Г. Тютюнник).
II. У якому реченні підмет виражений числівником?
1. Мені тепер здається, що нігде на цілім світі вже нема чужини, поки ми
вдвох з тобою (Леся Українка).
2. Один за всіх — всі за одного! (Народна творчість)
3. Словом сильним, мов трубою, міліони зве з собою... (І. Франко)
4. Обом було радісно й легко на серці (Ю. Бедзик).
5. Мені двадцять вісім, я серед них найстарший і званням, і віком...
(Ю. Збанацький)
III. У якому реченні присудок узгоджується з підметом у роді,
числі і відмінку?
1. Тихий росяний ранок. За принишклими садами половіли хліба...
(Р. Іванченко)
2. Осінній Київ. Яке перо може відтворити його осінню красу! (В. Собко)
3. Озеро глибоке, все затінене темним дубом (М. Чабанівський).
4. Ось робітничий клуб (В. Сосюра).
5. Вечірня кімната. Розчинені вікна. Весна... (І. Жиленко)
IV. Знайдіть речення, в якому складений дієслівний присудок
становить поєднання інфінітива з особовою формою дієслова,
що виражає можпивість/неможпивість виконання дії.
1. Місити глину, звісно, зміг би кожен, крутити круг — таким нема числа.
Та тільки той зліпити горщик може, хто осягнув священність ремесла
(Є. Летюк).
2. Не поет, хто покидає боронить народну справу (Леся Українка).
3. Я вірші став Михайлові читати, які нетлінний камінь приберіг (В. Бров
ченко).
4. Був чудовий серпневий ранок. Сонце стало ясне, веселе, умите і зараз-
таки почало гратись з золотими стіжками жита й пшениці... (М. Коцюбин
ський)
5. Небо над вербами помітно поблідло— починало розвиднятися (О. Гончар).
V. Виберіть речення, в якому іменна частина присудка виражена
іменником у називному відмінку.
1. Кажуть, що перше кохання завжди нещасливе (М. Чабанівський).
2. Мати — це вічне одкровення, вічна радість природи, сталь і ніжність
поезії життя (Г. Кривда).
3. Вечір лагідний, свіжий (Є. Гуцало).
4. День довгий, безконечний, тривожний (М. Коцюбинський).
5. Вечір і справді був чудовий (Ю. Смолич).
VI. Вкажіть випадок ускладнення присудка в реченні.
А я взяла і вигадала свято — тебе, моя поезіє, тебе! (Г. Світлична)
1. Повторення дієслівного присудка.
2. Вживання частки для підсилення значення.
3. Наявність двох особових форм дієслова, які виступають як єдине ціле.
4. Повторення присудка із запереченням.
5. Ускладнення дієслова іменем в орудному відмінку.
Картка № 4
I. Знайдіть серед наведених речень неповне з простим дієслівним
присудком.
1. Очі — міра, душа — віра, совість — порука (Народна творчість).
2. Платня нічого — краща, ніж по інших сторонах (М. Коцюбинський).
3. Нічого в цьому році озимина, а ярі стоять зеленою рікою (М. Стельмах).
4. Головним інструментом у хірурга є скальпель, у муляра — кельма, у ху
дожника — пензель (3 часопису).
5. — Рукам волі не давайте! (Гр. Тютюнник)
II. У якому реченні підмет виражений прислівником?
1. Дуже корисно побувати ще раз у житті дитиною... (М. Чабанівський)
2. Люба! Ми у власне вчора досить надивились (В. Коломієць).
3. Славне моє сьогодні. Завидним і прекрасним буде завтра (М. Рудь).
4. Сьогодні я такий щасливий, мов вийшов хлопчиком на шлях (В. Сосюра).
5. Писати вірші — дуже просто... (О. Підсуха)
III. З’ясуйте, у якому реченні присудок узгоджується з підметом
в роді й числі.
1. І бачу я в абстракції конструкцій конкретність наших задумів і дій
(Є. Летюк).
2. Ти сій і сади, сину, бо наше ремесло є леміш і чересло (М. Стельмах).
3. Будь, людино, людиною! Будьте, люди, людьми (М. Упеник).
4. Який мій друг великодушний! (М. Чабанівський)
5. Золоте дозріле жито хвилювалося колоссям (Є. Божик).
IV. Знайдіть речення, в якому інфінітив входить до складу
складеного дієслівного присудка.
1. Леся Українка прагнула поліпшити світ, звеличити людину (3 часопису).
2. Людина здавна примусила вітер служити собі (3 часопису).
3. Стомилися хлопці, присіли спочити (П. Воронько).
4.1 ти не згадаєш того сироту... Кого ти без мови, без слова навчила очима,
душею, серцем розмовлять (Т. Шевченко).
5. Трудно було дитині спіймати химерну мелодію пісні (М. Коцюбинський).
V. У якому реченні підмет та іменна частина присудка виражені
інфінітивом?
1. У кожної людини є про що розповісти (М. Чабанівський).
2. Керувати — це передбачати (3 часопису).
3. Великій меті — велике життя (П. Загребельний).
4. Любов до народу — це служіння народові, а не ідея служіння (О. Дов
женко).
5. Яка ганьба — плювати у криницю, що з неї пив, що з неї мати п’є
(М. Лиходід).
VI. Виберіть речення, у якому простий дієслівний присудок
виражений фразеологізмом.
1. Ніяк не йняв віри Грицько... (А. Головко)
2. Нас пригоди спинити не в силі (П. Грабовський).
3.1 не хотіла душа тому віри йняти (А. Головко).
4. Муха Макар не зміг добитися пуття... (П. Панч)
5. Літак ставав ніби живою істотою... (В. Собко)
Картка № 5
I. У якому рядку названо засоби оформлення питального
значення в питальних реченнях?
1. Питальна інтонація, вигуки, частки.
2. Питальні займенники, питальні частки, вигуки.
3. Порядок слів, частки, вигуки.
4. Питальна інтонація, порядок слів, питальні слова.
5. Питальні слова, порядок слів, вигуки.
II. Вкажіть, у якому реченні підмет виражений вигуком.
1. Гучне «ура» було йому на відповідь (Ю. Смолич).
2. Проспіва, протягне «ох!», молока хильне за двох і вертається до хати
(С. Олійник).
3. Агов, над містом я, на риштуванні, — стружу, клепаю, зводжу дім —
творю! (І. Нехода)
4. Що за диво! Під віконце хтось помалу підступає (Леся Українка).
5. Несла ворона до мого двора, мов сиру крихітку, своє картаве «кра»
(І. Нехода).
III. У якому реченні присудок узгоджується з підметом у числі
й особі?
1. — Ви актор, товаришу, справжнісінький актор-витівник (М. Чабанівський).
2. Я не просто спішу. Я спішу до мети! (Є. Летюк)
3. Сумління — річ тендітна і марна (Л. Костенко).
4. Сили миру нездоланні (Н. Рибак).
5. Заплелися смуток і відрада у контрасти літа і зими (Л. Дмитерко).
IV. Знайдіть речення, в якому інфінітив не входить до складу
дієслівного складеного присудка.
1. «Розпрягайте» і «Поїхав за Десну» не зуміє онук заспівать (С. Реп’ях).
2. Камінь — не мертва брила. Камінь може кричати. Камінь, який скропила
сльозою пекучою мати (Л. Дмитерко).
3. Хто кращу пісню скласти зуміє, той з вас ніколи не постаріє (П. Синга-
ївський).
4. Скільки різного, часто суперечливого може співіснувати в одній людині
(Є. Божик).
5. А Ковалів — людина обережна, він не буде пускати слів на вітер (М. Ча
банівський).
V. У якому реченні іменна частина присудка виражена прислівником?
1. Краєвид і справді був чудовий (Ю. Смолич).
2.1 хати, і вулиці тут були підкреслено охайні (М. Стельмах).
3. Вмовляю себе, що тиждень — це так небагато (Л. Костенко).
4. Хто багато обіцяє, той мало дає (Народна творчість).
5. Небо сьогодні синіло по-весняному (О. Гончар).
VI. Визначте, у якому рядку речення має складений іменний
присудок з повнозначним дієсловом (із значенням руху чи стану)
у ролі зв’язки.
1. Без всіх земних красот земля була б людиною красива (Є. Летюк).
2. Весна стояла сонячна й дощова — сподівалися на врожайний рік
(Ю. Смолич).
3. Лише на добро земля обізветься добром (М. Сингаївський).

4. Сумління — найкращий попередник (Народна творчість).
5. Мені він до сподоби — добрий хлопець, такий увічливий (Леся Українка).
Картка № 6
I. Знайдіть серед наведених речень спонукальне.
1. Хто ж могутній забороне встати й нам од сна? (Г. Чупринка)
2. А ми з тобою обминем торжища, де гендлярі вимахують пером (Л. Кос
тенко).
3. Тут на радощах Бертольдо всіх співців казав зібрати (Леся Українка).
4. Боже, хай моє завтра стрімко летить, хай у щасті розгорне крила!
(Ю. Дмитренко)
5. Тримаючи в руках скрипку, людина не здатна зробити погане (Г. Ско-*
ворода).
II. Виберіть речення, в якому складений підмет виражений
нерозкладним словосполученням із кількісним компонентом
(числівником).
1. Три тисячі зим на вітрах відгуло, три тисячі весен у прірву спливло. Ві
ків табуни як один пронесло, а мати стоїть воріженькам на зло (В. Бази-
левський).
2. Сто двадцять — це ж сила народу! (Ю. Смолич)
3. На день виїзду загін налічував усього тридцятеро юнаків (Ю. Смолич).
4. Увечері в садку до пізньої ночі слухали ми одного з степових Гомерів,
що знав напам’ять багато тисяч рядків народного епосу (О. Гончар).
5. Якби хтів їй волю дати хто з хоробрих юнаків, мусить перше розрубати
сімдесят ще й сім замків (Леся Українка).
III. У якому реченні присудок узгоджується з підметом у відмінку
і числі?
1. Стань просто мною. Я — тобою стану (О. Забужко).
2. Любіть і боріться за щастя безкрає (В. Сосюра).
3. Не хлопці — дубочки... В них очі — озера (Б. Мельничук).
4. Одні суть бджолами, а другі — трутнями (О. Кобилянська).
5. Врочистих слів великий зміст звучати зараз буде (І. Гончаренко).
IV. Знайдіть речення із складеним іменним присудком.
1. На варті миру твердо стали ми (Л. Дмитерко).
2. Ой мамо моя! Станьте ж хоч ви їм за рідну матір (І. Нечуй-Левицький).
3. Юркович не став заперечувати (Д. Бедзик).
4. Хмари станули над заходом та й закаменіли (В. Стефаник).
5. Данило стає на ноги, обважнілою рукою витирає обличчя (М. Стельмах).
V. У якому реченні іменна частина присудка виражена займенником?
1. Я — рядовий лиш, я — солдат, розвідник тих, вже близьких, далей
(Р. Братунь).
2. Він був якийсь час депутатом райради (А. Головко).
3. Я мов той Сізіф — несу камінь на гору, а він виривається і летить униз
(М. Чабанівський).
4.1 я не я, і ти мені не ти (Л. Костенко).
5. Я маю слово згоди від Касандри (Леся Українка).
VI. Знайдіть речення з простим підметом.

1. Посеред ріки на синій лід, прикритий укривалом, прозорі леза променів
упали, перетворили сніг на самоцвіт (Г. Калюжна).
2. Складає вечір крила ген у полі, де ще тріпоче променів пучок (В. Марсюк).
3. Хвиля теплого повітря вдарила мені з зали в лице (Ю. Смолич).
4. Круг нас завихрилося море людей... (М. Чабанівський)
5. За лісом виднілося мереживо дивовижних жовтавих нив (3 газети).
Картка № 7
I. На які типи поділяють речення за наявністю другорядних членів?
1. Розповідні, питальні, спонукальні.
2. Односкладні, двоскладні
5. Прості, складні.
II. У якому реченні складений підмет виражений нерозкладним
словосполученням з вибірковим значенням?
1.1 хто з вас впав, — той знову оживе. Той знову оживе в народній згадці
вдячній (М. Бажан).
2. Десятки рук вже підхопили кожного з нас (Ю. Смолич).
3. Кожен справді великий, справді народний співець викликає любов і по
шану до себе не тільки серед земляків... (М. Чабанівський)
4. Кожен стояв біля свого деревця... (М. Чабанівський)
5. Жили по сусідству у В’юнищах дві дівчини — Ліда та Тамара (М. Чаба
нівський).
III. У якому реченні присудок узгоджується з підметом у числі?
1. Пісня і праця — великі дві сили (І. Франко).
2. Дні погожі та безхмарні налилися цвітом (А. Малишко).
3. Очі моєї мови — карі вогні досвітні (В. Бичко).
4. Життя — не дим і не омана (В. Сосюра).
5. Діти як квіти: поливай, то ростимуть (Народна творчість).
IV. Знайдіть речення із складеним іменним присудком, в якому
наявна дієслівна зв’язка.
1. Пустити непевного чужинця — необачно (Леся Українка).
2. Імення матері — священне, імення матері єдине (О. Ющенко).
3. Яке це багатство — уміти зрозуміти іншого, уміти подати руку допомоги
(Р. Іванченко).
4. Ранок був сонячний і чудовий (Ю. Смолич).
5. ...Не кров’ю братерською рідна людина людині — їх віра братає, хоч,
може, й одвіку чужі (С. Голованівський).
V. Вкажіть, у якому реченні підмет і присудок виражені інфінітивом.
1. Яке глибоке щастя — жить, буть гідним імені людини, народу й люд
ськості служить (М. Рильський).
2. Як важко все життя до себе йти. Дивитись в небо, чашею пролите, —
спинятися, наводити мости і за собою зразу ж їх палити (Л. Первомай-
ський).
3. Написати добру пісню — щастя для поета і для музиканта (Д. Павличко).
4. Трактором орати — не лопатою копати (Народна творчість).

5. Дружити — значить бути старанним учнем у школі вимогливості (В. Су-
хомлинський).
VI. Вкажіть, у якому рядку подано речення з ускладненим
складеним дієслівним присудком.
1. Ліси прикрашають землю... Вони вчать людину розуміти прекрасне
(А. Чехов).
2. Золотих не хочу лаврів, з ними щастя не здобуду (Леся Українка).
3. Земля кличе трудитись на ній: засівати, милуватися простором, збира
ти врожаї (М. Сингаївський).
4. Хіба за мою щирість ви могли б перестати поважати мене? (В. Гжицький)
5. Лелека, мабуть, і не думає злітати (Є. Гуцало).
Картка № 8
I. Як поділяються речення залежно від наявності чи відсутності
структурно обов’язкових членів речення?
2. Двоскладні, односкладні.
3. Сполучникові, безсполучникові.
5. Прості, складні, ускладнені.
II. Виберіть речення, в якому складений підмет виражений
нерозкладним словосполученням із значенням сумісності.
1.1 ми з Віктором мовчки киваємо головами — згода (М. Чабанівський).
2. Мотря та Софія місили тісто, порались коло печі (М. Коцюбинський).
3. Петро з старостами сидів на лаві (М. Коцюбинський).
4. ...А я таки у Київ з Петрусем помандрую, хоч що хочеш! (Т. Шевченко)
5. Я з тобою ані разу за руку не взявся. Я тобою, як зорею, з землі любу
вався (В. Стефаник).
III. У якому реченні присудок узгоджується з підметом лише
у відмінку?
1. Київські кручі — фортеці зелені (Л. Дмитерко).
2. Поле — що безкрає море (Панас Мирний).
3. Знаки минулого — літопис землі (М. Чабанівський).
4. Промені як вії сонячних очей! (П. Тичина)
5. Була вже ніч. Осяяні місячним світлом дерева стояли в цвіту, як наре
чені (О. Довженко).
IV. Знайдіть речення із складеним іменним присудком, у якому
наявна дієслівна зв’язка.
1. Я людей порівняв би з птицями (Є. Летюк).
2. Білий цвіт — чорна печаль (С. Ярема).
3. Стояв би тут і слухав дотемна невгавний вітру спів: весна, весна, весна
(В. Мисик).
4. Висоти тоді лиш вважаються взятими, коли їх вершини вінчаються
прапором (Є. Летюк).
5. Самотня, сиділа [Ольга], прикувавши погляд до світлового сигналу над
дверима операційної (П. Дорошко).
V. У якому реченні іменна частина присудка виражена

дієприкметником?
1. Небо чисте, фіолетово-біле, по ньому гуляють золоті зблиски не поть
мареного хмарами сонця (М. Чабанівський).
2. Ніч була морозяна, і чорна земля під ногами лунко дзвеніла (Ю. Смолич).
3. А небо чисте, і темне, і запашне, немов з фіалок (Ю. Смолич).
4. День мав бути хмарний, прохолодний (Ю. Смолич).
5. Повітря було насичене вологою, терпкими запахами оживаючого коріння
і молодого листя (М. Чабанівський).
VI. Виберіть речення з дієслівним складеним присудком.
1. Яка то честь — народові вклониться (М. Лиходід).
2. Пам’ять відбирає і відстоює всі цінності, без яких людина — ніщо
(П. Мовчан).
3. Присяжний не ждав, зняв хутко образ і виніс надвір (М. Черемшина).
4. Я хочу жити і співати, немов у полі джерело (В. Китайгородська).
5. Той дід був поїхав до міста — продавати городину (Л. Костенко).
Картка № 9
I. Як поділяють присудки?
1. На прості і складні.
2. На дієслівні і прості.
3. На іменні і прості.
4. На прості і складені, дієслівні та іменні.
5. На прості і ускладнені.
II. З’ясуйте, у якому реченні підмет виражений словосполученням,
що містить такі компоненти: іменник у називному відмінку
із значенням відрізка часу + іменник із часовим значенням
у родовому відмінку.
1. Скільки літ пролетіло (М. Сингаївський).
2. Тисяча літ пролетить від останнього бою — людям у людяний всесвіт
проляже дорога (В. Коротич).
3. Це відбудови був початок (В. Колодій).
4. Зима, а так, наче осінь (О. Гончар).
5. Кінець дня минув у напруженій роботі (М. Трублаїні).
III. Знайдіть речення з простим присудком, що не узгоджується
з підметом.
1. Є осінь у весни і в осені весна, як у сльозах любов і зустріч у прощанні...
(В. Сосюра)
2. Був ранок, сонце золотило далекі пагорби Сицилії... (М. Чабанівський)
3. За лісом знову були поля (Ю. Смолич).
4. Мир у світі таки буде — його хочуть усі люди (Народна творчість).
5. Сну вже не було до ранку (Р. Іванченко).
IV. Вкажіть, у якому рядку подано речення із складеним дієслівним
присудком.
1. З літами, що там не кажіть, стаєш куди мудрішим. Нехай мені і не щас
тить, аби щастило іншим (О. Підсуха).
2. Аж ось стали хмарки збиратися (Г. Квітка-Основ’яненко).
3. Життя Лесі Українки, її образ здається легендою (Р. Лубківський).

4. У лісах північної Волині самотів самотою хуторець Діброва (3 часопису).
5. Рідні пісні навіювали на нього багато споминів, змушували задуматись
над своїм життям (О. Гончар).
V. У якому реченні іменна частина присудка виражена знахідним
відмінком?
1. Але що то були за люди! (Ю. Смолич)
2. Олекса фізик за освітою (Р. Іванченко).
3. Дома, в Галичині, він за вчителя був (А. Головко).
4. Кого стріне — привітає (Л. Глібов).
5. Це була легенда про лебедів... (О. Гончар)
VI. Знайдіть речення, в якому підмет виражений нерозкладним
словосполученням з метафоричним значенням.
1. А в синім небі Чумацький шлях показує дорогу (О. Довженко).
2. Настане золотий вік. Минуло «Бути чи не бути» (В. Сосюра).
3. Над заводом — задуманий дим, під очима — фіалки утоми (В. Сосюра).
4. Тихо вечір на місто лапу кладе і мурчить щось під ніс незвичне
(Ю. Дмитренко).
5. Серед лілій, серед білих, серед темної води править човном хтось не
вмілий (Г. Калюжна).
Картка № 10
I. Вкажіть, у якому реченні інфінітив є основним компонентом
складеного дієслівного присудка.
1. Якби з ким сісти хліба з’їсти, промовить слово... (Т. Шевченко)
2. Оксен Гамапія ні дать ні взять у свого батька вдався (Гр. Тютюнник).
3. Оксен їхав туди поглянути, як іде сівба (Гр. Тютюнник).
4. Тож підіте і скажіте, що поки я буду жити, не подумаю довіку зброї чесної
зложити (Леся Українка).
5. Бити — це значить самому мучитись (І. Багряний).
II. У якому реченні підмет виражений нерозкладним
словосполученням, що поєднує слово з метафоричним
значенням та іменник у родовому відмінку?
1. Батько Дніпро тече собі спокійно, і ліси на горах стоять, як на картині
художника (Ю. Яновський).
2. Важкі краплі роси падали зрідка і тихо в траву (Ю. Смолич).
3. Верхівки сосен у лісі були облиті сонячним багрянцем (В. Собко).
4. ...Ба навіть сивоусий бригадир, скупий у мові і суворий в ділі, підхоплює
ті звуки легкокрилі (М. Рильський).
5. Юнь моя ромашкова, юність яворова! Блискає за вибалком місяця
підкова (А. Малишко).
III. Назвіть випадок формального уподібнення (узгодження)
головних членів у реченні.
Єдина путь серед бур — назустріч (О. Довженко).
1. Коли присудок виражений фразеологізмом.
2. Коли присудок виражений словом, що означає родове поняття.
3. Коли присудок виражає абстрактне поняття, яке не може мати форми
множини.
4. Коли присудок виражений іменником із значенням сукупності.
5. Коли присудок наділений особливими формами вираження (невідміню
ваними частинами мови (прислівники, вигуки), вільними словоформами і
прийменниково-відмінковими формами).
IV. Знайдіть речення з іменним складеним присудком, у якому
наявна зв’язка називання.
1. Донькою Прометея названо Лесю Українку ще за життя (Р. Лубківський).
2. Трьома великими вчителями назвав Рильський Шевченка, Пушкіна і
Міцкевича (Р. Лубківський).
3. Це місце називається Лящовим (М. Чабанівський).
4. Комерційний інститут, перейменований в інститут народного госпо
дарства, я покинув (3 часопису).
5. Прометеем називає Шевченка український народ (О. Гончар).
V. У якому реченні підмет виражено інфінітивом, а іменну частину
присудка — прислівником?
1. Щастя — це коли трудно (М. Чабанівський).
2. Жити на землі — не просто, звісно (В. Кобець).
3. Відчувати в окопі живу душу біля себе — це щастя (О. Гончар).
4. Бути мислителем — означає тонко, чутливо пізнавати, розуміти, відчу
вати світ і себе в навколишньому світі (В. Сухомлинський).
5. Життя було попереду (Ю. Смолич).
VI. У якому реченні простий дієслівний присудок ускладнений
часткою?
1. На Музичука написали, що вбитий, а він візьми й прийди (Є. Гуцало).
2. От, здається, ти зайдеш і сядеш тихенько до столу (Є. Летюк).
3.1 я сів писати статті (Ю. Смолич).
4. Ти не плач, не плач, і пробач мені, чуєш, пробач (Л. Тапалай).
5. Дивлюся на руки свої і питаю-питаюся: — Ну що вам і як вам, півділа
зробили чи все? (В. Бровченко)
Картка № 11
I. Вкажіть, у якому рядку знаходиться речення із складеним
дієслівним присудком.
1. Цілий день потім Артемові батько не сходив з думки (А. Головко).
2. Дав не дав, а в груди не бий! (Народна творчість)
3. Сидять собі гуцули по хатах, різьблять коралі (С. Галябарда).
4. Рідну мову повинна берегти, розвивати кожна людина (В. Горбачук).
5. Текла, текла ріка, і човен не гойдало (Т. Севернюк).
II. Знайдіть речення, в якому підмет виражений нерозкладним
словосполученням, що становить поєднання неозначеного
займенника з будь-якою прикметниковою формою в називному
відмінку.
1. Це добре — щось лишається нетлінним, прийшовши у всечасність на
завжди! (В. Коротич)
2. Воно, те щось, тендітне й безплотне, ледве вловимою тінню бігло по жи
тах і пшеницях, ховалося в ячменях (Ю. Збанацький).
3.1 хороше, і дивно, і радісно стає мені, малому, в цім світі (М. Стельмах).
4. В просторій кімнаті стояло щось із п’ятнадцять столиків (М. Трублаїні).

5. Прекрасне нове Запоріжжя. Є в нім не тільки вже щось рідне, нове, наше,
але прекрасне нове (О. Довженко).
III. У якому реченні простий присудок виражений неозначеною
формою дієслова?
1. А як хотілося вірити кожній людині, кожній людині відкривати своє серце
(Г. Кривда).
2. Що може бути краще від друга? Нічого. Друг — над усе (Ю. Смолич).
3. Треба тільки уміти слухати (М. Коцюбинський).
4. Треба щось робити (М. Коцюбинський).
5. Він бігти, а я давай кричати (А. Головко).
IV. Виберіть речення з іменним складеним присудком, у якому
наявна дієслівна зв’язка із значенням тривання дії.
1. Блакитний сніг і темний сніг душі лежить неторканий, неораний, незна
ний (Б. Криса).
2. Чекання ставало нестерпним (В. Собко).
3. У дитинстві навіть маленьке горе здається великим (М. Чабанівський).
4. Солдатом рядовим стояв я на посту, на бойовім шляху, що вів до пере
моги (М. Тарнавський).
5. Обличчя майстра лишилося підкреслено привітним (В. Собко).
V. У якому реченні підмет виражений називним відмінком,
а присудок — прислівником?
1. Люди достойні квітів на морі і на землі (Є. Летюк).
2. — Я певен, що все буде добре: дивись, народ у нас, як на підбір
(О. Гончар).
3. Холодне, молоде срібло сонця пізньої осені розлите по землі (Є. Гуцало).
4. Простори нашої землі більше ніж на одну третину вкриті лісами (М. Ча
5. Одно з вікон другого поверху було навстіж розчинене (Ю. Смолич).
VI. У якому реченні іменна частина присудка виражена
нерозкладним словосполученням?
1. Той чумак дививсь-дививсь, далі як ухопить спис (Народна творчість).
2. Тоді вона у крик (Марко Вовчок).
3. Цивілізація — добро та людяність (В. Коломієць).
4. Батько і мати — два сонця гарячих, що нам дарують надію й тепло
(В. Крищенко).
5. «Ніззя» —то його вуличне прізвисько... (В. Симоненко)
Картка № 12
І. Знайдіть серед наведених речень спонукальне.
1. Чорне море не всміхнеться, дід Дніпро зрадіє, ще у нашій Україні до
ленька наспіє (П. Чубинський).
2. Може, хто з ваших знайомих теж причиниться до доброго діла... (М. Ко
цюбинський)
3. Не раз в житті ти стрінеш три дороги (В. Василашко).
4. Нехай тебе не квапить невідомість, і чужина нехай тебе не квапить
(Б. Криса).
5. Порося у квік, а баби у крик (Народна творчість).
II. Знайдіть речення, в якому підмет виражено інфінітивом.

1. Мені ще мріяти і мріяти про золоту осінню рань, мені ще міряти і міряти
стежки надій і сподівань (Є. Летюк).
2. Перекладати Пушкіна — потрійне щастя: щастя відкриття, щастя тво
рення і щастя душевного та духовного збагачення (Р. Лубківський).
3. Якби ви знали, як хотілося жити! (Ю. Смолим)
4. Нікому ще не вдалося повернути втраченого часу... (П. Загребельний)
5. Вчимось добиратись до схованих істин, печерою йти у незнану історію
(В. Василашко).
III. У якому реченні простий присудок виражено усіченою
дієслівною формою?
1. Не удар авіабомби, не зловісна пісня кулі — над колискою хай лине ма
теринське ніжне «лю-лі» (П Усенко).
2. Той ухо прихилив, а кум шу-шу-шу-шу... (Л. Глібов)
3. — Га-га-га, — гримлять збори, і тільки не сміються Степан та Мирон
4. Цілий день, цілий день тільки чути — «дзень!» та «дзень!» (М. Стельмах).
5. Одвернеться старий, бо сльози з очей тільки кап... кап... (О. Підсуха)
IV. Виберіть речення з дієслівним складеним присудком.
1. Еней так з човна закричав: — Іду к Евандру погостити, на перепутті
одпочити (І. Котляревський).
2. В інші дні й пообідати після школи гаразд ніколи хлопцеві (А. Головко).
3. І все ж головне у житті — уміти чесно виконувати свій людський
обов’язок. Залишатися людиною справедливою, чистою і гордою (Р. Іван-
ченко).
4. День надворі стояв похмурий, осінній, мрячний (3 часопису).
5. Ніколи я співати не покину про землю, повну щастя і краси (В. Сосюра).
V. В якому реченні іменна частина присудка виражена
числівником?
1. Сашко був один у матері та батька (М. Чабанівський).
2. Нас було сто двадцять (Ю. Смолим).
3. Ще чоловік з двадцять, як виявилося, були самі хлібороби (Ю. Смолим).
4. Нас близько десятка мисливців (М. Чабанівський).
5. Матч ми прийняли десять проти одинадцяти (Ю. Смолим).
VI. Знайдіть речення з іменним складеним присудком.
1. Я любити тебе не покину, краю мій, і очей дорогих, поки серце моє
солов’їне буде битись у грудях моїх (В. Сосюра).
2. Степан лишився сам перед розчиненими дверима (В. Підмогильний).
3. Як я знаю цей смерк очей, погляд зранений, погляд-стогін (С. Йовенко).
4. Весною Чижик молоденький, такий співучий, проворненький, в садочку
все собі скакав (Л. Глібов).
5. Посмертного життя не хочу я собі (Леся Українка).
■ДруГорйдйГЧїїенВ'рШІ^
Картка № 1
I. Вкажіть речення з обставиною часу (із значенням міри часу).
1. З літечка в осінь пором відпливає старенький (Т. Севернюк).
2. Від Троянівки до Вовчої долини — сім кілометрів (Гр. Тютюнник).
3. Утомивсь поет від праці, третій день лежить в недузі (Леся Українка).
4. Чи бачив хто з вас тепер грози приливи ранні... (Р. Братунь)
5. У цих розмовах сам на сам з людиною іншого, далекого світу Хаєцький
почував себе зовсім інакше, ніж під час розмови з своїми товаришами по
зброї (О. Гончар).
II. Виберіть речення, в якому наявна прикладка.
1. А на небосхилі — білі хмари-хвилі, наче Рось купається в гаю (М. Подолян).
2. Хочу в батька-матері погостить (Н. Кащук).
3. Коли виросте син і під зорями — добра прикмета! — піде з рідного дому
щастя-долю кувати трудом (В. Соколов).
4. Рідна мова — не степ, не хата, а народу мого душа (В. Гончаренко).
5. Мов душа і сама болю-лиха хотіла, щоб сьогодні у землю ударити лихом
(П. Палій).
III. У якому реченні родовий відмінок виконує функцію додатка?
1. Земними плодами під зорями зоріє людини подвиг! (М. Ткач)
2. Всяка пташка своїх пісень співає (Народна творчість).
3. В сірих очах старого світиться радість (І. Цюпа).
4. Хтось із нетерплячих виривається вперед, але його повертає назад голос
командира (М. Стельмах).
5. Далеко в тишині чулися важкі кроки вартового (О. Гончар).
IV. У якому з речень є обставина умови?
1. Якщо в дитинстві, отроцтві, ранній юності тобі все було легко — ти мо
жеш вирости безвольною ганчіркою (В. Сухомлинський).
2. Яка любов-краса, коли веселими руками не твориш світу доброго нав
круг? (М. Стельмах)
3. Відберіть у людини мову, і вона здичавіє (І. Цюпа).
4. Найтяжчі рани вигоїть природа, лишень довірся мудрості її (T. Севернюк).
5. Чорні брови ясно чорніли на дівочому лобі, а рум’янець на щоках було
знать навіть при місяці (І. Нечуй-Левицький).
V. Визначте, у якому реченні інфінітив виконує функцію
обставини мети.
1. Тихе прохання Миколи Івановича піти з ним, осамотненим і зневіреним,
завжди бриніло в моїх вухах (Р. Іваничук).
2. Нам треба вчити людину дорожити життям — дорожити людиною, берег
ти людину, оберігати життя (В. Сухомлинський).
3. Злили серця свої в одно ми всі, щоб діяти й творити (В. Сосюра).
4. Сава біжить до майстерні взяти потрібні запасні частини для потерпіло
го трактора (О. Гончар).
5. Викотився з-за гаю місяць і став оглядати околицю (Панас Мирний).
Другорядні члени речення 225
VI. У якому реченні означення виражене родовим відмінком?
1. ...Правди в брехні не розмішуй, не ганьби все підряд без пуття, бо на
світі той наймудріший, хто найдужче любить життя (В. Симоненко).
2. Він є володарем планети (В. Сосюра).
3. Ми в світ прийшли успадкувати славу, діла, і думи, й чесні мозолі, бать
ків велику полум’яну справу, що захистила правду на землі (В. Симоненко).
4. Вбивство парламентарів було провокаційним викликом (О. Гончар).
5. Усе доопілля принишкло в чеканні спокою (М. Івасюк).
Картка № 2
I. У якому з наведених речень означення виражено нерозкладним
словосполученням?
1. Сад — то спів веселих птахів і сумних вітрів (Л. Дмитерко).
2. В кінці села, коло самої Роставиці, стояла хата старого Петра Джері
(І. Нечуй-Левицький).
3. Роман — людина ніжної і сумирної вдачі (О. Гончар).
4. Микола знав, що коні самого голови і його багатої рідні стоять дома в
повітках (І. Нечуй-Левицький).
5. Бо хоч які міцні будуть плечі одної людини, проте ніколи вони не витри
мають того, що витримають плечі колективу (О. Гончар).
II. Знайдіть речення, в якому наявна прикладка.
1. Життя — не прогулянка, не забава, а важка праця (І. Цюпа).
2. Підростає людина, вимовляє перше чарівне слово «мама», робить перші
кроки в житті (3. Воскресенська).
3. Ми — народ! Шлях наш повен дерзаннями (О. Новицький).
4.1 задзвонили над джмелями дзвінки-дзвіночки лісові (М. Вінгранов-
ський).
5. Конвалія — рослина отруйна (М. Стельмах).
III. З’ясуйте, у якому реченні сполучення «з + орудний відмінок»
виконує функцію додатка?
1. Наступного дня Блаженко з Хаєцьким справді звідкись привели Черни-
шеві вороного (О. Гончар).
2. Шовкун з лагідним спокоєм щось розповідав співбесідникам про гірські
пригоди (О. Гончар).
3. Міст, перегорівши, з гуркотом повалився в воду (О. Гончар).
4. З ревнивою пильністю стежив Маковей за Чернишем (О. Гончар).
5. Вперше з казкою, із легендою там зустрітись мені довелося (В. Швець).
IV. Виберіть речення з обставиною часу.
1. Нема спочину думі хлібороба, допоки сонце й люди на землі (В. Кузь
менко).
2. Не бійся досвітньої мли, — досвітній огонь запали, коли ще зоря не за
грала (Леся Українка).
3. Поки сію — живу (П. Загребельний).
4. Він народився погожої осені, тоді, як на обрії серпень пливе (М. Риль
ський).
5. Як проходили повз Федорчин город, справді спинились і загукали на
подругу (А. Головко).
8 Тести 5-12 кл. Укр. мова

V. У якому реченні неозначена форма дієслова виконує функцію

означення?
1. Вчора був даний по радіо сигнал починати масову сівбу (Ю. Бедзик).
2. Яке то щастя — свій народ у світлі бачити (Д. Павличко).
3. Як гарно вернутись по довгій дорозі додому (T. Севернюк).
4. Рідний край щиріш любити научає нас розлука (Леся Українка).
5. Одне з найпочесніших наших завдань — зберегти на планеті мир
(З газети).
VI. У якому з речень сполучення «від + родовий відмінок»
виконує функцію обставини причини?
1. Твої коси від смутку, від суму вкрила позолоть... (П. Тичина)
2. Не вимагай від рідних неможливого (В. Сухомлинський).
3. ...Я вже давно відійшов від справ державних, маю свої власні клопоти
(П. Загребельний).
4. — Як ти думаєш: де від мене було б більше користі — в науці чи на ди
ректорській посаді? (П. Загребельний)
5. Щось у мене було і від діда Тараса, і від прадіда — Сковороди (В. Си
моненко).
Картка № З
I. У якому реченні сполучення «з + родовий відмінок»
виконує функцію означення?
1. В кім юная душа — той не сивіє з горя (П. Тичина).
2. Лукія почуває, що Віталій просто щасливий з своєї роботи (О. Гончар).
3. Над доріжкою з асфальту дві берізки обнялись (В. Сосюра).
4. Робота, щирі задуми з дитинства полонили (М. Стельмах).
5. Завтра вранці він уже не йтиме цим шляхом, п’ючи студену воду з зе
лених криниць (О. Гончар).
II. Укажіть речення, в якому наявні дві прикладки.
1. Веснянка-дівчина зі степом вінчана. Віночок — райдуга, музика — грім
2. Командир «Буревісника» — Сава-механік (О. Гончар).
3. На поріг вийшов Степан Петрович Твердохліб, за ним Ярина Хмелик
несла на вишитому рушнику хліб-сіль (І. Цюпа).
4. Ніжний шепіт і зітхання — моя Україна (В. Сосюра).
5. А човен «Ластівка», мов птиця, летить на крилах-парусах (В. Скоромов-
ський).
III. У якому реченні додаток виражений іменником в орудному
відмінку?
1. Щось нове ожило в мені, сповнило енергією все молодече тіло (Ю. Зба-
нацький).
2. Хай стане святом кожний будень для ратая і для співця (В. Колодій).
3. Хотіла б я Ізідою зійти в життя твоє (Н. Кащук).
4.1 це безсумнівно: народна пісня була матір’ю Шевченкової поезії
(О. Гончар).
5. Поет всюди залишається господарем свого настрою (О. Гончар).
IV. Вкажіть, у якому реченні наявна обставина місця

(напрямку руху).
1. Був Карналь присутній при старті космічної ракети на Байконурі, ходив
по царських палатах (П. Загребельний).
2. З лівого берега невпинно прибували десантники (О. Гончар).
3. Верховини гір стояли кругом, схожі на фантастичні льодовики (О. Гончар).
4. Юрій був далеко, Ізяслав — близько (П. Загребельний).
5. Вулицею бігла Явтухова жінка (А. Головко).
означення?
1. Я єсть Людина. Я звитяжно зміг прокласти перший славну путь в май
бутнє (М. Бажан).
2. — А ще ви пообіцяєте мені берегти книгу, як дорогоцінну річ (І. Цюпа).
3. — Передрій твердить, нібито є така вказівка з області, щоб переорати
всі обочини і схили на балках, збільшити цим посівні площі (І. Цюпа).
4. Звичай голити бороду вперше запропонував Александр Македонський
(З часопису).
5. А в серці дума половіє: на житнім полі першим доторкнутись до ніжних
уст волошки й колоска (Г. Коваль).
VI. У якому реченні наявна обставина із значенням місця?
1. Де стань — колосяться поля (В. Бичко).
2. Хліб з нашого поля — це, насамперед, озерненість серця кожного
(М. Подолян).
3.1 степ — степ аж за обрій (А. Головко).
4. Пізня осінь, дуже пізня, хмари аж додолу (П. Усенко).
5. Тихе батьківське поле за поліським селом розляглось (М. Сингаївський).
Картка № 4
I. Вкажіть речення, в якому є обставина часу.
1. Не убивай в сьогодні — вчора, там зріє завтра на політ (Т. Севернюк).
2. Невинність дитинства не в силі змити погань зрілих літ (М. Стельмах).
3. Він народився погожої осені, тоді, як на обрії серпень пливе (М. Риль
ський).
4. Зірки на снігу, зірки на снігу, веселі зірки новорічного свята (Р. Кудлик).
5. Правди світлом яснішає рідна історія (В. Василашко).
II. У якому реченні сполучення слів, написаних через дефіс,
не є прикладкою з означуваним словом?
1.1 припав уже пилом-порохом той далекий двадцятий рік (В. Соколов).
2. Не знали ви, що Женька-гармоніст зірок із неба не знімав, а просто ба
бусині мотиви вам приніс (Є. Летюк).
3.1 місто мужнього Франка гордиться не покрівель злотом, а інститутом і
заводом, трудом творця-робітника (Д. Павличко).
4. Слова шепочуть зорі найніжніші до місяця-опришка уночі (В. Лелек).
5. Попрощався тоді Іван-богатир із мудрою людиною (Ю. Ярмиш).
III. З’ясуйте, у якому з речень є прямий додаток.
1. На балконі танцював білий вихор, тополиний пух прилипав до білих за
навісок (В. Симоненко).
2. Дорогих перлин коштовних є багато в синім морі (Леся Українка).

3. Росами умилось поле вранці, колоситись жито почало (П. Дорошко).
4. У берези позичила білої сорочки, щоб на неї задивлялись хлопці-ясе-
ночки (Д. Павличко).
5.1 з панських прихвоснів-рабів ми людьми з прізвищами стали (О. Олесь).
IV. Укажіть, в якому реченні наявна невідокремлена обставина
причини.
1. Щедро жито сій, бо де життя — там має бути жито! (А. М’ястківський)
2. Слова линяють лиш від позолоти, іржавіють від фальші та прикрас
(В. Бичко).
3. Обравши поетичне ремесло, зо дня у день безсилістю караюсь (І. Жи
лен ко).
4. На обличчі Інни Варламової усмішка з’явилася вже давно, тільки-но
диктор оголосив результати (В. Собко).
5. Але ніхто його не підтримав: не до сміху тут... (І. Цюпа)
V. У якому реченні інфінітив виконує функцію обставини мети?
1. Але в мене не було часу роздумувати (Ю. Збанацький).
2. Нам цілющу воду спрагло пити і, як братню, вірність берегти, навесні
дорогами розмитими вирушати у світи (О. Сенатович).
3. Кожне слово — в симфонію проситься, щоб світам і народам гриміть
(О. Новицький).
4. Я тут ходити вчився по землі... (В. Коротич)
5. Тож меди і страви ставте на столи, святкувать обжинки жниварі при
йшли (Ф. Малицький).
VI. Визначте, в якому реченні додаток вжито при прислівнику.
1. До сліз вражає доброта (Ю. Дмитренко).
2. Там наодинці з дубами і кленами він заспокоївся (Ю. Смолич).
3. Все так буденно й так високо. Жита колосяться, жита (Г. Світлична).
4. Поруч в річку проміння-весла сонце кидало золоте (В. Соколов).
5.1 було партизану-хлопчині вісімнадцять — не більше — літ (В. Симоненко).
Картка № 5
I. У якому реченні неузгоджене означення виражено
безприйменниковим родовим відмінком?
1. Там колись декламував Шевченка я — із Багадунки пастушок (Д. Шев
ченко).
2. Піймав карася з порося (Народна творчість).
3. Клуб сільський. Чотири кроки — сценка. В залі — дим гасниць і цигарок
(Д. Павличко).
4. Тихо вечір на місто лапу кладе і наспівує колискові (Ю. Дмитренко).
5. Минало в хлопців оп’яніння від краси, закохувалися вони у звичайних
кирпатих і гостроносих дівчат (В. Симоненко).
II. Укажіть, у якому реченні сполучення слів, написаних через
дефіс, не виступає прикладкою з означуваним словом.
1. Жартома між двома очами-озерцями, мов човенце хистке, гойдалось
серце (Н. Кащук).
2. Господиня-осінь владарює: то зриває яблука в саду, то сміється десь, а
то німує, згадуючи вроду молоду (П. Палій).
3. Як добре, що трапилась жінка-водій... (Н. Кащук)
4. В зелених запасках дівчата-ялиці, у думах-крисанях дуби смуглолиці
(П. Палій).
5. Кладем на стіл, що в хаті мається, для друзів двері в нас не зачиняються,
братам завжди хліб-сіль підносимо (Є. Летюк).
III. У якому реченні прямий додаток виражено родовим відмінком
іменника?
1. Я злякано поглянув на матір, та не побачив гніву на її обличчі (М. Стельмах).
2.1 пророста добром добра засів (Д. Черевичний).
3. Прокинься рано і твори добро! (А. М’ястківський)
4. Це був найкращий хліб мого дитинства! (М. Стельмах)
5. За хліб і сіль, що маєм від народу, віддаймо кров гарячу, а не воду
(Л. Забашта).
IV. Виберіть речення, в якому є обставина умови.
1. Житія не кінчається смертю, якщо залишається сад (В. Терен).
2. Коли озеро стає болотом — тяжко, а коли людина — то страшно
3. Якби не ти, у кого я б взяла для лету — крил, сміливості — для кроків?
(Т. Севернюк)
4. І в мороз не сковує нас крига, обрії наповнені теплом... (В. Бичко)
5. Огляньмося! Чогось-таки ми варті, коли добро за нами вироста
(В. Бровченко).
V. У якому реченні інфінітив виконує функцію додатка?
1. Змалку треба шанувати рідну мову, навчаючись від батька й матері, від
дідуся й бабусі отого мовного багатства (І. Цюпа).
2. Хто навчив нас звеличить у кожній людині Людину, виміряти трудом ко
жен крок до ясної мети? (В. Бровченко)
3. Умій відчувати серце матері, умій бачити в її очах ласку і спокій, щастя
і радість, тривогу і бентегу, розгубленість і прикрість (В. Сухомлинський).
4. А люди — володарі степу, задумали виростить сад (В. Терен).
5. Хіба забути юності квартали, де кожен камінь чув твою ходу, і щедро в
час ранковий дарували свій аромат акації в меду (К. Дрок).
VI. Виберіть речення, в якому неозначена форма дієслова виконує
функцію обставини мети.
1. Як сонячно на світі треба жить, щоб честь (не просто право!) заслужить —
цей хліб, що зріс на бойовищі, їсти (Н. Тихий).
2. Запропонували подати план роботи Павлиської школи, з тим щоб зго
дом опублікувати його в пресі (І. Цюпа).
3. Нам угору йти в шуканні суті, а не скніти в теплому кублі, щоб не бути,
щоб лишень не бути зайвими людьми на цій землі (О. Сенатович).
4. Кухар набрав води в ночви і поніс до кухарського куреня готувать ве
черю (І. Нечуй-Левицький).
5. Нам думати про новий урожай, щоб стала в ріст пшениця, як Дунай
Картка № 6
І. У якому реченні неузгоджене означення виражене прислівником?
1. Свіча ніколи рівно не горить (Т. Севернюк).
2. Гори на тлі передзахідного сонця — продовжена мить тривання (Б. Криса).
3. Карлос вибрав шлях направо, Гвідо вибрав шлях наліво (Леся Українка).
4.1 тут озвався отой сивочолий чоловік (В. Симоненко).
5. Смерекова хата — батьківський поріг. Смерекова хата на крутій горі
(М. Бакай).
II. Укажіть, у якому реченні наявна прикладка.
1. Щастя ніколи не стане жар-птицею, що роняє перо золоте із хвоста
(Є. Летюк).
2. Заросли окопи терном-полинами... (П. Палій)
3. А по краю-небокраю сходять ранки (П. Усенко).
4. Дивлюсь на ці маленькі ручки і слухаю цей щебет-спів (В. Сосюра).
5. Я мріять буду, як мріють ранками ліси, коли салютами-громами гуркоче
небо навесні (В. Симоненко).
III. У якому з речень є прямий додаток?
1. Він чув сміх, і плач, і спів, і крик, він бачив погляди і злі, й привітні
(Є. Летюк).
2. Вінцем досягнень і надбань людини є, мабуть, рукотворне чудо-сад
(Л. Дмитерко).
3. Безхмарними очима немовляти зорить у душу сорок перший рік...
(Б. Мельничук)
4. Забулися «пророки» навіки... (Є. Летюк)
5. Дивлюсь я на тебе, на вільнеє небо, на коси дівочі беріз (В. Сосюра).
IV. Визначте, у якому реченні наявна обставина часу.
1. Акації стояли саме в цвіту, заквітчані безліччю білих китиць (І. Нечуй-
Левицький).
2. Мій рідний краю, доки житиму, вславлятиму твої поля (Л. Рубан).
3.1 жити я хочу сто літ, і радість не змірять мою, що я народився на світ у
цім неповторнім краю (В. Бичко).
4. Скільки літ пролетіло... (М. Сингаївський)
5. Люди, в радості, в горі ми так потрібні одне одному... (М. Томенко)
V. Виберіть речення з обставиною способу дії (порівняння),
вираженою іменником в орудному відмінку.
1. Озвався співом день грядущий (T. Севернюк).
2. Таким вічно діючим вулканом уявляється мені Лев Толстой, його благо
родна безсмертна творчість (О. Гончар).
3. Те, що Сагайді здавалося простим і зрозумілим, для нього було гаря
чим суцільним клубком суперечливих почуттів (О. Гончар).
4. Ми зустрілись у полі широкім, де гула моторами весна (М. Гірник).
5. Людські думки, покинувши домівки, шугають невидимими птахами
(К. Міщенко).
VI. У якому з наведених речень сполучення «з + орудний відмінок»
1. Мова — одна з основних ознак нації (3 часопису).
2. Черниш ніколи й не думав, що він так спокійно сприйме першу зустріч
з ворогом лице в лице (О. Гончар).
3. Сірі, глибоко запалі очі майора раз у раз звертались до Черниша, уважно
оглядаючи його чорний, з полиском, курсантський йоржик (О. Гончар).
4. Діти, теж зупинившись, з радісною гордістю дивились на офіцерів
(О. Гончар).
5. Скульптор стежив за нею з нещадною зухвалістю митця (О. Гончар).
Картка № 7
I. Вкажіть, у якому реченні означення виражено нерозкладним
словосполученням.
1. Може, дівчина в іншого до нестями закохана, в якого-небудь тракто
риста або серцеїда-завклубом, а ти для неї величина безконечно мала
(О. Гончар).
2. І погнався лицар хутко через доли, через гори, і спинився від віконцем
у своєї Ізідори (Леся Українка).
3. Морозною, сніговою була важка зима сорок першого року (3 підручника).
4. Світ увесь крізь тайфуни й цунамі до рятунку шука свою путь...
(С. Реп’ях)
5. Неповторна кожна людина, неповторна кожна любов! (А. Демиденко)
II. У якому реченні додаток виражено неозначеною формою
дієслова?
1. Нас не зламати, не збороти, гримить звичайним кроком путь... (В. Сосюра)
2. Боярине, прошу зажити з нами хліба-солі (Леся Українка).
3. Нікому не зламать крицеві наші крила (В. Сосюра).
4. Спади мені дощем на груди, пустелю-душу ороси — я стану жить
(В. Симоненко).
5. Будуть тебе кликать у сади зелені хлопців чорночубих диво-наречені
III. У якому з наведених речень додаток виражено іменником
в орудному відмінку?
1. Я знав: ніколи серце не проща того, що розумом безжально вбито
2. Вільний час є важливим фактором гармонійного розвитку особи
3. Інтереси роти, честь роти стали його особистими інтересами (О. Гончар).
4. Та ми ж з тобою колись були товариші (Леся Українка).
5. Щось шепотом шепоче, щось шумить шумом, щось отак плаче (М. Че
ремшина).
IV. У якому реченні є обставина із значенням власне місця?
1. Тільки родина у прикру хвилину схилить надію тобі на плече (В. Кри-
щенко).
2. Може, десь у лісах ти чар-зілля шукала, сонце-руту знайшла і мене зча-
рувала (В. Івасюк).
3. Полетіла звістка із Карпат в Полтаву (Т. Севернюк)
4.1 ось з-за лісу вилетіли нарешті дрібні силуети перших вершників
(О. Гончар).
5. Ти ідеш по землі... (Т. Севернюк)
V. Вкажіть, у якому реченні обставина із значенням мети виражена
сполученням «для + родовий відмінок».
1. Своїм трудом ми трудно здобували для людства радість істини й краси
(М. Бажан).
2. — Це ж перший бій для багатьох моїх орлів (О. Гончар).
3. Пшеницю сіяти ми любим для щастя людського й добра (Ф. Малицький).
4. Важка навіть голка для солдата в поході (О. Гончар).
5. Можна було подумать, що то кошари для овець, а не хати для людей

VI. Знайдіть речення, в якому є прикладка.
1. Тут задзвенів схвильований і гнівний голос Кобзаря і всіма барвами ма
льовничої України заграла палітра Шевченка-живописця (М. Подолян).
2. Нафта — це кров землі і наша перемога (М. Стельмах).
3. Рідна мова — найдорожчий скарб народу (3 часопису).
4. З товщі літ випростовує силу народ, кущ калини в піснях піднімається
вгору (В. Василашко).
5. Під маминим вікном горить калина, жива, як пам’ять, як гаряча кров
(О. Соловей).
Картка № 8
I. У якому реченні означення виражене нерозкладним
1. Мені він до сподоби — добрий хлопець, такий увічливий (Леся Українка).
2. Безбережне наше поле, світла наша доля (Б. Лагода).
3. Чоботи з жовтої юхти, з довгими дебелими халявами справді здавались
непомірними і важкими для легкої, красивої фігури Черниша (О. Гончар).
4. Кожен там рідний, хто вольності син, громом лунає народу там слово
(М. Рильський).
5. Було щось дивовижно знайоме в цих молодих, щирих, розпалених
стражданнями очах (О. Гончар).
II. Знайдіть речення з прикладками.
1. Наше життя — бурхливий океан (П. Тичина).
2.1 моя праця — то моя совість, моя сповідь перед дітьми й онуками
(О. Довженко).
3. — Мій народе, я був твій співець, і слуга, й гладіатор (T. Севернюк).
4. — Сьогодні ви, Ягідко, просто собі рядовий, завтра ви вже хороший боєць,
позавтра ви — герой, улюбленець народу (О. Гончар).
5. Я люблю Дніпро — велику ріку мого народу (О. Довженко).
III. У якому реченні прямий додаток виражений іменником
у родовому відмінку?
1. Співали нам пісень дівчата (О. Новицький).
2. Адам освоїв найновіший трактор (О. Пахльовська).
3. Старший відчув на собі співчутливі погляди братів і обняв хлопців
(П. Автомонов).
4. Сестри і браття повні завзяття — в праці і пісні їх слава (Р. Братунь).
5. Вітер верби нагинає, аж гілля ламає (Народна творчість).
IV. Укажіть, у якому реченні наявна обставина із значенням причини.
1. Хліб дається скрізь нелегко, бо на те ж і є він хліб! (М. Масло)
2. Він намагався звестися з ліжка: не звик зустрічати друзів лежачи (І. Цюпа).
3. Душа, справді, у мене досі була холодна, бо не світило їй сонце
4. Данило Підіпригора сходить з дороги і прямує навпростець, на болото:
так набагато ближче додому (М. Стельмах).
5. Молодість не вміє філософствувати не лише за браком знань, а й за
браком часу (Ю. Мушкетик).

додатка?
1. Дід великодушно пробачав мені, як уміють пробачати великі люди
2. Я любить, я жити хочу серцем, не красою (Т. Шевченко).
3. Тільки нам все жити, не вмирати, зерно сіять, зацвітати знов (А. Ма
лишко).
4. Любить людей мене навчала мати і рідну землю, що б там не було
5. Вася Багіров дуже хотів побачити знайомого (О. Гончар).
VI. Виберіть речення, де є обставина із значенням часу.
1. Доки сонце сходить і заходить, живуть і творять люди на землі (В. Кузь
менко).
2. Тільки родина у прикру хвилину схилить надію тобі на плече (В. Кри-
щенко).
3. Запахущі плоди колосистого липня, золотаві, як сонце, липневі меди
(П. Осадчук).
4. Промчались років блискавки над плесами озер (Р. Братунь).
5. Давалася взнаки втома останніх днів (О. Гончар).
Картка № 9
I. У якому реченні сполучення «для + родовий відмінок»
1. Для радості — пам’ять коротка. Для горя задовга, як ніч... (Л. Талалай)
2. Знайдеться на усе причина — для тишини і для грози (В. Крищенко).
3. Ах, як гарно було в тій великій кімнаті для дітей (А. Головко).
4. Тісний став світ для тиші і добра (Т. Севернюк).
5. Завжди знайду для вас хоча б годину вільного часу (3 газети).
II. У якому реченні є прикладка?
1. Ой, вернися, Сагайдачний! Віддай мою люльку, візьми свою жінку, не
обачний (Народна творчість).
2. Це не наша власність (Л. Костенко).
3. Хліб — краса! (Л. Талалай)
4. Справа в тому, камраде Хвиля, що ви трохи проспали: лягли — була
Малоросія, підвелися — стоїть Україна (М. Хвильовий).
5. А де ж ви, білі руки-рученята? (Н. Кащук)
III. Вкажіть, у якому реченні додаток виражено сполученням
«з + родовий відмінок».
1. Добрий день, дівчата синьоокі у хустинках білих з полотна! (М. Гірник)
2. Отоді теє всі люди зачували, із хат з піснями виходжали, з великої ра
дості святую землю цілували (П. Тичина).
3. У картузах із парусини комбайн комбайнові гука: — То що косить? Воно
все синє — де льон, де небо, де ріка? (М. Вінграновський)
4. Хаєцький чуйно ловив ніздрями знайомі з дитинства запахи весняних,
розпарених за день полів (О. Гончар).
5. Дмитро з лошат вирощував славних коней (3 газети).
IV. У якому реченні є обставина із значенням міри та ступеня?

1.1 снагою життя наливаються вщерть колоски (М. Сингаївський).
2. Без праці людина деградує, вона вироджується (П. Загребельний).
3.1 краса степової дівчини причарувала його на той час при ясному міся
цеві, ніби краса русалки (І. Нечуй-Левицький).
4. Машина поспішно від’їхала (І. Цюпа).
5. Хоча знаю: ніщо не дається легко (І. Цюпа).
додатка?
1. Я знову думаю про право підводити сонця з імли (В. Коротич).
2. — Капітан хворіє, просить зайти (О. Гончар).
3. В першу мить його охопило бажання хутко причинити двері і піти назад
(А. Хорунжий).
4. Шура не хотіла хапати уламків щастя (О. Гончар).
5. Я підійшов і попросив дозволу (Р. Лубківський).
VI. Вкажіть, у якому реченні сполучення «з + орудний відмінок»
виконує функцію обставини способу дії.
1. Тридцять пар очей — синіх, голубих, карих — з цікавістю дивилися на
вчителя (І. Цюпа).
2. День стояв чистий, кришталево прозорий, з далекою видимістю
(О. Гончар).
3. Ми з нею з Полтавщини (В. Минко).
4.1 стала жить Ганнусенька в своїй сім’ї, в роду, така русява, русенька, з
рум’янцем на виду (П. Тичина).
5. Дух мій вільний з тобою, одвічна снаго! (Д. Павличко)
Картка № 10
I. У якому із наведених речень означення виражено нерозкладним
1. З очей Софії тихо капле час слізьми утрати й болю за минувшим
(С. Галябарда).
2. Він [Андрій] пішов на війну тридцятилітнім і таким залишився навіки
3. Діти дошкільного віку повинні знати щонайменше дві-три тисячі слів
(І. Цюпа).
4. Тонко вигнуті брови то густо хмурилися, то лагідно розбігались, надаю
чи одразу всьому обличчю виразу спокою, задоволення й сердечності
(О. Гончар).
5. Микола ...почував, що в його душі лунає пісня незнайомої дівчини
II. У якому реченні додаток виражено орудним відмінком
без прийменника?
1. Смереко, смереко, красо-полонино, ти смутком осіннім мене полонила
(П. Палій).
2. Здається, й нам на світі пройти шляхами прадідів дано... (П. Воронько)
3. За кожним словом чув у грудях біль, як би ті слова були зі сталі (Б. Лепкий).
4. Село храмує. Хатами та столами не містяться газди і ґаздині (М. Черем
шина).
5. Нас розлучали з рідними, з життям, і навіть з мрією, але ніщо й ніколи
нас не розлучило з вірою! (Б. Олійник)
III. Визначте, в якому реченні сполучення «без + родовий відмінок»
виконує функцію додатка.
1. Гей, поля без меж, і краю, ясна доле трудова! (М. Тарновський)
2. Без тебе день здається роком, з тобою рік летить, як день (Б. Мельничук).
3. День без мислі, без читання, без розумового напруження — даремно
прожитий день (В. Сухомлинський).
4. Я сотні раз проходив тут і все ж без хвилювання перейти не можу повз
богатирський шерег древніх веж (М. Бажан).
5. Сто пісень за день переспівали, все життя згадали без прикрас (М. Гірник).
IV. У якому з речень є обставина із значенням часу?
1. Злий плаче від зависті, а добрий — від радості (Народна творчість).
2. Всі троє притихли, мовби заворожені чарами цього весняного вечора
(О. Гончар).
3. На думку спадає те поле у жовтні (П. Тичина).
4. Серце хай не стомиться ніяк у дні чекань, самотності й тривоги, нехай
кохання буде, як маяк, якому віриш, збившися з дороги (Є. Летюк).
5. Ми любим час єднання, а не зброї (Д. Павличко).
V. Вкажіть, у якому реченні порівняльний зворот виконує функцію
обставини способу дії (порівняння).
1 Життя — як море (В. Сосюра).
2 Людині потрібна довіра, як золоту точна міра, як житові повен колос, як
птиці щасливий голос (Є. Летюк).
3.1 звучить земля, як орган (П. Тичина).
4. А поля — мов діти, ніби найвища поезія, неначе найскладніша наука
5. Слово народилося в праці, як і пісня (І. Цюпа).
VI. З’ясуйте, у якому реченні наявна прикладка.
1. Послуга в дружбі — річ свята (Народна творчість).
2. Вуси-вусики у пшениці, стежка-стежечка, мов стріла... (В. Симоненко)
3. І мої тривоги-жалі відступають, як сірі хмари, перед поглядом зоряно-
карим (Н. Кащук).
4. Це було на острові Цейлоні, де цвітуть веселкою гаї (В. Сосюра).
5. Ніби роси-росяниці, сльози капають з очей (В. Симоненко).
Картка № 11
І. Знайдіть речення з обставиною мети.
1. По забутих стежках ти приходиш до мене (В. Івасюк).
2. Ти знайшов собі дорогу, ти знайшов собі мету (І. Франко).
3. Бережи маєток про чорну годину, та віддай маєток за вірну дружину
(І. Франко).
4. Наливаймо, браття, кришталеві чаші, щоб шаблі не брали голівоньки
наші (Народна творчість).
5. Щоб ваші людські клопоти збагнути, то треба справді вирости не в лісі
(Леся Українка).
II. У якому реченні додаток відноситься до прикметника?

1.1 зрозумієш, певна річ, що ранок вечора мудріший, коли просидиш цілу
ніч з гіркими думами у тиші (Л. Талалай).
2. В юнацькі роки більше ніж будь-коли потяг до красивого поєднується з
прагненням до високоморального (В. Сухомлинський).
3. Тепер біда — за розбратом своїх не чують ближні чужинецький сміх
(Г. Калюжна).
4. День мій буде сповнений до краю (В. Губарець).
5. Нема і не може бути на світі красивішого міста у травні (В. Собко).
III. З’ясуйте, у якому з речень є прямий додаток.
1. Щось живе, зворушне, ледве вловне заграло в серці дзвоном колоска
(В. Бичко).
2. В боях за волю ми були єдині (М. Тихонов).
3.1 слово сповнюється вірою у щастя рідної землі (Л. Рубан).
4. Земле! Сили для співу позич! (О. Підсуха)
5. Я чую, як чуже існування входить в моє, мов повітря крізь вікна і двері,
як води притоків у річку (Л. Костенко).
IV. Визначте, в якому реченні є обставина із значенням місця —
шляху руху.
1. Нечасто шлях наш вистилали квіти... (Б. Олійник)
2. Рвійно зеленим ланом червень пішов у наступ (Є. Будницька).
3. Вибирай завжди дорогу нелегку (В. Сухомлинський).
4. Душа тужить за просторами степу (О. Гончар).
5.1 чомусь Миронові раптом пригадалося його далеке рідне село з-за
Дніпра на Катеринославщині (А. Головко).
V. Виберіть речення, в якому неозначена форма дієслова виконує
функцію додатка.
1. Хоча б над тобою було сто вчителів — вони будуть безсилі, якщо ти не
зможеш сам змусити себе до праці і сам вимагати її від себе (В. Сухом
линський).
2. Чи мав я право з битви вийти геть? (М. Нагнибіда)
3. Ніхто не змусить мене відмовитись від переконання: головним предме
том у школі має бути людинознавство (В. Сухомлинський).
4. І розпочне моє нове село свою одвічну хліборобську справу — робити
хліб, саджать городину, творить добро... (Г. Світлична)
5. Дідусь та рибалки, перехилившись через борт баркаса, почали вибира
ти з моря сітку (Ю. Збанацький).
VI. Виберіть речення з обставиною міри і ступеня.
1. Щасливо, радісно, весільно квітує нива молода (М. Петренко).
2. За красну пісню на всі голоси, що хочеш, водограю, попроси (В. Івасюк).
3. Іду без втоми і вагання і не схиляючи чола (Є. Летюк).
4. Марті було радісно, що заради неї зібралися за цим столиком хуторяни
(М. Зарудний).
5. Тільки той сповна спроможний зрозуміти життя в усій красі, хто брав
його в бою... (Л. Первомайський)
Картка № 12
I. У якому реченні наявна обставина причини?
1. Що то значить Батьківщина! Доки в тебе вона є, ти і багатий, ти дужий,
ти і всім потрібний, Романе (О. Гончар).
2. Та сам собі у бур’яні, щоб не почув хто, не побачив, виспівую та плачу
(Т. Шевченко).
3. В узголов’ї од маків червоно — сон від сорому почервонів... (В. Васи-
лашко)
4. Бережімо людство, але матір перш за все на світі — бережім (І. Гнатюк).
5. По дорозі знущань і образ з Богом в серці й гіркою сльозою, крізь епохи
і зболений час йшла Вкраїна моя сиротою (С. Галябарда).
II. Вкажіть, у якому реченні наявна прикладка.
1. Мова — фундамент культури (3 часопису).
2. Як криниця без дна, моя мова пісенна (В. Лелек).
3. Дружба народів — це злагода й мир (М. Рильський).
4. О хлібе наш, першоосново життя народів і племен! (О. Новицький)
5. Книга — то джерело знань (І. Цюпа).
III. У якому з наведених речень сполучення «з + орудний відмінок»
виконує функцію додатка?
1. Черниш мовчав, ішов з новачками попереду... (О. Гончар)
2. Ми їхали мовчки з тобою, для щастя не знаючи слів (М. Рильський).
3. Десятикласники зустріли Василя Олександровича з настороженою за
цікавленістю (І. Цюпа).
4. Сашко з Василем майнули грати в футбол... (А. Дімаров)
5. Події розгорнулись з блискавичною швидкістю (О. Гончар).
IV. Визначте, в якому реченні наявна обставина із значенням
допусту.
1. Мене водило в безвісті життя, та я вертався на свої пороги... (Д. Пав-
личко)
2. Треба сказати, що така наочна агітація вражає, попри всю небагато
слівність (В. Коротич).
3. Ще сонячні промені сплять, — досвітні огні вже горять (Леся Українка).
4. Хоча була північ, спати не хотілось (І. Цюпа).
5. Хоч на щастя життя багате, але кожну людину ждуть і печалі, і сум, і
втрати, і не можна їх обминуть (В. Симоненко).
V. У якому з наведених речень порівняльний зворот виконує
функцію обставини способу дії (порівняння)?
1.1 Немирів мені, як батьківщина (О. Іваненко).
2. Де такі міста є, де такі є села, де така є доля, як у нас, весела? (В. Со
сюра)
3. Замовк богатир, а пісня, мов луна, ще летіла над широким степом
(Ю. Ярмиш).
4. Степ для них давно мов рідний брат (О. Лукашенко).
5. А жита — як літа його, а літа — як жита (Б. Олійник).
VI. У якому реченні прямий додаток виражено родовим відмінком?
1. Є хмарний день, є день без хмар — життя химерний календар (Р. Братунь).
2. Кожен з них почувався галузкою зеленої різдвяної ялинки (В. Вовк).

3. Дай, Боже, до старості не знати чорної заздрості, дай, Боже, не за
здрить нікому (А. Демиденко).
4. В моїй сльозі є сіль землі (Т. Севернюк).
5. Оця нічия для неї величезна перемога (В. Собко).
: :?•> • ? ’ ЪV- і' • :Ж: О:'? ’
Односкладне еЧенняо Програма:

Жй Ж'/ У- ''
Картка № 1
I. Знайдіть серед наведених речень узагальнено-особове.
1. Хай сумується серцю прекрасно серед свята обсипаних віт (Г. Чубач).
2. Літа, як стрілки, не переведеш, життя, як гирю часу, не підтягнеш
(Т. Севернюк).
3. На кожну голову приходить своя хуртовина (М. Стельмах).
4. Не хоче півень на чуже весілля, та несуть (М. Стельмах).
5. Життя вдивляється в наші очі очима болю, очима втрат (Т. Севернюк).
II. Виберіть означено-особове односкладне речення.
1. У народі кажуть: розумно жити — хвилиною дорожити (3 журналу).
2. Я спішу до вас на розмову, на розраду у час вечірній. Перед вами я, ма
мо, знову у любові моїй безмірній (В. Колодій).
3. Поклич мене. Я по тонкім льоду до тебе знов дорогу віднайду (С. Пушик).
4. Не вбити нас! Не спопелити мою Хатиноньку, Хатинь! Наш дух незлам
ний буде жити в серцях прийдешніх поколінь (В. Бровченко).
5. Жити — щоб шукати істину, і в цьому щастя (П. Загребельний).
III. Визначте безособове речення, в якому головний член
виражений відмінковим дієсловом.
1. Не пишеться... А сон до віч не йде... (Є. Летюк)
2. Нам вічно треба небом жить... (М. Вінграновський)
3. Людині мало хліба і до хліба. Вона шукає свята і для серця... (В. Бров
ченко)
4. Для того, щоб створити щось красиве, треба нести красу в душі
(Ю. Мушкетик).
5. У нас багато зроблено в галузі дослідження космосу (3 часопису).
IV. Виберіть безособове речення, в якому головний член виражений
неозначеною формою дієслова.
1. Мало прожити життя — треба життя зрозуміти (Є. Плужник).
2. В славі та чи в неславі — страшно зустріти смерть (Б. Олійник).
3. За кожну мить відповідати на запит совісті зумій! (Л. Дмитерко)
4. Народи всього світу говорять: — Ні! Не буть війні (П. Дорошко)
5. Хотів тих піль, тих нив, тих лісів набрати якнайбільше в свої очі (Б. Лепкий).
V. Вкажіть, у якому рядку наведено називне речення.
1. Нічого кращого за траву і наївні веселі кульбабки... (Г. Тарасюк)
2. Велике дерево поволі росте (Народна творчість).
Односкладне речення 239
3. Життя моє — квітник, у ньому рослин багато (Ю. Дмитренко).
4. Час — не хвилини, час — віки і вічність (Л. Костенко).
5. Тиша. Тиша. Вітер жито колише (В. Швець).
VI. Серед наведених речень знайдіть неозначено-особове.
1. Не радій чужій біді (Народна творчість).
2. Про добрі вчинки слід говорити вголос (Народна творчість).
3. Не всі захоплюються одним і тим самим, і не всі люблять те саме (3 ча
сопису).
4. Мавпа є мавпою і в золотому вбранні (Г. Сковорода).
5. Цей крилатий вислів приписують Г. Сковороді (3 часопису).
Картка № 2
I. Визначте означено-особове односкладне речення.
1. В палітрі щастя любові колір не так вже й часто розпізнають (Т. Севернюк)
2. У стремлінні до влади й кар’єри губим небо ясне, голубе, землю, воду
(С. Реп’ях).
3. Діалогу не відбулося, і печалі ніхто не втишив (Т. Севернюк).
4. Ти мене накличешся ночами, несучи розлуку за плечами, і навигляда
єшся одна (А. Малишко).
5. Полиняло, оджовтіло, зголубіло. Всі печалі мої встигли на експрес
(Б. Олійник).
II. Знайдіть неозначено-особове односкладне речення.
1.1 щоб родині нашій жити в мирі, кую меча, леміш і чересло... (В. Бров
ченко)
2. ...Шлях людський не встелили квіти, і на тяжкій дорозі до мети ганебно
мати все і водночас нічого не уміти (С. Голованівський).
3. Всі кажуть: кохання — дарунок долі. Якої долі? Доброї чи злої?
(Ю. Мушкетик)
4. Прощатись не будемо. Просто так: — До побачення, друже і брат!
(Б. Олійник)
5. Ще до війни на обласній нараді преміювали батька за сівбу (В. Бровченко).
III. Визначте безособове речення, головний член якого виражено
відмінюваним дієсловом та інфінітивом.
1. Хотілося швидще дізнатися про життя дорогих мені людей (М. Чабанів-
ський).
2. Співалося хором «Заповіт» (Ю. Смолич).
3. Чудес в природі не буває (А. Головко).
4. Скільки сходжено, зміряно, створено — тим горіли, жили і росли! Скільки
чорного в світі поборено, скільки світлого в світ принесли! (П. Усенко)
5. Коли ти хочеш плакати — заплач: нема гріха у тузі і скорботі (С. Голо
ванівський).
IV. Визначте, яке з речень є безособовим спонукальним.
1. Хочу жити в паланні, зоріти в блакить, щоб від серця любов іскрила
(Ю. Дмитренко).
2. Нас тепер нікому не скорити... (М. Рильський)
3. — Складати зброю! Годі лютувати! Господар тут — народ, якого не зла
мати! (Р. Братунь)
4. — Тільки б проснутися в мирі! (Б. Олійник)

5.1 чесний хліб, і рідна мати... Хіба їх можна роз’єднати хоч на хвилинку у
житті?! (М. Нагнибіда)
V. У якому рядку односкладне речення є називним?
1. Отак би завжди — без парадності (В. Базилевський).
2. Околиця міста. Горіховий гай (В. Базилевський).
3. Ніяких рук і нічиїх сердець, ти сам-один в шумному многолюдді (М. Ситник).
4. Пахне злегле сіно (В. Швець).
5. Прекрасна усмішка весни, немов людські найкращі сни (М. Терещенко).
VI. Серед наведених речень знайдіть односкладне
узагальнено-особове.
1. Чого б ти не навчав, будь лаконічним (3 часопису).
2. Вчи дитину не штурханцями, а хорошими слівцями (Народна творчість).
3. Мені люди казали, і я кажу (Народна творчість).
4. Хто мовчить, той не перечить (Народна творчість).
5. У кого діла світлі, у того й слова ясні (Народна творчість).
Картка № З
I. Визначте, яке речення односкладне.
1. Не спопеляй і не топчи отих краплин святої віти... (С. Ярема)
2. Мені зоря сіяла нині вранці, устромлена в вікно (В. Стус).
3. Колеса глухо стукотять, мов хвиля об пором (В. Стус).
4. Найсвятіші в небо поривання падають до грішної землі (С. Крижанівський).
5. Бреде зоря — сновида і приблуда — одержаний задурно щедрий дар
(В. Стус).
II. Виберіть означено-особове односкладне речення.
1. Давай до ставу підемо... Там вишні порозцвітали (Є. Гуцало).
2. Будь безоглядно чесним і прямим і не хизуйся щирістю своєю: ти єсть
народ — завжди лишайся ним, ти єсть людина — будь повсюди нею
(С. Голованівський).
3. Поживемо — побачимо (Народна творчість).
4. Люби життя у боротьбі щоденній, в засмаглості його широких нив
(Л. Забашта).
5. Не обіцяй в біді згадати друга, а просто другом будь йому завжди
(М. Карпенко).
III. Знайдіть безособове речення, в якому головний член виражений
дієсловом-зв’язкою та прислівником.
1. Вечоріло. Блакитне небо наче оперезалось широким рожевим поясом
(М. Коцюбинський).
2. Нахмарило, мабуть, дощ буде (І. Карпенко-Карий).
3. В лісі посутеніло (М. Коцюбинський).
4. Було прохолодно (Г. Кривда).
5. Світає (В. Бровченко).
IV. Знайдіть безособове речення із значенням бажаності.
1. В путі нелегко наздогнати того, хто вийшов на зорі (Л. Дмитерко).
2. Треба вміти жаліти людину (В. Сухомлинський).
3. Подзвонити б отак у минуле і почути твоє «алло»! Хай бринить воно, як
світання, в цей осінній вечірній час, як початок того кохання, що і зараз єд
нає нас! (Г. Плоткін)
4. Краси не зміряти у світі... (М. Нагнибіда)
5. Мені ж до мами не приїхати — там жде лише старенький клен (А. Кац
нельсон).
V. Визначте називне речення.
1. Була то, правду кажучи, звичайна крамарська буда, яких безліч в Італії
(Леся Українка).
2. Була зима. Якраз після Водохреща (Л. Костенко).
3. За все в житті — ціна сповна. За кожну мить. За кожен подих! (А. Де
миденко)
4. Згубіться, брехуни, в своїй брехні, помріть у фарисействі, фарисеї!
(Д. Павличко)
5. Сніг і вітер. Ніч зимова (В. Сосюра).
VI. Визначте неозначено-особове односкладне речення.
1. Коли цінуєш кожну мить, то й час тоді тебе цінує (М. Сингаївський).
2. Учися мудрості в Тараса, у Лесі мужності учись! (Л. Дмитерко)
3. Сором буде, як нас дикунами, самогубцями люди назвуть (С. Реп’ях).
4. Навчи мене своєї пісні-радості, своєї туги-вірності навчи (І. Гнатюк).
5. За державність нову поклонімось вікам! Лиш з державним народом
рахуються в світі... (В. Василашко)
Картка № 4
I. Вкажіть, яке з наведених речень є односкладним
неозначено-особовим.
1. Не гайся у добрі. Не обізлися в горі (Т. Севернюк).
2. Всіх приймали, всіх вітали, всім уміли догодити. Тільки нашого поета
пан забувся запросити (Леся Українка).
3. Матері не вмирають. Матері не сплять (Р. Лубківський).
4. Даремно ходиш стежкою крутою, шукаючи загублених слідів... (Б. Лепкий)
5. Не блукай по планетах і зорях. Повертайсь додому. Там твій батько
(Г. Сковорода).
II. Знайдіть означено-особове односкладне речення.
1. У колективі нічиєї межі не переореш (Народна творчість).
2. Не хвали мене в вічі, не гудь поза очі (Народна творчість).
3. Ні, радості я більшої не знаю, як та, щоб із тобою, рідний краю, думка
ми й серцем бути назавжди (В. Колодій).
4. Напиши, чи приїдеш на літо... (Г. Севернюк)
5. До Пушкіна йтимуть незарослою тропою, бесідуватимуть з ним і в му
зейній, і в дібровій тиші (Р. Лубківський).
III. Визначте безособове речення.
1. Юрковичу не треба було нікуди поспішати (Д. Бедзик).
2. Цвітуть яблуні. Сонце вже встало і золотить повітря (М. Коцюбинський).
3. Роки не гасять почуття: у нім весна, у нім життя (Р. Братунь).
4. Тік-так... тік-так... І в цьому вся трагічність (Л. Костенко).
5. Глухий до музики? Є гірше. Як змалку ти глухий до вірша (В. Василашко).
IV. Серед наведених речень знайдіть узагальнено-особове.

1. Як час ступає спроквола! (В. Стус)
2. Й не забуть повік тепло материнського порога (К. Дрок).
3. В садку сутеніє (Леся Українка).
4. Щасти вам, діти! (Л. Дмитерко)
5. Слухай кожного, але не з кожним говори (Народна творчість).
V. Знайдіть вказівне називне речення.
1. Ось у який час подали ми, товариші, руку на братство, на товариство
(О. Довженко).
2. Материнські недоспані ночі, колискової ніжність свята і, як промінь в
розплющені очі, днів дитячих пора золота (Р. Братунь).
3. Ось мати. На руках дитина плаче (В. Швець).
4. Все те таїлось на душі, гнітило... Ось воно і прорвалося (Панас Мирний).
5. «Так ось який ти, Маковею!» (О. Гончар)
VI. Виберіть безособове речення, головний член якого виражений
неозначеною формою дієслова, із значенням бажаності.
1. Чи стане в тебе сили круті узяти схили? (Р. Братунь)
2.1 далеко йти не треба... (К. Дрок)
3. Хоча б не спізнитись! Поспіти б хоча! (О. Підсуха)
4. Ні, краще вже пізніше зацвісти, аніж отак зав’янути — до строку (Є. Летюк).
5. Що ж тепер мені сказати? (В. Швець)
Картка № 5
I. На які групи поділяються дієслівні односкладні речення?
1. Означено-особові, неозначено-особові, узагальнено-особові, називні.
2. Означено-особові, неозначено-особові, узагальнено-особові, безособові.
3. Означено-особові, неозначено-особові, інфінітивні.
4. Означено-особові, неозначено-особові, узагальнено-особові, безособові,
називні.
5. Означено-особові, узагальнено-особові, безособові.
1. Наші їдуть, ваші йдуть, наші ваших підвезуть (Народна творчість).
2. О матері, в своїх дітей вдихніть безцінний скарб — любов до Батьків
щини (Л. Скирда).
3. Звуть Українкою тебе в нас, вишне, — вишневим сонцем світишся мені
4. Прогаяне в дитинстві ніколи не відшкодувати в юності, і тим більше в
зрілому віці (В. Сухомлинський).
5. Земля Вітчизни, квітни і живи! (Л. Костенко)
III. Визначте, у якому безособовому реченні головний член
виражений безособовим дієсловом.
1. Гарно тут, безтривожно (О. Гончар).
2. В хаті стало тихо (М. Коцюбинський).
3. У хаті все темнішало та темнішало (Марко Вовчок).
4. Вже ледь світало (Л. Костенко).
5. Світає світ в терновому галуззі (Л. Костенко).
IV. Виберіть безособове речення.

1. — Ви на диво здібний до мов. Вам би не нігілістом, а лінгвістом бути
(М. Олійник).
2. Не звикай утертими стежками йти за другим сліпо, як у дим (І. Франко).
3. Поїхати — однаково, що вмерти (П. Загребельний).
4. Здоровенькі будьмо та себе не гудьмо! (Народна творчість)
5. За здоров’я того, хто любить кого! (Народна творчість)
V. Знайдіть називне емоційно-оцінне речення.
1. Був ти. Твій голос. Перший усміх твій. Твій перший крок. Твоє найперше
слово (О. Підсуха).
2. У сонця друзі — і трави, й квіти. У вітру — листя (Є. Летюк).
3. Навколо — тиша (М. Коцюбинський).
4. В снігу калина біля тину — початок білої картини (В. Бровченко).
5. Яка земля! Яка велика доля! Які дороги поколінь! (М. Нагнибіда)
VI. Знайдіть означено-особове односкладне речення.
1. О слово! Будь мечем моїм! Ні, сонцем стань (О. Олесь).
2. Як же так убого ви живете, Чом так занепали ви, скажіть, щоб у дні кос
мічної ракети солов’я не в силі зрозуміть! (М. Рильський)
3. В житті найвище треба вміти — у серці зберегти вогонь (В. Китайгород-
ська).
4.0 земле-мати! В сонячній добі вітаю я пробудження в тобі (Т. Коломієць).
5. Тільки в праці невтомній крилатим стаєш (В. Сосюра).
Картка № 6
I. Яке з наведених речень є односкладним означено-особовим?
1. Не пора, не пора, не пора в рідну хату вносити роздор! (І. Франко)
2. Най пропаде незгоди проклята мара! Під Украйни єднаймось прапор!
(І. Франко)
3. Погасло літо. Морозець розцвів (Т. Севернюк).
4. В очах незрячих не було печалі. Чого ж так серце жалем пройняло?
(T. Севернюк)
5. Що тільки дам тобі я на чужині замість веселощів рідного краю? (Леся
Українка)
II. Визначте узагальнено-особове односкладне речення.
1. Спокою мені не треба. Хай часом і важко йти, — лиш знати б, що ждуть
на тебе, що людям потрібний ти (В. Колодій).
2. Стоїш високо — не будь гордим, стоїш низько — не гнися (Народна
творчість).
3. Говори, говори, моя мила: твоя мова — співучий струмок (П. Тичина).
4. Гей, летім у світ орлиним летом. Буйна юність, грай із наших віч! (А. Во-
лощак)
5. Навчи мене праведно жить — не за чинш... (Б. Олійник)
III. Знайдіть безособове речення, головний член якого виражений
особовим дієсловом, вжитим у безособовому значенні.
1. Смерклося (М. Коцюбинський).
2. На Україні світає (Н. Рибак).
3. Та не судилось бути нам у парі... (О. Підсуха)
4. Пахне сосною, пахне м’ятою, житнім хлібом і бджолами (М. Гірник).

5. Уже веснить, уже весніє, уже весняний вітер віє (Д. Павличко).
IV. Визначте неозначено-особове односкладне речення.
1. Ти вже йдеш. Дорога в гори. Опадає м’яти лист. Скрипка. Вітер. Осокори.
Ще повернешся колись? (В. Китайгородська)
2. Вуглем полотна не білять (Народна творчість).
3. День і ніч матері в узголів’ях стоять над нашим сумлінням, над мисля
ми й долями, над тривогами нашими, нашими болями (Р. Лубківський).
4. Мовчи. Послухай, як говорять: мовою днів — трави. Мовою років — де
рева. Мовою віків — гори (Г. Тарасюк).
5. — Мене били і називали злодієм (Р. Іваничук).
V. Укажіть, яке з речень є емоційним називним.
1. Хліб, картопля, соняшник — нічого цього не було б без сонця (3 часо
пису).
2. Сонце! Нам у кров хлюпни збудження весни! (П. Тичина)
3. Яка висока і густа трава! (Ю. Смолич)
4. Навіщо спогади? Нащо слова? (М. Рильський)
5. Життя і смерть! І вічний бій між ними, вічний бій (Л. Талалай).
VI. Визначте безособове речення, головний член якого виражений
прислівником.
1. Та більшого дива, ніж слово, на світі нема і нема! (І. Драч)
2. Мудрішати з роками нам дано (В. Базилевський).
3. Треба було щось думати (А. Головко).
4. Навколо було надзвичайно тихо (С. Скляренко).
5. У хаті потемніло (Панас Мирний).
Картка № 7
I. Яка ознака лежить в основі поділу дієслівних односкладних
речень на такі типи: означено-, неозначено-,
узагальнено-особові, безособові?
1. Засіб вираження головного члена.
2. Відношення дії до діяча.
3. Час дієслова.
4. Спосіб дієслова.
5. Перехідність/неперехідність дієслова.
1. Без чистоти душі і ясності серця віршів не буде (В. Стус).
2. Треба знову атаку відбити, кинуть серце гаряче у бій... (Г. Донець)
3. Скучив за степом, скучив за лугом (В. Стус).
4. Ні за чим не шкодую. Прожив, як умів (О. Підсуха).
5. Кажуть, що розлука забира любов... (Г. Донець)
III. Визначте безособове речення, головний член якого виражений
відмінюваним дієсловом.
1. Нікому нас не взяти у ярмо, ніщо не зломить нас, бо ми п’ємо із нашої
цілющої криниці (В. Колодій).
2. Журитися не варто (С. Крижанівський).
3. А людині треба завжди відчувати, що вона комусь потрібна, когось гріє,
когось ощасливлює. На те вона й людина (Р. Іванченко).
4. Людина жартує у двох випадках: коли їй весело і коли їй смутно (Л. Кос
тенко).
5. Як же бучно, як же втішно всім гулялось на весіллі! (Леся Українка)
IV. Серед наведених речень знайдіть неозначено-особове.
1. Ні, не безсило ждати — назустріч сонцю іти (Р. Братунь).
2. Бажав би я єдиного в житті: на гонах цих упасти у труді і знов піднятись —
колосом на ниві (В. Колодій).
3. Як є за що вмерти, то смерть не страшна... (І. Гнатюк)
4. Не вивітриться, не загине священний досвід — захищати Батьківщину
(В. Фольварочний).
5. Нас чекають, нас знають, нас люблять, нам вірять, нас ждуть (С. Галя-
барда).
V. Укажіть, яке з речень називне.
1. Ми зустрілися з тобою після довгої розлуки. Після битви, після бою, після
щастя, після муки (Л. Дмитерко).
2. А в печері ані золота, ані срібла, ані каміння дорогого (Марко Вовчок).
3. У подолян бурякозбирання — другі жнива (М. Подолян).
4. Тихо. В повітрі — ні руху! (В. Сосюра)
5. Тиша в саду. Яблука. Сонця плями. І спокій такий на серці, немов пос
міхнулась мама (Л. Талалай).
VI. Яке з наведених речень є узагальнено-особовим?
1. Поганий посуд не б’ється (Народна творчість).
2. Та серце ж не камінь (М. Івасюк).
3. Людині властиво помилятися (3 часопису).
4. Чуже бачить, а свого не помічає (Народна творчість).
5. Довго сам учись, коли хочеш навчати інших (Г. Сковорода).
Картка № 8
I. У якому рядку правильно названо засоби вираження
головного члена в безособових реченнях?
1. Прислівники, безособові дієслова; форми на -но, -то, особові дієслова.
2. Прислівники; безособові дієслова; предикативи типу можна, треба і
под.; заперечне слово нема (немає), дієслівні форми на -но, -то; особові
дієслова, вжиті в безособовому значенні інфінітива.
3. Дієслівні форми на -но, -то; прислівники; заперечне предикативне сло
во нема (немає).
4. Присудкові слова типу жаль, біда тощо; слова типу можна, треба; форми
на -но, -то.
5. Присудкові форми на -но, -то; заперечна дієслівна форма не було, не
буде, інфінітиви.
1. Отак і вам зробити, друзі, треба, — сказав тоді схвильований Тарас, —
землі і волі не чекайте з неба, ніхто її не виборе для вас... (Г. Донець)
2. Найважче виривать бур’ян. Не вирвеш — захаращить лан (А. Кац
нельсон).
3.1 хто б не трапивсь на обійстя — своя людина чи чужа, та їй ніколи в ру
ки вістрям не подадуть у нас ножа (Є. Летюк).
4. І не чекай подяки й слави... Життя пройшовши чесну путь, щасливий

будеш ти, що справи, тобою здійснені, живуть (К. Дрок).
5. Веселись, моя земле, і сійся, голубій, мов шовковий бузок (О. Зайвий).
відмінюваним дієсловом та інфінітивом.
1. Нам, брате, треба ще рости й рости (В. Бровченко).
2. Іще так мало зроблено, що просто аж не віриться. Ще полечко не зоране.
Ще житечко не сіється (Г. Гуска).
3. Треба ж вірити в думи дівочі (В. Швець).
4. Плакать хочеться мені, немов ображеній дитині (В. Сосюра).
5.1 слів нема. І туга через край (Л. Костенко).
IV. Серед наведених речень знайдіть безособове, в якому головний
член виражений інфінітивом.
1. Не гріх при смерті врага обняти, та блазнювати на тризнах — грішно
(T. Севернюк).
2. Щастя — не знати спокою, в далі йдучи невідомі (О. Підсуха).
3. Кому до порога вертатися, кому від’їжджати у світ (Л. Талапай).
4. Добре, мамо, що ви навчили чесно в очі дивитись людям (В. Колодій).
5. Гей ви, козаченьки, — спомин з м’яти-рути, научіть минулу славу повер
нути (В. Крищенко).
V. Яке з наведених речень є односкладним узагальнено-особовим?
1. — Цей край називають Україною не лише французи, Ваша величність,
а й самі українці (Р. Іваничук).
2. Великий рости, щасливий будь, себе не хвали, другого не гудь (Народна
творчість).
3. Можна дурити і залишатися водночас боягузом (Р. Іваничук).
4. Він і мертвий з шибениці зірветься (Народна творчість).
5. Чому голуби ніколи не сідають на дерево? (З часопису)
VI. Серед наведених речень знайдіть односкладне означено-особове.
1. Учітеся, брати мої, думайте, читайте (T. Шевченко).
2. Вчена людина завжди має багатство у собі самому (3 часопису).
3. З поганої трави доброго сіна не виходить (Народна творчість).
4. Майстрами не народжуються (Народна творчість).
5. Знань за плечима не носити (Народна творчість).
Картка № 9
I. Яке з наведених речень є односкладним неозначено-особовим?
1. На життєві йдучи видноколи, не розтратьте найкращих чуттів. Будьте
гідні рідної школи, будьте гідні своїх вчителів! (Б. Мельничук)
2. П’ятьох старшин козацьких розп’яли (Л. Костенко).
3. Чи є в світі щось гарніше за великодній світанок? (Я. Гоян)
4. Ой, ні човна, ні порома. Ночувати мушу вдома (Народна творчість).
5. Одним рятунок — смерть, а іншим — карі очі, а ще комусь — перо
(Т. Севернюк).
II. Знайдіть узагальнено-особове односкладне речення.
1. Замани мене в пісню, у щебет, у довір’я мене замани. Заміни мені зорі
на шепіт, моє серце своїм заміни (Є. Летюк).
2. Хліб називають у народі святим (3 газети).
3. Учи народ, учися і в народу (Народна творчість).
4. Подаруй мені зустріч ясну... (К. Дрок)
5. Без праці немає справжньої людини (В. Сухомлинський).
дієсловом-зв’язкою та прислівником.
1. Сім’ї у нас нема і не було, де б слави бойової проміння не лягло
(М. Рильський).
2. Нам все дано батьками, щоб радіти у небі — зорям, зернам в колосках
(М. Ткач).
3. Немає щастя вічного, немає, — є вічний бій за щастя для усіх (М. На-
гнибіда).
4. А надворі було сонячно й тепло (М. Чабанівський).
5. Сутеніло (Ю. Смолич).
IV. Серед наведених речень знайдіть безособове односкладне.
1. Хай буде проклята та людина чи той народ, котрий насмілиться посяг
нути на мир! (Ромен Роллан)
2. Я єсть народ, якого Правди сила ніким звойована ще не була (П. Тичина).
3. Будемо з каменю диво творити. Будемо вічно пшеницю і жито сіяти в
землю прославлених воїв (М. Нагнибіда).
4. Озеро ясним прозвали не випадково (Ю. Збанацький).
5. Без гордості за свою працю немає справжньої людини (В. Сухомлин
ський).
V. Укажіть називне речення.
1. Твій скальпель. І моє перо. Страждання. Віра. Зло. Добро. Необорима
бистрина, днів миготіння пелюсткове (Н. Кащук).
2. Вважай на час. Ніщо не є скоріше (Т. Севернюк).
3. Ми всі в цім світі грішні (Т. Севернюк).
4. Ну й ти ж таки! Хто ж так говорить з гостем? (Леся Українка)
5. Маю в серці Великдень, маю свято в очах (Т. Севернюк).
VI. Серед наведених речень виберіть односкладне означено-особове.
1. Руки твої роботящі — ось твоє щастя (О. Підсуха).
2. Тому ми захоплюємося, як піснею і музикою, словом майстра (І. Вихо
ванець).
3. Ти в моєму серці, Україно, думою Шевченка гомониш (Б. Олійник).
4.1 раптом, не добігши, спиняюсь (М. Коцюбинський).
5. В морі я хотів печаль свою втопить... (Д. Павличко)
Картка № 10
І. Яке з наведених речень є односкладним неозначено-особовим?
1. Степан: се правда, не рятуйте квітки в темниці... (Леся Українка)
2. Нам найбільше аплодували. Бо ми були свої і добре знані (А. Камінчук).
3. Підлітки... Скільки тривог переживають матері й педагоги, вимовляючи
це слово (В. Сухомлинський).
4. Неназване завжди чекає ймення (Т. Севернюк).
5. Обидві ходили до школи. Обидві славилися співучістю і красою (М. Ча

1. Нам випало, сину, досіяти і долюбити отецькеє поле — і стати нового
початком... (Б. Олійник)
2. Як друзям легко жити, то легко і мені (М. Сингаївський).
3. Несу вину. Не винна. Та — несу (T. Севернюк).
4. Часто хочеться радості в серце долити... (Є. Летюк)
5. Не літать мені птахом у вирії... (Н. Кащук)
дієслівною формою на -но, -то.
1. Смерті пізньої нема, а буває тільки рання. Не лякає смерть сама, най
страшніше — умирання (А. Кацнельсон).
2. Довкола мене гриміло (І. Франко).
3. Виходу не було (Ю. Смолич).
4. Книгу добре оформлено (3 часопису).
5.1 раптом мені зробилося прикро й ніяково (Ю. Смолич).
IV. Серед наведених прикладів речень знайдіть безособове,
головний член якого виражено інфінітивом.
1. Для юності — мало півсвіта. Для радості юності — світ! (П. Усенко)
2. Нам судилось у світі добра ще зробити немало (В. Колодій).
3. Та все ж мені про осінь подумати пора (М. Сингаївський)
4. Час до життя припасти. Припади! (Т. Севернюк)
5. Ось та ж кімната, стіл, перо, папери. І лиш йому сюди вже не зайти
(В. Колодій).
V. Серед наведених речень вкажіть односкладне називне.
1. Де один панує, там сотня бідує (Народна творчість).
2. Місячно. Тихо. А в тиші — я пізнаю себе іншим (М. Сингаївський).
3. Слова бувають розмаїті: є слово-срібло, є мідяк, є птах, що випустиш із
кліті і не спіймаєш вже ніяк (І. Гнатюк).
4. Будинок в стилі бароко. Світло ґратчастих вікон (Г. Тарасюк).
5. То — наше слово, то — щоденне чудо... (Д. Павличко)
VI. Визначте узагальнено-особове односкладне речення.
1. Не мудруй багато, а працюй завзято (Народна творчість).
2. Як скажуть люди, так і буде (Народна творчість).
3. Колосе-повеню! Знаком пшеничної віри в небо зійди і прости заблука-
лих нетям, що й дотепера ще золото мають за міру, так, ніби золотом ви
мірять можна життя (Б. Олійник).
4. Поклич, поклич, Вітчизно-мати! Від недруга тебе обороню! (В. Бровченко)
5. Благословіть мене на щастя, хай часто зустрічається, благословіть мене
на горе, хай швидко забувається (Л. Талалай).
Картка № 11
І. Серед наведених речень знайдіть узагальнено-особове.
1. Тишина... Я на схід і на захід дивлюсь (О. Підсуха).
2. Питай не старого, а бувалого (Народна творчість).
3. Росте дитина в сні, а геній — після смерті (О. Підсуха).
4. Тільки родина, як зірка єдина, твій порятунок — надійний причал
5. Не кожний веселий, хто співає (Народна творчість).

1. Місто, заводи і села, юних вітайте — ідуть! (П. Усенко)
2. Щасливі щастя не шукають (Народна творчість).
3. Нас розвели дороги і роки (T. Севернюк).
4. У тридцять три розіп’яли Христа. Розіп’яли у тридцять третім Україну
5. Кажуть люди, у битві минулій він солдата грудьми заслонив (К. Дрок).
безособовим дієсловом.
1. В епіцентр подій і надій нас добою поставлено (Т. Костецька).
2. Мені дано цей білочолий день. Мені дано цей чорнобровий вечір
(С. Реп’ях).
3. Дніпрельстан будувати пощастило мені (С. Голованівський).
4. Грозою вмито перші ніжні трави, в квітневий сад розчинено вікно, і серце
позбувається печалі: весні таїти смуток не дано! (В. Кузьменко)
5. Тихо в повітрі... (М. Коцюбинський)
IV. Знайдіть безособове речення, головний член якого виражено
неозначеною формою дієслова.
1. Не попрощатись не боюся, чогось боюся не зустріти, боюся — раптом
розминуся з тобою, молодістю, світом (Л. Талалай).
2. Ні, треба твердо дивитися на світ (Р. Іваничук).
3. Та не вбити вже у живих пісню правди і волі (В. Колодій).
4. Спиніться!.. Та не слухають сини, як всі сини, що з отчого порога ідуть
у світ (Л. Дмитерко).
5. Це ж бо щастя — у святковий будень в теплу землю сіяти зерно! (В. Ко
лодій)
V. Серед наведених речень знайдіть називне.
1. Батько і мати... У долі дитячій треба, щоб кривди між них не було
2. У білої заздрості — біла печаль, у чорної — чорний весь світ (А. Деми
денко).
3. Було містечко... А підходиш ближче — нема нічого (Л. Костенко).
4. Над малям і Кирилом — німб (В. Лучук).
5. Самих колодязів замало. Ставків би ще (М. Рильський).
VI. Серед наведених речень виберіть односкладне означено-особове.
1.1 щось мене тривожне облягло... (В. Бровченко)
2. В житті, на горе, все буває... (З часопису)
3. У найзагальнішому плані минуле є завжди причиною теперішнього
(З часопису).
4. Ми просто йшли. У нас нема зерна неправди за собою (T. Шевченко).
5. Благословіть в дорогу, матері (Л. Костенко).
Картка № 12
І. Серед наведених речень знайдіть односкладне означено-особове.
1. Чи не дали б мені оцю фігурку? (Леся Українка)
2. Орфею, грай на сопілці! (В. Коломієць)
3. Принципи або ж друзі... Вибравши перше, не нарікай на самотність
(Г. Тарасюк).
4. Збагне біла заздрість біль наших утрат і втішить в годину біди. А чорна —
прийде, обійде, як брат, але порадіє завжди (А. Демиденко).
5. Я живу одним життям, ти — іншим (М. Зарудний).
II. Знайдіть узагальнено-особове односкладне речення.
1. Не обіцяй добро зробить людині, а просто, якщо можеш, то зроби
(М. Карпенко).
2. Іду полем, а квітів безліч... (М. Коцюбинський)
3. Ні, на березу під осінь ніколи не скажуть: старіє, а ловлять листок і під
носять до губ, золотий, як мрія (В. Соколов).
4. Як згадаю про руки мамині — хліба в світі легкого нема мені (П. Осадчук).
5. Вірю: будуть жнива і в мене, і кукіль, і витка павутиця не засмітить чис
того зерна (Н. Кащук).
особовим дієсловом, вжитим у безособовому значенні.
1.1 не спалось мені, не спалось (Л. Костенко).
2. Не було тоді видно ні батька, ні сина (П. Загребельний).
3. Пахло дикими травами і лозовою корою (Ю. Збанацький).
4. Нема вітру, тиша, спека, і димок пеленою тоненькою тремтить над лу
гом і не тане (Є. Гуцало).
5. Стало тихо (Ю. Смолич).
IV. Серед наведених речень знайдіть неозначено-особове.
1. Чому квітка кульбаби вранці відкривається, а опівдні закривається?
(З часопису)
2. ...Із-за дальніх островів виринав місяць. Потім плив по тихих голубих
потоках, одкидаючи лимонні бризки (М. Хвильовий).
3. Заболю, затужу, заридаю.., в собі закурличу (Б. Олійник).
4. Коли мовчать, то, отже, цілком схвалюють (3 часопису).
5. Тут мертві живуть. Тут німі промовляють (3 часопису).
V. Виберіть односкладне називне речення.
1. Стою. Дивлюся на дніпровські схили (Л. Костенко).
2. У білої заздрості — щирість в очах, у чорної — схована злість (А. Деми
денко).
3. Буде буря. Буйний вітер свище (С. Гординський).
4. Ти виграв. Поникли чари. Ні стиснутих рук, ні сліз (Т. Севернюк).
5. Піски та піски. Ані деревця, ані зеленого кущика (О. Іваненко).
VI. Серед наведених речень виберіть односкладне безособове
з прислівником у ролі головного члена.
1. Нема нічого більшого у світі за дивне щастя жити на землі (П. Осадчук).
2. А чи радість буває гіркою? Буває. Як приходить запізно (О. Підсуха).
3. Ми просто йшли. У нас нема зерна неправди за собою (Т. Шевченко).
4. Я без тебе всі дні у полоні печалі (В. Івасюк).
5. Цілий день було холодно (С. Скляренко).

СинтаксисПростеРечення

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

You might also like

СинтаксисПростеРечення

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

СинтаксисПростеРечення

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

210 Синтаксис.

5. Крокувати пліч-о-пліч, передавати з роду в рід, виконано вчасно, їхати

2. Де ти, милий, чорнобривий? Де ти? — озовися (І. Котляревський).

3. Лише на добро земля обізветься добром (М. Сингаївський).

VI. Знайдіть речення з простим підметом.

4. Трактором орати — не лопатою копати (Народна творчість).

V. У якому реченні іменна частина присудка виражена

3. Життя Лесі Українки, її образ здається легендою (Р. Лубківський).

4. В просторій кімнаті стояло щось із п’ятнадцять столиків (М. Трублаїні).

II. Знайдіть речення, в якому підмет виражено інфінітивом.

8 Тести 5-12 кл. Укр. мова

V. У якому реченні неозначена форма дієслова виконує функцію

IV. Вкажіть, у якому реченні наявна обставина місця

2. Дорогих перлин коштовних є багато в синім морі (Леся Українка).

5. Можна було подумать, що то кошари для овець, а не хати для людей

V. У якому реченні неозначена форма дієслова виконує функцію

IV. У якому реченні є обставина із значенням міри та ступеня?

II. У якому реченні додаток відноситься до прикметника?

2. Кожен з них почувався галузкою зеленої різдвяної ялинки (В. Вовк).

: :?•> • ? ’ ЪV- і' • :Ж: О:'? ’

Односкладне еЧенняо Програма:

4. — Тільки б проснутися в мирі! (Б. Олійник)

IV. Серед наведених речень знайдіть узагальнено-особове.

IV. Виберіть безособове речення.

4. Пахне сосною, пахне м’ятою, житнім хлібом і бджолами (М. Гірник).

4. І не чекай подяки й слави... Життя пройшовши чесну путь, щасливий

II. Знайдіть означено-особове односкладне речення.

II. Знайдіть неозначено-особове односкладне речення.

You might also like