Professional Documents
Culture Documents
зарубежка
зарубежка
зарубежка
У своїх творах Лессінг також пропагував філософські ідеї, зокрема, ідеї просвітництва
та індивідуальної свободи. Він активно критикував соціальну нерівність, феодальні
зв'язки та суспільну несправедливість, відстоюючи принципи раціональності та
гуманізму.
4 "Розбійники" були написані Шиллером у 1781 році, коли він був ще молодим
письменником. П'єса розповідає історію розбійницького голови Карла Моора, який
повстає проти соціальної нерівності і тиранії.
У п'єсі "Розбійники" присутні такі важливі аспекти:
1. Протиставлення моралі та соціальної норми: Шиллер поставив свого героя Карла
Моора у протиставлення до соціальної системи та моральних норм. Він показує, що
індивідуальна свобода та справедливість можуть переважати над встановленими
порядками.
2. Дослідження психології героїв: Шиллер детально аналізує внутрішні конфлікти та
пошуки істини своїх персонажів. Він показує, як зовнішні обставини та соціальні
фактори впливають на психіку героїв.
3. Суперечність між ідеалами та дійсністю: Шиллер висвітлює конфлікт між ідеалами,
які герої переслідують, і реальними обставинами, які обмежують їх можливості. Це
створює напруження та драматичність у п'єсі.
4. Емоційна інтенсивність: "Розбійники" відзначаються емоційно насиченими
діалогами та страстю героїв. Шиллер використовує сильні почуття, такі як гнів, любов,
розпач, щоб передати внутрішній світ персонажів.
П'єса "Розбійники" отримала великий успіх та стала символом періоду бурі і натиску.
Вона відкриває нові можливості в драматургії та вплинула на розвиток німецького
театру. Шиллер, завдяки своїм творам, став визнаним лідером літературного руху того
часу та одним з найвеличніших драматургів німецької літератури.
5. Роман "Генріх фон Офтердінген" (Heinrich von Ofterdingen) Йоганна Вольфганга фон
Гете належить до важливих творів німецького романтизму. Німецький романтизм - це
літературний та культурний рух, що розвинувся в Німеччині в кінці 18-го і на початку
19-го століття. Він відображав сильні емоції, індивідуальність та прагнення до
вираження внутрішнього світу через мистецтво. Основні риси німецького романтизму
включають:
1. Прагнення до втілення ідеалів: Романтики вірять у важливість ідеалів, вічних істин і
вищих духовних цінностей. Вони прагнуть до пошуку сенсу життя та гармонії між
духовним і матеріальним.
2. Поетичність та символізм: Література німецького романтизму має сильний
поетичний характер, використовує багато символів і образів для передачі глибинних
почуттів і емоцій. Вона часто відображає внутрішній світ автора і прагне до створення
містичної атмосфери.
3. Природа та містика: Природа має велике значення в німецькому романтизмі, вона
розглядається як джерело натхнення, спілкування з космосом та джерело духовної
сили. Містика і магія також часто використовуються для створення загадкової та
таємничої атмосфери.
4. Ідеалізація минулого: Романтики відносяться до минулого з певною тугою і
ідеалізують середньовіччя та інші епохи, коли вірять, що люди були більш проникнуті
духовністю та магією.
5. Роль фантазії: Фантазія має велике значення в німецькому романтизмі. Романтики
прагнуть до творчого самовираження і вільного льоту фантазії, що дає їм можливість
втілити свої ідеї та емоції.
6. Протиставлення раціоналізму: Романтики критично ставляться до раціоналізму і
наукового підходу, наголошуючи на важливості інтуїції, почуттів та духовних
переживань.
7. Любов до свободи: Романтики прагнуть до свободи духу, відчуття самоствердження
і протистояння суспільним нормам та обмеженням. Вони прагнуть до індивідуальності
та самореалізації.
Роман "Генріх фон Офтердінген" Шауля фон Гофманна є одним із найвідоміших творів
німецького романтизму. Він відображає багато з розглянутих вище рис романтизму,
таких як ідеалізація минулого, поетичність, символізм та прагнення до втілення
ідеалів. Роман розповідає історію молодого лицаря Генріха, який шукає духовного
вдосконалення і самоствердження через мистецтво, кохання та боротьбу зі своїми
внутрішніми демонами. Тема митця в творі відображає прагнення до самовираження,
творчості та пошуку гармонії між духовним та матеріальним світом.Цей роман
відомий своєю поетичністю, символікою та філософським змістом, що відображають
ключові аспекти романтичного руху. У романі "Генріх фон Офтердінген" тема митця є
однією з центральних тем. Головний герой, Генріх фон Офтердінген, відчуває сильну
потягу до мистецтва і має творчі амбіції. Він прагне виразити свою внутрішню
сутність, свої мрії, пристрасті та бажання через мистецтво.
Генріх фон Офтердінген використовує свої пригоди та подорожі як джерело натхнення
для своїх творів. Він намагається утворити своє унікальне бачення світу через
мистецтво, створюючи поезію та інші твори. Він постійно шукає нові форми
самовираження і естетичного задоволення.
Тема митця у романі "Генріх фон Офтердінген" відображає романтичну ідею про роль
мистецтва як засобу самовираження і пошуку глибинного сенсу життя. Ця тема також
стикається з питаннями про співвідношення між реальним світом і світом фантазії,
між ідеалами та дійсністю.
Таким чином, тема митця у романі "Генріх фон Офтердінген" висвітлює важливі
аспекти творчого процесу, пошуку себе та особистої ідентичності через мистецтво.
Твір розповідає про пригоди молодого поета Генріха, який шукає власну ідентичність
та духовне просвітлення через мистецтво і любов. Одним із центральних елементів
роману є тема митця, яка відображає роль творчості та поетичного бачення світу.
Мистецтво в романі представлене як засіб досягнення вищої духовності та об'єднання
з космосом. Генріх відчуває, що його поетичні видіння ведуть його до глибинних та
таємничих сенсів буття. Через свою творчість, він прагне розкрити та зблизитися з
найвищими духовними реаліями світу.
Тема митця в романі Гете пов'язана з ідеалістичними концепціями німецького
романтизму, де поет-герой є посередником між світом реальності та світом ідеалів. Він
володіє особливою інтуїцією та здатністю до сприйняття невидимого та недосяжного.
Генріх відображає типовий образ романтичного поета, що прагне знайти гармонію між
раціональним та емоційним, між реальністю та мріями. Він прагне проникнути до
таємниць природи та космосу, відкрити їх сакральність через свою поетичну творчість.
Роман "Генріх фон Офтердінген" втілює ключові ідеї романтизму, такі як прагнення до
гармонії, синтез розуму та почуттів, спілкування з природою та космосом через
мистецтво. Тема митця стає символом романтичного прагнення до духовного
вдосконалення та пошуку вічних істин у світі.
6 "Крихітка Цахес на призвисько Цинобер" (Der Sandmann) - це одна з найвідоміших
новел Єрнста Теодора Амадея Гофмана, німецького письменника епохи романтизму.
Новела була опублікована в 1816 році.
У творі присутні риси романтизму, такі як бажання пізнати та розкрити таємниці світу,
фокус на внутрішній психології героїв, використання містики та магії, а також
фантастичне зображення реальності. Гофман створює світ, в якому раціональність
поступається місцем ірраціональному та непередбачуваному.
"Крихітка Цахес на призвисько Цинобер" є однією з найвідоміших творів Е. Т. А.
Гофмана і одним з найвпливовіших представників німецького романтизму.
Особливістю цієї новели є її психологічна глибина та містичний атмосферний світ.
У творі Гофман досліджує теми межі між реальністю та фантазією, розплутує нитки
внутрішнього світу героїв та їхніх суперечливих бажань. Він створює загадкову
атмосферу, в якій реальність постійно змінюється та плететься з мріями,
галюцинаціями та кошмарами.
Тематика "Німеччина: Зимова казка" охоплює багато аспектів. Поема ставить питання
про політичні, соціальні та культурні проблеми Німеччини того часу. Вона висміює
монархічну владу, критикує соціальну нерівність та виступає за свободу слова та
людські права. Головна тема поеми - пошук свободи і справедливості в суспільстві.
Головний образ героя в поемі - сам автор, який розповідає про свою подорож по
Німеччині. Гайне використовує іронію та сатиру, щоб висміятися з політичної системи
та суспільства. Він зображує себе як спостережливого туриста, який висловлює свої
думки та враження про зустрічені йому людей, місця та події.