ДІЄСЛОВО

ФОРМИ ДІЄСЛОВА

1. Інфінітив – *ti (сучасні -ти, -т’, -т)

*mogti – мочи; потім – могти (вирівнювання форм)
*pektі – печи; потім – пек-ти (пор.: *pektь – піч)

2. Супін –тъ (вказує на мету руху, вираженого основним

дієсловом)
Ловитъ: Иду ловитъ рыбъ

Я хочу ловити рибу

Я іду ловити рибу
Злився з інфінітивом

3. Особові форми
(зараз – способові // особові та родові форми)
• Теп. час
• Майб. час
• Мин. час (зараз – родова форма)
• Умовний спосіб (зараз – родова форма)
• Наказовий спосіб

4. Дієприкметник
 Теперішній час

Дія в момент мовлення або постійна дія.

Творення: основа недок. виду + особові закінчення теп.часу.

9 форм
быти
одн. мн. дв.
1 єсмь єсмъ єсвѣ
2 єси єсте єста
3 єсть суть єста

З усіх форми лишилася єдина – є.

Тематичні дієслова
І дієвідміна: -уть, -ють е, є
писати пиш-у пиш-еш пиш-е пиш-емо пиш-уть
ІІ дієвідміна: -ать, -ять и, ї
ходити ходж-у ход-иш ход-ить ход-имо ход-ять

Атематичні (а-тематичні)
Давні: да-ти, ѣс-ти, вѣс-ти, бы-ти, я-ти
да-мь, ѣ-мь, вѣ-мь, є-смь, има-мь
Сучасні: дати, їсти, -вісти
(їм, їси, їсть, їмо, їсте, їдять)
 І дієвідміна писати

Давня форма
Одн. Мн. Дв.
1 пиш-у пиш-емъ пиш-евѣ
2 пише-ши пиш-ете пиш-ета
3 пиш-еть пиш-уть пиш-ета

Сучасна форма
Одн. Мн.
1 пишу пишем, -мо
2 пишеш пишете
3 пише пишуть

ІІ дієвідміна ловити

Давня форма
Одн. Мн. Дв.
1 ловлю ловимъ ловивѣ
2 ловиши ловите ловита
3 ловить ловять ловита

Сучасна форма
Одн. Мн.
1 ловлю ловим,-мо
2 ловиш ловите
3 ловить ловлять
 СИСТЕМА МАЙБУТНІХ ЧАСІВ

Дія після моменту мовлення.

Сучасні форми
Писати:
• Напишу
• Писатиму
• Буду писати

ПРОСТИЙ МАЙБУТНІЙ ЧАС

Завершена дія в мвйбутньому (доконаний вид).

Творення: основа доконаного виду + особові закінчення
теп.часу. 9 форм
быти

одн. мн. дв.

1 буду будемъ будевѣ
2 будеши будете будета
3 будеть будуть будета

Зміни такі самі, як у формах теп.часу.

 І АНАЛІТИЧНИЙ МАЙБУТНІЙ
(FUTURUM PRIMUM)

Тривала дія в майбутньому (недоконаний вид).

Творення: допоміжне дієслово (ӕти, почати, начати, стати)

в особових формах тепер. або простого майб. + інфінітив.
9 форм

одн. мн. дв.

1 иму писати имємъ писати имєвѣ писати
2 имєши писати имєтє писати имєта писати
3 имєть писати имуть писати имєта писати

Зберігається як синтетична та аналітична форми виключно

недоконаного виду:

а) втрачає всі допоміжні дієслова, крім яти, з яким у

постпозиції до інфінітива утворює складну форму:

иму пис-а-ти = писати иму → пис-а-т(и)м-у

писатимеш, писатиме, писатимемо, писатимете, писатимуть

б) з допоміжним дієсловом бути утворює складену форму:

буду писати
 ІІ АНАЛІТИЧНИЙ МАЙБУТНІЙ
(Futurum Exactum, передмайбутній)

Дія, що передує іншій дії в майбутньому.

Творення: быти в особових формах простого майб. +

акт.дієприкм. мин. часу на -лъ, -ла, -ло.
27 форм

одн. мн. дв.

чол.р. -лъ -ли -ла
жін.р. -ла -лы -лѣ
сер.р. -ло -ла -лѣ

Чоловічий рід
Одн. Мн. Дв.
1 буду училъ будемъ учили будевѣ учила
2 будеши училъ будете учили будета учила
3 будеть училъ будуть учили будета учила

Жіночий рід
Одн. Мн. Дв.
1 буду учила будемъ училы будевѣ училѣ
2 будеши учила будете училы будета училѣ
3 будеть учила будуть училы будета училѣ

Середній рід
Одн. Мн. Дв.
1 буду учило будемъ учила будевѣ училѣ
2 будеши учило будете учила будета училѣ
3 будеть учило будуть учила будета училѣ

Форма втрачена; збереглася в говорах пд.-зх.наріччя: буду

ходила.
 СИСТЕМА МИНУЛИХ ЧАСІВ

АОРИСТ

Єдина, не розчленована моментальна або тривала дія, цілком

віднесена в минуле. Перекладаємо здебільшого доконаним видом.

Творення: праслов’янська основа + суфікс + особові

закінчення аориста. 9 форм
а) основа на голосний + -х-(-с-, -ш-) + особові закінчення
б) основа на приголосний + -ох-(-ос-, -ош-) + особові закінчення

а) основа на голосний
быти
одн. мн. дв.
1 быхъ быхомъ быховѣ
2 бы(сть) бысте быста
3 бы(сть) быша быста

2,3 ос.одн. – чиста основа: бы, зна, умѣ… бы(л)-бу(в)

б) основа на приголосний
вести (*vedti)
одн. мн. дв.
1 ведохъ ведохомъ ведоховѣ
2 вед-є ведосте ведоста
3 вєд-є вєдоша ведоста

2,3 ос.одн. – схожа на сучасний теп.час: вєдє, рєчє, нєсє…

У пам’ятках 11-12 ст. майже не відрізняється від

старослов’янського, але майже не засвідчено форми простого
аориста, лише сигматичного.
Аорист зникає в 14 ст. (В. Русанівський).
У пам’ятках 16-17 ст. ще зустрічається, але виконує виключно
стилістичну функцію.
 ІМПЕРФЕКТ

Тривала й необмежена дія в минулому або повторювана дія в

минулому. Перекладаємо недоконаним видом.

Творення: корінь від основи інфінітива + суфікс + особові

закінчення.
9 форм

Суфікс -ѣах- , -аах-, -ах-

*g, *k, *x → ж, ч, ш (І палаталізація: плакати – плачаахъ).
В основі інфінітива з суфіксом *і відбувається пом’якшення
приголосного (ловити – ловляахъ, ходити – хожаахъ)

а) давня форма (нестягнена) быти

одн. мн. дв.
1 бѣахъ бѣахомъ бѣаховѣ
2 бѣ(ашє) бѣастє бѣаста
3 бѣ(ашє)(ть) бѣаху(ть) бѣаста

б) нова форма (стягнена) быти

одн. мн. дв.
1 бӕхъ бӕхомъ бӕховѣ
2 бѣ, бӕше бӕстє бӕста
3 бѣ, бӕше(ть) бӕху(ть) бӕста

У пам’ятках паралельно зустрічаються повні і стягнені форми,

але вже в текстах 11-12 ст. стягнені форми переважають.
Зникає в мові у 12-13 ст., у 16-17 ст. у пам’ятках виконує
стилістичну функцію.
Повне зникнення аориста й імперфекта спричинене
неможливістю утворення всіх часових форм від основ доконаного
й недоконаного виду, що призвело до зближення їх злиття в одній
лексемі. Так утворилася видова пара, яка могла утворювати всі
часові форми в межах однієї лексеми.
 ПЕРФЕКТ

Наявний стан, який виник у результаті минулої дії (поєднує

значення теперішнього й минулого часу).

Творення: быти в особових формах теп.часу

+ акт.дієприкм. мин. часу на -лъ, -ла, -ло.
27 форм
Чоловічий рід
Одн. Мн. Дв.
1 єсмь училъ єсмъ учили єсвѣ учила
2 єси училъ єсте учили єста учила
3 єсть училъ суть учили єста учила

Жіночий рід
Одн. Мн. Дв.
1 єсмь учила єсмъ училы єсвѣ училѣ
2 єси учила єсте училы єста училѣ
3 єсть учила суть училы єста училѣ

Середній рід
Одн. Мн. Дв.
1 єсмь учило єсмъ учила єсвѣ училѣ
2 єси учило єсте учила єста училѣ
3 єсть учило суть учила єста училѣ

Быти може бути у препозиції та в постпозиції.

Двоїна вживалася ще в 14-15 ст.

мѣрилъ
 ПЛЮСКВАМПЕРФЕКТ
(ДАВНОМИНУЛИЙ ЧАС)

Дія, що передувала іншій дії в минулому.

Творення: быти в особових формах імперфекта

+ акт.дієприкм. мин. часу на -лъ, -ла, -ло.
27 форм

Чоловічий рід
Одн. Мн. Дв.
1 бѣахъ училъ бѣахомъ учили бѣаховѣ учила
2 бѣ(ашє) училъ бѣастє учили бѣаста учила
3 бѣ(ашє)(ть) училъ бѣаху(ть) учили бѣаста учила

Жіночий рід
Одн. Мн. Дв.
1 бѣахъ учила бѣахомъ училы бѣаховѣ училѣ
2 бѣ(ашє) учила бѣастє училы бѣаста училѣ
3 бѣ(ашє)(ть) учила бѣаху(ть) училы бѣаста училѣ

Середній рід
Одн. Мн. Дв.
1 бѣахъ учило бѣахомъ учила бѣаховѣ училѣ
2 бѣ(ашє) учило бѣастє учила бѣаста училѣ
3 бѣ(ашє)(ть) учило бѣаху(ть) учила бѣаста училѣ

Нова форма фіксується з 13 ст.

1.читала бясте → єсте была → читала была єсте (імп.– перф.)

2.читала была єсте → была → читала была (перф.втрачає зв’язку)
3.читала была → читали → читали были (сер.р.мн.– чол.р.мн.)
4.читали були (фонет.зміни)

у СУМ – давноминулий час.

бѣахъ ходилъ – єсмь былъ ходилъ – я былъ ходилъ – я ходив був
 УМОВНИЙ СПОСІБ

Творення: быти в особових формах аориста

+ акт.дієприкм. мин. часу на -лъ, -ла, -ло.
27 форм

Чоловічий рід
Одн. Мн. Дв.
1 быхъ училъ быхомъ учили быховѣ учила
2 бы(сть) училъ быстє учили быста учила
3 бы(сть) училъ быша учили быста учила

Жіночий рід
Одн. Мн. Дв.
1 быхъ учила быхомъ училы быховѣ училѣ
2 бы(сть) учила быстє училы быста училѣ
3 бы(сть)учила быша училы быста училѣ

Середній рід
Одн. Мн. Дв.
1 бѣахъ учило бѣахомъ учила быховѣ училѣ
2 бы(сть) учило быстє учила быста училѣ
3 бы(сть) учило быша учила быста училѣ

ходилъ бы ходилъ бысть

ходили би (б)