Міністерство освіти і науки України

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра автоматизації
технологічних процесів
і робототехнічних систем

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до виконання самостійної роботи з дисципліни
"ПРОЕКТУВАННЯ СИСТЕМ АВТОМАТИЗАЦІЇ"
для підготовки студентів ступеня бакалавр
спеціальності 174 «Автоматизація, комп’ютерно-інтегровані технології
та робототехніка» денної та заочної форм навчання

Затверджено
радою спеціальності 151
Протокол № 5 від 30 травня 2023 р.

Одеса ОНТУ 2023

 2

Методичні вказівки до виконання самостійної роботи з курсу

"Проектування систем автоматизації" для підготовки студентів ступеня
бакалавр спеціальності 174 «Автоматизація, комп’ютерно-інтегровані
технології та робототехніка» денної та заочної форм навчання /Укладач В.
Левінський. - Одеса: ОНТУ, 2023 р. – 35 с.

Укладач: В. Левінський, канд. техн. наук, доцент

Відповідальний за випуск зав. кафедри АТП і РС В.А. Хобін, д-р техн.

наук, професор
 3
ВСТУП
У наш час більшість автоматизованих систем керування технологічними
процесами (АСКТП), які розроблюються на підприємствах харчової та
зернопереробної промисловості створюються у вигляді автоматизованих
ділянок, ліній, цехів, що мають свої автоматизовані робочі місця (АРМ)
оператора, з наступним об'єднанням їх у єдину локальну інформаційно-
обчислювальну мережу з АРМами керівників: головного технолога, головного
інженера, технічного директора й т.п.
Створення АСКТП на підприємствах поєднує процеси дослідження
проектування, монтажу, налагодження й експлуатації в єдиний цикл, в якому
етап проектування є найбільш відповідальним, тому що визначає, в
остаточному підсумку, ефективність функціонування впровадженої системи.
При проектуванні необхідно виходити із принципів системного підходу, що
вимагає, крім розв'язання чисто технічних питань, розробки різних структур,
схем, конструкцій, розглядати також проблеми ефективності, надійності,
діагностики несправностей, монтажу, налагодження, експлуатації й технічного
обслуговування системи автоматизації (СА).
Виконання самостійної роботи у формі розрахунково-графічного завдання
(РГЗ) буде сприяти набуттю майбутнім інженером професійних компетенцій,
що необхідно для прийняття, часто в умовах невизначеності й неповноти
інформації, досить відповідальних рішень під час створення систем керування.
При розробці завдань проектування слід керуватися державними
стандартами України, інструктивними й керівними матеріалами міністерств,
проектних і науково-дослідних організацій України, а також монтажно-
експлуатаційними інструкціями заводів виготовлювачів приладів і засобів
автоматизації.

1. МЕТА, ТЕМАТИКА ТА ЗАВДАННЯ ВИКОНАННЯ РГЗ, ЙОГО

МІСЦЕ В НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

1.1. Мета виконання РГЗ

Мета виконання РГЗ полягає в придбанні студентами знань та
практичних навичок у самостійній постановці й технічно грамотному
розв'язанню комплексу завдань по створенню систем автоматизації (СА)
технологічними процесами (ТП) в різних галузях промисловості, закріпленні
знань та навичок, отриманих при вивченні дисципліни «Проектування систем
автоматизації».
1.2. Тематика та завдання виконання індивідуального РГЗ
Тема РГЗ передбачає розробку фрагменту системи автоматизації, яка
здійснює функції автоматичного контролю й регулювання основних
технологічних параметрів, а також керування технологічними й транспортними
переміщеннями і виробничими лініями.
У результаті виконання РГЗ студенти повинні:
а) одержати знання та навички в прийнятті обґрунтованих технічно
грамотних рішень і їх подання у проектній документації при розгляді завдань
розробки структурних схем, схем автоматизації, принципових схем
 4
автоматизації, живлення, щитів і пультів, документації для монтажу щитів і
пультів, схем зовнішніх електричних і трубних проводок, схем з'єднань і
підключень мікропроцесорних контролерів (МПК) і персональних комп'ютерів
(ПК).
б) широко використовувати елементи САПР у проектних роботах;
в) складати специфікації до креслень й локальні кошториси.
1.3. Місце РГЗ в навчальному процесі
РГЗ студенти денної та заочної форм навчання виконують у 7-му семестрі
після вивчення основних розділів дисципліни. На виконання, оформлення та
захист РГЗ із ПСА студент повинен витратити 64 години самостійної роботи.
Завдання видається студентам денної форми навчання на першому тижні, а
студентам заочної форми навчання – на першій настановній лекції у семестрі.
Реалізуючи принцип наскрізного проектування, індивідуальна тема РГЗ
формулюється таким чином, щоб надати студентові можливість обґрунтовано й
ефективно використовувати усі раніше їм виконані розробки в попередніх
самостійних та курсових роботах і проектах, завданнях по дисциплінах:
«Метрологія й технологічні вимірювання», «Ідентифікація та моделювання
технологічних об’єктів», «Теорія автоматичного керування», «Автоматизація
технологічних процесів», «Технічні засоби автоматизації», «Мікропроцесорні і
програмні засоби автоматизації».
Знання та практичні навички, отримані студентами, будуть використані
при розвитку й поглибленні теми в кваліфікаційній роботі бакалавра.

2. СТРУКТУРА Й ЗМІСТ РГЗ. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ

ОСНОВНИХ РОЗДІЛІВ

Технічні документи, які входять до складу РГЗ, повинні містити графічну

частину - схеми, графіки, креслення та ін., і текстову - пояснювальну записку,
специфікації, й ін.
Склад і зміст проектної документації з автоматизації технологічних
процесів повинні бути такими, щоб забезпечити можливість замовлення всього
необхідного обладнання і матеріалів, проведення монтажних і
налагоджувальних робіт фрагменту АСКТП, який розробляється.
Обсяг РГЗ становить: графічна частина - 6-8 листів формату А3,
текстовий матеріал - 15 - 25 сторінок формату А4.
При розробці РГЗ необхідно керуватися:
1. Основними технічними напрямками в розробці систем і засобів
автоматизації, виходячи з передових досягнень науки й техніки.
2. Результатами науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт.
3. Передовим вітчизняним і закордонним досвідом в галузі автоматизації
технологічних процесів.
4. Діючими нормативними документами по проектуванню систем
автоматизації ТП, затвердженими у встановленому порядку.
5. Нормами й правилами на проведення будівельних і монтажних
спеціальних робіт.
 5
6. Затвердженими кошторисними нормами, прейскурантами й
цінниками для визначення кошторисної вартості систем автоматизації.

2.1. Загальна структура й зміст РГЗ, організація його виконання

Структура й зміст РГЗ з урахуванням діючої нормативної документації
повинні бути наступними.
Текстова частина:
o титульний лист;
o зміст;
o вступ;
o основна частина;
o список використаних літературних джерел;
o додатки.
Вступ містить характеристику об’єкту керування, регламенти ведення
ТП, оцінку актуальності розв'язання завдань проектування обраного фрагменту
ТП, постановку завдань РГЗ.
Основна частина містить опис розроблених проектних документів,
специфікації до розроблених креслень.
Г р а ф і ч н а ч а с т и н а – наведено нижче у таблиці 1.

Таблиця 1
Зміст роботи (розділи проекту) Кількість годин
1. Розробка схеми автоматизації ділянки ТП чи
6
агрегату (індивідуального об’єкту керування)
2. Розробка принципових електричних схем
28
контролю та керування згідно до схеми автоматизації
3. Розробка принципових електричних та
6
пневматичних схем живлення системи
Розробка пояснювальної записки проекту зі
24
специфікаціями до креслень
Всього 64

У подальшому розділи проекту «Розробка креслення загального виду

щита СА», «Розробка монтажної схеми щита СА», «Розробка схеми зовнішніх
електричних та трубних проводок» будуть виконуватись студентом при
виконанні кваліфікаційної роботи бакалавра.

2.2. Методичний вказівки до виконання РГЗ

При виконанні основних даного РГЗ студент повинен максимально повно
використовувати свої розробки в попередніх курсових роботах і проектах,
результати самостійних робіт з дисциплін.
Документи, які розробляються в складі РГЗ курсу ПСА, виконуються
відповідно до нормативних документів, конспекту лекцій за курсом ПСА, а
також спеціальними літературними джерелами, які наведені.
 6
2.3. Методичні вказівки до проектування комплексів технічних засобів,
які проектно компонуються.
Сучасний рівень проектування СА характеризується широким
використанням проектно - компонованих комплексів технічних засобів (ТЗ):
мікропроцесорних контролерів, промислових комп'ютерів, робочих станцій,
структура яких оптимізована для рішення завдань автоматичного управління
технологічними процесами.
У проектах автоматизації за останні роки широке застосування знайшли
функціонально програмовані регулюючі й логічні мікропроцесорні контролери
вітчизняного виробництва: контролери МІК-50,-51,-52, мікропроцесорні
регулятори МІК-121,-122 (підприємство «Мікрол»), а також контролери
МСУВТ В10 (НВО «ЕТАЛ»), УНІКОНТ (НВО «КВАНТОР») та інші, які в
комплекті із ПК або промисловими робочими станціями, оснащеними
спеціальним програмним забезпеченням (SCADA – системами), служать базою
для створення АРМ операторів-технологів, диспетчерів і інших фахівців. Із
приходом на ринок технічних засобів України комплексних технічних засобів
автоматизації імпортного виробництва спектр номенклатури технічних і
програмних засобів суттєво розширився. Широко представлені на ринку
України технічні засоби фірм: Siemens, Wago, Festa, Octagon System та інших.
Розглянемо особливості проектування цих технічних засобів.
2.3.1. Усі мікропроцесорні контролери містять базову частину апаратури,
яка поставляється заводом - виготовлювачем незалежно від конкретного
розв'язуваного завдання, і проектно-компоновану частину, яка залежить в
основному від необхідного числа й виду каналів вводу-виводу інформації й
обумовлена при замовленні споживачем. Усі контролери мають різну
віртуальну структуру, використовують різні методи програмування й різні
засоби зв'язку оператора з контролерами. Усі вітчизняні контролери, як і
контролери імпортного виробництва, мають можливість зв'язку із ПК через
канали інтерфейсного зв'язку, що дозволяє програмувати їх з комп’ютера.
2.3.2. Проектування контролерів зводиться до вибору необхідних типових
блоків і міжблокових зв'язків між ними. Рекомендації із проектування СА на
базі мікропроцесорних контролерів наведені в літературі.
2.3.3. У якості обов'язкових етапів на початкових стадіях проектування
рекомендується дослідження алгоритмічної структури СА з метою розробки
алгоритмів керування, визначення параметрів настроювання регуляторів,
визначення вимог до технічної структури СА.
2.3.4. Перелік основних документів проекту АСКТП на базі
мікропроцесорних засобів.
Схема автоматизації - відображаються функціональні зв'язки контролерів
з локальними засобами автоматизації й засобами верхнього рівня АСКТП (ПК і
ін.), із вказівкою засобів зв'язку, пристроїв перетворення інтерфейсів і функцій,
реалізованих технічними засобами (ТЗ) кожного АРМу.
Принципові схеми - відбиваються принципові технічні рішення з
організації каналів вводу - виводу інформації за допомогою пристроїв зв'язку з
об'єктом (ПЗО). Необхідно відображати всі елементи ТЗ, які входять до
 7
контуру контролю й управління, включаючи датчики, перетворювачі,
перемикачі, зовнішні задатчики, вторинні прилади, виконавчі механізми й т.п.,
із вказівкою позиційного позначення, типу, номера (коду) кожного пристрою,
номерів його клемних колодок, гвинтів або нероз'ємних з'єднань, а також з
обов'язковим маркуванням усіх проводів. Рекомендується вказувати відповідні
адреси сигналів по каналах ПЗО.
На схемах живлення слід відображати рішення з резервуванню ліній
живлення, застосуванню пристроїв безперебійного живлення для захисту ПК,
спеціальне заземлення для комплексу ПК-МПК.
Документація для замовлення контролера - містить інформацію із складу
контролера, розміщенню проектно-компонованих модулів, їх з'єднань із
клемною панеллю й між собою.
2.3.5. Проектне компонування контролера.
У результаті аналізу вихідних даних, виділяються технологічні ділянки
(агрегати), що мають функціональну й територіальну автономність. Станції
управління ділянкою (агрегатом) розміщають, як правило, поруч із ним.
Потім роблять вибір типу контролера і їх кількості по станціях
управління, розподіл завдань між контролерами, конструктивне виконання
залежно від обсягу інформації, яка обробляється, вимог до надійності,
живучості й вартісним показникам.
Далі виконують розробку схем керування й визначення апаратурного
складу контролера з урахуванням інформаційної ємності завдань керування
(кількості й виду сигналів, що вводяться і виводяться), часу обробки
інформації, відповідності необхідної кількості модулів та припустимій
кількості посадкових місць у кошику контролера.
Потім визначається шифр контролера - його умовна позначка при
замовленні й розробляється структурна схема контролера.
На наступному етапі проводиться розміщення клемних колодок на
панелі контролера відповідно до їхнім функціональним призначенням з
урахуванням обмежень. Далі розробляються схеми підключення зовнішніх
проводок до клемних колодок контролера з кодуванням входів-виходів
контролера. Потім розробляється відповідно до вимог інструкції заводу-
виготовлювача документація замовлення контролера.
У додатку наведений приклад виконання РГЗ з використанням
контролера фірми Siemens SIMATIC S7-1500.

2.4. Вказівки по оформленню РГЗ

2.4.1. Загальні вказівки по оформленню пояснювальної записки.
Оформлення пояснювальної записки до РГЗ проводиться комп'ютерним
набором на одній стороні аркуша А4 через 1,5 інтервали, шрифт Times New
Roman, кегль 14.
Кожний розділ записки рекомендується починати з нової сторінки,
розділам надаються порядкові номери, які позначаються арабськими цифрами
із крапкою після цифр. При наявності підрозділів їх номера складаються з
номера розділу й порядкового номера підрозділу, із крапкою між ними.
 8
Найменування розділів і підрозділів повинне бути коротким і відповідати
змісту. Крапка наприкінці заголовка не ставиться.
Умовні літерні позначення математичних, фізичних, і інших величин
повинні відповідати державним стандартам. Основним формулам надаються
номер у круглих дужках. Посилання в тексті в круглих дужках.
Схеми, графіки, таблиці необхідно розташовувати по ходу тексту. Вони
повинні бути акуратно виконані, мати ті ж позначення й нумерацію, що й на
кресленні.
Допоміжні матеріали (специфікації, схеми й ін.) і громіздкі таблиці
даються в додатку. Номер і наявність заголовка додатків обов'язкові. Правила
оформлення додатка ідентичні правилам оформлення пояснювальної записки.
Посилання на літературу даються в тексті у квадратних дужках у порядку
їх розташування. Сторінки нумеруються, починаючи з титульного аркуша.
Номер сторінки ставиться в правому верхньому куті.
2.4.2. Загальні вказівки по оформленню графічного матеріалу роботи.
Креслення й схеми повинні виконуватися відповідно до діючих ДСТУ.
Креслення виконуються, як правило, на аркушах формату А3, А4 із
розміщенням основного напису паралельно великій стороні листа. Масштаби й
ступінь деталізації вибираються за умовами доцільності. Креслення повинні
бути наочними й займати весь лист. Заповнення основного напису проводиться
відповідно до прийнятих в ОНТУ положень.

3. ЗАХИСТ РГЗ

Захист індивідуального РГЗ здійснюється перед керівником

(викладачем з дисципліни). Попередньо визначаються час та аудиторія, де
буде проходити захист. Закінчене та оформлене індивідуальне РГЗ підписується
студентом та здається керівникові на перевірку не пізніше, ніж за 2 дні до
захисту. Якщо робота повертається на доопрацювання, її треба представити на
перевірку повторно. При захисті студент повинен не більше, ніж за 7 - 10 хвилин
викласти сутність виконаної роботи, обґрунтувати прийняті рішення щодо
варіантів технічної реалізації системи, зробити висновки про ступінь
досягнення мети індивідуального РГЗ. При оцінці РГЗ враховуються: новизна
рішення, самостійність та ініціатива, виявлені під час виконання роботи,
повнота використання літературних та електронних джерел, якість виконання та
складність роботи, якість оформлення графічних матеріалів, зміст та форма
доповіді й відповідей на запитання.
 9

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ОСНОВНА
1. 681(075)
Т66 Трегуб, Віктор Григорович. Проектування систем автоматизації
[Текст] : навч. посіб. / В. Г. Трегуб ; Нац. ун-т харч. технологій. — Київ :
Ліра-К, 2017. — 344 с. : табл., рис. — Бібліогр.: с. 341.
2. 681(075)
С42 Скаковський, Юрій Михайлович. Конспект лекцій з курсу
"Основи проектування систем автоматизації" [Електронний ресурс] : для
студентів проф. напряму підгот. 6.050202 всіх форм навчання / Ю. М.
Скаковський ; Каф. автоматизації виробничих процесів. — Одеса :
ОНАХТ, 2010. —82 с.

ДОПОМІЖНА
1. ДСТУ Б А.2.4-16:2008. Автоматизація технологічних процесів.
Зображення умовні приладів і засобів автоматизації в схемах.
2. ДСТУ Б А.2.4-3:2009. Правила виконання робочої документації
автоматизації технологічних процесів.
3. Правила улаштування електроустановок. Міненерговугілля України.
Київ, 2017.
4. ДНАОП 0.00-1.32-01. Правила будови електроустановок.
Електрообладнання спеціальних установок. Міністерство праці та
соціальної політики України. Київ, 2001.
5. ДСТУ Б А.2.4-4-95. Основні вимоги до робочої документації.
6. ДСТУ Б А.2.4-10-95. Правила виконання специфікацій устаткування,
виробів і матеріалів.
7. ДБН А.2.2-3-97. Державні будівельні норми України. Проектування.
Склад. Порядок розробки, узгодження й твердження проектної
документації для будівництва.
8. SIEMENS. SIMATIC. Компоненти для комплексної автоматизації.
Каталог ST 70. 2010 р. Частина 1
 10

ЗМ І С Т
С.

ВСТУП ……………………..………………………..……….……..….. 3
1. Мета, тематика й завдання виконання РГЗ, його місце у навчальному
процесі ………………….…..….……………………………………….... 3
1.1. Мета виконання індивідуального РГЗ ………..…………………..… 3
1.2. Тематика й завдання виконання індивідуального РГЗ ……………. 3
1.3. Місце індивідуального РГЗ в навчальному процесі…….…………. 4
2. Структура й зміст РГЗ Методичні вказівки до виконання основних
розділів ………………….……….……………………………………………… 4
2.1. Загальна структура й зміст РГЗ ……………….……………………. 5
2.2. Зміст і методичний вказівки до виконання основних розділів РГЗ. 5
2. 3. Методичні вказівки по проектуванню комплексів технічних
засобів, що проектно-компонуються………………………………………….. 6
2.4. Вказівки по оформленню РГЗ ………………..……….…………… 7
3. Захист РГЗ………………...……………………………………………. 8
Список рекомендованої літератури ..………………………………... 9
Додаток (приклади виконання РГЗ) ……………….………………… 11
 11

Додаток

Міністерство освіти і науки України

Одеський національний технологічний університет

Кафедра АТП і РС

Розрахунково-графічне завдання
з дисципліни «Проектування систем автоматизації» на тему:
«Автоматизація процесу керування сушінням чаю»

(Приклад виконання)

Виконав студент групи ……………….

№ залікової книжки ……………….

Керівник, к.т.н., доцент В. Левінський

Одеса-2023
 12

ЗМІСТ стор.

Вступ ……………………………………………………………………….
1. Характеристики технологічного об’єкта управління
та опис основних технічних рішень…………………..……………………
2. Розробка схеми автоматизації……………..…………………………......
3. Розробка принципових електричних схем контролю та керування
електроприводами……………………………………………………………
4. Розробка принципової електричної схеми живлення контролера та
панелі оператора……………………………………………………………..
5. Розробка принципових електричних схем підключення
до модулів ПЛК………………………………………………………………
Висновки………………………………………………………………………
Список використаних джерел………………….……………………………
Додатки ………………………………………………………………………..
 13

ВСТУП
1. Опис конструкції технологічного агрегату та особливостей його
експлуатації.
Для сушіння чаю використана сушарка з киплячим шаром Kilburn Vibro
Fluid Bed Dryer -KVD-A-1333.

а) б)
Рис. 1 Сушарка KVD-A-1333:
а) загальний вигляд; б) технічні характеристики

Сушарка складається з системи підігріву, нагнітача гарячого повітря

відцентрового типу, випускного каналу гарячого повітря, системи живлення,
системи приводу та збудження, нагнітальної камери, сушильної камери, систем
витяжки та знепилення та циклонної системи. Система живлення дозволяє
регулювати подачу ферментованого листя чаю до сушарки та розбивання
грудок у листі. Припливна камера складається з оцинкованої сталі та повністю
ізольованої камери із забезпеченням двотемпературного сушіння, де в першу
частину подається гаряче повітря з температурою між 100-140°C, а в другу
частину подається холодне повітря з температурою між 90-120°C. Сушіння чаю
відбувається за один прохід через закриту сушильну камеру, що складається з
двох перфорованих пластин з нержавіючої сталі, поздовжніх пластин,
розвантажувальної пластини та розвантажувального бункера. Дуплексна
 14
циклонна система здатна відокремлювати чайний пил і волокна від повітря
перед вихлопом.
2. Проведемо параметризацію технологічної схеми сушки чаю в сушарці
KVD-A-1333. Результати параметризації наведені на рис. 2.
Fв4, φ в4, Tв4

Fв3, φ в3, Tв3

Fв1, φ в1, Tв1 Fв2, φ в2, Tв2
V, I

U2
Fc, φ c, Tc

Wc, Tc
Fг, Pг, Tг Q
FFпрпр, ,φφпрпр, ,TTпрпр
U1
Pзп, φ зп, Tзп

Рис. 2 Параметризована схема процесу

сушки чаю в сушарці KVD-A-1333

Позначення на параметризованій технологічній схемі:

Fc , φ c, Тc – витрати, залишкова вологість, температура сирого чаю на вході;
Fпр , φ пр, Тпр – витрати, залишкова вологість, температура сухого чаю на виході;
Fг , φ г, Тг – витрати, відносна вологість, температура гарячого повітря;
Fв1 , φ в1, Тв1 – витрати, відносна вологість, температура відпрацьованого
повітря;
Fв2 , φ в2, Тв2 – витрати, відносна вологість, температура відпрацьованого
повітря;
Fв3 , φ в3, Тв3 – витрати, відносна вологість, температура відпрацьованого
повітря;
Fв4 , φ в4, Тв4 – витрати, відносна вологість, температура відпрацьованого
 15
повітря;
Fзп , φ зп, Тзп – витрати, відносна вологість, температура зовнішнього повітря;
U1 – керуюча дія на зміну частоти обертання приводу вібрації сита;
U2 – керуюча дія на зміну витрат гарячого повітря Fг;
Q – знос механічних частин сушарки та відкладання на стінках
повітропроводів;
V, I – напруга і струм живлення двигунів електроприводів.

1 Характеристики технологічного об’єкта керування та опис

основних технічних рішень
Основними характеристиками процесу сушіння чаю є температура на
вході в сушарку та вологість чаю на виході із сушарки. Підтримання
температури на вході в сушарку забезпечується за рахунок зміни витрат
гарячого повітря, яке надходить в сушарку, а підтримання вологості чаю на
виході із сушарки забезпечується за рахунок зміни часу сушіння, який в свою
чергу визначається частотою обертання електроприводу сита сушарки.
За результатами вибору комплексу технічних засобів й відповідно до
складеної технічної структури системи керування розроблено комплект її
проектної документації. Комплект включає наступні документи:
Графічні:
1 – схему автоматизації;
2 – принципові електричні схеми керування електроприводами;
3 – принципову електричну схему живлення;
4 – принципову електричну схему підключення до блоку дискретних
входів ПЛК;
5 – принципову електричну схему підключення до блоку дискретних
виходів ПЛК;
6 – принципову електричну схему підключення до блоку аналогових
входів/виходів ПЛК.
 16
Текстові:
– попередній перелік обладнання до всіх графічних документів;
– пояснювальну записку до проекту.
Елементи керування та живлення електроприводів встановлюються в
силовій шафі на DIN-рейку 35 мм. Шафа оператора знаходиться у спеціальному
операторському пункті (ОП). На внутрішній площі шафи оператора
встановлюють ПЛК та елементи живлення до нього, а на фасадній двері –
панель оператора. Таке технічне рішення дозволяє зменшити вплив струмів, які
протікають по силовим кабелям, на роботу ПЛК і панелі оператора.
Центральний процесор CPU 1516-3 PN / DP, що реалізує основні функції
контроля та регулювання, оснащений інтерфейсами PROFINET та PROFIBUS.
Всі модулі вводу/виводу серії SIMATIC S7-1500 та CPU монтуються на
профільній шині Siеmens 122мм, як окрема конструкція в шафі оператора. Вони
використовуються для отримання інформації від датчиків безперервних і
дискретних сигналів, а також для видачі керуючих сигналів на виконавчі
механізми для підтримки регламентних значень регульованих змінних, а також
передачі даних на панель оператора. СРU та модулі забезпечують виконання
наступних основних функцій:
- прийом і дешифрацію команд по мережам PROFINET, PROFIBUS;
- введення, фільтрацію й нормалізацію аналогових сигналів входу та
виходу (струм, напруга – модуль AI 4xU/I AQ 2x4xU/I (6ES7534-7QE00-0AB0);
- опитування стану дискретних входів та вивід дискретних сигналів (DI
16x24VDC BA (6ES7521-1BH10-0AA0) та DQ 16x24VDC/0.5A BA (6ES7522-
1BH10-0AA0).
Взаємодія контролера і панелі оператора здійснюється по мережі
PROFINET. Для керування сушаркою застосовується панель оператора TP1900
Comfort (6VA2 124 OUC02-0AX1), на якій встановлена система виконання
SCADA WinCC Comfort, що призначена для оперативного контролю,
сигналізації, реєстрації параметрів.
 17

2 Розробка схеми автоматизації

Схема автоматизації технологічного процесу є основним документом, що
визначає функціональну структуру, обсяг автоматизації й що роз'ясняє певні
процеси, що протікають у функціональних ланцюгах. Вона складена відповідно
до ДСТУ Б.А. 2.4-16:2008 «Автоматизація технологічних процесів. Зображення
умовні приладів і засобів автоматизації в схемах». Функції автоматичного
регулювання й логіко-програмного керування, виконує ПЛК сумісно з панеллю
оператора. Всі використані датчики вхідних сигналів обрані з уніфікованим
вихідним сигналом струмовим (4...20мА), вихідний аналоговий сигнал напруги
0…10 V DC.
Розглянемо перелік контурів контролю й керування, які наведені на схемі
автоматизації по позиційним номерам контурів:
1 – керування та контроль стану ЕД М2 вентилятора на вході в сушарку;
2 – керування та контроль стану ЕД М3 транспортера подачі вологого
чаю;
3 – керування та контроль стану ЕД М4 вентилятора на виході із
сушарки;
4 – керування вологості чаю на виході із сушарки за рахунок зміни
частоти обертання ЕД М1 вібратора;
5 – регулювання температури на вході в сушарку за рахунок зміни
положення виконавчого механізму подачі гарячого повітря;
6 – контроль температури на виході із сушарки.
Реалізована функція передпускової сигналізації, та функція
інтерфейсного зв’язку ПЛК панеллю оператора.
У контурах керування приводами (1, 2, 3, 4), які розміщені у силовій
шафі, для кожного ланцюга керування встановлені ключі вибору режиму
керування (місцевий або дистанційний), кнопки "ПУСК", "СТОП" із
світлосигнальною арматурою (світлодіодом); по місцю встановлена кнопка
аварійного відключення двигуна (кнопка "СТОП").
 18
У контурі 4 реалізована система регулювання вологістю чаю на виході із
сушарки. Розглянемо дію цього контуру. Від датчика вологості з уніфікованим
перетворювачем 4а пропорційний вологості сигнал струму 4…20 мА DC
подається на вхід модуля AI 4xU/I AQ 2x4xU/I АІ (SM 334). ПЛК формує
керуючий вплив, який з виходу цього модуля у вигляді напруги 0…10 V DC
подається на частотний перетворювач 4б.
У контурі 5 реалізована система регулювання температури повітря на
вході в сушарку. Розглянемо дію цього контуру. Від датчика температури з
уніфікованим перетворювачем 5а пропорційний вологості сигнал струму 4…20
мА DC подається на вхід модуля AI 4xU/I AQ 2x4xU/I АІ (SM 334). ПЛК
формує керуючий вплив, який з виходу цього модуля у вигляді напруги 0…10
V DC подається на виконавчий механізм подачі гарячого повітря 5б.
Контур 6 подає сигнал струму 4…20 мА DC, пропорційний температурі
повітря на виході із сушарки, на аналоговий вхід модуля AI 4xU/I AQ 2x4xU/I
АІ (SM 334) ПЛК.
У додатку А наведені схема автоматизації та перелік приладів та засобів,
які використані в цій схемі.

3 Розробка принципових електричних схем контролю та керування

електроприводами
На принциповій електричній схемі (ПЕС) показують елементи, які
виконують строго певну функцію і які не можуть бути розділені на частини. Ця
схема дає уявлення за допомогою графічних зображень і позначень про
послідовність роботи електричних приладів й елементів для досягнення
поставлених функціональних завдань. ПЕС складають відповідно до вимог
Держстандартів (ДСТУ) :
ДЕРЖСТАНДАРТ 2.701. ЕСКД. Схеми. Види й типи. Загальні вимоги до
виконання;
ДЕРЖСТАНДАРТ 2.702. ЕСКД. Правила виконання електричних схем;
 19
ДЕРЖСТАНДАРТ 2.709. ЕСКД. Система маркування ланцюгів в
електричних схемах;
ДЕРЖСТАНДАРТ 2.710. ЕСКД. Позначення умовні, буквено-цифрові,
які вжиті на електричних схемах.
3.1 Особливістю принципової електричної схеми контролю й керування
електроприводом з прямим пуском М2, є те, що вона будується як сполучена
схема контролю, керування, сигналізації й підключення вхідних і вихідних
сигналів до контролера.
Для живлення електродвигуна в силову шафу на клеми XS0 подається
трифазна напруга 400 V AC. Сполучними провідниками клеми під’єднані до
автомату захисту двигуна Q1, який здійснює захист джерела живлення від
короткого замикання та електродвигун від теплового перевантаження. Далі
сполучними провідниками із Q1 з’єднані силові контакти контактора Q3, які в
свою чергу сполучені із клемами XS0, від яких до двигуна через роз’єднувач
OB-Q1 іде кабель W1.
Живлення 220 VAC шафи оператора здійснюється через кабель W2, який
під'єднаний до клем XS0 в силовій шафі. Таке ж живлення через однофазний
автоматичний вимикач Q2 та додатковий контакт Q1 подається в схему
керування електроприводом. До аварійної кнопки S1, яка встановлена по
місцю, живлення подається кабелем W3, що під'єднується до клем XS0.
Кнопкою Стоп S2 можна перервати струм в ланцюзі керування.
Перемикач Місцевий-Дистанційний S3 також може перервати струм до кнопки
Пуск S4 та подати живлення до котушки контактора Q3 через контакт реле К3.
Його котушка живиться напругою 24V DC від дискретного виходу контролера
через кабель W5, який підключений до клем XS1 в силовій шафі.
Проміжні реле К1 і К2 своїми контактами подають сигнали 0/24V DC про
стан кнопки Аварійний стоп та автоматичних вимикачів Q1, Q2 на дискретні
входи контролера. Додаткові контакти S3, Q3 подають сигнали 0/24V DC про
стан перемикача Місцевий-Дистанційний та контактора на модуль дискретних
 20
входів контролера. Всі ці сигнали передаються через кабель W5, який
підключений до клем XS1 в силовій шафі.
У додатку Б наведені ПЕС контролю та керування електроприводом з
прямим пуском М2 та перелік приладів та засобів, які використані в цій схемі.
ПЕС електроприводів М3, М4 аналогічні.
3.2 Для керування частотою обертання електроприводу М1 застосований
перетворювач частоти (ПЧ) SINAMICS G120. Трифазне живлення на нього
подається сполучними провідниками через швидкодіючі плавкі запобіжники F4
та контакти контактора Q5. Далі сполучними провідниками ЧП під’єднується
до клемам XS0, від яких до двигуна М1 через роз’єднувач OB-Q2 іде кабель
W4.
Котушка контактора Q5 отримує живлення від автоматичного вимикача
Q4, який кабелем W13 підключається до зовнішньої кнопки S5 через клем XS0.
До цієї клеми сполучними провідниками підключається кнопка «Стоп» S6, яка
знаходиться на передній панелі силової шафи SS. Обидві кнопки призначені
для аварійної зупинки двигуна М1 за рахунок вимкнення живлення ПЧ
силовими контактами Q5.
Інформація про спрацювання автоматичного вимикача Q4 або про
натискання на кнопку S5 подається до контролера при зникненні живлення у
котушок проміжних реле К7, К6. Контакти цих реле сполучними провідниками
подають напругу 24 V DC від джерела живлення до клем SS1 і далі кабелем W8
до модуля дискретних входів.
Для того, щоб перевести ПЧ в місцевий режим, використовується
перемикач S7 з фіксацією положення, який подає напругу живлення 220 V AC
на проміжне реле К5. Один контакт цього реле подає напругу 24 V DC від
джерела живлення до клем SS1 і далі кабелем W8 до модуля дискретного входу
контролера «Місцевий режим». Другий контакт реле К5 навпаки знімає
напругу 24 V DC, яка надходила від дискретного виходу контролера «Старт
VDF» через кабель W8, клему XS1, контакт К4 на вхід ПЧ – контакт 5 DI0.
 21
При виникненні помилки в роботі ПЧ на його виході – контакт 18 DO0
з’являється напруга 24 V DC, яка збуджує котушку реле К4. Перший контакт
цього реле подає напругу живлення 24 V DC через клему XS1 і кабель W8 на
дискретний вхід контролера «Помилка». Другий контакт реле К4 перериває
струм в ланцюзі «Старт VDF» – контакт 5 DI0 ПЧ і останній зупиняється.
Оператор має змогу квітувати помилку за рахунок подачі напруги 24 V DC з
виходу контролера «Квітування помилки» через кабель W8, клему XS1 на вхід
ПЧ – контакт 7 DI2.
Частота обертів ПЧ залежить від напруги 0…10 V DC, яка з аналогового
виходу контролера «Частота обертів» через кабель W8, клему XS1 на вхід ПЧ –
контакти 3 AI+, 4 AI-.
Напруга живлення 24 V DC надходить в схему від джерела живлення, а
плавкий запобіжник F5 убезпечує його руйнування від струму короткого
замикання.
У додатку В наведені ПЕС контролю та керування електроприводом М1 з
використанням ПЧ та перелік приладів та засобів, які використані в цій схемі.

4 Розробка принципової електричної схеми живлення контролера та

панелі оператора
Елементи цієї схеми розміщені в шафі оператора. По кабелю W2 напруга
живлення 220 V AC та захисне заземлення РЕ подається від силового щита до
щита оператора на клеми Х0. Від них сполучними провідниками живлення
через двополюсний автоматичний вимикач Q1 подається на первинну обмотку
розподільчого трансформатора Т1. З його вторинної обмотки напруга живлення
220 V AC через автоматичні вимикачі Q2, Q3 надходить до двох джерел
живлення G1, G2, на виходах яких утворюється напруга 24 V DC. Джерело G1
призначене для живлення панелі оператора, а джерело G2 призначене для
живлення модулів ПЛК. Трансформатор Т1 забезпечує гальванічний розподіл
та підвищує завадостійкість живлення відповідальних засобів.
 22
У схемі для виконання ремонтних робіт встановлена розетка RECEPT1,
яка підключена до живлення 220 V AC через диференційний автоматичний
вимикач Q1, що забезпечує розмикання ланцюга при струмі більше 30 мА та
при короткому замиканні.
У додатку Г наведені ПЕС живлення та перелік приладів, що в ній
використані.

5 Розробка принципових електричних схем підключення до модулів

ПЛК
Модуль дискретних входів контролера DI 16x24VDC BA (6ES7521-
1BH10-0AA0) розміщується на профільній шині Siеmens 122мм в шафі
оператора. До його входів по кабелях W5, 6, 7, 8, що підключаються до клем
SA-X1, подаються сигнали 0 або 24 V DC, які характеризують поточний стан
апаратури керування електроприводами, що встановлена у силовій шафі і
забезпечує локальне (місцеве) керування.
Модуль дискретних виходів DQ 16x24VDC/0.5A BA (6ES7522-1BH10-
0AA0) розміщується на профільній шині Siеmens 122мм в шафі оператора. На
його виходах формуються сигнали 0 або 24 V DC, які по кабелям W5, 6, 7, 8, що
підключаються до клем SA-X1, передаються у силову шафу в схему керування
електроприводами. Також до виходу модуля дискретних виходів підключається
дзвоник Р1, який формує звуковий сигнал. Живлення 24 V DC модуля
дискретних виходів здійснюється від джерела живлення, а плавкий запобіжник
F2 убезпечує його руйнування від струму короткого замикання.
Модуль аналогових входів/виходів AI 4xU/I AQ 2x4xU/I (6ES7534-
7QE00-0AB0) розміщується на профільній шині Siеmens 122мм в шафі
оператора. До його аналогових входів за допомогою екранованих кабелів W9,
10, 11, що під’єднуються до клем SA-X1, підключаються датчики з
уніфікованим виходом 4…20 mA DC відповідно: датчик температури гарячого
повітря 5а, датчик температури вологого повітря 6а та датчик вологості чаю 4а.
 23
Аналоговий вихід модуля формує сигнал 0…10 V DC, який за допомогою
кабелю W12, що підключається до клем SA-X1, передає сигнал керування на
виконавчий механізм повітряної заслінки 5б.
З другого виходу модуля сигнал «Частота обертів» 0…10 V DC через
клеми SA-X1 та кабель W8 подається на вхід ПЧ.
У додатку Д наведені ПЕС підключення до модулів ПЛК та перелік
приладів, що в ній використані.
 24
ДОДАТОК А Документація до схеми автоматизації
Таблиця А – Попередній перелік обладнання до схеми автоматизації
Поз.
Найменування К-ть Прим.
познач.
Прилади за місцем
Датчик вологості мікрохвильовий Hydro-Mix XT,
4а 1
живл.24 В, 0,8 Вт, вих. сигнал 4-20мА DC
Виконавчий механізм BELIMO LH24A-SR100,
5б 1
зусилля 150 Н, час повного ходу 150 с
Датчик температури ТЕРА (ТСП гр.100П), діапазон
50 -150 ºС з нормуючим перетворювачем ПСТ (0/150)
5а, 6а -100П, діапазон уніфікованого вихідного сигналу 2
постійного струму : 4…20 мА, Споживана
потужність, не більше: 0,8 Вт
Прилади у шафі оператора
Контролер програмований SIMATIC S7-1500, CPU
1
1516-3 PN/DP (6ES7516-3AN01-0AB0)
Модуль дискретного вводу DI 16x24VDC BA 6ES7
1 16 DI
521-1BH10-0AA0
Модуль дискретного виводу DQ 16x24VDC/0.5A BA
1 16DO
ПЛК 6ES7 522-1BH10-0AA0
Модуль аналогового вводу виводу DQ
4 AI/2AQ
16x24VDC/0.5A BA 6ES7 522-1BH10-0AA0
Блоки живлення навантаження (PM) для
програмованого контролера S7-1500 та станцій ET 2
200MP PM 1507 190W, 6EP1 333-4BA00
Панель оператора TP1900 Comfort 6VA2 124 OUC02-
ПО 1
0AX1
Р1 Дзвоник електричний, живл. 24 V DC 1
 25

ДОДАТОК Б Документація до принципової електричної схеми контролю

та керування електроприводом з прямим пуском
Таблиця Б – Попередній перелік обладнання до принципової електричної
схеми контролю та керування електроприводом з прямим пуском
Поз.
Найменування К-ть Прим.
познач.
Прилади за місцем
Аварійна грибовидна червона кнопка з фіксацією,
S1 1
1NO + 1NC Siemens: 3SU1100-1HB20-1FG0
Прилади у силовому щиті
Автоматичний вимикач захисту двигуна SIEMENS
SIRIUS 3RV2021-1KA10, діапазон регульованої
Q1 1
теплової уставки 9.0 … 12.5 A, номінальна
потужність 5.5 кВт/ 400В
Контактор Siemens 3RT2017-1АР1-0CC0, для
Q3 комутації електродвигунів, 3-полюсний, АС-3, 1
потужність двигуна 5,5кВт/400В, Іном. 12 А
Автоматичний вимикач Siemens 1-полюсний, 16A,
Q2 1
тип B, 6kA (5SL6116-6)
Кнопка 22 мм, кругла, пластикова, червона, без
S2 1
фіксації, 1НЗ Siemens: 3SU1100-0AB20-1CA0
Поворотний перемикач, О-І, з фіксацією, 1NO+1NC
S3 1
Siemens: 3SU1100-2BF60-1MA0
Кнопка, 22мм, зелена, з тримачем 1NO
S4 1
Siemens: 3SU1100-0AB40-1BA0
Проміжне реле Schneider Electric Zelio 4CO, 230В,
К1, К2 2
AC, 6A, LED (RXM4AB2P7PVS)
Проміжне реле Schneider Electric Zelio Relay 4CO,
К3 1
24В DC, 6A, LED (RXM4AB2BDPVS)
F1 Запобіжник 50F, 1A, 5x20мм K206: 10921 1
 26

ДОДАТОК В Документація до принципової електричної схеми контролю

та керування електроприводом з перетворювачем частоти
Таблиця В – Попередній перелік обладнання до принципової електричної
схеми контролю та керування електроприводом з перетворювачем частоти
Поз.
Найменування К-ть Прим.
познач.
Прилади за місцем
Аварійна грибовидна червона кнопка з фіксацією,
S5 1
1NO + 1NC Siemens: 3SU1100-1HB20-1FG0
Прилади у силовому щиті
Плавкий швидкодіючий запобіжник з тримачем
F4 1
Ferraz A214107
Контактор Siemens 3RT2018-1AP01 AC-3 7,5 KW/400
Q5 V, AC 230 V, 50 ГЦ, для комутації електродвигунів, 1
3-полюсний, АС-3, потужність двигуна 7,5кВт/400В,
Автоматичний вимикач Siemens 1-полюсний, 16A,
Q4 1
тип B, 6kA (5SL6116-6)
Перетворювач частоти Siemens 6SL3210-1KE18-8UF1
4б 1
з панеллю оператора 6SL3255-0AA00-4JA2
Поворотний перемикач, О-І, з фіксацією, 1NO+1NC
S7 1
Siemens: 3SU1100-2BF60-1MA0
Кнопка, 22мм, червона, з тримачем 1NС Siemens:
S6 1
3SU1100-0AB40-1BA0
К5, К6, Проміжне реле Schneider Electric Zelio 4CO, 230В,
3
К7 AC, 6A, LED (RXM4AB2P7PVS)
Проміжне реле Schneider Electric Zelio Relay 4CO,
К4 1
24В DC, 6A, LED (RXM4AB2BDPVS)
F5 Запобіжник 50F, 1A, 5x20мм K206: 10921 1
 27

ДОДАТОК Г Документація до принципової електричної схеми живлення

Таблиця Г – Попередній перелік обладнання до принципової електричної
схеми живлення
Поз.
Найменування К-ть Прим.
познач.
Двополюсний модульний автоматичний вимикач
Siemens 5SL6 з вимикаючою здатністю 6.0 кА,
Q1 1
робоча напруга 400 В АС, номінальний струм 20.0
A, крива спарацювання тип C
Т1 Трансформатор ОСМ-1 0,16 220 В/220 В 1

Q1 Дифавтомат HAGER 25A, 30mA, B, тип C, 6КА 1

Автоматичний вимикач Siemens 1-полюсний, 16A,
Q2, Q3 2
тип B, 6kA (5SL6116-6)
Блок живлення PM 1507, Вх. ~ 120/230 В, Вих. = 24
G1, G2 2
В/3A Siemens: 6EP1332-4BA00
RECEPT1 Розетка на DIN-рейку Hager SN016, 16А 2
F2, F3 Запобіжник 50F, 1A, 5x20мм K206: 10921 2
 28

ДОДАТОК Д Документація до принципової електричної схеми

Таблиця Д – Попередній перелік обладнання до принципових електричних
схем підключення до модулів ПЛК
Позначення Найменування К-ть Прим.
DI
Модуль дискретного вводу DI
16x24VDC BA 6ES7 521-1BH10- 1
0AA0
DO
Модуль дискретного виводу DQ
16x24VDC/0.5A BA 6ES7 522- 1
1BH10-0AA0
Запобіжник 50F, 1A, 5x20мм K206:
F2 1
10921
Дзвоник електричний, живл. 24 V
P1 1
DC
AI/AQ
Модуль аналогового вводу виводу
DQ 16x24VDC/0.5A BA 6ES7 522- 1
1BH10-0AA0
Датчик температури ТЕРА (ТСП
гр.100П), діапазон 50 -150 ºС з
нормуючим перетворювачем ПСТ
(0/150) -100П, діапазон
5а, 6а 2
уніфікованого вихідного сигналу
постійного струму : 4…20 мА,
Споживана потужність, не більше:
0,8 Вт
Датчик вологості мікрохвильовий
4а Hydro-Mix XT, живл.24 В, 0,8 Вт, 1
вих. сигнал 4-20мА DC
Виконавчий механізм BELIMO
5б LH24A-SR100, зусилля 150 Н, час 1
повного ходу 150 с