Professional Documents
Culture Documents
ХТО ТАКА ЙОАННА ЯҐЕЛЛО, ЇЇ ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ.
ХТО ТАКА ЙОАННА ЯҐЕЛЛО, ЇЇ ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ.
Йоанна Яґелло народилася 4 серпня 1974 року у прекрасному місті Варшава, столиці
Польщі. Вона - визнана письменниця, яка здобула славу своїми творами для дітей та
молоді. Але її талант не обмежується лише писанням - вона також успішно справляється з
роллю журналістки, вчителя та редактора.
Родина Йоанни була творчою, письменницький талант жінка успадкувала від батька,
який також писав твори. Януш Богдан Рошковський народився в 1940 році. З дитинства вона
захоплювалась польською прозою і шведськими детективами, іспанськими фільмами й
мандрівками з наплічником. Нині у неї дві чарівні донечки - старша Юлька, яка народилася в
1994 році, і молодша Бася, яка з'явилася на світ у 2004 році.
Крім літератури та письменницької діяльності, Йоанна завжди прагнула пізнавати
інші мови, зокрема англійську. Йоанна закінчила відділення англійської філології
престижного Варшавського університету. Після чого там же почала викладала
мовознавство і працювала за спеціальністю вчительки англійської мови у гімназіях та
ліцеях. Також Йоанна мала честь працювати над редакцією деяких видань з англійської
мови у Pearson Central Europe.
На сьогоднішній день Йоанна працює як редактор у видавництві освітніх матеріалів.
У своєму житті вона також співпрацювала з відомими виданнями, такими як "Perspektywy"
та "Cogito". Її професійна допомога та талант в редакційній справі вносять вагомий внесок у
розвиток освітнього видавництва та журналістики.
Дебют авторки відбувся поетичною збіркою віршів „Moje pierwsze donikąd”/«Мій перший в
нікуди» (1997). Далі авторка вирішила спробувати себе в прозі, та розпочала цикл
молодіжних романів про дівчинку Лінку Барську, який приніс їй найбільшу популярність, до
циклу повістей про Лінку входять чотири книги: «Кава з кардамоном» (2011), «Шоколад із
чилі» (2013), «Тирамісу з полуницями» (2016), «Молоко з медом» (2019). А взагалі Йоанна
написала широкий спектр творів з 1997 по 2019 рік і продовжує поповнювати свій список
творчих напрацювань, наприклад: друга збірка віршів „Ślady” (2013), оповідання для
дорослих „Gołąb” (2012), детектив „Taki wstyd” (2016) та ще багато молодіжних романів та
дитячих книжок.
За словами Йоанни Яґелло, книга «Кава з кардамоном», була створена для її дочки
яка полюбляла читати, "Я хотіла б написати для неї такий молодіжний соціально-побутовий
роман – про життя, про любов, про проблеми, з якими стикається сучасна молодь". -
говорить Йоанна.
Йоанна Яґелло, як письменниця, зосереджується на зображенні життя підлітків і
вміло відтворює їхню психологію відповідного віку. У її творах виявляється глибоке розуміння
особливостей та проблем, що виникають у цьому життєвому періоді. Вона здатна чітко відтворити
різні аспекти життя підлітків та представити їхні суперечливі думки та погляди на світ.
Основна особливість творів Йоанни Яґелло полягає в тому, що вона створює правдивий та
щирий опис цих речей. Її слова і сюжети пронизані реалізмом та відкритістю, намагаючись якомога
точніше передати реальність підліткового життя. Вона не ухиляється від складнощів, що виникають
у цьому віковому періоді, а замість цього висвітлює їх з усією їхньою протирічливістю та
заплутаністю.
Значимою рисою книг Йоанни Яґелло є вдале поєднання молодіжної лексики та художньої
майстерності. Вона вміло використовує мову, що є зрозумілою та доступною для підлітків,
створюючи автентичну атмосферу молодіжного середовища. При цьому, вона не забуває про
естетичну сторону своїх творів, надаючи їм художню цінність та рівень майстерності, який
привертає увагу не лише молодого читача, але й дорослого.
Таким чином, твори Йоанни Яґелло привертають увагу своїм зосередженням на
підлітковому житті, розумінням психології відповідного віку та здатністю висвітлювати
суперечливість поглядів на життя. Її книги поєднують молодіжну лексику з художнім витонченням,
що створює враження життєвості та цікавості для читачів будь-якого віку.
Йоанна Яґелло, через свої твори, активно піднімає проблематику відносин між батьками та
дітьми. Це є однією з головних тем, яку вона розглядає з різних перспектив. У багатьох випадках
підлітки відчувають незрозуміння з боку батьків і не задоволені тим, як їх розуміють та сприймають.
Але в той же час, твори Йоанни також висвітлюють, що діти можуть бути байдужі до життя своїх
батьків, не розуміючи їхніх проблем, почуттів та потреб. Та навпаки. Це конфліктна ситуація, яка
допомагає розкрити складність відносин у сім'ї та розуміння важливості взаєморозуміння.
Ще одну проблематику, яку Йоанна Яґелло піднімає в своїх творах, становить життєвий
вибір, пошук самого себе та спроба самореалізації. У період підліткового віку, герої творів
стикаються з наближенням важливих рішень, пов'язаних з майбутнім, навчанням, професією,
цілями та цінностями. Їм доводиться шукати своє місце в світі, збиратися з силами та визначити
свої пріоритети. Авторка показує внутрішній діалог героїв, їхні сумніви та вагання, ставлячи під
сумнів загальноприйняті норми та стереотипи.
Проблеми перехідного віку є ще однією важливою тематикою, яку Йоанна Яґелло
розкриває у своїх творах. Цей період життя супроводжується багатьма фізіологічними та
емоційними змінами, які впливають на особистість підлітка. Відчуття незрозуміння, невпевненості,
пошук свого місця у світі і формування власної ідентичності є тим, що вони зазнають. Йоанна
Яґелло уважно досліджує ці складні процеси та відтворює їх у своїх творах, надаючи читачам
можливість краще зрозуміти та співпереживати переживанням своїх героїв. Письменниця також
торкається теми пробудження підліткової сексуальності, педофілії та домагання до дівчат зі
сторони дорослих чоловіків, які напоюють та розпускають руки.
Твори Йоанни Яґелло отримали визнання і були номіновані на різні літературні нагороди. Ці
нагороди та визнання свідчать про високу якість творчості Йоанни Яґелло та її внесок у літературу
для дітей та юнацтва. Ось деякі з них:
1. «Кава з кардамоном» була номінована на нагороду «Книжка року» 2011 польської секції
IBBY (Міжнародний бюро для книг для дітей та юнацтва). Також отримала номінацію на
нагороду Donga в 2011 році.
2. «Щоденник Черепушки» було додано до списку «Skarbów Muzeum Sztuki Dziecięcej»
(Скарби Музею Дитячого Мистецтва) 16 червня 2015 року.
3. «Зелені мартенси» зайняли друге місце в IV Літературному конкурсі ім. Астрід Ліндгрен
сучасних книжок для дітей та молоді у віковій категорії 10-14 років в квітні 2016 року. Також
були номіновані на нагороду «Книжка року» 2016 польської секції IBBY.
4. «Як дві краплі води» отримала нагороду в конкурсі «Книжка року» 2018 польської секції
IBBY.
5. «Туди, звідки повертаються лелеки» посіло третє місце в V Літературному конкурсі ім.
Астрід Ліндгрен сучасних книжок для дітей та молоді у віковій категорії 10-14 років в травні
2019 року.
6. «День народження» отримало особливу відзнаку в V Літературному конкурсі ім. Астрід
Ліндгрен сучасних книжок для дітей та молоді у віковій категорії 6-10 років в травні 2019
року.
Йоанна Яґелло мала декілька візитів до України, де вона була запрошеною як спеціальний гість
на різноманітні літературні заходи. Всі ці візити Йоанни Яґелло до України свідчать про великий
інтерес до її творчості та визнання її внеску у літературу для дітей та юнацтва. Ось кілька деталей
її візитів:
1. У 2013 році Йоанна Яґелло стала спеціальною гостею Дитячого фестивалю у Львові. Цей
фестиваль є важливою подією в дитячій літературній сфері та збирає разом письменників,
видавців та читачів. Прийняття Йоанни Яґелло як спеціального гостя свідчить про визнання
її внеску у літературу для дітей.
2. У 2014 році вона також стала спеціальною гостею Книжкового Арсеналу в Києві. Книжковий
Арсенал є одним з найбільших літературних фестивалів в Україні, де збираються автори,
видавці та любителі книг. Запрошення Йоанни Яґелло на цей захід підкреслює її значущість
у світі літератури.
3. У 2017 році Йоанна Яґелло стала спеціальною гостею Форуму видавців у Львові. Цей
форум є місцем зустрічі для професіоналів книжкової індустрії, де обговорюються
тенденції, новинки та проблеми галузі. Участь Йоанни Яґелло як спеціального гостя
свідчить про її авторитет у літературному середовищі.
4. У 2019 році Йоанна Яґелло стала спеціальною гостею Фестивалю "Карпатський Простір:
Literary SPACE" в Івано-Франківську. Цей фестиваль присвячений розвитку літературного
життя в регіоні та пропаганді української літератури. Запрошення Йоанни Яґелло на цей
фестиваль свідчить про її значущість як авторки саме для українського аудиторіуму.
ЛЮТИЙ
Сон про інкубатори, хворих немовлят та сумну, плачучю жінку.
Двохгодина фотосесія школи під час пленеру, Марек та Патриція, керівники ліцею, були
досвідченні, вони розкритикували фотографії дівчини, проте незаважаючи на їх критику Лінці тут
подобалось. Знайомство зі слизьким типом Конрадом, Лінка два рази гуляла з ним, але тільки
розчарувалася, хлопець був поверхнім та неприємним, під час прогулянки парком вона мусила
заплатити за його їжу, бо той був без грошей. Адріан та Лінка віддалилися, проте досі дружили.
БЕРЕЗЕНЬ
Сон, старий будинок з напівпофарбованими салатовими стінами, де безкінечні коридори
раптово заповнюються лікарями та медсестрами, що швидко рухаються, чути крики: "Що це там?" в
супроводі розгубленої метушні.
Лінка розповіла про лікарню та сон Адріану і хлопець пообіцяв довідатися про це. Мама
нібито постійно боялася. Наталі почала займатися з Лінкою фізикою на прохання вчительки, але
між дівчатами відчувалася незручність після сварки, Наталі відчувала себе покинутою Лінкою, за
що й образилась, але чесна розмова розтавила всі крапки на і. Адріан розшукав інформацію про
пологи мами ЛІнки, сестру звали Катажина Печериця, вона мала ДЦП. Лінка натиснула на Адама і
той все розповів, але недогворював. Він сказав що мама дійсно народила, але дитина померла,
через що жінка має психічні розлади, а зараз знову поїхала на лікування до Кракова. Тепер Лінка
має 3 версі про сестру, але не знає яка вірна.
КВІТЕНЬ
Сон, у будинку з високими готичними вікнами, за якими темні ґрати,відчинились двері, вони
впускали хлопчиків і дівчаток. Жінка розглядає їх поглядом, але виявляється, що це не ті, кого вона
шукає. Остання дитина проходить, а жінка безпорадно щулить плечі.
ЛІнка має надію на те, що сестра жива і зараз в дитячому будинку, тому почала шукати
людей з прізвищем Печериця, яких було дуже багато. На наступний день був екзамен, на якому
Лінка прикрила свою подругу Наталі, яка підсказувала Міхалу. Бабця з пуделем, дзвінок Адріану та
розмова ЛІнки з мамою про ліцей, в якому дівчинка зізналася що мріє стати професійним
фотографом. Мама розповіла про свою мрію бути науковцем та про те як займалася
мовознавством, проте нічого не вийшло, потім розповіла що посварилася з батьком перед
автокатастрофою в якій він загинув.
Адріан знайшов чоловіка на ім’я Яже Печериця з Кафедри Слов’янського Мовознавства
Варшавського Університету і припустив що мама Лінки могла мати з ним роман, як в його батька
був роман із медсестрою.
ТРАВЕНЬ
Сон, жінка відчуває стиск чорної, тісної блузки, атлас, що блищить, натягується на її животі,
утворюючи зморшки. Вона не згадує, коли останній раз мила голову. Знімаючи блузку і надягаючи
вовняний светр, вона миттєво відчуває піт на своєму тілі. В чорному одязі вона стоїть біля труни.
Земля зсипається з-поміж пальців, щось зсувається всередині її тіла.. Її перехоплює перша потуга,
переламує навпіл, непотрібні долоні віднаходять місце на животі, вона чує власний стогін і
розважливий голос, мовби з нікуди: "Води відійшли, негайно викличте швидку допомогу".
Родина поїхала поїздом до Кракова на причастя Марчик, який був далеким родичем. ЛІнка і
Кай пішли погуляти в парку, але карти не було, телефон розрядився, проте Казик сказав що знає
адресу. Вони пройшли крізь дитячий будинок, Кай сказав що він був тут 2 роки назад, вони
виглядали тут з мамою якусь дівчинку. Коли діти прийшли додому на них нагримали за довгу
прогулянку, але Лінці було не до того, вона наблизилася до розгадки.
Але на канцилярії інформацію не змогли надати, але в дворі вона зустріла жинку від якої
дізнаася що її сестру вже вдочерили, ЛІнка дала їй свій номер. Адріан настоював на тому, щоб Ліна
припинила пошуки, адже скоріш за все сетрі вже й так певно добре живеться і згадки про минуле
будуть недоречні.
Для конкурсних фото вона зняла міст Понятовського, Свентогшинський міст, будинок-
бібліотеку Варшавського Університету з ботанічним садом на даху і Саський сад з таємничими
статуями. Але дівчина не була задоволена фотографіями. Адріан поділився новиною про
запрошення від тітки на навчання у Лондоні. На думку хлопця фото не вийшли, бо Лінка стала
беземоціальною та втратила емпатію до близьких, а також сказав що кохає її, а їй абсолютно
всерівно на те, що він поїде в іншу країну.
Ліна замислилася над словами Адріана. Зранку вона вирішила фотографувати друзів і
почала з Наталі, Лінка вибачилася перед подругою і дівчата помирилися, Наталі розповіла про
свого нового хлопця Мартіна.
ЧЕРВЕНЬ
Сон, човен плаває по темному озеру, а на його дні знаходиться загорнута у спальник
людина. Ми рухаємося прямо, але раптово з'являються високі хвилі. Щось велике і чорне
піднімається з-під води, і я не знаю, як уникнути його. Я (Лінка) обливаюся потом, плачу й
намагаюся маневрувати човном, людина в спальнику падає. Я кидаюся за нею, щоб врятувати, але
щось мокре й вологе обволікає мене, і я відчуваю, як вода мене накриває.
ЛІнка зрозуміла що має почуття до Адріана, він їй позвонив і сказав що конкурсні роботи
можна подавати аж до Липня, 17 червня хлопець мав вже поїхати, дівчина не змогла сказати йому
те, що хотіла, цілий тиждень вона сумувала та ридала за ним.
Мамі стало краще, вона навіть почала робити ремонт, тому Лінка відклала своє
розслідування про дитячий будинок, бо боялася що це негативно позначиться на матері.
В день від’їзда Адріана Лінка пішла не в школу, а в аеропорт, вона прийла попрощатися,
обійняла хлопця та сказала що кохає його, хлопець її поцілував. Наталі здогадалася про їх почуття.
В день останнього дзвоника Лінка розмовляла з Касею й запропонувала їй фотосесію, вона
фотографувала Касю другу, бо дружба з Наталі для неїбагато значила, подруга все зрозуміла і не
образилася. Вона розповіла про свій дитячий будинок у Кракові і показала його замальовки, Лінка
вмить все зрозуміла, а припущення підтвердив дзвінок жінки з дит.будинку вона сказала що та
дівчинка живе в Варшаві. Це все означало що Кася і є її сестра. Мама побачивши родимку Касі й
дізнавшись що та з дитячого будинку зблідла.
Лінка закінчила ліцей з відзнакою, тому могла платити вдвічі мене. Вона почала запитувати
маму про Печерицю та смерть батька. Мама розповіла про дисертацію, роман з Печерицею та про
те як завагітніла. Батько був рад, бо не знав що дитина чужа, але п’яна одногрупниця все
розпатякала, тому він напідпитку сів за кермо й розбився. На похоронах почалися передвчасні
плоги, дитина народилася з церебральним дитячим паралічем, через що 2 тижні була в інкубаторі.
Печериця визнав дитину, дав своє прізвище, погодився платити аліменти, але не хотів бачити їх,
адже мав родину. Мама не мала ні роботи, ні грошей, тому не змогла би впоратися з хворою
дитиною і маленькою Лінкою, тому Касю віддала до дитячого будинку, а Ліну віддала в Сироцьк до
бабусі, а сама наковталася таблеток. Але її врятували, жінка почала нове життя, отримала освіту,
знайшла Адама й намагалася забути про все що сталося.
Стосунки мами й Лінки покращилися, але Адам пішов. Проте на шістнадцяте день
народження Лінки на природі зібралася вся родина, в тому числі й Адам, незабаром він помирився
з дружиною. За столом сиділа Ліна, Наталі, Кася, мати, Адам і незабаром мав прийти Міхал,
хлопець Касі.
Халіна Барська, яку всі звуть Лінкою, є 15-річною молодою дівчиною, що проживає у
Варшаві. Лінка зараз навчається у заключному класі гімназії, однак вона майже не має ані часу, ані
енергії на навчання, оскільки приділяє багато уваги своєму молодшому братику Казику. Вона
завжди зайнята різними домашніми справами, оскільки її мамі було не до того, а згодом матір
взагалі зникає з їхнього життя на певний час. Внаслідок цього Лінка почувається втомленою й
самотньою. Що стосується рис характеру Лінки, то вона волелюбна і наполеглива. Вона дуже
розумна та кмітлива, смілива й наділена чуттєвістю. Доброта, відповідальність і ворожнеча до
брехні також належать до її якостей. Лінка живе в звичайній сім'ї, її рідний батько загинув у
автокатастрофі. Вона живе в оточенні матері, яка раніше хотіла була науковцем, та бабусею
Стефою, відомою журналісткою, яка вийшла на пенсію. Її брат Кай пристрастено займається
малюванням, а сестра Кася, про яку вона дізнається також виявляє талант у мистецтві. Сама Лінка
любить фотографувати і мріє вступити до мистецького ліцею, щоб стати професійним фотографом.
І, звичайно ж, як будь-яка дівчина, вона мріє знайти своє кохання. Що стосується оточення Лінки,
вона має кілька близьких друзів, таких як Наталія, Кася та її друг Адріан. Вона не мала жорстоких
ворогів, але відчувала антипатію до Мацека і Конрада. Вона була дружелюбною з багатьма
однокласниками або байдужою до окремих з них. Лінка не завжди мала хороші стосунки з
вчителями, але новий класний керівник викликав у неї симпатію. Життєвий девіз Лінки визначився
ще з її дитинства: якщо вона навіть на мить чогось злякалася, вона негайно вирішувала подолати
цей страх. Знайшовши фотографію, вона вирішила розкрити сімейну таємницю, з'ясувати причини
їхніх проблем та врятувати свою родину.