3 ОХОРОНА ПРАЦІ ТА ЗАХИСТ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Випускна робота бакалавра на тему «Розробка інженерної імітаційної

моделі та її дослідження засобами SolidWorks» присвячена розробці
програмного коду, що реалізує розрахунок та візуалізацію поведінки
натовпу. Виконання роботи проводилося в офісному приміщенні
обладнаному комп’ютером. В розділі проведений аналіз умов праці та
розглянуті узагальнені питання пожежної небезпеки в даному приміщенні.

3.1 Аналіз умов праці

Приміщення знаходиться на другому поверсі будівлі. Це офіс з

параметрами: довжина – 12 м, ширина – 4,6 м, висота – 3 м, загальна площа
кімнати складає 55,2 м2, а загальний об’єм – 165,6 м3. У приміщенні 3
металопластикові вікна розміром 1,3×1,4 м2 та дерев’яні двостулкові двері
розміром 1,2×2 м2. У приміщенні знаходиться 5 робочих місць з ПК. Площа
на одне робоче місце становить 11,04 м2, а об’єм — 33,12 м3. Робоче місце
обладнане робочим столом виготовленим з дерева та площею 1,2 м2, стільцем
та персональним комп'ютером, що складається з монітора, системного блоку,
клавіатури та миші. Відстань між працівником та монітором складає
приблизно 0,7 м. Робочий стілець є підйомно-поворотним, з можливістю
регулювання висоти, зі стаціонарними підлокітниками і напівм’якою не
ковзкою поверхнею сидіння, що легко чиститься.
Відповідно до ДСанПіН 3.3.2.007-98 [12] для приміщень з
комп’ютерною технікою площа на одне робоче місце повинна складати не
менше 6 м2, а об’єм – не менше 20 м3. Провівши аналіз, можна зробити
висновок, що кімната відповідає цим санітарним нормам.
Колір стін – пісочний, стелі – білі, на підлозі паркет, що задовольняє
СН 181-70 [13]. Колірне оформлення приміщення напрямлено на поліпшення
санітарно-гігієнічних умов праці, підвищення його продуктивності і безпеки.
 Нормування параметрів мікроклімату проводиться в залежності від
категорії важкості виконуваних робіт. Згідно з ДСН 3.3.6.042-99 [14]
виконуються роботи категорії I (легкі фізичні роботи). Витрата енергії
дорівнює при цій діяльності 105 – 140 Вт (90 - 120 ккал/год) – категорія Ia.
Приміщення відповідає умовам мікроклімату ДСН 3.3.6.042-99, так як
у холодний період року температура приміщення сягає 23°С, вологість – 40-
50%, а у теплий період року температура не перевищує 26°С при тій же
вологості повітря.
Параметри мікроклімату на робочих місцях досягаються за рахунок
раціонального планування приміщення і оптимального розміщення в них
устаткування з вентиляції, опалення та охолодження.
Згідно з ДБН В.2.5-28-2006 [15], розглянуте приміщення можна
віднести до класу «Кабінети й робочі кімнати». Робота оператора ПК
відноситься до робіт середньої точності (ІV розряд зорових робіт,
мінімальний розмір об'єкту розрізнення складає 0,5 – 1,0 мм). Розряд зорової
роботи – III Г, де контраст об'єкта з фоном є середнім або великим, а фон є
середнім або світлим. Для штучного освітлення нормованим параметром
виступає Е мін. – мінімальний рівень освітленості, та коефіцієнт пульсації
світлового потоку, який не повинний бути більшим ніж 20%. Відносна
тривалість зорової роботи в напрямку зору на робочу поверхню складає не
менше 70%. Мінімальна освітленість встановлюється в залежності від
розряду виконуваних зорових робіт. За нормативами для даного типу зорової
роботи освітленість на робочій поверхні від системи загального штучного
освітлення має складати 300 лк. У кабінеті знаходиться 5 комп'ютерів, за
яким кожен день працюють працівники. Екран комп'ютерів
рідкокристалічний, тобто шкідливих випромінювань він не має.
Згідно з ДСН-3.3.6.037-99 [16] та ДСанПіН 3.3.2.007-98 [17] рівень
шуму в приміщенні для працюючи не повинний перевищувати 50дБ(А) для
режиму налагодження і 60 дБ(А) для режиму введення інформації. Джерела
постійних шумів відсутні.
 Параметри мікроклімату при опаленні і вентиляції приміщень
приймають за ДСН 3.3.6.042-99 [14] для забезпечення метеорологічних умов
і підтримки чистоти повітря на робочих місцях.
Відповідно до СНиП 41-01-2003 [18] для забезпечення параметрів
мікроклімату необхідно встановити кондиціювання.
Параметри мікроклімату при кондиціюванні приміщень слід
передбачати для забезпечення метеорологічних умов повітря та нормованої
чистоти в межах оптимальних норм. Відносна вологість повітря при
відсутності спеціальних вимог не нормується.
Опалення будівлі здійснюється за допомогою централізованого
джерела тепла, тобто від теплових мереж систем теплопостачання населеного
пункту.
В теплий період року здійснюється кондиціювання повітря для
забезпечення необхідних кліматичних показників, коли не можливо
забезпечити належну вентиляцію без застосування штучного охолодження
повітря. При цьому процесі рух повітря тримається в допустимих межах.
Природна вентиляція розрахована на різницю зовнішнього повітря
температурою 5°С і внутрішнього повітря температурою для холодного
періоду року.
Відповідно до ДСанПіН 3.3.2.007-98 робоче місце з ВДТ розташоване
відносно світлового прорізу так, що природне світло падає збоку з права.
Згідно з ДСанПіН 3.3.2.007-98 для працівників передбачені перерви для
запобігання професійних захворювань і підтримки працездатності та
збереження здоров'я.
Під час виконання дипломної роботи всі режими праці та відпочинку
були виконані.
3.2 Техніка безпеки та пожежна профілактика

Відповідно до вимог Закону України «Про охорону праці» з кожним

працівником проводяться інструктажі з охорони праці. За характером і часом
проведення інструктажі з питань охорони праці поділяються на: вступний,
первинний, повторний, позаплановий та цільовий.
Інструктаж з охорони праці та техніки безпеки проводиться інженером
відділу охорони праці при прийнятті на роботу працівника, а також за
встановленим графіком, тобто включає всі з перерахованих вище видів
інструктажу.
Вимоги безпеки перед початком роботи:
– увімкнути систему кондиціювання в приміщенні;
– перевірити надійність встановлення апаратури на робочому столі.
Повернути монітор так, щоб було зручно дивитися на екран – під прямим
кутом (а не збоку) і трохи зверху вниз, при цьому екран має бути трохи
нахиленим, нижній його край ближче до оператора;
– перевірити загальний стан апаратури, перевірити справність
електропроводки, з’єднувальних шнурів, штепсельних вилок, розеток,
заземлення захисного екрана;
– відрегулювати освітленість робочого місця;
– відрегулювати та зафіксувати висоту крісла, зручний для користувача
нахил його спинки;
– приєднати до системного блоку необхідну апаратуру. Усі кабелі, що
з’єднують системний блок з іншими пристроями, слід вставляти та виймати
при вимкненому комп’ютері;
– ввімкнути апаратуру комп’ютера вимикачами на корпусах в
послідовності: монітор, системний блок;
– відрегулювати яскравість свічення монітора, мінімальний розмір
світної точки, фокусування, контрастність. Не слід робити зображення надто
яскравим, щоб не втомлювати очей.
 Рекомендується:
– яскравість свічення екрана – не менше 100 кг/м2;
– відношення яскравості монітора до яскравості оточуючих його
поверхонь в робочій зоні – не більше 3:1;
– мінімальний розмір точки свічення не більше 0,4 мм для
монохромного монітора і не менше 0,6 мм для кольорового, контрастність
зображення знаку – не менше 0,8.
При виявленні будь-яких несправностей роботу не розпочинати, а
повідомити про це керівника.
Вимоги безпеки під час виконання роботи:
– необхідно стійко розташовувати клавіатуру на робочому столі, не
опускати її хитання. Під час роботи на клавіатурі сидіти прямо, не
напружуватися;
– не дозволяються посторонні розмови, подразнюючі шуми;
Забороняється:
– самостійно ремонтувати апаратуру. Ремонт апаратури здійснюється
спеціалістами з технічного обслуговування комп’ютера, 1 раз на півроку
повинні відкривати процесор і вилучати пилососом пил і бруд, що
накопичилися;
– класти будь-яку предмети на апаратуру комп'ютера;
– закривати будь-чим вентиляційні отвори апаратури, що може
призвести до її перегрівання і виходу з ладу.
Вимоги безпеки після закінчення роботи:
– закінчити та записати у пам'ять комп'ютера файл, що знаходиться в
роботі;
– вимкнути принтер та інші периферійні пристрої. Штепсельні вилки
витягнути з розеток. Накрити клавіатуру кришкою запобігання попаданню в
неї пилу;
– прибрати робоче місце;
– ретельно вимити руки теплою водою з милом;
 – вимкнути кондиціонер, освітлення і загальне електроживлення [19].
Згідно з НАПБ Б.03.002-2007 [20] будинок в якому розташоване
приміщення відноситься до категорії «Д» – не пожежонебезпечний, так як
побудована з негорючих матеріалів: має степінь вогнестійкості «II» згідно з
ДБН В.1.1-7-2002 [21].
Наявність у робочому приміщенні легкозаймистих матеріалів для
підставу зробити висновок, що приміщення згідно до класифікації за
вибухопожежною та пожежною небезпекою відноситься до категорії Б.
Згідно з ПУЕ та ДНАОП 40.1-1.32-01 [22] приміщення по пожежній
безпеці можна віднести до категорії П-IIа, по вибухопожежній безпеці –
класу В-ІIа.
Присутні евакуаційні виходи через сходи, що мають безпосередньо
виходи назовні, що відповідає нормативам, вказаним у ДБН В.1.1-7-2002.
Будівля належить до блискавкозахисту ІІІ категорії, відповідно до
СН 305-77 [23].
Для гасіння пожежі є вогнегасники, які бувають пінними, газовими та
порошковими.
Офіс має площу 55,2 м2, тому у коридорі та біля робочої кімнати згідно
з таблицею 3.1 (ДСТУ 3675-98 [24]) розташовані три переносних 5-и
кілограмових порошкових вогнегасників згідно з НАПБ А.01.001-2004 [25] та
НАПБ Б.03.001-2004 [26].
Таблиця 3.1 – Вогнегасники переносні. Загальні вимоги
№ Гранична Клас Мінімальна кількість порошкових
з/п захищувана можливої вогнегасників
площа, м2 пожежі Переносний Пересувний
вогнегасник (з вогнегасник (з газом-
газом-витискувачем витискувачем у балоні
у балоні або або закачаний) із
закачаний) із зарядом вогнегасної
зарядом вогнегасної речовини, кг
речовини, кг
5 6 8 9 12 20 50 100 150
Приміщення категорій Г; Д
1.1 до 50 А.(Е) 2 2 1 1 1 - - - -
включно
1.2 Більше 50 до А,(Е) 3 3 2 2 2 - - - -
150 включно

Згідно СП 30.13330.2012 [27] у будівлі встановлений пожежний

водопровід. На його мережі на кожному поверсі встановлені крани с
брезентовими рукавами.

3.3 Захист навколишнього середовища

Питання захисту навколишнього середовища регламентуються законом

України «Про оцінку впливу на довкілля» від 23.05.17 р № 2059-VIII [28],
який вводить нову європейську модель процедури оцінки впливу на довкілля
(ОВД) замість екологічної експертизи.
Процедура ОВД спрямована на попередження та запобігання шкоди
довкіллю, забезпечення екологічної безпеки, охорони навколишнього
середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів в
процесі прийняття рішень про здійснення господарської діяльності, яка може
мати значний вплив на навколишнє середовище, з урахуванням державних,
громадських та приватних інтересів. Відповідно до закону, здійснення ОВД є
обов'язковим для прийняття рішення про проведення запланованої
діяльності.
У зв’язку з тим, що робота розробника програмного забезпечення не
можлива без використання принтерів, які оснащені картриджем з тонером,
якій в разі закінчення строку дії потрібно утилізувати. Тому, розглянемо
питання небезпеки та утилізації відпрацьованих картриджів і тонеру [29].
Принтер – незамінний елемент повсякденного життя й надійний
помічник в офісі й будинку. Він допоможе роздрукувати договір, накладну,
бухгалтерський баланс, дипломну роботу, дисертацію або звичайну
фотографію. Коли картридж лазерного принтера вичерпає свій ресурс, він
повинен бути відновлений або повністю перероблений безпечним для
навколишнього середовища способом.
Відпрацьований картридж лазерного принтера можна заправляти 3-4
рази, після цього необхідно утилізувати його безпечним способом.
Чинне законодавство забороняє викидати відпрацьовані лазерні
картриджі в сміттєві баки загального користування, тому що пластик, з якого
вони виготовляються, розкладається близько 200 років. Тому повністю
зношені лазерні картриджі повинні бути перероблені безпечними для
навколишнього середовища способом (рисунок 3.1).
 Рисунок 3.1 – Етапи повної переробки лазерних картриджів

Під час повної переробки лазерні картриджі сортуються, очищаються

від тонера, розділяються на пластикові й металеві складові. Більшість
картриджів можуть переплавлятися до 6 разів.
Перероблений пластик використають для виготовлення нових
картриджів й інших предметів народного споживання. В Австралії з
переробленого пластику зробили якісне покриття для велосипедної доріжки
довжиною 18 км.
Австралійська компанія «Close the Loop» виготовляє з розплавлених
корпусів лазерних картриджів захисні огородження, фурнітуру й
звукоізоляційні матеріали.
Плавка тонера, витягнутого з відпрацьованих лазерних картриджів,
виробляється при температурі 1000оС.
Під впливом високої температури зв'язки елементів тонера руйнуються
й він розпадається на нетоксичні компоненти. Термічна утилізація тонера
повністю виключає викид шкідливих речовин в атмосферу.
Із залишків тонера, витягнутих з лазерних картриджів, австралійська
переробна компанія «Close the Loop» навчилася виготовляти чорний барвник.
Деякі переробні компанії виготовляють із залишків тонера універсальні
марки тонеров.
У процесі повної переробки лазерних картриджів повинні бути
дотримані вимоги протипожежної й противовзрывной безпеки.
Відомі випадки, коли в порушення технології переробки з лазерних
картриджів не були витягнуті залишки тонера. У процесі дроблення
картриджів, тонер вибухнув. Вибух спровокував пожежу на переробному
підприємстві.
Дуже важливо, щоб користувачі зрозуміли, що утилізація лазерних
картриджів – це життєво важливе питання, рішення якого необхідно для
збереження здорового населення й захисту навколишнього середовища.

12. ДСанПіН 3.3.2.007-98 “Державні санітарні правила і норми.

Гігієнічні вимоги доорганізації роботи з візуальними дисплейними
терміналами електронно-обчислювальних машин”. Затверджено Постановою
Головного державного санітарного лікаря України від 10 грудня 1998 р. №7.
13. СН 181-70 “Указания по проектированию цветовой отделки
интерьеров производственных зданий промышленных предприятий”.
Утверждены Государственным комитетом Совета Министров СССР по делам
строительства и Государственным комитетом Совета Министров СССР по
науке и технике 21 января 1970 г.
14. ДСН 3.3.6.042-99. Санітарні норми мікроклімату виробничих
приміщень. – К.: Держстандарт, 1999.
15. ДБН В.2.5-28-2006. Інженерне обладнання будинків і споруд.
Природне і штучне освітлення. – К.: Мінбуд. України, 2006.
16. ДСН 3.3.6.037-99.Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку
та інфразвуку. – К.: Держстандарт, 1999.
17. ДСанПіН 3.3.2.007 - 98. Державні санітарні правила і норми роботи
з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних
машин. – К.: МОЗ України, 1998.
 18. СНиП 41-01-2003. Отопление, вентиляция и кондиционирование. –
М: ФГУП ЦПП, 2003.
19. Гельтищева Е. А. , Селехова Т. Н. Гігієнічна класифікація умов
праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого
середовища, важкості та напруженості трудового прогресу / К.: МОЗ
України, 1998. – 34 с.
20. НАПБ Б.03.002-2007. Норми визначення категорій приміщень
будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною
небезпекою. – К.: Укр. НДІПБ, 2007.
21. ДБН В.1.1.7-2002. Захист від пожежі. Пожежна безпека об’єкті
будівництва. – К.: Держбуд України, 2003.
22. ДНАОП 40.1-1.32-01. Правила будови електроустановок.
Електрообладнання спеціальних установок.
23. СН 305-77. Инструкция по проектированию и устройству
молниезащиты зданий и сооружений. – М.: Стройиздат, 1978.
24. ДСТУ 3675-98. Пожежна техніка. Вогнегасники переносні. Загальні
технічні вимоги та методи випробувань.
25. НАПБ А.01.01-2004. Правила пожежної безпеки України.
26. НАПБ Б.03.001-2004. “Правила експлуатації та типові норми
належності вогнегасників”. Затверджено: МНС України наказ від 02.04.2004
р. № 151; зареєстровано в Мінюсті України 29.04.2004 р. за № 554.9153.
27. СП 30.13330.2012. Строительные нормы и правила внутренней
водопровод и канализация зданий.
28. Закон України "Про оцінку впливу на довкілля" від 23.05.17 р №
2059-VIII.
29. Способы утилизации лазерных картриджей [Електронний ресурс] //
orgprint.com. – 2012. – Режим доступу до ресурсу:
https://www.orgprint.com/wiki/lazernaja-pechat/sposoby-utilizacii-lazernyh-
kartridzhej.