Патрік Кінґ посідає першу

сходинку серед авторів

у жанрі нон-фікшн
зі знайомств і взаємин
на Amazon.
Він фахівець із соціальної
взаємодії та коуч
по діалоговому навчанню
в Сан-Франциско. Після
багаторічної праці з
клієнтами він вирішив
конкретизувати свій
внутрішній монолог
і поділитися власними
досвідом та
спостереженнями з іншими.
Патрік Кінґ зосередився
на використанні свого
емоційного інтелекту
й розуміння людської
комунікації, щоб зламати
емоційні бар’єри, вселити
упевненість і забезпечити
людей інструментами,
необхідними для досягнення
успіху.
/
 полиця
//І НО Н-Ф ІКШ Н
Patrick King

CONVERSATION
TACTICS
Strategies
to Charm, Befriend,
and Defend

CreateSpace Independent Publishing Platform /

San Francisco / 2016
Патрік Кінґ

СТРАТЕГІЇ І ТАКТИКИ
СПІЛКУВАННЯ
Як знайти
спільну мову
з кожним

Переклала з англійської
Маріанна Восковнюк

#книголав / Київ / 2017

 ББК 88.53
К41

Популярне видання
Серія «Полиця нон-ф ікш н» заснована у 2017роц і

Патрік Кінґ
К41 Стратегії і тактики спілкування, або Як знайти спільн у мову
з кожним / пер. з англ. Маріанни Восковнюк. - К.: КНИГОЛАВ,
2017. - 128 с. - (Серія «П олиця нон-фікшн»)

ІБВИ 978-966-97610-3-3

Вміння спілкуватися може кардинально змінити життя та стати

запорукою успіху. Прості, але продумані й ефективні практики
від провідного американського експерта в галузі комунікацій
Патріка Кінґа допомож уть порозумітися з друзями й колегами,
заприязнитися з новими людьми, уникнути незручних ситуа­
цій і захиститися від упередженої критики. А завдяки яскравим,
дотепним прикладам та реальним історіям ця книжка стане вам
чудовим співрозмовником і практичним посібником. Приємно­
го спілкування!

УДК 316.6
ББК 88.53

Усі права захищені. Жодна частина цього видання не може бути відтворена
у будь-якій формі і будь-якими засобами - без попереднього письмового дозво­
лу власника авторських прав.

© 2016 by Patrick King

© Восковнюк М„ переклад
з англійської, 2016
ISBN 978-966-97610-3-3 © ТОВ «К Н И ГО ЛАВ», 2017
С Т Р А Т Е Г ІЇ І ТА КТИ КИ
С П ІЛ К У В А Н Н Я
ЗМІСТ

Передмова.......................................................... 11
Розділ 1
Робимо компліменти вишукано.......................... 15
Розділ 2
Наголошуй на яскравих моментах
у спілкуванні.......................................................22
Розділ З
Твоя секретна зброя —переривання................... 28
Розділ 4
Говори мовою співрозмовника........................... 34
Розділ 5
Як засвідчити п овагу..........................................41
Розділ 6
Дотримуйся правила двох с ек у н д .................... 46
Розділ 7
Найкращий спосіб підготуватися до розмови... 51
Розділ 8
Сплануй початок і кінець розмови.................... 57
Р о зд іл 9
Як правильно ухилятися та тримати у д а р ...... 62
Розд іл 10
У кожного є родзинка......................................... 68
Р озд іл 11
Гумор —твій помічник....................................... 74
Р о зд іл 12
2:1 —Питання: Розповідь.................................... 77
Р озд іл 13
Ніколи не починай сміятися перш им............... 82
Р озд іл 14
Ad hominem, або аргумент,
спрямований на лю дину.................................... 87
Р о зд іл 15
Тактика ведення суперечки: пошук
ідеального рішення............................................ 94
Р о зд іл 16
Тактика ведення суперечки: посій
зерно сумніву...................................................... 98
Р озд іл 17
Тактика ведення суперечки: уточнювальні
питання.............................................................102
Розд іл 18
Тактика ведення суперечки: бий о п у д а л о ___ 106
П іслям ова......................................................... 109
P.S........................................................................ 111
Шпаргалка 113
ПЕРЕДМОВА

У кожного є свій природний ворог: у республікан­

ців—демократи, у вампірів —сонце, у котів —со­
нячні зайчики, і я своїх ворогів маю теж.
Трапляються в житті люди, які просто дра­
тують те б е,—а є такі, що дратуються через
тебе. Хтось любить бейсбол і ненавидить фут­
бол, і от уяви, що для тієї людини ти —як футбол.
Це особливість людської натури, що аж ніяк не ро­
бить нас гіршими.
Та я відхиляюся від теми.
У дитинстві моїм головним ворогом був Кайл.
Кайла невимовно дратувало моє товариство.
Здавалося, кожне моє слово зачіпає його особи­
сто. У відповідь він голосно висловлював свою не­
згоду. Кожному, хто був готовий слухати, він роз­
повідав, як я помиляюся, і роз’яснював, скільки
всього я не знаю.

11
Передмова

На жаль, у нас було спільне коло друзів, тому

нам доводилося бачитися постійно. І оскільки
я його ображав самим лише своїм існуванням, ми
весь час гиркалися, наче літня пара.
Одна з наших найзапекліших сутичок трапи­
лася, коли ми ніяк не могли вирішити, де буде­
мо обідати після веслування на каное. Як завжди,
ми почали сваритися. І він застосував таку підлу
тактику, що я просто не мав чого протиставити.
Зайве говорити, що він загнав мене тоді в глухий
кут, я програв суперечку, і ми вирушили до рес­
торану, який подобався йому.
Я й досі не впевнений, чи справді він вороже
ставився до мене, але жодної суперечки з ним ви­
грати я не міг.
Минули роки, я навчився спілкуватися з Кай­
лом, і врешті ми стали друзями. Як ти вже міг здо­
гадатися з назви цієї книжки, я зумів справити
на нього враження, заприязнився з ним і навчив­
ся захищатися.
Насамперед треба було збагнути, як зроби­
ти так, щоб він мене прийняв, інакше кажучи —
як зацікавити його в спілкуванні. Важливо було
заговорити його мовою, зрозуміти його погляди
та засвідчити, що я його поважаю. Ти, мабуть, га­
даєш, що все це робиш і так. Однак тут знадобить­
ся дещо більше, ніж просто обізнаність і зусилля.
Другий крок—я мав стати для нього більше ніж
просто знайомим, тобто —заприятелювати з ним.

12
 Передмова

Коли вже увійдеш до чийогось близького кола

спілкування, ти легко можеш повертати ущипли­
ві коментарі собі на користь, а це чималого вар­
те. Коли даси людині відчути, що її цінують і вра­
ховують її думку, —це вже пряма дорога до міцної
дружби, а надто якщо не забувати про гумор.
І, нарешті, третій к р о к -я навчився захищати
себе від недоречних закидів Кайла, що були дале­
кими від правди, та суперечок, які він провокував.
Коли він пересвідчився, що люди дослухаються
до мене й віддають мені належне, йому довелося
поводитися зі мною шанобливіше.
Це була моя перемога у війні.
Я збагнув, як можна перетворити смертельно­
го ворога на відносно близького друга. Ти також
можеш широко застосовувати ці принципи, коли
прагнеш знайти спільну мову з кимось. Я легко
перетворив знайомих на приятелів, а добрих дру­
зів - на найкращих.
У цій книжці ти знайдеш надзвичайно дієві
прийоми й тактики, які допоможуть тобі через
розмову стати більш приємним і привабливим
з точки зору інших.
Так, лише за допомогою розмови. Саме про тон­
кощі та нюанси, завдяки яким можна вирізнятися
серед решти, ідеться в цій книжці.
Можливо, найважливіші тактики —це ведення
суперечки й ефективний самозахист. Люди по­
стійно закидають інших дивними претензіями,

13
Передмова

а якщо ти вмієш їх спростувати та розвіяти,

то справлятимеш враження людини, на яку тре­
ба зважати.
Якщо ти коли-небудь почувався килимком для
витирання ніг, то час уже вчинити бунт.
Принципи вдалого спілкування —це не наука
маніпуляцій задля сміху. Ці тактики більше схо­
жі на музику, що служить тлом в одній зі сцен
фільму. Коли вона є - ти цього навіть не помічаєш,
але все йде як належить. Та як тільки вона зникає,
одразу відчувається: щось не так, і саме це «щось»
руйнує розмову.
Речі, яким ми не надаємо значення, насправді
впливають на те, як нас сприймає оточення. Щой­
но це усвідомиш —навчишся досягати повного
взаєморозуміння з іншими.

14
Розділ 1

РОБИМО КОМПЛІМЕНТИ
ВИШУКАНО

Щодня ми робимо комусь комплімент, але наві­

що нам це?
Отримуючи похвалу, люди почуваються краще,
з’являється відчуття спокою та гармонія.
Якщо тобі подобається чиясь нова стрижка —
зроби комплімент. Комплімент підвищить само­
оцінку цій людині, вона буде задоволена влас­
ним рішенням, а також зверне увагу на тебе. Мети
досягнуто: людина почувається краще, а вреш­
ті її настрій позначиться на розмові й ставленні
до тебе. Що ж —так, компліменти роблять якоюсь
мірою з егоїстичних міркувань.
Але насправді хвалити й приймати похвалу
не так легко.
Пригадай, коли останній раз ти приймав чи ро­
бив комусь комплімент? І що було потім?

15
Розділ 1

Л ю д и -і ти не виняток—часто не знають, як реа­

гувати на прямо висловлену похвалу, і почувають­
ся страшенно незручно в такій ситуації. Ми живемо
у суспільстві, де всі звикли приховувати почуття
й поводитися пасивно, тому не варто дивуватися.
Якщо ти сам уникаєш відвертості, то коли стика­
єшся з нею прям о-не знаєш, що робити.
І це має десь такий вигляд:

Фальшива скромність: А, м'язи? Я лише

почав ходити до тренажерної зали, але, ма­
буть, воно таки щось дає!
Незграбне затинання: Еее... ти про мої бі­
цепси? Дякую... Мабуть... Еее...
Недоречне заперечення: Про що ти
кажеш? Я жирний, пот ворний і зовсім
не в формі. А ти, мабуть, геть сліпий.
Прояв глибокої невпевненості у собі:
Я в формі? Ну не знаю, у дитинстві я був
таким колобком. І взагалі, я ніколи не вва­
жав себе привабливим чи здатним хоч ко­
гось зацікавити...
Безпосередня подяка: 0, дякую! А як там
погода?

...Кожен із наведених прикладів має свої нега­

тивні наслідки. Хіба що останній не зведе нані­
вець розмову, обоє учасників якої просто намага­
лися бути позитивними.

16
 Робимо компліменти вишукано

К оротш е каж учи, якщ о за м и сл и т и ся —

то аж дивно, як погано люди сприймають комп­
ліменти. А це може зіпсувати всю розмову, і спів­
розмовники радше розбіжаться, ніж будуть
її продовжувати.
Я спробую пояснити, чому все відбувається
саме так. По-перше, іноді люди не готові сприй­
няти почуте від когось насамперед як комплімент.

— Це був сарказм? Вони справді хвалять

мене за те, про що я взагалі не дбаю, чи те,
в чому я зовсім не впевнений? Навіщо вони
так кажуть?

Усе це - наслідок саркастичного суспільства

та звички ходити околяса. Не дивно, що виника­
ють такі незручні ситуації.
Люди починають спілкуватися одне з одним
лише з кількох причин. Приводом до розмови ча­
сто служать: потреба розважитися, отримати ін­
формацію, задоволення, а іноді все вищезгада­
не заразом.
Брак уміння приймати компліменти може лег­
ко зруйнувати шанс досягти будь-якої мети з наз­
ваних вище.
Отож, як правильно подякувати за похвалу
і не зіпсувати розмову?

17
Розділ 1

Комплімент-це комплімент

Перш за все, коли хтось каже тобі комплімент-

повір у нього. Повір, що він щирий. Особа, яка його
робить, навряд чи прагне зачепити тебе, допекти
сарказмом чи образити.
Не сумнівайся в щирості компліменту. Відкинь
зайву критичність, бо вона заважає приймати
похвалу природно, як належить. Якщо до всьо­
го позитивного у житті ставитися з підозрою й
зиркати з-під ло б а -ц я позиція вплине на твій сві­
тогляд, а ти навіть не помітиш. Інакше кажучи, ти
перетворишся на депресивного типа або скиглія,
а не забуваймо, що людина формує собі й відпо­
відне оточення.
Гадаю, я переконав тебе впустити у своє життя
позитив. То як же ввічливо прийняти комплімент?
Похвали у відповідь!

— Патріку, з цією стрижкою ти як модель

із каталогу «United Colors of Benetton»1.
— Який же ти л ю б’язний, о улесливий
сину сонця!
— Патріку, ти так влучно стріляєш, про­
сто вражає.
— Керрі, ти чудовий хлопець, і цей по­
стріл у десятку був на твою честь.

1Відомий бренд одягу.

18
 Робимо компліменти вишукано

- Патріку, в тебе дуже гарне взуття.

- Джимбо, ти точно Містер Спостереж­
ливість.
- Патріку у тебе статура, немов у сучас­
ного Адоніса.
- Вікторіє, твій комплімент —це найкра­
ще, що я пережив за весь тиждень, повір мені

Комплімент у відповідь на комплімент -

це не тільки спроба відповісти на люб'язність, але
й спосіб відвернути від себе зайву увагу.
Таким чином ти уникнеш будь-якого негатив­
ного підтексту чи висновків щодо твоєї реакції
на комплімент.
Бо, наприклад, якби я погодився, що моя за­
чіска і СПРАВДІ робить мене таким же красенем,
як Джеймс Дін, це прозвучало би трохи само-
впевнено, хіба ні? Якби ж я заперечив, то розча­
рував би того, хто зробив мені цей комплімент;
крім того, збоку здавалося б, ніби я набиваю собі
ціну А так можна обійти всі ці пастки й не заве­
сти розмову в глухий кут.
Комплімент у відповідь на комплімент доз­
воляє повністю перевести увагу на щось інше.
Враження від компліменту лишилося, тож той,
хто його зробив, отримав свою дозу самоствер­
дж ення—а тобі не доводиться говорити про
це далі... бо справді, саме цей момент буває не­
зручним.

19
Розділ 1

Так вводиться ще один позитивний елемент

у розмову. Замість двозначності, потенційної не
зручності та негативу ти створюєш приємну для
обох ситуацію. Відбувається обмін позитивом.
Цей спосіб допомагає дуже просто та ефектив­
но впоратися з зайвою увагою -вона розпорошу­
ється, коли повертається до особи, котра зробила
комплімент, а розмова триває.
Інакше кажучи, ти ділишся увагою й перетво­
рюєш звичайний комплімент на безпрограшну
ситуацію!

Візьми собі за звичку

хвалити й бути позитивним

Як я вже писав вище, негативне світосприйняття

дуже легко може запанувати над нашим повсяк­
денним життям. Часто тут спрацьовує поєднання
ефектів снігової кулі та слизького схилу.
Є ще одна причина, чому так важливо відпо­
відати компліментом на комплімент. Уяви, що
це тренування, під час якого ти вчишся бачи­
ти позитив у будь-якій ситуації чи твердженні,
і з часом нове вміння справді починає переважа­
ти в твоєму світогляді. Дослідження показали, що
коли ти всміхаєшся та поводишся як щаслива лю­
дина, то це може змінити твій погляд на світ.

20
 Робимо компліменти вишукано

Отже, як гадаєш, коли ти звикнеш хвалити ін­

ших і додаси трохи позитиву, чи зміниться твоє
ставлення до життя загалом?
Зайве й казати, що це вплине на все твоє спіл­
кування.
Навчися давати собі раду з компліментами,
звикни до п ози ти в у-і сприймай це як частину
повсякдення. Забудь про старі звички та знайди
трохи більше радості у власному житті! Прийми її!
Тільки те, що хтось невдало сформулював ви­
словлювання, не означає, що треба шукати в ньо­
му негативний підтекст. Задій власну налаштова-
ність на позитив та гарний настрій, бери контроль
над ситуацією у свої руки... Адже це все у твоїх
силах.
Компліменти кажуть, щоб зробити іншим при­
ємність,—тож відповідай на них компліментами,
ділися добром і наповнюй життя позитивними
емоціями.

21
Розділ 2

НАГОЛОШУЙ
НА ЯСКРАВИХ МОМЕНТАХ
У СПІЛКУВАННІ

У будь-якій розмові можна виокремити найяскра­

віший момент. Буває так, що після спілкування
з наших спогадів зникають усі другорядні по­
дробиці, запам’ятовується лише якась найкраща,
найяскравіша мить.
Пригадайте собі типовий виступ коміка. Зазви­
чай він починається з найкращого жарту—і май­
же таким самим гарним закінчується. Ці жарти ми
називаємо найяскравішими моментами (так само,
як і в спілкуванні) саме тому, що вони дуже добре
сприймаються.
Ми запам’ятовуємо ці моменти переважно зав­
дяки пережитим емоціям. Нас об’єднує спільний
спогад та враження, що його залишила по собі
розмова.

22
 Н аголош уй на яскравих моментах у спілкуванні

Такий момент має бути і в розмові, а в ідеалі —

не один. Ним може стати смішний жарт, кумедна
несподіванка або історія про те, як ви ненароком
заскочили сусідських мопсів під час зляган­
ня. Саме такі моменти в розмові ми називаємо
найяскравішими.
Розмову можна порівняти з хвилею. Рівень
енергії, вкладеної в неї, не може бути наперед ви­
значеним і сталим увесь час. Енергію у спілкуван­
ні можна порівняти зі звуковими хвилями, тому
спади неминучі.
Безліч людей не можуть оптимізувати своє
спілкування, бо не усвідомили цієї особливості,
а отже й не можуть нею скористатися.
Річ не в тому, що вони не вміють розмовляти
з іншими. Вони просто не беруть до уваги той
факт, що діалог нагадує морські припливи й від­
пливи. Якщо цього не розуміти, то легко можна
розгубитися, коли розмова піде на спад, і ви­
никне дурна ситуація —співрозмовники не зна­
ють, як цьому зарадити. Поступово обоє втра­
чають цікавість і розмова сходить нанівець.
Приїхали!
Якщо ти прагнеш удосконалити майстерність
спілкування, то маєш враховувати фактор хвилі
й використовувати його на свою користь. Напов­
нюй розмову яскравими моментами, що допомо­
жуть тобі спрямовувати її.

23
Розділ 2

Віднайди яскравий момент у розмові

Найперше, що треба зробити,—це віднайти той

важливий момент.
Як нам з’ясувати без підказки, який саме мо­
мент у розмові є визначальним?
Це хибне питання. Насправді треба запиту­
вати про те, що ти відчуваєш на певних етапах
розмови. Момент, який збурює найбільше емоцій,
і є найяскравішим.
Він може набувати найрізноманітніших форм.
Можливо, ви зі співрозмовником розреготалися.
Відчули приплив емоцій і розплакалися. Ви поді­
ляєте погляди з якихось питань, хоча решта дума­
ють інакше. Ви спільно переживаєте жахливу або
прекрасну мить. Закінчуєте речення одне одного.
Маєте спільні жарти, яких ніхто, крім вас, не ро­
зуміє. Або ж разом душитеся від сміху, бо побачи­
ли щось невимовно кумедне.
Що б це не б уло -та к між вами виникає міцний
психологічний зв’язок.

Нагадай про цей яскравий момент

Якщо ти вже навчився вловлювати найяскравіші

емоційні моменти в спілкуванні, то не змарнуй їх.
Занотуй і тримай у кишені, аби незабаром ними

24
 Н аголош уй на яскравих моментах у спілкуванні

скористатися. Тільки не дай нотаткам застаріти,

бо тоді це буде як пакет молока, що вже місяць
як скисло, а ти його ніяк не виллєш.
Ти маєш нагадувати співрозмовнику про
найяскравіші моменти. Що я маю на увазі?
Все дуже просто, цей прийом уже давно засто­
совують усі коміки. Варто лише послатися на по­
трібний епізод, але не відхилятися від поточної
теми.
Наприклад, ви якось обговорювали улюблені
породи собак. Найяскравіший момент тієї роз­
мови —коли ти порівняв себе з таксою, і вам було
дуже весело.
А зараз ви обговорюєте стиль і різні моделі під­
жаків.
Як же тут приплести жарт про таксу, не відхи­
ляючись від теми піджаків?

— На жаль, я не можу носити такий

піджак, бо в ньому буду схожим на таксу,
пам'ятаєш?

Поєднай ці два елементи й наголоси на випад­

ку, що трапився раніше.
Як це працює на твою користь? А так: коли ти
пригадуєш якийсь випадок із попередньої розмо­
ви, то цим засвідчуєш співрозмовникові, що уваж­
но його слухав. Він неодмінно оцінить твоє вміння
слухати, спостережливість та дотепність.

25
Р озділ 2

Виходить, що ти «позичив» емоції з іншої роз­

мови —і викликав їх у той момент, коли інтерес
до поточної розмови вже згасав. Ти ловиш хви­
лю енергії з попереднього д іа ло гу й накрива­
єш нею співрозмовника у веселий і приємний
спосіб.
Коли дві людини спільно пережили яскравий
момент у спілкуванні, то між ним виникає зв’язок.
А коли ти нагадуєш про це, то зміцнюєш цей зв’я­
зок... у веселий і приємний спосіб.
Ось іще приклад.
Момент, що запам’ятався: ви разом люто про­
клинали обмеження на паркування.
Тема розмови: погода.
Твоя репліка:

— Ага, ще дощу бракувало, особливо якщо

врахувати, що паркуватися доводиться
за десять кварталів від будинку.

Повтори й запам’ятай

Як диригент, що може досягти високої ноти в різ­

них аранжуваннях та обробках музичного твору,
так і ти маєш вдаватися до високої ноти в спілку­
ванні. Не забувай, що твоя мета - не дати розмо­
ві згаснути.

26
 Н аголош уй на яскравих мом ентах у спілкуванні

Коли ти нагадуєш про цікаві моменти, але

в різний спосіб і в різних ситуаціях, то поверта­
єш співрозмовникові бажання спілкуватися. Якщо
навчишся робити це правильно, то загальний рі­
вень енергії в розмові буде відносно стабільним.
Це один із найдієвіших способів підтримувати ці­
кавість до розмови.
Людина, з якою ти спілкуєшся, навіть не здо­
гадається, що ти свідомо збалансовуєш розмову
Тож усі просто будуть вважати тебе дотепним, ці­
кавим та розумним співрозмовником. Ти справля­
тимеш гарне враження на своє оточення.
А все, що треба робити,—помічати найяскра­
віші моменти й використовувати їх у подальшо­
му спілкуванні.
Звичайно, тут, як і в кожній справі, важливо
не переборщити.
І якщо ти прагнеш стати неперевершеним спів­
розмовником, варто опанувати вміння вибудову­
вати розмову за моделлю хвилі.

27
Розділ З

ТВОЯ СЕКРЕТНА ЗБРОЯ -

ПЕРЕРИВАННЯ

Більшість книжок та порад щодо спілкування

рекомендують нам ніколи, за жодних обставин
не переривати інших.
Абсолютно всі вони стверджують, що перери­
вати —нечемно, і що роблячи це, ми показуємо
свою невихованість. Це егоїстично, це пряме пору­
шення золотого правила спілкування, яке ствер­
джує, що ми маємо дозволити іншим розбалаку­
вати нестерпно довго.
Згоден... є в цьому і частка правди.
Якщо ти будеш постійно переривати, не да­
ючи іншим змоги висловитися, то тебе почнуть
недолюблювати. Усі вважатимуть тебе егоїстом
і занадто самовпевненим. Ч есно кажучи, м а­
буть, так воно і є, якщо ти завжди чиниш саме
так. Не варто сподіватися, що встановиш таким

28
 Твоя секретна зброя - переривання

чином контакт —адже ти сфокусований лиш е

на собі.
Непохитне правило, яке стверджує, що перери­
вати за жодних обставин неприйнятно, не зовсім
точне... однак і зміст цього розділу легко можна
проінтерпретувати хибно. Мистецтво перериван­
ня - це те, з чим треба бути обережним.
Коли ми спілкуємося з кимось, наша розмова
відбувається відразу на кількох комунікаційних
рівнях. Люди можуть почуватися ніби й добре,
а підсвідомо переживати негативні емоції—бо їх
постійно переривають і збивають з думки.
Пам'ятаймо про це, адже тут можна ненароком
зачепити чиїсь почуття.
Отже, як майстерно переривати й ун и к н у­
ти всіх негативних наслідків, що асоціюються
з цим?

Переривай, щоб погодитися

Саме так, як ти прочитав, —переривай лише для

того, щоб погодитися. Лише тому, що відчуваєш
таке піднесення від почутого —аж не можеш стри­
матися.
Можна також перервати, щоб закінчити речен­
ня співрозмовника, або ж щоб засвідчити емоцій­
ну присутність.

29
Розділ З

Ось приклади:

— Я щойно повернувся з Греції й мені спо­

добалося, що... [перериваємо]
— Не може бути! Це ж так чудово, Греція —
моє найулюбленіше місце в цілому світі!

— Я спробував припаркуват ися там,

а паркувальник... [перериваємо]
— Просто недоумок, оштрафував тебе,
не зважаючи на знак, так?! Вони такі підлі.

— Фільм був чудовий, я просто не міг по­

вірити, коли... [перериваємо]
— А кінець! Оце був неймовірний, шале­
ний поворот!

— Мені в голові не вкладається, абсолют­

но... [перериваємо]
— Жахлива книжка, правда?! Я повністю
погоджуюсь!

Що незвичного ти помітив у поданих вище при­

кладах? Усі вони виражають захоплення словами
співрозмовника. Збудження досягло такої високої
позначки, ти так щиро поділяєш емоції співрозмов­
ника, що не годен чекати й дати йому договорити!
Отже, ми перериваємо з певною метою —не для
того, щоб розповісти недоречну історію про себе.

зо
 Твоя секретна зброя - переривання

Ми перериваємо, щоб висловити згоду, поспів­

чувати, виявити емоційну підтримку та розділи­
ти почуття.
А ще —тому, що наші почуття щодо обговорю­
ваного такі самі сильні, як у співрозмовника. Нас
переповнює та сама емоційна необхідність поді­
литися, і в цьому ключ. Ти не суперечиш —ти пал­
ко підтримуєш. Кому не сподобається, коли з ним
так погоджуються?
Чим більше ти будеш показувати, що пережи­
ваєш ті самі емоції, тим більше будеш подобатися.
Однак ми не завжди маємо такий міцний емо­
ційний зв'язок із кимось, аби закінчувати речен­
ня одне одного. Що коли ми лише прагнемо ство­
рити це відчуття близькості?
Іноді зовсім не важко передбачити, що людина
планує сказати, а відповідно й перервати її, аби
погодитись чи закінчити за неї речення.
Зазвичай ми відразу помічаємо, коли люди
чимось дуже захоплюються. Вони тоді с х и л ь ­
ні робити гучні заяви, використовувати пере­
більшення.
Ну... то хіба ж не просто знайти момент, коли
можна перервати? Якщо знаєш, що співрозмов­
ник дуже захоплений чимось,—докинь своє за­
уваження!
Наприклад, ви розм овляєте про ноутбуки.
У якийсь момент стає очевидним, що твій співроз­
мовник молиться на продукцію компанії «Арріе».

31
Розділ З

— О Боже! Повірити не можу, що у нього

ще ПК, це так... [п ер ер и в аєм о ]
— От власне, чого він ще досі не перейшов
на темний бік із «Арріе»? Це ж небо й земля!

Зви ч ай н о, я к щ о твій з д о г а д х и б н и й , ц е с п р а ­
ц ю є п р о т и т е б е . Н а п р и к л а д , у я в и , щ о бу д е,
я к щ о в п о п е р е д н ій с и т у а ц ії ти п о м и л к о в о в и ­
ріш и ш , щ о с п ів р о з м о в н и к в ід д ає п е р е в а г у ПК,
а н е «А р р іе ».
А л е є один п рости й прийом , щ о д озв оли ть
у н и к н у т и такого. П е р е р в и - а л е н е за к ін ч у й ви ­
словлю ван н я.
Н ап р и к лад :

— Я знаю/Це так...

Т и д аси зм огу сп іврозм овн и кові закін ч и ти р е ­

чен н я словом «чудово!» або «жахливо!»,—і відтак
зрозум ієш , у яком у н ап ря м к у рух ат и ся д алі.

С п р обуй зрозум іти сп іврозм овн и ка!

Нічого не вдієш, суч асн е ж иття буває відчуж еним

та ізольованим .
Н а яком усь етап і біль ш ість із н ас відчуває, щ о
л и ш е к ільк а лю д ей зд атн і н ас зрозум іти. П равд а

32
 Твоя секретна зброя - переривання

це чи ні, а л е таки й н астрій п ереп овн ю є багат ьох

щодня.
Коли ти розм ов ля єш в у н ісо н із кимось, то від­
чуваєш ем оційне єднання. Тепер ви обоє емоційно
пов'язані, а м ом енти, які я н ази в аю «А г а !», з б л и ­
жують вас.
Т ак і м и т і с т в о р ю ю т ь в р а ж е н н я г л и б о к о г о
та ґр у н т о в н о го взаєм орозум ін н я. Я кщ о вон и ч а ­
сто виникаю ть під ч ас спілк уван н я, то ти д ар уєш
співрозм овникові надію. У нього з’явиться відчут­
тя, щ о лю д и н а, з якою він с п іл к у є т ь с я ,-т о б т о т и -
справді й ого розуміє.
Я кщ о ти таки м аєш н а м еті стати б л и с к у ч и м
співрозм овником і п р а гн е ш бути п ерек он ли ви м ,
то цей дієви й п ри й ом м ож е д уж е придатися.
Такі речі стають основою д ля жартів, зрозум ілих
ли ш е двом, бо походять зі сп іль н о го досвіду, а та­
кож п лавн о підводять до етап у «т и і я проти всього
світу». Я зараз маю н а увазі не л и ш е дружбу. Ідеть­
ся вже п ро м іцн и й і гли бо к и й рівень довіри.
То як а кори сть від п ерери ван ня?
В ели ч езн а.
Ч асто б л и з н ю к и стверд ж ую ть: м и такі б л и з ь ­
кі, щ о м ож ем о зав ер ш ув ат и реч ен н я од н е одного.
Вони, м абуть, н е усв ід о м лю ю т ь — а л е це п рацю є
і в зворотн ом у напрям і. Якщ о ти м ож еш за в ер ш и ­
ти чиєсь реч ен н я, то цим створю єш відчуття с п о ­
рідненості та близькості.

33
Розділ 4

ГОВОРИ мовою
СПІВРОЗМОВНИКА

Комфорт —це єдиний ключ до вдалого спілку­

вання.
Погоджуюся, що важко виокремити лише одну
складову вдалої, бездоганної розмови.
Але зручність —безумовна потреба. Це найеле­
ментарніший спільний знаменник. Не конче му­
сить бути супер-комфортно, але якщо тобі неза­
тишно з кимось чи незручно щось обговорювати,
ти не зможеш відкритися та показати свій шарм.
Не сприймай мої слова буквально. Комфорт-
це не означає весь час ходити в спортивних шта­
нях, але слід уникати незручності.
Звичайно, це працює в обох напрямах: якщо
інша людина не почувається безпечно й затиш­
но у твоєму товаристві —вважай, усі сподівання
налагодити зв’язок вилетіли в трубу.

34
 Говори мовою співрозмовника

Який найкращий і найлегший спосіб створи­

ти комфортне для співрозмовника середовище?
Розмовляй із людиною її мовою. Створи звичні
для неї умови. Скеруй спілкування до зони ком­
форту співрозмовника, так, аби в нього з’явилося
відчуття, що він грає на своєму полі.
Для цього можна задіяти один або й усі з ниж-
ченаведених прийомів: наслідувати акцент, тембр
голосу, міміку, мову тіла та жести.
Треба пам’ятати, що всі ми маємо різний дос­
від. Ми зростали в дуже різних середовищах, які
формували наші переконання та нашу вербаль­
ну зону комфорту. Тож якщо ти прагнеш стати
ефективним співрозмовником—маєш швидко на­
вчитися визначати особливості того середовища.
Невеличкий приклад: уяви, що у твого співроз­
мовника виразний британський акцент.
То з ким йому буде комфортніше спілкуватися:
(1) із тим, у кого такий самий акцент, а слова «lift»,
«Іоо» і «bloody»2 він вставляє чи не в кожне речен­
ня; (2) із тим, хто не уявляє, що означають ці сло­
ва в британській англійській, або не дуже добре
розуміє британський акцент?
У кожного з нас є своя зона комфорту —це
не значить, що ми ксенофоби чи вважаємо себе

2 Британська та американська версії англійської мови

трохи відрізняються. У перекладі ці слова означають «ліф т»,
«т у а л ет », «д о біса».

35
Розділ 4

кращими за інших. Ця зона формується природ­

ним чином, як наслідок нашого виховання.
Пошуки чиєїсь зони комфорту можна порівня­
ти з відображенням у дзеркалі. Єдина відмінність
полягає в тому, що ти маєш спілкуватися мовою
співрозмовника, а не лише копіювати її.

Словниковий запас

Щоб створити комфортну атмосферу, навчися

розмовляти мовою співрозмовника. Звісно, не тре­
ба наслідувати всі манери й намагатися стати чи­
їмсь клоном—це було б надто очевидно, незруч­
но та нещиро.
Перший крок —спостереження з метою вияви­
ти, якою мовою спілкується людина та які сло­
ва вживає.
Якщо ти використовуєш ті самі слова, що й спів­
розмовник, це може вплинути на те, як він тебе
сприймає. Ти одразу почнеш вирізнятися з-по­
між інших і опинишся з ним на одній хвилі. Якщо
не треба пояснювати тобі —на відміну від інших -
якісь поняття, це сприймається як полегкість.
Ця порада дещо підступна, адже бувають і випад­
ки, коли неможливо виокремити специфічні слова
в мовленні іншої людини, а відповідно й не вдасться
вхопитися за них та застосувати їх у розмові.

36
 Говори мовою співрозмовника

Далі ми переходимо до невербального етапу

спілкування. Через поведінку, жести та мову тіла
ти маєш змогу встановити зв’язок на несвідомо­
му рівні. У співрозмовника складеться враження,
наче він спілкується з сусідом, якого знає з дитин­
ства, і це дуже добре. Адже ми любимо бути там,
де нам затишно.
Можна дізнатися, з якого оточення походить
людина і де її зона комфорту, ще до початку роз­
мови. Для цього треба провести невеличке до­
слідження середовища людини перед зустріччю
з нею. Наприклад, можна попитати у друзів, де хто
зростав і які мав захоплення. Озброєний таким
чином, ти зможеш застосувати в розмові слова
та фрази, притаманні певній місцевості чи пов’я­
зані з певним хобі. Напруження відразу спаде, і ви
знайдете спільну мову
Наприклад, тобі вдалося дізнатися, що хтось
зростав у невеличкому селищі та дуже захоплю­
ється лижним спортом. Раджу використовувати
місцеві діалектизми в розмові про свійських тва­
рин або ж аналогії та метафори, що відсилають
до гірськолижних підйомників та схилів.
Ти побачиш, як у співрозмовника спалахнуть
очі, коли він почує про щось дуже близьке для
нього.
Та пам’ятай, що ми можемо помилитися у ви­
значенні комфортної зони людини. Усе залежить
від того, ким себе вона бачить насправді.

37
Розділ 4

Хтось може бути досвідченим юристом, парт­

нером у великій і престижній фірмі, заробляти
кілька мільйонів доларів на рік. Однак якщо він
спілкується з тобою в основному про фермер­
ство, життя за містом та працю власними рука­
ми —то це і є коло його інтересів у вашій розмові.
Саме це йому близьке.
У реальному житті це справжній мешканець
мегаполіса, значно краще пристосований до ве­
ликого міста, ніж до села. Проте він сам бачить
себе як людину, котрій до душі заміські краєвиди,
і це виявляється в його розмовах. У такому випад­
ку треба сприймати його саме так, як себе бачить
він, і зануритися в цю зону комфорту.

Не перестарайся

На жаль, нам усім відомі такі випадки.

Щось схоже трапляється чи не щоразу, коли
який-небудь політик виступає по телевізору
Політики часто і досить незграбно намагають­
ся говорити так, як говорять виборці, до котрих
вони апелюють, і часом це буває просто смішно.
Не пригадуєш такого? Добре, тоді уяви п’ятде­
сятирічного чиновника, який звертається до під­
літків. У своїй промові він використовує молодіж­
ний сленг. Ну вже аж надто явна запопадливість!

38
 Говори мовою співрозмовника

І з таким не стикався? Добре, тоді уяви, що твої

батьки (чи просто люди, які не зростали в добу ін-
тернету) почали використовувати слова на зра­
зок LOL, LMAO, OMFG3 у повсякденному спілку­
ванні з тобою.
Саме це я й маю на увазі, коли застерігаю:
не перестарайся! Дуже добре, якщо інша лю ди­
на намагається розмовляти однією мовою з то­
бою. Однак коли це старання занадто очевидне,
таке спілкування не принесе задоволення ніко­
му. Твій прийом справить абсолютно протилеж­
ний ефект. Скоріше за все, буде смішно через аб­
сурдність ситуації.

Зосередься на комфорті

Як я вже згадував, комфорт —це не мета розмови,

це необхідна передумова.
Комфорт зазвичай веде до довіри й відвертості,
а якщо ти не прагнеш цього досягти, то який уза­
галі сенс розмовляти?
Якщо ти спілкуєш ся мовою співрозм овни­
ка та входиш до його зони комфорту, то в нього
з’являється відчуття, що він може бути на 100%
собою у твоєму товаристві. Не треба ховатися

3Ці слова належ ать до інтернет-сленгу.

39
Розділ 4

за маскою чи показувати, навіть натяком, що спо­

діваєшся схвалення від інших.
Іноді підтримання власного образу вимагає ба­
гато психологічних і моральних зусиль. Якщо ти
станеш тією єдиною людиною, у товаристві якої
не треба нікого з себе вдавати, співрозмовник не­
одмінно відчує до тебе приязнь.
Це, своєю чергою, приведе до тіснішого зв’яз­
ку, який може перерости в приємне спілкування.
Якщо ти будеш розмовляти з людиною спіль­
ною мовою, то зможеш проникнути до зони її ком­
форту швидше, ніж це тобі дозволив би зробити
будь-який інший прийом. Подумай, із ким ти охо­
чіше спілкувався б: із кимось, хто походить із тво­
го рідного міста, чи з кимось, кому треба поясню­
вати, де воно розташоване?
Коли тобі вдасться віднайти чиюсь зону ком­
форту і отаборитися там, ти дозволиш цій люди­
ні пізнати тебе.

40
Розділ 5

ЯК ЗАСВІДЧИТИ ПОВАГУ

Лю дина — це о с о б и ст іст ь ,
незалежно від того, яка вона
маленька.
Доктор Сьюз

Усі люди потребую ть поваги, навіть якщо на­

справді не заслуговують на неї.
Інакше кажучи, не існує людини, якій подо­
балася б зневага чи таке ставлення, ніби вона
нічого не значить. Це прикре відчуття може зі­
псувати комусь весь день. Однак його можна
уникати.
Кожен знає: повага —це те, що треба заслужити.
Це не заохочувальний приз, який отримуєш лише
за те, що прийшов.
Однак у міжособистісних стосунках насправ­
ді неважливо, заслужив хтось на нашу повагу

41
Розділ 5

чи взагалі її не вартий. Ти маєш створити ілюзію

поваги, навіть якщо це тобі не до душі.
Чи це не лицемірство? Ні, така наша реальність.
Якби ми могли спілкуватися лише з друзями,
родиною та тими, кого глибоко шануємо, то жит­
тя було б ідеальне. Але тоді ми не могли б ходити
на роботу та —в жодному разі —з’являтись у гро­
мадських місцях.
Якщо ти не будеш виявляти до інших бодай мі­
німуму поваги, то вони не пошкодують власних
сил, аби відплатити тобі тією ж монетою.
Щоб уникнути зайвого драматизму та непоро­
зумінь у спілкуванні з людьми, впевнись, що роз­
мовляєш із ними в такий спосіб, який засвідчує
твою шанобливість.

Виявляй повагу

Почнімо з того, що вважається проявом зневаги:

наказувати іншим та маніпулювати.
Коли звертаєшся до інших, спосіб, у який ти по­
єднуєш слова та фрази, прямо впливає на те, чи
відчує лю дина твоє ш анобливе ставлення.
Це може здатися тобі незначним і малопомітним,
проте має свій ефект.

— Ану викинь сміття, ЗАРАЗ ЖЕ!

42
 Як засвідчити повагу

— Слухай, будь другом, можеш швидень­

ко викинути сміття? Я трохи зайнятий,
обід готую...

Від того, чи ти обереш форму питання, чи на­

казовий спосіб, значною мірою залежить ефект
шанобливості.
Із точки зору логіки (і об’єктивної реально­
сті), ти сказав те саме. І питання, і наказ містять
ту саму інформацію й мають однакову мету. Про­
те шляхи, якими ти досягаєш мети, докорінно від­
різняються —як день і ніч.
Питання —це більш шанобливий варіант про­
хання, аніж наказовий спосіб. Справді, коли ти
висловлюєш доручення чи вказівку, інші можуть
сприйняти це за нав’язування чи наказ. Виходить
так, ніби ти не враховуєш, чим займаються інші,
і вживаєш домінантної інтонації, аби змусити їх
підкоритися.
Багато хто може і образитися через такі сло­
ва чи підтекст, який у них відшукає. Я міг би дов­
го розводитися про прикрий досвід, який, мож­
ливо, був у багатьох людей, та краще перейду
одразу до висновку. Уникай наказового способу,
віддавай перевагу питанням усюди, де це мож­
ливо.
Дотримуйся правила: проси, а не вказуй.
І ще один крок на шляху до створення атмо­
сфери шанобливого ставлення —пояснення.

43
Розділ 5

— Слухай, будь ласка, чи не міг би ти ви­

кинути сміття? Я не можу це зробити сам,
тому що зараз якраз готую.

Щоб розрядити атмосферу та підкріпити вра­

ження шанобливості, варто розповісти людям,
чому ти про щось їх просиш, навіщо до них звер­
таєшся. Аргументуючи свої вказівки, ти перетво­
рюєш їх на обґрунтовані й раціональні прохання
про допомогу.
Використовуй чарівне слово «том у що». Дослі­
дження показали, що просто додаючи «том у що»
до прохання, можна зменшити опір і небажання
виконати те, про що просять.
Вказуючи на причину, ти виявляєш пошану.

— Чи не зможеш допомогти мені з п іч­

кою? Я сам ніяк не впораюся, бо щойно врі­
зав пальця, кришачи цибулю.

Виправдання дозволяє нам не лиш е виявити

пошану та зменшити опір, але також і перетво­
рює приховане доручення на необхідну справу.
Якось дивно ображатися, коли тебе прохають зро­
бити щось нагально потрібне... наприклад, допо­
могти людині, що врізала пальця. І більшість лю­
дей радо тобі допоможуть.
А от якщо поводитися владно або роздавати на­
кази іншим, досить легко можна когось образити

44
 Як засвідчити повагу

та викликати захисну реакцію. Наше суспільство

базується на принципі рівності. Тож коли ми від­
чуваємо, що хтось не приймає цю рівність, нама­
гаючись роздавати вказівки, це запускає всі наші
захисні механізми.

45
Розділ 6

ДОТРИМУЙСЯ ПРАВИЛА
ДВОХ СЕКУНД

Усі поради щодо спілкування переконують нас:

люди полюбляють говорити про себе.
Це, безперечно, правда.
Та все ж у цьому розділі я хотів би доповнити ви­
щеподане твердження. Насправді для людей важ­
ливо не так розповідати про себе, як знати, що їх
чують і їхні слова щось важать для співрозмовника.
Саме це спонукає людей розповідати. Більшість
із нас не наділені даром теревенити про себе без
упину від природи —ми робимо це, аби отримати
схвалення інших.
Тож якщо комусь дістається трохи уваги, ця лю­
дина прагне, щоб її вислухали —і схвалили.
Звичайно, найгірше, що можна зробити в такій
ситуації,—це відволікти увагу від людини. Іноді
ми робимо це несвідомо.

46
 Дотримуйся правила двох секунд

Саме таку ситуацію описують висловом «укра­

сти чиєсь місце під сонцем». Це коли ти намага­
єшся відволікти увагу від іншої особи, постійно
змінюючи тему розмови так, щоб вона крутила­
ся навколо тебе.
Однак частіше ми крадемо в людей місце під
сонцем у інший спосіб: коли створюємо вражен­
ня, що не прислухаємося до них.
Навіть якщо ти пильно слухаєш, часом може
здаватися, що це зовсім не так. Наприклад, коли
ти починаєш розповідати щось своє, щойно твій
співрозмовник стулив рота.
Чому це погано?
Людина в цій ситуації, скоріше за все, дійде
висновку, що ти її не слухав. Збоку здаватиметь­
ся, ніби тобі так кортіло висловитися, що речі, про
які говорили інші, не мали для тебе жодного зна­
чення.
Поводячись так, ти даси всім зрозуміти, що
лише чекав своєї черги і взагалі не слухав, про що
говорять інші. Наголошую, що ця ситуація не має
нічого спільного зі вмілим та ввічливим пере­
риванням. Ми використовуємо позитивне пе­
реривання тоді, коли повністю погоджуємося
зі співрозмовником, —а тут схоже, ніби ми про­
сто дожидаємося черги, щоб докинути свої п’ять
копійок.
Правило двох секунд допоможе уникнути при­
крого враження.

47
Розділ 6

Дві секунди

Правило двох секунд просте.

Після висловлювання співрозмовника, особли­
во якщо воно було тривалим і він ділився з тобою
глибокими думками та особистими подробицями,
зачекай дві секунди, перш ніж щось відповісти.
От і все. Зроби паузу на дві секунди, щоб здава­
лося, наче ти осмислюєш почуте і справді усвідо­
мив усе, перш ніж відповісти.
Звичайно, варто й справді усвідомлювати,
а не лише вдавати. Надзвичайно засмучує, коли
ділишся з кимось глибоко особистим, а співроз­
мовник на це не реагує і продовжує розповіда­
ти про свій черговий похід до тренажерної зали.
Не забувай, що впродовж цих двох секунд твоє
обличчя має виражати задуму, а не відсутність.
Коли хтось закінчує говорити, то зазвичай
спрямовує погляд на обличчя співрозмовника. Він
шукає знаку, що засвідчив би: ти уважно слухав
і засвоював інформацію.
Тож якщо ти одразу почнеш відповідати, гли­
боко в підсвідомості співрозмовника зародять­
ся сумніви. Він не буде впевнений, чи справді ти
його поважаєш та надаєш значення почутому від
нього.
Все, що треба,—це лише дві секунди. Звичайно,
є й позитивний побічний ефект. Якщо не намага­
тися реагувати швидко, можна справді подумати

48
 Д отримуйся правила двох секунд

над інформацією, яку тобі намагається передати

інша людина.
Мета цього прийому — показати іншим, що
вони важливі для нас. Ти не даси співрозмовнику
змоги почуватися важливим, якщо почнеш відпо­
відати, щойно він закінчив говорити.
Люди хочуть знати, що їх не просто чують—їх
слухають. Якщо ж ти будеш починати говорити від­
разу після того, як співрозмовник замовк, може зда­
тися, ніби ти навіть не усвідомив, про що йшлося.

Заповнені дві секунди

Досить часто люди заповнюють паузу фразами

на кшталт: «Дуже цікаво...»
Однак якщо так робити постійно, це може дра­
тувати. Часто цю фразу сприймають як відмовку,
мета якої —приховати факт, що тобі просто кор­
тить заговорити одразу після того, як висловив­
ся співрозмовник.
Найкращий спосіб вжити цю фразу чи інші
на кшталт неї —зробити паузу, і аж тоді вже вста­
вити репліку. Так ми навіть посилимо ефект від
паузи. Ми дамо відчути попередньому мовцю, що
зважаємо на нього та ставимося з розумінням
до всього, що він сказав. Як би там не було, ти ви­
знаєш: усе, про що тобі розповіли, було цікаво.

49
Розділ 6

Суть цього прийому —зробити так, аби тебе

вважали людиною, що вміє вислухати. Люди люб­
лять тих, хто вміє вислухати, бо прагнуть бути по­
чутими. Вони хочуть відчувати, що важливі для
когось. Вони хочуть, аби інші визнали: те, про що
вони говорять,—важливо.
Ти, мабуть, часто чув фразу «людина, яка вміє
вислухати». Насправді йдеться не про те, щоб
слухати і обдумувати інформацію, а радше про
здатність показати, що вмієш це робити. Інакше
кажучи, послати правильний сигнал, щоб співроз­
мовникові було добре.
Дозволь іншим побути в центрі уваги, і зроби
це так, щоб вони відчули.

50
Розділ 7

НАЙКРАЩИЙ СПОСІБ
ПІДГОТУВАТИСЯ ДО РОЗМОВИ

Спілкування - це як виступ на спортивній арені,

а наші соціальні й розмовні навички —м’язи, що
уможливлюють цей виступ.
Якщо ми хочемо добре виступити—чи в спор­
ті чи на академічній конференції,—ми зазвичай
«розігріваємося». Вважається, що тіло та розум
треба підготувати, перш ніж перейти до само­
го виступу
Бігуни роблять розтяжку, співаки наспівують
гами. А що ж роблять люди, які йдуть спілкуватися?
Якщо ти плануєш піти на якийсь публічний за­
хід, то цей розділ саме для тебе (але й іншим ста­
не в пригоді).
Аби потренувати свої соціальні та розмовні на­
вички, варто зробити те, що ми й так, мабуть, ро­
бимо щодня: почитати вголос.

51
Розділ 7

Читання вголос

Здається, що це просто. Однак цього разу буде

не так, як завжди, бо тепер у тебе є мета. Ось ета­
пи для її досягнення.
Розгорни книжку, підшукай статтю, зверни­
ся до творчості улю бленого поета. Знайди ури­
вок завдовжки приблизно 400 слів, бажано той,
у якому є діалоги дійових осіб. Чим захопливіший
та емоційніший фрагмент, тим краще.
Прочитай уривок уголос. Якусь частину про­
кричи, якусь прошепочи. Імітуй голоси, зокрема
й смішні, для різних персонажів. Навмисно пере­
більшуй кожну емоцію, про яку читаєш, удесяте­
ро —божевільний сміх, ш алену лють, хвилюван­
ня, радість і т.д.
Прочитай ф рагмент так, наче виступаєш
на конкурсі, перемога в якому залежить від того,
наскільки емоційно та смішно ти це зробиш.
Уяви, що ти озвучуєш трейлер до фільму, тому
за допомогою самого лише голосу тобі треба пе­
редати широкий спектр емоцій.
Приділяй увагу голосовій тональності. Ти звик
розмовляти монотонно? Тоді припиняй це. Попрак­
тикуйся на обраному уривку передавати різні то­
нальності: голосно, тихо, експресивно й емоційно.
Яку емоцію ти вловив у тексті? Навіть у неве­
ликому фрагменті з 400 слів є, більшою чи мен­
шою мірою, емоційно наповнені репліки. Читай

52
 Найкращий спосіб підготуватися до розмови

так, аби звук ставав дедалі вищим. Завдяки цьо­

му ти зможеш розширити спектр емоцій, які пе­
редаєш.
Не забувай про дикцію та вимову. У певному
сенсі ти розігріваєш язик, аби потім не збиватися
й не затинатися в розмові. Це ще одна причина,
чому варто обрати уривок із діалогами—чим різ­
номанітніший текст ти читаєш, тим краще підго­
туєшся. Хай там що, а бігуни не пробігають трасу
без розігріву. Вони роблять різноманітні вправи,
спрямовані на те, аби максимально підготувати
тіло до фізичних навантажень.
А пам’ятаєш, як у дитинстві, читаючи тобі, пер­
ша вчителька змінювала голоси? Згадай, як весе­
ло було тоді, —і зрозумієш, як можна створити іс­
торію через дещицю експресивності.
Деякі з цих прийомів варто використовувати
і в спілкуванні з дорослими. Адже для того, щоб
зробити розмову захопливою, слід уживати різну
інтонацію та вимову. Твій голос не може бути не­
виразним.

Дихай

Коли ти вже кілька разів прочитав обраний фраг­

мент і впорався з відтворенням емоційної складо­
вої, настав час перейти до дихання.

53
Розділ 7

Сфокусуйся на діафрагмі —саме вона допоможе

краще передати звучання твого голосу Чим кра­
ще звучить твій голос, тим ширший спектр емо­
цій ти зможеш відтворити.
Правильне використання діафрагми—це коли по­
дих починається десь у животі. Саме тому співаки
часто кладуть собі долоні на живіт—так вони переві­
ряють, чи задіяна діафрагма Спробуй це повторити-
і відчуєш, що твій живіт напружився та стиснувся.
Основна мета —це буквально вдихнути життя
у слова, які ти промовляєш. Людей, які в розмо­
ві не задіюють діафрагму, неминуче сприймають
як тихих, покірних і схожих на мишок.
Продовжуй читати вголос уривки з книжок
у різних літературних жанрах. Так ти зможеш на­
вчитися передавати широку гаму емоцій. Почни
з перебільшення, і з часом виробиться потрібний
для спілкування діапазон. Завжди краще мати
кілька прийомів про запас і не використати їх,
аніж чекати, коли їх забракне.

Темп

Те, в який спосіб ти говориш, так само важливо,

як і те, що ти говориш.
Такі складові, як тон голосу, вираз обличчя, по­
ведінка, мова тіла й загальний образ, не менш

54
 Найкращий спосіб підготуватися до розмови

важливі. І ще один ключовий елемент у спілку­

ванні—це, звичайно, твій темп —тобто швидкість,
із якою ти вимовляєш слова.
Чи доводилося тобі коли-небудь помічати, що
брехуни та люди з прихованими намірами схиль­
ні пришвидшувати темп у певний момент роз­
мови? Так само й ті, хто нервується, відчувають
збентеження чи незручність. Досить часто саме
темп видає їхні наміри.
Швидкість може бути і твоїм другом, і воро­
гом, який не дає висловитися. Буває, що тобі кор­
тить чимось поділитися, але якщо ти це скажеш
занадто швидко або зіб’єшся, більшість інформа­
ції загубиться. Навіть гірше —замість того, щоб
здобути довіру слухачів, ти лише насторожиш їх
своєю палкою промовою.
Не існує чітких правил, які б окреслили, якою
має бути швидкість розмови, том у сприймай
це як загальну пораду.

Сповільнюй ритм
на ключових моментах

За допомогою швидкості та темпу можна наголо­

шувати на певних моментах у розмові. Коли гово­
риш про щось важливе —збав темп, щоб посили­
ти ефект від сказаного.

55
Розділ 7

Ти не станеш хорошим оратором, якщо ключо­

ві моменти твоєї розповіді можна легко проґави­
ти. А саме це й станеться, якщо будеш тарабани­
ти щодуху. Загалом, найкраще сповільнити ритм,
щоб наголосити на найважливіших деталях роз­
повіді.
Ти також можеш супроводжувати історію емо­
ційними сигналами та мовою тіла. З іншого боку,
не зайвим буде трохи пришвидшити розповідь,
коли деталі не дуже суттєві.

Зосер ед ься

Усі ці вправи мають за м ету підготувати тебе

до ще більшого випробування. Звичайно, найкра­
ще тренуватися так, щоб бути готовим до будь-
якої ситуації. Завдяки щоденним тренуванням ти
вдосконалиш емоційну подачу та навчишся воло­
діти голосом, а це зробить тебе набагато експре­
сивнішою людиною.
І все це тільки завдяки читанню вголос? Так.
якщо робити це цілеспрямовано та правильно!

56
Розділ 8

СПЛАНУЙ ПОЧАТОК
І КІНЕЦЬ РОЗМОВИ

Інакше кажучи, тренуйся виголошувати лише по­

чаток та кінець монологу, промови чи виступу
Важливо п р и д іли ти у в а гу цим частинам,
бо саме вони формують загальне враження.
Перше враження —раптом ти ще не чув про це —
досить важливе й безпосередньо впливає на те.
як оцінюватимуть твої вчинки в майбутньому. За­
вершальна частина —це той спогад, який зали­
шиться про тебе, тому зроби все, аби він був по­
зитивним.
Вступу та завершальній частині спід приділи­
ти якнайбільше уваги.
Спробуй написати міні-промови на привітан­
ня та прощання. Намагайся запам'ятати їх слово
в слово —вони в кожному разі будуть доречними
й не збиватимуть із теми розмови.

57
Р озділ 8

— Привіт! Я Патрік. З господинею вечірки

ми познайомилися під час спільного походу
до Антарктики. Ця дівчина холоду точно
не боїться. А як минули ваші вихідні?

А про що ж говорити між привітанням і про­

щанням?
Розслабся й імпровізуй. Оце й усе.
Багато хто вважає, що до розмови з кимось ма­
лознайомим треба ретельно підготуватися. На­
віть скласти план - схожий на той, який готують
на робочу зустріч у понеділок. І якщо на перший
погляд ідея здається непоганою, то на практиці
це серйозно позначиться на спроможності спіл­
куватися та сходитися з людьми.
Спілкування - природний процес, а не промо­
ва чи доповідь. Воно не відбувається за планом,
навіть якщо ти докладеш купу зусиль. Готувати­
ся до розмови заздалегідь —це те саме, що при­
хопити з собою ніж, ідучи на дуель на пістолях.
Найімовірніше, що ти відхилишся від сценарію
повністю (а якщо будеш намагатися скеровувати
розмову до свого сценарію —то ризикуєш здати­
ся занудою чи бути схожим робота).
Оскільки розмова в основі своїй природний
процес, то допасовування до заздалегідь підгото­
ваного сценарію її лише зруйнує. Спілкування має
формуватися на льоту й без попереднього проду­
мування, така його сутність.

58
 Сплануй початок і кінець розмови

Ти реагуєш на вираз обличчя, спосіб висловлю­

вання, тон голосу, жести, позу... і завдяки цьому
всьому розмова набуває різних захопливих та не­
сподіваних поворотів.
Діалог живе власним життям, і це дарує людям
відчуття комфорту в чиємусь товаристві. Саме так
ми можемо усвідомити, що опинилися «на одній
хвилі» з кимось.
Якщо тут діяти за сценарієм, то можна заблоку­
вати динамічний процес обміну думками. Ти на­
магаєшся стримати дуже потужну рушійну силу,
яка ефективна лише за умови, що в спілкуванні
беруть участь обидві сторони.
Саме тому важливо зосередити зусилля лише
на початку та завершенні розмови. У середині
дозволь їй вільно плисти.
Якщо бажання підготуватися непереборне,
занотуй основну суть розмови в кількох пунк­
тах та додай по два підрозділи до них. Головне —
не роби з якоїсь теми «обов’язкову до обговорен­
ня», це може зашкодити невимушеному плину
розмови.
Що буде, коли тебе цілком і безповоротно за­
несе кудись далеко від твого сценарію? Ти роз­
губишся, адже у визначенні напряму розмови
розраховував на підготований план. Сценарії при­
вчають нас залежати від підказок, яких у щоден­
ному житті ми не потребуємо. Вони перетворю­
ються на милиці.

59
Розділ 8

Імпровізуй

Оскільки основну увагу ти приділяєш вступній

та завершальній частині розмови, то можеш почу­
ватися неготовим до її основної частини.
Просто підготуйся до того, що доведеться ім­
провізувати. Приймаючи цей факт, ти наче поси­
люєш роботу всіх п’яти чуттів. Вони перебувати­
муть у стані бойової готовності, адже в будь-яку
хвилину можуть знадобитися тобі. Завдяки цьому
тобі простіше буде розпізнати сигнали та одразу
ухвалити рішення.
Якщо ти не налаштуєш себе на імпровізацію,
підсвідомо будеш сподіватися на якусь структуру
Це може призвести до незручних ситуацій, бо ти
буквально не знатимеш, що відповісти, коли по­
ворот розмови не вписується в твою відпрацьо­
вану схему. Ти будеш спиратися на готовий план,
наче на милиці, і станеш безпорадним, коли він
зруйнується.
Уяви собі, що ти на вечорі імпровізацій у місце­
вому комедійному клубі. Твоя мета —спланувати
виступ так, щоб налагодити зв’язок із аудиторією
та відпрацювати номер вдало.
Зважай на сигнали, що надходять від людей,
із якими ти спілкуєшся, і розкодовуй їх. Чим ти
уважніший, тим простіше буде провадити роз­
мову. Наприклад, ти помітив у когось незвичну
футболку або нову зачіску. Звертай увагу на такі

60
 С п лан уй початок і кінець розмови

дрібниці, адже саме вони можуть стати приводом

до розмови. Твій сценарій, мабуть, не передбачав
простих тем для спілкування, які (1) важливі для
іншої особи та (2) можуть викликати захопливе
обговорення й несподівані повороти думки.
Варто завчити напам’ять та відрепетирувати
початок і фінал розмови. Це потрібно для того, аби
справити добре враження. Однак сама розмова
має стати приємною балачкою, а не переговорами
з роботом. Сценарій лише зробить із тебе зануду.

61
Розділ 9

ЯК ПРАВИЛЬНО УХИЛЯТИСЯ
ТА ТРИМАТИ УДАР

Для деяких людей вербальні стусани (кпини, жар­

ти, сарказм) —це спосіб налагодити зв’язок та ви­
явити свою прихильність.
Я часом сам таке роблю, а часом —ні.
Звичайно, у цьому не має нічого поганого, якщо
знаєш межу. А ле якщо ти вже заходився розда­
вати копняки, то будь готовий і собі отримати,
бо вони мають властивість повертатися.
Як встояти, коли удари прилітають тобі просто
в обличчя? Ти маєш засвоїти, що не все сказане
на твою адресу—особиста образа. Іноді так поводять­
ся просто задля сміху, без жодного лихого підтексту.
Починати відбиватися чи сердитися на інших-
не найкращий спосіб відповісти на жарт у твій бік.
Ніхто на тебе не нападав, щоб завдати прикро­
сті; жарт було спрямовано на твоє найуразливіше

62
 Як правильно у х и ля ти ся та тримати удар

місце, бо жартівнику здавалося, що ти достатньо

впевнений у собі, аби це витримати.
Якщо розсердишся —покажеш, що це не так!

Якщо хтось над тобою жартує —

просто погодься, перебільшуючи
все в десять разів

— Патріку, дзвонили з 1980-го, просили

повернути їм твою стрижку
— Мабуть, ти хотів сказати «з 1880-го»?
Не плутай століття!

— Патріку повірити не можу, що твій

телефон тут не працює.
— Ага, він схожий на телефони, які були
в авто у 1990-х. Ось тільки недостатньо
важкий, щоб ним можна було відбиватися.

— Патріку, здається, через той стейк,

який ти вчора приготував, у мене діарея.
— Пощастило, що лише діарея.

— Патріку, ти просто жахливий водій.

— Ну, я р озби в лиш е два авто, тому
не знаю, про що це ти.

63
Розділ 9

Що ти довів у такий спосіб?

По-перше, показав іншим, що з тобою можна
мати справу, адже ти не сприймаєш усе занад­
то серйозно.
Якщо хтось так реагує на жарт у свій бік
та ще й може перетворити його на інший ж арт-
це ознака доброго почуття гумору, а тому з цією
людиною буде комфортно. Це означає, що в твоє­
му товаристві можна говорити все, що завгодно,
без зайвої обережності.
По-друге, ти засвідчив свою впевненість.
Образно кажучи, копаючи собі ще глибшу яму,
ти показав, що не переймаєшся надто чиїмись
пересудами. Ти продовжуєш жарт і не дратуєш­
ся, що став його об’єктом. Ти знаєш, що це просто
задля сміху, і хочеш посміятися ще.
І насамкінець—так ти зарекомендував себе як до­
тепного співрозмовника, що вміє вдало жартувати.
Коли тобі підкидають тему для дотепу, яку мож­
на розвивати далі (перебільшуй у десять разів),-
дуже легко придумати щось дотепне у відповідь,
і люди невдовзі помітять цю дотепність.
Головна мета прийому полягає у створенні за­
гального почуття комфорту.
Якщо ж ти сприйматимеш усе як образу й почнеш
висувати претензії, то твоє товариство стане непри­
ємним і люди будуть обминати тебе десятою доро­
гою. У найкращому разі вони почнуть вважати, що
ти не розумієш жартів. Комусь може здатися, що ти

64
 Як правильно ухи ля ти ся та тримати удар

занадто серйозно ставишся до всього. Як наслідок,

інші дедалі менше контактуватимуть із тобою.
Ти маєш навчитися відразу розпізнавати жарт.
Дуже рідко хтось навмисно прагне тебе зачепити.
У такий спосіб люди просто намагаються пізнати
тебе як особистість.
Якщо ти такий тонкошкірий, що всі мають ходи­
ти навколо тебе навшпиньки, людям буде просто не­
приємно з тобою спілкуватися. Міцній дружбі часто
передують взаємні жарти. Хіба хтось захоче дружи­
ти з особою, яка не розуміє гумору? Важко почувати­
ся затишно та бути відкритим у такому товаристві.
Однак якщо ти зможеш підхопити жарт і по­
вернути його трохи переробленим, люди зрозу­
міють, що з тобою можна приятелювати. Вони пе­
реконаються, що з тобою можна бути відвертим,
бо ти не ображаєшся й не засуджуєш.
Ключовим у використанні цієї техніки є вміння
погодитися з критикою чи жартом. Зрозумій, що
інша людина лише намагається допомогти тобі
визнати власні недоліки.
Підіграй та розваж їх. Завжди намагайся зне-
зброїти людей. Навіщо? Якщо ти знезброїш їх
та перебільшиш жарт, дуже малоймовірно, що
вони знову захочуть кепкувати з тебе.
Чи помічав ти, що в початковій школі діти, які по­
водяться занадто серйозно, часто стають об’єктом
кепкувань? Іноді люди прагнуть домогтися пев­
ної реакції, а такі діти, певно, саме її демонструють.

65
Розділ 9

Якщо будуть ширитися чутки, що ти не розумі­

єш жартів, як гадаєш, до чого це призведе? Люди
почнуть іще більше прискіпуватися до тебе.

Не сприймай усе занадто особисто

Це найважливіше. Іноді, намагаючись перебільши­

ти жарт або обіграти його, ти можеш перейти межу,
а це лише зашкодить. Такий жарт інші можуть сприй­
няти як спробу відштовхнути їх чи помститися.

— Патріку в тебе така дивна стрижка.

— Ага, вона жахлива. Усе, що я роблю, —
жахливе, а мій одяг —то взагалі мотлох.
Пряма дорога мені до притулку для бе з­
домних. Дякую дуже.

Це надмірне перебільшення.

Розрізняй жарт та глузування

Іноді люди й справді бувають злими та недоброзич­

ливими. Вони не намагаються пожартувати, а висмію­
ють твої розумові здібності, погляди або характер.
Між жартом та глузуванням є велика різниця.

66
 Як правильно ухи ляти ся та тримати удар

Жарти зазвичай прийнятні, і від знущань їх відріз­

няє інший намір. Вони можуть бути про тебе та сто­
суватися багатьох особистих для тебе тем, однак ти
сам не є їхньою основною мішенню. А знущання ма­
ють єдину мету: зробити так, аби ти здавався дурни­
ком, і вони бувають дуже наполегливими.
Ти можеш із приємністю впоратися з жартом
і не спричинити конфлікту. Але коли маєш спра­
ву з кимось, хто цілеспрямовано з тебе знущаєть­
ся, мусиш бути обережнішим.
Не кидайся одразу в наступ, цим ти виявиш
свою невпевненість. Краще навчися виставляти
захист. Звичайного «що ти хочеш цим сказати?»
буде достатньо, і це зупинить більшість.
Важливо відразу показати, що ти —не безза­
хисна жертва. Ти демонструєш, що бачиш наміри
співрозмовника, й наголошуєш, що не дозволиш
так із тобою вчинити.
Вміння так поводитися дуже важливе, бо впливає
на те, чи будуть тебе поважати інші. Не дозволяй ні­
кому кпити з тебе, як їм заманеться. Люди переста­
нуть тебе поважати, якщо не будеш оборонятися.
Не хочеш стати килимком для витирання ніг
або позбутися свого статусу—маєш час від часу
відбивати такі удари.
На щастя, у щоденному житті ми частіше сти­
каємося з жартами, аніж із глузуванням. Не забу­
вай переводити один жарт у інший. Це може ста­
ти твоїм секретом зближення з людьми.

67
Розділ 10

У КОЖНОГО Є РОДЗИНКА

Яким би звичайним чи пересічним ти не вважав

когось, будь-яка людина має свої дивацтва. І це на
краще.
Часом не треба довго чекати, щоб дивацтва себе
виявили, а інколи варто докласти для цього трі­
шечки зусиль... А ле дивацтва є у всіх.
Кожен має свої ментальні, емоційні або психіч­
ні особливості, які й роблять нас нами. І вони мо­
жуть набувати різноманітних форм.
Може здатися, що люди схильні приховувати
ці особливості від інших. А ле ось тобі несподівана
порада: коли ти про них довідаєшся, покажи, що
помітив, і похвали —тебе полюблять за це.
У контексті розмови ці особливості можуть ви­
явитися в поведінці, рухах, жестах, мові тіла, у сло­
вах та їх незвичному поєднанні, навіть у спосо­
бі схрещувати ноги. Існує й безліч інших шляхів.

68
 У кожного є родзинка

У кожного є якийсь свій фізичний ритуал, якого

він дотримується, найчастіше несвідомо, у спіл­
куванні з іншими. Якщо це не фізичний ритуал
у спілкуванні, то, наприклад, спосіб, у який люди­
на сприймає світ та проводить свій день.
Хтось прожовує 50 разів кожен шматок їжі.
Хтось уникає торкатися дверних ручок, коли за­
ходить до кімнати. Ще хтось намагається не сту­
пати на тріщини на тротуарі - просто тому, що
так веселіше.
Щойно ти помітиш своєрідну поведінку, пов­
торену хоча б кілька разів,—але дізнайся напев­
не, що це не була, наприклад, спроба розчави­
ти комаху чи наслідок впливу якихось зовнішніх
факторів,—зверни на це увагу вголос. Але так, щоб
засвідчити спостережливість, а не покритикувати.

— О, а це цікавий сп осіб зав'язуват и

шнурки...
— Я помітив, що ти дуже по-особливому
складаєш пляшки, розкажи мені про це.
— Я бачу, ти шульга? Ти клацав пальця­
ми лівої руки п'ять разів щоразу, як ми за­
ходили всередину
— Ти нещодавно прочитав «1 9 8 4 »4? Ти
часто використовуєш слово «супергуд»...

4 Відомий ром ан-антиутопія ан глійськ ого письменника

Джорджа Орвелла; суп ер гуд — вигадане слово, яке автор
використовує в романі.

69
Розділ 10

Ти не критикуєш поведінку. Ти привертаєш

увагу до чогось досить особистого й загалом май­
же непомітного. А ле ти помітив.
Те, що ти зауважив унікальне в поведінці люди­
ни, змусить її почуватися особливою —адже хтось
це завважив! Це як коли людина зробила собі нову
зачіску, а ти сказав комплімент на її адресу. Або
тебе насмішив дуже специфічний жарт, якого
не зрозуміють 99% людей. Іноді ми можемо соро­
митись якихось речей і не хочемо зайвої уваги
до них... та все ж сподіваємося, що хтось помітить.
Ти зробив лю д и н у щасливою, бо зауважив
її унікальність.
Якщо не перегинати палицю, а робити це не­
нав’язливо, як у поданих вище прикладах, яку ре­
акцію це викличе?

— Ого, це ж треба, ти помітив!

— Ти такий уважний!
— Ти єдиний, хт о мене про це запитав.

Якщо робити все правильно, то люди почнуть

дивитися на тебе іншими очима. Навіть більше:
у них може скластися враження, що ти розумієш,
хто вони насправді —глибоко в душі. Між вами ви­
никне тісніший зв’язок. Ставлення до тебе рапто­
во зміниться.
Спочатку ви були просто незнайомцями, людь­
ми з натовпу. Якийсь раз, може, вам вдалося

70
 У кожного є родзинка

зав’язати розмову —і далі нічого. Ти просто зна­

йомий.
Коли ти звертаєш увагу на чиїсь відмінні риси,
то перетворюєшся в очах інших на людину спо­
стережливу та розумну. А ще тобі починають при­
писувати такі позитивні риси, як хороша інтуїція,
проникливість, обізнаність, гострий розум та мо­
ральність.

Спосіб теж має значення

Не хвали когось тільки заради їхньої прихиль­

ності. Якщо керуватися лише таким принципом,
з часом люди це помітять і викриють тебе.
Як ти вважаєш, що відчуватиме людина, якщо
ти почнеш вдавати одержимість її маленькими
дивацтвами? Засоромиться й почне захищати
себе.
Замість того, аби відчути справжній зв’язок, по­
розуміння та бажання пізнати тебе ближче, вона
може сприйняти це як напад.
Упевнись, що коли ти говориш про чиїсь осо­
бливості, у твоєму голосі й поведінці немає нічо­
го схожого на осуд.
Люди не люблять, коли до них ставляться так,
ніби з ними щось негаразд, або коли їх вважа­
ють ненормальними. А несхвальний відгук лише

71
Розліт 10

насторожує й спонукає захищатися. Як наслідок,

уся розмова зійде нанівець.
Найкращий спосіб вказати на чиюсь унікаль­
ність—зробити це експромтом.

— Я бачу, ти шульга? Ти клацав пальця­

ми лівої руки пят ь разів щоразу, як ми за­
ходили всередину

У цій фразі немає негативного підтексту, лише

вказівка на певний факт. Ти поцікавився, не маю­
чи на меті образити.
Не привертай зайвої уваги до того, чого люди­
на може соромитися. Натомість можна говорити
про це як про вияв спільності:

— Іноді я роблю щось схоже під час їжі..

Розкажи про власні унікальні звички. Так ти

доведеш, що між вами багато спільного, і стане
ясно, що ти не схильний до осуду. Інколи дуже
легко дати іншій людині зрозуміти, що ви схожі.
Є лише ти й вона проти цілого світу, бо вас пов'я­
зала спільна риса.
Головна мета цього прийому—допомогти збли­
зитися з іншими.
Дуже часто в сучасному світі ми почуваємося
самотньо. Тож коли раптом хтось запевняє: «Я так
тебе розумію!», ми одразу зараховуємо цю людину

72
 У кожного € родзинка

до надзвичайно уважних Нам хочеться дізнатися

якомога більше про неї, бо ж вона бачить нас та­
кими, якими ми самі хочемо себе вважати. Якщо
ти вважаєш себе хорошим баскетболістом, то зай­
вий доказ цього не завадить.
Щоб люди почали бачити в тобі близького дру­
га, ти маєш сприймати їх такими, якими вони самі
себе вважають, і цінувати те, чим вони пишаються.

73
Розділ 11

Г У М О Р -Т В ІЙ ПОМІЧНИК

Я помітив певну закономірність у комедіях, які

мені подобаються. Нічим не видатний епізод на­
шого життя вони показують зовсім з іншої пер­
спективи. Такий несподіваний контраст —осно­
ва вдалого жарту.
Наприклад, так званий «туалетний гумор».
Уяви пікнік у дворі. Пиво ллється рікою, м’я­
со смажиться на грилі й манить пахощами. Але
прилітає пташка, яка хоче зруйнувати твій день,-
і от маєш, вона нагидила тобі просто на голову.
Звичайно, ти помчиш до ванної кімнати й ви­
ллєш на себе все мило, яке де є. Якщо раптом
мила не зн а й д ет ься -у тебе буде відчуття, ніби
ти не відмився, можливо, ти навіть підеш додо­
му. Бо як же можна спокійно наминати хот-доги
та картопляні чіпси, коли в тебе на голові відхо­
ди чиєїсь життєдіяльності?

74
 Гумор ' Т В І Й помічник

Нам і на думку не спаде злегковажити гігієною,

коли трапиться така «пташина несподіванка».
А л е хвилинку... Ми легко це робимо, коли
йдеться про наші власні екскременти.
Насправді ця ситуація видається смішною зав­
дяки глибшому сенсу.
Усе, що тр еба ,— це взяти буденну ситуацію
та подивитися на неї під іншим кутом. На пер­
ший погляд, це звичайні відвідини туалету, про
які ми не замислюємося, аж поки не усвідомимо,
наскільки вони негігієнічні.
Якби п р и бульц і сп остер ігали за нами, чи
не здивувала б їх наша логіка —чому ми не біжи­
мо по мило після випорожнення?
У цьому й полягає сила гумористичного пово­
роту.
Ти замислюєшся про щось, що тебе ніколи
не цікавило раніше, і дивишся на це з іншої пер­
спективи. Поєднання чогось добре знайомого
з н о в и м -о сь основа будь-якого жарту.
Це спрацьовує, бо йдеться про речі, близькі
кожному, і вони виступають тією спільною лан ­
кою, що миттєво нас об'єднує. Усі розуміють суть -
саме це складова гумору. Такі жарти живляться
зі спільного джерела нашого досвіду.
Є сп ільн и й досвід та сп ільн і спостереж ен­
ня. Якщо ми об’єднаємо їх або проінтерпретує-
мо в незвичний сп осіб-отрим аєм о щось веселе
та зрозуміле всім. Інші не зможуть нічого вдіяти,

75
Розділ 11

окрім як погодитися, що в сказаному якась прав­

да таки є.
Я запозичив один вислів із телеш оу «Клініка»5:
«Людські сідниці схожі на обійми двох кружалець
чіпсів».
Якщо продемонструвати буквальний, але вод­
ночас несподіваний погляд на речі —інші оцінять
такий прийом.
Звичайно, це можна викласти як формулу.
Крок перший: беремо за основу буденний ви­
падок. (У туалеті ми легко обходимося сухим па­
пером).
Крок другий: міркуємо про ситуацію в букваль­
ному її сенсі. (У туалеті ми обходимося сухим па­
пером, але якщо стикаємося з екскрементами ін­
ших істот, обов’язково миємося з милом).
Крок третій: зосереджуємося на відмінностях.
(Чомусь під час відвідин туалету вимоги щодо гі­
гієни значно нижчі, і ми керуємося іншими нор­
мами чистоти, коли йдеться про нижню частину
нашого тіла).

5 «К лін ік а » (англ. Scrubs)-а м е р и к а н с ь к и й драм атичний

ситком, який розповідає про навчання, р об о ту та життя
м олод и х лікарів.

76
Розділ 12

2:1 - ПИТАННЯ: РОЗПОВІДЬ

Ти, мабуть, уже знаєш, що одне із золотих правил

вдалого спілкування радить нам спонукати лю ­
дей розповісти про себе.
Зазвичай ця порада доречна, бо люди полюб­
ляють говорити про себе. Цей прийом дозволяє
тобі заощадити багато зусиль: коли вдається за­
охотити інших говорити —тоді не треба говорити
самому. Якщо застосовувати його вміло, то цілком
можливо, що тобі вдасться —завдяки власній про­
никливості - провести гарну розмову, лише кива­
ючи головою.
Але ж така одностороння розмова —не зовсім
те, чого ти прагнеш, чи не так? Тобі справді ціка­
ві лише подробиці з чужого життя —чи ти хочеш
поділитися і своїм?
Заохотити лю дей р озп овідати про себе —
це надзвичайно корисне вміння, але не надто

77
Розділ 12

універсальне, особливо якщо спілкуєшся з тими,

кого знаєш уже протягом певного часу.
Якщо хтось постійно говорить про себе, моно­
полізує розмову, не звертаючи уваги на співроз­
мовника... я не захочу брати в цьому участі.
Часто люди закохуються у звучання власного
голосу. Заохочуючи людей говорити, можна нала­
годити з ними зв’язок, але не варто будувати в та­
кий спосіб кожну розмову.
Тут нам стане в пригоді математика, хоча
на перший погляд може здатися, що вона аж ніяк
не стосується спілкування.
Співвідношення питання та розповіді в розмо­
ві має бути 2:1.
Що це значить?
Розмова складається з серії питань та відпові­
дей. Коли хтось про щось запитує тебе, ти даєш
відповідь або ставиш власне питання. Пригадай
свою нещодавню розмову: саме ці два структур­
ні елементи допомагають тобі збудувати її основ­
ну частину.
Якщо дотримуватися співвідношення Питан­
ня: Розповідь як 2:1, інші люди отримають змо­
гу говорити на свою улю б лен у тему (про себе),
але розмова буде збалансованою й наповненою,
а тобі не доведеться вдавати з себе ведучого
ток-шоу.
Кожен із нас вважає себе цікавою особисті­
стю, а тому ми прагнемо поділитися історіями

78
 2:1 —Питання: Розповідь

з власного життя. Співвідношення 2:1 дозволить

кожній зі сторін щось розповісти, а також забез­
печить умови, за яких співрозмовник не випада­
тиме з розмови.
Яким би цікавим ти себе не вважав, яким би
прекрасним не було твоє життя, украй рідко твій
співрозмовник готовий слухати тебе так, наче ти
центр всесвіту.
Пропорція 2:1 ефективна, бо допомагає зрозу­
міти, як обидві сторони має бути задіяно в спіл­
куванні.
Перейдемо до прикладів. Т вої р е п л ік и в и д іл е ­
но ж и р н и м ш р и ф том ; у їх ф о р м у л ю в а н н і д о т р и ­
м ан о п р оп ор ц ію 2:1.

— Патріку, як там твій учорашній бейс­

больний матч?
— Д о б р е , а ти ч и м у ч о р а зай м ав ся ? (п и ­
т а н н я 1)
— Спостерігав за птахами, було весело!
— Супер, а л е х іб а за р а з не н ад то хо ло д н о ,
та й не с езо н наче? (п и т ан н я 2)
— Так, але в одному парку неподалік тро­
хи інші умови.
— І с п р ав д і. Ц е н а г а д а л о м ен і п р о о д и н
випадок... (р о зп о в ід ь 1)
— Ох, Ісландія, мабуть, прекрасна!
— Т ак і є. А д е тобі д о в е л о с я п о б у в ат и о с ­
тан н ім часом ? (п и т ан н я 1)

79
Р озділ 12

— В Африці. Але ж там і спекотно!

— Ти їздив на сафарі? Я чув, що це неймо­
вірний досвід, (питання 2)
— Так, я бачив левів так близько, що
до них можна було доторкнутися.
— Обожнюю левів! Вони завжди нага­
дують мені про один випадок у зоопарку...
(розповідь 1)

На практиці все природніше, і здається, що ні­

чого незвичного в цьому фрагменті розмови не­
має. Однак дотримуючись такої схеми впродовж
тривалого часу, ти приділяєш достатню увагу
співрозмовникові. У такий спосіб постійно під­
тримується його інтерес до розмови —та й ти мо­
жеш додати щось своє, тобто задіяно обидві сто­
рони. Співрозмовник може розповісти про себе,
але й ти маєш слово.
Порушуючи формулу 2:1 —Питання: Розповідь,
можна все зіпсувати. Цікавість одного зі співроз­
мовників просто зійде нанівець, і це зруйнує всю
розмову.
Уся суть цього правила —дозволити іншому
«розправити крила», розповісти про себе, поді­
литися чимось важливим. Маючи таку можли­
вість, співрозмовник почуватиметься комфортно
у твоєму товаристві. А ти вже зможеш трансфор­
мувати цей комфорт у справжню, щиру розмову
та стосунки.

80
 2:1 —Питання: Розповідь

І остання перевага: так ти не завдаєш собі

на плечі обов’язок підтримувати та направляти
всю розмову.
Співвідношення 2:1 —це не суворе й непохит­
не правило, тому що неможливо постійно контро­
лювати рахунок у процесі спілкування. Не рахуй
репліки в розмові, спробуй виробити чуття того,
як довго має висловлюватися кожна зі сторін.
Зрештою, справа не у співвідношенні як тако­
му, воно лише орієнтир.
Пропорція 2:1 відображає, як має протікати
оптимальна розмова.
У спілкуванні мають бути задіяні всі його учас­
ники, і кожен повинен мати змогу розповісти про
щось.
Краще дати співрозмовникові змогу поговори­
ти трішечки більше. Тоді він почуватиметься кра­
ще під час розмови.
Забезпеч собі можливість висловитися, але
все ж приділи іншим трохи більше уваги.
Якщо відчуваєш, що втомився від м о н о ло ­
гу співрозмовника, переводь розмову у формат
2:1 і відповідай на питання історіями з власно­
го життя.
А якщо співрозмовник і далі намагається пере­
тягнути всю увагу на себе й не зважає на співвід­
ношення 2:1, то, можливо, це й незле, що він так
собою зайнятий. Хіба тобі справді хочеться про­
довжувати таку розмову?

81
Розділ 13

НІКОЛИ НЕ ПОЧИНАЙ
СМІЯТИСЯ ПЕРШИМ

У кожного є свій фальшивий сміх. Якими б щири­

ми ми себе не вважали, кожен знає, що правда має
гіркий присмак, і тому нам хочеться її трішки під­
солодити. У таких ситуаціях ми дуже часто засто­
совуємо фальшивий сміх.
Річ у тому, що більшість із нас у душі —хороші
люди. Ми прагнемо подобатися іншим, доклада­
ємо зусиль, щоб наші розмови текли плавно, ста­
ранно намагаємось уникнути незручного мов­
чання. І ми дуже не хочемо, щоб хтось почувався
незручно після власного невдалого жарту.
Тому ми видобуваємо з себе це здавлене хи­
хотіння.
Фальшивий сміх - це клей, на якому тримаєть­
ся багато розмов. Він заповнює дірки й допома­
гає, коли ти просто не знаєш, що сказати. Саме

82
 Ніколи не починай сміятися першим

цей клей підтримує розмову і створює ілюзію за­

цікавленості, навіть коли ти вже божеволієш від
нудьги. Ця ілюзія насправді дуже важлива, якщо
ти розмовляєш, наприклад, із директором компа­
нії, у якій працюєш. Під час такої розмови, ясна
річ, твій фальшивий сміх мусить бути максималь­
но схожим на щирий —ти ж бо хочеш йому спо­
добатися.
А іноді ми розраховуємо на фальшивий сміх від
інших, адже боїмося, що інакше матимемо дурний
вигляд чи будемо почуватися незручно.
Тому ми й сміємося з чужих жартів. Сміх, зреш­
тою,—неодмінна складова наших повсякденних
розмов, та нам це далеко не завжди подобається.
Чим більше доводиться пускати в хід фальшивий
сміх, тим більше ми стомлюємося від розмови...
і врешті-решт нам це набридає.
Безумовно, фальшивий сміх —це те, чого ми во­
ліли б уникнути, але що нам для цього потрібно?

Завжди смійся другим.

Ніколи не смійся першим

Людям набридає сміятися з твоїх жартів і вони

швидко втомлюються з тобою спілкуватися, якщо
ти робиш найбільш у пом илку — перший рего­
чеш із власних дотепів, гучно й самовпевнено,

83
Розділ 13

не зважаючи на реакцію інших. Особливо це дра­

тує, коли жарт не дуже вдалий, а таке трапляєть­
ся час від часу. Подумай про це.
Моніка дещо незграбно пожартувала —і сама ж
з засміялася зі свого жарту. Чи не виникає в тебе
відчуття, що треба підтримати її фальшивим
смішком, аби розмова тривала, а співрозмовниця
отримала реакцію, якої сподівалася?
Добре, ти примусив себе усм іхнутися й ви­
штовхнув трохи повітря з легень. Тобі ж не важко.
Далі Моніка робить це знову. І знову. І знову.
Аж поки тобі не почнуть боліти м’язи обличчя
від того, що так довго доводиться тримати нещи­
ру усмішку.
Щойно я продемонстрував, як співрозмовник
сприймає твій веселий сміх над власними жарта­
ми. Тому перш ніж сміятися —оціни реакцію інших.
Якщо ти завжди смієшся перший, у такий спо­
сіб ти ніби нав’язуєш власну волю співрозмовни­
кові, вказуєш йому, як почуватися.
Це те саме, що в розмові про політику натяк­
нути співрозмовникові, за кого йому слід віддати
свій голос. Найгірше тут те, що ти не дослухаєш­
ся до думки інших, а тому розмова повільно пе­
ретвориться на сцену, з якої ти виголошуєш свої
сумнівні жарти... а в таких розмовах більшість лю­
дей не хочуть брати участі.
Ти прямуєш дуже слизькою стежкою. Ніко­
му ж не хочеться стати «тим хлопцем» чи «тією

84
 Ніколи не починай сміятися першим

дівчиною», яких усі уникають на вечірках, бо вони

ніяк не можуть усвідомити, що бувають інші теми
для розмов, окрім їхніх жартів.
А можливо, ти не розумієш настрій інших саме
тому, що завжди смієшся першим, гучно і самовпев-
нено. Соціальні сигнали—це маленькі знаки чи на­
тяки з боку інших, які допомагають здогадатися, що
ці люди насправді думають. Наприклад, типовий со­
ціальний сигнал—коли людина відхилилася назад,
схрестила руки й дивиться на щось за твоєю спи­
ною; це означає, що твоя промова нецікава.
Чи можеш ти розгледіти будь-які соціальні сиг­
нали, якщо реагуєш першим і змушуєш інших
підпорядковуватися тобі? Ти можеш закинути го­
лову назад, голосно сміючись, і навіть не поміти­
ти, як співрозмовник маленькими кроками задкує
від тебе.
Ще один аргумент проти сміху з власних жар­
тів. Якщо ти будеш і надалі так робити, то ніко­
ли не дізнаєшся, чи справді твої жарти дотепні.
Не отримуючи чесної, неупередженої реакції, ти
й далі житимеш у світі, де лунає лише сміх —твій
власний. Це призведе до зайвої самовпевнено­
сті. Я не сумніваюся, що в тебе є такі друзі, котрі
вважають себе коміками, бо все, що вони чують, —
це їхній власний сміх.
Інші мож уть засміятися за компанію, але
це ще не значить, що жартівника вважають до­
тепним.

85
Розділ 13

Звичка завжди сміятися першим зазвичай є на­

слідком нашої невпевненості в собі та страху на-
разитися на неприйняття в розмові, виявом яко­
го і є тиша після жарту
Не отримати ту емоційну відповідь, на яку
сподіваєшся, може бути принизливо, а для ко­
гось це справжній шок. Тож немає нічого дивного
в тому, що люди намагаються спровокувати споді­
вану реакцію від інших. Це можна зрозуміти, і ми
всі переживали такий момент, коли дуже соромиш­
ся або нервуєшся через щось - і з’являється цей
нервовий сміх.
Звичайно, як і більшість правил, це теж не є су­
ворим і непорушним.
Важливіше те, що стоїть за ним, —уміння слу­
хати та розуміти інших.
Усвідомлення того, що можна зіпсувати розмо­
ву самим лише поспішним сміхом, —це вже важ­
лива зміна.

86
Розділ 14

АБ НОМШЕМ,
АБО АРГУМЕНТ,
СПРЯМОВАНИЙ НА ЛЮДИНУ

Суперечки —це те, чого ми не можемо уникнути

навіть у розмовах із найкращими друзями та ін­
шими важливими для нас людьми. Втім, із такими
людьми ми сперечаємося ще частіше...
Час від часу публікуються нові дослідження, які
доводять, що те, як ефективно та вміло ти вирішу­
єш конфлікти з кимось, дає можливість прогнозу­
вати, як довго триватимуть ті чи інші стосунки.
Як ввічливо та ефективно владнати конфлік­
ти —тема для окремої книжки. А ле є золоте пра­
вило: утримуйся від нападів у стилі асі Ьошіпеш.
Асі Ьошіпеш-латинський термін, що означає «на­
падати на людину». Якщо перекласти дослівно, асі
Ь о т іп е т значить «на людину» або «проти людини».

87
Розділ 14

Інакше кажучи, напад у стилі асі Ь о т іп е т —це та­

кий напад, коли, замість спроби довести хибність
висловлювання, вдаються до критики опонента.
Суть цієї тактики полягає в тому, щоб під час
суперечки образити опонента особисто, а не апе­
лювати до його аргументів чи доводити щось
із логічної точки зору. Тож розрахунок робиться
на те, що людина витратить забагато сил на са­
мозахист і просто вийде з дебатів.
У певному сенсі це димова завіса, що допомагає
нападникові ухилитися від теми й утекти.
Ось приклад цілком у стилі асі Ь о т іп е т :

— Лізо, ти знову забула заправити авто.

Зробиш це наступного разу? Будь ласка!
— А ти? На відміну від тебе, я собі можу
це дозволити. Як там твоя «робот а»?

Зверни увагу, що аргументи другої репліки

не спростовують першого зауваження. Фактично,
вони навіть не суперечать йому й не посилають­
ся на нього. Атаку спрямовано проти людини, яка
робить зауваження, і така емоційна реакція може
змусити її забути, з чого все почалося.
Не кожна атака асі Ьош іпет така явна й очевид­
на, як у поданому прикладі. Насправді більшість
із них приховані, тому їх важко виявити.
Асі Ь о ш іп ет не піддаються законам логіки,
це брудні методи. Ми не вживаємо їх у розмові.

88
 Асі Ь ош іп ет , або аргумент, спрямований на лю ди ну

Але якщо таке трапляється, вони отруюють її. Така

поведінка-характерна ознака людей, які не бе­
руть на себе відповідальності за власні дії. Іно­
ді вони навіть не усвідомлюють, що в широкому
розумінні просто перекладають на когось свою
провину.
Форми асі Ь ош іп ет іноді набувають і жарти.
Я вже розповідав у попередніх розділах цієї книж­
ки, як із таким боротися. Погоджуйся з жартом, пе­
ребільшуй його —і так ти впораєшся з проблемою.
З іншого боку, асі Ь о ш іп е т -ц е образа. Її мета—
принизити тебе, нападаючи на тебе як на особи­
стість.
Ось приклади помилок у стилі асі Ь о т іп е т ,
яких слід уникати та остерігатися.

Не будь зверхнім

Не поводься так, наче ти розумніший за іншу лю­

дину, належиш до вищого класу чи маєш кращі
здібності.

— Я б відповів тобі, та не впевнений, чи

ти зрозумієш.

Ти щойно сказав, що співрозмовник занадто

дурний чи відсталий, аби зрозуміти твою відповідь.

89
Розділ 14

- Навіть ти зможеш це зрозуміти.

За допомогою звороту «навіть ти » ти пока­

зуєш співрозмовнику, що вважаєш себе значно
розумнішим, а також демонструєш, що співроз­
мовник надзвичайно дурний. Інакше кажучи, ти
стверджуєш, що є речі, які зрозуміє кожен йолоп,
а оскільки твій співрозмовник йолоп і є, то він теж
має це зрозуміти.

— Я раніше теж так вважав.

Ти відверто визнаєш, що колись думав так, як твій

співрозмовник тепер, але ж ти вже змінив свою дум­
ку. Тепер ти не такий дурний і відсталий, як він.

Бажане замість дійсного

Це коли ти даєш власне пояснення, чому інша лю­

дина подумала так чи інакше. І далі намагаєшся
раціоналізувати її погляди.

— Ти так думаєш тому що до тебе жор­

стоко ставилися в дитинстві, правда?

Така заява дуже принизлива та образлива. Ти

стверджуєш, що людина помиляється, але можна

90
 Асі Ь ю т іп е т , або аргумент, спрямований на лю ди н у

їй пробачити, бо в неї психологічна травма. Це по­

двійний удар.

Вбивці розмови

Кидаючись у інших асі Ьош іпет або фразами, які

можна сприйняти за образу, приготуйся до емо­
ційної реакції. Найчастіше її проявами є лють
та захисна поза.
Одразу зникає відчуття комфорту, і про вільний
обмін інформацією можна забути.
Пам’ятай, що як тільки у гру вступають емоції—
одразу ж починається скандал.

Як виявити та уникнути асі Ьошіпеш

Ми вже з’ясували, що там, де виникає асі Ь о т іп е т —

неважливо, навмисно чи ні,—образа м и т т є в о отруює
розмову. Тому добре було б проявити трохи завба­
чливості й уникнути цього з самого початку. Замість
гасити пожежу, спробуй просто не підпалювати.
Отож, що треба зробити, аби уникнути фраз, які
містять приховану образу?
Зберігай емоційну дистанцію від того, про що
говориш, і від того, як відповідають тобі інші.

91
Розділ 14

Інакше кажучи, намагайся не брати все близь­

ко до серця і спробуй розгледіти справжній сенс
у словах співрозмовників. Я знаю, що сказати про
це простіше, ніж зробити.
Візьмімо для прикладу твою улю блену сороч­
ку. Хтось її пошив. Хтось інший — спроектував.
Ще хтось є власником бренду. Інакше кажучи,
твоя сорочка —це плід чиєїсь креативної праці...
але не твоєї. Тобто ця сорочка —не ти сам.
Якщо хтось раптом почне критикувати твою со­
рочку, ти сприймеш сказане на власний рахунок.
Адже ти відчуваєш, що вона в певний спосіб пов’я­
зана з тобою. Ти почнеш її захищати й захочеш від­
платити тією ж монетою людині, яка посміялася
з твоєї сорочки чи зневажливо про неї відгукнулася.
Але, з погляду логіки, ти просто вирішив одяг­
ти її сьогодні - і це все. До того ж, хто сказав, що
цей критик —експерт з одягу? Ну й, зрештою, сма­
ки у всіх різні, і це добре.
Якщо бажаєш уникнути висловлювань, що міс­
тять асі Ііо т іп е т , і не отримати їх на свою адре­
су,—дотримуйся безпечної емоційної відстані від
того, про що ви спілкуєтеся.
Завжди пам’ятай, що ти не зобов’язаний ніко­
му нічого доводити. Ти тут не для того, аби пере­
конувати когось, що маєш видатні розумові здіб­
ності чи почуття стилю.
Єдине, що слід довести, —це те, що ти приєм­
ний співрозмовник і з тобою гарно спілкуватися.

92
 Асі Ь ю т іп е т , або аргумент, спрямований на лю ди н у

Не зосереджуй усі свої зусилля тільки на тому, аби

увесь час бути правим, —так дуже легко втратити
контроль над емоціями та перейти до образ.
Важливо, що люди довіряють тобі. Важливо, що
ти створюєш приємну атмосферу для спілкування.
Якщо ти будеш про це пам’ятати, то зможеш
тримати безпечну емоційну дистанцію від чужих
слів. Навіть більше: навчишся не сприймати все
особисто та бути об’єктивнішим, а це дуже важ­
ливо.
У спілкуванні з людьми завжди існує вірогід­
ність конфлікту. Цього неможливо уникнути. Усі
ми походимо з різних середовищ і маємо різний
життєвий досвід.
Стовідсоткова згода в усьому неможлива, але
можна знайти розумний спосіб обходити гострі
кути. Звести напади асі Ь о т іп е т до мінімуму—го­
ловна складова цього способу.
Чи може бути продуктивним обговорення емі­
грації, якщо ти весь час намагаєшся комусь дове­
сти, що він не здатен спланувати бюджет?

93
Розділ 15

ТАКТИКА ВЕДЕННЯ СУПЕРЕЧКИ:

ПОШУК ІДЕАЛЬНОГО
РІШЕННЯ

Настав час поговорити про суперечки і про те,

як правильно захищати себе.
Ти вже знаєш, що кожна розмова може пе­
рейти в суперечку, а тому зараз ми розглянемо,
як правильно сперечатися й відстоювати свою
думку.
Якщо тебе заскочили зненацька і ти виявився
неготовий до нападу, опонентові буде дуже легко
пробити твою оборону. Якщо таке буде періодич­
но повторюватися, особливо прилюдно, приготуй­
ся до того, що повага до тебе стрімко падатиме,
а критики ставатиме дедалі більше.
Суперечки певною мірою базуються на обмані
та хибних аргументах, які за детальнішого роз­
гляду розсипаються.

94
 Тактика ведення суперечки: пош ук ідеальн ого рішення

Хибні аргументи ніколи не стосуються суті

справи. Люди, які їх використовують, не надто за­
глиблюються. Натомість вони намагаються зама­
скувати власну необізнаність чи мотиви за допо­
могою оманливих прийомів, які створюють ілюзію
того, що вони перемагають.
Саме тому важливо навчитися ідентифікува­
ти такі підступні прийоми, аби надалі їх уникати
та правильно на них відповідати.

Не шукай
ідеального рішення

Один із найбільш розповсюджених прийомів у су­

перечці, який тобі можуть спробувати нав’язати
інші, я називаю «пошуком ідеального рішення».
Усі твої аргументи відкидають, бо, на думку опо­
нента, те, що ти пропонуєш,-не ідеальне рішення.
Твій супротивник ігнорує те, що бувають «задо­
вільні рішення». Вони неідеальні, але цілком мо­
жуть бути практичними. Та закликаючи віднай­
ти ідеальне розв’язання проблеми, під гаслом «усе
або нічого» опонент намагається довести, що твоє
рішення —погане. Хоча насправді ти просто прак­
тична людина. Пошук ідеального рішення зазви­
чай приводить до нелогічних висновків, які не­
можливо реалізувати.

95
Р озділ 15

Ось приклад:

— Навіщо нам забороняти зброю в країні?

Злочинці й так знайдуть спосіб її дістати,
усупереч будь-яким законам.

Тут перекручено все так, ніби існує лиш е чор­

не й біле. Чи є альтернативне вирішення цієї про­
блеми? Звичайно. А ле ця людина припускає, що
є тільки два можливі варіанти.
Ще один приклад —банальне:

«Ч о м у я маю йти в душ ? Все одн о

за день чи два треба буде знову митися».

Знову класичний приклад заклику до ідеа­

лу. Тобто якщо вже митися—то один-єдиний раз
і то так, щоб після цього завжди бути чистим.
Це припущення повністю відкидає всі переваги,
які дає миття. Ми не можемо бути на 100% чисти­
ми чи на 100% брудними. Відмова приймати душ —
безглуздий висновок, єдина мета якого —наполяг­
ти на власній правоті.
Якщо йти за цією логікою, то висновки будуть
абсурдні, просто смішні. За тією ж схемою можна
довести, що не варто сьогодні їсти, адже завтра
доведеться робити це знову.
Такий прийом дуже дратує. Людина, що його
використовує, доходить безглуздих висновків, які

96
 Тактика ведення суперечки: пош ук ідеальн ого рішення

відсилають до якогось утопічного світу. Вона ігно­

рує все, що не вписується у її бачення бездоганно­
го. Уже нічого не здається їй достатньо хорошим.
Тому тобі нічого більше не лишається, як покину­
ти суперечку. Адже твій опонент здатен запере­
чити будь-що.
Такі суперечки дуже розчаровують, бо не вирі­
шують ніяких суттєвих питань і не наближають
до розв’язання проблеми. Адже опонент не про­
понує свого вирішення, він лише відкидає твоє,
а це зовсім не продуктивно.
Пошук ідеального рішення —прийом, досить
популярний серед людей, які самі не можуть за­
пропонувати прийнятного розв’язання пробле­
ми. Вони занадто зосереджені на пошуку єдино
правильної відповіді. А формально, якщо диви­
тися з точки зору ідеального рішення, вони ма­
ють рацію.
Метод, який ти пропонуєш, не ідеальний, і ти
не маєш відповіді на кожне їхнє питання. Тож,
формально, перемога за ними.
Ці лю ди точні, як годинник, що зупинився,
а тому показує правильний час двічі на день.

97
Розділ 16

ТАКТИКА ВЕДЕННЯ СУПЕРЕЧКИ:

ПОСІЙ ЗЕРНО СУМНІВУ

Це досить підступний метод, хоча він і здається

безневинним та ненав’язливим.
Сама лиш назва —«посій зерно сумніву» —ви­
кликає в уяві образ таємного агента, який рока­
ми вичікує, коли ж нарешті спрацює його хитрий
план. Цей агент уже загубився в натовпі й став
«своїм»... тому іноді важко помітити, що хтось за­
стосовує цей метод.
Суть методу така: опонент оцінює твій аргу­
мент, чіпляючись до найменших дрібниць і дета­
лей, але повністю ігнорує переваги. Це може бути
замасковано у форму безневинного питання, яке
тебе спантеличить.
Людина намагається підірвати твою впевне­
ність, що рішення, яке ти пропонуєш, правильне.
Вона сіє зерно сумніву щодо певних частин твого

98
 Тактика ведення суперечки: посій зерно сумніву

висловлювання або бодай однієї його частини...

і абсолютно не бере до уваги, що ця частина може
бути насправді несуттєвою.
На перший погляд, така тактика суперечки
видається найчеснішою з усіх тут представле­
них. Можливо, зауваження опонента щодо окре­
мих частин висловлювання навіть слушні. Однак
рано чи пізно метод виявляє себе —цього не уник­
неш, якщо весь час прискіпуєшся до найменших
дрібниць, що не стосуються суті проблеми. Часто
такі люди самі вигадують деталі, за які можна вхо­
питися —і піддати сумніву все.
Зараз я продемонструю прийом «посій зерно
сумніву» в дії, а допоможе мені в цьому один ві­
домий тривіальний випадок. Якось було склика­
но спеціальний комітет, щоб спроектувати атомну
станцію. Адже, ясна річ, це непросте завдання. Так
от, комітет засідав досить довго —але так і не за­
вершив проект. Причина —вони ніяк не могли дій­
ти згоди щодо дизайну стоянки для велосипедів...
тобто сарайчика неподалік від реактора, де стоя­
тимуть велосипеди.
Як то кажуть, «за деревами л іс у не видно».
Саме на це працюють люди, які прагнуть посі­
яти сумніви. Вони переконують тебе, що твоя
стоянка для велосипедів недосконала і її треба
обговорити, незважаючи на те, що врешті-решт
якась там стоянка зовсім не важлива для реалі­
зації задуму.

99
Розділ 16

Люди, які сіють сумніви, насправді не чують чи

не розуміють твоїх доказів. Справа тут не в аргумен­
тах чи логіці, головне їхнє прагнення—відчути смак
перемоги. Вони одразу ж хапаються за перше-ліпше,
в чому їм пощастило знайти недолік, і за допомо­
гою цього намагаються зруйнувати весь твій план.
Наприклад, ти пропонуєш нову систему гро­
мадського транспорту, основою якої будуть трам­
ваї. Звичайно, вони більше шумлять, ніж автобу­
си. Твій опонент не переймається статистичними
даними, які доводять, що трамваї прибутковіші,
ніж метро та автобуси. Аж ніяк його не обходить
і те, що у Південній Америці та Європі вже запро­
вадили схожу систему, і то досить успішно.
Усе вищ езгадане його не цікавить. Важли­
во лише одне: ти пропонуєш систему, яка його
не влаштовує. Цього достатньо, аби засипати тебе
своїми причіпками.
Що ж то за причіпки?

— Але вони такі негарні. Але вони так

шумлять, це буде порушувати громадський
спокій. Але...

Інакше кажучи, людині начхати на практичну

користь від такої ініціативи. Усе, що її цікавить, —
як би знайти варту уваги чи бодай позірну похиб­
ку в твоїй пропозиції. Єдина мета —змусити тебе
засумніватися.

100
 Тактика ведення суперечки: посій зерно сумніву

Якщо ти підозрюєш, що хтось намагається по­

сіяти зерно сумніву, —плати тією ж монетою. Звер­
нися до такого опонента прямо й попроси уточ­
нень. Пройди з ним крізь увесь процес і поясни,
чому ти гадаєш, що доцільно вчинити саме так,
а не інакше. Найважливіше - поцікався, чи справ­
ді він вважає ті деталі, про які говорив, важливи­
ми для кінцевого результату. Точнісінько так само
невинно, як він посіяв сумніви, ти можеш запита­
ти його думки.
Якщо ти відкрито поцікавишся цим, то спри­
чиниш захисну реакцію. Опоненту доведеться
виправдовувати свої недоречні причіпки, аби
здавалося, ніби в них був якийсь сенс. Немає ку­
меднішої ситуації, аніж коли людина відчайдуш­
но намагається обґрунтувати абсолю тно б ез­
підставний аргумент, та ще й не виставити себе
дурнем.
Усі ми знаємо, що аргументи повинні базувати­
ся на логічно обґрунтованих фактах. Отож, прямо
запитати когось про сумніви й попросити пояс­
нення —це виграшна стратегія. У дев’яти випад­
ках із десяти опонента буде загнано в глухий кут.
Тактику сумніву використовують для того, щоб
збити тебе зі шляху.
Однак дуже просто віддячити тим самим і вка­
зати на абсурдність висунутих звинувачень. Ти
побачиш, як твій опонент буде хапатися за соло­
минку.

101
Розділ 17

ТАКТИКА ВЕДЕННЯ СУПЕРЕЧКИ:

УТОЧНЮВАЛЬНІ ПИТАННЯ

Іноді ти маєш справу з людьми, основна мета

яких, здається,—сперечатися з тобою. Хоча в них
немає ні мотиву, ані причини тебе діймати. Скла­
дається таке враження, що для них саме твоє іс­
нування—уже достатня підстава.
Що б ти не сказав —у них на все знайдеться
саркастична відповідь. Жодне твоє висловлюван­
ня не уникне їхнього прискіпливого аналізу.
Коли натрапляєш на таку особу, найкращий
захист —закидати її уточню вальним и пи тан­
нями.
Заперечуючи те, що ти кажеш, опонент майже
завжди висуває власне припущення.

— Я дуже сумніваюся, що твоя розповідь

про Канаду правдива.

102
 Тактика ведення суперечки: уточню вальні питання

У таких заявах люди часто подають те, в чому

переконані, як доконаний факт.
Отже, якщо це факт, то його треба підкріпити
доказами, правда?
І тут у гру вступають твої уточнювальні питання.
Оскільки людина заявляє про щось як про факт,
то нехай доводить, що має рацію. Запитай, звідки
у неї така впевненість у власній правоті, які дока­
зи вона має. Змусь її пояснити свою позицію.
Що спонукає інших думати, що вони праві, а ти ні?

— Можеш сказати мені, у чому я неправий?

— Де ти таке вичитав?
— У якому році було надруковано це дослі­
дження?
— Цьому авторові справді можна довіряти?
— А чому ти вважаєш, ніби це суперечить
тому, що сказав я?
— Де і що саме я сказав не так?
— То чому я неправий?
— Я припустився якоїсь логічної помилки?

Якщо зробити все правильно, за допомогою са­

мих лише слів ти заженеш опонента на слизьке
і змусиш його визнати свою недостатню обізнаність.

— Ну, я не дуже пам'ятаю...

— Я не це хотів сказати...
— Ну так, це теж правда...

103
Розділ 17

Багато людей мають самовдоволений вигляд,

коли критикують погляди інших. Вони кидаються
такими словами, як «неточний», «неправильний»,
«абсурдний», «перебільш ений» чи «необгрунто­
ваний». Звичайно, інші мають право відстоювати
свої переконання. А ле й ти можеш віддячити їм —
так, щоб уже вони захищали свою позицію, а до­
поможуть тобі в цьому уточнювальні питання.
Побачиш, як швидко з їхніх облич зникне та са-
мовпевнена посмішка.
Хтось стверджує, що твоя позиція хибна? Зму­
шуй його пояснити, чому він так вважає, деталь­
но і з доказами. У такий спосіб ти завдаєш ударів,
але не б’єш безпосередньо по своєму опонентові.
Формулюй питання так, аби вони звучали досить
безневинно—ти просто цікавишся його думкою.
Постав перед опонентом завдання раціоналі­
зувати власне заперечення —і ти зможеш відпо­
відати на нього пункт за пунктом. Такий прийом
зіграє тобі на руку, бо ти зможеш детальніше по­
яснити свою позицію.
Суперечка —це не обов’язково щось погане.
Якщо правильно до неї підійти, вона допоможе
тобі засвідчити свою обізнаність і покаже опонен­
тові, що ти вмієш сперечатися з гідністю.
Тобі випала можливість довести свою точ­
ку зору в раціональний спосіб, коли до неї вини­
кли питання. Ти змарнуєш цю можливість, якщо
не усвідомиш, що не зобов’язаний перебирати

104
 Тактика ведення суперечки: уточню вальні питання

на себе тягар доведення —можна просто захища­

ти власну позицію.
Якщо х тось на тебе нападає без жодної
на те причини та доказів, то чинить так під впли­
вом емоцій. Недалекоглядні люди часто вислов­
люються на емоціях. Спочатку вони дозволяють
злості та невдоволенню взяти над ними г о р у -
і тільки згодом вмикається логіка. Такі люди не­
здатні обґрунтувати свою думку. Просто зараз
вони відчувають саме так —а це погане обґрун­
тування.
Таким чином, якщо ти керуватимешся логікою
в цій розмові, то матимеш вигляд досвідченішої
та розумнішої людини.
Завжди став уточнювальні питання. І той, хто
не може прийняти цей виклик, матиме дурний
вигляд.

105
Розділ 18

ТАКТИКА ВЕДЕННЯ СУПЕРЕЧКИ:

БИЙ ОПУДАЛО

Ця тактика може здатися тобі знайомою, можли­

во, ти навіть сам її використовував.
Вона називається «бий опудало». Суть прийому
така: ти максимально спрощуєш твердження опо­
нента, вказуючи на хиби в ньому,—а тоді напада­
єш на цю спрощену версію.
Отже, формально ти навіть не критикуєш пер­
вісне твердження, а лише його замасковану вер­
сію, насправді дуже віддалену від оригіналу.
Прийом спотворює висунуте твердження й пере­
творює його на нісенітницю.
Ось приклад:

— Я вважаю, нам слід заборонити викори­

стання зброї в нашій державі

106
 Тактика ведення суперечки: бий опудало

— То ти хочеш позбутися ножів, заборони­

ти заняття з самооборони та будь-які інші
засоби самозахисту? Це лише все погіршить!

Другий мовець повністю перекрутив слова пер­

шого та скерував суперечку до чогось геть про­
тилежного. Він створив опудало, яке уособлює
ще одного опонента чи аргумент у суперечці, але
насправді це лише ілюзія, сплетена з соломи. Фаль­
шивка. Примара, яку легко може звіяти вітром.
У другого співрозмовника були дві причини, що
спонукали його вдатися до цього прийому. Він
не розуміє суті проблеми, а тому не має підстав
суперечити. Усвідомлюючи це, він вигадує аргу­
мент, який легко зможе спростувати, і сподіваєть­
ся, що опонент не помітить підміни.
Прийом з опудалом дозволяє вкласти інший
сенс у наші слова, а потім їх висміяти.
Ось іще один приклад цієї тактики в дії.
Замість того, щоб перекручувати сказане, мож­
на просто його доповнити.

— Я підтримую заборону зброї в країні

— О, виходить, ти як Сталін. Ясно.

Звісно, що автор першого твердження не є при­

хильником Сталіна чи фашизму. Ані перший, ані
друге не мають навіть віддаленого стосунку до теми
заборони зброї. Опонент намагається дочепити ці

107
Розділ 18

слова до висловлювання, щоб дискредитувати іншого

та перетворити на легку мішень. Усі погляди людини
зводяться до чогось негідного й вартого осуду. Біль­
шість людей сприймуть за образу якщо їх порівняють
зі Сталіним чи фашистами, але не це тема розмови.
Звичайно, тут не обійшлося без емоцій, і ар­
гумент, вочевидь, не логічний. Це приклад дуже
крихкого опудала, тому тобі буде неважко вияви­
ти його й назвати речі своїми іменами.
На щастя, прийоми в стилі опудала завжди лег­
ко викрити та відбити.
Якщо ти не певен, що маєш справу саме з ним,
запитай себе: що насправді я хотів сказати? Чи
справді мої слова означають те, що приписує мені
співрозмовник?
Якщо в ід п о в ід ь -«н і», ти сміливо можеш ви­
крити спробу маніпуляції, спотворення та пере­
кручування твоїх слів. І найважливіше: дай ін­
шим знати, що вони вдаються до підміни фактів,
бо не можуть сперечатися нарівні з тобою.
Нас дратує опудало, бо це дуже заяложений
прийом. Зайди на Р асеЬ оок -і ти побачиш його
в найрізноманітніших виявах.
Пам’ятай, цей прийом використовується з єди­
ною метою —показати, що ти негідник. Для цього
інші люди здатні обманювати й виставляти в хибно­
му світлі твої погляди—адже так простіше критику­
вати. Вони не замислюються над темою суперечки,
їхня ц іл ь-ц е ти. Не бійся перейти у прямий наступ.

108
ПІСЛЯМОВА

Багато років Кайл був джерелом моїх неприєм­

ностей, і я палко прагнув його позбутися. Мож­
на бути готовим до війни, але як би ретельно ти
не готувався - не завжди вдається прорахува­
ти всі можливі битви... а надто коли йдеться про
особисте.
Однак уміння впоратися з кимось таким, як він,
дуже корисне. Нам доводилося спілкуватися че­
рез спільних друзів, та врешті це ж не було край­
ньою необхідністю.
А що як тобі трапиться такий начальник, ко­
лега чи теща? Як витримати спілкування з ними
і здобути їхню прихильність?
І найважливіше-як уникнути неприємних си­
туацій, захистити себе та здобути належну повагу?
Я сподіваюся, що ти навчився цього та багато
чого іншого з цієї книжки.

109
П іслямова

Зізнаюся, що на ниніш ньом у етапі життя

я можу вважати Кайла своїм найкращим другом,
але не в цьому головне досягнення. Річ у тім, що
раніше я щодня витріщався на зачинені двері.
Здавалося, що вони зроблені з титану чи гарто­
ваної сталі. Крізь ці двері було дуже важко пройти.
Тактики спілкування стали відмичками, які
я використовував, щоб потрапити в потрібні две­
рі та впустити дружбу й добрі стосунки з іншими.
Іноді більше нічого й не потрібно: ти отримуєш
шанс —і це вже добре. А критики є навіть у Тома
Генкса (чи будь-якої іншої кінозірки, що тобі по­
добається)—тож просто робімо те, на що здатні,
якнайкраще.

Завжди твій,
Патрік Кінґ
Експерт у галузі комунікації
умумшРатскКіпдСопзиШпд.сот

110
P .S.

Якщо тобі сподобалася книжка —не соромся, на­

пиши відгук, залиш свій коментар, або зроби й те,
і те! Я страшенно люблю читати відгуки, а комен­
тарі—це джерело життєвої наснаги на Kindle. Тому
я завжди на них чекаю й дуже ціную.
Ш ПАРГАЛКА

Розділ 1. Роби компліменти вишукано

Більшість людей не знають, як відповісти на по­

х в а лу чи комплімент, том у роблять це дуже
н е згр а б н о . Н айкращ а р еакц ія на к о м п л і­
м ен т—це віддати йому належне або похвалити
людину, що його зробила, у відповідь.

Розділ 2. Наголошуй на яскравих

моментах у спілкуванні

У будь-якій розмові можна виокремити найяскра­

віший момент. Запам’ятай його та придумай,
у який спосіб використати в розмові на іншу
тему. Таким чи ном ти зможеш пожвавити

113
Ш паргалка

спілкування чи розсмішити співрозмовника і ма­

тимеш вигляд розумної та дотепної людини.

Розділ 3. Твоя секретна зброя —

переривання

На відміну від звичайного, вміле переривання

співрозмовника дає позитивний ефект. Цей при­
йом допоможе тобі краще пізнати людину та на­
лагодити глибший зв’язок.

Розділ 4. Говори мовою співрозмовника

Дізнайся якомога більше про те, звідки твій спів­

розмовник. Говори тією самою мовою, що й він,
і віднайди його зону комфорту. Це зробить тебе
довіреною і близькою людиною в очах співроз­
мовника.

Розділ 5. Як засвідчити повагу

Поваги заслуговую ть не всі, але всі прагнуть.

Найкращий спосіб її домогтися —це не вимагати,

114
 Ш паргалка

а просити про щось. Впевнися, що маєш вагому

причину, перш ніж звернутися до когось із про­
ханням. Так це не буде здаватися нав’язуванням.

Розділ 6. Дотримуйся правила двох

секунд

Людям подобається, коли їх слухають і цінують.

Хай як уважно ти стежив за мовою співрозмов­
ника —він цього не відчує, якщо ти заговориш
одразу після його розповіді. Це буде нешанобли­
во, тому зроби паузу на дві секунди, щоб людина
розуміла—ти обмірковуєш її слова.

Розділ 7. Найкращий спосіб підготуватися

до розмови

Спілкування —це тіло, а соціальні й розмовні на­

ви чк и —м’язи, які його рухають. Щоб досягти
оптимального результату, ти маєш потренувати­
ся перед стартом. Найкращий спосіб це зробити —
читати фрагменти текстів уголос, перебільшено
виразно передаючи всі емоції та голоси.

115
Ш п ар галк а

Розділ 8. Сплануй початок і кінець

розмови

Багато лю д ей заводять розмову, спираю чись

на сценарії чи нотатки. Це заважає розмові віль­
но розвиватися й перетворює такого співрозмов­
ника на робота. Готуй лиш е початок та завершен­
ня розмови, а все решта має бути експромтом.

Розділ 9. Як правильно ухилятися

та тримати удар

З кожного коли-небудь сміялися. Іноді такі кпини

є проявом прихильності та ознакою дружби. Най­
кращий спосіб захиститися від жартів —перебіль­
шити їх удесятеро й довести, що ти можеш пере­
вести один жарт в інший, іще кумедніший.

Розділ 10. У кожного є родзинка

Усі лю ди вірять, що вони унікальні, але зазви­

чай важко відразу виявити, в чом у ця ун ік а ль­
ність. Якщо ти вкажеш комусь на його відмінну
рису, людина відчує себе особливою. Тебе будуть
за це любити, вважати уважним і проникливим.

116
 Ш паргалка

Розділ 11. Гум ор—твій помічник

Жарти на буденні теми —це такі жарти, що дозво­

ляють подивитися на щось дуже звичне під зов­
сім іншим кутом.

Розділ 12. 2:1 —Питання: Розповідь

Не дозволяй іншим говорити весь час про себе,

це щонайменше нудно. Щоб обидва співрозмов­
ники отримували задоволення від розмови, слід
дотрим уватися співвіднош ення 2:1 —питання
до співрозмовника: твоя власна розповідь.

Розділ 13. Ніколи не починай сміятися

першим

Багато людей поспішно сміються з власних жар­

тів, не усвідомлюючи, якої шкоди це завдає їх ­
ньом у соціальном у життю. Якщо не починати
сміятися з власних жартів першим, а натомість
спостерігати за реакцією інших,—можна зрозумі­
ти, як твої жарти сприймає оточення. Так ти кра­
ще оціниш власні можливості.

117
Ш паргалка

Розділ 14. Асі Ьошіпеш, або аргумент,

спрямований проти людини

Асі Ьошіпеш —це напад, головна мета якого —по­

цілити тебе особисто, і він аж ніяк не стосується
теми обговорення. Людина, яка послуговується
таким прийомом, сподівається відволікти увагу
від того, що їй бракує знань про предмет обгово­
рення, за рахунок емоційного подразника.

Розділ 15. Тактика ведення суперечки:

пошук ідеального рішення

Пошук ідеального рішення—це тактика, яка допо­

магає отримати формальну перемогу в суперечці.
Її м ета—довести, що вирішення проблеми, яке за­
пропонував опонент, хибне, оскільки не дає мож­
ливості позбутися геть усіх проблем.

Розділ 16. Тактика ведення суперечки:

посій зерно сумніву

Посій зерно с ум н ів у—це тактика, що здаєть­

ся безневинною, але насправді її завдання —пі­
дірвати впевненість опонента. Це коли хтось

118
 Ш паргалка

прискіпується до найдрібніших (і часто несут­

тєвих) деталей у твоєму твердженні й виставляє
все так, ніби твоя позиція зовсім необгрунтована.

Розділ 17. Тактика ведення суперечки:

уточнювальні питання

Раджу тобі застосовувати уточнювальні питання,

щоб виграти суперечку. Якщо опонент запере­
чує твої твердження, варто просто запитати його,
у чому причина цього, а також поставити кілька
уточнювальних питань. Факти —це головне, а най­
частіше таким опонентам їх бракує.

Розділ 18. Тактика ведення суперечки: бий

опудало

Опудало —термін, який ми використовуємо на по­

значення примарного, підставного аргумента
в суперечці. Користуючись цією тактикою, твій
опонент підміняє висновок із твого твердження,
а саме твердження виставляє в спотвореному ви­
гляді.

119
Для нотаток
Для нотаток
Для нотаток
Для нотаток
нотаток
Книголав —українське видавництво, що пра­
цює з найкращою сучасною літературою і ство­
рює нові можливості для читачів та авторів. Нам
не байдуже, що ти будеш читати, саме тому ми
ретельно добираємо світові бестселери та тіль­
ки найкрутіші новинки. У наших книжках —усе
те, чим світ живе сьогодні й про що говоритиме
завтра. Ми робимо книжку модною і доступною,
бо прагнемо, щоб розумних людей ставало деда­
лі більше, і хочемо, щоб вони вміли мріяти та уяв­
ляти нові світи.

Ми усіляко заохочуємо читання —воно має бути

модним і вічним, як рок-н-рол та джаз. Бо ж на­
ція, що читає, завжди перемагає!

4р книголав
Популярне видання

Патрік Кінґ
СТРАТЕГІЇ І ТАКТИКИ СПІЛКУВАННЯ,
або Як знайти спільну мову з кожним

Переклад Маріанни Восковнюк

Літературне редагування Оксани Плаксій
Коректура Дарини Важинської
Дизайн обкладинки стронґовського
Верстка Андрія Репенка
Випусковий редактор Жанна Капшук
Відповідальна за випуск Ірина Краснокутська

Підписано до друку 10.10.2017

Формат 70x90/32. Ум. друк. арк. 4,68
Додатковий наклад 2000 пр. Зам. №27/11

ТОВ «КНИГОЛАВ»
вул. Кирилівська, 23, м. Київ, 04080
Свідоцтво ДК № 5188 від 25.08.2016 р.
knigolove.com.ua
www.facebook.com/knigolove
e-mail: sayhello@knigolove.com.ua

Надруковано у ПП «Юнісофт». 61036, м. Харків,

вул. Морозова, 13 б. Свідоцтво ДК №3461 від 14.04.2009 р.
www.unisoft.ua
Книжка, і
але продумані
практики
ІЗ ІЛ п р о в ід н о г о експерта
в галузі комунікацій
Патріка Кінґа допоможуть
порозумітися з друзями
Б І К *3 заприязнитися
з новими людьми,
уникнути незручних ситуацій
і захиститися
упередженої критики.

А завдяки яскравим,
дотепним прикладам
та реальним історіям
стане щЩчудовим
співрозмовником
і практичним

Приємного спілкування!