МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БУДІВНИЦТВА І

АРХІТЕКТУРИ

Розрахунок і конструювання
балкової клітки
Методичні вказівки
до виконання розрахунково-графічної роботи
з дисципліни «Конструкції будівель і споруд» розділу:
«Металеві конструкції»
студентами напряму підготовки 6.060102 - «Архітектура»
спеціальностей "архітектура будівель і споруд" (АБС),
"містобудування" (МБ), "дизайн архітектурного середовища"
(ДАС)

Київ 2009
УДК 624.014.2
П 48

Укладачі: Т.О. Клюшниченко, ст. викладач

Д.В. Михайловський, ст. викладач
М.С. Коваленко, асистент
О.П. Корнійчук, асистент

Рецензент: В.О. Володимирський, канд. техн. наук, доцент

Відповідальний за випуск С.І. Білик, доктор техн. наук, доцент

Затверджено на засіданні кафедри металевих та дерев’яних

конструкцій, протокол № 13 від 30.06.2009 року

Видається в авторській редакції.

Розрахунок і конструювання балкової клітки: Методичні вказівки до

П 48 виконання розрахунково-графічної роботи / Уклад.:
Т.О. Клюшниченко, Д.В. Михайловський, М.С. Коваленко,
О.П. Корнійчук, – К: КНУБА, 2009 – __ с.

Розглянута методологія виконання розрахунково-графічної роботи

для напряму підготовки 6.060102 - «Архітектура». Встановлені мета,
задачі та зміст розділів розрахунково-графічної роботи.
Наведена необхідна навчальна, методологічна й нормативна
література.

Призначено для студентів напряму підготовки 6.060102 -

«Архітектура» для практичного використання при виконанні
розрахунково-графічної роботи.

©КНУБА, 2009
 Загальні положення
Розділ «Металеві конструкції» займає одне з провідних положень серед
розділів дисципліни «Конструкції будівель і споруд» При вивченні
дисципліни використовуються знання студентів, набуті при вивченні
передуючих дисциплін: опору матеріалів, будівельної механіки,
матеріалознавства тощо.
Мета дисципліни – ознайомити майбутніх фахівців з досягненнями в
галузі сучасних металевих конструкцій, зокрема, легких металевих
конструкцій, покриттів великих прольотів. Надати основи системного
підходу до створення будівельних конструкцій. Відобразити способи
забезпечення надійності конструкцій при розрахунку за граничними станами.
Завдання дисципліни – дати знання щодо проектування металевих
будівельних конструкцій і вибору ефективного рішення.

Короткі вказівки з виконання розрахунково-графічної роботи

Розрахунково-графічна робота передбачає проектування металевої
балкової клітки промислової будівлі і пов'язана з проектуванням сталевих
будівельних конструкцій. Виконавши цю роботу, студенти засвоюють
основні правила компонування схем балкових кліток промислових будинків,
принципи проектування і розрахунку металевих прокатних балок і колон.
Проектування балочної клітки починається зі складання нормальної
схеми розташування балок настилу та головних балок.
Розрахунково-пояснювальна записка повинна містити:
1. Завдання на виконання роботи;
2. Маркувальну схему площадки;
3. Схему конструкції підлоги і таблицю збору навантажень;
4. Розрахункові схеми і розрахунки балок настилу та головних
балок;
5. Розрахункову схему і розрахунок центрально-стиснутої колони;
6. Список використаних джерел.
Обсяг пояснювальної записки становить 12-15 сторінок формату А4.
Графічна частина роботи повинна містити стадію КМ, яка включає
розробку компонувальних схем (тобто схем розташування всіх відправних
елементів, з яких складається конструкція) і монтажних вузлів:
1. План, поперечний та поздовжній розрізи робочої площадки із
маркуванням несучих елементів конструкції;
2. Вузол з'єднання балки настилу з головною балкою;
3. Вузол спирання головної балки на колону;
4. Вузол бази колони;
5. Відомість елементів балочної клітки;
Обсяг графічної частини становить один аркуш формату А3.
 1. Розрахунок елементів балкової клітки
Балка це елемент, що працює на згинання. До балок відносимо всі
елементи, суцільного перерізу прольотом L ≤ 20 м .
Система перехресних балок перекриття називається балковою кліткою.
Для робочих площадок застосовуються нормальні або ускладненні типи
балочної клітки (рис. 1 та 2).
В балочних клітках нормального типу існує два типи балок – головні
(ГБ) і балки настилу(БН). Перші проектуються прокатними за ГОСТ 26020-
83 (додаток 5 табл.13) та спираються на колони з прокатних двотаврів за
ГОСТ 26020-83 (додаток 5 табл.13), другі – проектуються прокатними за
ГОСТ 8239-89 (додаток 5 табл. 14) або ГОСТ 26020-83 (додаток 5 табл.13) та
спираються на головні (рис. 1). Відстань між балками настилу (крок a )
залежить від типу настилу. При застосуванні металевого настилу з плоского
або рифленого листа крок a приймається від 0.6 до 1.2 м, а в випадку
залізобетонного настилу – 1.5–3.0 м.
При використанні ускладненого типу балкової клітки є три системи
балок – головні (ГБ), допоміжні (ДБ) та балки настилу (БН) (рис.2). Крок
допоміжних балок рекомендується встановлювати від 2.5 до 5.0 м в
залежності від прольоту та кроку головних балок. Крок балок настилу
встановлюється також за вказівками для нормального типу балкової клітки.

а
0,5а
0,5а
l

0,5а
l

а
0,5а

L L

Рис. 1 Рис. 2

Перед розрахунком будь яких конструкцій слід виконати збір

навантажень, який прийнято виконувати в табличній формі (табл. 1).
 Таблиця 1
2
Визначення навантаження на 1м перекриття
Експлуа-
Характе- Коефіцієнт Коефіцієнт Граничне
таційне
ристичне надійності надійності розрахунко-
розрахунко-
значення за експлуа- за ве значення
ве значення
Складові навантаження наванта- таційним граничним наванта-
наванта-
ження наванта- наванта- ження
ження
кН женням женням кН
кН
м2 γ fe γ fm м2
м2
1 2 3 4 5 6

В таблиці 1 для постійного навантаження виконується розрахунок

власної ваги конструкції покриття (перекриття) балочної клітки. Спочатку
визначається характеристичне значення навантаження, розподіленого на 1м2
за формулою:
g = ρ ⋅t (1)
де g – характеристичне значення навантаження;
ρ – густина відповідного шару покриття (див. додаток 2, табл. 8);
t – товщина відповідного шару покриття.
Значення експлуатаційного розрахункового навантаження визначаються
за формулою:
ge = g ⋅ γ fe (2)
де γ fe – коефіцієнт надійності за експлуатаційним навантаженням,
приймається за п.5.2. [1].
Значення граничного розрахункового навантаження визначаються за
формулою:
g m = g ⋅ γ fm (3)
де γ fm – коефіцієнт надійності за граничним розрахунковим
навантаженням, приймається за додатком 2, табл. 8 для постійного
навантаження, та за додатком 2, табл. 9 для корисного навантаження від
устаткування, людей, складованих матеріалів і виробів.
Знаходимо середній коефіцієнт надійності за експлуатаційним
навантаженням за формулою:
g m + pm
γ Σfe = (4)
g e + pe

1.1. Розрахунок настилу

Поверх балок балкової клітки влаштовують настил. Існують три основні
типи настилу за матеріалом, з якого він виготовляється: залізобетонний,
металевий та дерев’яний.
Плоский настил з металевого листа розташовують на полках балок та
приварюють до них. Товщина настилу частіше за все призначається в
залежності від граничного прогину, тому розрахунок настилу ведеться за
експлуатаційним розрахунковим навантаженням (ІІ група граничних станів).
Для металевого настилу застосовують плоскі листи товщиною від 6 до
14 мм та рифлені товщиною – 6 …10 мм. Настил працює на згин та осьовий
розтяг, як пружна висяча конструкція.
При навантаженнях, що не перевищують 50 кН/м2, міцність настилу, як
правило, завжди забезпечується та його треба розраховувати за жорсткістю.
Для обчислення необхідної товщини настилу чи найбільшого його
прольоту використовують рівняння С. П. Тимошенка- А. Л. Телояна:
l 4n0  72 E 
= 1 + 
( )
(5)
δ 16  1 − v 2
⋅ q n 4

 e 0 

де n0 = l( f) u
– граничне відношення прольоту настилу до його прогину,
приймають n0 = 150 за додаток 7, табл. 15;
v – коефіцієнт Пуассона, для сталі – v = 0.3 ;
E – модуль пружності матеріалу настилу, для сталі E = 2.06 ⋅ 105 МПа ;
qe – експлуатаційне розрахункове навантаження на настил;
l – прольот робочого настилу;
δ – товщина робочого настилу.
Значення товщини робочого сталевого настилу δ також можна
прийняти за таблицею 2.
При застосуванні монолітного залізобетонного настилу його товщину
можна приймати за даними таблиці 3.
Таблиця 2
Товщина сталевого настилу, мм
Експлуатаційне розрахункове Крок балок настилу, м
тимчасове навантаження, кН/м2 0.6 0.8 1.0 1.2 1.4 1.6
10...15 6 6 8 10 12 12
16...20 6 8 10 12 14 14
21...25 6 8 10 12 14 –
26...30 8 10 12 14 – –
31...35 8 10 14 14 – –
Таблиця 3
Товщина залізобетонного настилу, мм
Експлуатаційне Крок балок настилу, м
розрахункове
тимчасове
навантаження, 1.5 1.75 2.0 2.25 2.5 3.0
кН/м2
10...15 80 80…90 90…100 100…110 110…120 140…150
16...20 90 90…100 100…110 110…120 120…130 150…160
21...25 100 100…110 110…120 120…130 140…150 160…170
26...30 110 110…120 120…130 140…150 150…160 170…180
31...35 120 120…130 140…150 150…160 160…170 180…190
 Приклад 1

Запроектувати конструкції балкової клітки робочої площадки.

Вихідні дані: Прольот головної балки ГБ-1 L=10м, прольот балки
настилу БН-1 l1=5м, прольот балки настилу БН-2 l2=7м, висота від підлоги
до низу конструкцій перекриття h=4м, характеристичне значення рівномірно
розподіленого тимчасового навантаження p = 10 кH/м 2 , крок балок настилу
a =1м, відмітка верху фундаменту – 0,150.

2
l =7м

l =7м
1 1
l =5м

l =5м
2

Рис. 3
Приклад 1.1. Визначити навантаження на 1м2 сталевої балкової клітки
промислової будівлі коефіцієнт надійності за відповідальністю γ n = 0,95 .
Склад перекриття приймаємо у відповідності до завдання. Характеристичне
значення навантаження від постійних навантажень приймаємо за додатком 3,
табл.10.
Крок балок настилу визначаємо за завданням.
Товщину сталевого настилу призначаємо в залежності від
експлуатаційного розрахункового тимчасового навантаження та кроку балок
настилу.
 Таблиця 4
2
Визначення навантажень на 1м перекриття
Коефіцієнт Експлуа-
Характе- Коефіцієнт Граничне
надійності таційне
ристичне надійності розрахунко-
за розрахунко-
значення за ве значення
експлуата- ве значення
Складові навантаження наванта- граничним наванта-
ційним наванта-
ження наванта- ження
наванта- ження
кН женням кН
женням кН
м2 γ fe γ fm м2
м2
І Постійні навантаження
1. Асфальтобетон
/ t = 30 мм; ρ = 1900кг / м3 / 0,56 1 0,56 1,3 0,73
1 ⋅1 ⋅ 0, 03 ⋅1900 ⋅ 9,8 ⋅10 −3
2. Підстилаючий шар бетону
/ t = 100 мм; ρ = 2000кг / м 3 / 1,96 1 1,96 1,3 2,55
1 ⋅1 ⋅ 0,1 ⋅ 2000 ⋅ 9,8 ⋅10−3
3. Робочий настил
/ t = 8 мм; ρ = 7850кг / м3 / 0,62 1 0,62 1,05 0,65
1 ⋅1 ⋅ 0, 008 ⋅ 7850 ⋅ 9,8 ⋅ 10−3
Всього від постійних
g = 3,14 g е = 3,14 g m = 3,93
навантажень
ІІ Тимчасове навантаження p = 10 1 pe = 10 1,2 pm = 12

Разом
(g е + pe ) (g m + pm )
= 13,14 = 15,93

Разом з врахуванням коеф. (g е + pe ) γ n (g m + pm ) γ n

надійності за відповідальністю = 12, 48 = 15,13
γ n = 0,95 /п.4.7. [1] /
g + pm 15,93
γ Σfe = m = = 1, 21
g e + pe 13,14

1.2. Розрахунок балок настилу

Для розрахунку балок настилу необхідно знайти погонні експлуатаційне
розрахункове навантаження та граничне розрахункове навантаження:
qe = ( g e + pe ) ⋅ γ n ⋅ а + g вв ⋅ γ fe (6)
qm = ( g m + pm ) ⋅ γ n ⋅ а + g вв ⋅ γ fm (7)
де ( g e + pe ) ⋅ γ n та ( g m + pm ) ⋅ γ n – експлуатаційне та граничне
розрахункові навантаження з врахуванням коефіцієнт надійності за
відповідальністю в кН/м2 (прийняті за таблицею визначення навантажень на
1м2 перекриття);
γ fe – коефіцієнт надійності за експлуатаційним навантаженням
(приймається за п5.2 [1]);
 γ fm – коефіцієнти надійності за граничним навантаженнями
(приймаються за додатком 2, табл.8, табл.9 );
a – крок балок настилу, м;
gвв – характеристичне значення навантаження від власної ваги балки
настилу, попередньо приймають в межах 0.3...0.5 кН/м.
Балки настилу розраховуємо як одно прольотні розрізні.
Максимальні значення згинального моменту та поперечної сили для
експлуатаційного та граничного розрахункових навантажень отримаємо за
формулами:
qe ⋅ l 2
M e,max = ; (8)
8
qm ⋅ l 2
M m,max = ; (9)
8
q ⋅l
Qe ,max = e (10)
2
q ⋅l
Qm,max = m (11)
2
де l - прольот балки настилу;
qe , qm - відповідно експлуатаційне та граничне розрахункове
навантаження.

l l

Рис. 4
Міцність балок настилу за I групою граничних станів перевіряється за
формулою:
M
σ = m , max ≤ Ryγ c (12)
c1 ⋅ W
 З цієї формули визначаємо необхідний момент опору (з врахуванням
пластичної роботи сталі – див. /п.5.18*, [3] / – c1 = 1.12 ):
M m, max
Wn ,min = (13)
c1 ⋅ Ry ⋅ γ c
де c1 – коефіцієнт, який враховує розвиток пластичних деформацій і
визначається у відповідності до /п.5.18* [3]/. Попередньо приймаємо c1 = 1,12
з подальшим уточненням.
Ry – розрахунковий опір сталі для балок настилу (додаток 4, табл.11);
γ c – коефіцієнт умов роботи, (додаток 5, табл.12).
За отриманим значенням необхідного моменту опору підбираємо за
сортаментом (додаток 6, табл.13, табл.14) найближчий більший профіль.
Виконуємо перевірку на зріз за максимальними дотичними
напруженнями:
Qm,max
τ= ≤ Rsγ c (14)
hwtw
де hw і tw – висота і товщина стінки балки настилу;
Rs = 0.58Ry – розрахунковий опір сталі на зсув /т.1* [3]/
Якщо ця умова не виконується, збільшують номер профілю і
повторюють перевірки міцності.
Після цього необхідно виконати перевірку жорсткості балки (розрахунок
за ІІ групою граничних станів).
f 5 M e ,max ⋅ l  f 
= ≤  (15)
l 48 E ⋅ I x  l u
f
в якій - відносний прогин балки настилу;
l
M e ,max – максимальний момент в балці від експлуатаційного
розрахункового навантаження;
E – модуль пружності, для сталі – E = 2.06 × 105 МПа ;
 f 
  – граничний відносний прогин балок приймається за додатком 7;
 l u
I x – момент інерції перерізу балки настилу брутто.
Якщо отриманий відносний прогин балки буде більший за граничний,
необхідно збільшити номер двотавра та заново провести перевірку.

Приклад 2

Розрахунок балки настилу БН-1

Прольот балки настилу БН-1 l1=5м, крок балок а = 1м , g в.в ; 0, 4кН / м .
Визначення погонного навантаження на балку настилу БН-1:
qe = ( g e + pe ) ⋅ γ n ⋅ а + g вв ⋅ γ fe = 12,48 ⋅ 1,0 + 0,4 ⋅ 1,0 = 12,88кН / м ,
 qm = ( g m + pm ) ⋅ γ n ⋅ а + g вв ⋅ γ fm = 15,13 ⋅ 1,0 + 0,4 ⋅ 1,05 = 15,55кН / м .
l
Граничний прогин для балок fu = (додаток 7, табл.15)
200
Підбір перерізу балки:
Максимальні згинальні моменти:
qе ⋅ l12 12,88 ⋅ 52 qm ⋅ l12 15,55 ⋅ 52
Mе = = = 40, 25кН ⋅ м Mm = = = 48,59кН ⋅ м
8 8 8 8
Максимальна перерізуюча сила
qe ⋅ l1 12,88 ⋅ 5 qm ⋅ l1 15,55 ⋅ 5
Qe = = = 32, 2 кН Qm = = = 38,88 кН
2 2 2 2

Розрахункова схема та внутрішні зусилля балки БН-1

l =5м l =5м

Рис.5
Необхідний момент опору з врахуванням розвитку пластичних деформацій:
Мm
Wn ,min =
с1 ⋅ Ry ⋅ γ c
де: c1 = 1,12 ; Ry = 240 МПа (С255 при t = 4 ÷ 20 мм ); γ с = 1,1 за додатком 5
48,59 ⋅102
Wn ,min = −1
= 164,3см3
1,12 ⋅ 240 ⋅1,1⋅10
Необхідний момент інерції перерізу:
5 M e ⋅ l1  l 
I x ,n = ⋅ ⋅ 
48 E  f u
5 40, 25 ⋅102 ⋅ 5 ⋅10 2
I x ,n = ⋅ −1
⋅ 200 = 2035см 4
48 2, 06 ⋅10 ⋅10
5
Беремо двотавр № 22 з такими геометричними характеристиками:
I x = 2550 см 4 > I min = 2035см 4
Wх = 232 см3 > Wmin = 164,3см3
А = 30, 6 см 2
h = 220 мм
b = 110 мм
t f = 8, 7 мм
tw = 5, 4 мм
m = 24 кг / м < g в.в ; 0, 4кН / м

Перевіряємо дотичні напруження в перерізі

балки на опорі:

Qm 38,88 ⋅10−3
τ= ; τ= = 32, 73МПа < 0, 58 ⋅ 240 ⋅1,1 = 153 МПа
tw ⋅ h 0, 0054 ⋅ 0, 22
Таким чином, міцність і жорсткість балки забезпечена.

Розрахунок балки настилу БН-2

Прольот балки настилу БН-2 l2=7м, крок балок а = 1м , g в.в ; 0, 4кН / м
Визначення погонного навантаження на балку настилу БН-2:
qe = ( g e + pe ) ⋅ γ n ⋅ а + g вв ⋅ γ fe = 12,48 ⋅ 1,0 + 0,4 ⋅ 1,0 = 12,88кН / м ,
qm = ( g m + pm ) ⋅ γ n ⋅ а + g вв ⋅ γ fm = 15,13 ⋅ 1,0 + 0,4 ⋅ 1,05 = 15,55кН / м .
l
Граничний прогин для балок fu = (додаток 7, табл.15)
250
Підбір перерізу балки:
Максимальний згинальний момент
qe ⋅ l22 12,88 ⋅ 7 2 qm ⋅ l22 15,55 ⋅ 7 2
Me = = = 78,89кН ⋅ м Mm = = = 95, 24кН ⋅ м
8 8 8 8
Максимальна перерізуюча сила
qe ⋅ l2 12,88 ⋅ 7 qm ⋅ l2 15, 55 ⋅ 7
Qe = = = 45, 08кН Qm = = = 54, 43кН
2 2 2 2
Необхідний момент опору з врахуванням розвитку пластичних деформацій:
Мm
Wn ,min =
с1 ⋅ Ry ⋅ γ c
де: c1 = 1,12 ; Ry = 240 МПа (С255 при t = 4 ÷ 20 мм ); γ с = 1,1 за додатком 5.
95, 24 ⋅102
Wn ,min = −1
= 322,1см3
1,12 ⋅ 240 ⋅1,1⋅10
Необхідний момент інерції перерізу:
5 M e ⋅ l2 l  5 78,89 ⋅102 ⋅ 7 ⋅102
I x ,n = ⋅ ⋅  I x ,n = ⋅ ⋅ 250 = 6981,1см 4
48 E  f u 48 2, 06 ⋅105 ⋅10−1
 Розрахункова схема та внутрішні зусилля балки

l =7м l =7м

Рис.6
Беремо двотавр № 30 з такими геометричними характеристиками:

I x = 7080 см 4 > I min = 6981,1см 4

Wх = 472 см3 > Wmin = 322,1 см3
А = 46,5 см 2
h = 300 мм
b = 135 мм
t f = 10, 2 мм
tw = 6,5 мм
m = 36,5 кг / м < g в.в ; 0, 4кН / м

Перевіряємо дотичні напруження в перерізі балки на опорі:

Qm 54, 43 ⋅10−3
τ= ; τ= = 27,91МПа < 0,58 ⋅ 240 ⋅1,1 = 153 МПа
tw ⋅ h 0, 0065 ⋅ 0,3
Таким чином, міцність і жорсткість балки забезпечена.

1.3. Розрахунок головної балки

Розрахункова схема головної балки встановлюється в відповідності до
обраного типу балочної клітки.
Розраховуємо балку ГБ як одно прольотну розрізну.
На головну балку передається навантаження від допоміжних балок або
балок настилу у вигляді зосереджених сил, кожна з яких дорівнює двом
опорним реакціями допоміжної балки або балок настилу відповідно. (рис. 2)
Для нормальної балочної клітки розрахункова схема буде у вигляді
балки на двох шарнірних опорах, завантаженої зосередженими силами в
місцях примикання балок настилу. (рис.1) Зосереджені сили від граничного
розрахункового навантаження визначаються за формулою:
 −1 −2
Fm = QmБН,max + QmБН,max + g ввГБ ⋅ γ fm (16)
БН −1 БН − 2
де Q m ,max, Q m ,max максимальна поперечна сила (опорні реакції) від
граничного розрахункового навантаження балок настилу БН-1 та БН-2
відповідно; g ввГБ – власна вага головної балки, попередньо можна приймати в
межах 5% від навантаження на неї.
g ввГБ = 0.05 ⋅ ( QeБН
,max + Qe ,max )
−1 БН − 2
(17)
Зосереджені сили від експлуатаційного розрахункового навантаження
визначаються за формулою:
F
Fe = Σm (18)
γ fe
де γ Σfe – середній коефіцієнт надійності за експлуатаційним
навантаженням.
Для спрощення розрахункової схеми – приведемо навантаження від
зосереджених сил до рівномірно розподіленого по прольоту головної балки:
Fe
,e =
ГБ
qекв (19)
a
Fm
,m =
ГБ
qекв (20)
a
Остаточно розрахункова схема представлена на рис. 7
Подальший розрахунок виконується в послідовності, анологічній
розрахунку БН.

Рис. 7
 Приклад 3

Розрахунок головної балки ГБ-1

Довжина головної балки ГБ-1 L =10м.
Головна балка ГБ-1 завантажена опорними реакціями балок настилу БН-1 та
БН-2.
Зосереджена сала, що діє на балку з кроком 1м.
Fm = VБН −1,m + VБН −2, m + 0, 05 (VБН −1, m + VБН − 2, m ) = 38,88 + 54, 43 + 0, 05 ⋅ ( 38,88 + 54, 43) = 97,96кН

Fm 97,96
Fe = = = 80,96кH
γ Σfe 1, 21
l
Граничний прогин для балок fu = (додаток 7, табл.15)
250
Так як діє більше ніж п’ять зосереджених сил, то розрахунок балки можна
вести від дії еквівалентного
рівномірно розподіленого
навантаження.
Fm 97, 96 кН
qекв , m = = = 97,96 ,
а 1 м
F 80,96 кН
qекв ,е = е = = 80,96
а 1 м
Підбір перерізу балки:
Максимальний згинальний момент
qекв, e ⋅ L2
80,96 ⋅102
Me = = = 1012кН ⋅ м
8 8
q ⋅ L2 97,96 ⋅102
M m = екв , m = = 1224, 5кН ⋅ м
8 8
Максимальна перерізуюча сила
qекв ,e ⋅ L
80, 96 ⋅10
Qe = = = 404,8кН
2 2
q ⋅ L 97,96 ⋅10
Qm = екв ,m = = 489,8кН
2 2
Необхідний момент опору з
врахуванням
розвитку пластичних деформацій:
Мm
Wn ,min =
с1 ⋅ Ry ⋅ γ c
де: c1 = 1,12 ; Ry = 240 МПа Рис.8
(С255 при t = 4 ÷ 20 мм ); γ с = 1,1 за додатком 5, табл.12.
1224, 5 ⋅102
Wn ,min = −1
= 4141,3см3
1,12 ⋅ 240 ⋅1,1⋅10
Необхідний момент інерції перерізу:
 5 M e ⋅ l2
l 
I x ,n = ⋅ ⋅ 
48 E  f u
5 1012 ⋅102 ⋅10 ⋅102
I x ,n = ⋅ ⋅ 250 = 127932,8см 4
48 2,06 ⋅105 ⋅10−1
Приймаємо двотавр № 70Б2 з такими геометричними характеристиками:

I x = 145912 см 4 > I min = 127933см 4

Wх = 4187 см3 > Wmin = 4141 см3
А = 183, 6 см 2
h = 697 мм
b = 260 мм
t f = 18,5 мм
tw = 12,5 мм
m = 144, 2 кг / м

Перевіряємо дотичні напруження в перерізі балки на опорі:

Qmax 489,8 ⋅10−3
τ= ; τ= = 56, 22 МПа < 0,58 ⋅ 240 ⋅1,1 = 153 МПа
tw ⋅ h 0, 0125 ⋅ 0, 697
Таким чином, міцність і жорсткість балки забезпечена.

1.4. Розрахунок торцевого опорного ребра головної балки

Для передачі опорних реакцій від головних балок на колони у балках

влаштовують торцеві опорні ребра (рис. 9).

Рис. 9 Конструкція торцевого опорного ребра головної балки

Для забезпечення щільного прилягання на всій поверхні контакту
опорного ребра з опорою, торці ребра ретельно вирівнюють (фрезерують або
простругують).
Підбір перерізу опорного ребра виконують за умови міцності (на
зминання), за формулою:
 QmГБ,max
σ= ≤ R рγ c (21)
bs ⋅ t s
де QmГБ,max – опорна реакція балки від граничного розрахункового
навантаження;
bs і ts – ширина і товщина торцевого опорного ребра;
R p – розрахунковий опір сталі на зминання,
R p = Ru приймається за додатком 4, табл.12.
Ширину опорного ребра приймають такою що дорівнює або менше за
ширину поличок головної балки.
Тоді визначаємо необхідну товщину торцевого опорного ребра:
QmГБ,max
ts = (22)
bs ⋅ R р ⋅ γ c
Ширина опорного ребра bs ≤ t fГБ .
Остаточно приймаємо товщину торцевого опорного ребра за додатком 8,
з урахуванням умови 10 мм ≤ t s ≥ twГБ
Виконаємо перевірку загальної стійкості торцевого опорного ребра як
умовно стиснутого стержня у площині, перпендикулярній площині стінки
балки, завантаженого опорною реакцією, за формулою:
QmГБ,max
≤ Ry ⋅ γ c (23)
ϕ ⋅ Aef
де Aef – розрахункова площа, що складається з площі ребра і стійкої
частини стінки,
E
Aef = bs ⋅ ts + 0.65 ⋅ tw (24)
Ry
ϕ – коефіцієнт поздовжнього згину, приймається в залежності від
гнучкості λ та розрахункового опору сталі Ry (додаток 9, табл.17).
lef hw
λz = = (25)
iz iz , s
Iz
iz ,s = (26)
Aef
t s ⋅ bs3
Iz = (27)
12
Перевірка відповідності ширини звісу торцевого опорного ребра:
bef bs − tw
ts
=
2 ⋅ ts
(
≤ 0.36 + 0.1 ⋅ λz ⋅
E
Ry
) (28)
 Ry
λz = λz ⋅ (29)
E
У випадку невиконання перевірок слід збільшити товщину торцевого
опорного ребра і повторити відповідні перевірки.
Кутові шви, що прикріплюють опорне ребро до стінки, повинні бути
розраховані на дію опорної реакції. При цьому враховують, що розрахункова
довжина кутових швів, які сприймають опорну реакцію, не перевищує
85β f k f і водночас висоти стінки hw , а тому мінімальний катет швів
знаходять так:
1 V
k f ,min = (30)
β f 85nRwf γ wf γ c
де β f – коефіцієнт для розрахунку кутового шва по металу шва;
Rwf – розрахунковий опір кутових швів зрізу (умовному) по металу шва;
γ wf – коефіцієнт умов роботи кутового шва;
n – кількість швів (n = 2 – для торцевого опорного ребра, n = 4 – для
проміжного).
Отримане значення k f приймають не меншим, ніж за додатком 10
табл. 19 і перевіряють виконання умови lw = hw ≤ 85β f k f . Якщо ця умова не
виконується, то знаходять необхідний катет швів з умов міцності:
V
kf = (31)
2 β f hw Rwf γ wf γ c
Горизонтальні шви з катетом k f 1 , які з’єднують внутрішнє опорне ребро
з нижньою полицею, у разі щільного припасування торців до полиці
призначають конструктивно з мінімальними катетами. Якщо торці не
припасовані, шви необхідно розраховувати на сприйняття опорної реакції.

Приклад 4
Розрахунок опорного ребра головної балки
Ширину опорного ребра bs приймаємо 200мм.
Сталь С255: при t = 4 ÷ 20 мм R p = Ru = 360 МПа γ с = 1,1
QmГБ,max
Товщина опорного ребра ts =
bs ⋅ R р ⋅ γ c
489,8 ⋅10
ts = = 0, 618см .
20 ⋅ 360 ⋅1,1
Приймаємо ts = 14 мм , враховуючи умову 10 мм ≤ ts ≥ twГБ = 12,5 мм .
Виконаємо перевірку загальної стійкості торцевого опорного ребра як
умовно стиснутого стержня у площині, перпендикулярній площині стінки
балки, завантаженого опорною реакцією, за формулою:
 QmГБ,max
≤ Ry ⋅ γ c
ϕ ⋅ Aef
де Aef – розрахункова площа, що складається з площі ребра і стійкої частини
E
стінки, Aef = bs ⋅ ts + 0.65 ⋅ tw ;
Ry
2,06 ⋅ 105
Aef = 20 ⋅ 1, 4 + 0,65 ⋅ 1,25 = 51,8см 2
240
ϕ - коефіцієнт поздовжнього згину, приймається в залежності від гнучкості λ
та розрахункового опору сталі Ry (додаток 9, табл. 17).
lef hw 69,7
λz = = = = 16,43 ,
iz iz ,s 4,24
Iz 933
iz ,s = = = 4,24см ,
Aef 51,8
t s ⋅ bs3 1,4 ⋅ 203
Iz = = = 933см 4 ,
12 12
489,8 ⋅ 10
ГБ
Qm,max
= = 94,23МПа < Ry ⋅ γ c = 240 ⋅1,1 = 264 МПа
ϕ ⋅ Aef 0,967 ⋅ 53,75
Перевірка відповідності ширини звісу торцевого опорного ребра умові
місцевої стійкості:
bef bs − tw
ts
=
2 ⋅ ts
(
≤ 0.36 + 0.1 ⋅ λz ⋅
E
Ry
)
Ry 240
λ z = λz ⋅ = 16,43 ⋅ = 0,561
E 2,06 ⋅ 105
bef 20 − 1,25 2,06 ⋅ 105
= = 6,7 < ( 0,36 + 0,1 ⋅ 481, 4 ) ⋅ = 12,35
ts 2 ⋅1,4 240
Кутові шви, що прикріплюють опорне ребро до стінки
1 QmГБ,max
k f ,min = ,
βf 85nRwf γ wf γ c
1 489,9 ⋅ 10
k f ,min = = 0,57см
0,7 85 ⋅ 2 ⋅ 180 ⋅ 1 ⋅1
де β f – коефіцієнт для розрахунку кутового шва по металу шва;
Rwf – розрахунковий опір кутових швів зрізу (умовному) по металу шва;
γ wf – коефіцієнт умов роботи кутового шва;
n – кількість швів (n = 2 – для торцевого опорного ребра).
 Перевіряємо виконання умови lw = hw ≤ 85β f k f
Приймаємо катет шва k f = 6 мм

2. Розрахунок центрально-стиснутої колони

2.1. Збір навантажень

Збір навантажень на колону виконується відповідно з розрахунковою

схемою балочної клітки.
Зосереджена сила, що буде діяти на середню, найбільш навантажену
колону, визначається тільки для граничного розрахункового навантаження за
формулою:
N mK = 2 ⋅ QmГБ,max + g ввK ⋅ γ fm ⋅ H (32)
gввK – власна вага колони, попередньо можна приймати в межах 1% від
навантаження на неї.
gввK = 0.01 ⋅ 2 ⋅ QmГБ,max (33)
Перевіряємо вірність збору навантаження за наближеною формулою:
N mK ' = qm ⋅ A (34)
в якій
A = L⋅
( l1 + l2 ) (35)
2
– вантажна площа,
qm – граничне розрахункове навантаження з таблиці збору навантажень;
L – прольот головної балки;
l1 , l2 – відповідно прольоти балок настилу БН1 та БН2 (для нормальної
схеми балочної клітки).
Обов’язково повинна виконуватись умова: N mK > N mK ' .
Розрахункова схема центрально стиснутої колони показана на рис. 10

Рис. 10
 2.2. Підбір перерізу стержня центрально-стиснутої колони

Центрально-стинуті стержні розраховуються на стійкість:

N mK
≤ R yγ c (36)
ϕ⋅A
де ϕ - коефіцієнт поздовжнього згину, приймається в залежності від
гнучкості λ та розрахункового опору сталі Ry (додаток 9, табл. 17),
A - площа перерізу колони.
Гнучкості колони розраховуються в двох площинах:
l µ ⋅ H xK
λx = ef , x = x (37)
ix ix
lef , y µ y ⋅ H yK
λy = = (38)
iy iy
Де H xK , H yK - геометричні довжини колони або її ділянок між точками
закріплення в’язями у відповідних площинах;
µ x , µ y – коефіцієнти зведення довжини, які приймаються залежно від
способу закріплення колони у відповідних площинах;
ix , iy – радіуси інерції перерізу колони відносно відповідних площин.
При цьому гнучкості відносно різних площин не повинні перевищувати
граничні значення ( λ )u прийняті за додатком 11, табл. 22.
( λ )u = 180 − 60α (39)
N
α= (40)
ϕ ⋅ A ⋅ Ry ⋅ γ c
Підбір перерізу колони:
N mK
Aнеобх = (41)
ϕ ⋅ Ry ⋅ γ c
в якій попередньо приймаємо ϕ = 0.8...0.85 .
За сортаментом (додаток 6 табл.13) приймаємо двотавр колони з площею
більшою за Aнеобх .
Для прийнятого перерізу визначаємо гнучкості відносно двох площин.
Для максимальної гнучкості за додаток 9, табл. 17 визначаємо коефіцієнт
поздовжнього згину ϕ . Після чого розраховуємо значення граничної
гнучкості ( λ )u і порівнюємо з реальними значеннями гнучкостей відносно
двох площин. У випадку невідповідності реальної гнучкості граничній, слід
збільшити переріз колони, прийнявши колони з збільшеним радіусом інерції
та площею.
Для остаточно прийнятого перерізу колони виконаємо перевірку
загальної стійкості за формулою:
 N mK
≤ R yγ c (42)
ϕ⋅A
ϕ - приймається за максимальною реальною гнучкістю відносно однієї з
площин.
При запасі міцності, що перевищує 5%, слід зменшити переріз.

Приклад 5
Розрахунок колони К-1
кН
Власну погонну вагу стержня колони приймаємо g колони
в.в = 0,8...1, 0 ;
м
N = 2Q ГБ + g колони
в.в ⋅ γ f ⋅ H = 2 ⋅ 489,8 + 0,8 ⋅1, 05 ⋅ 4,15 = 983,1 кН
R y = 240 МПа (С255 при t = 4 ÷ 20 мм );

σ=
N
≤ Ryγ c ⇒ A тр =
N
; λ = lef ;
ϕ⋅A ϕ ⋅ Ry ⋅ γ c i
lef = µ ⋅ l = 1⋅ (4 + 0,15) = 4,15 м;
Граничне значення гнучкості λ  = 120;
Задаємось λ = 80 , тоді ϕ = 0, 686 додаток 9, табл.17
983,1⋅10
A тр = = 59, 7 см 2 ;
0, 686 ⋅ 240 ⋅1
За сортаментом приймаємо двутавр № 23К1:

А = 66,51 см 2
h = 227 мм
b = 240 мм
t f = 10, 5 мм
l = 4,15м
H = 4м

tw = 7 мм
ix = 9,95 мм
i y = 6, 03 мм
m = 52, 2 кг / м

Перевірка вибраного перерізу:

lef 4,15 ⋅10 2
λ= = = 68,8 тоді ϕ = 0, 760 додатком 9, табл.17;
imin 6, 03
983,1 ⋅10
σ= = 217 МПа ≤ Ry ⋅ γ c = 240 ⋅1 = 240 МПа
0, 760 ⋅ 66,51
Таким чином загальна стійкість колони забезпечена.
 2.3. Розрахунок бази колони

База колоиі зазвичай складається з опорної плити та траверс.

На рис. 11 зображено простіший та найпоширеніший тип бази колони.
Необхідна площа опорної плити визначається з умови міцності бетону
фундаменту під плитою:
N mK
A= (43)
Rb ⋅ψ b
де Rb - розрахунковий опір бетону фундаменту приймається за
додатком 12, табл. 23;
Аф
ψb = - коефіцієнт, при умові попереднього розрахунку, коли площа
Аpl
опорної поверхні фундаменту Аф невідомо - ψ b = 1.2 .

Рис. 11

Конструктивна ширина опорної плити:

B pl = b f + 2 ⋅ ( ttr + c ) (44)
де b f , ttr , c - приймаються за рис. 11. У першому наближенні товщину
траверси приймають ttr = 8...16 мм. Величину консольного звісу опорної
плити призначають c = 20...120 мм виходячи з міркувань зварюваності
(менше значення) та зручності встановлення анкерних болтів (більше
значення). Остаточно ширину плити B pl приймають кратною 10мм.
Довжина опорної плити:
A
L pl = pl (45)
B pl
Розмір Lpl заокруглюють, приймаючи кратним 10мм і таким, щоб
задовольнялись конструктивні вимоги.
Перевіряємо напруження стиску в бетоні σ b під підошвою опорної
плити:
 N mK
σb = ≤ Rb ⋅ψ b (46)
B pl ⋅ Lpl
Металева опорна плита під дією цього напруження працює на згин як
пластина, оперта на траверси, полички та стінку перерізу колони.
Мінімально необхідну товщину опорної плити знаходять за формулою:
6 ⋅ M max
tmin = (47)
Ry ⋅ γ c
де Ry – розрахунковий опір сталі опорної плити;
M max – максимальний згинальний момент, який виникає в перерізі
опорної плити.
При розрахунку опорної плити виділяють три її ділянки (рис. 11): І –
консольна; ІІ – защемлена з трьох сторін; ІІІ – защемлена по контуру.
Згинальні моменти, що виникають на цих ділянках плити визначають для
кожної з них за формулою:
M = σb ⋅α ⋅ d 2 (48)
де α – коефіцієнт, що беруть в залежності від співвідношення боків
ділянки за табл. 5;
d – характерний розмір ділянки.
За максимальним моментом визначаємо товщину опорної плити.
Остаточно товщину опорної плити приймають в межах 20…40 мм за
додатком 8, табл. 16. У випадку, коли товщина плити виходить більшою, -
змінюють конструкцію бази колони. У ділянках плити з найбільшими
згинальними моментами вводять додаткові ребра чи діафрагми, які
зменшують розміри сторін цих ділянок, і відповідно значення згинальних
моментів.
Для консольної ділянки α = 0.5 .
Таблиця 5
Коефіцієнт α для розрахунку пластини, опертої на три сторони
b a 0,5 0,6 0,7 0,8 0,9 1,0 1,2 1,4 2,0 ∞
α 0,060 0,074 0,088 0,097 0,107 0,112 0,120 0,126 0,132 0,133
тут α – коефіцієнт, отриманий в результаті досліджень академіка
Б.Г.Гальоркіна; значення його в функції b a можна отримати по таблиці 5.
При b a < 0,5 плиту слід розраховувати як консольну балку з вильотом b , при
b a > 2 – як балку на двох опорах з прольотом a .
Таблиця 6
α
Коефіцієнт для розрахунку пластини, опертої на чотири сторони
b a 1,0 1,1 1,2 1,3 1,4 1,5 1,6 1,7 1,8 1,9 2,0 ∞
α 0,048 0,055 0,063 0,069 0,075 0,081 0,086 0,091 0,094 0,098 1,00 0,18
де α – коефіцієнт, що залежить від відношення сторін (більшої до
меншої); значення його приведені в табл. 6; при відношенні більше двох –
α = 0,125 , що відповідає коефіцієнту для одно прольотної балки на двох
опорах; а – менша з сторін ділянки.
 Висота траверс призначається з умови довжини зварного шва
прикріплення траверси до колони.
N mK
htr = lwf = + 1 см (49)
n ⋅ β f ⋅ k f ⋅ Rwf ⋅ γ wf ⋅ γ c
тут n – кількість швів;
β f та β z – коефіцієнти, що приймають за вказівками додатку 10,
табл. 18;
lwf – розрахункова довжина шва;
Rwf – розрахунковий опір металу шва за наплавленим металом;
γ wf – коефіцієнт умов роботи шва (див. додаток 10).

Приклад 6
Розрахунок бази колони
Матеріал бази – сталь С 255
Бетон фундаменту В15 => Rb = 8,5 МПа
Розрахункове зусилля - N = 983,1кН
Необхідна площа плити бази колони
N mK 983,1⋅10
A= = = 964см 2
Rb ⋅ψ b 8,5 ⋅1, 2
Беремо траверсу товщиною tтр = 10 мм , а ширина звісу с = 45 мм
Тоді ширина плити: B pl = b + 2 ⋅ tтр + 2 ⋅ с = 24 + 2 ⋅1 + 2 ⋅ 4, 5 = 35см
Необхідна довжина плити:
Apl 964
Lpl = = = 27, 5см
Bpl 35
З конструктивних міркувань Lpl = h + 2 ⋅ 8 = 22, 7 + 2 ⋅ 8 = 38, 7см
приймаємо плиту розміром B × L = 350 × 390 мм
Напруження під плитою:
N mK
σb = ≤ Rb ⋅ψ b
B pl ⋅ Lpl
983,1 ⋅10
σb = = 7, 2 < Rb ⋅ γ = 8,5 ⋅1, 2 = 10, 2МПа
35 ⋅ 39
Для визначення товщини плити обчислюємо згинальні моменти на
різних ділянках.
Ділянка 1 оперта на чотири сторони:
M 1 = α1 ⋅ σ ф ⋅ d 2
b1 20,6
a1 = 11, 65см; b1 = 20, 6см; = = 1, 77 => α = 0, 094 (Таблиця 6)
a1 11, 65
M 1 = 0, 094 ⋅ 7, 2 ⋅11, 652 ⋅10−1 = 9,19кН ⋅ см
 Ділянка 2 оперта на три сторони:
M 2 = α2 ⋅σ ф ⋅ d 2
b2 8,15
a2 = 24; b2 = 8,15; = = 0, 34 < 0,5
a2 24
тому згинальний момент обчислюємо як для консольної ділянки:
M 2 = 0,5 ⋅ σ ф ⋅ b22 = 0,5 ⋅ 7, 2 ⋅ 8,152 ⋅ 10−1 = 23,9кН ⋅ см
Ділянку 3 не перевіряємо, так як вона має менший звіс.
Товщина плити:
6 M max 6 ⋅ 23, 9 ⋅10
t pl = = = 2, 23см
Ryγ c 240 ⋅1, 2
Плиту бази призначаємо товщиною t pl = 24 мм
Необхідний мінімальний катет шва:
1 N 1 983,1⋅10
K f .min = ⋅ = = 0,57см
βt 4 ⋅ 85 ⋅ Rwf ⋅ γ wf ⋅ γ v 0, 7 4 ⋅ 85 ⋅180 ⋅1 ⋅1
приймаємо K f = 8 мм
Необхідна висота траверси:
N mK 983,1⋅ 10
htr = lwf = + 1 см = + 1 = 25, 4см
n ⋅ β f ⋅ k f ⋅ Rwf ⋅ γ wf ⋅ γ c 4 ⋅ 0, 7 ⋅ 0,8 ⋅180 ⋅ 1⋅1
приймаємо висоту траверси hтр = 26см .

Рис.12

2.4. Розрахунок оголовка колони

Головні балки встановлюється на колону зверху. Найбільш
розповсюджена конструкція оголовка колони для цього випадку
представлена на рис. 13.
Так як опорні ребра головних балок розміщені по центру колони, то
плиту оголовка слід підсилити вертикальними ребрами, що передадуть
зусилля на стінку. Висоту ребер оголовка визначають по довжині швів,
необхідних для передачі зусиль на стержень колони:
2 ⋅ QmГБ
hr = lwf = + 1 см (50)
n ⋅ β f ⋅ k f ⋅ Rwf ⋅ γ wf ⋅ γ c
(Див. додаток 10)
Товщину ребер оголовка колони визначають за умови зминання:
2 ⋅ QmГБ,max
tr = (51)
2 ⋅ br ⋅ Rр ⋅ γ c
де br - ширина ребра оголовка колони.
Для забезпечення стійкості елементів оголовка вертикальних ребер знизу
обрамляють горизонтальними ребрами. Товщина горизонтальних ребер
приймається конструктивно, 6…10мм.

Рис. 13

Приклад 7
Оголовок колони
Матеріал оголовка – сталь С 255
Розрахункове зусилля N = 2Q ГБ = 2 ⋅ 489,8 = 979,6 кН
Опорні ребра шириною b = 200 мм
Плиту оголовка призначаємо товщиною t pl = 20 мм
Необхідна товщина ребра з умови зминання:
lef = b + 2t pl = 20 + 2 ⋅ 2 = 24см
N 979, 6 ⋅ 10
t= = = 1,13см
lef ⋅ Rp ⋅ γ c 24 ⋅ 360 ⋅1
Приймаємо t = 12 мм
Знаходимо мінімально необхідний катет двобічних кутових швів
1 N 1 979, 6 ⋅10
K f .min = ⋅ = = 0,57см
βt 4 ⋅ 85 ⋅ Rwf ⋅ γ wf ⋅ γ c 0, 7 4 ⋅ 85 ⋅180 ⋅1 ⋅1
приймаємо K f = 6 мм
Довжина швів при цьому становить
 N 979, 6 ⋅10
lw = = = 32, 4см
4 ⋅ β f ⋅ K f ⋅ Rwf ⋅ γ c 4 ⋅ 0, 7 ⋅ 0, 6 ⋅180 ⋅1
приймаємо lw = 33см .

Рис.14

3. Розрахунок вузла кріплення балок настилу до головної балки

Існує два принципових рішення кріплення балок настилу до головної

балки: поверхове – коли балки настилу спираються на головну балку зверху
(рис. 15, а); в одному рівні – коли верхні полиці балок настилу та головної
балки становлять одну горизонтальну площину (рис. 15, б).

а) б)
Рис. 15. Варіанти сполучення балок настилу з головною балкою. а)
поверхове сполучення, б) сполучення в одному рівні.

Поверхове сполучення балок є конструктивним, не потребує спеціальних

розрахунків, крім перевірки місцевої стійкості стінки головної балки. У
випадку необхідності під місцем спирання балок настилу або через одне таке
місце ставляться вертикальні ребра жорсткості, товщиною 6…10мм.
 Сполучення балок в одному рівні має декілька варіантів, які можна
класифікувати за:
а) з підрізкою полиць, з’єднання через стінку балки настилу (рис. 15, б) з
накладкою з листової сталі (рис. 15, б). ці варіанти мають два можливих
випадки безпосереднього кріплення: на зварних швах, на болтах.
Розрахунок з’єднання на зварних швах зводиться до розрахунку
необхідної довжини зварного шва за формулою (Додаток10):
QmБH
lwf = (52)
n ⋅ β f ⋅ k f ⋅ Rwf ⋅ γ wf ⋅ γ c

3.1. Розрахунок з’єднання на болтах звичайної міцності

Зазвичай такі з’єднання виконуються на нормальних болтах класу
точності В, С, класу міцності 4.6, 4.8, 5.6, 5.8.
Для такого варіанту розраховується несуча здатність одноболтового
з’єднання:
на зріз
N bs = Rbs ⋅ γ b ⋅ Ab ⋅ ns (53)
де Rbs - розрахунковий опір одноболтового з’єднання на зріз
(додаток 12, табл. 23);
γ b - коефіцієнт умов роботи з’єднання, який слід приймати за
(додаток 12, табл. 23);
Ab = π d
2
- розрахункова площа перерізу стержня, площі перерізів
4
болтів відповідно (додаток 13, табл. 28);
ns - кількість розрахункових поверхонь зрізу.
- на зминання
N bp = Rbp ⋅ γ b ⋅ d ⋅ Σtmin (54)
де Rbp - розрахунковий опір одноболтового з’єднання на зминання
(додаток 13, табл. 26);
γ b - коефіцієнт умов роботи з’єднання, який слід приймати за (додаток
13,табл. 24);
d - зовнішній діаметр стержня болта;
Σtmin - мінімальна сумарна товщина елементів що зминаються в одному
напрямку.
Необхідна кількість болтів в з’єднанні визначається за формулою:
QmБН
nb,необх = (55)
N b ,min
де QmБН - максимальна поперечна сила від граничного розрахункового
навантаження;
N b ,min - мінімальна несуча здатність одноболтового з’єднання.
 Кількість болтів приймається заокругленою до цілих в більший бік, але
не менше двох на вузол.
Болти в з’єднанні слід розміщувати враховуючи вимоги наведені в
додаток 13 табл. 27.

Приклад 8
Розрахунок вузла з’єднання балок настилу з головною балкою
в одному рівні
Визначаємо розрахункове зусилля Nb, яке може бути сприйняте одним
болтом діаметром 16 мм класу міцності 4.8, класу точності С:
на зрізування: N b = Rbs ⋅ γ b ⋅ Ab ⋅ ns = 160 ⋅ 10−1 ⋅ 0,9 ⋅ 2, 01⋅ 1 = 28,94 кН

на зминання: N b = Rbp ⋅ γ b ⋅ d ⋅ Σt = 460 ⋅ 10−1 ⋅ 0,8 ⋅ 1, 6 ⋅ 0,6 = 35, 3 кН

Визначаємо необхідну кількість болтів для сприйняття опорної реакції

балки настилу БН-1, V1 = 38,88 кН :
1,2 ⋅V1 1, 2 ⋅ 38,88
nБН −1 = = = 1, 46 приймаємо два болта n = 2 .
N b min ⋅ γ c 28,94 ⋅1,1

Визначаємо необхідну кількість болтів для сприйняття опорної реакції

балки настилу БН-2, V2 = 54, 43 кН :
1,2 ⋅V2 1, 2 ⋅ 54, 43
nБН −2 = = = 2, 05 приймаємо два болта n = 3 .
N b min ⋅ γ c 28, 94 ⋅1,1

Рис.15
Зразок креслення
 Додаток 1
Характерні одиниці виміру
3
1м – 1000 мм=10 мм
МПа=106Па
Па=Н/м2
кг = 10Н=10-2кН
Таблиця 7
Множник Приставка Позначення приставки
109 гига Г
106 мега М
103 кило к
10-1 деци д
10-2 санти с
10-3 милли м
10-6 микро мк

Додаток 2
Значення коефіцієнтів надійності за граничним розрахунковим
навантаженням
Таблиця 8
ДБН В.1.2-2:2006
П.5.2. таблиця 5.1
Конструкції споруд та вид ґрунтів γfm
Конструкції
металеві, у яких зусилля від власної ваги:
1,05
(0,95)
менші 50 %
дорівнюють або перевищують 50 % 1,10
(0,90)
3
бетонні (з середньою густиною понад 1600 кг/м ), 1,10
залізобетонні, кам’яні, армокам’яні, дерев’яні (0,90)
3
бетонні (з середньою густиною 1600 кг/м і менше), ізоляційні,
вирівнювальні та опоряджувальні шари (плити, матеріали у
рулонах, засипки, стяжки тощо), виконані:
у заводських умовах 1,20
на будівельному майданчику (0,90)
1,30
(0,90)
Ґрунти:
у природному заляганні 1,10
насипні (0,90)
1,15
(0,90)
 Продовження додатку 2
Таблиця 9
ДБН В.1.2-2:2006
П.6.4. таблиця 6.1
Вага γfm
Стаціонарного устаткування 1,05
Ізоляції стаціонарного устаткування 1,20
Заповнювачів устаткування (у тому числі резервуарів і
трубопроводів):
рідин 1,00
суспензій, шламів, сипучих тіл 1,10
Навантажувачів і електрокарів з вантажем 1,20
 Додаток 3
Середня густина характерних матеріалів
Таблиця 10
Середня густина матеріалів
№ Матеріал Густина ρ ,
п/п кг/м3
1 Залізобетон монолітний 2400
2 Залізобетон збірний 2500
3 Сталь 7850
4 Алюмінієвий сплав 2700
5 Деревина 500…700
6 Цементно-піщаний розчин 2000…2200
7 Асфальтобетон піщаний 2000
8 Асфальтобетон середньозернистий 2300
9 Ксилоліт 1200
10 Утеплювачі:
а) із пористих бетонів (пінобетон,
газобетон, піносилікат і т. ін.) 400…600
б) мінераловатні плити 300…500
в) перлітові та вермикулітові плити на
цементному в’яжучому 300…500
г) піноскло та газо скло 200…300
д) шлаки гранульовані, пемза, керамзит,
діатоміт (трепел) 300…700
е) плити із пористих пластмас (пінопласт,
сотопласт і т.ін.) 20…150
11 Маса деяких елементів покриттяв: кг/м2
а) рулонний килим із руберойду на бітумній
мастиці
в один шар 3…5
в три шари 10…15
б) пароізоляція (два шари пергаміну на
бітумній мастиці) 5…6
в) азбестоцементні хвилясті листи
підсиленого профілю товщиною 8 мм 15…16
г) профільований сталевий настил 8,7…14
12 Керамічна плитка 21…23
 Додаток 4
Розрахункові опори сталі для сталевих конструкцій будівель і споруд
Таблиця11
СНиП ІІ-23-81*
Прил.1 таблиця 51*
Розрахунковий опір при розтязі, стиску та згині листового,
широкополосного універсального та фасонного прокату по ГОСТ 27772
– 88 для сталевих конструкцій будівель і споруд
Розрахунковий опір2, МПа, прокату
листового, фасонного
Товщина
Сталь широкополосного
прокату1, мм
універсального
Ry Ru Ry Ru
C235 Від 2 до 20 230 350 230 350
Від 20 до 40 220 350 220 350
Від 40 до 100 210 350 - -
Більше 100 190 350 - -
С245 Від 2 до 20 240 360 240 360
Від 20 до 30 - - 230 360
С255 Від 2 до 3,9 250 370 - -
Від 4 до 10 240 370 250 370
Від 10 до 20 240 360 240 360
Від 20 до 40 230 360 230 360
С275 Від 2 до 10 270 370 270 380
Від 10 до 20 260 360 270 370
С285 Від 2 до 3,9 280 380 - -
Від 4 до 10 270 380 280 390
Від 10 до 20 260 370 270 380
С345 Від 2 до 10 335 480 335 480
Від 10 до 20 315 460 315 460
Від 20 до 40 300 450 300 450
Від 40 до 60 280 440 - -
Від 60 до 80 270 430 - -
Від 80 до 160 260 420 - -
С345К Від 4 до 10 335 460 335 460
С375 Від 2 до 10 365 500 365 500
Від 10 до 20 345 480 345 480
Від 20 до 40 325 470 325 470
С390 Від 4 до 50 380 530 - -
С390К Від 4 до 30 380 530 - -
С440 Від 4 до 30 430 575 - -
Від 30 до 50 400 555 - -
1 За товщину фасонного прокату слід приймати товщину полиці
(мінімальна його товщина 4 мм).
2 Значення розрахункових опорів сталі отримано шляхом ділення
нормативних опорів на коефіцієнти надійності за матеріалом.
 Додаток 5
Коефіцієнт умов роботи
Таблиця 12
СНиП ІІ-23-81*
П.4* таблиця 6*
Коефіцієнт умов роботи
Коефіцієнт умов
Елементи конструкцій
роботи γс
1. Суцільні балки та стиснуті елементи ферм перекритів під залами 0,9
театрів, клубів, кинотеатрів, під трибунами, під приміщеннями
магазинів, книгосховищ та архівів та т. п. при вазі перекритів, рівним
або більшим тимчасового навантаження
2. Колони громадських будівель та опор водонапірних башень 0,95
3. Стиснуті основні елементи (крім опорних) решітки складеного 0,8
таврового перерізу з кутиків зварних ферм покриття та перекриття
(наприклад, кроквяних та аналогічних ним им ферм) при гибкости λ ≥
60
4. Суцільних балки при розрахунках на загальну стійкість при ϕb < 1,0 0,95
5. Затяжки, тяги, відттяжки, підвіски, виконані з прокатної сталі 0,9
6. Елементи стержневих конструкцій покриття та перекриття:
а) стиснуті (за виключенням замкнутих трубчатих перерізів) при 0,95
розрахунках на стійкість
б) розтягнутих в зварних конструкціях 0,95
в) розтягнуті, стиснуті, а також стикові накладки в болтових 1,05
конструкціях (окрім конструкцій на високопрочних болтах) з сталі с
межою текучесті до 440 МПа (4500 кгс/см2), що несуть статичне
навантаження, при розрахунках на міцність
7. Суцільні складені балки, колони, а також стикові накладки з сталі з 1,1
межою текучості до 440 МПа (4500 кгс/см2), що несуть статичне
навантаження та виконанні з допомогою болтових з’єднань (крім
з’єднань на високоміцних болтах), при розрахунку на міцність
8. Переріз прокатних та зварних елементів, а також накладок з сталі з
межою текучості до 440 МПа (4500 кгс/см2) в містах стиків, виконаних
на болтах (окрім стиків на високоміцних болтах), що несуть статичне
навантаження, при розрахунках на міцність:
а) сплошних балок та колон 1,1
б) стержнівих конструкцій та перекрттів 1,05
9. Стиснуті елементи решітки просторових решітчастих конструкцій з
одиночних рівнополичний (що кріпляться більшою полицею) кутиків:
а) що кріпляться безпосередньо до поясів однією полицею зварними
швами або двума болтами та більше, встановленим вздовж кутика:
розкоси по рис. 9*, а 0,9
розпорки по рис. 9*, б, в 0,9
розкоси по рис. 9*, в, г, д 0,8
б) що кріпляться безпосередньо до поясів одною полицею, одним 0,75
болтом (крім зазначених в поз. 9, в цій таблиці), а також що
кріпляться через фасонку незалежно від виду з’єднання
в) при складній перехрестній решітці с одноболтове зєднання по 0,7
рис. 9*, е
 Продовження додатку 5
Продовження таблиці 12
Коефіцієнт
Елементи конструкцій
умов роботи γс
10. Стиснуті елементи з одиничних кутиків, що кріпляться однією 0,75
полицею (для нерівнополичних кутиків тількі меньшою полицею), за
виключенням елементів конструкцій, вказанних в поз. 9 даної
таблицы, розкосів по рис. 9*, б, що кріпляться безпосередньо до поясів
зварними швами або двума болтами та більше, встановленими вздовж
кутика, та плоских ферм з одиночних кутиків
11. Опорні плити з сталі з межою текучості до 285 МПа (2900 кгс/см2),
що несуть статичне навантаження, товщиною, мм:
а) до 40 1,2
б) більше 40 до 60 1,15
в) більше60 до 80 1,1

Прим іт ки: 1. Коефіциенти умов работи γс < 1 при розрахунку одночасно враховувати
неслід.
 y Додаток 6
Сортамент сталевих двутаврів
Таблиця 13
h R

x x Двотаври сталеві гарячекатані з паралельними

s
гранями поличок за ГОСТ 26020-83

h/2
y t Приклад позначення:
b 30Ш1 / ГОСТ 26020-83

Розміри Довідкові величини для осей

перерізу,
профілю

Площа
1 м, кг
x-x y–y

Маса
h b s t R

см2
№

мм
Ix , Wx , ix , Sx , Iy , Wy , iy ,
см4 см3 см см3 см4 см3 см
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15
10Б1 100 55 4,1 5,7 7 10,32 8,1 171 34,2 19,7 4,07 15,9 5,8 1,24
12Б1 117,6 64 3,8 5,1 7 11,03 8,7 257 43,8 24,9 4,83 22,4 7,0 1,42
12Б2 120 64 4,4 6,3 7 13,21 10,4 318 53,0 30,4 4,90 27,7 8,6 1,45
14Б1 137,4 73 3,8 5,6 7 13,39 10,5 435 63,3 35,8 5,70 36,4 10,0 1,65
14Б2 140 73 4,7 6,9 7 16,43 12,9 541 77,3 44,2 5,74 44,9 12,3 1,65
16Б1 157 82 4,0 5,9 9 16,18 12,7 689 87,8 49,5 6,53 54,4 13,3 1,83
16Б2 160 82 5,0 7,4 9 20,09 15,8 869 108,7 61,9 6,58 68,3 16,6 1,84
 Продовження додатку 6
Продовження таблиці 13

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15
18Б1 177 91 4,3 6,5 9 19,58 15,4 1063 120,1 67,7 7,37 81,9 18,0 2,04
18Б2 180 91 5,3 8,0 9 23,95 18,8 1317 146,3 83,2 7,41 100,8 22,2 2,05
20Б1 200 100 5,6 8,5 12 28,49 22,4 1943 194,3 110,3 8,26 142,3 28,5 2,23
23Б1 230 110 5,6 9,0 12 32,91 25,8 2996 260,5 147,2 9,54 200,3 36,4 2,47
26Б1 258 120 5,8 8,5 12 35,62 28,0 4024 312,0 176,6 10,63 245,6 40,9 2,63
26Б2 261 120 6,0 10,0 12 39,7 31,2 4654 356,6 201,5 10,83 288,8 48,1 2,70
30Б1 296 140 5,8 8,5 15 41,92 32,9 6328 427,0 240,0 12,29 390,0 55,7 3,05
30Б2 299 140 6,0 10,0 15 46,67 36,6 7293 487,8 273,8 12,50 458,6 65,6 3,13
35Б1 346 155 6,2 8,5 18 49,83 38,9 10060 581,7 328,6 14,25 529,6 68,3 3,27
35Б2 349 155 6,5 10,0 18 55,17 43,3 11550 662,2 373,0 14,47 622,9 80,4 3,36
40Б1 392 165 7,0 9,5 21 61,25 48,1 15750 803,6 456,0 16,03 714,9 86,7 3,42
40Б2 396 165 7,5 11,5 21 69,72 54,7 18530 935,7 529,7 16,30 865,0 104,8 3,52
45Б1 443 180 7,8 11,0 21 76,23 59,8 24940 1125,8 639,5 18,09 1073,7 119,3 3,75
45Б2 447 180 8,4 13,0 21 85,96 67,5 28870 1291,9 732,9 18,32 1269,0 141,0 3,84
50Б1 492 200 8,8 12,0 21 92,98 73,0 37160 1511,0 860,4 19,99 1606,0 160,6 4,16
50Б2 496 200 9,2 14,0 21 102,8 80,7 42390 1709,0 970,2 20,30 1873,0 187,3 4,27
55Б1 543 220 9,5 13,5 24 113,37 89,0 55680 2051,0 1165,0 22,16 2404,0 218,6 4,61
55Б2 547 220 10,0 15,5 24 124,75 97,9 62790 2296,0 1102,0 22,43 2760,0 250,9 4,70
60Б1 593 230 10,5 15,5 24 135,26 106,2 78760 2656,0 1512,0 24,13 3154,0 274,3 4,83
60Б2 597 230 11,0 17,5 24 147,30 115,6 87640 2936,0 1669,0 24,39 3561,0 309,6 4,92
70Б1 691 260 12,0 15,5 24 164,70 129,3 125930 3645,0 2095,0 27,65 4556,0 350,5 5,25
70Б2 697 260 12,5 18,5 24 183,60 144,2 145912 4187 2393,0 28,19 5437,0 418,2 5,44
80Б1 791 280 13,5 17,0 26 203,20 159,5 199500 5044 2917,0 31,33 6244,0 446,0 5,54
80Б2 798 280 14,0 20,5 26 226,60 177,9 232200 5820 3343,0 32,01 7527,0 537,6 5,76
90Б1 893 300 15,0 18,5 30 247,10 194,0 304400 6817 3964,0 35,09 8365,0 557,6 5,82
 Продовження додатку 6
Продовження таблиці 13
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15
90Б2 900 300 15,5 22,0 30 272,40 213,8 349200 7760 4480,0 35,80 9943,0 662,8 6,04
100Б1 990 320 16,0 21,0 30 293,82 230,6 446000 9011 5234,0 38,96 11520 719,9 6,26
100Б2 998 320 17,0 25,0 30 328,90 258,2 516400 10350 5980,0 39,62 13710 856,9 6,46
100Б3 1006 320 18,0 29,0 30 364,00 285,7 587700 11620 6736,0 40,18 15900 993,9 6,61
100Б4 1013 320 19,5 32,5 30 400,60 314,5 655400 12940 7470,0 40,45 17830 1114,3 6,67
20Ш1 193 150 6,0 9,0 13 38,95 30,6 2660 275 153 8,26 507 67,6 3,61
23Ш1 226 155 6,5 10,0 14 46,08 36,2 4260 377 210 9,62 622 80,2 3,67
26Ш1 251 180 7,0 10,0 16 54,37 42,7 6225 496 276 10,7 974 108,2 4,23
26Ш2 255 180 7,5 12,0 16 62,73 49,2 7429 583 325 10,88 1168 129,8 4,31
30Ш1 291 200 8,0 11,0 18 68,31 53,6 10400 715 398 12,34 1470 147,0 4,64
30Ш2 295 200 8,5 13,0 18 77,65 61,0 12200 827 462 12,53 1737 173,7 4,73
30Ш3 299 200 9,0 15,0 18 87,00 68,3 14040 939 526 12,70 2004 200,4 4,80
35Ш1 338 250 9,5 12,5 20 95,67 75,1 19790 1171 651 14,38 3260 261 5,84
35Ш2 341 250 10,0 14,0 20 104,74 82,2 22070 1295 721 14,52 3650 292 5,90
35Ш3 345 250 10,5 16,0 20 116,30 91,3 25140 1458 813 14,70 4170 334 5,99
40Ш1 388 300 9,5 14,0 22 122,40 96,1 35360 1771 976 16,76 6360 420 7,18
40Ш2 392 300 11,5 16,0 22 141,60 111,1 39700 2025 1125 16,75 7209 481 7,14
40Ш3 396 300 12,5 18,0 22 157,20 123,4 44740 2260 1259 8111 8111 541 7,18
50Ш1 484 300 11,0 15,0 26 145,70 114,4 60930 2518 1403 2045 6762 451 6,81
50Ш2 489 300 14,5 17,5 26 176,60 138,7 72530 2967 1676 20,26 7900 526 6,69
50Ш3 495 300 15,5 20,5 26 199,20 156,4 84200 3402 1923 20,56 9250 617 6,81
50Ш4 501 300 16,5 23,5 26 221,70 174,1 96150 3838 2173 20,82 10600 707 6,92
60Ш1 580 320 12,0 17,0 28 181,10 142,1 107300 3701 2068 24,35 9302 581 7,17
60Ш2 587 320 16,0 20,5 28 225,3 176,9 131800 4490 2544 24,19 11230 702 7,06
60Ш3 595 320 18,0 24,5 28 261,8 205,5 156900 5273 2997 24,48 13420 839 7,16
 Продовження додатку 6
Продовження таблиці 13
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15
60Ш4 603 320 20,0 28,5 28 298,34 234,2 182500 6055 3455 24,73 15620 976 7,23
70Ш1 683 320 13,5 19,0 30 216,40 169,9 172000 5036 2843 28,19 10400 650 6,93
70Ш2 691 320 15,0 23,0 30 251,70 197,6 205500 5949 3360 28,58 12590 787 7,07
70Ш3 700 320 18,0 27,5 30 299,80 235,4 247100 7059 4017 28,72 15070 942 7,09
70Ш4 708 320 20,5 31,5 30 341,6 268,1 284400 8033 4598 28,85 17270 1079 7,11
70Ш5 718 320 23,0 36,5 30 389,7 305,9 330600 9210 5298 29,13 20020 1251 7,17
20К1 195 200 6,5 10,0 13 52,82 41,5 3820 392 216 8,50 1334 133 5,03
20К2 198 200 7,0 11,5 13 59,70 46,9 4422 447 247 8,61 1534 153 5,07
23К1 227 240 7,0 10,5 14 66,51 52,2 6589 580 318 9,95 2421 202 6,03
23К2 230 240 8,0 12,0 14 75,77 59,5 7601 661 365 10,02 2766 231 6,04
26К1 255 260 8,0 12,0 16 83,08 65,2 10300 809 445 11,14 3517 271 6,51
26К2 258 260 9,0 13,5 16 93,19 73,2 11700 907 501 11,21 3957 304 6,52
26К3 262 260 10,0 15,6 16 105,90 83,1 13560 1035 576 11,32 4544 349 6,56
30К1 296 300 9,0 13,5 18 108,00 84,8 18110 1223 672 12,95 6079 405 7,50
30К2 300 300 10,0 15,5 18 122,70 96,3 20930 1395 771 13,06 6980 465 7,54
30К3 304 300 11,5 17,5 18 138,72 108,9 23910 1573 874 13,12 7881 525 7,54
35К1 343 350 10,0 15,0 20 139,70 109,7 31610 1843 1010 15,04 10720 613 8,76
35К2 348 350 11,0 17,5 20 160,40 125,9 37090 2132 1173 15,21 12510 715 8,83
35К3 353 350 13,0 20,0 20 184,10 144,5 42970 2435 1351 15,28 14300 817 8,81
40К1 393 400 11,0 16,5 22 175,80 138,0 52400 2664 1457 17,26 17610 880 10,00
40К2 400 400 13,0 20,0 22 210,96 165,6 64160 3207 1767 17,44 21350 1067 10,06
40К3 409 400 16,0 24,5 22 257,80 202,3 80040 3914 2180 17,62 26150 1307 10,07
40К4 419 400 19,0 29,5 22 308,60 242,2 98340 4694 2642 17,85 31500 1575 10,10
40К5 431 400 23,0 35,5 22 371,00 291,2 121570 5642 3217 18,10 37910 1896 10,11
 Додаток 6
a Таблиця 14
d mna x y
i< 1 2 %
Сталь гарячекатана, балки двотаврові
k

a1
d maxc
R
за ГОСТ 8239-89
h

x s x
b-s
r 4
Приклад позначення:
y t
30 / ГОСТ 8239-89
b
Розміри Довідкові величини для осей

перерізу,
профілю

Площа
1 м, кг
Маса
h b s t R r x-x y–y

см2
№

Ix , Wx , ix , Sx , Iy , Wy , iy ,
мм
см4 см3 см см3 см4 см3 см
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16
10 100 55 4,5 7,2 7,0 2,5 9,48 12,0 198 39,7 4,06 23,0 17,9 6,46 1,22
12 120 64 4,8 7,3 7,5 3,0 11,5 14,7 350 58,4 4,88 33,7 27,9 8,72 1,38
14 140 73 4,9 7,5 8,0 3,0 13,7 17,4 572 81,7 5,73 46,8 41,9 11,5 1,55
16 160 81 5,0 7,8 6,5 3,5 15,9 20,2 873 109 6,57 62,3 58,6 14,5 1,7
18 180 90 5,1 8,1 9,0 3,5 18,4 23,4 1290 143 7,42 81,4 82,4 82,6 1,88
20 200 100 5,2 8,4 9,5 4,0 21,00 26,8 1840 184,0 8,28 104,0 115 23,1 2,07
22 220 110 5,4 8,7 10,0 4,0 24,00 30,6 2550 232,0 9,13 131,0 157 28,6 2,27
24 240 115 5,6 9,5 10,5 4,0 27,30 34,8 3460 289,0 9,97 163,0 198 34,5 2,37
27 270 125 6,0 9,8 11,0 4,5 31,50 40,2 5010 371,0 11,20 210,0 260 41,5 2,54
30 300 135 6,5 10,2 12,0 5,0 36,50 46,5 7080 472,0 12,30 268,0 337 49,9 2,69
 Продовження додатку 6
Продовження таблиці 14

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16
33 330 140 7,0 11,2 13,0 5,0 42,20 53,8 9840 597,0 13,50 339,0 419 59,9 2,79
36 360 145 7,5 12,3 14,0 6,0 48,60 61,9 13380 743,0 14,70 423,0 516 71,1 2,89
40 400 155 8,3 13,0 15,0 6,0 57,00 72,6 19062 953,0 16,20 545,0 667 86,1 3,03
45 450 160 9,0 14,2 16,0 7,0 66,50 84,7 27696 1231,0 18,10 708,0 808 101,0 3,09
50 500 170 10 ,0 15,2 17,0 7,0 78,50 100,0 39727 1589,0 19,90 919,0 1043 123,0 3,23
55 550 180 11,0 16,5 18,0 7,0 92,60 118,0 55962 2035,0 21,80 1181,0 1356 151,0 3,39
60 600 190 12,0 17,8 20,0 8,0 108,00 138,0 76806 2560,0 23,60 1491,0 1725 182,0 3,54
 Додаток 7
Вертикальні граничні прогини елементів конструкцій і навантаження,
від яких слід визначати прогини
Таблиця 15
ДСТУ Б В.1.2-3:2006
П.5.1 таблиця 1

Вертикальні граничні прогини елементів конструкцій і

навантаження, від яких слід визначати прогини
Навантаження
Вертикальні
Встановлені для визначення
Елементи конструкцій граничні
вимоги вертикальних
прогини fu
прогинів
1 2 3 4
1. Балки, ферми, ригелі, прогони,
плити, настили (включаючи
поперечні ребра плит і настилів):
а) покриттів і перекриттів, відкритих Естетико- Постійні та змінні
для огляду, при прольоті l, м: психологічні тривалі
l≤1 l /120
l=3 l /150
l=6 l /200
l = 24 (12) l /250
l ≥ 36 (24) l /300
Фізіологічні і
б) перекриттів, що зазнають дії:
технологічні
переміщуваних вантажів, l /350 0,7 характеристич-
матеріалів, вузлів і елементів них значень
устаткування та інших змінних
рухомих навантажень (у тому навантажень чи
числі при безрейковому навантажень від
напідлоговому транспорті) одного
навантажувача
(більш
несприятливе з
двох)

2 Елементи сходів (марші, площадки, Естетико- Те саме, що в 2 Елементи сходів

косоури), балконів, лоджій психологічні поз. 1, а (марші, площадки,
косоури), балконів,
лоджій

3 Плити перекриттів, сходові марші Фізіологічні 0,7 мм Зосереджене

і площадки, прогину яких не навантаження
перешкоджають суміжні елементи 1 кН (100 кгс)
в середині
прогону
 1 2 3 4
4 Перемички і навісні стінові панелі Конструктивні l /200 Ті, що призводять
над віконними і дверними до зменшення
прорізами (ригелі і прогони зазорів між
скління) несучими
елементами та
віконним чи
дверним
заповненням,
розташованим під
елементами
Естетико- Те саме, що в
психологічні поз. 1, а

Позначення, прийняті в табл. 1:

l — розрахунковий прогін елемента конструкції.
Примітка 1. Для консолі замість l слід приймати подвоєний її виліт.
Примітка 2. Для проміжних значень l у поз. 1, а граничні прогини слід визначати лінійною інтерполяцією.
Примітка 3. У поз. 1, а цифри, зазначені в дужках, слід приймати при висоті приміщень до 6 м включно.
Примітка 4. При обмеженні прогинів естетико-психологічними вимогами допускається прогін l приймати таким,
що дорівнює відстані між внутрішніми поверхнями несучих стін (колон).

Прогин елементів покриттів і перекриттів, обмежений виходячи з конструктивних вимог,

не повинен перевищувати відстані (зазору) між нижньою поверхнею цих елементів і верхом
перегородок, вітражів, віконних і дверних коробок, розташованих під несучими елементами.
 Додаток 8
Сталь листова прокатна за ГОСТ 19903-74 та за ГОСТ 82-70*
Таблиця 16

Сталь листова прокатна

Товщина, Ширина,
мм мм

Сталь гарячекатана товстолистова за ГОСТ 19903-74

4; 6; 8; 10; 12; 14; 16; 18; 20; 600; 650; 700; 710; 750; 780; 800; 850; 900;
22; 25; 950; 1000; 1100; 1250; 1400; 1420; 1500;
1600; 1700; 1800; 1900; 2000; 2100; 2200;
2300; 2400; 2500

28; 32; 36; 40; 50; 60; 80; 1400; 1420; 1500; 1600; 1700; 1800; 1900;
2000; 2100; 2200; 2300; 2400; 2500

Сталь широкоштабова універсальна за ГОСТ 82-70*

6; 7; 8; 9; 10; 11; 12; 14; 16; 200; 210; 220; 240; 250; 260; 280; 300; 320;
18; 20; 25; 28; 30; 32; 36; 40; 340; 360; 380; 400; 420; 450; 460; 480; 500;
45; 50; 55; 60; 520; 530; 560; 600; 630; 650; 670; 700; 750;
800; 850; 900; 950; 1000; 1050
 Додаток 9
Таблиця 17
СНиП ІІ-23-81*
Прил.6 таблиця 72
Коефіцієнти ϕ поздовжнього згину центрально-стиснутих елементів
Коефіцієнти ϕ для елементів із сталі з розрахунковим опором Ry, МПа (кгс/см2)
Гнучкість
200 240 280 320 360 400 440 480 520 560 600
λ 640 (6550)
(2050) (2450) (2850) (3250) (3650) (4100) (4500) (4900) (5300) (5700) (6100)
10 988 987 985 984 983 982 981 980 979 978 977 977
20 967 962 959 955 952 949 946 943 941 938 936 934
30 939 931 924 917 911 905 900 895 891 887 883 879
40 906 894 883 873 863 854 846 839 832 825 820 814
50 869 852 836 822 809 796 785 775 764 746 729 712
60 827 805 785 766 749 721 696 672 650 628 608 588
70 782 754 724 687 654 623 595 568 542 518 494 470
80 734 686 641 602 566 532 501 471 442 414 386 359
90 665 612 565 522 483 447 413 380 349 326 305 287
100 599 542 493 448 408 369 335 309 286 267 250 235
110 537 478 427 381 338 306 280 258 239 223 209 197
120 479 419 366 321 287 260 237 219 203 190 178 167
130 425 364 313 276 247 223 204 189 175 163 153 145
140 376 315 272 240 215 195 178 164 153 143 134 126
150 328 276 239 211 189 171 157 145 134 126 118 111
160 290 244 212 187 167 152 139 129 120 112 105 99
170 259 218 189 167 150 136 125 115 107 100 94 89
180 233 196 170 150 135 123 112 104 97 91 85 81
190 210 177 154 136 122 111 102 94 88 82 77 73
200 191 161 140 124 111 101 93 86 80 75 71 67
210 174 147 128 113 102 93 85 79 74 69 65 62
220 160 135 118 104 94 86 77 73 68 64 60 57
Примітка. Значення коефіцієнтів ϕ в таблиці збільшено в 1000 разів.
 Додаток 10
Розрахунок зварних з’єднань

Зварні з’єднання з кутовими швами під дією поздовжньої та поперечної

сил слід розраховувати на (умовний) зріз за двома перерізами:
N ( β f × k f × lw ) ≤ Rwf × γ wf × γ c
за металом шва: ;
N ( β f × k f × lw ) ≤ Rwz × γ wz × γ c
за металом межі сплавлення: ;
де lw – розрахункова довжина шва, що приймається меншою повної його
довжини на 10 мм;
kf
- катет кутового зварного шва;
Rwf
- розрахунковий опір зварного шва за металом шва (приймається за
таблицею 25);
Rwz = 0,45 × Run - розрахунковий опір зварного шва за металом межі
сплавлення;
γwf, γwz – коефіцієнти умов роботи шва, які дорівнюють 1 в усіх випадках,
крім конструкцій, які будуються в кліматичних районах І1, І2, ІІ2 та ІІ3, для
яких γwf = 0,85 для металу шва з нормативним опором Rwun = 410 МПа та γwz =
0,85 – для всіх сталей.
Значення коефіцієнтів βf та βz при зварюванні елементів із сталі: з межею
текучості до 530 МПа наведені в табл. 22; з границею текучості більше 530
МПа незалежно від виду зварювання, типу шва та діаметру зварювального
дроту - βf = 0,7 та βz = 1.

Таблиця 18
СНиП ІІ-23-81*
П.11 таблиця 34*
Вид зварювання при Значення коефіцієнтів βf
діаметрі
Тип та βz при катетах швів,
зварювального Коефіцієнт мм
зварювальної
шва
проволоки d, мм 3-8 9 – 12
βf 1,1
В човник
Автоматичне при d= βz 1,15
3-5 βf 1,1 0,9
Нижній
βz 1,15 1,05
βf 0,9
Автоматичне та В човник
βz 1,05
напівавтоматич-не при
d = 1,4 - 2 βf 0,9 0,8
Нижній
βz 1,05 1,0
Ручне, напівавтоматич-
не дротом постійного
В човник, нижній, βf 0,7
горизон-тальний,
перерізу при d < 1,4 вертикаль-ний,
або порошковим стельовий βz 1,0
дротом
 Продовження дод. 10
Таблиця 19
СНиП ІІ-23-81*
П.12.8 таблиця 38*

Мінімальні катети зварних швів

k
Межа Мінімальні катети швів f , мм, при
Вид текучості товщині більш товстого з елементів, що
Вид з’єднання зварюються, t , мм
зварювання сталі,
МПа 6- 11- 17- 23- 33- 41-
4-5
10 16 22 32 40 80
До 430 4 5 6 7 8 9 10
Таврове з
Ручне Від 430
двобічними 5 6 7 8 9 10 12
до 530
кутовими
Автоматич-не До 430 3 4 5 6 7 8 9
швами; кутове
та напів- Від 430
та в напусток 4 5 6 7 8 9 10
автоматичне до 530
Таврове з Ручне До 380 5 6 7 8 9 10 12
однобічними Автоматичне
кутовими та напів- 4 5 6 7 8 9 10
швами автоматичне

Таблиця 20
СНиП ІІ-23-81*
Прил.2 таблиця 56

Нормативні та розрахункові опори металів швів зварних з’єднань з

кутовими швами
Зварювальні матеріали
Rwun, Rwf,
Тип електроду
Марка дроту МПа МПа
(за ГОСТ 9467-75)
Св-08, Св-08А
Э42, Э42А 410 180
Св-08ГА
Э46, Э46А 450 200
Св-10ГА, Св-08Г2С, Св-08Г2СЦ,
Э50, Э50А 490 215
ПП-АН8, ПП-АН3
Св-08Г2С*, Св-08Г2СЦ*, Св-
Э60 10НМА, 590 240
Св-10Г2
Св-10ХГ2СМА,
Э70 685 280
Св-08ХН2ГМЮ
Э85 - 835 340
* Тільки для швів з катетом kf ≤ 8мм в конструкціях із сталі з межею
текучості 440МПа і більше.
 Закінчення дод. 10
Таблиця 21
СНиП ІІ-23-81*
Прил.2 таблиця 55*

Матеріали для зварювання, що відповідають сталі

Матеріали для зварювання

Вкритими електродами типів по

У
вуглекисло
му газі (за
ГОСТ 8050-
Групи
під флюсом 85) або в
конструкцій
його змісі з
в Сталі
аргоном (по
кліматичних

ГОСТ 9467-75*
ГОСТ
районах
10157-79*)
Марки
Флюсов (по
Зварювального дроту (по
ГОСТ 9087-
ГОСТ 2246-70*)
81*)
1 2 3 4 5 6
С235, С245,
С255, С275, АН-348-А, Св-08А. Э42,
С285, ВСт3кп, АН-60 Св-08ГА Э46
ВСт3пс, ВСт3сп
2, 3 та 4 – во
С345, С345Т, Св-08Г2С
всіх районах, Св-10НМА,
С375, С375Т, АН-47, АН-43,
крім І1, І2, ІІ2 Св-10Г22
С390, С390Т, АН-17-М, Э50
та ІІ3 Св-08ГА2
С390К, С440, АН-348-А1
Св-10ГА2
16Г2АФ, 09Г2С
Св-
С345К АН-348-А Св-08Х1ДЮ Э50А3
08ХГ2СДЮ
С235, С245,
С255, С275, Св-08А. Э42А,
АН-348-А
С285, ВСт3кп, Св-08ГА Э46А
ВСт3пс, ВСт3сп
Св-10НМА,
С345, С345Т,
АН-47, АН-43, Св-10Г22
С375, С375Т, Св-08Г2С Э50А
АН-348-А1 Св-08ГА2
09Г2С
1 – в усіх Св-10ГА2
районах; Св-10НМА,
С390, С390Т, АН-47,
2, 3, 4 – в Св-10Г22
С390К, С440, АН-17-М, Э50А
районах І1, Св-08ГА2
16Г2АФ АН-348-А1
І2, ІІ2 та ІІ3 Св-10ГА2
Св-
С345К АН-348-А Св-08Х1ДЮ Э50А3
08ХГ2СДЮ
Св-
Св- 10ХГ2СМА,
С590К, С590, Э60,
АН-17-М 08ХН2ГМЮ, Св-
С590КШ Э70
Св-10НМА 08ХГСМА,
Св-08Г2С
 Додаток 11
Гранична гнучкість стиснутих елементів
Таблиця 22
СНиП ІІ-23-81*
П.6.15* таблиця 19*

Гранична гнучкість стиснутих елементів

Гранична
гнучкість
Елементи конструкцій
стиснутих
елементів
1. Пояса, опорні розкоси та стойки, що передають опорні реакції:
а) плоских ферм, структурних конструкцій та просторових 180 - 60α
конструкцій з труб та парних кутиків висотою до 50 м
б) просторових конструкцій з одиночних кутиків, просторових 120
конструкцій з труб та парних кутиків вищ. 50 м
2. Елементи, крім вказанних в поз. 1 и 7:
а) плоских ферм, зварних просторових та структурних 210 - 60α
конструкцій з одиночних кутиків, просторових та структурних
конструкцій з труб та парних кутиків
б) просторових та структурних конструкцій з одиночних кутиків з 220 - 40α
болтовими з’єднаннями
3. Верхні пояси ферм, не закріплені в процесі монтажу (граничну 220
гнучкість після завершення монтажу слід приймати по поз. 1)
4. Основні колони 180 - 60α
5. Другорядні колони (стійки фахверка, фонарей та т. п.), елементи 210 - 60α
решітки колон, елементи вертикальних в’язей між колонами (нижче
підкранових балок)
6. Елементи в’язей, крім указаних в поз. 5, а також стержні, для 200
зменшення розрахункової довжини стиснутих стержнів, та інші
ненавантажені елементи, окрім вказаних в поз. 7
7. Стиснуті та ненавантажені елементи просторових конструкцій 150
таврового та крестового перерізу, що піддаються впливу вітрових
навантажень, при перевірці гнучкості в вертикальній площині
Позначення, приняті в таблице 19*:
N
α =
ϕ AR y γ c - коефіціент, приймається не меньше 0,5 (в необхідних випадках замість ϕ
слід приймати ϕe).
 Додаток 12
Розрахунковий опір бетону
Таблиця 23
СНиП 2.03.01-84*
П.2 таблиця 13

Розрахунковий опір бетону

Вид опору Бетон Розрахунковий опір бетону для
граничного стану першої групи Rb
при класі бетону по міцності на
стиск, МПа

В7,5 В10 В12,5 В15 В20 В25

Центральний стиск Важкий та 4,5 6,0 7,5 8,5 11,5 14,5

(Призменна дрібнозернист
міцність) Rb ий

Додаток 13
Розрахунок болтових з’єднань
Таблиця 24
СНиП ІІ-23-81*
П.11.7 таблиця 35*

Коефіцієнт умов роботи з’єднання

Коефіцієнт умов
Характеристика з’єданнь
роботи з’єдання γb
1. Багатоболтове в розрахунках на зріз та зминання при болтах:
класа точності А 1,0
класа точності В та С, високоміцних та нерегулюємих натягом 0,9
2. Одноболтове та багатоболтове в розрахунку на зминання при a =
1,5d та b = 2d в елементах конструкцій з сталі змежою текучості,
МПа (кгс/см2):
до 285 (2900) 0,8
св. 285 (2900) до 380 (3900) 0,75
Позначення, приняті в таблиці:
a - відстань вздовж зусиля від краю елемента до центра найближчого отвору;
b - теж, між центрами отворів;
d - діаметр отворів для болта.
П р и м і т к и : 1. Коефіцієнти, встановлені в поз. 1 и 2, слід враховувати одночасно.
2. При значенні відстані a и b, проміжних між вказаними в поз. 2 в табл. 39, коефіціент
γb слід визначати лінійною інтерполяцією.
 Продовження додатку 13
Таблиця 25
СНиП ІІ-23-81*
Прил.2 таблиця 58*

Розрахунковий опір зрізу та розтяг болтів

Напружений Умовне Розрахунковий опір, МПа (кгс/см2), болтів класа
стан позначення 4.6 4.8 5.6 5.8 6.6 8.8 10.9
Зріз Rbs 150 160 190 200 230 320 400
(1500) (1600) (1900) (2000) (2300) (3200) (4000)
Розтяг Rbt 170 160 210 200 250 400 500
(1700) (1600) (2100) (2000) (2500) (4000) (5000)
Прим іт ки. В таблиці вкзані значення розрахункового опору для одноболтових
з’єднань, що рахуються за формулами розд. 3 дійсних норм з округленням до 5 МПа (50
кгс/см2).
Таблиця 26
СНиП ІІ-23-81*
Прил.2 таблиця 59*
Розрахунковий опір зминанню елементів, що з’єднуються болтами
Розрахунковий опір, МПа (кгс/см2), зминанню елементів, що
Тимчасовий опір сталі з’єднуються болтами
елементів що з’єднуються,
МПа (кгс/см2) класів точності В и С, високоміцних
класа точності А
без регульованого натягу
360 (37) 475 (4800) 430 (4350)
365 (37) 485 (4900) 440 (4450)
370 (38) 495 (5100) 450 (4600)
380 (39) 515 (5300) 465 (4800)
390 (40) 535 (5500) 485 (5000)
400 (41) 560 (5750) 505 (5200)
430 (44) 625 (6400) 565 (5800)
440 (45) 650 (6650) 585 (6000)
450 (46) 675 (6900) 605 (6200)
460 (47) 695 (7150) 625 (6400)
470 (48) 720 (7350) 645 (6600)
480 (49) 745 (7600) 670 (6850)
490 (50) 770 (7850) 690 (7050)
500 (51) 795 (8150) 710 (7250)
510 (52) 825 (8400) 735 (7500)
520 (53) 850 (8650) 760 (7750)
530 (54) 875 (8950) 780 (7950)
540 (55) 905 (9200) 805 (8200)
570 (58) 990 (10050) 880 (8950)
590 (60) 1045 (10 600) 930 (9450)
П р и м і т к и . Значення розрахункового опору отриманий за формулами разд. 3 дійчих
норм с округленнім до 5 МПа (50 кгс/см2).
 Продовження додатку 13
Таблиця 27
СНиП ІІ-23-81*
П.12.9 таблиця 39

Відстані при розміщенні болтів

Характеристика відстані Відстані при розміщенні болтів
1. Відстані між центрами болтів в
будьякому напрямку:
а) мінімальна 2.5d , в з’єднаннях зі сталі з межею
б) максимальне в крайніх рядах при текучості більше 380 МПа - 3d
відсутності окаймляючих кутиків при
ростязі і стиску 8d чи 12t
в) максимальне в середніх рядах, а
також в крайніх рядах при наявності
окоймляючих кутиків:
при розтязі
при стиску 16d чи 24t
12d чи 18t
2. Відстань від центру болта до
краю елементу:
а) мінімальна вздовж зусилля 2d
б) мінімальна впоперек зусилля:
при обрізних кромках 1.5d
при прокатних кромках 1.2d
в) максимальне 4d чи 8t
г) мінімальне для високоміцних
болтів при будь-якій кромці і будь 1.3d
якому напрямку зусилля
d - діаметр отвору болта; t - товщина найбільш тонкого зовнішнього
елементу.
Таблиця 28
СНиП ІІ-23-81*
Прил.2 таблиця 62*
Площі перерізів болтів відповідно СТ СЭВ 180-75, СТ СЭВ 181-75 и СТ
СЭВ 182-75
d, мм 16 18* 20 22* 24 27* 30 36 42 48
Ab, см2 2,01 2,54 3,14 3,80 4,52 5,72 7,06 10,17 13,85 18,09
Abn, см2 1,57 1,92 2,45 3,03 3,52 4,59 5,60 8,16 11,20 14,72
* Болти указаних діаметрів приймати не рекомендовано.
 Література
1. ДБН В.1.2-2:2006 Система забезпечення надійності та безпеки
будівельних об'єктів. Навантаження і впливи. Норми проектування - Київ:
МІНБУД України. 2006 – 60с.
2. ДСТУ Б В.1.2-3:2006 Система забезпечення надійності та безпеки
будівельних об’єктів. Прогини і переміщення. Вимоги проектування - Київ:
МІНБУД України. 2006 – 14с.
3. СНиП ІІ-23-81* Нормы проектирования. Стальные конструкции /
Госстрой СССР. - М.: ЦИТП Госстроя СССР, 1990. – 96с.
4. СНиП 2.03.01-84* Нормы проектирования. Бетонные и
железобетонные конструкции / Госстрой СССР. - М.: ЦИТП Госстроя СССР,
1989. – 80с.
5. Пособие по проектированию стальных конструкций (к СНиП ІІ-23-
81*) / ЦНИИСК им.Кучеренко Госстроя СССР. – М.: ЦИТП Госстроя СССР,
1989. – 148с.
6. Металлические конструкции: Ученик для студентов высших учебных
заведений / Ю.И. Кудишин, Е.И. Беленя, В.С. Игнатьева и др. / Под ред.
Ю.И. Кудишина – М.: Изд. центр «Академия», 2006. – 688 с.
7. Металеві конструкції. Балки. Колони: Навчальний посібник для
студентів будівельних спеціальностей / О.О. Нілов – К.: ІЗМН, 1997, – 232 с.
8. Стальные конструкции. Справочник конструктора / А.И. Будур,
В.Д. Белогуров – К.: Изд-во «Сталь», 2004. – 210с.
9. Пермяков В.О., Нілов О.О., Шимановський О.В., Бєлов І.Д.,
Лавріненко Л.І., Володимирський В.О. Металеві конструкції: Підручник / Під
загальною редакцією В.О. Пермякова та О.В. Шимановського. – К.:
Видавництво «Сталь», 2008. – 812с.
 Зміст
Загальні положення………………………………………. 3
Короткі вказівки з виконання розрахунково-графічної
роботи………………………………………………………. 3
1. Розрахунок елементів балкової клітки………………….. 4
1.1. Розрахунок настилу………………………………………. 5
Приклад 1 Запроектувати конструкції балкової клітки робочої
площадки…………………………………………………... 7
1.2. Розрахунок балок настилу……………………………….. 8
Приклад 2 Розрахунок балки настилу БН-1…………………………. 10
Розрахунок балки настилу БН-2…………………………. 12
1.3. Розрахунок головної балки………………………………. 13
Приклад 3 Розрахунок головної балки ГБ-1………………………… 15
1.4. Розрахунок торцевого опорного ребра головної балки... 16
Приклад 4 Розрахунок опорного ребра головної балки……………. 18
2. Розрахунок центрально-стиснутої колони……………… 20
2.1. Збір навантажень…………………………………………. 20
2.2. Підбір перерізу стержня центрально-стиснутої колони.. 21
Приклад 5 Розрахунок колони К-1…………………………………... 22
2.3. Розрахунок бази колони………………………………….. 23
Приклад 6 Розрахунок бази колони………………………………….. 25
2.4. Розрахунок оголовка колони…………………………….. 26
Приклад 7 Оголовок колони………………………………………….. 27
3 Розрахунок вузла кріплення балок настилу до головної
балки………………………………………………………... 28
3.1. Розрахунок з’єднання на болтах звичайної міцності…... 29
Приклад 8 Розрахунок вузла з’єднання балок настилу з головною
балкою в одному рівні…………………………………….. 30
Зразок креслення………………………………………….. 31
Додаток 1 Характерні одиниці виміру………………………………. 32
Додаток 2 Значення коефіцієнтів надійності за граничним
розрахунковим навантаженням…………………………... 32
Додаток 3 Середня густина характерних матеріалів……………….. 34
Додаток 4 Розрахункові опори сталі для сталевих конструкцій
будівель і споруд…………………………………………... 35
Додаток 5 Коефіцієнт умов роботи………………………………….. 36
Додаток 6 Сортамент сталевих двотаврів…………………………… 38
Додаток 7 Вертикальні граничні прогини елементів конструкцій і
навантаження, від яких слід визначати прогини………... 44
Додаток 8 Сталь листова прокатна за ГОСТ 19903-74 та за ………..
ГОСТ 82-70*……………………………………………….. 46
Додаток 9 Коефіцієнти ϕ поздовжнього згину центрально-
стиснутих елементів………………………………………. 47
Додаток 10 Розрахунок зварних з’єднань……………………………... 48
Додаток 11 Гранична гнучкість стиснутих елементів……………….. 51
Додаток 12 Розрахунковий опір бетону………………………………. 52
Додаток 13 Розрахунок болтових з’єднань…………………………... 52
Література 55