Professional Documents
Culture Documents
2 семінар
2 семінар
2 семінар
Інститут конституційного права (від лат. - устрій, організація, установлення) - це система норм
права, які в межах предмета конституційного права регулюють та охороняють змістовно близькі,
однорідні суспільні відносини.
Ознаки Інституту конституційного права:
а) згруповує норми конституційного права за певним видом конституційно-правового
регулювання;
б) здійснює цілеспрямоване і системне регулювання змістовно близьких та однорідних
суспільних відносин;
в) здійснює комплексний вплив на поведінку і волю суб'єктів конституційно-правових
відносин;
г) є структурним елементом конституційного права;
ґ) має відносну стабільність.
Отже, конституційне право містить цілий ряд інститутів:
- інститут громадянства,
- інститут виборів,
- інститут народного депутата України,
- інститут Верховної Ради України,
- інститут імпічменту,
- інститут місцевого самоврядування,
- інститут референдуму,
- інститут Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та ін.
Інститути конституційного права відрізняються один від одного, зокрема кількістю норм права,
обсягом і видом регулювання суспільних відносин, відносною змістовною загальністю чи
конкретністю.
Підзаконні:
Підзаконні джерела - це нормативно-правові або індивідуально-владні акти, які
приймаються спеціально уповноваженими суб'єктами на основі, в межах і відповідно до
Конституції І законів України з метою регулювання відносин, що становлять галузі
конституційного права.
Підзаконні правові акти поділяються на такі основні групи:
* нормативні - регулюють певну сферу суспільних відносин і є загальнообов'язковими;
* індивідуально-владні (ненормативні) - адресовані конкретним суб'єктам конституційно-
правових відносин і є обов'язковими для них;
o інтерпретаційні - це акти-тлумачення норм права, що мають допоміжний характер і, як правило,
обслуговують нормативні акти.
Локальні:
Локальні джерела конституційного права - це ті правові акти, які поширюються у межах
певної адміністративно-територіальної одиниці:
1) акти органів місцевого самоврядування з питань, що належать до предмета
правового регулювання конституційного права. Наприклад, органи місцевого
самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є
обов'язковими до виконання на відповідній території (ст. 144 Конституції України);
2) акти місцевих референдумів з питань, що належать до предмета конституційного
права України, наприклад, встановлення місцевих символів, земельне впорядкування,
охорона громадського порядку та інше.