Практичне заняття за розділом II.

Становлення козацтва (XVI — перша половина

XVII ст.)
Мета: спираючись на знання, отримані впродовж опрацювання розділу, розвивати
практичні вміння із систематизації та синхронізації матеріалу, роботи з контурною картою
та аналізу історичних джерел.
Завдання для підготовки до практичного заняття
1. Внести до синхронізованої хронологічної таблиці «Європа в Ранньомодерну добу»
відомості про формування козацького стану, утворення козацьких Січей, укладання
козацького реєстру, походи козаків у Кримське ханство, Османську імперію, Московське
царство, Хотинську війну, козацько-селянські повстання, видання «Ординації Війська
Запорозького…».
2. Робота в малих групах. За додатковими джерелами підготувати описи військового
мистецтва, традицій і побуту козацтва, облаштування Січі.
Пригадайте
1. Назвіть події, пов’язані з формуванням козацького стану.
2. Коли було створено замок на острові Мала Хортиця, що вважається прототипом
Запорозької Січі; Томаківську і Базавлуцьку Січі?
3. Укажіть події, пов’язані зі створенням реєстрового козацтва.
4. Наведіть дати походів козаків у Кримське ханство, Османську імперію, Московське
царство, Хотинської війни, козацько-селянських повстань і видання «Ординації Війська
Запорозького…».
Хід роботи
I. Робота з контурними картами
1. На території місцевості, із якою пов’язана перша писемна згадка про українських
козаків, укажіть дату цієї події.
2. Позначте місце зведення Д. Вишневецьким замку, який вважається прототипом
Запорозької Січі. Укажіть рік цієї події.
3. Підпишіть полкові міста українського реєстрового козацтва за Куруківською
угодою.
4. Обведіть різними кольорами район формування реєстрового козацтва і територію
«Вольностей (земель) Війська Запорозького низового».
5. Позначте Томаківську й Базавлуцьку Січі.
6. Різними кольорами вкажіть дії повстанців, урядових військ, місця битв і назви
населених пунктів, пов’язаних із розгортанням козацьких війн (повстань) кінця XVI ст.
 7. Укажіть напрямки найважливіших морських і суходільних походів козацтва в
перші десятиліття XVII ст.
8. Різними кольорами позначте події, пов’язані з перебігом козацько-селянських
повстань 20—30-х рр. XVII ст.
II. Робота із синхронізованою хронологічною таблицею «Європа в Ранньомодерну
добу»
1. Які події всесвітньої історії відбувалися в той час, коли розгорталися ті, які ви
внесли до таблиці з історії України?
2. Який зв’язок, на вашу думку, існує між подіями зі всесвітньої історії та історії
України? Про що свідчить цей зв’язок?
III. Робота в малих групах
У складі малих груп, створених за тематикою підготовлених описів військового
мистецтва, традицій і побуту козацтва, облаштування Січі, проводиться їх обговорення та
визначення тих повідомлень, які доцільно заслухати всім учням та ученицям класу.
IV. Робота з історичними джерелами
Ознайомтеся із запропонованим матеріалом і виконайте завдання.
Джерела повідомляють
Із праці сучасної української історикині О. Апанович «Військове мистецтво
українського козацького війська»
Козацьке військо виступало в похід на заклик гетьманського універсалу.
У близькі походи йшли без обозу, із самими саквами та юквами (спорядженням), а в
далекі — зі значною кількістю возів, їх могло бути до 10 тисяч. Як свідчать сучасники,
козацькі похідні вози були досить легкі, невеликі. На десять козаків звичайно брали один
віз. Крім обозу, на возах перевозили ще й гармати. У похід військо виступало по два-три
полки в ряду, попереду кожного полку йшов музика, а за ним несли полковий прапор.
Звичайно на чолі полку йшов полковник, у середині хорунжий, а позаду курінні отамани.
На ворожій території попереду їхав верхи або йшов пішки охоронний загін, який
виконував і функцію розвідки, організовував сторожі або гати (дорогу через болото).
Військо рушало в путь зі своїми священниками, нерідко возило із собою і похідну
церкву. Із військом йшли також лікарі, цирульники, знахарі. Під час бою вони перебували
поруч, надаючи медичну допомогу пораненим…
Під час походу, особливо морського, дотримувалася найсуворіша дисципліна… до
порушників військовий суд застосовував різноманітні покарання.
 В основі козацької тактики лежали універсальна бойова підготовка, маневреність,
мобільність і динамічність. Раптові напади, засідки, нічні рейди були головними рисами
запорозької тактики.
Вдень козаки відволікали увагу ворога малими боями, щоб уночі атакувати його,
зненацька заскочивши в пітьмі. Особливо часто вони робили засідки в лісі…
У польових боях козаки завжди намагалися оточити ворога, вдаючись до складного
тактичного маневру — охоплення противника з флангів і вихід у його тил. У фронтальні
атаки кидалися з холодною ручною зброєю після рушничного обстрілу або артилерійської
підготовки…
У сутичках з окремими татарськими загонами запорожці після попередньої нетривалої
стрілянини переходили до рукопашного бою… Свої раптові концентровані удари по
ворогові козаки завдавали, використовуючи особливості місцевості: стрімкі береги річок,
яри тощо…
Козацька стратегія мала яскраво виражений активний, наступальний характер.
Стратегічно Військо Запорозьке перевершувало феодальні армії Європи, які
дотримувалися стратегії позиційної, оборонної, пасивної війни. Стратегія
концентрованого удару була головною рисою козацького військового мистецтва. Козаки
добивалися перемоги переважно в польових битвах…
Західноєвропейські армії, на відміну від козацької, використовували оборону та облогу
фортець і ухилялися від битви, оскільки польові битви завдавали втрат найманим
військам, які дорого оплачувалися…
Запорозьке військо часто застосовувало резерв, яким козаки морально пригнічували
ворога й добивалися перелому в битві на свою користь…
У стратегічних планах козацького війська періоду визвольних війн кінця XVI —
першої половини XVII ст. враховувалася активна участь у боротьбі селян і містян. Високі
моральні якості козаків були зумовлені ще й справедливим характером їхньої боротьби…
? Робота в парах. Обговоріть і дайте відповіді на запитання: 1. Як козаки
організовували воєнний похід? 2. Що ви дізналися про козацькі бойові порядки? 3. Яку
тактику застосовували козаки на полі бою? 4. Чим козацька стратегія відрізнялася від
західноєвропейської?
Із праці сучасної української історикині О. Апанович «Побратимство у
запорозьких козаків»
Серед січовиків був поширений звичай «побратимства», корені якого сягають у
первіснообщинний період історії людства.
 Два одинокі запорожці укладали між собою «вічний союз» про взаємне піклування.
Вони зобов’язувалися вчасно поспішати на допомогу один одному, відводити несподівану
небезпеку, визволяти і навіть жертвувати життям один заради одного, якщо це буде
необхідно.
Присягу на взаємну вірність і відданість до скону вони скріплювали своєрідним
ритуалом: тримаючи чашу побратимства обіруч, пили з неї…
Щоб дружба мала силу закону, побратими йшли до церкви й тут у присутності
священника давали «заповітне слово»…
Потім побратими ставили власноручні підписи, слухали молитву або відповідне місце
з Євангелія, дарували один одному хрести й ікони, тричі цілувалися і виходили з церкви
наче рідними братами до кінця життя…
? Робота в парах. Обговоріть і дайте відповіді на запитання: 1. У чому, на вашу
думку, полягав головний сенс цього обряду? 2. Що ви дізналися з підручника про інші
звичаї козацтва? 3. Якими були особливості козацького побуту?
V. Підсумки заняття
Спільне формулювання висновків про те, як проведене практичне заняття сприяло
поглибленню знань і уявлень учнів та учениць про розглянутий період історії України.