Чекаючи на Годо

ДІЯ 1

Дерево: життя, надію , та коло життя

Черевик: труднощі, невдачі, важке життя
Болото: бездіяльність, занепад або безнадійність.
Капелюх: думки, пам'ять
Розбійники: зло, гріх або каяття.
Годо: може символізувати абсурд, безглуздість існування, марне очікування і звісно
релегійна складова
Біблія: розповідь про розп'ятого Христа та розбійників і через це показується
епістимологічна невпевненість коли ми не можемо знайти істину
Мертве море: місце, яке згадується в Біблії як місце, де люди шукали спасіння.
Відсутність листя на дереві: втрата віри, надії або життєвої сили.
Непевність щодо дня тижня: втрату сенсу часу або безглуздість людського існування.
Сміх Владіміра: нервозність, невпевненість або відчай.
Зневіра Естрагона: розчарування, втрату віри або апатію, редігіозна невпевненість,
агностичність
Дорога: шлях, життя
Одяг героїв : натякають на занепад та приречене життя героїв

Естрагон: Це ім'я є алюзією на біблійного персонажа Естрагона, який згадується в

Євангелії від Матвія 27:38.

"Ми тут були": Ця фраза символізує повторення, циклічність життя.

Життя в канаві - Це посилання на побитого чоловіка в канаві несе в собі обертони інших
речей, але не може бути однозначно пов’язане. Наприклад, це може бути побічне
посилання на біблійну історію про милосердного самарянина, який знаходить побитого,
пограбованого, кинутого в яму чоловіка та рятує його. Але жоден добрий самарянин не
прийшов на допомогу Естрагону.

«Відкладена надія робить хворим...»: Прислів’я ідеально підходить до стану Володимира

та Естрагона, оскільки ми побачимо їх у стані хвороби серця; їхні надії постійно
відкладаються, оскільки вони постійно чекають на Ґодо
Щасливчик: представляє пригноблені та пригноблені маси. Поццо поводиться з ним
нелюдськи, що означає зловживання владою. Його нездатність говорити вільно може
символізувати придушення інакомислення.
Кістки: представляють обрізки та залишки, підкреслюючи мізерне існування Володимира
та Естрагона.
Відносини «пан-раб»: динаміка Поццо та Лакі може бути натяком на історичні відносини
«пан-раб» або репресивні соціальні ієрархії.
Біблія: сцена з Лакі, що б’є Естрагона ногою, може натякати на історію про осла, якого
Валаам б’є в Книзі Чисел.
Минає час: усю сцену з Поццо та Лакі можна розглядати як символ відчайдушних спроб
героїв заповнити порожнечу очікування Годо. Хоча цей епізод тимчасово відволікає
увагу, зрештою він не має тривалого впливу на їхню ситуацію.
Алюзії в тексті:
Міф про Сізіфа: цю сцену можна розглядати як натяк на міф про Сізіфа, який був
засуджений вічно котити камінь угору, щоб він знову котився вниз. Подібно до Сізіфа,
Володимир і Естрагон потрапили в цикл безглуздої діяльності (в очікуванні Годо) без
надії на прогрес.

Хлопчик: Роль хлопчика символічна. Він представляє можливість отримати чітку

відповідь про Годо, але в кінцевому підсумку приносить лише плутанину.
Кози та вівці: цих тварин можна розглядати як символи різних підходів до життя. Кози
можуть символізувати більш безтурботне або хаотичне існування, а вівці — більш покірне
або пасивне.
Історія про Каїна та Авеля: Опис хлопчика, як Годо ставився до пастуха кіз краще, ніж до
пастуха овець, є чітким натяком на біблійну історію про Каїна та Авеля. У Біблії Бог
віддає перевагу худобі, що приносив Авель, а не посіви, які приносив Каїн. Це додає
загадковості навколо Годо, оскільки його мотиви залишаються незрозумілими.

Сумки Щасливчика: Ці сумки, які, швидше за все, виглядатимуть на сцені великими та

громіздкими, служать візуальним уявленням про тягарі, які люди повинні терпіти
протягом свого життя. Лакі, по суті, є в’язнем Поццо, буквально прив’язаним до нього
мотузкою на шиї, і це захоплене положення підсилює ідею, що ці тягарі неминучі.

Ніч і місяць символізують невпевненість персонажів і відсутність орієнтації. Темрява

уособлює невідоме майбутнє, з яким вони стикаються в очікуванні Годо.
Черевики: черевики Естрагона можна розглядати як символ їхнього бажання руху та втечі.
Однак його нездатність вирішити, носити їх чи ні, підкреслює їхній параліч.

Христос ходить босоніж: порівняння Естрагоном себе з Христом, що ходить босоніж. Це

передбачає бажання страждати та зв’язок із вищою метою.

Кидаючись у Рону: розповідь Естрагона про те, як він кинувся в Рону, можна розглядати
як натяк на хрещення. Хрещення традиційно символізує очищення і відродження. Однак
те, що Естрагон був «виловлений» Володимиром, свідчить про те, що ця спроба
відновлення провалилась.

ДІЯ 2
Пейзаж: безплідний пейзаж символізує порожнечу та відчай персонажів.
Поза ембріона: Естрагон, згорнувшись калачиком у позі ембріона, означає його прагнення
до втечі та повернення до більш простого, безпечнішого стану.

Ігри: ігри з прикиданням Поццо та Лакі та обзивання — це відчайдушні спроби скоротати

час і створити сенс. Зрештою вони зазнають невдачі та підкреслюють марність свого
існування.

Вправи: вправи — це ще одна марна спроба згаяти час і створити відчуття мети.

The Doggerel: повторювана пісня про собаку, забитого до смерті, відображає стан
волоцюг, підкреслюючи їхні страждання та відсутність контролю над своїм життям.
Книга Йова: припущення Володимира про те, що побиття Естрагона є покаранням за
провину, перегукується з концепцією страждання як випробування віри. Однак немає
чіткої відповіді чи викупу.
Едемський сад: Згадка про збір винограду в «країні Макон» контрастує з безплідним
ландшафтом і може розглядатися як натяк на Едемський сад. Це говорить про втрату
колишнього стану достатку та благодаті.
«Процес» Франца Кафки: Естрагона б’ють з невідомої причини схожа на ситуацію
головного героя в романі Кафки, підкреслюючи безсилля героїв і відчуття абсурду.
Біблійний символ родючості: виноград, згаданий у зв’язку з «країною Макон», є
біблійним символом родючості, що ще більше підкреслює безплідність його нинішнього
існування.
Склепини: зображення склепів, місць, де зберігаються кістки, підсилює відчуття смерті та
занепаду, що оточує персонажів.
Т. С. Еліот «Любовна пісня Дж. Альфреда Пруфрока»: у вірші Еліота ідею Володимира,
який має видіння, порівнюють із неефективним інтелектуалом, що підкреслює відсутність
у героїв волі та здатності знаходити сенс.

Мотузка: укорочена мотузка, що зв’язує Поццо та Лакі, символізує взаємопов’язаність

людства, незважаючи на відмінності.
Пісок: валізи, наповнені піском, які несе Лакі, можна розглядати як символ плину часу,
тяжкості існування або безглуздості життя.
Падіння: падіння Поццо та Лакі разом уособлює спільну вразливість і безпорадність
людства.
Допомога Поццо: спроба допомогти Поццо стає комічною, але марною спробою,
підкреслюючи нездатність персонажів покращити своє становище.
Темрява: сліпота Поццо символізує втрату розуміння, напрямку та надії.
Імена (Авель і Каїн): Той факт, що Поццо відповідає на обидва імена, свідчить про
подвійність людської природи та універсальність страждання.
Каріатиди: посилання Естрагона на каріатиди (статуї, що тримають храми) можна
розглядати як символ тягаря існування та боротьби персонажів, щоб знайти сенс.
Книга Йова: страждання та втрату влади Поццо можна розглядати як натяк на біблійну
історію про Йова, якого Бог випробував нещастям.
Гамлет: питання Володимира "Що ми тут робимо?" повторює відомий монолог Гамлета
«Бути чи не бути», але з більш екзистенціальним і менш драматичним тоном.

Копач могил: Висловлювання Поццо про те, що акушерка і могильщик є одним і тим же, є
темним натяком на стислість і остаточність життя.

Могила: Висловлювання Володимира про те, що життя «за могилою верхи» символізує
усвідомлення персонажами своєї смертності та безглуздості існування.

Біла борода: білу бороду, пов’язану з Годо, можна розглядати як символ Бога або вищої
сили. Однак відсутність дії, пов'язаної з цією фігурою, свідчить про байдужість або
відсутність.
Порвана мотузка: обірваний шнур від штанів Естрагона символізує невдалу спробу
персонажів взяти ситуацію під контроль і вирватися з циклу очікування.

Урок

Колірна схема: використання таких кольорів, як «сірувато-блакитне» небо та «світлі»

шпалери, створює відчуття нудності та похмурості. Це може символізувати задушливе й
монотонне середовище, в яке потрапляє учень.
Одяг: Одяг професора, зокрема «чорне пальто вчителя» та «знімний білий комірець»,
символізує його строгий і старомодний підхід до викладання. Уніформа учениці, «сіра
куртка з білим комірцем», відображає її студентський статус і відсутність
індивідуальності.
Учнівський ранець: цей традиційний шкільний ранець може символізувати тягар знань
або очікування, покладені на учня.
Кабінет професора: кабінет символізує місце влади та знання, де професор має владу над
молодим учнем.
Їдальня: той факт, що офіс є одночасно їдальнею, говорить про те, що навчання та освіта є
важливою їжею для розуму, але це також стирає межі між формальною освітою та
повсякденним життям.
Вікно: вікно символізує зв’язок із зовнішнім світом, з видом на червоні дахи та сірувато-
блакитне небо, можливо, символізуючи нудність і рутину повсякденного життя.
Шпалери: світлі шпалери та книжкові полиці створюють атмосферу навчання та культури,
але також служать фоном для абсурдності та марності уроку, який викладається.
Жага до знань: «Жага до знань» молодого учня натякає на прагнення до освіти та
просвіти. Це символізує її прагнення вчитися та розвиватися інтелектуально,
контрастуючи із застарілими та гнітючими методами навчання професора.
Очікування батьків. Бажання батьків, щоб їхня донька «спеціалізувалася» та здобула
«повний докторський ступінь», символізує суспільний тиск і очікування щодо освіти та
вибору кар’єри. Це відображає жорстке і вузьке уявлення про успіх і реалізацію.
Попередження покоївки: Попередження покоївки до професора «бережись» і «зберігай
спокій» можна розглядати як символічне застереження щодо небезпеки безконтрольної
влади та сили. Це натякає на приховану напругу та потенційні наслідки поведінки
професора.
Математика як міркування: наполягання професора на математичному міркуванні
символізує ширшу тему критичного мислення та інтелектуальної незалежності. Він
наголошує на важливості розуміння концепцій, а не механічного запам’ятовування,
підкреслюючи обмеження підходу до навчання, що базується виключно на
запам’ятовуванні.
Уявна дошка: використання уявної дошки символізує абсурдність і марність уроку. Це
підкреслює розрив між методами викладання професора та навчальними потребами
молодого учня, наголошуючи на відсутності ефективного спілкування та розуміння між
ними.
Спеціальна математика: наголос професора на «спеціальній математиці» символізує вузькі
та жорсткі академічні стандарти, які часто нав’язують студентам. Це відображає погляд на
освіту, який надає пріоритет спеціалізації над цілісним навчанням та особистісним
зростанням.
Лінгвістика та порівняльна філологія: Бажання професора викладати учням цей предмет
символізує його інтелектуальну зарозумілість і відстороненість від реальності. Це
підкреслює його помилкову віру в те, що академічні знання можуть вирішити всі
проблеми, навіть якщо вони не є актуальними чи корисними.
Зубний біль: Зубний біль учениці символізує фізичний прояв її дискомфорту та
відключення від вчень професора. Він представляє біль і страждання, спричинені
нечутливістю професора та його одержимістю академічними дрібницями.
Лекція про приголосні: лекція професора про приголосні, хоч і безглузда, символізує його
одержимість тривіальними деталями та його нездатність підключитися до учня на
змістовному рівні. Це відображає його нездатність зрозуміти її потреби та проблеми.\
Урок мови: неодноразова спроба навчити учня слову «ніж» різними мовами символізує
марність і абсурдність методів професора. Це підкреслює розрив між академічними
знаннями та практичним розумінням, а також довільний характер мовних бар’єрів.
Ніж: ніж служить символом насильства та агресії професора, а також його невдачі як
учителя. Його наполягання на використанні ножа для уроку лінгвістики закінчується
трагічним завершенням, символізуючи руйнівний потенціал безконтрольної влади та
наслідки образливої поведінки.
Число сорок: повторення числа сорок символізує цикл насильства та жорстокого
поводження. Це свідчить про те, що дії професора є не поодинокими випадками, а
частиною моделі, яка повторювалася багато разів, що вказує на глибший психологічний і
моральний розпад.
Нарукавна пов'язка зі свастикою: Згадка Служниці про нарукавну пов'язку зі свастикою
символізує співучасть професора у більшій системі гноблення та насильства. Це
передбачає зв’язок між його діями та ширшими політичними та соціальними проблемами,
наголошуючи на руйнівних наслідках безконтрольної влади та влади.
Сарданапалі: Сарданапал був останнім царем Неоассирійської імперії. Він був відомий
своєю жорстокістю і розпустою. Згадка професора про ножі Сарданапалі могла бути
натяком на його власні схильності до насильства.
Троянда: троянда є символом багатьох речей, включаючи любов, красу та пристрасть. У
цьому тексті троянда може символізувати невинність учня, яку знищує насильство
професора.