ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ГОСПОДАРСЬКОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ ЖИТТЯ СУСПІЛЬСТВА

 виробництво
 розподіл
 обмін та споживання товарів і послуг
 регулювання діяльності відповідно до мети
суспільства
 Ознаки визначення
економічної системи
Форма власності на засоби
виробництва (хто володіє капіталом);

Способ координації та управління

економічною діяльністю (хто
принимає рішення щодо розподілення
обмежених ресурсів).
ТИПИ ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ

 Традиційна (натуральна)
 Командно-централізована
 Ринкова
 Змішана
1) Хто і як вирішує головні питання економіки?
2) Кому належать економічні ресурси
(земля, капітал) ?
3) Як розподіляються блага?
4) Які переваги і недоліки різних систем?
ТРАДИЦІЙНА ЕКОНОМІЧНА СИСТЕМА
(натуральне господарство)

 капітал та земля знаходяться у спільному

володінні

 розподіл ресурсів здійснюється на основі

традицій
 Ознаки традиційної економіки
 Відстала техніка

 Ручна праця
 Сільськогосподарське виробництво
 Майстерність передається з покоління в
покоління

 Стабільність та передбачуваність суспільства

 Добротність та якість продукції
 Незахищеність перед зовнішнім впливом
 ПЕРЕВАГИ НЕДОЛІКИ

 стабільність  обмеженість благ

суспільства
 погане
 якість благ, що пристосування до
виробляють змін

 відсутність
науково-технічного
прогресу
 капітал та земля знаходяться у приватній
власності

 розподіл ресурсів здійснюється за

допомогою ринкових механізмів
 ПЕРЕВАГИ НЕДОЛІКИ
 свобода вибору для  значна різниця у
виробників та споживачів доходах громадян, рівні
 широкий вибір товарів життя
та послуг  проблеми соціальної
 запровадження новітніх справедливості
технологій  нестабільність економіки:
 висока якість продукції коливання
 безробіття
 відсутність дефіциту
 невпевненість у
 висока продуктивність завтрашньому дні
фермерських господарств
 більшість послуг платні
 капітал та земля знаходяться у власності
держави

 розподіл обмежених ресурсів здійснюється

представниками центральної державної
влади у відповідності до плану
 ПЕРЕВАГИ НЕДОЛІКИ
 дефіцит або
 стабільність перевиробництво благ
суспільства (помилки планування)

 концентрація  обмежене
ресурсів для пристосування до змін
досягнення мети

відсутність стимулів до
науково-технічного
прогресу
 РОЗПОДІЛ РЕСУРСІВ
 Що виробляти – Державний  Одних товарів більше, інших –
плановий комітет меньше (надлишок, дифіцит)

 Як виробляти – галузеве  Погоня за цифрами плана

міністерство, диктувало гальмувала технічний
технологію виробництва та розвиток економіки та якість
производства и асортимент продукції

 Кому продавати –  Відсутність мотивації до праці,

Держкомітет забезпечення незацікавленість керівників у
( встановлює ціни на всі модернізації підприємств,
товари та послуги, зарплату) покращенні виробництва.

 Стабільність суспільства,  Можливість швидкого

економіки. розподілу та перерозподілу
ресурсів.
 Держплан СРСР

Держплан республіки
Міністерство

Облплан

Підприємство
 Державне Ринкове
регулювання регулювання

Різні
форми
власності
 плюралізм (різноманітність) форм власності
 поєднання переваг ринкових і державних
регуляторів
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ
Забезпечує достовірність реклани за допомогою
сертифікації продукції

Ліцензую діяльність підприємств,законодавство про

захист прав споживачів, державні документи про
освіту

Створює суспільні блага, необхідні для нормального

функціонування економічного та соціального
розвитку країни:освіта, медицина, культура.

Держава здатна завдати шкоди економіці, якщо буде

занадто втручатися у ринкові закони.
 РИНКОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ
Взаємодія продавців та покупців Т-
Г-Т

Виробники самостійно вирішують,

що виробляти, а покупці, що і в якій
кількості купувати.

Ціна регулює діяльність

підприємств та домашніх
домогосподарств

Конкуренція між виробниками

сприяє підвищенню якості
товару
 Економічний лібералізм (лат. — вільний) — система
соціально-економічних відносин, у якій домінують
ринкові регулятори, а роль держави зведена до
мінімуму.

 Економічний дирижизм (лат. — керований)

передбачає значний вплив держави на соціально-
економічний розвиток країни.
Економічний Економічний
лібералізм лібералізм
 МОДЕЛІ ДЕРЖАВНОГО
РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІКИ

 Американська
 Японська
 Шведська
 Німецька
АМЕРИКАНСЬКА — ЛІБЕРАЛІЗОВАНА СИСТЕМА
УПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОЮ ЕКОНОМІКОЮ

 акцент переноситься на ринкові регулятори

економічних процесів;

 державне регулювання зводиться до використання

правових і опосередкованих методів з метою
створення "правил гри" і сприятливих умов для
розвитку бізнесу
 ЯПОНСЬКА СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ
НАЦІОНАЛЬНОЮ ЕКОНОМІКОЮ

 централізоване регулювання соціально-економічного

розвитку країни з боку держави ;

 використання переважно економічних,

опосередкованих та неформальних методів ДРЕ;

 домінує психологія колективізму, солідарності,

підпорядкування особистих-інтересів колективним і
державним.
 ШВЕДСЬКА СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ
НАЦІОНАЛЬНОЮ ЕКОНОМІКОЮ

 управління соціально-економічним розвитком

країни на основі активного втручання держави у
процес розподілу і перерозподілу доходів;

 створення сильної системи соціального захисту

населення,

 домінування ідей рівності й солідарності.

 НІМЕЦЬКА СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ
НАЦІОНАЛЬНОЮ ЕКОНОМІКОЮ

 управління національною економікою з активним

використанням ринкових регуляторів, насамперед
конкуренції;

 створенням на державному рівні ефективної системи

соціального захисту громадян.
ПЛАНОВО-ДЕРЖАВНИЙ МЕХАНІЗМ
О - регулювання економіки
тільки ринковими
регуляторами, без державного
втручання;
Т — ринкові регулятори не
діють, управління здійснюється
тільки державою;
А — оптимальне поєднання
ринкових і державних
регуляторів, максимальна
економічна ефективність ( М).