Елліністичний портрет

ПРОБЛЕМА ПЕРЕДАЧІ ПЕРЕЖИВАНЬ

ЛЮДИНИ
 Еллінізм як тривалий період виходу з
культурної кризи і поступове поглинання
грецького культурного надбання сусідніми
народами і войовничим Римом.
 Лісіпп та зародження еллінізму в скульптурі
 Монументальний портер та приватний портрети
 Портрети реальних людей та міфологічних персонажей
 Ліссіп - давньогрецький скульптор, IV ст. до н. е.,
найвидатніший представник пізньої класики. Народився
у Сікіоні. Був придворним художником Александра
Македонського. Працював переважно в бронзі.
Лісіпп продовжив реалістичні пошуки в скульптурі, мав
зацікавленість в розкриванні внутрішнього світу людини
і збільшив індивідуальні характеристики образівсь
Лісіпп зображував людей не «якими вони є», але «якими
вони здаються» . Лісіпп створив численні статуї атлетів
(Агій, Апоксіомен)

Ерот - Лісіпп Бюст Александра Македонського - Лісіпп

 Скопас - давньогрецький скульптор,
архітектор та художник 4 століття до
н.е., чия творчість поряд із Лісіпповою,
завершила період пізньої класики.
Представник, так званої, новоантичної
школи, першим серед давньогрецьких
скульпторів відмовився від бронзи та
звернувся до мармуру.
 Відмовившись від властивого мистецтву 5 століття до н. е.
гармонійного спокою образу, Скопас звернувся до передачі
сильних душевних переживань, боротьби пристрастей. Для
втілення їх Скопас використовував динамічну композицію і нові
прийоми трактування деталей, особливо рис обличчя: глибоко
посаджені очі, складки на чолі і напіввідкриті уста. 
Добавить заголовок слайда — 2
Добавить заголовок слайда — 3
Добавить
заголовок
слайда — 4