МІНІ-ПРОЕК НА

ТЕМУ
МИСТЕЦТВОМ
СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ
ЄВРОПИ
ПІДГОТУВАЛИ УЧЕНИЦІ 7-А КЛАСУ
ОСТАПЧУК ВІКТОРІЯ
БОГДАН БОГДАНА
ІГНАТ ХРИСТИНА
ЩАДЕЙ ОЛЕКСАНДРА
 СЕРЕДНЬОВІЧНЕ МИСТЕЦТВО АРХІТЕКТУРА

У Х-ХІІ ст. у європейській архітектурі панував

романський стиль. Характерні споруди —
замки, храми — були схожі на фортеці. їхню
масивність замінили легкість, стрімкість
готичних будівель: соборів, палаців, ратуш,
житлових будинків тощо. Мистецтво готики
(XIII-XV ст.) було ближчим до життя і почуттів
людей.
Середньовічне мистецтво - особлива ступінь у світовому художньому
розвитку. Одна з його найголовніших особливостей - тісний зв'язок з
релігією, її догматами, а звідси - спіритуалізм і аскетичність. Релігія та
її суспільний інститут - церква, були могутньою ідеологічною силою,
найважливішим фактором формування всієї феодальної культури.
Саме світогляд Середніх віків був переважно теологічним. Крім того,
церква виступала головним замовником мистецтва. Нарешті, не слід
забувати, що духовенство було тоді єдиним освіченим класом.
Релігійне мислення сформувало все середньовічне мистецтво. Це не
означає, однак, що в мистецтві Середньовіччя не знайшли
відображення реальні протиріччя життя, що середньовічні художники
не прагнули до пошуків гармонії, не висловлювали у мистецтві мрії
про розумне влаштування світу. Але середньовічне мистецтво
виражало це зашифрованно своїм значно більше умовним (хоча,
зрозуміло, все мистецтво умовно), ніж у попередню епоху, мовою.
Інша особливість середньовічного мистецтва - його
близькість до народної творчості. Традиції
язичницької культури, народні звичаї, усну творчість,
хльосткий гумор народних карнавалів - все це
наклало відбиток на мистецтво Середньовіччя. Воно
многослойнее, ніж мистецтво Стародавнього світу,
воно вже не ігнорує народ, як рабів Античності, тим
більше, що вона і створюється руками ремісників, що
вийшли з самої гущі народу.
Звичайно, серед творів середньовічного мистецтва найбільше
збереглися твори культового призначення. Церква завжди розуміла
силу мистецтва, його величезний вплив на маси і ставилася до нього як
до Священного Писання для неписьменних, головне завдання якого -
наставляти у вірі. Земне існування, яке у відповідності з християнською
релігією мізерно в порівнянні з загробним життям, не може стати
предметом зображення, гідним уваги в мистецтві. Тіло - лише
потворна в'язниця для душі, кайдани для її безсмертя, нікчемний
посудина гріха і спокуси. Так з доктрин християнства народжується
ідеал, протилежний ідеалу Античності. Мистецтво вже не прагне
наслідувати природі, реальним формам, воно перетворюється в
символи позамежного. Виробляється інша система
пластичної мови, виразних прийомів.
Образний лад і мова середньовічного мистецтва
складніше і експресивніше мистецтва Античності, з
більшою драматичною глибиною передає воно
внутрішній світ людини. У ньому яскравіше виражені
прагнення осягнути загальні закономірності
світобудови. Середньовічний майстер прагнув
створити грандіозну художню картину світу в
архітектурі, монументальному живопису та
скульптурі, прикрашає середньовічні храми. Але в
самій художній системі, художньому методі
середньовічного мистецтва була закладена певна
заданість, яка перш за все в граничній умовності,
символіки та аллегоризме образної мови, в жертву
яким приносилася правдива передача краси
фізичного вигляду людини.
Мистецтво західноєвропейського Середньовіччя поділяється у
своїй еволюції три етапи

1) дороманский (VI-X ст.);

2) романський (XI-XII ст.). Обидві назви походять від латинського

romanus - римський і виникли в XIX ст., коли були виявлені зв'язок
середньовічної архітектури з архітектурою Стародавнього Риму;

3) готичний (XIII-XV ст.). Назва походить від італійського gotico

(букв. - готський, тобто висхідний до назви германського племені
готів), у сприйнятті людей наступних епох, аж до XIX століття,
готичний стиль був символом варварського мистецтва.
Дякуємо за увагу