Лекція 1.

Філософська пропедевтика.

Вступ до
філософії.
liudmyla.komisar@knlu.edu.ua
Переглянути:
• А. Баумейстер. Философия XXI века.
Идеи и тренды.
https://www.youtube.com/watch?v=bEuYH0hT
uKw&feature=youtu.be
• Сучасні мисленнєві експерименти:
http://www.rusrep.ru/article/2012/06/18/fylos
ofy
Отже, ПОЧИНАЄМО ПІДГОТОВКУ МИСЛЕННЯ ДО
ФІЛОСОФУВАННЯ.

• Баумейстер А. Вступ до філософських

студій, або інтелектуальні подорожі до
країни філософії : наук. посіб. / А.
Баумейстер. – К. : Інститут обдарованої дитини
НАПН України, 2017. – 238 с.

• Диоген Лаэртский. О ЖИЗНИ, УЧЕНИЯХ И

ИЗРЕЧЕНИЯХ ЗНАМЕНИТЫХ ФИЛОСОФОВ:
http://psylib.org.ua/books/diogenl/
7 мудреців:
Мірність + самопізнання
• Солон з Афін: «Пам'ятай про смерть»;
• Хілон зі Спарти: «Пізнай самого себе»;
• Місон з Хенеї; Клеобул з Лінда: «Міра
найважливіша» -«Нічого занадто!».
• Над входом до храму Аполона в Дельфах
вирізьблене гасло:
•  «Пізнай самого себе» (розкрите Сократом).
ПОЧАТОК ФІЛОСОФІЇ!
• 7-6 ст. до н.е. – Індія, Греція, Китай – зміни в
свідомості людства («Осьовий час»,
К.Ясперс).
• Отже, зміст філософської культури – це всі її
надбання, а збагачення здійснюється
нескінченним діалогом між філософськими
системами і поглядами.
Перші визначення філософії:

• Класика: Піфагор (580 до н. е. — 500 до н. е.):

«любомудріє»-«любомудр»;
• філософи належать до особливого типу
людей, які замість того, щоб турбуватися про
славу чи визнання, гроші чи прибуток, все
життя присвячують вивченню природи
речей. Платон і софісти 
Розмаїття сучасних поглядів:
• “Строга наука про “дещо ще”” (В. Менжулін);
• “Антипод вульгарности у ментальному єстві
людини” (А. Лой);
• Критичне осмислення дійсності;
• Цілісний погляд на світ;
• Мислення “у дії” + практика!
• Культурний код європейської цивілізації…
Базові тренди:
• Аналітична традиція– логіка,
теоретична (Серл, Вітгенштайн,
Чалмерс…, ХХ ст.)
• Континетальна традиція –
етика, практична (Сократ,
Платон, Аристотель, Кант,
Сартр, Гайдегер…).
Предмет та основні ознаки філософії
• Філософія – це активність, спрямована
на критичне і раціональне
ДОСЛІДЖЕННЯ фундаментальних
передумов людського буття.
• Ознаки, з якими пов'язується Ф.: з подивом,
сумнівом, рефлексією, тлумаченням,
розумінням як упорядкована система знань,
цінностей (вартостей) і орієнтирів.
Три основні парадигми у континентальній
філософії:
• інтерес до вічного і незмінного спирається на
загальнолюдський досвід + має тотальний
смисл (П Буття);
• Знання про знання (рефлексія) + збереження
весь час свого розуму активним (П
свідомості);
• ХХ ст.: парадигма комунікації: «Ми суть
розмова» (Гельдерлін).
Категоріальний апарат:

• (необхідні поняття, які потрібно мати на початку

знайомства з філософією)
• 1) «Рефлексія» – «думка про думку»; критичне ставлення до
інших, себе, світу.
• 2) «Пізнання» – подив («людині притаманна здатність
знати»: Аристотель (384 до н. е., Стагіра — 322); «знання як
пригадування» (Платон «Менон»).
•  3) «Метод»: софійний (Платон, герменевтика-процес,
«споглядання»)
+ епістемний (Аристотель, рефлексія-результат, «фронезис»,
дія).
Діалектика + діалог
• Діалектика (Сократ (470-399)-Платон):
майєвтика як допомога народитися істині:
люди духовно народжуються; за допомогою
вмілих запитань – виникнення філософських
розмислів. «Сократична бесіда» – іронія
Сократа (діалог «Гіпій Більший»);
• 20 ст. – філософія діалогу: М.Бубер, М.Бахтін
– поліфонія.
• Зараз: філософія «вголос».
Поняття + розуміння
• «Поняття»: абстрактне мислення (Г.Гегель)
– «ми тоді дещо розуміємо, коли маємо
відповідне поняття та можемо його
застосувати».
• Конкретне-абстрактне (процес підйому
мислення) – ця діада є передумовою
виникнення процесу розуміння.
Трансцендентне / іманентне
• «Трансцендентне» як непізнаване і
негативне (трансцендентальний метод у
Канта – апріорі І.Канта –
• «річ-сама-по-собі»: апріорі -
• світ ноуменів (розум) і
• феноменів (розсудок)).
Ідея / ейдос
• Традиція від Платона:
• притча про «печеру» (діалог «Держава») :
одиничні речі є тінями загальних речей
• (ідей (за межами безмежного) та їх проявів –
ейдосів як ідеальних начал сущого:
• відбувається сходження від докс (гадок)
до узагальнених понять).
• Приклад: стіл-стільність; червоне-червоність.
Абсолют
• ґенеза в історико-філофському дискурсі
• (логос-Бог-метафізика-наука-людина..)?
Наприклад:
абсолютна ідея,
• першодвигун,
• Монада монад,
• Єдине
• Буття (есенція)
Апорія / парадокс
• Апорія - (грец. απορια — безвихідність) — за
формальною логікою —
• ускладнення в міркуванні, яке здається
непереборним.
• В античній філософії широко відомі апорії
Зенона Елейського в поняттях руху, простору
і часу.
• Дякую за увагу.