Портрет видатного

зарубіжного педагога
 Вступ
В наш час змінюється ставлення до навчання:
з'являється багато нових методів та способів
виховання. Наприклад, наразі для школи головне
завдання – навчити дитину бути в соціумі, підготувати
її до справжнього життя. Але виникає питання: “Чи
справді таке виховання є нововведенням і раніше про
нього нічого не знали?” А якщо це не так? Тоді – ціла
низка питань: “Звідки методи прийшли до нас? Чому
саме ці способи є актуальними на сьогодні?...”
Аби відповісти на всі ці (та не тільки) запитання, ми
повертаємось до історії: вивчаємо методи навчання
минулого, дізнаємось про виникнення нових теорій, та
найголовніше – знайомимось з педагогами, які
прагнули відкрити педагогіку як науку.
 Зміст
1. ПЕРСОНАЛІЇ ПЕДАГОГА
• ЖИТТЄВІ ВІХИ
• СФЕРА НАУКОВИХ ІНТЕРЕСІВ
• ПУБЛІКАЦІЇ
• ЦІКАВІ ФАКТИ З ЖИТТЯ ПЕДАГОГА
• КРИЛАТІ ВИСЛОВИ
2. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
 Персоналії педагога
Рудольф Йозеф
Лоренц Штейнер
  (1861—1925)

Австрійський вчений, педагог,

доктор філософії, письменник,
соціальний реформатор, засновник
Вальдорфської школи,
основоположник антропософії,
режисер, філософ-містик, окультист,
езоретик, архітектор
 Життєві віхи
27 лютого 1861 р. – Р.Штейнер народився в Хорватії у
бідній німецькій сім´ї. 
Після закінчення реального училища вступив до Вищого
технічного інституту у Відні й одночасно відвідував
курси філософії, вивчав праці Гете, писав статті.
Двадцятидворічним працював редактором і видавцем
природничо-наукових праць Гете. Невдовзі отримав
запрошення взяти участь у найзначнішому виданні
праць Гете — виданні герцогині Софії.
1886 р. – опублікував своє дослідження «Основи теорії
пізнання Гете».
1891 р. – став доктором філософії.
1894 p. – Pудольф Штейнер оприлюднив головний
свій філософський твір «Філософія свободи», в
якому спробував довести, що справді людським у
людині є творча свобода.
1897 р. – він переїхав до Берліна, де видавав
літературні журнали, викладав у школі для
робітників.
1902-1912 pp. – поступово пориває з теософією
(філософським ученням про містичне
богопізнання) і засновує антропософію (релігійно-
містичне космологічне вчення про людську
мудрість), виступає з доповідями і публікаціями по
всій Європі, пише кілька містичних літературних
п'єс. Найважливішими в цей період він вважав
питання релігії та процесу пізнання.
Керуючись ідеями антропософії,
Штейнер розробив методологічні
засади вальдорфської педагогіки.
1919 р. – в Штутгарті було відкрито
першу вальдорфську школу.
Ініціатором її заснування став
директор тютюнової фабрики
«Вальдорф-Асторія» Еміль Мольт,
який захоплювався антропософією.
В останні роки життя Р. Штейнер був зайнятий
створенням антропософських товариств, лекціями,
подорожами, написанням праць, роботою над
архітектурними ескізами, автобіографією,
організацією педагогічних і художніх заходів.
30 березня 1925 р. – помирає.
 Сфера наукових інтересів
 Досліджував творчість Гете
 В молоді роки захоплювався теософією
 Заснував антропософію
 Розробив методологічні засади вальдорфської
педагогіки
 Розробив мистецтво художнього руху – евритмія
 Став автором близько ста робіт - філософських,
наукових і літературних, статей з драматургії і
театральних оглядів, біографічних нарисів
 Дав потужний імпульс для створення нових
напрямків в архітектурі, живописі, драматичному
мистецтві, музиці
 Публікації
1886 р. – первое сочинение “Очерк теории познания гётевского
мировозрения”
1892 р. – дисертация “Истина и наука”
1894 р. – “Философия свободы”
1904 р. – “Теософия”
1906 р. – “У врат теософии”
1907 р. – “Воспитание ребёнка с точки зрения духовной науки”
1910 р. – “Очерк тайноведения”
1912 р. – “Путь к самопознанию человека в восьми медитациях”
1913 р. – “Мистерии Востока и християнства”
1915 р. – “Образование судьбы и жизнь после смерти”
 Цікаві факти з життя
У ранньому дитинстві (близько 9 років) зрозумів, що володіє
даром ясновидіння (пережив зустріч з духом своєї тітки).
1902 р. - створив і очолив німецьку секцію Теософського
суспільства.
Як реформатор-практик Штейнер заклав основи вальдорфської
педагогіки, антропософской медицини, лікувальної педагогіки,
біодинамічного сільського господарства, ініціював розвиток
евритміі, нових напрямків в драматичному мистецтві, живопису,
архітектурі.
1916 р. – засновує Швейцарське суспільство досліджень в галузі
онкології, яке практикувало омелотерапію раку.
1919 р. – став засновником нової педагогічної методики та першої
Вальдорфької школи в Штутгарті.
1919-1924 р. – прочитав 15 курсів лекцій з питань теорії та
практики навчання й виховання у вальдорфських школах.
Грудень 1923 р. – відкриває Вільну вищу школу духовного знання.
 Крилаті вилови
• «Приймай дитину з благоговінням, виховуй її з
любов'ю, випускай вільною»
• «Где книга, в которой учитель может прочитать о том,
что такое учение? Сами дети - эта книга. Мы не
должны учиться преподавать из любой другой книги,
кроме той, которая лежит перед нами и состоит из
самих детей»
• «Я понял, что воспитание и преподавание должны
стать искусством, основанным на подлинном познании
человека»
• «Вы не представляете, насколько неважно все, что
учитель говорит или не говорит на поверхности, и
насколько важно то, что он сам как учитель»
 Список використаної
літератури
1) https://textbooks.net.ua/content/view/6065/49/
2) https://iphlib.ru/library/collection/newphilenc/d
ocument/HASH0139aada6d501c7186199339
3) http://schutz-brett.org/3xx/ru/22-russische-
beitraege/stati/631-kto-byl-rudolf-shtajner.html
4) https://ru.citaty.net/avtory/rudolf-shteiner/
5) http://www.putzerna.ru/pedagogika/rudolf-
steiner/