ЧЕРВОНА КНИГА ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Могильник (Aquila heliaca Savigny)

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Морфологічні ознаки: Маса тіла - 2,5-4 кг, довжина тіла – 750-840

мм, розмах крил – 1800-2150 мм. Дорослий птах темно-бурий, голова
світліша, рудувато-вохриста; плечові пера у деяких особин частково
білі. Молоді птахи світліші з поздовжньою вохристою плямистістю.

Чисельність: В Україні гніздиться не менше 100 пар, головним

чином на сх. (бас. Сіверського Дінця) та в Криму. Європейску
популяцію оцінено у 850–1400 пар. В останні роки намітилась
тенденція до збільшення чисельності в степовій смузі України.
Причини зміни чисельності: вирубування ділянок старого лісу в
місцях постійного гніздування, скорочення кормової бази (ховрахи),
винищування людиною, загибель птахів на ЛЕП.

Ареал поширення
ЧЕРВОНА КНИГА ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Строкатка степова (Lagurus lagurus)
Природоохоронний статус виду: Зникаючий.
Морфологічні ознаки: Дрібна нориця з характерними забарвленням
і пропорціями тіла. Довжина тіла - 85-105 мм; хвіст короткий (10-18
мм), сурозмірний з довжиною задньої лапки (13-16 мм). Ступні
задніх ніг густо вкриті волоссям. Хутро спини попелясто-сіре з
жовтим відтінком. На спині уздовж хребта від носа до хвоста
проходить темна смуга.

Чисельність і причини її зміни: Сучасна чисельність складає до 1%

від інших видів дрібних ссавців; у живленні сов частка виду складає
1–5% жертв. Серед причин скорочення чисельності — руйнація
степових ценозів унаслідок розорювання і надмірного випасу худоби,
боротьба із «шкідливими» гризунами упродовж всього XX ст.,
фрагментація популяцій. Останні два десятиліття відомий лише за
Ареал поширення реєстраціями у пелетках сов і сичів.
ЧЕРВОНА КНИГА ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Стрічкарка тополева (Limenitis populi)
Природоохоронний статус виду: Вразливий.
Морфологічні ознаки: Розмах крил - 64-85 мм. Крила бурі, у самців - з
фіолетовим вилиском, з серпоподібними жовтогорячими плямами перед
облямівкою, передні крила з великими білими плямами, на задніх - біла
перев'язка, особливо розвинута у самиць. Нижній бік крил іржаво-жовтий
з сіро-синьою облямівкою біля внутрішнього краю задніх крил і з
поперечною смугою такого ж забарвлення.

Причини зменшення чисельності: руйнування або перетворення

місць перебування виду (зміна породної структури лісів та густоти
деревного покриву, знищення осики як малоцінної деревної породи),
хімічна обробка лісу.

Ареал поширення
ЧЕРВОНА КНИГА ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Підуст волзький (Chondrostoma variabile Jakovlev)
Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Морфологічні ознаки: Тіло валькувате, слабко сплюснуте з

боків. Голова невелика, конічна. Рило видовжине, наприкінці
тупе. Рот нижній, у вигляді поперечної щілини. Найбільша
довжина тіла до 35 см, зазвичай 15-20 см, маса до 400 г,
тривалість життя близько 8 років. Спина сіра, боки та черево
світлі. Хвостовий та спинний плавці сірі, останній при основі
іноді жовтуватий або рожевуватий. Грудні, черевні, анальний та
нижня лопать хвостового плавця часто червонуваті.

Чисельність і причини її зміни: Останні десятиріччя

чисельність всюди різко скоротилася, на багатьох ділянках Сів.
Дінця повністю зник. Зникнення типових біотопів у результаті
зміни гідрологічного, гідрохімічного та гідробіологічного
Ареал поширення режимів внаслідок гідротехнічного будівництва і техногенного
забруднення води.
ЧЕРВОНА КНИГА ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Вусач-червонокрил Келлера (Purpuricenus kaehleri)

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Чисельність і причини її зміни: Незначна (поодинокі особини).

Морфологічні ознаки: 9–20 мм. Передньоспинка чорна (іноді

частково червонувата), в рідких щетинках. Надкрила червоні, з
великою чорною плямою посередині.

Ареал поширення
ЧЕРВОНА КНИГА ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Орел-карлик (Hieraaetus pennatus)
Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Морфологічні ознаки: Маса тіла — 660–960 г, довжина тіла — 450–

500 мм, розмах крил — 1100–1320 мм.Дві форми забарвлення: бура з
невеликими яскраво-білими плямами на плечах, а також світла з
білуватим черевом та нижніми по-кривними перами крил і загальним
темним верхом.

Чисельність і причини її зміни: Основна чисельність виду

зосереджена на пн. Одесь-кої обл., в Кіровоградській обл. та на сх.
України. Основними причинами зміни чисельності є скорочення
площі старих лісів, незаконний відстріл, зменшення чисельності
ховрахів як головного об'єкту живлення.

Ареал поширення