Вірджинія

Хендерсон –
«реформатор»
світового
медсестринства
Вступ
 Медсестринство — це наука про шляхи покращання здоров'я
людей та сприяння збереженню здоров'я.
 Її мета — спри­яти зростанню здорових сімей упродовж всього
життя, надаю­чи їм підтримку та заохочуючи їх до активної
участі у процесі життя, до відповідальності за своє здоров'я.
 Роль медсестри полягає у створенні здорового середови­ща, яке
б пробуджувало інтерес сімї до вивчення нового, а ра­зом з тим
утверджувало б за сім'єю право повноцінного парт­нера у
процесі навчання.
 Пацієнт ( його сім'я) повинні брати активну участь у всіх
етапах медсестринського процесу.
 Як усе починалось
 В. Хендерсон народилася в 1897 році в
штаті Канзас. Її батько був юристом
американських індіанців, мати приїхала
з Вірджинії, куди пані Хендерсон
пізніше повернулася на навчання. У
молодості Вірджинія не збиралася бути
медсестрою. Вона прекрасно малювала,
мріяла стати художником, створюючи
ескізи казкових інтер’єрів і дивних
нарядів. ХХ століття тільки починалося
і, безумовно, стало епохою краси,
прогресу та чудових змін.
 Коли Вірджинії виповнилося 17 років, почалася перша
світова війна (1913). На той час догляд за пораненими
вважався боргом справжніх леді.
 У 1921 році Вірджинія закінчила школу військових
лікарів у Вашингтоні, потім педагогічний коледж
Колумбійського університету, отримавши ступінь
магістра з сестринської справи і почала викладати. У
1937 році вона стала членом авторської команди, яка
створила нову програму сестринської освіти,
орієнтовану на пацієнта.
 Знаменита медсестра написала два чотиритомні твори,
присвячені сестринській справі. Упродовж 10 років, з
1953 по 1964 рр., спільно з колегою проводила
дослідження сестринських робіт у США та інших
англомовних країнах для Єльського університету. У
книзі «Nursing Research: Survey and Assessment», вона
переклала, проаналізувала, надала анотації та посилання
на наукові дослідження в цій галузі. Більш ретельну
роботу неможливо було б уявити, але пані Хендерсон
присвятила ще 12 років (1959-1971) складанню
індексованого каталогу сестринських досліджень.
 Життя Вірджинії Хендерсон – це створення власної
концепції, теорії та методології догляду за пацієнтами.
Вона опублікувала два видання підручника в 1955 і 1978
рр., які продемонстрували її бачення професії,
філософію, любов та цікавість до людини. Робота над
есе призвела до основної роботи її життя «Основні
принципи догляду». Книга побачила світ в 1960 році,
була перекладена на 29 мов і до цього часу є одним з
головних посібників для медсестер всього світу.
Модель сестринської справи
Вірджинії Хендерсон

 У 1966 році видатна американська медична сестра, викла­дач

та дослідниця сестринської справи Вірджінія Хендерсон
розробила та запропонувала свою модель сестринської справи.
 В. Хендерсон зосереджує увагу сестринського персоналу на
фізіологічних, психологічних, соціальних потребах людини.
 Взявши за основу ієрархію людських потреб (за А. Маслоу), В.
Хендерсон для створення своєї моделі вибрала 14 фунда­ментальних потреб,
задоволення яких є головним у практичній роботі медичної сестри. Однією із
важливих умов цієї мо­делі є участь самого пацієнта в плануванні та здійсненні
догляду.
 Ця модель є однією із найвідоміших і разом з тим простих для розуміння та
використання. Вона рекомендована Євро­пейським регіональним бюро ВООЗ
для застосування медични­ми сестрами Європи та в країнах, які раніше входили
до СНД.
«Роль медсестри — влізти в
шкуру паціента»
 Пацієнт має фундаментальні людські
потреби, які є одинаковими для всіх
людей:"...незалежно від того, хвора
людина чи здорова, медсестра завжди
повинна пам'ятати про життєво важливі
потреби людини у їжі, одягу, оселі, в
любові та доброзичливості,
взаємозалежності в умовах суспільних
відносин...".
 В. Хендерсон описала фундаментальні
потреби людини у вигляді 14 "видів
повсякденної діяльності".
Види повсякденної діяльності
(фундаментальні потреби людини)
 1. Нормально дихати.
 2. Споживати адекватну їжу та рідину.
 3. Виділяти нормально із організму продукти життєдіяльності.
 4. Рухатись та підтримувати відповідне положення.
 5. Спати та відпочивати.
 6. Вибирати відповідний одяг, самостійно одягатися, роздягатися.
 7. Підтримувати температуру тіла на нормальному рівні, підбираючи відповідний одяг та
змінюючи навколишнєсередовище.
 8. Підтримувати особисту гігієну, турбуватися про свійзовнішній вигляд.
 9. Уникати небезпечних факторів навколишнього середовища та не створювати небезпеки
іншим людям.
 10. Спілкуватися з іншими людьми, висловлювати свої емоції, думки, потреби.
 11. Підтримувати своє відповідне віросповідання.
 12. Виконувати роботу, яка приносить позитивний результат та задоволення.
 13. Брати участь в іграх, розвагах.
 14. Пізнавати, відкривати та задовольняти свою допитливість, допомагати собі таким чином
нормально розвиватися та бути здоровим, використовуючи наявні засоби для зміцнення
здоров'я.
 Здорова людина, як правило, не має труднощів для за­доволення цих
потреб. В той же час в періоди хвороби, вагітності, дитинства, старості,
при наближенні смерті лю­дина може бути нездатною задовольнити
ці потреби самостійно.
самостійно
 Саме в цей час медична сестра допомагає "... лю­дині, хворій чи
здоровій, у виконанні тих функцій, які підтримують її здоров'я чи,
сприяють одужанню (чи в момент наближення смерті) та які ця
людина виконала б без сторонньої допомоги, якщо б у неї були
відповідні сила, бажання, знання. Причому, все це робиться для
того, щоб допомогти людині стати якомога скоріше не­залежною...
".
 Джерелом проблем пацієнта є нездатність людини са­мостійно
задовольнити свої фундаментальні потреби. Проблеми, які
потребують сестринського втручання, виникають тоді, коли людина,
в силу певних обставин (хвороба, пев­ний період розвитку тощо), не в
змозі здійснити догляд за собою. Проблеми можуть виникнути також
в період оду­жання чи довготривалого вмирання. На здатність
виконувати повсякденну діяльність впливають:
 соціальні, культурні, економічні умови життя людини;
 фізіологічні, інтелектуальні можливості людини;
 емоційний стан, темперамент (наприклад, при наявності відчуття
страху та занепокоєння пацієнт може погано їсти та спати).
Направленість
сестринських втручань
 Сестринські втручання направлені на досягнення пацієнтом незалежності
для задоволення основних його потреб, на зміцнення здоров'я пацієнта.
В своїй моделі В.Хендерсон пе­редбачає обов'язкову участь пацієнта
при виявленні та вирішенні його проблем із здоров'ям.
 При обстеженні пацієнта медсестра обговорює з ним умови надання
сестринської допомоги: "... тільки в стані дуже високої залежності
пацієнта, такому як кома чи стан повної прострації, у медсестри є
оправдані мотиви для прийняття рішення (не обго­ворюючи його з
пацієнтом), що для нього в даному випадку є благом ...". На думку
В.Хендерсон, "...Сестра повинна просто "встати на місце" кожного
пацієнта, щоб зрозуміти його потреби. Сестра то знаходиться в
несвідомості, то любить життя. Сестра — це "ноги безногого",
"очі сліпого", опора дитини, джерело знань та впевненості для
молодої ма­тері, вуста тих, хто занадто слабкий, щоб говорити...".
 Роль медсестри представлена В.Хендерсон з двох боків.
З одного боку, сестра - це самостійний, незалежний
фахівець в системі охорони здоров'я, тому що вона
виконує ті функції, які не може виконувати пацієнт, щоб
відчувати себе досить незалежним. З іншого боку,
медсестра — це помічник лікаря, який виконує його
призначення.
Модель В.Хендерсон має ряд
критичних зауважень:
 ця модель більш орієнтована на надання інтенсивної
сестринської допомоги в лікарнях;
 ця модель в більшому ступені враховує фізіологічні
потреби людини і у відносно меншому ступені —
психологічні, соціальні та духовні потреби.
 Враховуючи те, що модель, запропонована В.Хендерсон,
не досить складна у порівнянні з сучасними моделями
сестринської справи, її можна використовувати разом з
медсестинським процесом як основу для практичної
роботи медичної сестри (Лемон, 1996).
 За свою віддану і багаторічну працю В. Хендерсон отримала почесні докторські
ступені від Католицького університету Америки, Університету Пейс,
Університету Рочестера, Університету Західного Онтаріо, Єльського
університету, Університету Старого Домініону, Бостонського коледжу,
Університету Томаса Джефферсона, Університету Еморі та багато інших. У
1977 році вона була обрана почесним членом Американської академії
медсестринства. Наступного року обрана почесним членом Королівського
коледжу медсестер у Великій Британії. У 1985 році Хендерсон відзначили на
щорічній зустрічі Асоціації медичних сестер. У цьому ж році вона отримала
першу премію Крістіана Реймана від Міжнародної ради з медичного
страхування.
Дякую за увагу!