Ведмідь – велика хижа тварина. Цей

          

хижак дуже коренастий. Він зазвичай має

коричневий колір шубки, але є в природі і
білі, і чорні ведмеді. Шубка  в нього
напрочуд густа. Голова у цього хижака
велика, вуха кругленькі, очі не дуже великі.
Шия у ведведів товста. Хвіст у ведмедя
короткий, лапи міцні. На лапах у нього
довгі кігті. Це допомагає йому вправно
залазити на дерева. Отже, ведмеді - великі
та сильні тварини. 
Вийшов із лісу їжачок побродити.
А тут раптом дощ припустив.
Линув, наче з відра. Справжня
тобі злива. Нікуди дітися їжакові.
Скрутився в клубочок, принишк.
Та невдовзі дощ скінчився.
Заграло в небі сонце. А на голках
їжачкових дощинки залишилися.
В тих крапельках-дощинках
райдуга спалахнула. Іде їжак
лісом, райдугу несе.
 Восени
Падають із дерев
листочки. Лежать у
землі й тихо
розмовляють. Від цього
гомону в лісі буває
шарудіння. А зайчик тоді
боїться. Насторожився і
слухає. Чи не лисичка
це? Заховався під кущем
і тихо сидить. Чекає
зими. Вона накриє
листочки сніжком. Вони
і мовчатимуть.
 Давно панує зима.
Виблискує на сонці сніг.
Дерева і кущі стоять голі.
Лише горобина в пурпуровому
вбранні. Щодня прилітає до неї
пустотливий снігур поласувати
смачними і корисними
ягодами. Сяде на гілочку і
дзьобає. Щоб не заляпатися
горобиним соком, він почепив
собі на груди червоний
фартушок.
Завтра мене чекає поїздка у місто
Львів. Я завжди мріяв там
побувати. Багато хлопці з мого
класу там були на екскурсії, а мені
не пощастило, я захворів і лежав
вдома з температурою. Але зараз
все по іншому, путівку у місто
Львів мені подарувала моя бабуся
на день народження. Адже вона
знає моє пристрасть до
подорожей.
 Гречаний мед
Стало зовсім тепло. Люди посіяли
гречку. Вона зійшла і розрослась. Листя
в неї широке, а стебло червоне. Бур'яни
біля неї не ростуть. Сама себе гречка від
них захищає.
Ось уже викидала цвіт. Усе поле ніби
наречена. Пасічники поспішають
вивезти вулики. Літають бджілки з
квітки на квітку. Збирають солодкий
нектар. Незабаром викачають темний
гречаний мед. Він корисний і цілющий.
Мій улюблений предмет, це
фізкультура. І не тільки тому,
що не задають домашні
завдання і не запитують на
уроках. Адже можна побігати
в залі, пострибати, полазити
на канатах. А він у нас
відмінний, нещодавно
зробили ремонт, завезли нові
бруси, мати. З хлопцями
можна поборотися, пограти в
спортивні ігри.
Я завжди цей урок дуже
чекаю і виконую всі вимоги
нашого тренера.
 Хотілося мені літо побачити, яке воно.
Дідусь обіцяв показати. Цілими днями я ходив сам
не свій, коли це вже дід мені літо покаже? Та ось
одного разу він сказав збиратися. Вирушили тією
дорогою, що веде до поля. Яку ж красу я побачив!
Тут і жовтоголові соняхи, й золотоволоса кукурудза,
й кучерявий зелений горох, і біла гречка, й море
золотавої пшениці. Так ось яке воно, літо.
Я дуже люблю домашніх тваринок. І ось
нарешті батьки мені подарували на день
народження кошенятко.
Воно було маленьке, пухнасте, чорного
кольору з білою цяточкою на лобі. Цяточка
мала форму зірочки, тому всі почали
називати кошеня Зірочкою. Кругленька
мордочка з чорним носиком, блискучими
очицями і маленькими стоячими вушками
була у мого кошеняти.
Яке воно було кумедне! Товстеньке, на
коротких ніжках. Щоразу, коли воно мене
бачило, підбігало, терлося об ноги, ніби
запрошувало погратися з ним. Кошенятко
мало веселу вдачу, а тому дуже швидко стало
улюбленцем родини.