Дизайн як естетичний

феномен

Презентацію підготували студентки 2 курсу

21 ак групи
Євтушенко Ілона
Боярчукова Олександра
 Дизайн в культурі сьогодення не є новітнім феноменом. За
певних умов розвитку соціального, економічного та технічного
рівня, на рубежі XIX-XX ст. з’являється вид діяльності, що
задовольняє потребу особистості в естетизації навколишнього
простору, що згодом виокремлюється у професію, яка одержала
назву «дизайн», або «художнє конструювання». Назва
віддзеркалює той факт, що першими дизайнерами були
художники, метою яких стало свідоме художнє формоутворення
предметного середовища.
 Ми вже звикли до словосполучень
«дизайнерський одяг», «дизайнерські
меблі», «дизайнерський задум», які в
повсякденному житті навіть не потребують
додаткового роз’яснення, тому, що свідчать
про щось особливе, новітнє, не схоже ні на
що інше, і часто таке, що має авторську
концепцію.
У наш час дизайнерська діяльність увійшла
до списку престижних та затребуваних
видів професійної діяльності, оскільки
рядом поколінь творчих особистостей було
продемонстровано можливості дизайну в
організації повсякденного життя
особистості, розвитку національних
культур, та масової культури сучасності в
цілому.
 Внаслідок поширення дизайну,
його ускладнення, доступності і
популярності, відбувається вплив
на якості і здібності особистості,
які в результаті мають
загальнокультурне значення, а
тому є потреба більш детального
розгляду цього естетико-
культурного феномену ХХ ст. Так
звана «експансія дизайну», що
наростає з кожним роком, і стає
невід’ємною часткою всіх культур
світу є природнім процесом саме
тому, що культурі внутрішньо
властиві естетичність та
проектність.
 З огляду на його розповсюдження та популяризацію
виникає потреба у визначенні його співвідношення з
естетикою, яка містить цілісне сприйняття світу в поняттях
«прекрасне», «потворне», «гармонія», в яких втілені
пропорції образів, співзвуччя тонів, спорідненість форм,
відчуття фактур, що є складовими предметного дизайну.
 Кінцева мета дизайну, яка полягає у формуванні гармонійного
предметного середовища, що найбільш повно задовольняє
матеріальні та духовні потреби людини, спонукає до необхідності
усвідомлення дизайну як естетичного виразника культури. Тому
звертання до суспільної діяльності, що пов’язана з перетворенням
дійсності за законами краси, є нагальною потребою сучасної
естетики, а саме тих її прикладних властивостей, що
уособлюються в дизайні, швидкість та динамізм розвитку якого
прискорюється в унісон з розвитком суспільства.
 Як відомо, перше визначення
індустріального (або промислового)
дизайну (точніше області діяльності
дизайнера) було прийнято на першому
Міжнародному конгресі спільнот по
художньому конструюванню в 1957 році у
Стокгольмі, та запропоновано
англійськими теоретиками мистецтва.
Згідно з їхнім розумінням, дизайнером є
будь-який фахівець, який здатний на
підставі отриманих ним знань, технічної
підготовки й практичного досвіду, а
також розвиненого зорового сприйняття
рекомендувати виробництву
використовувати найбільш підходящі
матеріали, способи їх обробки, форму,
колір, обробку промислових виробів
масового виготовлення.
 Дизайн, з самого початку свого існування тісно пов’язаний із пластичними
мистецтвами: скульптурою, живописом, архітектурою, орнаментикою,
невід’ємною властивістю яких є естетичність. Мистецтво для дизайну
відігравало роль своєрідної першооснови, що освоює нові творчі технології й
прийоми виразності. У ХХ столітті, в середовищі художників й архітекторів,
з’єднання наукових і технічних переворотів привело до серйозного
естетичного переосмислення технічних форм. Значні техніко-технологічні
досягнення та ускладнення соціально-економічних відносин призвели до
того, що дизайн не тільки використовує сьогодні досягнення пластичних
мистецтв, але, водночас, координує свої суто художні можливості з наукою,
технікою, новітніми комп’ютерними технологіями, конструюванням, а
дизайнери співпрацюють у тісному зв’язку з інженерами, психологами,
фахівцями зі сприйняття предметного середовища.
На початку XXI століття, коли дизайн постає
як необхідна умова естетичного буття
культури, Н. В. Воронов сформулював іще
одне визначення, яке, з нашої точки зору,
більш точно відповідає сучасним уявленням
про дизайн: «Дизайн - органічне нове
з’єднання існуючих матеріальних об’єктів і
(або) життєвих ситуацій на основі методу
компоновки за необхідності використання
даних науки з метою додання результатам
цього з’єднання естетичних якостей і
оптимізації їх взаємодії з людиною й
суспільством. Це визначає наявність
властивих дизайну соціальних наслідків, що
проявляються в сприянні суспільному
прогресу й формуванню особистості.
Терміном дизайн може визначатися властиво
задум (проект), процес його реалізації й
отриманий результат».
 Соціальне призначення дизайну полягає у тому, щоб створювати
предмети як промислового, так і не промислового виробництва, які
здатні зробити «людським» навколишній світ. Тому саме дизайн
«призначений здійснювати масову культурно-естетичну комунікацію, щоб
передати через предмети побуту, засоби виробництва, речі
повсякденного використання певний тип естетичного смаку. Дизайн
пов’язує в одне ціле матеріальну та духовну культуру суспільства,
забезпечуючи цілісність цивілізації. Дизайн вимагає врахування будь-якої
новації у зміні предметного світу».
 Естетична діяльність у сучасному виробництві - це не
обов’язково і не завжди колективна творча діяльність, вона
може існувати й на індивідуальному рівні, уособлюючи
самовираження творчої особистості. Професіонал, таким
чином, створює такі продукти й знаряддя праці, які мають
естетичну цінність. Користуючись же цими речами,
людина ніби створює свій неповторний світ, та як би
споглядає саму себе в створеному нею світі, вона формує
його, виходячи з особистих уподобань, що доставляє їй
глибоку естетичну насолоду.
 На сучасному етапі розвитку культури затребуваність дизайну проявляється у
необхідності прикрасити життя, звернути нестаток у розкіш, створити прекрасне
із простого й дешевого. У сучасній теорії дизайну також стверджується, що
дизайнером може стати кожний, - це вважається так само природно, як жити,
дихати, любити. Вважається, що ідеї й рішення не приходять невідомо звідки,
вони в нас самих і навколо нас; дизайнер - це людина, що вміє бачити,
зауважувати, відбирати, комбінувати, тобто цілісно оформлювати життєвий
простір. Таким чином, дизайн може розумітися як вираження естетичних
уподобань особистості, набутих у певній культурі.
 Смислове насичення поняття «дизайн» значно змінюється з
моменту виникнення до сьогодення. Певною мірою наростає
«абстрактна», віртуальна його складова, що продуціює безліч
естетико-культурних проектів. Особливо це стає очевидним
останніми десятиліттями, коли дизайн стає фундаментальною
рисою естетичного поля культури.
Увесь предметний світ, створюваний людиною
засобами дизайну за законами краси й
функціональності є у відомому сенсі
результатом проникнення естетики у всі сфери
культурного буття, - в техніку, виробництво,
сферу комунікацій, соціальної психології тощо.
 Дизайн - творча діяльність, метою якої є визначення і створення
гармонійних якостей предметно-просторового середовища
життєдіяльності людини та цілісного предметного світу.
Дизайнерська діяльність у сукупності всіх видів та форм пронизує
різні сфери людської діяльності, естетизує їх, спонукає до
створення нових форм, образів та просторів, розвиває та підносить
саму суб’єктивність особистості.
Отже, дизайн слід розглядати як специфічний вид
естетичної діяльності, більше пов’язаний з
технічними та соціокультурними перетвореннями.
Поза естетичних образів дизайн не існує ні в
загальнокультурному, ні в національному, ні в
особистісному вираженні.
 Список використаної літератури
http://www.info-library.com.ua/books-text-12063.html
Воронов Н. В. Суть дизайна / Н. В. Воронов - М. : Изд-во «Грантъ», 2002. - 24 с.
Дизайн [Электронный ресурс] - Режим доступа: http://www.
aquadecor.ru/aqua_spam/dizayn - Название с титула экрана
Естетика: навч. посібн. / М. П. Колесніков, О. В. Колеснікова, В. О. Лозовой та ін. - К. :
Юрінком Інтер, 2005. - 208 с.
Клюев М. Что такое эстетика в дизайне? [Электронный ресурс] - Режим доступа:
http://www.rosdesign.com/ design/estofdesign.htm - Название с титула экрана
Кризис - повод для эстетической перестройки [Электронный ресурс] - Режим доступа:
http://www.svobodanews.ru - Название с титула экрана
Курьерова Г. Г. Что впереди? / Г. Г. Курьерова // Дизайн на Западе. - М., 1992. - С. 50-51.
Минервин Г. Б. Архитектоника промышленных форм / Г. Б. Минервин. - М.: ВНИИТЭ,
1971. - Вып. 1. - 180 с.
Полях Е. А. Постмодернизм и дизайн: эклектика в дизайне / Е. А. Полях // Вестник
Московского университета, сер. 7. Философия, 1998. - № 5. - С. 85-97.
увагу!