Державне Управління і

виконавча влада

Мицик Марії п-21

Державне управління (англ, public administration) є видом
діяльності держави, здійснення управлінського організуючого
впливу шляхом використання повноважень виконавчої влади
через організацію виконання законів, здійснення
управлінських функцій з метою комплексного соціально-
економічного та культурного розвитку держави, її окремих
територій, а також забезпечення реалізації державної
політики у відповідних сферах суспільного життя, створення
умов для реалізації громадянами їх прав і свобод.
Суб'єкти державного управління – державні органи і
посадові особи, що наділені державно-владними
повноваженнями.
Об'єкти державного управління – підприємства,
установи, організації, громадяни, що не мають владних
повноважень. Діяльність, здійснювана суб'єктами
державного управління стосовно об'єктів,
називається виконавчо-розпорядчою.
 Державне управління характеризується такими рисами:
•• є організуючою діяльністю;
•• носить виконавчо-розпорядчий характер;
•• у процесі здійснення управлінської діяльності реалізуються функції держави
в соціально-культурній, соціально- політичній, економічній сферах діяльності;
розробка і реалізація політики, що виражається в державних програмах
загальнодержавного і регіонального масштабів;
•• встановлення й ефективне впровадження в життя правових і організаційних
основ господарського життя;
•• управління установами державного сектора;
До основних ознак державного управління слід віднести
його підзаконність, державно-владний, організуючий та
виконавчо-розпорядчий характер. мДержавне управління
обов'язково включає три елементи.
Принципи державного управління – це основоположні, керівні ідеї, відправні
засади, які покладені в основу організації і діяльності механізму державного
управління. Це вихідні положення, на яких грунтується управлінська діяльність.
Принципи державного управління поділяються на основні та допоміжні.
До системи основних (конституційних) належать такі принципи:
•• розподілу державної влади, самостійності й узгодженості при здійсненні
функціональних повноважень окремими її гілками;
•• законності;
•• верховенства права;
•• демократизму (народовладдя);
•• позапартійності (департизації).
До системи допоміжних (організаційно-технічних) принципів належать такі
принципи:
•• диференціації (розподілу) управлінських функцій;
•• відповідальності суб'єктів управлінської діяльності за належне виконання своїх
обов'язків;
Органи виконавчої влади є найважливішою складовою органів державного управління та
державного апарату в цілому, так як державний апарат, крім органів державного управління,
об'єднує управлінські структури законодавчої влади, органи правосуддя, прокуратури та інші
державні органи.
Основні цілі виконавчої влади:
•• забезпечення безпеки громадян, суспільства,
держави;
•• створення умов, що сприяють благополуччю
громадян, суспільства, держави;
•• створення умов для реалізації громадянами і
організаціями їхніх прав і свобод, для вільного
політичного, економічного, соціального та духовного
життя суспільства.
Ознаки виконавчої влади:
•• універсальність (безупинно та скрізь, де
функціонують людські колективи);
•• предметність (наявність правових, інформаційних,
технічних, організаційних ресурсів);
•• примусовість (опора на силу – можливість самостійно
здійснювати заходи впливу);
•• організуючий характер.
Дякую за увагу!