Сучасні Неортодоксальні Течії Кейнсіанства

You might also like

Download as pptx, pdf, or txt
Download as pptx, pdf, or txt
You are on page 1of 11

Сучасні неортодоксальні

течії кейнсіанства
За історію існування кейнсіанства з нього виокремилися три основні течії: неокейнсіанство,
посткейнсіанство та нове кейнсіанство. Ці течії поділяють на ортодоксальні та
неортодоксальні, відмінність між якими полягає у інтерпретації деяких економічних теорій
(наприклад, теорії визначення рівня національного доходу Кейнса). Ортодоксальною
течією є неокейнсіанство, а до неортодоксальних належать посткейнсіанство та нове
кейнсіанство.
Головна відмінність неортодоксальних течій полягає у тому, що прихильники
посткейнсіанства зосереджують свою увагу на ефективному попиті та вважають, що він є
ключовим фактором, що визначає економічні показники, а прихильники нового
кейнсіанства - на цінах та заробітній платі та стверджують, що вони повільно
пристосовуються до короткочасних економічних коливань, наслідком чого є деякі негативні
економічні явища, наприклад, безробіття.

2
Кейнсіанство
Кейнсіанство - це напрям економіки, що вивчає різні макроекономічні сценарії того, як
економічний випуск сильно впливає на сукупний попит (загальні витрати в економіці). На
думку кейнсіанців, сукупний попит не обов'язково дорівнює виробничим можливостям
економіки. Натомість на це впливає безліч факторів. На думку Кейнса, виробничий
потенціал економіки іноді поводиться нестабільно, впливаючи на виробництво, зайнятість
та інфляцію.

3
Кейнсіанство розвинулося під час і після Великої
депресії на основі ідей, викладених Кейнсом у
його книзі 1936 року «Загальна теорія зайнятості,
відсотків та грошей». Підхід Кейнса був різким
контрастом із сукупною класичною економікою.
Відмінність ортодоксального кейнсіанства
від неортодоксального
✢ Ортодоксальне кейнсіанство своєрідно
інтерпретувало теорію визначення рівня
національного доходу Кейнса.
✢ Для ортодоксального кейнсіанства
характерна інтерпретація теорії
визначення рівня національного доходу
як теорії загальної економічної
рівноваги в умовах неповної зайнятості.
5
Посткейнсіанство
Посткейнсіанство - це школа економічної думки, яка спирається на аргументи
Джона Кейнса та Міхала Калецького про те, що ефективний попит є ключовим
фактором, що визначає економічні показники. Посткейнсіанство відкидає
методологічний індивідуалізм, який лежить в основі більшості основних
економічних курсів.

6
До посткейнсіанства відносять монетарне
посткейнсіанство, неорікардіанське посткейнсіанство та
кальцекіанське посткейнсіанство.

Монетарне Неорікардіанське Кальцекіанське


посткейнсіанство посткейнсіанство посткейнсіанство
представники виступили із відмінність течія, яка використовує як
жорсткою критикою неорікардіанського теоретичне джерело наукові
ортодоксальної моделі посткейнсіанства від ідеї економіста польського
доходів-видатків, проти ортодоксальної версії походження Міхала
"ортодоксального кейнсіанства полягала в Калецького, який у Кембриджі
істеблішменту", представники перенесенні дослідження на початку 1930-х років на
якого, на їхню думку, тільки економічних процесів із основі застосування
уявляють себе кейнсіанцями, короткострокового періоду в економіко-математичних
але по суті роблять все, щоб довгостроковий. методів дослідження розробив
зійти з кейнсіанського шляху. власну макроекономічну
теорію.

7
Нове кейнсіанство
Нове кейнсіанство - це сучасна макроекономічна школа
думок, що виникла із класичного кейнсіанства. Ця
переглянута теорія відрізняється від класичного
кейнсіанського мислення тим, як швидко пристосовуються
ціни та заробітна плата.

8
Ідея британського економіста Джона
Кейнса після Великої депресії про те,
що збільшені державні видатки та
зниження податків можуть стимулювати
попит та вивести глобальну економіку із
спаду, стала домінуючим способом
мислення протягом більшої частини ХХ
століття. Це повільно почало
змінюватися в 1978 році, коли вийшла
стаття "Після кейнсіанства". У статті
нові економісти-класики Роберт Лукас і
Томас Сарджент вказували на те, що
стагфляція, що спостерігалася в 1970-х
роках, була несумісною з традиційними
кейнсіанськими моделями.

9
Висновок
✢ До неортодоксальних течій кейнсіанства відносять посткейнсіанство та нове кейнсіанство,
які відрізняються між собою деякими ознаками.
✢ Посткейнсіанство спирається на аргументи Джона Кейнса та Міхала Калецького про те, що
ефективний попит є ключовим фактором, що визначає економічні показники. Воно також
має особливий погляд на монетарну теорію та зосереджено на зберіганні грошей як захисту
від невизначеності, грошей як знаменника контрактів та використання грошей як платіжного
засобу. Посткейнсіанство розглядає сучасну економіку як систему грошових потоків. Воно
розглядає зайнятість як відображення умов попиту на товарному ринку. Загалом
посткейнсіанство має багато відмінностей з неокейнсіанством (ортодоксальним
кейнсіанством).
✢ Прихильники нового кейнсіанства стверджують, що ціни та заробітна плата повільно
пристосовуються до короткочасних економічних коливань. Нова кейнсіанська теорія
намагається вирішити мляву поведінку цін та їх причину, а також те, як зриви ринку можуть
бути спричинені неефективністю та виправдати втручання держави. Нове кейнсіанство
стверджує, що раціональні очікування спотворюються, оскільки ринкова недостатність
виникає через асиметричну інформацію та недосконалу конкуренцію. Загалом ця течія
отримала багато критики від економістів, адже вона не була здатна передбачити рецесію.
10
✢  
Дякую за увагу!

11

You might also like