Professional Documents
Culture Documents
Презентация
Презентация
Презентация
• компетентного підходу до навчання, що передбачає проектування сукупної міри оцінки якості підготовки
спеціаліста у певній предметній сфері. Для цього повинна бути виділена певна рамкова конструкція, що
характеризує проектований системоутворюючий результат у вигляді передбачуваних компетенцій, які можна
перевірити та змінити;
• наявності такої моделі випускника, що базується на професійній діяльності. Вона може бути представлена
переліком компетенцій, виявлених на основі спеціально проведеного дослідження, які дозволяють у ході реалізації
освітнього процесу підготувати спеціаліста, затребуваного на ринку праці;
• формування такої моделі неперервної освіти, що має сприяти здійсненню індивідуалізації освітнього процесу, який
дозволяє особистості в подальшому органічно „вписатись” у стрімко змінюваний світ з максимальною користю для
суспільства та збереження власної індивідуальності. Індивідуалізація має доповнюватись оптимізацією процесу
навчання та виховання за критерієм максимального результату при мінімальних витратах;
• гуманізації освітнього процесу, що розглядається як важлива умова підвищення ефективності освіти, та
проблемно-цільової орієнтації освітнього процесу.
Все це сприятиме модернізації неперервної освіти, розвитку інноваційної економіки та підвищенню її ефективності.
ХАРАКТЕРИСТИКА ІННОВАЦІЙНИХ ПІДХОДІВ ( КОНТЕКСТНИЙ,
КОМПЕТЕНТНІСНИЙ, СТУДЕНТО-ЦЕНТРОВАНИЙ, ПРАКТИКО-ОРІЄНТОВАНИЙ,
ДОСЛІДНИЦЬКО-ІННОВАЦІЙНИЙ) ДО ВИЗНАЧЕННЯ ЗМІСТУ ТА ВИКОРИСТАННЯ
КУРИКУЛУМУ, ОРГАНІЗАЦІЇ ТА МОНІТОРИНГУ ЯКОСТІ ОСВІТИ В УМОВАХ РОЗВИТКУ
ЄПВО.
• 1. Контекстний підхід • Контекстне навчання спирається на
• Концепція контекстного навчання була теорію діяльності Л.Виготського,
розроблена А.Вербицьким у 1991р. За відповідно до якої засвоєння соціального
визначенням автора концепції досвіду здійснюється у результаті
«контекстне навчання» –це форма активної діяльності суб’єкта . Як слушно
активного навчання, призначена для зауважує А.Вербицький, процес і зміст
застосування у вищій школі, професійної освіти повинні виходити з
орієнтована на професійну підготовку головної мети –підготовки
висококваліфікованого фахівця. З огляду
студентів іреалізована за допомогою
на це, контекстний підхід –це підхід до
системного використання професійного
проектування і реалізації освітнього
контексту, а також поступового
процесу, коли за допомогою системи
насичення навчального процесу дидактичних форм, методів і засобів
елементами професійної діяльності. моделюються предметний і соціальний
зміст майбутньої професійної діяльності,
а засвоєння абстрактних знакових засобів
накладено на канву цієї діяльності .
При контекстному підході, реалізація пізнавальної діяльності студента базується на
принципах:
1)психолого-педагогічного забезпечення включення студента до навчальної діяльності;
2)послідовного моделювання у навчальній діяльності цілісного змісту, форм та умов
професійної діяльності;
3)проблемності змісту навчання і процесу його розгортання у навчальному процесі;
4)адекватності форм організації навчальної діяльності студентів меті і змісту освіти;
5)головної ролі спільної діяльності, між-особистісної взаємодії та діалогічного спілкування
суб’єктів освітнього процесу;
6)методично обґрунтованого поєднання традиційних та інноваційних технологій професійної
підготовки;
7)урахування індивідуально-психологічних особливостей та кроскультурних (сімейних,
національних, релігійних, географічних та ін.) контекстів кожного студента.
• На відміну від традиційного, контекстний підхід має певні переваги:
• 1)у процесі професійної підготовки студенти перебувають в діяльнісний позиції, оскільки
навчальні дисципліни представлені не як сукупність відомостей та наукової інформації, а як
засіб діяльності;
• 2)знання засвоюються студентами в контексті аналізу та розв’язання змодельованих
професійних ситуацій, що стимулює розвиток пізнавальної й професійної мотивації, формує
особистісний сенс навчання;
• 3)у процесі професійної підготовки використовується поєднання індивідуальних і колективних
форм роботи студентів, що дає змогу кожному з них обмінюватися власним інтелектуальним і
особистісним потенціалом;
• 4)студент накопичує досвід використання навчальної інформації як засобу регуляції власної
діяльності, що перетворює її на особистісно значущу в процесі формування професійної
компетентності;
• 5)логічним центром педагогічного процесу стає особистість та індивідуальність майбутнього
фахівця, що забезпечує гуманізацію освіти;
• 6)у професійному навчанні в модельній формі віддзеркалюється сутність наукових, виробничих
та суспільних процесів, що сприяє розв’язанню проблеми інтеграції навчальної, наукової й
професійної діяльності студентів;
• 7)при контекстному підході з об’єкта педагогічного впливу студент перетворюється на суб’єкт
пізнавальної, професійної та соціокультурної діяльності.
КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ПІДХІД
3.Модель регульованого
самонавчання.
Т.П. Вороніна, 1. Традиційне заочне навчання.
Класифікація моделей
Е.С. Полат 1. Навчання за типом екстернату.
реалізації технології
університету.
дистанційного навчання
декількох навчальних закладів.
4. Навчання в спеціалізованих
освітніх установах.
5. Неформальне інтегроване
навчання
2. Модель КО (кореспондентське
навчання).
3. Модель РТ (радіотелевізійна).
розробка та впровадження продуктивних методів навчання (“кейс” – технології, проектний метод, дослідницькі методи,
тестові технології, навчання в малих групах, ділові ігри та навчання у телекомунікаційних проектах та ін.);
дидактичне забезпечення навчання в електронному вигляді, що створює базу для самостійного відпрацювання курсу;
узгодження аудиторних практичних завдань з online тренінгами, взаємодіями у мережі (форуми, консультації, чати, блоги).