Cучаснi модернiсти в

архiтектурi
•Історія та перелік модерних стилів
• Модерна архітектура виникає з початком 20 століття. Її
виникненню сприяв розвиток використання в
будівництві бетону, металу та їх поєднанню — залiзобетону.
Початковий модернізм базувався на принципу «форма прямує за
функцією», тобто результат дизайну повинен служити меті
споруди. Нижче додані деякі течії модернізму, розміщені в
хронологічному порядку їх виникнення.
 Конструктивізм
Авангардистський стиль, що отримав розвиток у 1920-х — на
початку 1930-х років. Характеризується суворістю, геометризмом,
лаконічністю форм і монолітністю зовнішнього вигляду. Особливо
популярним був у СРСР та країнах центральної Європи. Але був
також і на заході, проте там він відоміший під
назвою функціоналізм — іноді ці стилі поєднують, іноді вважають
незалежними один від одного, але через подібність розмежувати їх
буває складно.
 Кубізм
Кубізм — напрямок, що існував насамперед у Чехії в 1910-1930-х
роках. Його рисами були гострі, сформовані прямими лініями,
фасади. Рисунки таких фасадів складали правильні фігури:
прямокутники, трикутники, трапеції, ромби. При цьому кубізм
зберігав симетрію та контури класичної архітектури, однак
позбавляв її зайвого декору та надавав фасадові риси
прямокутності.
 Експресіонізм
Найбільш незвичайний стиль авангардного модернізму. Виник у 20-
роки ХХ віку в західній Європі, наприкінці ХХ століття в
осучасненому вигляді (неоекспресіонізм) стає популярним у всьому
світі. Для нього характерний відхід від прямування чітким
геометричним формам, додавання формам природності та
м'якості. Проте, на відміну від традиційного модерну, який теж
використовує м'які природні лінії, експресіонізм перекручує звиклі
форми, щоб досягти максимального емоційного ефекту. У мотивах
стилю часто зустрічаються форми природи: гори, скелі, сталактити.
 Функціоналізм
є одночасно принципом модернізму та окремим його стилем
(іноді функціоналізм не вважають окремим стилем, а лише видом
конструктивізму). Його кредо — практичність кожної архітектурної
деталі. Кожний елемент повинен мати свою функцію, а якщо він її
не має і служить тільки для прикраси — він не потрібен.
Функціоналізм використовує переважно прямокутні форми, вікна
маленьких розмірів, популярним є скління у вигляді суцільних
горизонтальних стрічок. Від конструктивізму його відрізняє
візуальна сегментованість та відсутність монолітності будівлі.