МОЛОДІЖНІ

СУБКУЛЬТУРИ:
КОЛИ І ЯК
З’ЯВИВСЯ ХІП-ХОП?
 Сьогодні досить часто на вулицях ми
помічаємо своєрідно вдягнутих, з екзотичними
зачісками молодих людей, які розмовляють своїм
сленгом. Це представники різних субкультур, тобто
соціальних угрупувань.
 Належність до тієї чи іншої
субкультури – своєрідний спосіб
продемонструвати власні
погляди на життя. Неправильно
вважати людей, що відносять
себе до іншого об’єднання,
докорінно неправими і взагалі
такими, що не мають права на
існування. Кожен має право на
власну індивідуальність. І
молодіжні організації існували
завжди, лише самовиражалися
по-різному.
Хіп - хопери

Хіп-хоп — молодіжна субкультура, яка

з`явилась в США в кінці 20 століття.
Зародився хіп-хоп в
афроамериканському середовищі
Бронксу, району Нью-Йорка. Легенда
свідчить, що започаткував цей
рух DJ Кул Херк, який запустив в мову
слівце «b–boys» (скорочення від
«break boys», тобто «ламані хлопці», ті,
хто танцює брейк). Але суспільство
розшифрувало це як «bad boys»
(хулігани).
 Хіп-хоп включає в себе 4 основні елементи: ді-джеїнг, графіті, емсіінг,
брейкінг. Також часто 5-им основним елементом вважається вуличне
знання (knowledge). До початку 1990-х рр. хіп-хоп став частиною
молодіжної культури у багатьох країнах світу. Хоч вищеперераховані
елементи разом складають хіп-хоп як субкультуру, вони живуть окремим
життям. Сьогодні бі-бої рідко танцюють під реп, графіті малюють вже
далеко не тільки репери. Тому в наш час хіп-хоп часто асоціюється в
першу чергу зі стилем музики.
Ді-джеїнг – це вчення про створення реп-музики і ведення
радіомовлення. Зазвичай під ним розуміють роботу диск-
жокеїв. Однак хіп-хоп ді-джеї не лише програють вінілові
пластинки, касети і компакти. Хіп-хоп ді-джеї артистично
прикрашають виконання записаної пісні нарізками,
міксингом та скретчінгом пісні у всіх її записаних форматах.
 Емсіїнг – вчення про ритмічну розмову, поезію та
проповідування. Зазвичай називається репом.
Послідовники, які практикують його, відомі як емсі (МС)
або репери (rapper). Емсі читає про те, що його оточує, а
репер читає про себе самого.
Мистецтво графіті – це вчення
про вуличну каліграфію,
малюнки та письмо. Слово
«графіті» пішло від
італійського Graffio, що
значить подряпина. Це напис
або малюнок на
різноманітних поверхнях,
зроблений шляхом
розбризкування, шкрябання
тощо.
Брейкінг – вчення про форми вуличного
танцю. Зазвичай зветься брейк-дансом
або бі-боїнгом. Зараз включає колись
самостійні форми танцю – Up-Rockin,
Poppin and Lockin, Jailhouse або Slap-
Boxing, Double Dutch, Electric Boogie та
Капоейра (Capoeira martial arts). Під
брейкінгом також мають на увазі
вільний стиль вуличних танців.
Особливості одягу
• Незвичайність форм.
Гранично просторі штани, що облягають
майки, гігантські толстовки з
капюшонами, кепки з прямим козирком,
спортивні мотиви - елементи вигляду будь-
якого прихильника хіп-хопу.
• Яскраві, соковиті, часом кричущі кольори,
багато моделі поєднують кілька кольорів.
• Креативні малюнки, візерунки, нерідко
ними в надлишку усипана поверхню
одягу.
• Своєрідна символіка, найчастіше
логотипи торгових марок, спортивних
команд, музичних колективів.
• Висока якість тканини, з якої
виготовляють речі.
• Багатошаровість.
Не забороняється одночасно надягати сувору сорочку поверх
футболки або кілька топів.
• Мішкуватість.
У колишні часи була відмінною рисою хіп-хоп одягу, зараз же
популярність завоювали більше обтягуючі речі.
• Конфлікт.
У цьому стилі, як правило, завжди є елемент, що суперечить
сучасним засадам моди. Якщо в країні активно захищають права
тварин, хіп-хопери носять натуральні шуби, в той час коли молодь
закликають кинути палити, вони набувають цю шкідливу звичку, в
період загальної економії і стриманості носять ланцюга з
дорогоцінних металів.