БАЗОВІ ПОНЯТТЯ ЛЕКСИКОГРАФІЇ

Презентацію підготував
студент ФЛ-14
Путяк Богдан
• Лексикографія, як і будь-який інший розділ
мовознавства, послуговується власними
термінами, або оперує власним терміноапаратом -
системою термінів. І якщо на перший погляд
видається, що лексикографічних термінів не так
уже й багато, то це насправді лише на перший
погляд.
• Скажімо, В. Берков у своїй книжці «Двуязычная
лексикография» покликається на скандинавський
лексикографічний словник «Nordisk leksigografisk
ordbook» (1997), який охоплює майже тисячу
понять лексикографічної галузі.
• До базових термінів лексикографії
належать: словник, лексикографія
(лінгвіспіична лексикографія),
макроструктура (структура словника),
реєстр, реєстрова одиниця,
мікроструктура (словникова стаття),
шоловкова одиниця, ремарка,
транскрипція, синопсис, дефиніція,
екземпліфікація, вхідна і вихідна
мова, пасивний словник, активний
словник, концепція, інструкція,
лексикографіування
(лексикографувати,
лексикографований), філіація,
семантизація.
• У своїй презентації я розглянув
декілька із них.
• Центральним терміном
лексикографії є словник. Згідно з
класичним визначенням, словник у
лексикографії — це певним чином
організоване зібрання певних
мовних одиниць, зазвичай слів, і
приписаних до них коментарів, що
описують особливості їхньої
структури і/або функціонування,
походження, перекладу з однієї
мови на іншу/інші.
• Макроструктура словника. Терміном-дублетом цього терміна є
словосполучення структура словника. І обидва терміни номінують
наповнення, співвідношення та принципи організації усіх частин словникової
праці, які й творять сам словник: передмова, інструкція, граматична
інформація, власне словник, додатки, література тощо. Тобто макроструктура
словника - це загальна структура словника, включно з характером
лексикографічного опрацювання мовних одиниць у ньому. Фактично
макроструктура становить змістову основу словника
• Основним елементом макроструктури і паралельно
центральним поняттям лексикографії є реєстр
словника. Традиційно під реєстром розуміють
упорядкований згідно з визначеним критерієм чи
критеріями список словникових одиниць, що
підлягають опису, поясненню, з’ясуванню, перекладу
тощо.
• Дещо в інший спосіб, більш узагальнено й
теоретизовано, інтерпретує реєстр словника А.
Баранов: «Перший найважливіший компонент –
реєстр словника. До реєстру входять усі одиниці, що
формують галузь опису словника і є входами
словникових статей. Фактично реєстр задає галузь
опису словника»
• Реєстр можуть формувати одиниці будь-якого
мовного рівня: морфеми (у морфемних або
граматичних словниках), лексеми, фраземи,
синтагми, цитати та ін. Зазвичай вони
розташовані за абетковим порядком.
Розташування у зворотному до абеткового
порядку детермінує тип словника - обернений
словник, чи словник – а tegrо
• Одиниці, що формують, творять реєстр словника, називають реєстровими
одиницями. Кожна реєстрова одиниця паралельно є елементом
мікроструктури словника — заголовковою одиницею, пояснюваним.
• Мікроструктура словника. Цей термін також має
дублет - словникова стаття, яку вважають базовою
одиницею словника і дефініюють як певний текст,
що пояснює, з'ясовує, трансформує (у
перекладному словникові) тощо заголовкову, чи
реєстрову, одиницю словника, задаючи її основні
характеристики, залежно від типу словника.
• Структуру словникової статті, чи мікроструктуру, визначає тип і мета словника, але в
будь-якому словнику її творять дві основні частини, так звані ліва і права: ліва -
заголовкова одиниця, праава – пояснення, з’ясування, інтерпретація заголовкової
одиниці. Права частина детермінована типом словника (тлумачний, перекладний
тощо), його ідеологією, принципами укладання і для кожного словника її
розробляють індивідуально. Власне, залежно від типу та призначення словника
мікроструктура може подавати тлумачення слова чи фразеологічної одиниці,
наводити синонімічні, омонімічні, паронімічні ряди або антонімічні пари,
перекладати, з’ясовувати походження чи структуру тощо описуваних мовних
Одиниць. Усі словникові статті сукупно творять текст словника.
Дякую за увагу