Олександр

Пушкін, життя і
творчий шлях
 Олександр Сергійович Пушкін
великий російський національний поет, прозаїк, драматург. Його творчість
стала втіленням волелюбства, патріотизму і могутніх творчих сил
російського народу.

Популярність поета, підсилена його прямими випадами проти

самодержавства. До 1824 р. він жив у Кишиневі і Одесі, а згодом був
переведений у псковський маєток своїх батьків — село Михайлівське. В
цей період своєї творчості, який можна назвати романтичним, Пушкін
створив цикл поем ("Кавказький бранець", "Брати-розбійники",
"Бахчисарайський фонтан"), почав писати роман у віршах "Євгеній Онєгін".
Мовби підсумковим твором життя на півдні стала поезія "До моря", у якій
поет прощається з морською стихією, яка стала для нього символом
свободи.

2
 В ліцеї Пушкін захоплювався поезією, особливо
французькою, за що вій і дістав прізвисько «француз».
Серед ліцеїстів проводилися своєрідні змагання, і
Пушкін тривалий час перемагав у віршуванні. З
російських поетів Пушкіна привертав Батюшков і вся
група письменників, що об'єдналися навколо Карамзіна.
З цією групою Пушкін був зв'язаний через сімейні
відносини, зокрема, через дядька, який входив до неї.

В будинку Карамзіна, який знаходився в Царському Селі,

Олександр познайомився з Жуковським і Вяземським,
їх вплив особливо позначився на творчості Пушкіна
починаючи ;і 1815 року. Улюбленим поетом Пушкіна
був Вольтер, саме йому Пушкін був зобов'язаний
схильністю до сатири, втім, як і літературній боротьбі
Карамзіна і жартівливим сатирам Батюшкова.

Після закінчення ліцею Пушкін був призначений в колегію

закордонних справ.

3
“ ГОРДИТЬСЯ СЛАВОЮ
СВОИХ ПРЕДКОВ НЕ
ТОЛЬКО МОЖНО, НО И
ДОЛЖНО; НЕ УВАЖАТЬ
ОНОЙ ЕСТЬ ПОСТЫДНОЕ
МАЛОДУШИЕ. ”

4
 Першим найвідомішим твором поета стала написана у 1818 році ода
«Вольність», де поєдналися традиції класицизму і новий, романтичний
пафос. Саме в ці роки за Пушкіним утверджується слава першого поета
вольності. Пушкін закінчив ліцей якраз в період реструктуризації
таємних організацій.
В березні 1819 року він вступив у дружнє літературне товари-і і по
«Зелена лампа», в якому розповсюджуються ліберальні ідеї пі критика
олександрівского режиму. В цей період Пушкін написав політичні
вірші: «Вольність» (1817), «До Чаадаєва» (1818), «Казки» (1818), «Село»
(1819). У цих віршах ми бачимо вплив на Пушкіна помірковано-
ліберальних ідей.
Вірші Пушкіна стали знаряддям літературної пропаганди в руках членів
таємних організацій. Вони поширилися в народі, особливо серед
офіцерства, і створили славу Пушкіну не менше, ніж його твори, що
з'являлися у пресі.
У ті роки Пушкін захоплюється театром. За два роки — 1818 і 1819 —
Пушкін надрукував тільки шість віршів, проте посилено працював над
«Русланом і Люд милою».

5
× У березні 1836 року померла мати Пушкіна. В 1835 році
з'явився привід для дуелі, коли молодий офіцер Дантес
почав залицятися до Наталії Миколаївни, проти чого вона не
заперечувала. Ширилися мерзенні плітки, Пушкіну було
прислано анонімний лист, де вказувалося побічно на зраду
його дружини.
× Дуель відбулася 27 січня 1837 року на Чорній річці, де
Пушкін був смертельно поранений.
× Трагічна смерть Пушкіна сколихнула всю Росію. Від дня
повстання декабристів на вулицях Петербурга не було
стільки народу. Горе і обурення Росії висловив своїм віршем
«Смерть поета» Лермонтов. Дуель і смерть Пушкіна були
трагічним завершенням тієї боротьби, яку вів геніальний
поет за долю російської Літератури.

6
 Україна в житті
поета
Пушкіну були добре знайомі українська народна поезія і українська
історія. Ще в ліцейські роки він пише вірш «Козак», що є
наслідуванням української народної пісні. Під час південного
заслання він певний час жив у Катеринославі, Одесі, бував у Києві,
милувався красою української природи, заслуховувався піснями
українських кобзарів і лірників. У своїх нотатках з російської історії
XVIII ст. він ставив за вину Катерині II те, що вона «закріпачила
вільну Малоросію».
Творчість О. С.Пушкіна знав і любив Т.Шевченко, вірші його ві и цитував
напам'ять, про що згадує у своєму щоденнику.
Ще за життя Пушкіна твори його перекладали українською Л,
Боровиковський і Є. Гребінка, а згодом — С. Руданський, П.
Грабовський та М. Старицький. І. Франко переклав усі драматичні
твори поета. XX століття до сузір'я перекладачів поета вписало
імена М. Рильського, П. Тичини, М. Бажана та ін.
 Висновок
У плані національному Пушкін — перший російський поет-європеєць.
Завдяки його поезії російська культура стала однією зі складових
культури європейської з її складними і глибокими суперечностями
великої історичної епохи переходу від середньовіччя і феодалізму
де буржуазних відносин нового часу. З Пушкіним остаточно
увійшли до російського життя тематика і тональність «всесвітності»
.
У той же час Пушкін національний в широкому розумінні, оскільки його
творчість відобразила російську дійсність епохи, її буржуазне
становлення з усіма властивими їй суперечностями. Пушкін —
людина нового, післяреволюційного часу, що відчуває і мислить
суто історично, і його «громадянство всього світу» робить його
учасником страждань і радощів культурного європейця свого часу.